Виховна година
«Хліб - усьому голова»
Т
ема:
Хліб – усьому голова.
Мета:
Розширювати знання про хліб та хлібобулочні вироби.
Формувати уявлення про те, який шлях проходить зерно, щоб стати хлібом та про важливу роль хліба в житті кожної людини.
Познайомити з народними звичаями, прислів’ями, загадками про хліб.
Корегувати: мовленнєвий розвиток (вміння висловлювати свої думки; ставити запитання та давати відповіді; поширювати словниковий запас у дітей); пізнавальний розвиток (формувати здатність переключатися з одного виду роботи на інший; уміння робити висновки; дотримуватись правил поведінки під час заняття); особистий розвиток (формувати позитивне і бережливе ставлення до людей праці і хліба).
Виховувати любов та бережливе ставлення до хліба, пошану до хліборобської праці.
Обладнання
Хліб на вишитому рушнику, хлібобулочні вироби, ілюстрації з теми, дидактичний матеріал, комп’ютер.
ХІД ЗАНЯТТЯ
І. Організаційний момент
Д
о тебе я звертаюсь, друг.
Вставай швидше з нами в круг!
Відчуй радість і тепло,
І від друзів всіх добро!
(Діти встають в коло)
Вітання
Треба дружно привітатись:
- Добрий день! Добрий день!
Дружно голосно сказати:
- Добрий день! Добрий день!
Вправо, вліво повернутись:
- Добрий день! Добрий день!
Один одному всміхнутись:
- Добрий день! Добрий день!
Сьогодні до нас завітали гості. Давайте привітаємося з ними:
Добрий день вам, добрі люди!
Хай вам щастя й доля буде!
Не на день і не на рік,
А на довгий-довгий вік!
Вчитель:
Г
остей дорогих стрічаєм
Круглим, пишним короваєм.
З рушником берем таріль,
Коровай кладем і сіль,
Шанобливо хліб підносим
І, вклонившись, щиро просим:
Всі разом:
Любий гостю – наш, приймай
Дружби символ – коровай.
ІІ. Повідомлення теми і мети заняття
Сьогодні ми поговоримо про те, без чого не можна уявити ні степової далі, ні світанку, ні рідного дому, ні самого життя. Про що піде наша розмова, ви дізнаєтесь, відгадаючи загадку.
Загадка:
В
полі зріс я, колосився,
На стеблині уродився.
А тепер мене ви ріжте,
На здоров’я смачно їжте.
(Хліб)
П
ро хліб поговорим сьогодні,
Бо хліб – усьому голова.
Від хліба все – і радість, і пісня,
І життя, і зростання, і матері посміх,
І кроки дитини, і доля щаслива.
Ми дізнаємось сьогодні
Як пахучий хліб з’явився
І потрапив до нас на стіл.
Гарний, запашний і рідний,
Всім він любий на землі.
ІІІ. Основна частина
Розповідь з елементами бесіди
Хліб за всіх часів в усіх народів вважали символом святості, символом радості, щастя, здоров’я та багатства. Про нього писали поети та мислителі, він прославлявся у піснях і думах.
І
з хлібом зустрічали новонароджене дитя, з хлібом вітали й породіллю. Пізніше з хлібом виряджали дитя «до Христа», а коли підросте, то з хлібом виряджали й до школи. З хлібом одружували молодих, хлібом благословляли батьки дітей до шлюбу. В останню дорогу виряджають людей теж, з хлібом. Наше життя нерозривно пов’язано з хлібом. Він з нами в повсякденному житті, в горі і в радості.
Діти, чим пахне хліб?
А я скажу так: пахне життям. Тому що хліб – це життя. Ми їмо хліб кожен день. Без нього не обходить ні сніданок, ні обід, ні вечеря, ні святковий стіл.
Народ казав про хліб, як про живу істоту:
Хліб – батюшка
Х
ліб – усьому голова
Пахне хліб,
Як тепле пахне хліб!
Любов’ю трударів,
І радістю земною,
І сонцем, що всміхалося весною,
І щастям наших неповторних діб –
Духмяно пахне хліб!
Робота над прислів’ями
Н
емало складено приказок і прислів’їв про хліб. Ось, послухайте. (Діти слухають і пояснюють.)
Піт на спині – хліб на столі.
Хліб усьому голова.
Нема обіду без хліба.
Хочеш їсти калачі – не лежи на печі.
Хліб – батько, вода – мати.
Хороводна гра «Коровай»
Я пропоную зіграти в народну гру «Коровай».
Для цього треба утворити коло навколо «іменинника», взявшись за руки і почати водити хоровод, вимовляючи текст і виконуючи відповідні рухи:
Я
к на (ім’я винуватця торжества) іменини (свято)
Випекли ми коровай:
Ось такої вишини,
Ось такої низини,
Ось такої вужини,
Ось такої ширини.
Коровай, коровай,
Кого хочеш, обирай!
Іменинник каже:
Полюбляю звісно всіх,
Та от (називає учасника) більше всіх.
Після чого новий «іменинник» встає в коло і хоровод знову рухається, текст повторюється.
Казка «Без труда нема плода»
Про хліб складено багато казок. («Колосок», «Колобок», «Легкий хліб», «Без труда нема плода» та інші).
Послухайте казку «Без труда нема плода»
Б
іжить вовк. Побачив чоловіка.
- Я тебе з’їм.
- Не їж мене, я тебе почастую хлібом.
Почастував чоловік вовка хлібом.
- Ну і смачний! – похвалив звір, а далі питає: - А де ти його взяв?
- Та де взяв? Виорав…
- І все?
- Ні, потім посіяв жито…
- І вже маєш хліб?
- Та ні. Почекав, поки жито зійшло, виросло, поспіло. Потім я його вижав, змолотив, намолов борошно, замісив тісто й аж тоді напік буханців.
- Що смачний хліб, то смачний! – сказав вовк, - та скільки ж коло нього походити треба!
- Твоя правда, - сказав чоловік. - Клопоту багато. Але без труда нема плода.
Розповідь про те, який шлях проходить зерно, щоб стати хлібом (презентація).
Який шлях хліба від зернини до хлібини?
Отже діти, щоб хліб прийшов до нас на стіл потрібно прикласти до цього багато зусиль.
Спочатку землю потрібно зорати.
Потім посіяти зерно.
К
оли зернята налилися соками землі, достигли, стали золотими, їх збирають. Везуть у зерносховище.
Потім везуть до млина, де мелють із нього борошно.
Муку везуть на хлібозавод, у пекарні, де і печуть хліб.
Дехто пече хліб вдома. Чи знаєте ви рецепт приготування хліба? Які продукти потрібні для цього? (Борошно, вода, сіль, дріжджі, олія.)
А які хлібобулочні вироби ви знаєте? (Діти називають хлібобулочні вироби і знаходять їх на малюнках).
Імен багато має хліб.
Є гарні і не звичні.
Рогалик, торт, батон, пиріг.
І паска, й паляниця,
Ще бакалійник і калач,
Перепічка і піцца.
І завиванець і рогач,
Галушка, коржик, пляцок,
І колобок, і легуміна,
І мандрик, і пампушка.
Книші, лагоші, лаваші,
Сухарики і хрустики.
Б
улочки, печиво, тістечко… - це все наш хліб святий, тільки здоблені ці вироби яйцями, маслом, цукром, тому по-іншому називаються. Але в основі їхній таке ж борошно, а це і є хліб.
Гра «Чого не вистачає?»
Діти уважно розглядають ліву, потім праву сторону картки. У першому ряду є всі три зображення. У другому та третьому – пусті клітинки. Завдання дітей – відшукати серед карток предмет, якого не вистачає.
Гра «Печу, печу хлібчик»
Для проведення гри діти стають розірваним колом лицем до середини. Перед кожним – умовна піч, під руками ніби діжа з тістом, праворуч – лопати. Діти співають:
П
ечу, печу хлібчик
Дітям на обідчик.
У цей час вони вдають, що місять хліб у діжці. Коли
співають слова:
Беру тісто, беру,
На лопатку кладу.
Діти трохи присідають, опускають обидві руки вниз, щоб «набрати тіста», а потім піднімаються, тримаючи «тісто на лопатці» - ліва рука попереду, права – трохи позаду. На словах:
Шусть у піч!
Шусть у піч!
К
идають «тісто лопатою» у піч, виступаючи лівою ногою вперед, а праву залишають на місці. Так повторюють кілька разів.
Сажай – виймай,
Сажай – виймай.
Ріжу, ріжу
Я, куштую, - Гам!
Діти показують відповідні рухи.
Хліб – святий
За п’ять – шість тисяч літ до нас
Вже пахло в світі хлібом.
І перший древній хлібодар
Ним снідав і обідав.
З тих незапам’ятних часів
Хліб на столі – це свято.
Скажіть, святіше щось за хліб
Чи будем мати?
Чого ж так часто хліб святий
Кидаємо під ноги?
Лежить він скривджений такий
На всіх шляхах-дорогах.
Лежить, буває, під столом,
П
ід партою, під плотом.
Здобутий нелегким трудом.
Политий щедро потом.
Чому ж кидаємо його?
Безжалісно, бездумно?
А десь, голодне дитинча
Чекає хліб насущний.
А десь, в молитві день і ніч
Про хліб нужденні мріють,
А руки вмілих трударів
Зерно у землю сіють.
Були такі часи на Україні, коли хліб людям лише снився. Лише в мареннях приходив – то був голод. У страшні роки голодомору в Україні 1932-1933 роках, підчас Великої Вітчизняної війни та після неї від голоду помирали і дорослі, і діти, промовляючи своє останнє слово в житті – «хліб». Шматок хліба коштував стільки ж, скільки і саме життя.
«Ти ситий, але пам’ятай голод» - цей заповіт, застереження наших пращурів, який ми не маємо права забувати.
Складання правил поводження з хлібом
Поводьтеся з хлібом обережно, ніколи не кидайте залишки, не грайтеся з хлібом.
Беріть хліба стільки, скільки зможете з’їсти.
Пильнуй, щоб хліб не падав додолу, а як що впаде, підніми його.
Якщо людина попросить хліба в тебе – переламай свій шматок навпіл, навіть якщо він у тебе останній.
П
ам’ятай, що хліб – святий.
Шануй працю людей, які виростили хліб.
ІІІ. Підсумок
Що нового ви дізнались?
Про що вам було найцікавіше дізнатися?
Як треба поводитися з хлібом?
ІV. Рефлексія
З
ростає колос золотий
Налитий сонцем й небом,
Щоб ми вклонилися йому
І багатіли хлібом.
І кожен день, і кожну мить
Дай, Боже, хліб насущний,
Щоб ми могли у мирі жить,
Щоб не були бездушні.
Молись до хліба – не кидай.
Хай хліб спасінням буде!
V. Релаксація
Всі разом промовляють:
Слава миру на землі!
Слава хлібу на столі!
Слава тим, хто хліб ростив!
Не шкодував зусиль і сил.