План-конспект
Тема заняття: Україна в умовах політичної та економічної лібералізації
суспільства (1953—1964рр.).
Тип заняття: лекція-конференція.
Мета заняття:
методична: вдосконалити методику використання інтерактивних методів навчання з метою формування критичного мислення студентів.
дидактична: визначити зміни в суспільно-політичному, соціально-економічному і культурно-духовному розвитку Української РСР в період політичної та економічної лібералізації 1953-1964 рр.., дати їм оцінку; продовжувати формувати вміння порівнювати, аналізувати, узагальнювати і критично оцінювати історичні події, явища, процеси, діяльність історичних осіб, формувати власне ставлення до них і публічно висловлювати його та обґрунтовувати; розвивати вміння самостійно набувати знання, працювати з навчальною та науково-публіцистичною літературою, інформаційними джерелами мережі «Internet», працювати колективно в групах та індивідуально; сприяти розвитку критичного мислення.
виховна: виховувати у студентів почуття поваги до минулого свого народу, гордості за його успіхи та звершення; формувати ціннісні орієнтації та переконання на базі особистого переосмислення досвіду історії; формувати національну самосвідомість та гідність, громадянську позицію; формувати позитивне ставлення до навчального процесу, самоосвіти та спрямованість на успіх і творче відношення до праці.
Методи та форми проведення заняття: евристична бесіда, виконання пізнавально-пошукових та проблемних завдань, «відкритий мікрофон», дискусія, «аналіз ситуації», «займи позицію», «пошук інформації», «мозковий штурм», «синтез думки», розповідь з опорою на медіа презентацію, колективна та індивідуальна робота в малих групах, проблемно-інформаційний, інформаційно-ілюстративний.
Методичне забезпечення:
дидактичне: навчальна програма, робоча програма, план заняття, структурно-системні таблиці, медіа презентації, відео фрагмент з документального фільму «Лица и даты. Конец сталинизма», студентські твори «Життя моєї сім'ї в період правління М. С. Хрущова».
технічне: інтерактивна дошка.
Зміст і хід заняття
Організаційна частина.
Актуалізація опорних знань (фронтальна бесіда).
Яка подія початку 50-х років була значущою, що ніби розколола радянський період історії на «до…» і «після…»?
З якими новими суспільно-політичними процесами пов’язаний новий період?
Що таке десталінізація?
Що ви розумієте під лібералізацією?
Що таке «культ особи»?
Яка ключова історична постать стояла в центрі цих подій та процесів?
Як називався період в радянській історії пов’язаний з процесами десталінізації та лібералізації?
Ознайомлення студентів з темою та метою заняття.
Мотивація навчання.
На І курсі, вивчаючи дисципліни «Історія України» та «Всесвітня історія», ви познайомились з таким періодом, що ввійшов в історію нашої держави ХХ ст.. як період правління Хрущова М.С. Спробуємо сьогодні, спираючись на вивчений матеріал, а саме головне на самостійно проведену дослідницьку роботу, створити цілісний образ епохи, проаналізувати та оцінити ті перетворення, що були проведені в суспільстві в 50-х – на початку 60-х років та їх наслідки, доповнити його портретом непростого, достатньо суперечливого, непослідовного, в чомусь незрозумілого сучасниками і наступниками політичного діяча – М.С. Хрущова.
Ми розглянемо М.С. Хрущова в контексті тих комплексних проблем, що характеризують героїчний післявоєнний розвиток держави та проаналізуємо і дамо оцінку перетворенням в політичному, економічному та духовному житті суспільства. Визначимо, яку роль відігравала в цих перетвореннях особиста діяльність М.С. Хрущова, його риси характеру. Що вплинуло на перебіг, результати та наслідки цих перетворень. Ми спробуємо зрозуміти, чому на могилі М.С. Хрущова стоїть надгробний пам’ятник, виготовлений людиною, яка витримала на собі його різку критику, пам’ятник особливий, зі змістом.
Ми будемо аналізувати характерні для тієї епохи документи, виконувати серію проблемно-пошукових та пізнавальних завдань, використовуючи можливості різних джерел інформації, в тому числі Інтернет-ресурсу, програмних засобів. Заслухаємо також звіти студентів, які працювали в малих групах і аналізували ті зміни, що відбулися в суспільстві в результаті проведених реформ. Це дасть нам можливість відповісти на питання:
Яка теза відповідає найбільше дійсності:
«Хрущовська відлига» оптимізувала життя в Україні в усіх сферах – в економіці, в політиці, в соціальній сфері, в культурі;
«Хрущовська відлига» внесла хаос, дезорганізацію та дестабілізацію в українське суспільство та негативно відбилося на економіці, політиці, соціальній сфері та культурі. Свою відповідь обґрунтуйте історичними фактами.
Запис плану.
Суспільно-політичне життя в Українській РСР в період 1953-1964 рр.
Економічний розвиток в УРСР в період 1953-1964рр..
Соціально-побутове життя.
Науково-технічна революція. «Відлига» в українській літературі та в мистецтві. Шістдесятництво.
Зародження дисидентського руху в Україні
Викладання та вивчення нового матеріалу.
Суспільно-політичне життя в Українській РСР в період 1953-1964 рр.
Робота з поняттям «відлига».
Як в історичній науці трактується поняття «відлига»?
Складання політичного портрету М.С. Хрущова.
Викладач:
Щоб проаналізувати діяльність М.С. Хрущова, нам потрібно спробувати зрозуміти, яким він був напередодні свого піднесення, на вершині влади та в період її занепаду.
Коротка біографічна довідка (повідомлення студента з використанням мультимедійної презентації).
Бесіда
Чому саме Хрущов переміг в боротьбі після смерті Й.В. Сталіна?
Чи випадково вижив М. Хрущов в період масових репресій?
Завдання:
Визначте риси його характеру, що допомогли йому досягти політичного Олімпу.
Відповіді і коментарі студентів: рішучість, наполегливість, конформізм, володіння навичками апаратних ігрищ, жорсткість, жорстокість (метод «відкритого мікрофону»).
З 1938 по 1949 р. М.С. Хрущов був І секретарем ЦК КП(б)У. Яку ціну заплатила Україна, її народ за це володарювання?
Орієнтовні відповіді студентів:
а) репресії, чистки партії від шкідників і «ворогів народу»;
б) колективізація в Західній Україні;
в) масові депортації в Західній Україні;
г) кампанія спрямована на укрупнення колгоспів;
д) боротьба з українським буржуазним націоналізмом: цькування О. Довженка, Ю Яновського, А. Малишка та ін..;
є) керівництво кампанією боротьби з «космополітами-антипатріотами»;
ж) ліквідація УГКЦ – репресії та переслідування уніатів;
з) була зведена нанівець політика «українізації», ліквідовуються національні школи, здійснюється русифікація шкіл.
Викладач:
Але які зміни відбулися в Україні після смерті Сталіна?
Республіканська партійна організація підтримала в боротьбі за владу Хрущова у червні 1953 р.
За звинувачення у русифікації вищої освіти в Західній Україні та дискримінації місцевих кадрів було усунуто з посади І секретаря КПУ Л. Мельникова. Натомість на цю посаду було вперше призначено українця – О. Кириченка (з того часу на цю посаду призначались лише українці). Після цього пішла широка хвиля призначень на керівні посади представників національних кадрів. Вихідці з України посіли провідні місця і в союзному керівництві.
Назвіть складові політики «десталінізації».
Що вплинуло на зміну політики Хрущовим?
Викладач:
Частковий відхід від сталінізму в 1953-1955рр.. не змінив тоталітарної суті суспільного ладу в СРСР. Разом з тим у керівництва партії визрівало переконання,
що без певної демократизації оновлення країни неможливе. Переломною подією став ХХ з’їзд КПРС, що відбувся у 1956 р. Він увійшов в історію завдяки доповіді М. Хрущова «Про культ особи та його наслідки».
Проблемно-пошукове завдання:
Мають місце дві точки зору на виступ Хрущова на ХХ з’їзді КПРС:
Це був зрадницький крок по відношенню до історії країни, до І.В. Сталіна - керівника, який мав багато заслуг перед народом.
Це був мужній вчинок, який сприяв подолання багатьох наслідків культу особистості.
Яку оцінку ви вважаєте більш переконливою? Аргументуйте свою думку.
Перегляд відео фрагменту «Доповідь М. Хрущова на ХХ з’їзді»
Дайте оцінку результатам ХХ з’їзду.
Позитивні результати з’їзду | Негативні результати з’їзду |
Зі спогадів І. Світличного: «У багатьох із нас одразу після ХХ з’їзду було багато наївного, рожевого оптимізму, телячого ентузіазму, багато було ілюзій, побудованих на піску, і багатьом здавалося, що всі проблеми народного життя вирішуються одним махом і нам нічого не лишається, як з високо піднятими прапорами урочисто марширувати до комунізму». |
Зі спогадів О. Лаціса (мовою оригіналу): «Его доклад, несмотря на всю нашу неготовность, неопытность, сразу поразил отсутствием какого бы то ни было осмысления. Сообщалось о «великом гении», что он был великий злодей, и на этом ставилась точка. Мы поверили, что он великий злодей, фактам нельзя не верить. Но это вызвало еще больше возражений и сомнений. Как же это могло быть в нашей стране, в нашей партии, в нашей революции? Как это все совместить с социализмом? Сведение всех этих вопросов к личности было заведомо несостоятельным: ведь это была личность не какого-то отщепенца, но вождя, за которым все мы шли… Как это могло случится и где гарантии, что это не повторится? Ни на тот, ни на другой вопрос ответа не было»
|
Викладач:
Критика культу особи Й. Сталіна на ХХ з’їзді партії була хоч і різкою, але поверховою. Незважаючи на свою інформаційну насиченість та емоційність, доповідь М. Хрущова скоріше маскувала, ніж розкривала справжню картину злочинів сталінізму. Проте й ця дозована критика позитивно вплинула на оздоровлення політичної і морально-психологічної атмосфери в країні, здійснила справжній переворот у суспільній свідомості. Цей переломний період у житті радянських людей, за влучним висловом І. Еренбурга, був названий хрущовською «відлигою».
Характеристика реабілітаційних процесів в Україні (розповідь студентів на основі дослідження літератури та документів).
Дайте оцінку цим процесам в Україні.
Найбільшого піднесення реабілітаційні процеси досягли в період з 1956 по 1959 рік, коли було реабілітовано 250 тис. осіб. У 60-х рр… процес реабілітації пішов на спад.
Не були переглянуті справи жертв політичних процесів 20-х – 30-х років.
Не підлягали реабілітації селяни, репресовані у роки колективізації.
Хоча примусове виселення кримських татар, німців, болгар та інших народів із південних районів України та Криму було визнано незаконним, їх повернення на землю батьків не дозволялося.
На політичних в’язнів реабілітація не поширювалася.
Процес реабілітації жертв сталінських репресій супроводжувався новими репресіями за «антирадянську діяльність». Протягом 1954 – 1959 рр.. таких в Україні було репресовано 3,5 тис.
Не було реабілітовано діячів ОУН-УПА, а також тих, хто звинувачував ся в «націоналізмі».
Реабілітація відбувалася повільно, бо в органах безпеки, прокуратури працювало чимало тих, хто був причетний до масових репресій, зловживань та беззаконня.
Викладач:
У період хрущовської «відлиги» було здійснено низку заходів, які розширили права республік, у тому числі й УРСР.
Українці стали частіше висуватися на керівні посади в республіці, а також в союзі.
Активізувалась діяльність УРСР на міжнародній арені.
Розширювалися права республіки у формуванні свого бюджету, плануванні свого виробництва.
Із союзного в республіканське підпорядкування перейшло декілька тисяч підприємств та організацій.
До компетенції республіки перейшло прийняття цивільного, кримінального і процесуального кодексів, установлення законодавства про судоустрій та судочинство.
Та всі заходи здійснювалися під суворим контролем центру.
Завдання:
Визначте особливості десталінізації в Україні (процес десталінізації проходив повільніше, характеризувався непослідовністю, здійснювався не повністю).
Чому партійне і державне керівництво на чолі з Хрущовим не відважилось на поглиблення процесів десталінізації? (метод «займи позицію»)
Економічний розвиток в УРСР в період 1953-1964рр..
Викладач:
Нове керівництво на чолі з М. Хрущовим , що прийшло до влади після смерті Й. Сталіна, проголосило, що майбутнє Радянського Союзу залежить від успіхів СРСР в економічному змаганні с Заходом. На думку радянського керівництва , економічні успіхи з одного боку зміцнили б внутрішнє становище радянської держави, а з іншого – довели б переваги комуністичної системи. Вже у 1953 р. починається процес реформ. Але відразу постало питання, в якому напрямі їх проводити. Не викликало сумнівів, що найбільшою ланкою радянської економіки є сільське господарство, рівень зростання продукції в якому за період 1949-1952 рр.. досяг лише 10%. В той же час як в промисловості – 230%. До того ж сільське господарство було збитковим. Всі спроби наприкінці 40-х років стимулювати зростання сільського господарства не мали успіху. Перед нами стоїть задача проаналізувати економічні реформи, тенденції та явища в сфері економічного розвитку у другій половині 50-х – першій половині 60-х років ХХ століття.
Випереджувальне пізнавальне завдання:
У 1956 році відбувся візит Хрущова в Англію, де він зустрівся з У.Черчиллем на прийомі в радянському посольстві. І Черчилль тоді сказав: « Пане Хрущов, ви започатковуєте великі реформи. І це добре. Хотілося б тільки порадити Вам...». Що порадив прем’єр-міністр Великобританії керівнику радянської держави?
Повідомлення студента «Реформи в сільському господарстві, їх наслідки» з опорою на мультимедійну презентацію.
Якими були основні наслідки реформ у сільському господарстві?
Чому у сільському господарстві республіки у період хрущовського правління спочатку відбулося різке піднесення, а потім почався помітний спад?
Наскільки реальною була задача догнати і перегнати Америку?
У чому полягає головна причина невдач реформування сільського господарства?
Викладач:
Але, як завжди, важливу роль в економічних змаганнях і Заходом відігравала промисловість. Саме її розвитку приділялось так багато уваги. Серед економічних реформ М. Хрущова найбільш відомою і суперечливою була децентралізація управління промисловістю.
Еврістична бесіда:
Якими причинами була обумовлена ліквідація системи міністерств як основи управління економікою?
Що таке монополія?
Чи можна вважати радянські міністерства одногалузевими монополіями?
Чи усувають міністерства конкуренцію між тими підприємствами, які входять до їх складу?
До яких наслідків це може привести?
Як буде діяти підприємець за умови наявності конкуренції? А якщо її немає?
А чи буде підприємець за таких умов впровадити нову техніку? (В умовах відсутності конкуренції міністерства могли отримувати прибуток за рахунок простого підвищення цін на свою продукцію, не впроваджуючи при цьому нову техніку).
Та яка ж головна причина ліквідації системи одногалузевих міністерств? (Прискорення науково-технічного прогресу та вихід радянського суспільства на більш високий рівень розвитку).
Викладач:
Саме заради цього і були створені раднаргоспи насамперед на рівні областей. Але діяльність раднаргоспів привела до виникнення цілої низки негативних явищ. Яких? Що вам відомо про це з історичної літератури? (метод «аналізу ситуації»)
Чому система раднаргоспів через деякий час була ліквідована та відновлена система одногалузевих міністерств?
В чому суть економічної дискусії на початку 60-х рр..?
Який напрямок могли мати економічні реформи, якби М.С. Хрущов дослухався до рекомендацій вітчизняних науковців?
Викладач:
Незважаючи на нескінчені організаційні зміни в керівництві народним господарством, економіка республіки за часів Хрущова в цілому розвивалася добре. Темпи розвитку промисловості України перевищували середні по Радянському Союзу, а темпи її зростання були в 1,5 рази вищі порівняно з 1965-1985 рр., за рахунок чого промисловість досягла таких результатів.
Повідомлення студента «Розвиток промисловості в другій половині 50-х років – першій половині 60-х років.»
Дайте оцінку досягненням розвитку промисловості цього періоду.
Порівняйте економічні реформи 50-60-х рр.. з реформами, що відбувалися в країнах Західної Європи (Німеччина, Італія, Франція).
Повернемося до нашої проблеми: так що ж міг порадити Черчилль Хрущову? («Пан Хрущов, ви започатковуєте великі реформи. І це добре. Хотілося б тільки порадити Вам не дуже поспішати. Нелегко подолати прірву в два стрибка. Можна впасти в неї»).
Соціально-побутове життя.
Викладач:
Хрущовські реформи не виправдали пов’язані з ними сподівання, але закладена в них демократизація економічного життя сприяла вивільненню творчої енергії народу, що зумовило хоча і короткочасне, але стрімке підвищення ефективності радянської економіки в 50-ті роки. Створена в цей час база сприяла зростанню добробуту населення. Так, в Україні 1951-1958 рр.. прибутки середнього робітника зросли на 23%. У 1957 році було ліквідовано практику державних позик, які забирали майже 10% заробітків трудящих і були прихованою формою додаткового оподаткування населення. Про зростання грошових доходів населення України свідчить той фак., що сума вкладів в ощадних касах республіки зросла з 2,7 млрд. крб. в 1950 р. до майже 19,7 млрд. крб. у 1960 році.
Підтвердіть, що соціальна політика була найбільшим економічним здобутком М. Хрущова.
Повідомлення студента «Соціальна політика. Зрушення у повсякденному житті населення».
Розповіді студентів про зрушення у повсякденному житті населення на основі спогадів своїх рідних (метод «відкритого мікрофону»).
Викладач:
Але відомо, що на початку 60-х рр.. зафіксовані факти масового незадоволення робітників. Такі виступи відбулись в Краматорську, Черкасах, Харкові, Києві та інших містах. Вони були нетривалими, швидко припинялись після втручання партійних і державних органів. Проте в 1962 році в Донецьку і Жданові відбуваються вже справжні робітничі страйки й маніфестації. Поза межами України аналогічні події відбулися в Грозному, Ярославлі, Горькому, Москві та Краснодарі. Робітничі виступи були викликані різким підвищенням цін на м’ясо і молоко. Справжньою кульмінацією цих заворушень стали події в Новочеркаську, де проти робітничою демонстрації були застосовані військові підрозділи, що призвело до людських жертв. Наступного року в Одесі місцеві робітники відмовилися вантажити масло, що як «братерська допомога» кубинській революції мало бути відправлене на Кубу. Через робітничі заворушення у 1963 році у Кривому Розі було на цілий тиждень введено воєнний стан.
Але чому відбулися ці соціальні виступи, якщо соціальна політика була ефективною?
Чого більше було в реформах Хрущова – турботи про людей чи зміцнення своєї влади?
Яким було ставлення в суспільстві до діяльності Хрущова? (відповіді студентів на основі їх творів, метод «відкритого мікрофону»).
Які риси як політичного керівника не дали Хрущову довести реформи до кінця?
Науково-технічна революція. «Відлига» в українській літературі та в мистецтві. Шістдесятництво.
Розкрийте суть науково-технічних досягнень в Україні в середині 50-х – у першій половині 60-х рр.. ХХ ст..
Повідомлення студента з опорою на мультимедійну презентацію.
Які недоліки, прорахунки були в розвитку науки?
Дайте оцінку реформи освіти.
Охарактеризуйте процес лібералізації культурного життя в Україні.
Розповідь студента з опорою на презентацію.
Чому відбулися такі зміни в культурно-духовному житті?
Підтвердіть конкретними фактами кредо М.С. Хрущова «В культурі я – сталініст!».
Повідомлення студента «Шістдесятники» з переглядом мультимедійної презентації.
Які риси були притаманні шістдесятникам? Підтвердіть.
Яке значення мала їх діяльність в суспільному житті?
Повідомлення студента «Ліна Костенко – визначна постать руху шістдесятників та сьогодення» з використаням мультимедійної презентації.
Докажіть, що зміни в культурно-духовному житті мали суперечливий характер.
Зародження дисидентського руху в Україні
Український історик-дисидент В. Мороз, вказуючи на значення дисидентства, писав: «Віра виникає тоді, коли є мученики» і «Знищені стають прапором».
У чому, на ваш, погляд полягають особливості та значення дисидентського руху в період його зародження в Україні?
Повідомлення студента «Зародження дисидентського руху в Україні» з переглядом мультимедійної презентації.
Закріплення вивченого матеріалу.
Викладач:
Вирішуючи головну проблему заняття, даючи оцінку періоду «Хрущовської відлиги» ми повинні дати відповідь на питання:
Яка теза відповідає найбільше дійсності:
«Хрущовська відлига» оптимізувала життя в Україні в усіх сферах – в економіці, в політиці, в соціальній сфері, в культурі;
«Хрущовська відлига» внесла хаос, дезорганізацію та дестабілізацію в українське суспільство та негативно відбилося на економіці, політиці, соціальній сфері та культурі. Свою відповідь обґрунтуйте історичними фактами.
Вирішення проблеми методом дискусії.
Викладач.
Дайте оцінку особі М.С. Хрущова та його діяльності. Аргументуйте свою позицію.
Підведення підсумків заняття та оцінювання роботи студентів. Рефлексія.
Сьогодні я узнав…
Я навчився…
Мене здивувало…
Я зрозумів, що…
Мені захотілось…
Домашнє завдання.
Опрацювати текст конспекту.