Організація та здійснення

моніторингу освітнього процесу та професійного рівня педагогічних працівників

Зміст:

1. Вступ. Загальні положення…………………………………...1-2

2. Виклад основного матеріалу дослідження…………………3-9

2.1. Моніторинг-технологічна основа системи управління…….3

2.2. Використання моніторингу для покращення освітнього процесу в школі……………………………………………………...4

2.3. Напрямки моніторингових досліджень…………………...4-7

2.4. Робота районного методичного кабінету щодо моніторингової діяльності………………………………………...7-9

3. Організаційно-прогностичний модуль (види моніторингу та їх використання)………………………………………………......9-12

4. Якісно-результативний модуль (матеріали моніторингових досліджень)……………………………………………………….12-15

5. Моніторинг професійної діяльності учителя……………...15-20

6.Висновки. Методичні рекомендації…………………………20-21

7. Література…………………………………………………………22

1.Вступ. Загальні положення

Відповідно до п.2.3 Положення про районний (міський) методичний кабінет (центр) однією з головних функцій методкабінету є діагностична функція, що включає систематичний моніторинг навчально-виховного процесу, рівня знань, умінь і навичок учнів у навчальних закладах, їх навчальних досягнень і вихованості, а також професійного рівня педагогічних працівників.

Однією з актуальних проблем на даному етапі реформування сучасної освіти є організація оптимального управління якістю освіти навчальних закладів. Сучасна школа – освітня система, що має свою власну структуру, статут, контингент учнів і вчителів, вимагає досконалої системи управління.

Перед керівництвом школи постає завдання здійснити самооцінку роботи навчального закладу, стимулювати творчість педагогів у підвищенні результативності своєї роботи, підвищити керованість на всіх рівнях функціонування школи. Особистісне спрямування освіти зумовлює потребу інтегровано оцінювати її якість, поєднуючи індивідуальні характеристики особистості та педагогічні показники організації навчально-виховного процесу. Тому багатогранна діяльність районного методичного кабінету потребує постійного пошуку раціональних підходів до оцінювання роботи педагогічних колективів згідно з поставленою метою, а також прийняття раціональних рішень та надання методичних рекомендацій.

Методична робота є частиною системи неперервної освіти педагогів з метою освоєння ними найраціональніших методів навчання та виховання; підвищення рівня загальнодидактичної та методичної підготовки педагогів до організації та здійснення навчально-виховної роботи; взаємообміну досвідом. На сучасному етапі методична робота ґрунтується на наукових засадах, сприяє розвитку наукового потенціалу педагогічних працівників, допомагає їм визначити конкретну теоретичну ідею, науково обґрунтувати обрані методи навчання. Одним із реальних важелів впливу на покращення навчально-виховного процесу, підвищення якості знань учнів та професійного рівня педагогічних працівників є моніторинг.

У педагогічній науці нагромаджено розмаїття визначень поняття «освітній моніторинг». За Г.Єльниковою «Освітній моніторинг – це супроводжувальне відстежування і поточна регуляція будь-яких процесів в освіті. Це система, що складається з показників, об’єднаних в еталон, методів їх розробки і постійного спостереження за цими показниками, за станом та динамікою спостережуваного об’єкта з метою його оперативної діагностики, випереджувального визначення його диспропорцій, вироблення та коригування управлінських рішень».

Моніторинг, як сучасна управлінська процедура, повинен охоплювати, безумовно, всі завдання, що постають перед навчально-виховним закладом (кадрове і матеріальне забезпечення, психолого-педагогічні умови, стан здоров’я тощо), але визначальним, базовим є одержання освіти в обсязі, що визначають державні стандарти чи програмні вимоги.

Мова йде про рівень навчально-предметних досягнень учнів як інтегрований показник якості освіти. Отже, моніторинг – це засіб стимулювання якості навчального процесу, в рамках якого проводиться виявлення та оцінювання проведених педагогічних дій.

Одержати об’єктивну оцінку результативності викладання навчального предмету можна тільки з використанням науково-обґрунтованої технології проведення моніторингових досліджень.

Якщо контроль необхідний для організації зворотнього зв’язку «вчитель-учень», що надає педагогічному процесу керованості, то моніторинговий підхід дає можливість одержувати вірогідну інформацію в необхідний час. На відміну від контролю, який виявляє рівень навчальних досягнень учнів, моніторинг відповідає на питання «Чому такий рівень навчальних досягнень і як можна покращити такий результат?».

При традиційному оцінюванні оцінюються передусім знання, крім того на оцінку впливають суб’єктивні чинники (ставлення вчителя до учня, настрій на уроці і інші). У такій системі оцінювання практично не закладена можливість самооцінки учня, що знижує доцільність педагогічного оцінювання.

Якщо аналіз навчальних досягнень проводиться систематично, то створюються умови для порівняльного аналізу. Як параметри порівняння можуть бути обрані: рівень особистих навчальних досягнень за різними темами; рівень сформованості навчальних умінь учня в різних періодах навчання (на початку року, на кінець першого семестру, на кінець року тощо); рівень засвоєння знань учнями певного класу протягом кількох років; результати тематичного оцінювання учнів класу протягом року та ін.

Моніторинг дає можливість глибше вивчати рівень викладання, рівень навчальних досягнень учнів, що в свою чергу дозволяє оцінити педагогічну ефективність роботи, визначити фактори, які позитивно чи негативно впливають на її результативність.

Отже, можна впевнено стверджувати, що поступове впровадження та розвиток моніторингу навчання як необхідного елементу функціонування навчального процесу дає можливість забезпечити реальне поєднання педагогічної діагностики та корекції як необхідного внутрішнього аспекту педагогічної інновації.

2.Виклад основного матеріалу дослідження

Проблемою традиційної системи методичної роботи є недостатнє впровадження у практичну діяльність діагностування та моніторингу досліджень.

Саме моніторинг є технологічною основою системи управління знаннями, дозволяє накопичувати й обробляти значну кількість даних, що містять сконцентровану й узагальнюючу інформацію і можуть використовуватися для прийняття рішення. Зрештою, моніторингові дослідження допомагають створити систему методичної роботи з педагогічними працівниками у районі.

2.1.Моніторинг – технологічна основа системи управління

Моніторинг – це спеціальна система збору, оброблення, зберігання і розповсюдження інформації про етапи загальної середньої освіти, прогнозування на основі об’єктивних даних динаміки і основних тенденцій її розвитку та розроблення наукового обґрунтування рекомендацій для прийняття управлінських рішень стосовно підвищення ефективності функціонування навчального закладу, а також планування методичної роботи.

В умовах модернізації національної освіти це є важливим, оскільки дає змогу своєчасно усунути можливі прорахунки та розробити стратегію подальшого розвитку освіти.

Функції моніторингу такі: інформаційна; діагностична; прогнозуюча; управлінська; педагогічна.

Моніторинг методичної роботи передбачає вивчення таких аспектів:

- аналітичне та діагностичне забезпечення планування науково-методичної роботи;

- відповідність планування методичної роботи у річному і перспективному планах роботи;

- організація творчої праці педагогічного колективу над єдиною науково-методичною темою;

- диференційований підхід в організації науково-методичної роботи;

- організація роботи з молодими вчителями, впровадження досягнень педагогічної науки та передового педагогічного досвіду;

- упровадження в навчально-виховний процес інноваційних освітніх технологій;

- результативність організації підвищення педагогічної майстерності педагогів: атестація, курсова перепідготовка, самоосвітня діяльність, участь у конкурсах;

- продуктивність та організація дослідницької діяльності: створення навчально-методичного комплексу, участь у роботі творчих груп.

2.2.Використання моніторингу для покращення освітнього процесу та професійного рівня педагогічних працівників

Важливим є створення моделі моніторингу. Модель моніторингу – це модель, що відображає механізм зворотного зв'язку та способи коректування можливих відхилень від запланованих результатів. Саме моніторинг стає технологічною основою системи управління знаннями, дозволяє накопичувати й обробляти значні масиви різних даних, видаючи для прийняття рішення сконцентровану узагальнюючу інформацію. Він, реалізуючи принцип інформаційного забезпечення, перетворюється в основну рушійну силу розвитку управління якістю освіти. Інформаційне забезпечення, що базується на моніторингових дослідженнях, виконує головну суттєву функцію: є мірою єдності кількісного та якісного аналізу освітнього процесу. Зрештою, моніторингові дослідження допомагають створити систему методичної роботи з педагогічними працівниками району.

2.3.Напрямки моніторингових досліджень

Для цього можна використовувати результати педагогічної діяльності вчителів за такими напрямками:

1. Результативність освітньої діяльності.

2. Розвиток реальних навчальних можливостей учнів.

3. Організація уроку.

4. Робота з обдарованими учнями.

5. Рівень педагогічної майстерності.

Результати моніторингових досліджень за першим напрямком «Результативність навчальної діяльності» включають наступні параметри: середній бал рівнів навчальних досягнень учнів з предмета, якість навчальних досягнень. Одержані показники заносяться до картки вчителя.

За отриманими даними визначається рівень результативності освітньої діяльності педагогів: високий, достатній, середній, низький. Згідно з підсумковим рейтингом, заступник директора або методист складає завдання для груп учителів:

- низький рівень: сумісний аналіз проблем та утруднень (дидактичний, психологічний аспекти);

- середній рівень: вивчення позитивного досвіду у викладанні предмета;

- достатній рівень: використання інноваційних технологій у викладанні предмета;

- високий рівень: створення проектів моніторингу якості освіти з предмета, узагальнення досвіду роботи.

Основний зміст моніторингу полягає в одержанні інформації про стан освіти з метою прийняття управлінських рішень щодо переведення її на якісно новий рівень.

Освітній моніторинг у навчальних закладах здійснює адміністрація із залученням методичних структур, які організовують управління якістю освіти на кількох рівнях:

- учень (моніторинг навчальних досягнень);

- вчитель (моніторинг педагогічної діяльності);

-навчально-виховний заклад (в системі роботи районного методичного кабінету).

Для керівника загальноосвітнього навчального закладу або методиста моніторинг має стати не просто процедурою, системою, а новим стилем в його науково-педагогічній та управлінській діяльності з оновленим мисленням, яке міститиме в собі неперервні і довготривалі спостереження, аналіз, синтез, порівняння, уміння здійснювати різноманітні інтелектуальні операції, необхідні в різних ситуаціях та умовах, які вимагатимуть і висновків, і узагальнень, поширення інформації і прогнозування динаміки та основних тенденцій розвитку.

Складання методичного забезпечення передбачає:

- складання навчально-календарних планів з усіх предметів відповідно до наукових і педагогічних вимог і принципів;

- відзначення у навчально-календарному плані контрольних зрізів;

- визначення необхідної кількості перевірочних робіт з кожного виду контрольних зрізів;

- проведення для кожного контрольного зрізу відбору задач і на їх основі скласти завдання з урахуванням варіативності, складності, рівнобіжності;

- створення банку перевірочних робіт, що задовольняють вимоги державних стандартів для перевірки якості отриманої освіти; знань з кожної теми; знань окремих частин теми;

- використання методів об’єктивного оцінювання виконаних перевірочних робіт;

- використання методів рейтингової оцінки рівня успішності учнів, рівня педагогічної діяльності вчителів і рівня складності перевірочних робіт;

- використання технологій управління, що діють за принципом відхилення від норми;

- створення банку психологічних тестів, орієнтованих на підвищення якості освіти;

- створення банку анкет для вчителя і учня;

- створення банку діагностуючих матеріалів;

- створення банку індивідуальних творчих домашніх завдань;

- укладання інструкції щодо перевірки робіт учнів;

- укладання інструкції обробки результатів перевірки.

Для порівняльного аналізу успішності використовуються такі таблиці:

- ранжирування учнів за предметами, рейтинг учня з предмета;

- ранжирування класу за предметами, рейтинг учителя-предметника;

- ранжирування класу за сумою предметів, рейтинг класного керівника;

-ранжирування школи за предметами, рейтинг методичного об’єднання

Формування мотивації підвищення якості знань передбачає:

- створення банку мотиваційних тестів;

- передбачення морального і матеріального заохочення;

- корекція знань.

Моніторинг рівня розвитку реальних навчальних можливостей учнів визначається за такими параметрами: пізнавальна сфера (увага, зорова і слухова пам'ять, інтелект); творчі здібності (за Гарднером), особистісні якості (мотивація навчання, правдивість, працелюбність). Інформацію можна занести до картки-профілю рівня розвитку психологічних процесів і особистості учнів, яку заповнюють шкільний психолог, класний керівник і вчителі-предметники.

Неможливо досягти високого рівня навчальних досягнень учнів без відповідного контролю за ходом навчального процесу.

Розв’язання проблем оцінювання навчальних досягнень учнів та оцінювання ефективності навчання здійснюється через такі види освітнього моніторингу:

- за масштабами мети освіти (оперативний, тактичний, стратегічний);

- за етапами навчання (вхідний) або вибірковий, проміжний або навчальний, вихідний або підсумковий);

- за часовою залежністю (попереджувальний, поточний);

- за частотою процедур (разовий, періодичний, систематичний);

- за охопленням об’єкта спостереження (локальний, вибірковий, суцільний);

- за організаційними формами (індивідуальний, груповий, фронтальний);

- за рівнями управління навчально-виховним процесом (керівний, адміністративний, педагогічний).

Аналіз динаміки розвитку найголовніших психологічних процесів, проведеного шкільним психологом за результатами картки-профілю, дає можливість визначити рівень роботи педагогів. На основі отриманих даних організовується методична робота для педагогів району.

Таким чином, головною метою методичної роботи за даним напрямом є організація педагогічного супроводу особистісно орієнтованого навчально-виховного процесу.

Діагностика за напрямом «Організація уроку» орієнтовно включає такі алгоритмічні складові: підготовку учнів до сприйняття нового матеріалу, організація навчально-пізнавальної та самостійної роботи учнів, пропедевтика неуспішності (чітке інструктування учнів щодо виконання домашньої роботи та узгодження її обсягу з учителями інших предметів тощо), створення умов для реалізації особистісно орієнтованого навчання, результативність навчання тощо.

Одержана інформація з цього напряму заноситься до рейтингової таблиці вчителів (згідно з орієнтовними критеріями педагогічного рейтингу вчителя) і на основі принципу рівневої диференціації сплановується методична робота для груп учителів:

- вивчення дидактичних аспектів особистісно орієнтованого уроку (підготовка рефератів, доповідей);

- відвідування системи уроків з метою надання індивідуальної методичної допомоги;

- виступи на предметних методичних об'єднаннях (проектування різнотипних уроків та їх самоаналіз);

- проведення системи «відкритих» уроків з наступним самоаналізом з метою формування ключових життєвих компетентностей.

Моніторингові дослідження за напрямом «Робота з обдарованими дітьми» мають на меті виявити ступінь вираження головних домінуючих здібностей учнів, які проявляються в навчально-виховному процесі. Водночас аналіз інформації про результати участі учнів школи у районних, обласних олімпіадах, інтелектуальних і творчих конкурсах є показником роботи вчителя. Організовуються такі освітні маршрути для різнорівневих груп педагогів:

- індивідуальна методична робота із проблем стану викладання предмета та формування банку обдарованих ;

- підготовка доповідей із проблем діагностики обдарованості, використання творчих завдань для розвитку здібностей учня;

- організація самоосвітньої роботи учнів;

- проектування індивідуальних освітніх програм для обдарованих дітей, систематизація матеріалу для узагальнення досвіду.

Робота за напрямом «Обдаровані діти» дає змогу визначити співвідношення здібностей за кількісним і якісним показниками. Якщо учень має потенційні можливості, задатки в якійсь галузі, їх необхідно підтримувати, розвивати. Завдання методичної служби: сприяти випереджаючому розвитку цих здібностей та формування стійкої потреби до інтелектуальної й творчої діяльності. Отримана інформація допоможе розробити систему зональних вимог і підходів до обдарованих учнів.

2.4.Робота районного методичного кабінету

щодо моніторингової діяльності

Рівень педагогічної майстерності визначається за такими орієнтовними параметрами: безперервна освіта (методологічна грамотність, наявність знань з теорії і практики навчання учнів, розвиток фахових умінь), моделювання та проведення уроків відповідно до реалізації принципів особистісно орієнтованого навчання, документальне оформлення діяльності, виконання правил внутрішнього трудового розпорядку, громадська активність.

Аналіз їх результативності за рейтинговою таблицею педагогів школи сприятиме організації методичної роботи за даним напрямом:

- допомога у формуванні мотивів саморозвитку;

- розвиток готовності до самоосвітньої діяльності через участь у реалізації інноваційних проектів;

- моделювання самоосвітніх програм, керівництво одним із підрозділів методичної роботи.

За таких умов моніторинг створює ситуацію, за якої сам учитель зацікавлений у належній, об'єктивній оцінці власної праці, визначенні шляху професійного зростання, пошуку нових технологій, проходженні курсів підвищення кваліфікації та відвідування відкритих уроків колег. Результати педагогічного моніторингу враховуються при атестації вчителя.

Загальні відомості моніторингових досліджень за основними напрямами методичної роботи заносяться до підсумкової таблиці, що відображає результативність методичної підготовки вчителів.

Робота методичної структури школи щодо моніторингової діяльності полягає у формуванні системи діяльності вчителів з навчальних дисциплін, які нагромаджують базові матеріали для аналізу, і відповідального за моніторингові дослідження, який визначає сукупність критеріїв для визначення ефективності викладання предмету. Це дозволяє уніфікувати вимоги щодо реалізації стратегічних завдань навчально-виховного процесу у школі.

Очікувані результати моніторингу методичної роботи:

• одержання об'єктивної інформації про рівень якості освіти в школі;

• одержання об'єктивної узагальненої інформації про стан методичної
  роботи, приймання відповідних рішень і прогнозування розвитку освіти;

• планування роботи з конкретними групами вчителів щодо вирішення виявлених проблем та укладання рекомендацій як загального характеру, так і для кожного вчителя;

• підвищення кваліфікації педагогів з окремих методичних проблем;

• створення ситуації зацікавленості педагогів у незалежній об'єктивній оцінці власної професійної компетенції, пошуку нових інноваційних технологій для викладання навчальних предметів;

• визначення напрямів та перспектив професійного зростання, зміцнення адекватної професійної комфортності педагогів;

• оптимальне вирішення проблеми атестації педагогічних працівників.

У ході моніторингу аналізується педагогічна, методична і громадська діяльність учителів.

Адміністрація навчального закладу, методичний кабінет визначають основні механізми впровадження моніторингу як необхідної складової навчально-виховного процесу. Їх завдання полягають у:

1. Визначенні проблем освітнього процесу у навчальному закладі.

2. Розробці інструментарію для проведення моніторингу.

3. Обробці та аналізу даних.

4. Виробленню методичних рекомендацій та управлінських рішень.

5. Проведенні корекційної роботи щодо використання методичних рекомендацій.

Аналіз даних за основними напрямками методичної роботи школи не має обмежуватися констатацією наявного стану об'єкта моніторингу. Він повинен містити аналітичні узагальнення, виявлення тенденцій і відстеження закономірностей, пропонувати зміни, які необхідно запровадити в діяльності методичного кабінету, зазначені стратегічні пріоритети, за якими розвиток методичної роботи прогресуватиме. Ознайомлення із результатами моніторингу методичної підготовки вчителів обов'язково має на меті одержання зворотної інформації про його результативність, на підставі якої удосконалюють обрані засоби та стиль роботи.

Саме завдяки таким видам моніторингових досліджень, відвідуванню уроків, позакласних заходів, проведенню анкетувань серед учнів та батьків, у членів атестаційної комісії складається неупереджена, об’єктивна оцінка рівня кваліфікації, педагогічної майстерності вчителів та й самому вчителеві цікаво отримати визнання власного педагогічного досвіду, адже, як зазначав В.Сухомлинський, «... найглибшим принципом людської натури є пристрасне бажання отримати знання своєї цінності».

3. Організаційно-прогностичний модуль

(види моніторингу та їх використання)

Види моніторингу в загальноосвітньому навчальному закладі:

1. Моніторинг навчальних досягнень по семестрах (за рік).

Досліджуються результати навчальних досягнень учнів, класів:

Рейтинг класів (за середнім балом, рівнями навченості, предметами).

• Рейтинг учнів окремого класу.

• Рейтинг учнів по школі (перші 20 найсильніших учнів (відкрита інформація), перші 20 найслабших (службова) інформація).

• Рейтинг предметів (за середнім балом, рівнями навчальних досягнень).

2. Моніторинг об’єктивності оцінювання навчальних досягнень учнів:

• Стандартний (прямий) за результатами нульового (вересень, вступний тест) контрольного та підсумкового зрізів;

• Непрямий (опосередкований) за результатами порівняльної діяльності учня, класу, предмету в системі класу, школи.

3. Моніторинг державної підсумкової атестації (дає змогу уникнути необ’єктивності оцінювання).

4. Моніторинг атестації вчителів:

• вчитель в системі класу;

• вчитель в системі циклу;

• вчитель в системі рівних (категорія, звання, олімпіадні досягнення та ін.).

5. Моніторинг адаптаційних процесів при переході з початкової в основну школу.

6. Моніторинг стану здоров’я.

7. Моніторинг організації освітнього процесу в школі.

Моніторинг навчальних досягнень учнів проводиться за двома напрямками:

• предметний моніторинг (стандартний);

• моніторинг результативності навчання (опосередкований).

Моніторинг результативності навчання проводиться в два етапи: проміжний (вересень) і вихідний (травень). Основна інформація, що збирається: загальна кількість учнів, кількість учнів за рівнями навчальних досягнень. Джерела інформації для дослідження: класні журнали з підсумковими оцінками учнів за семестр і за рік. На цьому етапі основними є показники:

• кількість учнів, що мають високий (достатній , середній, початковий) рівень навчальних досягнень;

• ступінь сформованості компетенції (у %).

Предметний моніторинг проводиться за рівнем залишкових знань, за поточними і підсумковими результатами в три етапи:

• вхідний (вересень);

• проміжний (грудень);

• вихідний (травень).

Основна інформація, яка збирається: загальна кількість учнів, кількість учнів за рівнями успішності. Джерелами інформації є діагностичні контрольні роботи з предметів інваріантної складової навчальних планів. Основні показники, що розраховуються:

• коефіцієнт об’єктивності;

• середній бал за роботу;

• кількість учнів, що мають високий (достатній, середній, початковий) рівень навчальних досягнень;

• ступінь сформованості компетенції (у %).

Аналіз отриманих результатів дозволяє оцінити рівень викладання даного предмета в кожному класі й в цілому по школі.

Предметний моніторинг передбачає обов’язкове проведення в перші два тижні вересня першої діагностичної роботи – нульовий замір знань (початкове діагностування). Його мета – отримання об’єктивної інформації про рівень залишкових знань, готовність класу до даного етапу навчання з метою зміни акцентів у навчальній діяльності за допомогою комплексу процедур.

Для цього необхідно виконати такі завдання:

• провести діагностування залишкових знань та аналіз якості їх засвоєння;

• визначити, які знання і в якому обсязі залишилися в учнів після попереднього року навчання з предмету, що підлягає моніторингу;

• на основі отриманої інформації та статистичних даних робиться висновок, на якому рівні – репродуктивному, конструктивному чи творчому – знання, вміння та навички є найміцнішими;

• шляхом спостереження, співбесіди визначити, які фактори впливають на міцність засвоєння знань;

• виробити на основі отриманих даних механізми регулювання процесами засвоєння (корекція засвоєння певних тем, понять, термінів).

Результати заміру, аналіз з висновками і пропозиціями фіксуються у протоколі проведення нульового заміру знань.

У другий-третій тиждень грудня проводиться контрольний замір навчальних досягнень (проміжне діагностування), мета якого – оцінити зміни в знаннях учнів при вивченні основних предметів інваріантної частини базового навчального плану.

Проміжний моніторинг, що сприяє підвищенню ефективності корекційної роботи, розвитку і вдосконаленню системи оцінювання проводимо за допомогою такого інструментарію:

• адміністративні контрольні роботи по закінченню кожного семестру (за результатами контрольних робіт складаються діаграми, виявляються типові помилки, які обговорюються на засіданні шкільних методичних об’днань);

• зрізи знань з предметів по параллелях класів.

Аналіз результатів дає можливість оперативно корегувати діяльність вчителя і учнів.

За один-два тижні до закінчення навчального року проводиться третя діагностична робота – підсумковий замір навчальних досягнень. Його мета – визначити рівень навченості учнів за підсумками проведеного циклу навчання та оцінити динаміку процесу навчання учнів від початкового діагностування до контрольного і далі до підсумкового, порівнюючи дані кожного класу з певного предмета з відповідними показниками балами в умовах чинного оцінного діапазону.

Моніторинг за проміжними та кінцевими результатами включає в себе:

• розробку поточної та підсумкової діагностики, ходу та результатів навчально-виховного процесу;

• опрацювання отриманої інформації (кількісна та якісна обробка, аналіз), прийняття відповідних рішень;

• регулярне співставлення одержаних результатів із основними критеріями рівнів навченості, визначення якісних особливостей навченості учнів;

• організацію корекційної методичної роботи, спрямованої на підтримку позитивних тенденцій розвитку вчителів.

4. Якісно-результативний модуль

(матеріали моніторингових досліджень)

Регулярне проведення моніторингових досліджень дає змогу дослідити динаміку зміни показників якості засвоєння змісту навчання, а тривалість відстеження об’єктів моніторингу – встановити залежність від певних чинників та умов.

Протокол проведення нульового заміру знань

Предмет_________________ Вчитель___________________Дата__________Клас____________

Всього учнів_________Писали роботу_________Відсутні (по прізвищах)____ __________________________________________________________________

№ п/п	Прізвище учня	Оцінка за рік	Оцінка за роботу	Коефіцієнт об”єктивності	Примітка
1.

Коефіцієнт об”єктивності визначається наступним чином: оцінка за рік ділиться на оцінку за роботу (для кожного учня окремо та по всьому класу). К об.=

Після заповнення протоколу складається наступна таблиця.

Результати нульового заміру знань

К-сть учнів	Результати по рівнях	Примітка
І	ІІ	ІІІ	ІV
Дані за рік
Дані за роботу
К об. по рівнях (число за рік ділиться на число за роботу)

Визначається ступінь сформованості компетенції наступним чином:

Рахується кількість учнів, що написали роботу на ІІ, ІІІ, ІV рівень і ділиться на кількість учнів, що писали роботу: СК=

Стан дотримання державних вимог до змісту, обсягу навчальних програм та рівня навчальних досягнень учнів зручно робити у вигляді таблиці: (рейтинг класу; рейтинг предмету)

Класи	К-сть учнів	Рівень навч. дос. учнів	% успішності	% якостізнань	Не писало учнів
високий	середній	достатній	низький
5
6
7
8
9

 Аналіз результативності

педагогічної діяльності вчителів

П.І.Б. вчителя	% якості	Призери районного рівня
2016-17н.р.	2017-18н.р.	2018-19н.р.	2016-17н.р.	2017-18н.р.	2018-19н.р.

Якісний показник навчання (середній бал):

Семестр / рік	Якісний показник (%)	Підвищили (понизили)	Примітка
І семестр 2014-15 н.р.
ІІ семестр 2014-15 н.р.
2014-15 н.р.
І семестр 2015-16 н.р.
ІІ семестр 2015-16 н.р.
2015-16 н.р.
І семестр 2016-17 н.р.
ІІ семестр 2016-17 н.р.
2016-17 н.р.
І семестр 2017-18 н.р.
ІІ семестр 2017-18 н.р.
2017-18 н.р.
І семестр 2018-19 н.р.
ІІ семестр 2018-19 н.р.
2018-19 н.р.

Графік якісного показника навчання

70%
65%
60%
55%
50%
45%
40%
35%
30%
20%
10%
рік	2014-15	2015-16	2016-17	2017-18	2018-19

Відомості про випускників,

які закінчили школу з відзнакою

Клас/ відзнака	2014-15	2015-16	2016-17	2017-18	2018-19
9 клас/учнів
З відзнакою
Грамота за особливі успіхи

Рейтингові результати ДПА 9 клас

№ з/п	Назва предмету	Кількість випускників, які брали участь у ДПА	Середній бал (сума балів, отриманих за результатами ДПА / кількість учнів. які брали участь у ДПА)	Примітка

Результати підсумкових контрольних робіт учнів 5-8 класів

	Предмет	Клас/ писа-ло	Навчальний рівень К-ть учнів (у відсотках)	% якості
високий	достатній	середній	початковий

5.Моніторинг професійної діяльності учителя

Актуальним питанням сьогодення є науково-методичне забезпечення роботи з підвищення рівня педагогічної компетентності. У створенні особистісно орієнтованої системи професійного зростання вагому роль відіграє педагогічний моніторинг, завдяки якому йде накопичення інформації про кожного педагога закладу, що забезпечує безперервне відстеження професійного рівня та дає можливість прогнозувати та моделювати розвиток і стан професійного рівня педагогів.

Цей моніторинг дає змогу на рівні навчального закладу підвищити рівень об'єктивності оцінки діяльності вчителя та сприяти не тільки виявленню рівня професійної компетентності педагога, а й компетентності учня, таким чином, ство­рюється ланцюжок: «Від компетентного вчителя – до компетентного учня».

Мета: підвищення рівня професійної майстерності вчителя, розвиток творчої ініціативи педагогів.

Суб’єкти моніторингу: директор, заступник директора, вчителі, практичний психолог.

Об'єкт моніторингу: рівень професійної компетентності, ефективність методичної діяльності.

Завдання:

дати оцінку професійної діяльності вчителя;

скоригувати самоосвітню діяльність вчителя;

розробити алгоритм вивчення моніторингу професійної компетенції педагога.

Етапи проведення
	Термін проведення	Зміст	Відповідальні
І	Нормативно-установчий етап Термін проведення: вересень-жовтень	Ознайомлення з нормативними документами; Визначення мети; визначення об'єкта, критеріїв моніторингу; вибір інструментарію	Заступник з НВР, директор школи, практичний психолог, вчителі.
ІІ	Практичний етап Термін проведення: листопад-грудень	Самоаналіз; відвідування уроків та позакласних заходів; спостереження; контрольні зрізи; аналіз діяльності та документів; бесіди, анкетування	Директор, заступник з НВР, практичний психолог, вчителі.
ІІІ	Аналітичний етап Термін проведення: січень-квітень	Обробка отриманої інформації; аналіз даних; висновки; розробка рекомендацій	Заступник з НВР, директор.
ІV	Підсумково-управлінський етап Термін проведення: травень-червень	Зворотний зв'язок; корекційний вплив (управлінське рішення)	Заступник з НВР, директор.

Очікування

1. Підвищення загального рівня професійної майстерності вчителя.

1.1. Підвищення рівня професійної підготовки.

1.2. Моделювання перспективного досвіду роботи вчителів, які мають потенційні здібності.

2. Розвиток творчої ініціативи педколективу.

2.1Збільшення кількості вчителів, які цілеспрямовано займаються самоосвітою.

2.2 Підвищення активності вчителів у всіх методичних структурах.

3. Підвищення рівня організації навчально-вихов­ного процесу.

3.1. Удосконалення методики викладання.

3.2. Підвищення якості знань учнів.

Для забезпечення досконалої організації діяльності цієї системи створюється картотека обліку методичної діяльності кожного вчителя, заповнюється картка обліку методичної діяльності, у якій даються вихідні дані на кожного вчителя та фіксуються результати за певний час згідно з індикаторами моніторингу.

На підставі комплексної оцінки визначається результативність роботи вчителя. На підставі моніторингу узагальнені результати роботи вчителів порівнюються з результатами інших років, і таким чином виявляється динаміка професійного зростання. На підставі отриманих результатів проводиться індивідуальний та груповий аналіз на кожному рівні підпорядкування.

За результатами аналізу планується індивідуальна корекційна робота та робота за диференційованими групами. Поділ учителів на групи дає можливість заступнику директора, методисту разом з кожним учителем скласти карту або щоденник саморозвитку на підставі самомоніторингу, що в подальшому буде сприяти переходу педагогів з однієї групи до іншої. На підставі самомоніторингу також можна провести рефлексію особистісної діяльності.

Бальне рейтингове оцінювання діяльності вчителя на уроці

Етапи діяльності	Характеристика діяльності вчителя	Макси-мальна к-сть балів	К-сть балів за результатами вивчення
Само-аналіз	Дирек-ція	Мето-дист	Інші
Забезпечення вихідних педагогічних умов досягнення навчально-виховного процесу
І. Створення загальних умов ефективного навчання	1. Уміння чітко і зрозуміло визначити мету і завдання уроку	1
2. Раціональне та ефективне використання навчальних посібників і технічних засобів	1
3. Ефективне використання часу на уроці	1
Адаптація навчання до вікових і психологічних особливостей учнів
1. Навчання відповідає віковим особливостям учнів	1
2. У навчальному матеріалі уроку визначено найскладніші місця	1
3. Надання можливості засвоєння навчального матеріалу різних видів складності (для учнів різних рівнів успішності)	2
4. Навчання побудовано як взаємодія вчителя і учнів.	2
ІІ. Предметна і навчальна компетентність вчителя	Володіння навчальним предметом та методами навчання
1. Інформація, демонстрація точні та своєчасні	1
2. Коментарі та відповіді вчителя на запитання учнів ґрунтовні, змістовні, відповідають їхнім віковим особливостям.	2
3. Використання різних форм і методів навчання	1
4. Використання оригінальних методів, засобів навчання та видів діяльності.	2
Організація навчальної роботи в послідовності «життєвого циклу»
1. Урок починається зі стимуляційного вступу (привернення уваги учнів та забезпечення необхідної мотивації)	2
2. Використання набутих учнями знань у процесі пояснення нового матеріалу.	1
3. Об’єднання, узагальнення й закріплення навчальних результатів.	1
4. Підбиття підсумків наприкінці кожного етапу уроку.	1
ІІІ. Техніка пояснення	Використання усних і письмових пояснень
1. Чітке пояснення змісту з дотриманням принципу науковості.	1
2. Ключові моменти уроку вчитель відображає графічно або письмово	1
3. Записи для учнів охайні й чіткі	1
4. Мовна культура вчителя	1
Роз’яснення в разі нерозуміння учнями навчального матеріалу
1. Заміна незрозумілих слів або фраз загальнодоступними описовими виразами	1
2. Пояснення за допомогою аналогії та прикладів.	1
3. Надання учням додаткової інформації.	1
4. Логічне виведення інформації з аналізу вже набутих знань.	2
IV. Навчальна взаємодія вчителя та учнів	Контроль та корекція діяльності учнів
1. Оцінка діяльності учнів відрізняється від особистого ставлення до них учителя	2
2. Уникнення прямих вказівок та корекції діяльності учнів.	1
3. Спонукання учнів до взаємооцінювання та взаємокорекції під час роботи	2
4. Орієнтація на корекцію діяльності учнів за запитами самих учнів.	2
Використання пропозицій щодо змісту уроку
1. Залучення учнів до пояснень та наведення прикладів	1
2. Тактовне зосередження уваги на слабких місцях, некоректності в прикладах учнів	1
3. Використання учнівських ідей на уроці	2
V. Створення та підтримка продук-тивної атмосфери на уроці	Стимулювання інтересу учнів
1. Зв'язок навчання з життям .	1
2. Широке використання цікавих аспектів теми	1
3. Опрацювання учнівських ідей на уроці.	2
Допомога учням у виробленні позитивної самооцінки
1. Толерантність учителя	1
2. Диференційований підхід до учня.	1
3. Підтримка учнів, які мають труднощі в засвоєнні навчального матеріалу.	2
VI.Створення робочої атмосфери	Підтримка робочої атмосфери на уроці
1. Варіювання форм навчальної активності	1
2. Використання різних засобів активізації учнів на уроці.	1
3. Використання активних методів навчання	2
4. Застосування спеціальних засобів організації навчальної роботи, розрахованих на учнів з низькою мотивацією до навчання.	2
	Середній результат	1,35

Результат = сума балів : 54

Якщо результат учителя менший за 0,7 бала, йому необхідно працювати над підвищенням професійного рівня.

Якщо результат 07 -1,2 – педагог має високий професійний рівень.

Якщо результат більший, ніж 1,2 бала – цей учитель досяг дуже високого професійного рівня.

Інформація про використання інноваційних технологій

учителями загальноосвітнього навчального закладу

№ з/п	Вчитель	Інновація	Предмет

Аналіз участі вчителів у методичній роботі

№ п\п	П.І.Б. вчителя	Освіта, фах	Категорія Пед.звання	Стаж	Шкільний рівень	Районний рівень

Маючи в руках порівняльні таблиці, графіки, діаграми, вчителі жваво

обговорюють дані на різних зібраннях: у методичних об'єднаннях, творчих,

динамічних групах. Шукають шляхи розв'язання проблем на семінарах,

виходять з пропозиціями щодо форм професійного навчання. Вони, як і учні,

намагаються досягти вищого показника якості знань, оскільки він

демонструється для учнів, учителів, батьків, а це вже рейтинг учителя.

Загалом очевидно, що всі учасники навчально-виховного процесу зацікав-лені в тому, щоб крива успіху піднімалася вгору.

6. Висновки

Управлінська функція моніторингу навчання на внутрішкільному рівні виявляється у системному узагальненні діяльності кожного учня, класу або паралелі класів, у цілому.

Моніторинг навчання відстежує управлінську діяльність вчителів у навчально-виховному процесі, рівень навченості учнів та самоорганізацію вчителів. Моніторинг, що використовує систему зрізів, дозволяє виявити: поточні результати навчального процесу і можливість його коригування; реальний рівень кваліфікації педагогічних кадрів.

Результати моніторингового дослідження показали:

• необхідність відстеження та аналізу наявних проблем у початковій освіті;

• координація діяльності вчителів та забезпечення наступності в діяльності початкової та основної школи;

• об’єктивну оцінку результативності викладання навчального предмету можна одержати тільки з використанням науково обґрунтованої технології проведення моніторингових досліджень;

• актуальність проблеми забезпечення моніторингових досліджень професійними виконавцями, тобто необхідність організації навчання координаторів досліджень з питань методології та технології проведення моніторингів на всіх рівнях (регіональному, районному, шкільному).

Моніторинг дає вчителю можливість:

• встановлювати рівень навчальних досягнень, характер пізнавальної діяльності учнів (високий – продуктивний чи творчий, або достатній – репродуктивно-продуктивний);

• виявляти здібності учнів з певного предмета;

• усвідомити рівень їхньої підготовки порівняно з іншими школярами;

• виявити недоліки у підготовці учнів, спланувати корекційну роботу;

• об’єктивно оцінити ефективність своєї роботи.

Моніторинг дає можливість учневі:

• отримати інформацію про рівень володіння ним певними видами навчальної діяльності;

• порівняти свої досягнення з досягненнями інших учнів;

• побачити перспективу на майбутнє.

Моніторингові дослідження проводяться дирекцією школи та методичним кабінетом задля поліпшення ефективності адміністрування, активізації навчально-виховної діяльності, виявлення прогалин у знаннях учнів, відстеження ефективності застосовуваних вчителями методик. Мета і завдання таких досліджень оголошуються заздалегідь, а результати аналізуються та узагальнюються, після чого доводяться до всіх учасників досліджень. За підсумками таких досліджень ухвалюються відповідні управлінські рішення, спрямовані або на підтримку й поліпшення наявного рівня якості або на усунення виявлених недоліків.

Це дає можливість побачити і оцінювати зміни, що відбуваються в навчально-виховному процесі, прогнозувати шляхи розвитку школи, методичної роботи в районі, своєчасно приймати найбільш ефективні рішення та надавати методичні рекомендації. Моніторинг дає можливість глибше вивчати рівень викладання, рівень навчальних досягнень учнів, що в свою чергу дозволяє оцінити педагогічну ефективність роботи, визначити фактори, які позитивно чи негативно впливають на її результативність.

На даний час можна впевнено стверджувати, що поступове впровадження та розвиток моніторингу навчання як необхідного елементу функціонування навчального процесу дає можливість забезпечити реальне поєднання педагогічної діагностики та корекції як необхідного внутрішнього аспекту педагогічної інновації.