Тема. Микола Вороний «Євшан-зілля». Коротко про письменника. Патріотичні почуття й толерантне ставлення до інших народів у поемі.
Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю М.Вороного; показати його майстерність в інтерпретації літописної повісті; розкрити ідею поеми – повернення історичної пам’яті, пробудження національної свідомості; з’ясувати, наскільки шестикласники зрозуміли зміст твору; розвивати образне, логічне і критичне мислення, навички вдумливого, виразного читання, коментування прочитаного, визначення особливостей літературного твору; виховувати почуття патріотизму, національну самосвідомість, вірність Батьківщині.
Учні повинні знати:
- основні біографічні відомості про М.Вороного;
- зміст поеми «Євшан-зілля»;
- літературознавчі поняття поема, ліричний герой, ліро-епічний твір, сюжет, епіграф, літопис.
Учні повинні вміти:
- називати основні факти біографії М.Вороного;
- виразно і вдумливо читати поему, коментувати її зміст;
- визначати ідею і проблеми;
- усно відтворювати змальовані автором картини;
- співвідносити давноминулі події, описані в поемі, із сучасністю.
Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть:
довести, що поема «Євшан-зілля» - майстерна інтерпретація літописної повісті;
пояснити, що М.Вороний надав сюжетові українського історично-побутового колориту;
визначити основні проблеми твору;
дати відповідь на запитання: «Яке євшан-зілля зможе повернути синів до рідної Вітчизни?;
набути навичок роботи у групі, висловлюючи і аргументуючи свою позицію щодо обговорюваного питання.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник, портрет М.Вороного, пучечки полину, телевізор.
На уроці учні працюють у постійних групах ( голова, секретар, доповідач, зв’язківець) і тематичних групах: «біографи», «дослідники», «теоретики», «укладачі тлумачного словника»; «експерти»; «ілюстратори».
Випереджувальні завдання:
1. Підготувати повідомлення про життєпис М.Вороного ( «біографи»).
2.Розтлумачити терміни епіграф, літопис, сюжет («теоретики»).
3. З’ясувати значення незрозумілих слів у поемі («укладачі тлумачного словника»).
4. Проаналізувати втілення головної ідеї в літописі і в поемі М.Вороного («дослідники»).
5. Створити малюнки до поеми («ілюстратори»).
Хід уроку
І. Мотивація навчальної діяльності.
Учитель. Рада бачити вас. Ми всі палкі прихильники рідної мови, чарівного поетичного слова. Успіх кожного з нас залежить від спільних зусиль.
У вас на партах є зілля. Потріть його в долонях, відчуйте дух зела. Скажіть, які асоціації виникають у вашій уяві? (Воля, степ, рідний край, батьківщина, безмежне привілля, дух непоборності).
Найдорожче
Що ж, нарешті, найдорожче для людини
від колиски до цвинтарної пітьми?
Те, без чого не прожить людині днини,
те, без чого люди не були б людьми.
Тільки не життя, як твердити завикли,
бо живе й комаха в шпарці на вербі.
Хоч життя людське дається раз навіки,
та воно не найдорожче в боротьбі.
То чого ж тоді героєм звуть людину,
котра те не найдорожче віддає,
та ім’я її повік не знає тлінну,
прикладом для інших поколінь стає?
Хай життя і найдорожче для людини
та все одно людина в битві і труді
віддає його за волю Батьківщини.
Що ж для неї найдорожче є тоді?
В.Забаштанний
Людиною, яка понад усе любила свою батьківщину, і був Микола Вороний.
Учитель знайомить з темою уроку, учні записують у зошит.
На окремих аркушах записують очікувані результати.
ІІ. Опрацювання навчального матеріалу.
1. Доповідь «біографів» про основні факти з життя М.Вороного.
(Оформлення слайдів на телевізор)
«Його джерельна творчість живила українську поезію на зламі двох епох, не давала їй обернутися в стояче болото».
В.Кузьменко
Вітаю тебе я нині,
Одважно линучи з-за хмар,
Рабів будив ти у долині,
Огонь злюбивши, як Ікар!
Не відаючи супокою,
Одсталих кликав громадян.
Минуло! Це ж перед тобою
У тебе вкрадений Євшан.
М.Рильський
Акровірш – вірш, написаний так, що початкові букви рядків,прочитані згори вниз, утворюють слово або сполучення слів. Найчастіше – це ім’я автора чи адресата поезії або відгадка віршованої загадки.
«Мікрофон»
Удома ви прочитали поему М.Вороного «Євшан-зілля». Які почуття викликала вона у вас? (Гіркота, біль, тривога, віра, надія, сподівання, очікування кращого).
2. Робота в малих групах.
Завдання для груп
1 група. Опрацюйте текст прологу, виділіть рядки, де автор висловлює сподівання, що українці зможуть повернутися в лоно своєї нації, вивчити мову.
2 група. Схарактеризуйте почуття хана. Зачитайте ці рядки.
3 група. Прочитайте епізод, де описано пісні гудця. Чому ханський син залишився байдужим до пісень?
4 група. Перечитайте рядки, де зображено бурхливу реакцію молодого половця на пахощі євшан-зілля. Чим це пояснити?
Через 3 хв групи доповідають про результати виконаної роботи.
3. Робота з текстом поеми з елементами бесіди.
Учитель. У поемі ви прочитали чимало незрозумілих слів, які потребують пояснення.
Доповідають «укладачі тлумачного словника».
Євшан-зілля – різновид полину, що росте в південних степах, має сильний приємний запах.
Гудець – музикант, співак.
Твар – обличчя.
Манкрут – людина, настроєна вороже до культурної спадщини власного народу внаслідок денаціоналізації.
Літературний диктант.
1.Звідки автор взяв історичний факт про полоненого сина половецького хана? (З літопису).
2.Як малий половчанин потрапив до князя Володимира? (Був узятий в полон під час походу).
3. Як жилося хлопчикові у князя? (Дуже добре).
4. Як почував себе старий хан, батько хлопчика? (Страждав у самоті).
5. Кого хан вирішив послати по сина? (Гудця-співця).
6. Яким чином хан порадив посланцеві розбудити пам'ять юнака? (Заспівати пісню, дати понюхати євшану).
7. Як поставився хлопчик до слів посланця від батька – половецького хана? (Він залишився байдужим).
8. Які пісні співав посланець юнакові? (Бойові та колискові).
9. Кого, що саме побачив юнак під впливом пахощів євшан-зілля? (Рідний степ і батенька).
10. Яке почуття «стисло горло, сперло груди» юнакові-половчанину? (Відчуття волі).
11. Що вчинив юнак під впливом спогадів? (Він вирушив додому).
12.До кого звертається автор із заключним словом? (До України).
Які події становлять сюжет поеми? Принагідно згадайте, що таке сюжет?
С
южет – пов’язані між собою події, в яких розкриваються характери героїв і розв’язуються суперечності між ними.
Учень. Князь Володимир Мономах під час походу взяв у полон улюбленого сина половецького хана. Оточений пошаною й увагою, хлопчик забув рідний край, свої звичаї. А старого хана точить туга за сином. Половецький володар споряджає до Києва гудця, щоб той нагадав йому, якого він роду. Палке слово, щирі пісні не зворушили юнацького серця. Тоді посланець вийняв жменьку сухого євшан-зілля. І сталося диво - до половця, який вдихнув пахощі рідної землі, повернулася пам'ять роду. Хлопець зважується на втечу із «золотої неволі» в рідні степи.
Учитель.
Твір Вороного названий поемою. Це жанр мішаної форми, тому що носить ознаки таких родів літератури, як лірика й епос, тобто ліро-епічний твір.
У ліро-епічних жанрах наявний розгорнутий сюжет; розкривається внутрішній стан героїв; крім образів, що входять у розвиток сюжету, є ще й образ ліричного героя; використовуються різноманітні засоби; мова, як правил , віршована.
Робота з теорії літератури.
Опрацювання схеми у підручнику на с.56 (ліро-епічний твір, ліричний герой, поема)
Поема – віршована повість або оповідання з напруженим динамічним розвитком подій; характери в ній розкриваються досить повно.
З якою метою автор використав для епіграфа уривки з тексту літопису? Яку ідейно-естетичну роль виконує цей епіграф? Перш ніж відповісти на запитання, звернімося до наших «теоретиків», які пояснять літературні терміни.
Доповідає група «теоретиків».
Е
піграф – уривок з якогось твору, афоризм чи прислів’я, що ставиться перед літературним твором або його частиною з метою увиразнення теми, ідеї чи створення певного настрою.
Літописи – хронічки, в яких у часовій послідовності розповідалося про події історичного чи побутового характеру. За зразком цих хронік учені монахи почали й собі робити записи про важливі події, свідками яких вони були або чули про них.
Учні розкривають роль епіграфа.
З’ясуйте, яку ідею літописних джерел наслідує автор у поемі «Євшан-зілля»? У якій частині твору вона найповніше висвітлена?
Доповідає група «дослідників».
1 учень.
Тему і сюжет поеми Вороному навіяв «Галицько-Волинський літопис», у якому зафіксовано легенду про чарівну силу степового зілля євшан (полин).
М.Вороний не просто переказав віршами літописну легенду і переніс основні події до Києва, а надав творові українського історичного звучання.
2 учень.
Справді, в епіграфі відбито головну думку твору. Хоча поема й створена на основі літопису, Вороний розвиває його ідеї, надає нового звучання. Він дорікає тим людям, «котрі вже край свій зацурали, занедбали». А останні рядки твору – звернення до сучасної України, до її синів. Поет справедливо запитує:
Де ж того євшану взяти,
Того зілля-привороту,
Щоб на певний шлях натрапить,
Шлях у край свій повороту?!
4. « Ілюстратори» коментують малюнки до твору.
5. Робота в групах.
Укладається таблиця «Композиційна будова твору».
«Експерти» оцінюють правильність заповнення таблиць.
Узагальнення експертів.
Особливість композиції поеми в тому, що в ній є пролог (своєрідний вступ до твору) і епілог (коротке оповідання про те, що відбувалося з персонажами після закінчення основної сюжетної дії).
Як ви гадаєте, чому в поемі не вказане ім’я юнака?
Чому тільки євшан-зілля пробудило у хлопця спогади про рідний край? («ПРЕС»).
ІІІ. Закріплення й узагальнення матеріалу.
1. «Незакінчене речення».
«Євшан-зілля»- це розповідь …
2) Поемі автор надав …
3) Пробудження національної свідомості у поемі – це …
4) Тему і сюжет поеми М.Вороному навіяв …
5) В епіграфі відбито головну ідею …
6) Особливість побудови поеми полягає в тому …
2.Гра «Знайди слово».
Вставте правильні слова:
Але спів цей ніжний, любий,
Ані перший, сильний, …
Не вразив … серце, -
Він сидить німий, …
3.Підсумкове слово вчителя.
А тепер уявіть неозорі степові простори, на яких росте наше українське євшан-зілля. Казкову, чарівну силу мають вони.
Глянеш у високе небо над ними, як у блакитному свічаді відбиваються віки давноминулі, коли тут у війнах за Україну - матір писала історію шабля і народжувалася козацька слава.
А ще в тому небесному свічаді видно за далекими морями-океанами другий край землі, куди впродовж цілого століття закидала доля дітей України, і вони навіки вписали в книгу нової батьківщини своє українське ім’я.
Згадаймо Петра Яцика, мецената, який започаткував конкурс знавців української мови. Рідкісна, блискуча життєва кар’єра: селянський син з України став на канадській землі мільйонером. Сягнув вершин успіху і благополуччя, здолавши багато несприятливих для нього обставин, адже йому судилося в 27 років у чужому краї починати своє життя заново, як мовиться, з чистої сторінки. І не мав він тоді нічого, крім власних рук і світлої голови. Не забув рідного народу меценат, який не відмовився бути українцем.
Перед вами лежить пучок зілля, понюхайте його. Запам’ятайте його пахощі, і хай вони вам завжди нагадують про рідний край, про батьків, односельців, не дадуть загубитися в чужій стороні.
IV. Підбиття підсумків. Оцінювання.
Рефлексійна анкета «Чи задоволені ви очікуваними результатами?»
Що нового дізналися?
Яких навичок набули?
Побажання собі і вчителеві.
Домашнє завдання.
Написати твір-роздум про вірність людини рідному краєві, відданість своїй нації; опрацювати матеріал підручника с.50-56; навчитися виразно читати поему.