Тема. Генрік Ібсен «Ляльковий дім». Символічність назви оповідання. Образ Нори.

Мета: формування предметних компетентностей: визначити композицію п'єси, підтекст, символіку, пояснити значення відкритого фіналу; розвивати словниковий запас старшокласників, навички зв'язного мовлення, критичного мислення, ідейно-художнього аналізу творів; виховувати у старшокласників потребу у високих естетичних та гуманних цінностях; формування ключових компетентностей: уміння вчитися: розвивати навички оцінювання культурно-мистецьких явищ; комунікативної: розвивати навички роботи в групі; інформаційної: розвивати навички роботи із джерелами інформації; загальнокультурної: виховувати прагнення до літературної освіти, естетичний смак; розширювати кругозір школярів.

Тип уроку: формування вмінь та навичок.

Весь світ – театр,

а люди в ньому – актори

Вільям Шекспір

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів.

Бесіда.

- Де і коли зародилася драма? (Греція 6-5 ст. до н.е.)

- Назвіть імена перших драматургів?(Есхіл, Софокл, Евріпід)

- На честь якого бога виникла драма? Чому?

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Звернення до епіграфа уроку. Діти, великий драматург епохи Відродження Вільям Шекспір, з творчістю якого ми знайомилися у 8 класі, сказав такі слова, які стали крилатим висловом: «Весь світ – театр, а люди в ньому - актори». Як ви розумієте ці слова?

В Античності виникли 3 роди літератури: епос, лірика, драма. А які ознаки вони мали, зараз ми з вами повторимо їх за допомогою гри «Пазл». Вам потрібно знайти шматок пазлу з правильною відповіддю ознак родів літератури, щоб відкрилася картинка.

Після пазлу звернення до епіграфа уроку.

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку.

Слово вчителя. На минулому уроці ми розглянули творчість видатного норвезького драматурга Генріка Ібсена та його драму «Ляльковий дім». Сьогодні ми продовжимо роботу над твором «Ляльковий дім». Записуємо теми уроку.

ІV. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу.

1. Слово вчителя. Впродовж розвитку літературного процесу драма постійно зазнавала змін. Але саме межа ХІХ-ХХ ст. принесла в цей жанр свіжий подих змін — з’явилася «нова драма», яка об’єднала спільними ідеями та піднесла драматичне мистецтво на небувалу висоту.

· Цитатна доріжка.

Драма народилася в давнину, коли поєдналися два бажання: бажання танцювати й бажання слухати історію. Танець перетворився на діалог, історія стала ситуацією. Коли Ібсен почав створювати п’єси, мистецтво драматурга було зведено до вміння винаходити ситуації, що захоплюють. Уважалося, що коли ситуація дивовижна, то і п’єса буде цікавою. Шекспір вивів на сцену нас, але не наші ситуації… Ібсен доповнює Шекспіра. Він показує нам не тільки нас самих, але і у відповідних ситуаціях… його п’єси вміють і боляче ранити нас, і сповнювати надією на порятунок від ідеалістичної тиранії. (Б.Шоу)

Наприкінці XIX ст.. роман закінчував уже втомлено шлях, так бадьоро початий на початку століття; поезія розпачливо побивалась, бажаючи змінити старі та давні теми в «нові, новітні, найновіші»; новела почала тратити свіжість барв, - але саме тоді драма розбила, нарешті, кайдани мертвої рутини, що то від них так довго та одважно намагався визволити її єдиний у своїм роді … талант «північного лицаря» Ібсена. (Л.Українка)

Слово вчителя.

Якби укладався список усіх часів і народів, що викликали найбільший резонанс не лише в мистецьких колах, а й у суспільстві, то драма Г.Ібсена «Ляльковий дім» увійшла б до першої десятки. Одразу після публікації в 1879 році п’єса спричинила гостру полеміку стосовно свого ідейного спрямування. На німецькій і російській сценах вона йшла під нейтральною назвою «Нора», а на вимогу німецької акторки Г.Німан-Раабе Г.Ібсен змінив фінал: Нора усе ж таки залишилася вдома. Здавалося б, сюжет п’єси зовсім не криваво-фатальний, по суті, навіть банальний, то що ж у ній так лякало глядача? Що за сила прихована в цьому творі? Ми спробуємо дізнатися на сьогоднішньому уроці.

Творча історія п’єси Г. Ібсена «Ляльковий дім».

П’єсу «Ляльковий дім» написано 1879 року. В основу драми Ібсен поклав реальну подію. Прототипом Нори, головної героїні твору, стала норвезькоданська письменниця Лаура Кілер. Під впливом п’єси Ібсена «Бранд» 19річна дівчина написала книгу «Дочки Бранда», яка вийшла друком 1869 року під псевдонімом. З нею познайомився драматург і порадив авторці розпочати літературну творчість. Вони потоваришували. Після смерті батька Лаура з матір’ю переїхала до Данії, де 1873 року вийшла заміж за ад’юнкта Віктора Кілера. 1876го Віктор захворів, і його потрібно було лікувати на Півдні. Він не захотів звертатися по допомогу до свого багатого батька, хоч як його Лаура не просила. Тоді вона таємно взяла позику в банку. За неї поручився її впливовий багатий друг. Чоловік зцілився від хвороби. На зворотному шляху в Мюнхені Кілери відвідали Ібсенів. Лаура по секрету все розповіла Сюзанні, дружині Ібсена. Після повернення до Данії знову потрібні були гроші для переїзду до іншого міста. Лаура знову взяла позику у формі векселя. За неї поручився далекий родич, комерсант. Поки спливав термін погашення векселя, Лаура нездужала після пологів і не мала грошей. Родич теж перебував у складному матеріальному становищі і не зміг викупити вексель. Лаура в розпачі зважилася видати підроблений вексель, але передумала та знищила його. Усі її дії стали відомі чоловікові. Спочатку він їй глибоко поспівчував, але під упливом сім’ї та друзів змінив своє ставлення до неї та почав вимагати розлучення, яке незабаром і оформили. Дітей у Лаури забрали, її визнали психічно хворою, шахрайкою. Через деякий час чоловік передумав, перепросив у дружини й повернув її додому. Вона розпочала літературну діяльність та поступово виплатила всі борги. Саме її життя стало основою для сюжету «Лялькового дому». Нора і її прототип мали багато спільного, але була й істотна відмінність: Нора сама пішла з сім’ї, сама протиставила себе суспільству — це її свідоме рішення.

2. Бесіда (мотиваційна)

1. Діти, що для вас означає сім’я? (Асоціативний кущ)

♦ Що для вас означає поняття щаслива сім’я?

3. Бесіда за твором.

1.Хто є головними героями твору?

2.Яка сім’я Хельмерів на початку твору?(робота з підручником).

Перегляд відео

3.А як змінюється Торвальд після того як дізнається правду про вексель?

Учні розігрують діалог

4. Порівняємо Торвальда на початку твору і в кінці. Як він ставиться до Нори?

5. Чи побачила Нора «справжнє» обличчя чоловіка?

6. Які дії приймає Крогстад після написання листа? Чому він змінив рішення?

7. Як починає ставитися після цього Торвальд до Нори?

8. Що вирішує Нора в кінці твору? Чому?

4.Робота над будовою твору

Експозиція — напередодні Різдва, показане життя родини Хельмерів Зав’язка — у будинку Хелмерів з’являються фру Лінне та Нільс Крогстад: фру Лінне просить допомогти їй знайти роботу, а Крогстад — зробити йому «послугу».

Розвиток дії — Крогстад шантажує Нору. Жінка у відчаї шукає вихід зі скрутного становища.

Кульмінація — лист від Крогстада, з якого Торвальд дізнається про злочин дружини, а Нора — правду про Торвальда.

Розв’язка — Нора йде із дому, відкритий фінал.

5. «Ознаки нової драми». Робота в групах

Ознаки нової драми Генріка Ібсена

- це п’єса про людську душу, у яких йдеться про трагічну боротьбу особистості за власний духовний світ;

- драматург істотно збагатив коло тем: соціальні проблеми, становище жінок у суспільстві, спадкові хвороби, влада грошей;

- у п’єсах «нової драми» немає чіткої межі між трагедією і комедією;

- композиція п'єс має інтелектуально-аналітичний характер, аналітизм композиції полягає в тому, що майже всі п'єси розпочинаються показом зовнішньої ілюзії щастя, а закінчуються катастрофою. Інтелектуальні тому, що завершуються осмисленням персонажами власного життя.

- незавершена кінцівка — найвидатніший внесок «нової драми» Ібсена у світову драматургію. Тут конфлікт не вичерпується після завершення дії. У «Ляльковому домі» розв'язка не є вирішенням проблем, а є їхньою постановкою. Відкритість фіналу відповідає вимогам проблемного театру, який створив Ібсен.

6. Проблемне запитання

• У чому виявилося новаторство твору? (Строго реалістичні картини буденного життя; максимальна простота; триєдиність дії: використання того ж самого помешкання; дія відбувається протягом доби.).

7. Робота в парах. Визначити проблеми твору.

Однією з проблем твору є емансипація жінки у суспільстві.

8.Робота зі словником.

Емансипація - звільнення від якої-небудь залежності, скасування якихось обмежень, зрівняння у правах.

Розповідь вчителя «Роль жінки у ХІХ ст.»

ДІМ – помешкання, будівля, родина, що мешкає в ньому: міцний, великий, надійний, рідний, затишний, зручний.

ЛЯЛЬКОВИЙ ДІМ – дім для ляльок: несправжній, бутафорний, маленький, легко зруйнувати, яскравий.

9.Проблемне питання.

У чому виявляється символічність назви драми?

10. Слово вчителя.

Тобто, назва твору відразу нас насторожує і змушує задуматись над питанням: «Чи все так просто і зрозуміло в «щасливій родині Хельмерів»? Чому затишний, достатньо заможний дім автор називає ляльковим?»

10. Бесіда.

1.Напередодні якого свята відбуваються події у творі? Чому?

2. Чи дійсно любив Хельмер свою дружину?

3. Порівняйте Нору на початку і у кінці твору.

4. Як ви думаєте , повернеться Нора чи ні? Про яке Диво вона говорила?

11. Перегляд буктрейлеру до твору.

12. Міні-диспут

♦ Чи згодні ви з тим, що Нора — «жахлива матір», адже покинула трьох дітей заради утвердження свого «Я»?

13. Вчитель. Занурена у своє кохання до чоловіка, Нора радіє святу, готує подарунки для дітей, дуже задоволена підвищенням чоловіка по службі. Хельмер, переповнений відчуттям власної гідності, лагідно і трохи зверхньо називає свою дружину «жайворонком», «білочкою» і «пташкою». На перший погляд - сімейна ідилія, та лише на перший. Композиція п’єси «Ляльковий дім» має аналітичний характер. Аналітизм її полягає в тому, що твір розпочинається показом зовнішньої ілюзії щастя, а закінчується катастрофою. Драматург доводить, що злагода, комфорт, у яких живуть його персонажі, а також нібито доброзичливі взаємини між ними є оманою. У такий спосіб він розкриває суперечності сучасного йому світу. Але драму Г. Ібсена називають не тільки аналітичною, але й інтелектуально-аналітичною, бо вона завершується інтелектуальним осмисленням персонажами власного життя. Проте герої Ібсена не є рупорами його ідей. Вони промовляють те, що диктує їм логіка власного характеру, психологічну глибину якого майстерно розкриває письменник.

14. Створення анкети твору.

Тема. Розповідь про складне становище жінки наприкінці ХІХ ст. , мрія про вільну особистіть.

Проблематика: проблема моральної відповідальності людини за свій вибір і за інших людей; «втрати ілюзій» під впливом обставин; істинних і фальшивих ідеалів і цінностей; проблема жіночої емансипації.

Конфлікт твору. соціальний – зіткнення природних людських прагнень з нелюдськими, застиглими догмами суспільства; сюжетний – таємниця і «кримінальний» учинок Нори як несвідомий виклик буржуазному життєустрою, його законам; психологічний – «пробудження» і духовна боротьба Нори, її бажання по- справжньому розібратися в житті, усвідомити себе як особистість.

14. Вчитель. Ібсен – автор цілої галереї сильних, непересічних жіночих образів, заробив собі славу прихильника жіночої емансипації. Але сам він вважав, що та справа, за яку борються жінки, є загальнолюдською. Бо не важливо, чоловік ти чи жінка, важливо, щоб відчував себе зреалізованим і щасливим.

Локалізувавши дію п’єси в норвезькому містечку, Ібсен говорив відверто про загальні проблеми всього суспільства, шукав відповіді на «вічні» питання. Про актуальність проблеми сімейного щастя сьогодні можуть свідчити статистичні дані.

Учені продовжують розкладати сімейне життя по поличках, фахівці стверджують, що можуть наперед передбачити тривалість сумісного життя пари, попередити про найкращі й найгірші роки шлюбу, пропонують формули, за допомогою яких можна побудувати ідеальні сімейну пару.

15. Метод кластер.

Ляльковий дім

Проблемне питання

Л. М. Толстий, стверджував: «Усі щасливі родини схожі одна на одну, кожна нещаслива родина нещаслива по-своєму...». У чому полягає нещастя родини Хельмерів?

Давайте спробуємо разом дати відповідь на питання «Що потрібно для щасливого шлюбу?»

16. Робота з портретами акторок, які грали Нору.

17. Хвилинка-цікавинка.

- 1993 року в Норвегії був дуже популярним оригінальний плакат, виданий до 350-річчя вітчизняного книгодрукування. На ньому було зображено стрімкі гори Уфіордах при світлі місяця, їх вершини увінчали чотири портрети – С.Унсет, К.Гамсуна, Б.Бєрнсона (лауреата Нобелівської премії з літератури) та Г.Ібсена. усі вони символізували славу й гордість Норвегії.

- З 1986 року в Норвегії вручають національну премію Ібсена за внесок у драматургію, а з 2008 року — Міжнародну премію Ібсена.

- 2001 року ЮНЕСКО внесло рукопис «Лялькового дому» у список програми «Пам’ять світу».

- На честь головної героїні п’єси Генріка Ібсена названо астероїд (783) Нора, відкритий 1914 року.

V. Закріплення знань, умінь і навичок.

Інтерактивна вправа «Займи позицію»

1) Чи любив Хельмер свою дружину?

2) Чи була Нора у сім’ї лялькою?

(Учні мають обґрунтувати свої позиції.)

Імовірний варіант сенкану:

Нора
Спокійна, покірна
Співає, танцює, веселиться
Дозволялє завжди собою керувати
Лялька

Торвальд
Дріб’язковий, байдужий
Грається, повчає, зраджує
Норою лише все життя користується
Ляльковод

Сім’я
Надійна, щаслива
Підтримує, шанує, допомогає
Завжди і в усьому можна покластися
Родина

VІ. Рефлексія.

VІ. Домашнє завдання.

І. Аналізувати композицію твору, визначати символіку.

ІІ. Написати фанфік до драми Г. Ібсена «Ляльковий дім».

Ознаки нової драми Генріка Ібсена

- це п’єси про людську душу, у яких йдеться про трагічну боротьбу особистості за власний духовний світ;

- у п’єсах «нової драми» немає чіткої межі між трагедією і комедією;

Ознаки нової драми Генріка Ібсена

- це п’єси про людську душу, у яких йдеться про трагічну боротьбу особистості за власний духовний світ;

- у п’єсах «нової драми» немає чіткої межі між трагедією і комедією;

Ознаки нової драми Генріка Ібсена

- це п’єси про людську душу, у яких йдеться про трагічну боротьбу особистості за власний духовний світ;

- у п’єсах «нової драми» немає чіткої межі між трагедією і комедією;

Ознаки нової драми Генріка Ібсена

- це п’єси про людську душу, у яких йдеться про трагічну боротьбу особистості за власний духовний світ;

- у п’єсах «нової драми» немає чіткої межі між трагедією і комедією;

Ознаки нової драми Генріка Ібсена

- це п’єси про людську душу, у яких йдеться про трагічну боротьбу особистості за власний духовний світ;

- у п’єсах «нової драми» немає чіткої межі між трагедією і комедією;

Іда Аалберг

Коміссаржевська Віра Федорівна

Сара Барнер

Агнес Сорма

‹

›