Етап заняття

Робота керівника гуртка

Робота

гуртківців

Організаційний момент

Захожу в клас. Вітаюся. Налаштовую гуртківців на роботу. Староста називає відсутніх, відмічаю.

Вітаються. Слухають, налаштовуються на роботу.

Актуалізація і мотивація навчально-пізнавальної діяльності

Хвилинка спостережень.

• Яка зараз пора року?

• Який місяць?

• Тепло чи холодно на вулиці?

• Якого кольору небо?

• Чи були протягом дня опади?

Метод фронтальної роботи

Є в квартирі молодець,
Математик і мудрець,
Він тебе не підведе
Бо точний рахунок дням веде. (Календар)

Сьогодні на уроці ми поговоримо про дивний винахід, яким користується кожна людина, про винахід, який є в кожному будинку. Ми так звикли до нього, що дуже часто здається – він був завжди . Але це не так .

Тільки завдяки цьому пам’ятнику культури і науки ми вами можемо по справжньому вивчати історію, саме цей винахід пов’язує нас з історією всього людства.
– Наш сьогоднішній урок буде присвячений календарю. Ми з’ясуємо, які спостереження за природою допомогли людині створити календар

Гуртківці розгадують загадку, слухають

Повідомлення теми і мети уроку

Тема. Основні правила ведення фенологічних спостережень. Календар природи та щоденник фенологічних спостережень. Значення сезонних явищ для господарської діяльності людини.

Мета: формувати поняття про фенологічні спостереження, ознайомити гуртківців з календарем природи та щоденником фенологічних спостережень, особливостями їх ведення, визначити значення сезонних явищ для господарської діяльності людини.

Слухають

Вивчення нового матеріалу

Розповідь з елементами бесіди та демонструванням відеофрагментів

Сприйняття

інформації

1. Основні правила ведення фенологічних спостережень

Фенологічні дослідження передбачають аналіз спостережень явищ природи, пов'язаних з періодичними (сезонними) змінами кліматичних умов протягом року.

Спостерігаються ознаки весни, літа, осені, зими, випадання першого снігу, пробудження рослин, почату цвітіння, дозрівання плодів і ягід, приліт і відліт птахів тощо. Спостереження над рослинами називають фітофенологічними, а над тваринами – зоофенологічними.

Фенологічні спостереження прості, не потребують складного обладнання і цілком доступні кожному, їх можна вести як в одноденних, так і в багатоденних походах.

Та найцінніші результати фенологічних спостережень тоді, коли є можливість тривалий час спостерігати за одними й тими самими об’єктами протягом року. Зібрані в таких походах і на екскурсіях відомості разом з даними про метеорологічні явища дають змогу судити про особливості місцевого клімату й погоди.

Бесіда «Чи проводили ви коли-небудь спостереження за природою?»

План проведення спостережень за неживою природою восени

1. Щоденне вимірювання температури повітря

2. Спостереження за змінами полудневого положення Сонця – один раз на місяць близько  22 числа

3. Спостереження за змінами тривалості дня і ночі

4. Остання гроза з громом

5. Перші заморозки на грунті

6. Кількість днів з ранковими туманами

7. Кількість ясних, хмарних та похмурих днів

8. Кількість дощових днів

9. День, коли вперше з’явилися сніжинки

10. День, коли калюжі вкрилися льодом

11. Сніг вперше вкрив землю

12. Замерзла місцева водойма

План проведення спостережень за рослинами восени

1.Початок цвітіння вересу звичайного в соснових лісах

2.Пожовтіння листя на березах, осиках, липах

3.Дозрівання горобини, ліщини, калини

4.Опадання дозрілих жолудів

5.День, коли в переважної більшості дерев листя повністю набуло осіннього забарвлення

6.Закінчення грибного сезону – останні грузді і опеньки

7.Початок і масовий листопад у беріз, каштанів, лип.

8.Час, коли на поверхні водойм зникли водяні рослини: латаття, глечики, ряска

9.Час, коли більшість дерев уже повністю скинули листя

10.Закінчення сільськогосподарських робіт на городах, полях, у садках

План проведення спостережень за тваринами восени

1. Поява в повітрі осіннього павутиння, початок перелітання павуків

2. Початок залягання риб у зимувальні ями

3. Час переходу земноводних до зимового заціпеніння. Зафіксувати дані, коли востаннє бачили земноводних

4. Час переходу плазунів до зимового заціпеніння

5. Перші зграї лелек, журавлів, диких гусей

6. Остання осіння пісня шпака

7. Зміна забарвлення хутра у звірів – білок, зайців, ласок

8. Визначення чисельності гризунів у кінці осіннього сезону

9. Поява останніх свіжих кротовин на поверхні грунту

10. Залягання у сплячку їжаків

Бесіда «Які спостереження запропонували б ви восени, взимку,

навесні та влітку?».

2. Календар природи та щоденник фенологічних спостережень

Результати спостережень заносять до спеціального фенологічного журналу (щоденника) в такому порядку:

• дата настання сезонних явищ у житті рослин або тварин,

• місце спостереження,

• метеорологічні відомості (погода, температура повітря, опади та інші атмосферні явища),

• гідрологічні умови (розлив, замерзання і скресання річки),

• характер і температура грунту,

• фенологічні явища (поява бруньок на деревах, заморозки на грунті, пожовтіння листя, приліт і відліт птахів тощо);

• зазначають прізвище, ім'я та по батькові спостерігача.

У короткій характеристиці в щоденнику вказують:

• географічне положення ділянки, що спостерігається (широта, довгота, висота над рівнем моря та інші відомості, які допоможуть точно визначити її місцезнаходження);

• рельєф місця спостереження;

• загальний характер навколишньої місцевості (гориста, горбиста, порізана ярами, рівна, заболочена тощо);

• характер грунтів ділянки, що спостерігається, та їх зволоження;

• характер підстилаючої поверхні;

• захищеність місця спостереження від вітру;

• характер рослинності;

• вплив діяльності людини.

Бесіда «Чи вели ви коли-небудь календар природи? Які умовні позначення ви використовували?».

3. Значення сезонних явищ для господарської діяльності людини

Демонстрування відеофрагменту

«Явища природи»

Сезонні явища впливають на життя рослин і тварин, утворення ґрунтів, розподіл і режим внутрішніх вод, формування рельєфу. Вони значною мірою визначають зовнішній вигляд природного комплексу, а отже й умови життя людини.

Під впливом клімату формуються природні багатства краю, які людина використовує у господарській діяльності (родючі ґрунти, ліси, запаси води і гідроенергії тощо).

Кліматичні умови є дуже важливими для господарської діяльності людини. Від сезонних явищ значною мірою залежить територіальне поширення різних сільськогосподарських культур, їхня урожайність, терміни польових робіт. Певне значення має клімат і для промисловості та транспорту, для поліпшення здоров’я людей.

Демонстрування відеофрагменту

«10 найстрашніших явищ природи»

Бесіда «Яке з 10 явищ природи на вашу думку найстрашніше та чому?»

Слухають,

Переглядають відеофрагменти, обговорюють побачене

Уточнення та розширення інформації

Метод фронтальної роботи

Розгадування загадок

Демонстрування відеофрагменту

«Явища природи. Загадки.»

Гуртківці переглядають відео-фрагмент, відгадують загадки

Закріплення інформації

Метод фронтальної роботи

Завдання 1. Уважно прочитайте статтю, виконайте тестові завдання в кінці.

Кожного ранку, збираючись до школи, ти цікавишся: що відбувається за вікном, яка стоїть погода. Від стану погоди залежить діяльність людини, ритм її життя. Тому за явищами природи люди спостерігали з давніх часів. Вони зауважили, що багато явищ природи повторюються через певний проміжок часу. Спостерігаючи за зміною дня і ночі, зміною пір року, а також за періодичними змінами в житті рослин і тварин, людина створила календар. Перший календар придумали стародавні єгиптяни, спостерігаючи за розливами річки Ніл. Вони вирахували, що між розливами проходить 12 місяців, тобто рік.

Для запису спостережень за природою необхідно вести календар природи. В нього записують стан погоди, спостереження за сезонними змінами в житті рослин і тварин. Зверни увагу: в природі все відбувається послідовно й узгоджено.

1. Спостереження за природними явищами допомогли людині створити…

А гномон

Б календар

В глобус

2. У створенні першого календаря стародавнім єгиптянам допомогли спостереження…

А за розливами річки Ніл

Б за розливами річки Дніпро

В за зміною дня і ночі

3. Куди записують спостереження за природою?

А у щоденник

Б у календар природи

В у блокнот

Завдання 2. Запишіть у квадратиках умовні позначення до поданих фотоілюстрацій явищ природи :

Завдання 3. Встановіть відповідність між назвами явищ природи та їхніми умовними позначеннями.

Гуртківці виконюють завдання

Оперування поняттями

Гуртківці розгадують кросворд, визначають зашифроване слово

Узагальнення інформації

Метод фронтального опитування

Вправа «Згадаємо основи»

Гуртківцям пропонується назвати те, що найбільше запам’яталось під час заняття.

Гуртківці розповідають про те, що їм найбільше запам’яталося на уроці

Підсумок уроку.

Метод фронтального опитування

Прийом «Мікрофон»

- Що ми сьогодні вивчали?

- Які основні правила фенологічних спостережень?

- Що таке календар природи та щоденник фенологічних спостережень?

- Розкажіть про умовні позначення явищ природи.

-Яке значення сезонних явищ для господарської діяльності людини.

Слухають, відповідають на запитання