Перевірка знань

Форми діяльності дисидентів







1. 2. 3.







1. 2. 3.








1. 2. 3.





1. 2. 3.

















Методи боротьби з дисидентами



























Додаток 1

З листа редактора видавництва «Молодь України» М.Малаша до брата –

токаря Дніпропетровського заводу металургійного устаткування.

Березень, 1968р.

Цікаві справи в Чехословаччині. Наші газети в основному мовчать,але там є чималого нового. Чехословацькі газети в Києві теж не продаються, хоч раніше були завжди. Правда, газета «Нове життя», що виходить у Чехословаччині українською мовою, прийшла Кореневичу, який її передплачує. Спочатку-без укладки, а тепер уже повністю. Будемо вірити, що й у нас скоро буде якась буча. Коли б швидше, а то далі так жити не можна. Імперія розпадається, і буде добре, якщо й Україна скаже своє слово проти неї…



  • антикомуністичні виступи у країнах «соціалістичного табору» (Угорщині, Польщі, Чехословаччині)

  • розгортання світового правозахисного руху, стимульованого прийнятою у 1948р. та розповсюдженою з 1963 р. в Україні «Загальною Декларацією прав людини».

Додаток 1

З листа редактора видавництва «Молодь України» М.Малаша до брата –

токаря Дніпропетровського заводу металургійного устаткування.

Березень, 1968р.

Цікаві справи в Чехословаччині. Наші газети в основному мовчать,але там є чималого нового. Чехословацькі газети в Києві теж не продаються, хоч раніше були завжди. Правда, газета «Нове життя», що виходить у Чехословаччині українською мовою, прийшла Кореневичу, який її передплачує. Спочатку-без укладки, а тепер уже повністю. Будемо вірити, що й у нас скоро буде якась буча. Коли б швидше, а то далі так жити не можна. Імперія розпадається, і буде добре, якщо й Україна скаже своє слово проти неї…



  • антикомуністичні виступи у країнах «соціалістичного табору» (Угорщині, Польщі, Чехословаччині)

  • розгортання світового правозахисного руху, стимульованого прийнятою у 1948р. та розповсюдженою з 1963 р. в Україні «Загальною Декларацією прав людини».

Додаток 2

Склад дисидентського руху

УЧАСНИКИ УКРАЇНСЬКОГО РУХУ ОПОРУ

ІЗ СОЦІОЛОГІЧНОГО ПОГЛЯДУ

( Із статті М.Прокопа «Анатомія українського руху опору»(«Сучасність», 1974 р.)

Згадані вище документи самвидаву називають приблизно 530 осіб , що їх можна в більшій чи меншій мірі, уважати причетними до українського руху опору.

До яких професій належать згадані 530 людей ? Найчисленнішу групу серед них,

бо аж 195, або 34% творять професійна інтелігенція, отж е інженери, лікарі, учителі, журналісти. Вслід за ними йдуть робітники — 68 осіб , або 13%, далі учені, в тому числі професори університетів, доктори і кандидати наук, разом 63 особи , або 12%. В притул за ними — поети , письменники, літератори — 58 осіб або 11%. Відтак студ- енти 49 осіб , або 9%, митці 35 або 7%, священики Української Католицької Церкви в Галичині 25, або 4%, селяни 14 або 3%, один капітан міліції, один матрос та двадцять й одна особа , щ о їх професії не можна устійнити. На усіх 530 причетних до україн­ського руху самооборони є 79 жінок, або 14%. Коли мова про вікові групи, то доміну ючими в україн­ському русі опору є люд молоді і середнього віку, значить між 25 і 45. Проте, трапляються також молодші і багато старші. Протест 139 громадян Києва 1968 року, про який точніше згадаю пізніше, підписали люди віком між 17 і 70 роками життя.





Тема уроку: Дисидентський рух: течії, форми та методи.


Мета уроку:

освітня – узагальнити і розширити знання учнів про причини виникнення та особливості опозиційного руху в Україні у 1960-1980-ті роки; познайомити учнів із методами боротьби дисидентів проти тоталітарного режиму на Україні, із формами переслідувань радянською владою інакодумців; розкрити значення правозахисного руху у процесі становлення незалежної Української держави; розкрити роль видатних діячів дисидентського руху;

розвиваюча – формувати в учнів уміння аналізувати історичні події, критично оцінювати історичні факти та діяльність історичних постатей; навчити робити висновки на основі альтернативних поглядів на проблему, на основі історичних фактів аргументовано обстоювати власні погляди; закріплювати навички роботи з історичним документом, визначати закономірності історичного процесу;

виховна – прищеплювати почуття національної гордості та самосвідомості, повагу до національної історії, до борців за незалежність України, любов до Батьківщини і бажання примножувати досягнення попередніх поколінь.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

Обладнання: історична карта «Опозиційний рух 1950-80-х рр.. ХХ ст..», портрети дисидентів, історичні джерела, виставка літератури, презентації учнів про діяльність дисидентів, підручник «Історія України.11клас. Рівень стандарту. Академічний рівень» (авт. О.І.Пометун, Н.М.Гупан)

Основні поняття і терміни: дисиденти, опозиційний рух, УГГ.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Сьогодні я запрошую вас до розмови про дисидентів- людей, які в часи радянської тоталітарної системи мужньо виборювали право мати власну думку, відстоювали право мати власну гідність, не боялися сказати правду про життя у радянській державі.

. Працюємо з текстом (Слайд 2 )

Одним з відомих дисидентів є поет Іван Світличний.

Використовуючи його вірш «Я – дисидент», ви маєте сказати чому дисиденти заважали радянській владі?

Я – дисидент. І дула автоматів

У серце зяють. І до хрипоти

Розгавкана вівчарка і менти

Готові рвати, гризти, шматувати,

Щоб білий світ від мене вберегти.

А в мене – тільки слово. Те, що мати

Навчила мене першим вимовляти,

Навчила гідно на устах нести.

У мене – слово! Тільки без’язиким

То Божий дар, а можновладцям – виклик.

І бунт – для всемовчальних благоденств.

А щось воно та важить, щось вартує,

Якщо такий кагал його вартує,

Його й мене. Бо з ним я – дисидент.

Іван Світличний

Відповідь учнів

---Тим що дисиденти.не боялися говорити правду та протистояти рад.системі


Вивчаючи тему «хрущовського» десятиріччя, ми розглядали період зародження дисидентського руху. Пройшов час і «Відлига» змінилася на «Застій». Наше завдання з вами, сьогодні на уроці, підсумувати яке значення мав дисидентський рух?

Чому ж Україна на змогла захистити кращих синів своїх, еліту нації, чому дисиденти прагнучи віддати Україні свій талант, своє натхнення, свою працьовитість, часто платили за це зламаною долею, а інколи і своїм життям. Тож нехай ці слова стануть проблемою нашого уроку.


Оголошення теми й мети уроку

Тема уроку: Дисидентський рух: течії, форми та методи боротьби (середина 1960-х — середина 1980-х рр.).


ІIІ. Актуалізація опорних знань

Тема дисидентства для нас не нова. Ми вже згадували про дисидентський рух у попередньому розділі.

Повторення вивченого методом "Мікрофон"

  • Що означає слово «дисидент»?

  • Пригадайте визначення поняття «дисидентсво»

  • .

  • На який період припадає зародження опозиційного руху в Україні?

  • Які причини зародження дисидентського руху? Якими були передумови опозиційного руху?

  • Які ми можемо визначити особливості дисидентства в Україні?

Узагальнення вчителя.

Отож, дисиденти – це люди, які виступали з критикою існуючого режиму, їх називали інакодумцями. Дисиденти з’явились у 50 – 60 рр. XX ст. у СРСР. А на Україні дисидентство виникає як різновид опозиції, що піднімала теми національних питань.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

І. За допомогою вправи «Мозкова атака» учні визначають, що внутрішніми передумовами активізації опозиційного руху були:

  • практично бездержавний статус України;

  • панування партійно-радянської бюрократії;

  • утиски національного культурно-духовного життя; зошит

  • цілеспрямована русифікація корінного населення;

  • відверте ігнорування прав людини;

  • непослідовна за своїм змістом хрущовська «відлига».

В ході роботи з документом (Додаток 1)учні визначають зовнішні фактори активізації дисидентського руху:

  • антикомуністичні виступи у країнах «соціалістичного табору» (Угорщині, Польщі, Чехословаччині)

  • розгортання світового правозахисного руху, стимульованого прийнятою у 1948р. та розповсюдженою з 1963 р. в Україні «Загальною Декларацією прав людини».


Узагальнення вчителя.

Бурхливе, суперечливе, динамічне «хрущовське» десятиріччя підштовхувало процеси оновлення суспільної свідомості, що об’єктивно визрівали. Цей імпульс був настільки сильним, що під його впливом у ІІ половині 1960-х – на початку 1970-х рр. така форма духовної опозиції як дисидентство зміцнюється та активізується.

Доповнення вчителя. Згортання десталінізації , спроби брежнєвського керівництва обмежити «вільнодумство», яке поширилось під впливом «хрущовської відлиги», викликали протест найсміливіших представників інтелігенції. Інтелігенція , для якої «хрущовська відлига» була наче ковток свіжого повітря, уже не могла мовчки терпіти новий наступ тоталітаризму. Але активізація опозиційного руху викликала занепокоєння Кремля. Наприкінці серпня-на початку вересня 1965р. було заарешто- вано 25 осіб (І.Світличний, Б.Горинь, О.Заливаха , В.Мороз).

Саме ця перша хвиля арештів і зумовила активізацію руху дисидентів.

Свідченням активізації опозиційного руху в Україні в ІІ пол.1960-хрр. стала подія, що відбувалась 4 вересня 1965року в Києві в кінотеатрі Україна під час прем’єрного показу фільму С.Параджанова «Тіні забутих предків». (Демонстрація фрагменту документального фільму «Дисиденти», спогади І.Дзюби.)

Перегляд відео 1

Запис у зошит дати

4 вересня 1965 – скандал на прем’єрі «Тіні забутих предків» публічного заклику Василя Стуса під час перегляду у кінотеатрі "Тіней забутих предків", звільнити українських політв’язнів із таборів. Дисидента та геніального поета радянська влада визнала особливо небезпечним рецидивістом.

Робота з документом . Із спогадів режисера Ю. Іллєнка про скандал на прем'єрі кінофільму "Тіні забутих предків" (Див. підручник, ст.173).

Вчитель: слайд 3

  • Проти чого виступили учасники акції протесту? Що відчували люди в залі? Уявіть себе учасником цих подій: чи встали б ви на заклик В. Стуса ? Чому?



Вчитель : Які ще методи боротьби використовували дисиденти.

(Учні по черзі зачитують методи) слайд 4

Підручник ст. 173

Учитель: Як ви вважаєте чи могли вони досягнути своєї мети у радянському суспільстві, використовуючи такі методи?

Відповідь учнів

Учитель: одним з методів боротьби був самвидав. Давайте пригадаємо, що це таке.

Перегляд відео 3 про самвидав

Відповідь учнів

Формуємо поняття (Слайд 5 )

Самвидав - це самостійне видання документів та критичних статей, у яких розкривали антинародну політику радянської влади

Вчитель слайд 6:

Найхарактернішими зразками тогочасного самвидаву були часописи «воля і Батьківщина» Українського національного фронту та « Український вісник» заснував Чорновіл


Робота в парах. Слайд 7 Завдання учням: на основі діаграм та історичного джерела визначити склад та географію дисидентського руху (Додаток2,3)


Аналіз слайду 8 «Течії дисидентського руху

1) національно-культурна

2) самостійницька

3) релігійна

4) правозахисна – УГГ

Вчитель ( робота з підручником) : Знайдіть у підручнику ст 176 та охарактеризуйте кожну течію, на слайдах( 9-12) представники кожної течії


Презентація результатів дослідження «домашньої» групи «Відомі дисиденти» (Золіна, Андрющенко) -виступи учнів з короткими повідомленнями про В.Мороза, В.Чорновола, Й.Терелю, В.Стуса. Супроводжується демонстрацією портретів діячів.

Учитель: В.Чорновіл надзвичайно яскрава постать в історії України. Ми ще не раз будемо згадувати про нього на наших уроках. Зараз ми переглянемо коротке відео про його дисидентську діяльність.

Перегляд відео 4

Після перегляду ви маєте відповісти на таке питання:

(Слайд 13 ) За який твір Чорновіл отримав Міжнародну журналістську премію? Чому він назвав його саме так?

І записати в зошити назву цього твору «лихо з розуму»

Виступ учня з випереджувальним завданням Ворона Максим

« Діяльність Української гельсінської групи»

Слайд (14 )

Презентація результатів дослідження «домашньої» групи( Тріпадуш, Забара)

«Методи боротьби з дисидентами» Слайд 15-16

Методи боротьби з дисиденством:

1) Арешти:

  • „„перша хвиля арештів: серпень-вересень 1965 р. (25 осіб);

  • „„друга хвиля арештів: 1970—1972 рр. (понад 100 осіб);

  • „„третя хвиля арештів: початок 1980х рр. (близько 60 осіб).

2) Ізоляція у психіатричних лікарнях.

3) Позасудові переслідування:

  • звільнення з роботи;

  • виключення з партії, громадських, громадсько-політичних організацій, спілок;

  • позбавлення радянського громадянства;

  • організація громадського осуду.


VI. Закріплення матеріалу

Учитель: Для закріплення матеріалу, хочу ще раз навести цитату з вірша І. Світличного.

(Слайд 17)

Ті жертви, що на порох вами стерті,

Анафемовані, в лабетах смерті

Поглинуті ганебним забуттям,

Воскреснуть вам на голову. І хто вас

Тоді врятує? Заговорить совість,

І буде так: полуда з віч спаде

І чорно ви позаздрите, братове,

Невірам, хто за щастя гонорове

Носив шляхетний титул — дисидент

Учитель: Як ви вважаєте, яке було значення дисидентського руху?

Відповіді учнів

Слайд 18 Значення дисидентського руху визначається за допомогою вправи «Прес».

  • Свідчив про наявність кризових явищ у радянській системі. Сприяв розхитуванню радянської тоталітарної системи, поширенню й утвердженню в народі демократичних ідеалів.

  • Продовжив традиції національно-визвольної боротьби.

  • Відкрив Україну світові.

  • Набутий дисидентами досвід та ідеологічні напрацювання були використані в період перебудови і здобуття Україною незалежності.

  • Дисиденти зробили вагомий внесок у сучасну теорію і практику державного будівництва.

  • Із середовища дисидентів вийшла когорта політиків незалежної України.

Дисиденти зробили вагомий внесок у розвиток української науки і культури

VIIКонтроль і самоперевірка знань.

Виконайте вправу складіть слова слайд ( 19 )

ДИСИДЕНСТВО

ЦЕНЗУРА

РУДЕНКО

ПРАВОЗАХИСНА

САМВИДАВ

ЛУК`ЯНЕНКО

ЧОРНОВІЛ

Я пропоную вам заповнити таблиці сл 20

Методи боротьби дисидентів.

Форми переслідування дисидентів.

VIII. Підсумки уроку. Рефлексія.

Я вважаю що в Україні дисидентський рух зазнав( не зазнав поразки) бо...

Сьогодні я вивчила…

Цікаво було дізнатися,що…

Отже, дисидентський рух, що виник в Україні у кінці 50-х рр. досяг свого апогею у 1970 – на початку 80-рр. Заглушити голос українського дисидентства державна влада так і не змогла. Українські правозахисники і патріоти вірили, що їх життя і діяльність в історії буде згадана.

В часи радянської влади Україна була колонією. Через це вона не могла виступити на захист своїх патріотів. Нею управляли пристосуванці і поплічники радянських тиранів. Але в наш час ми можемо достойно оцінити ту жертву, яку принесли вірні сини України задля незалежності своєї вітчизни.

І вже в наш час ще залишається група дисидентів, яка і зараз грає помітну роль у житті нашої держави: І.Драч, С.Хмара, Л.Лук’яненко та інші.

ІХ. Домашнє завдання

(Слайд 21) Параграф ст 178-179 виконати з0авдання