Виступ на батьківських зборах у 2 класі

ТЕМА: Вікові особливості дітей 7 років. Криза 7 років.


У розвитку дитини є етапи більш-менш спокійні і кризові. До останніх відносять вік 3-х і 7 років. На розвиток кризи у найменших школярів впливають вікові особливості дитини 7 років, а також зростаючі розумові, психологічні і фізичні навантаження, пов’язані зі школою. З урахуванням змін у дитячій свідомості і зовнішніх умов розвитку малюкові доводиться звикати до самостійності і відповідальності, освоювати навички колективної роботи і багато чому вчитися.

Характерні вікові особливості розвитку дітей 7-8 років

У 7 років малюк має стільки енергії, що за ним потрібне око та око. Ця енергія може стати перешкодою на уроках, привести до травми, так як дитина ще не навчилася її направляти в потрібне русло. Незважаючи на високий потенціал від довгої монотонної роботи,  маленький школяр швидко втомлюється. Для правильного розвитку, здоров’я і навіть для створення між батьками і дитиною довіри, потрібно добре знати вікові особливості дітей 7 року життя:

  1. Вона ще погано контролює свої емоції. На цьому грунті псується характер і поведінка молодшого школяра – виникає впертість, капризи, спалахи гніву.

  2. Для дітей у віці 6-8 років характерно велике прагнення до всього яскравого, цікавого, нового. Вони миттєво спалахують черговою витівкою, але потім швидко згасають, не довівши до кінця розпочате.

  3. Вікові психологічні особливості дітей 7-8 років пов’язані із залежністю від думки дорослих. Вони хочуть від інших отримувати підтвердження значущості своїх вчинків.

  4. Дитина семи років вимагає більше свободи. Їй подобається проявляти самостійність.

  5. Сам себе обслуговувати малюк поки навчився не до кінця. Він ще потребує допомоги при організації свого розпорядку, режиму і гігієни.

  6. Для семирічки дорослі мають безумовний авторитет, тому малюки намагаються бути на них схожі.

  7. Соціальне коло дитини росте, а досвіду і навичок спілкування для комфортної адаптації ще дуже мало. З цим пов’язані часті конфлікти з однолітками.

  8. Найцікавіша вікова особливість дітей в 6, 7, 8 років – це готовність слідувати проханню дорослих, робити будь-яку роботу, якщо батьки показали, що це заняття цікаве.

  9. Психічні і розумові функції головного мозку у дітей 7 років розвиваються синхронно і тісно пов’язані один з одним. Вікові особливості розвитку дітей 7 років:

  10. Зміни в роботі центральної нервової системи (перехід від переважання збудження до більш вираженого гальмування);

  11. При високому інтересі до предмета дитина може на час зафіксувати на ньому свою увагу;

  12. Швидко розвиваються всі види пам’яті, здатність сприймати знання будь-якими способами (особливо яскраво розвивається зорова і слухова увагу, пам’ять);

  13. Відбувається перехід від образного мислення до логічного;

  14. Розвиваються навички роботи з інформацією (аналіз, порівняння, вибір пріоритетів і ін.);

  15. Дитина вчиться і мислить усвідомлено;

  16. Зростає словниковий запас – в 7 років діти вже в середньому використовують 7 000 слів;

  17. В мові з’являються складні звороти, гра слів, але ще не розвинене абстрактне мислення;

  18. Уява стає більш реалістичною, так як дитина в своїх фантазіях більше використовує реальні знання, досвід.

  19. Вікові особливості дітей 7, 8 років пов’язані з серйозною  зміною дитячого мислення. Цей фактор у  зв’язці зі шкільними навантаженнями, великою відповідальністю призводить до напруження між дітьми і їх батьками. Це і є криза 7 років. Але боятися її  не потрібно. Якщо ви знайомі з проблемами розвитку малюка 7 років, то зможете його зрозуміти і знайти правильні методи виховання на даному етапі.

Правила виховання дітей 7 років

Щоб надавати позитивний вплив на розвиток маленького школяра, потрібно розуміти головні вікові особливості дітей 7-8 років. Корисні поради (по кожному пункту в списку особливостей віку):

  1. Будьте терпимі. Покарання – табу. Якщо малюк показав характер, постарайтеся його увагу (енергію) направити в інше, більш корисне русло.

  2. Використовуйте метод чергування активних ігор і спокійних занять. В іграх має бути багато місця для вигадки і незвичайних ідей.

  3. Заслужити довіру дитини просто, якщо спілкуватися з нею на рівні його зросту і віку. Як тільки ви встанете, вона і сама  зрозуміє, що тепер ви знову головний.

  4. Відповідальність – одна з вікових особливостей у дітей 7 років. Не бійтеся давати їм маленькі доручення, довіряти різні справи.

  5. Допомагайте малюкові правильно стежити за собою, дотримуватися розпорядку дня і порядку в його кімнаті. Розвивайте корисну звичку – акуратність у всьому.

  6. У своїх словах, справах, звичках, способі життя і ставленні до людей станьте для дитини зразковим прикладом. Саме з вас вона  змалює  і хороші, і погані якості.

  7. Нездатність вирішувати спірні ситуації у дітей в 7 років призводить до частих сварок з друзями і навіть до бійок. Не поспішайте застосовувати покарання. Тут потрібно не карати, а навчати малюка поважати думку інших людей, слухати їхні аргументи, висловлювати свою точку зору без кулаків і шукати компроміси.

  8. Кращий спосіб виховувати і розвивати дитину 6, 7, 8 років – це гарний настрій і гра. Вони допоможуть вам стати ближче до неї, навчать її жити і вчитися з інтересом.

ПОРАДИ БАТЬКАМ

1.   Якщо дитина сперечається з будь-якого приводу, чинить опір, впирається, шукає нове заняття (цим вона прагне виразити свою самостійність, незалежність, потребу бути доросліше), їй необхідно допомогти: перш за все продемонструвати свою пошану до дитини – бути спокійним, розумним, терплячим. Слід надати їй справу, заняття, де вона може довести свою самостійність. Коли вона заспокоїться, сказати, в чому ви згодні з нею, а в чому вона не має рації. Бажано підтримувати її досягнення і успіхи в корисних справах.
2.    Дитина вередує, роздратована, вимагає свого, вона втомилася. Треба бути з нею лагідним, казати, що любите її, відвернути увагу від капризу грою, заняттям. Якщо це не допомогає слід залишити дитину у спокої, не реагувати на її істерики. Коли вона заспокоїться, слід сказати їй про те, як вона вас засмутила, але не дивлячись на це ви її все одно любите і сподіваєтеся, що вона більше не поводитиметься погано.
3.    Бути доброзичливіше, знайти час поспілкуватися з дитиною, зайнятися загальними корисними справами. Це особливо важливо, коли у дитини з’являється химерність, вертлявість, манерність в поведінці, клоунада – значить, їй не вистачає визнання дорослих, вона вимагає до себе уваги, переживає. Перед сном бажано проводити спокійні бесіди про те, що трапилося з ним за день, хвалити її за добрі справи та вчинки.
4.    Дитина не слухається (вимоги треба повторювати по декілька разів) або суперечить дорослим. Замість того щоб дорікати їй, читати мораль, слід виразити щире засмучення: «Я від тебе такого не чекала, подумай, що треба зробити, щоб виправитися». Необхідно показати їй, що батьки за неї переживають та хочуть бачити її гарним сином, учнем. Дуже корисно створювати для дитини такі ситуації, коли само хороша поведінка стає метою, – влаштувати «День слухняності», «День ввічливості» і ін.

У ЦЬОМУ ВІЦІ ПОТРІБНО
5.  Допомагати дітям в організації ігор та занять, знайти час разом прийняти участь в них. Заохочувати активність дитини в інтелектуальних заняттях.
6.    Пропонувати шести-семирічним дітям більше завдань на розвиток уяви, фантазії, творчої ініціативи: ігри «в театр», вигадування казок з продовженням «по ланцюжку», творчі завдання – намалювати зимовий ліс, вирізувати з паперу чарівну тварину і інше. Такі завдання стимулюють розвиток у дитини найважливішої складові, необхідні для переходу до учбової діяльності.
7.    Підтримувати розмову з дитиною про школу, казати про неї тільки добре: для чого діти вчаться, чому в школі учать, малювати з нею картинки, вигадувати розповіді на теми: «На уроці», «Шкільна зміна» і інше. Сформувати у дитини уявлення про те, що навчання – це серйозна праця, тому треба бути уважним, старанним учнем; розповісти, як треба себе вести на уроках, з вчителем, з однокласниками.
8.  Виховувати у дітей працьовитість, відповідальність за доручену справу; включати їх в домашні справи та корисні заняття; допомагати їм, надавати приклад у виконанні. Корисне виконання завдань з самоконтролем. Для цього слід завести для дитини календар, де б вона відзначала кольоровими олівцем виконання доручень і добрих справ.
9. Надавати допомогу дитині при зустрічі з труднощами в ученні. При необхідності радитися з вчителем.
10. Заохочувати учбові успіхи шести-семирічного учня: радіти разом з ним. Виражати це в словах: «Молодець! Я знала, що у тебе вийде, що ти будеш гарним учнем!».

У психології виділяють 7 основних ознак кризи у дитини.

Криза 7 років: негативізм

Прояв кризи необхідно відрізняти від  непослуху. Особливістю кризи 7 років у дитини є її негативне ставлення до прохань батьків — безпідставна і постійна відмова від того, про що просить дорослий. Не вдавайтеся до покарань в такій ситуації, адже навіть ґрунтовні розмови і пояснення навряд чи допоможуть в цьому випадку. А ось якщо в момент прохання ваше чадо чимось захоплене — це звичайний непослух і вже з цим можна впоратися.

Криза 7 років: впертість

У цьому випадку дитина безапеляційно вимагає що-небудь від дорослого. Мотивом такої поведінки дитини в кризу 7 років є не бажання мати річ, а сам процес самоствердження в своїх очах і очах дорослих. Швидше за все, сама річ не особливо багато важить для неї в цей момент, метою такої наполегливості є необхідність домогтися свого.

Криза 7 років: норовистість

Це прояв вікової кризи 7 років направлений на заперечення розпорядку і укладу, який дитині намагаються нав’язати: ходити в школу, вставати, рано, сидіти на заняттях, вчити уроки та інше.

Криза 7 років: свавілля

У період кризи 7 років така характеристика поведінки, як свавілля проявляється в бажанні все робити самостійно, тобто бути незалежним від бажань, вказівок і допомоги дорослих.

Криза 7 років: протест

В процесі адаптації до нових соціальних умов, укладу, правилам поведінки і порядку життя у дитини відбувається повсюдне заперечення. Тому криза у віці 7 років проходить під знаком сварок. Здається, що ваше чадо знаходиться в непереборному конфлікті з усіма і кожним. Насправді в психології криза 7 років пов’язана з внутрішніми конфліктами дитини в адаптації в оточенні, які вона вихлюпує на всіх навколо.

Криза 7 років: знецінення

У момент формування нових цінностей в семирічний період, особливістю є криза ідеалів. У цей час дитина говорить на те, що раніше вважала білим — чорне і навпаки, а також ламає речі, які були їй колись дуже дорогі. Із задоволенням повторює погані слова і грубі фрази, тому що це забороняють батьки, і ставиться з особливою жорстокістю до інших дітей. Крім цього, діти, яких надмірно опікають, починають проявляти деспотизм по відношенню до решти членів сім’ї, практично підпорядковуючи своїй волі уклад всіх її членів.

Поради батькам під час кризи 7 років:

  • Всі негативні симптоми кризи 7 років у дитини пов’язані з внутрішнім протестом щодо зростаючих вимог вдома і в школі. Занадто багато відразу переходить в категорію «потрібно робити», а у дитини відразу ж з’являється нескінченне «не хочу — не буду». Коректно завуалюйте ваші «треба» так, щоб дитині самій захотілося це виконати. Розкажіть повчальну історію, де авторитетний для неї герой показує приклад такої поведінки.

  • У кризові 7 років дитина вже може приймати рішення, грунтуючись на особистому досвіді. У період чергової відмови не примушуйте її своїм авторитетом — нагадайте як їй було холодно, коли вона недостатньо добре одягнулася або як болів животик в минулий раз від такої кількості солодкого.

  • Давайте дитині можливість сперечатися з вами. Якщо в кризу 7 років у неї є своя думка, нехай аргументує її. В такому випадку дитина навчиться безпідставно не вимагати чогось, а ви навчитеся чути і рахуватися з її думкою.

  • На перехідному етапі кризи 7 років рекомендується відразу не переключати дитину з іграшок на книги і письмо. Вводьте шкільні предмети поступово, граючись. Дозволяйте вашому чаду розслабитися за улюбленою грою, при цьому повторюйте слова, задані додому. Або малюйте літери разом кольоровими маркерами. Чим більше ви залучені в нові процеси разом, тим краще вони входять в повсякденний розпорядок дитини.

  • Особливістю кризи 7 років є непослух. Якщо дитина відмовляється дотримуватися звичайного розпорядку дня — не змушуйте. Уточніть, скільки часу їй знадобиться, щоб закінчити всі справи — нехай відчуває себе дорослим. Під час кризи 7 років психологи рекомендують спілкуватися з дитиною на рівних: задавати дорослі питання, давати можливість приймати самостійні рішення і нести за них відповідальність.

  • Під час кризи семи років дитина хоч і дорослішає, але все ж глибоко ще залишається дитиною. Ставте в приклад казкових героїв, благо зараз маса повчальних мультфільмів з глибоким змістом. Так ви зміщуєте авторитарну позицію з себе і згладжуєте «необхідність щось робити» за допомогою інших чинників.

  • Не ставтесь до дитини як до своєї власності. Так, ви її народили і виростили, але вона —  окрема особистість і не зобов’язана бути абсолютно схожою на вас. Найсильніші прояви симптомів кризи 7 років відбуваються саме через поведінку батьків. Коли все починається, не думайте, що ситуація виходить з-під вашого контролю, і не думайте, що ваша «іграшка» зламалася. Не кидайте всі сили, щоб її полагодити. Ви повинні впоратися зі своїми батьківськими почуттями і зрозуміти, що дитині зараз значно важче, ніж вам. Ви рука об руку повинні разом пройти цю кризу. Ваша основна задача, як батька, підтримувати і направляти ваше чадо в цей важливий і непростий для вас обох період.