УДК 373.2.016:7
Роль образотворчого мистецтва у всебічному розвитку дитини-дошкільника
Анотація. У статті запропоновано теоретичний аналіз ролі образотворчого мистецтва у формуванні творчої та всебічно розвиненої особистості. Розкрито важливість формування творчого мислення засобами мистецтва, проаналізовано функції мистецтва (освітня, експресивна, комунікативна, соціальна, терапевтично-діагностична) та описано їх влив на розвиток особистості дитини-дошкільника. Зазначено, що освітня функція мистецтва забезпечує розумовий розвиток дитини; мистецтво сприяє естетичному та фізичному розвитку дошкільника, а також відіграє важливу роль у розвитку комунікативних здібностей та сприяє формуванню самооцінки дитини.
Авторами схарактеризовано погляди відомих педагогів (В. Сухомлинський, Дж. П. Гілфорд) на проблему використання мистецтва у навчально-виховному процесі закладів освіти. Показана роль вихователя у використанні різних засобів образотворчого мистецтва у всебічному розвитку особистості дитини дошкільного віку.
Ключові слова: образотворче мистецтво, всебічний розвиток дитини, творча діяльність, функції образотворчого мистецтва, творчі здібності, креативність.
РОЛЬ изобразительного искусства во всестороннем развитии ребенка-дошкольника
Аннотация. В статье предложен теоретический анализ роли изобразительного искусства в формировании творческой и всесторонне развитой личности. Раскрыто важность формирования творческого мышления средствами искусства, проанализированы функции искусства (образовательная, экспрессивная, коммуникативная, социальная, терапевтического-диагностическая) и описано их влияние на развитие личности ребенка-дошкольника. Показана роль воспитателя в использовании различных средств изобразительного искусства во всесторонней развитии личности ребенка дошкольного возраста.
Ключевые слова: изобразительное искусство, всестороннее развитие ребенка, творческая деятельность, функции изобразительного искусства, творческие способности, креативность.
THE ROLE OF FINE ART IN THE COMPREHENSIVE DEVELOPMENT OF PRESCHOOL CHILDREN
Abstract. The article proposes a theoretical analysis of the role of fine art in the formation of a creative and comprehensively developed personality. It reveals the importance of forming creative thinking by means of art, analyzes functions of art (educational, expressive, communicative, social, therapeutic and diagnostic) and describes its influence on the development of the personality of the preschooler. It is noted that the educational function of art provides mental development of the child; art contributes to the aesthetic and physical development of preschoolers, and also plays an important role in the development of communicative abilities and contributes to the formation of a child's self-esteem.
The authors describe the views of well-known educationalists (V. Sukhomlinsky, J.P. Gilford) on the problem of using art in the educational process of educational establishment. The role of educator in the use of various means of fine art in the comprehensive development of the personality of preschool child is shown.
Key words: fine arts, comprehensive development of the child, creative activity, functions of fine arts, creative abilities, creativity.
Авторська довідка:
1. Мачинська Наталія Ігорівна – доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри початкової та дошкільної освіти. Львівський національний університет імені Івана Франка. м. Львів, natalya_im@ukr.net, 067-67-58-191
Мачинская Наталья Игоревна - доктор педагогических наук, профессор, заведующая кафедры начального и дошкольного образования. Львовский национальный университет имени Ивана Франко. г. Львов, natalya_im@ukr.net, 067-67-58-191
1. Machynska Natalia Igorivna - doctor of pedagogical sciences, professor, head of the department of elementary and preschool education. Lviv Ivan Franko National University. Lviv, natalya_im@ukr.net, 067-67-58-191
2. Бас Ольга Василівна – студентка магістратури. Львівський національний університет імені Івана Франка. Факультет педагогічної освіти. Спеціальність – дошкільна освіта.
м. Львів. olja_bas@i.ua, 097-84-30-111
Бас Ольга Васильевна - студентка магистратуры. Львовский национальный университет имени Ивана Франко. Факультет педагогического образования. Специальность - дошкольное образование.
г. Львов. olja_bas@i.ua, 097-84-30-111
Bas Olha Vasylivna is a student of the magistracy. Lviv Ivan Franko National University. Faculty of Pedagogical education. Specialty - pre-school education.
Lviv. olja_bas@i.ua, 097-84-30-111
«Творячи, ми творимо себе».
Ян Амос Коменський
Актуальність дослідження. Сучасний світ вимагає нового типу всебічно розвиненої особистості з високим рівнем культури, інтелекту та духовності, яка може і вміє приймати нестандартні рішення та мислити креативно.
Водночас, на даному етапі розвитку суспільства, діти майже з народження активно освоюють віртуальний світ, наслідком чого є зниження інтересу до оточуючого середовища, науки, образотворчого мистецтва, в дитячій свідомості змінюються уявлення про красиве і потворне.
Сучасне суспільство у якості одного з пріоритетних завдань освіти в Україні, і, зокрема, системи дошкільного виховання, висуває розвиток творчої особистості дитини. Базовим компонентом дошкільної освіти в Україні, її метою визначається розвиток особистісної культури дитини через відкриття їй світу в його цілісності та різноманітності. При цьому дитина має займати активну, самостійну, творчу життєву позицію [2].
Маленький дослідник завжди стикається з візуальними повідомленнями: це фотографії на Facebook, фотографії, які переглядаються в Інтернеті, на мобільних телефонах і зображення на телебаченні. Кодом зображення також є дорожні знаки, інформаційні та графічні посібники для побутової техніки. Ось чому так важливо, навіть необхідно, забезпечити дитину засобами, які полегшать визнання та розуміння іміджевих повідомлень та їх оцінку. Це дозволить їй ефективно використовувати код зображення, зокрема у віртуальній реальності та виділити віртуальний світ з реального [12].
Саме творча діяльність дозволяє дитині краще зрозуміти навколишній світ, світ речей, природи і людей, взаємозв’язки між ними. Завдяки цьому дитина будує своє місце у світі. Творча діяльність є проявом певного рівня розвитку, а також чинником, що стимулює подальший розвиток дитини.
Дослідження, проведені психологами та педагогами, стверджують, що збільшення інтересу до проблеми творчої діяльності дітей випливає з того, що сучасна реальність стає дедалі складнішою та нестандартною. Педагогіка говорить про всебічний творчий розвиток дитини, забуваючи, що без творчого вихователя не буде творчого вихованця. Провідна мета навчання в закладі дошкільної освіти – це всесторонній розвиток особистості дитини шляхом формування її інтересів, здібностей, навичок і отримання інформації про навколишній світ.
Проблемою розвитку дитячої образотворчої творчості займалися А.В. Бакушинський, Д.Б. Богоявленська, А.А. Венгер, Н.А. Ветлугіна, Т.Г. Казакова, Т.С. Комарова, А.В. Рождественська. Як і російські вчені Б. Теплов, Ф.Н. Гоноболіна, С.Л. Рубінштейн, В.М. Мясищева, які ще в 40-60-х рр. минулого століття приділяли багато уваги розвитку здібностей, в тому числі творчих [4, с. 75], так і сучасні науковці А.В.Запорожець, В.В. Давидова, С. Гавріна в своїх дослідженнях доводять необхідність занять образотворчою творчістю для розумового, естетичного розвитку дітей дошкільного віку. Науковці зазначають, що дошкільнята здатні в процесі предметної чуттєвої діяльності, у тому числі малюванні, виділяти суттєві властивості предметів і явищ, встановлювати зв’язок між окремими явищами і відображати їх в малюнку [10, с. 9-20].
В. Сухомлинський підкреслював, що особистість дитини – це більше результат саморозвитку, ніж регульованого розвитку, що психологічним механізмом сприяння цьому саморозвитку є психічний стан злиття впливу дорослого і самоактивності дитини з переважанням останньої [1, с. 41- 48].
Зазначаючи філософські аспекти визначення творчості, В. Цапок наголошує, що творчість веде до розвитку особистості, до її самореалізації у процесі створення матеріальних і духовних цінностей [11, с. 7 ].
За відповідних психолого-педагогічних умов у дітей під час виконання різних видів діяльності інтенсивно розвивається синтетичне сприймання простору і часу, образне мислення, творча уява – психічні процеси, необхідні не лише дошкільнику, а й дорослій людині. Варто зазначити, що якщо ці процеси не будуть належно сформовані в дошкільному віці, то надалі цю прогалину буде важко заповнити, а то й зовсім неможливо. Адже недоліки розвитку в дошкільному віці проявляються не тільки у шкільний період, а й у подальшому житті людини.
Означена актуальність проблеми зумовила вибір теми нашого дослідження.
Метою статті є теоретичне обґрунтування впливу мистецтва у творчому становленні дитини дошкільного віку.
Виклад основного матеріалу. Питання креативності розглядається вже давно, але лише на початку 1980-х років з'явилася концепція «творчої діяльності». Вагомою подією для розвитку літератури, пов'язаної з творчістю, стала публікація книги Р. Глотона та К. Клер «Творча діяльність дитини». Ця робота формулює тези «функціональної педагогіки творчої діяльності». Слід зазначити, що автори приділяють велику увагу образотворчому мистецтву у розвитку творчої особистості дитини [12].
За словами Дж. П. Гілфорда, існує п'ять причин, чому слід розвивати творче мислення:
1. Творчість є невід'ємною частиною психічного здоров'я.
2. Це один з способів самореалізації, він допомагає розвивати творчі можливості людини.
3. Допомагає досягти кращих результатів у навчальному процесі.
4. Творчість є необхідною умовою успіху, навіть в найпростіших завданнях.
5. Вона відіграє велику роль у соціально-економічному розвитку [3, с.442].
У процесі створення зображення дитини формуються спостережливість, естетичне сприйняття, художній смак, творчі здібності. Образотворча діяльність надає можливість доступними засобами висловити емоційний стан дитини, її ставлення до навколишнього світу, вміння самостійно створювати прекрасне, а також бачити його у творах мистецтва.
Видатні педагоги минулого Я. А. Коменський, Ф. Фребель, Й.Г. Песталоцці надавали великого значення дитячому малюванню. Навчання дітей малюванню розглядалося як підготовка руки й ока до письма, а також як перша сходинка загальної системи навчання образотворчості [6, с.64].
Спілкування з мистецтвом може стимулювати дитину займатися художньою діяльністю та розвивати свої навички. Завдяки знайомству з чужою творчістю малюк може використовувати свої знання із спостережень у своїх власних художніх експериментах. Він також має можливість спробувати раніше вивчені художні техніки.
Творчість дошкільника нерозривно пов’язана з роботою уяви, пізнавальною й практичною діяльністю. Ще В.О. Сухомлинський стверджував: витоки здібностей і обдарування дітей – на кінчиках їхніх пальців. Іншими словами, чим більше майстерності в дитячій руці, тим розумніша дитина [8]. Для дитини малюнок, як зазначає О. Дронова, є формою й засобом комунікації з іншими людьми та однолітками, її самовираження, самоствердження, а також картиною світу. Для батьків дитини малюнок – певний шлях до порозуміння з нею, до гармонізації родинних стосунків. Для фахівців у галузі дошкільної освіти (педагогів та психологів), дитячий малюнок – це своєрідна матриця внутрішнього світу, розвиток всі віх сфер особистості дитини, її соціалізації, «Я – концепції». Сучасні підходи до цього визначаються діагностичними корекційно-розвивальними і арт-терапевтичними можливостями малювання, яке потенційно слугує сенсомоторному розвитку, соціалізації дитини, гармонізації її стосунків із соціумом, збереженню здоров’я та розвитку особистісних сфер: інтелектуальної, емоційно-чуттєвої, мотивів і потреб, соціально-комунікативної, ціннісної та ін. [5, с. 8-10].
Таким чином, образотворче мистецтво, виконуючи такі функції, як освітня, експресивна, комунікативна, соціальна, терапевтично-діагностична, відіграє надзвичайно важливу роль у розвитку дошкільника.
1. Освітня функція мистецтва забезпечує розумовий розвиток дитини. Спостереження за творами мистецтва є ефективним способом для заохочення дитини до художньої діяльності. Освітня функція художнього творіння пов'язана з освітнім впливом мистецтва, оскільки вплив творчості підтримує когнітивний розвиток дитини. Це полегшує розуміння просторових та колористичних відносин, розвиває здатність відтворювати форми. Також образотворча діяльність тісно пов’язана із пізнанням навколишнього середовища. Діти відтворюють у малюнку, ліпленні, аплікації те, що раніше сприйняли, з чим вони вже знайомі. Здебільшого, роботи створюються за уявленням або з пам’яті. Слід зазначити, що ці види діяльності потребують розвитку зорової та зорово-моторної пам’яті, утворення виразних зорових уявлень, що стимулює роботу уяви. Багато про що діти дізнаються із розповідей, художньої літератури і повинні виразно уявити собі те, про що дізнаються через слово, образи літератури, а нерідко й самі вигадують теми і сюжети для малюнків. Отож, у процесі мистецької діяльності уточнюються уявлення дітей про властивості та якості предметів. У цьому беруть участь зір, дотик, рухи рук.
Під керівництвом вихователя діти поступово набувають здатності аналізувати предмет, порівнювати предмети та їх частини за величиною, формою, кольором і в той же час сприймати предмет в цілому [7, с.42-43].
Дослідження В.А. Езикеєвої показують зміни образу, створюваного дітьми 5-6 років відповідно із отриманням ними досвіду і підвищенням розумової активності в процесі творчості [9, с.79].
Отож, образотворча діяльність сприяє розумовому вихованню та розвиткові наочно-образного мислення.
2. Мистецтво сприяє естетичному розвитку дошкільника. Відомо, що малювання є найважливішим засобом естетичного виховання. Ще художники Давньої Греції вважали, що навчання малювання необхідно не тільки для багатьох практичних ремесел, але і є важливим для загальної освіти і виховання. Специфіка занять з малювання, ліплення, аплікації та конструювання дають широкі можливості для пізнання прекрасного, розвитку у дітей емоційно-естетичного відношення до реальності. Образотворча діяльність показує світ реально існуючої краси, формує переконання, естетичний смак, впливає на поведінку.
Кожен вид зображуваної діяльності, крім загального естетичного впливу, має свій специфічний вплив на дитину. Наприклад, малювання впливає на розвиток відчуття кольору, вчить бачити красу у поєднання різних кольорів та відтінків. Ліплення впливає на розвиток відчуття форми. Дошкільник реально відчуває шматок глини, солоного тіста чи пластиліну, може змінити його, самостійно надавши йому потрібну форму. Аплікація, в свою чергу, підводить малюка до узагальнення форми і вираження її за допомогою силуету. Конструювання допомагає навчити дитину поєднанню різноманітних об’ємів і форм, що сприяє кращому розвитку конструктивної творчості [9, с.81].
Отож, за умови дотримання всіх психолого-педагогічних вимог на заняттях з образотворчого мистецтва у дітей, розвиваються їх творчі здібності, що є одним із найважливіших завдань естетичного виховання.
3. Фізичний розвиток. Для створення малюнка, ліплення, аплікації потрібно виявити зусилля, докласти праці, оволодіти навичками користування ножицями,олівцем і пензлем, солоним тістом і пластиліном. Правильне користування цими матеріалами та інструментами вимагає певної затрати фізичних сил, трудових зусиль і навичок. Засвоєння вмінь і навичок пов’язане із розвитком таких вольових якостей як увага, наполегливість, витримка. У дітей виховується вміння працювати, досягати бажаних результатів.
Дослідники зазначають, що в процесі творчості (під час малювання, ліплення, аплікації) у дітей активно формується зорова пам'ять, розвивається дрібна моторика кисті,пальців рук, що необхідно для подальшого навчання письма у школі. Також під час занять виробляється правильна навчальна постава, оскільки образотворча діяльність майже завжди пов’язана із статичним положенням і певною визначеною позою [9].
Важливою є також участь малят у підготовці до занять і прибиранні після них – це допомагає закріпленню навичок акуратності, привчає до чистоти і порядку. В образотворчій діяльності поєднується розумова і фізична активність. Ця діяльність є засобом розвитку свідомості, цілеспрямованості і самостійності у виконанні роботи, наполегливості, уміння довести справу до кінця, акуратності, уміння зайнятись корисною справою [9, с.82].
4. Соціальна функція мистецтва і духовно-моральний розвиток дитини. Мистецтво також відіграє важливу соціальну функцію. Малюк, представляючи у своїх творах різних людей, їхні стосунки і ролі, в яких вони з'являються, навчається називати і визнавати їх. Завдяки цьому дитина збагачує знання про соціальні відносини в цілому, а також про стосунки з близькими, однолітками та дорослими. Варто поговорити з дитиною про представлені ситуації, міжособистісні відносини між людьми, зображеними на малюнку.
Сучасне бурхливе навколишнє життя дає дітям багато вражень, які потім, як у дзеркалі, знаходять відображення у дитячих малюнках, аплікаціях, ліпленні. Роботи дітей набувають зацікавленого, активного, емоційного характеру. Образотворча діяльність може бути використана для виховання любові до усього кращого, справедливого, для поглиблення тих почуттів, які у них виникають. У процесі творчості дитина знову пригадує ті явища і події, які хоче передати, знову переживає ті почуття, які були викликані даною подією. Якою б простою й недосконалою була робота дитини, вона цінна тим, що зберігає в собі задуми, прагнення, почуття маленького митця.
Важливою в моральному розвитку дитини є колективна робота на заняттях з образотворчого мистецтва. Такі заняття сприяють вихованню товариськості, дружніх взаємин, вмінню працювати разом і ділитись матеріалами, що є дуже важливим в сучасному світі індивідуалів. Колективні перегляди робіт привчають дітей бути уважними до роботи однолітків, справедливо і прихильно їх оцінювати, радіти не лише за свої, а й за загальні роботи [9, с.80].
5. Комунікативна функція мистецтва і самовираження дитини в малюнку. Майже з самого початку людського життя мистецтво також було функцією спілкування, що дозволяє виражати та передавати зміст, який не може бути переданий усно. Це є важливим засобом комунікації для людей, які не мають мови або освоєних його в обмеженому вигляді: хворі, інваліди, а й діти. Функція зв'язку також пов'язана з проекцією, пов'язаною з дизайном емоцій та бажань. Для педагогів, психологів чи батьків це може бути першим важливим натяком на стан або проблеми дитини [13].
6. Діагностично-терапевтична функція мистецтва забезпечує особистісний розвиток дитини. Художня робота дитини надає безцінні діагностичні дані. Спосіб подачі фігури сім'ї, місце розташування малюка проти однолітків найбільш часто обговорюються педагогами і психологами і є цінною підказкою щодо функціонування дитини. Дошкільнятам дуже важко говорити про свої проблеми та емоції. З одного боку, це пов'язано з проблемами розпізнавання та називання емоцій, а з іншого - з почуттям сорому. Тому часто, уявляючи складну ситуацію, власну поведінку або почуття, дітям намалювати набагато легше, ніж про це говорити. Дошкільники, як правило, не мають достатнього словника, щоб вільно і точно розповісти свої емоції та почуття. Графічне подання стає альтернативою словесному вираженню.
У таких випадках особливо важливо поговорити з дитиною про її роботу. Те, що вона скаже, коли коментує свою роботу, може виявитися настільки ж важливим, як сама робота. Дитина має можливість уточнити і розширити вміст малюнка, а педагог може отримати додаткову інформацію. Психологи використовують спеціальні тестові креслення в діагностичному процесі, наприклад, тест Family Figure («Малюнок сім’ї»). Вони повинні тлумачитися відповідно до певного ключа, який потребує фахової підготовки фахівця. Проте, будь-яка людина, яка знає дитину та є її уважним спостерігачем, спонтанний малюнок дитини може надати дуже важливу інформацію і рекомендації з питань функціонування і проблем. Часто це єдиний спосіб отримати цю інформацію. Саме тому, безумовно варто цікавитись художньою творчістю дитини [12].
Окрім цього, під час заняття з образотворчої діяльності у дитини розвивається чутливість, спостережливість, фантазія, уява, пам'ять та концентрація, контроль власної уваги і самооцінка [13].
Висновки. Таким чином, дитяча творчість – це однин із найважливіших засобів всестороннього розвитку, прояву художньо-творчих здібностей та формування творчої особистості. Мистецтво допомагає формувати в дітей емоційно-ціннісне ставлення до світу. Потреба в художній діяльності пов’язана із бажанням дитини виразити себе, утвердити свою особисту позицію. Важливою у цому є творча особистість самого педагога та підтримка з боку сім’ї, розуміння того, що мистецтво – це не тільки візуально привабливі речі, а частина духовної культури людства.
Список джерел:
Архипова С. Методика розвитку творчих здібностей у дітей дошкільного віку / С. Архипова, Н. Кушнірик // Педагогічні науки: збірник наукових праць / Гол. ред. М. Степаненко. – Полтава, 2009. – Вип.2. – С. 41-48.
Базовий компонент дошкільної освіти в Україні. – К. : Видавництво, 2012. – 26 с.
Гилфолрд Дж. Три стороны интеллекта// Психология мышления/ за ред. А.М. Матюшкина. – М: Прогресс, 1965.- 525 с.
Григорьева Г.Г. Развитие дошкольника в изобразительной деятельности / Г.Г. Григорьева. - М.: 2000. – С. 75.
Дронова О. Феномен та універсальність дитячого малюнка / О. Дронова //Дошкільне виховання. – 2005. – № 10. с.8-10.
Котляр В.П. Основи образотворчого мистецтва. Методика художнього виховання дітей: Навчальний посібник / В.П. Котляр – К.: Кондор, 2009. – 200с.
Методика навчання малювання, ліплення і аплікації в дитячому садку / За ред. Н.П. Сакуліної. 4-е вид. перероб. і доп. – К.: Радянська школа, 1968. – 247 С.
Сухомлинський В.О. Роки дитинства /В.О. Сухомлинський // Твори: в 6 т. – К.: Радянська школа, 1977. – Т. 3.- 103 С.
Теория и методика изобразительной деятельности в детском саду: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов п. спец. № 2110 «Педагогика и психология (дошк.)» / В. Б. Косминская, Е.И. Васильева, Р.Г. Казакова и др. 2-е изд., перераб. и доп. – М: Просвещение, 1985. - 255 с.
Теплов Б. М. Способности и одаренность. // Б. М. Теплов. Проблеммы индивидуальных различий. – М: Изд. Академии наук РСФСР. – 1961. – С.9-20
Цапок В.А. Творчество (Философский аспект проблеммы) / В.А Цапок – Кишинев, 1989.- С. 7.
Sztuka w rozwoju dziecka // Czasopism Pedagogicznych EduPress 07.03.2014 [zasób elektroniczny] – Tryb dostępu: http://www.edupress.pl/warto-przeczytac/art,388,sztuka-w-rozwoju-dziecka.html“.http://www.edupress.pl/warto-przeczytac/art,388,sztuka-w-rozwoju-dziecka.html
Jak wspierać rozwój twórczości plastycznej dzieci. // Serwis internetowy www.wspieranierozwoju.pl [zasób elektroniczny] - Tryb dostępu: http://www.wspieranierozwoju.pl/index.php?option=com_content&view=article&id=61:jak-wspiera-rozwoj-tworczoci-plastycznej-dzieci&catid=64:rozwoj-tworczoci-plastycznej-&Itemid=119
Spysok dzherel:
1. Arkhypova S. Metodyka rozvytku tvorchykh zdibnostei u ditei doshkilnoho viku / S. Arkhypova, N. Kushniryk // Pedahohichni nauky: zbirnyk naukovykh prats / Hol. red. M. Stepanenko. – Poltava, 2009. – Vyp.2. – S. 41-48.
2. Bazovyi komponent doshkilnoi osvity v Ukraini. – K. : Vydavnytstvo, 2012. – 26 s.
3. Gilfolrd Dzh. Tri storony intellekta// Psihologiya myshleniya/ za red. A.M. Matyushkina. – M: Progress, 1965.- 525 s.
4. Grigr’eva H.H. Razvitie doshkol’nika v yzobrazytel’noj deyatel’nosti / H.H. Grigr’eva. - M.: 2000. – S. 75.
5. Dronova O. Fenomen ta universalnist dytiachoho maliunka / O. Dronova //Doshkilne vykhovannia. – 2005. – № 10. s.8-10.
6. Kotliar V.P. Osnovy obrazotvorchoho mystetstva. Metodyka khudozhnoho vykhovannia ditei: Navchalnyi posibnyk / V.P. Kotliar – K.: Kondor, 2009. – 200s.
7. Metodyka navchannia maliuvannia, liplennia i aplikatsii v dytiachomu sadku / Za red. N.P. Sakulinoi. 4-e vyd. pererob. i dop. – K.: Radianska shkola, 1968. – 247 S.
8. Sukhomlynskyi V.O. Roky dytynstva /V.O. Sukhomlynskyi // Tvory: v 6 t. – K.: Radianska shkola, 1977. – T. 3.- 103 S.
9. Teoriya i metodika izobrazitel’noj deyatel’nosti v detskom sadu: Ucheb. posobIe dlia studentov ped. in-tov p spets. № 2110 «Pedagogika i psyhologiya (doshk.)» / V. B. Kosminskaya, E.Y. Vasyl’eva, R.H. Kazakova i dr. 2-e izd., pererab. i dop. – M: Prosveshchenie, 1985. - 255 s.
10. Teplov B. M. Sposobnosti i odarennost’// B. M. Teplov. Problemmy individual’nyh razlichyj. – M: Izd. Akademii nauk RSFSR. – 1961. – S.9-20
11. Tsapok V.A. Tvorchestvo (Fylosofskyi aspekt problemmы) / V.A Tsapok – Kyshynev, 1989.- S. 7.
12. Sztuka w rozwoju dziecka // Czasopism Pedagogicznych EduPress 07.03.2014 [zasób elektroniczny] – Tryb dostępu: http://www.edupress.pl/warto-przeczytac/art,388,sztuka-w-rozwoju-dziecka.html“.http://www.edupress.pl/warto-przeczytac/art,388,sztuka-w-rozwoju-dziecka.html
13. Jak wspierać rozwój twórczości plastycznej dzieci. // Serwis internetowy www.wspieranierozwoju.pl [zasób elektroniczny] - Tryb dostępu: http://www.wspieranierozwoju.pl/index.php?option=com_content&view=article&id=61:jak-wspiera-rozwoj-tworczoci-plastycznej-dzieci&catid=64:rozwoj-tworczoci-plastycznej-&Itemid=119