І. Калинець. Цікавий епізод з життя поета.«Дивосвіт» («Стежечка», «Блискавка», «Веселка», «Криничка», «Дим»). Своєрідність форми його поезій.

Мета:  ознайомити учнів з талановитим українським поетом; вчити виразно і вдумливо читати вірші з циклу «Дивос­віт»; прокоментувати образне бачення світу, явищ приро­ди у ньому; пояснювати поєднання у творах уявного, фантас­тичного і реального; висловлювати власне бачення стежки, веселки, диму, блискавки, криниченьки; розвивати спосте­режливість, логічність у мисленні, увагу, культуру зв'язного мовлення; вміння грамотно висловлювати власну думку, відстоювати свою точку зору; формувати кругозір, світо­гляд; виховувати сприйняття краси і сили художнього сло­ва; почуття поваги, пошани до поетичної творчості І. Калинця.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет І. Калинця, учнівські малюнки до циклу «Дивосвіт»; дидактичний ма­теріал (тестові завдання, картки).

ХІД УРОКУ

Організаційний момент.

Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів

Мучився, але не каявся— і радий з того, що лишився людиною. Поезія допомагає вистояти... І. Калинець

Поезія — це завжди неповторність. Л. Костенко

Життєва і творча доля І. Калинця.

ІГОР КАЛИНЕЦЬ

(Народився 09.07.1939 р.)

Ігор Калинець — поет

«Застійними» називаємо ми тепер ті часи. Тоді за любов до свого краю легко було потрапити в «націоналісти», а щире зацікавлення істо­рією, культурою рідного народу вважалося нерідко злочинним.

Саме в цьому був звинувачений поет зі Львова Ігор Калинець. Він устиг видати лише однісіньку маленьку книжечку «Вогонь Купала» у 1966 ро­ці. І потім довго-довго, понад двадцять років, не чули на батьківщині його чистого голосу. Майже все, що він писав, уперше виходило за кор­доном. Тепер, нарешті, починають друкувати Калинцеві вірші і наші ви­давництва. Приходить запізніле визнання. Цьому радієш, але й мимоволі замислюєшся: «А що ж допомогло поетові за таких обставин вижити, ви­стояти, не скоритися? Та ще написати такі мудрі, добрі, красиві вірші».

Очевидно, перш за все, вірні друзі, рідні... І його маленька донечка.

Особливості поетичної майстерності І. Калинця

Поезія Калинця не зовсім звична для нас. Часом ти не знайдеш тут ні рим, ні чіткого ритму, як у тих віршах, які вчать у школі.( Вірші з такою будовою називають вільними, або верлібр, кінець ХІХ століття) Та й пише ніби про буденні речі. Але віє від них не буднями, а святом. У звичайному ми відкриваємо незвичайну, дивовижну красу. Тому невипадково називає автор перший розділ «Дивосвіт». Тут зустрічаємося ми з вітром і дощем, громом і веселкою, криничкою і димом, які живуть так, як і ми з вами: радіють, пустують, сваряться.

Загальна характеристика циклу поезій І. Калинця «Дивосвіт»

Он дівчинка Дзвінка (дочка письменника) повела стежечку на ви­соку гору, щоб глянути звідти, який він — «всенький світ». А «світ крас­ний — голова крутиться». Бо в ньому і пустотливий легінь-вітер, і хмара з малими хмаренятами на плечах, і криничка та її мудра підземна мати, і камінь, який «серце м'яке має і маленьку дівчинку любить...»

Барвистим, як веселка, глибоким, як криниця, і щедрим, як весняний дощ, стає життя людини серед природи, у злагоді з нею, у мирі, в любові.

Опрацювання творів з поетичного циклу І. Калинця «Дивосвіт» за планом

1. Загадка про поняття із поезії, малюнок.

2. Виразне читання напам*ять.

3. Визначення теми та основної думки поезії.

4. Обговорення прочитаного.

5. Визначення художніх особливостей твору.

«Стежечка»

Додатковий матеріал. Загадки:

Від хати до хати йде, а в дім не заходить. (Стежка)

Така я велика, що кінця не маю, лежу собі тихо, нікого не займаю, тільки добрі люди і день, і ніч топчуть груди.

(Дорога)

Тягнеться нитка, а в клубок не змотаєш.

(Дорога)

Стоїть верба серед села, розпустила пір'я у кожне подвір'я.

(Дорога)

Йде з села до села, а з місця не зрушить.

(Дорога)

Лежить Гася, простяглася, як устане — до неба дістане.

(Дорога)

«Блискавка».

Додатковий матеріал.

Загадки:

Ой полем, за горами золота нагайка в'ється.

(Блискавка)

Два брати рідні:

Одного всі бачать, але не чують, другого всякий чує, але не бачить.

(Грім і блискавка)

Який є, таким покаже і без слів про все розкаже.

(Дзеркало)

Біле, як сніг, хто подивиться — видно всіх.

(Дзеркало)

Прислів'я:

«Блискавка блисне — й камінь трісне».

«Веселка».

Додатковий матеріал.

Загадки:

Через воду стежечка, а води не перейдеш.

(Веселка)

Розфарбоване коромисло через річку повисло.

(Веселка)

Піднялися ворота — всьому світу любота.

(Веселка)

Вийшла звідкись гарна дівка, на ній стрічка — семицвітка; а де з річки воду брала, там коромисло зламала.

(Веселка)

Сімсот соколят на одній подушці сплять.

(Соняшник)

Поверталося до сонця золоте донце.

(Соняшник)

На городі в нас росте сонце ясне, золоте,

жовте око, жовті вії, та чомусь воно не гріє.

(Соняшник)

Вранці умивається срібною росою. До сонця повертається своєю головою.

(Соняшник)

Золоте решето хатинок повне.

(Соняшник)

Парубійко я вродливий, дуже гарний, нешкідливий, квіт до сонця повертаю, за те назву собі маю. І олію з мене б'ють, і макуху дістають, і в веселий свята час дам щось кожному із вас.

(Соняшник)

«Криничка».

Додатковий матеріал. Загадки:

Із-під гірки, з-під крутої прокрадається порою та й до моря утіка через лози по ярках.

(Джерело)

Дзюркочу серед лісу я, холодне, гомінке. Ще здалеку по пісеньці впізнаєте мене.

(Джерело)

Серед села стоїть бочка. Хто хоче, той нап'ється.

(Криниця)

Серед села стоїть бочка немала.

(Криниця)

В небі я труджуся, — знає мене кожний. Я на всіх дивлюся — на мене ж не можна.

(Сонце)

Він і гріє, і пече, і, як зайчик, грається, схочеш взять його — втече і мерщій ховається.

(Сонячний промінь)

Гріє, гріє, припікає, всіх у воду заганяє.

(Сонце)

«Дим».

Додатковий матеріал.

Загадки:

Маленькі будиночки по місту біжать, хлопчики й дівчатка в будиночках сидять.

(Трамвай)

Без крил, без ніг, без рук, а в гору піднімається.

(Дим)

Прислів'я:

Без диму й вогню нема.

Більше диму, як вогню.

Де дим, там і вогонь.

Звідки дим, звідти і полум'я.

Димом до гори пішло.

Сирі дрова — гіркий дим.

Що мав, то з димом пустив.

Закріплення вивченого матеріалу

1. Розв'язання тестових завдань

«Стежечка»

Стежечка виросла:

а) за горою; б) лісом; в) городом.

Автор поезії застерігає стежечку, щоб вона не зачепилася: а) за камінець; б) соломку; в) грудку землі.

Стежечка намагалася сховатися:

а) під споришем; б) кущем калини; в) гіллям шипшини.

Яку ягоду «збочує» стежечка?

а) Малину; б) суницю; в) вишню.

При дорозі стежечка топче:

а) запашні квіти; б) комах; в) горох.

Через те, що стежка рухлива, швидка, вона порівнюється: а) з вітром; б) дзигою; в) блискавкою.

«Блискавка»

У творі розповідається про королеву:

а) чарівного сяйва; б) темряви; в) усього живого.

Для чого королева повсякчас дивилася у дзеркало?

а) Щоб дізнатися про своє майбутнє; б) заподіяти чаклунство; в) помилуватися зовнішньою красою.

І. Калинець називає королеву:

а) писаною красунею; б) злою чародійкою; в) мудрою людиною.

З яким запитанням зверталася королева до дзеркала?

а)  «Чи сильніша я за всі сили природи? »

б ) «Хто на світі найгарніший?»

в)  «Чи може хто зі мною позмагатися?»

«Веселка»

Що одягнула веселка?

а) Різнокольорову хустинку; б) стрічки; в) віночок.

Веселка пішла:

а) до річки; б) на ярмарок; в) до лісу.

Соняшник перестрів веселку:

а) біля її будинку; б) біля узбережжя річки; в) дорогою.

Зустрівши веселку, «князенко соняшник» у руці тримав: а) золотий черевичок; б) жмуток лісових квітів;

в) чарівне дзеркальце.

«Криничка»

Мати криниченьки знаходиться:

а) під землею; б) у ставку; в) у дощових хмарах.

Криничка розповідала мамі про:

а) коріння дуба; б) зорі; в) красу весняної природи.

Розповідаючи про хмаринку, криничка п'є: а) дощові краплі; б) росу; в) студене молоко.

З водного царства мати криниченьки приводить: а) Водяника; б) Русалку; в) Потерчат.

Не хоче забрати з кринички «свою подобу»:

а) могутній дуб; б) старезний явір; в) весняна калина.

«Дим»

Тікаючи від вогнища, дим був одягнений:

а) у теплий кожух; б) сині джинси; в) білу сорочку.

Дим «подався у мандри» і взяв із собою тільки:

а) парасольку; б) спечену картоплину; в) пляшку води.

Сівши у трамвай, дим почав:

а) принюхуватися; б) кружляти по салону; в) чхати.

Зітхнувши та відчувши запах диму, кондуктор мовила:

а)  «Як смачно пахне картоплею!»

б)  «Осінь мені запахла»;

в)  «Ці пахощі нагадують мені власне дитинство».

Водій повернув трамвай до:

а) до їдальні; б) гаю; в) лісничої хатинки.

Підсумок уроку

Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

Домашнє завдання. Записати на чорновику що найбільше запам*яталося з уроку.

Використано матеріали інтернету.

Додатково

2. Робота на картках

Картка № 1

Як розуміти думку, що в дитини — стежечка, а в дорослої людини — шлях? Відповідь вмотивуйте.

Доведіть, що цінність краси людини не тільки в зовнішності, а й у її вчинках, поведінці тощо.

Подорож диму (І. Калинець «Дим») закінчилася тим, що він:

а) повернувся до свого вогнища; б) продовжив мандрівку над квіту­чим садком; в) залишив трамвай через вікно. Картка № 2

Чим, на ваш погляд, веселка (І. Калинець «Веселка») причарувала князенка соняшника? Що про це зазначено у творі?

Доведіть, що вода — мати всього живого (І. Калинець «Криничка»). Особисті міркування обґрунтуйте, наводячи власні приклади із поезії.

Отримавши відповідь від дзеркала, королева заспокоювалася (І. Калинець «Блискавка»):

а) на часину; б) день; в) мить.

Картка № 3

Якою ми уявляємо ліричну героїню твору І. Калинця «Стежечка»? Осо­бисті думки підтвердіть, посилаючись на зміст поезії.

Обґрунтуйте народні прислів'я: «Без диму й вогню нема» та «Немає диму без вогню». Пояснення побудуйте, посилаючись на власний до­свід та твір І. Калинця «Дим».

Сонце п'є воду з кринички (І. Калинець «Криничка»):

а)         своїм промінням;

б)        золотими соломинками;

в)        чарівними вусиками. Картка № 4

Дайте оцінку красі штучній і реальній. Наведіть приклади. Яка краса королеви темряви (І. Калинець «Блискавка»)?

Як у поезії «Веселка» І. Калинець доводить думку про те, що природа чарівна, загадкова, прекрасна? Відповідаючи, посилайтеся на власні спостереження.

Світ у творі І. Калинця «Стежечка» названо: а) дивовижним; б) красним; в) цікавим. Картка № 5

У чому, на ваш погляд, важливість кринички для довкілля? Відповіда­ючи, посилайтеся на текст поезії І. Калинця «Криничка» та власний досвід.

Простежте за твором І. Калинця «Дим», як дим змінив настрій і пове­дінку міського люду. Особисті міркування узагальніть.

Зустріч веселки з соняшником (І. Калинець «Веселка») закінчилася тим, що вони:

а) посварилися; б) побралися; в) привітали одне одного зі святом.

Дивосвіт