МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА проведеного виховного заходу «МАСЛЯНА»

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ

ВИЩИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ТРАНСПОРТНО-ЕКОНОМІЧНИЙ КОЛЕДЖ»

Тиміна Л.В.

Напрям «Виховна робота»

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

проведеного виховного заходу

«МАСЛЯНА»

ДТрЕК

2014

ПОГОДЖЕНО ЗАТВЕРДЖУЮ

Методист з виховної роботи Заступник директора з ВР

__________ Г.М.Макаренко __________ Н.В.Уласевич

«___»____________2014р «___»____________2014 р

Рецензенти:

_____________________________________________________________

О.В.Галаган, викладач української мови та літератури вищої категорії

«Велика, щедра, широка» - так називаємо ми один із найвеселіших і стародавніх свят слов'ян - Масляну. Або просто - святом проводів зими і зустрічі весни.

Останній тиждень перед Великим постом називається Масляна (ще Колодій, Ма́сниця, За́пусти, Пу́щення, Сиропу́ст, Сиропу́сний тиждень, Си́рна неділя, Ба́бське свято, Зага́льниця, Ніжкові заговини).

Це давньослов'янське свято проводів зими, пристосоване християнською церквою до тижня перед Великим постом і пов'язане зі звичаєм веселитися та готувати певні страви.

Методична розробка містить багатий різноплановий матеріал: у сценарії заходу змальовано життя і побут українського народу, що яскраво відбивається в його обрядах, сповнених радості й печалі, вічного прагнення добра, краси і справедливості; текст сценарію пересипаний перлинами усної народної творчості; ілюстрації, фото.

Призначено для студентів, викладачів, організаторів з виховної роботи.

Рецензія

^{14 берез}ня 2013 року викладач Тиміна Л.В. провела відкритий виховний захід на тему «Масляна»

Метою заходу було познайомити студентів з обрядами, звичаями українського народу; поглиблювати знання студентів із народознавства; формувати світогляд молоді, спираючись на звичаї і традиції українського народу

Методична розробка складається з чотирьох розділів.

Переваги методичної розробки:

сценарій містить цікавий матеріал з народознавства;
наявність готових сценаріїв проведення виховних годин економить час викладача;
елементи народної творчості позитивно впливають на формування естетичних смаків молоді;
ілюстрації органічно доповнюють матеріали повідомлень

Викладач провела значну роботу на підготовчому етапі.

Виховна година мала чітку структуру і логічну послідовність, протягом заходу було збережено ліричний емоційний настрій. Необхідно відзначити вдале поєднання текстового матеріалу та музичних вставок, які доповнювали одне одного. Під час заходу звучало схвильоване і дотепне слово народу, яке буває гострим, ніжним, жартівливим.

Викладач

української мови та літератури О.В.Галаган

Зміст

Рецензія…………………………………………………………………………

Зміст ……………………………………………………………………………

Вступ ……………………………………………………………………………

Сценарій виховного заходу …………………………………………………...

Фото заходу …………………………………………………………………….

Диск з презентацією свята ……………………………………………………..

Література ………………………………………………………………………

Вступ

11-17 березня (2013) - Масляна, Сиропуст

В Україні Масляна не мала такого широкого розмаху, як, наприклад, у центральноросійських областях. Але і в нас дорослі та молодь катались на конях, ходили в гості, влаштовували банкети у складчину. В деяких місцевостях Масляну зображувала заміжня жінка, яку під жарти возили на санчатах односельці.

Основною обрядовою стравою Масляної були вареники з сиром, які споживалися з маслом чи сметаною. Пекли також гречані млинці, заправлені смальцем. Ними частували протягом усього тижня. Досить популярними серед селян були сколотини од масла. "Нехай буде і маслянка, аби щоранку!" Головним напоєм на цьому тижні є наливки та інші трунки. За церковною традицією тиждень називається сирним, або м'ясопусним, — через набір страв, які прийнято готувати протягом цього періоду. На цьому тижні немає посту в середу й п'ятницю, кожен день можна вживати молоко, яйця і рибу, але м'яса вже не їдять.

Це останній, напередодні Великого посту, тиждень коли можна було справляти весілля. Цей тиждень також називали Бабським тижнем. Протягом цього тижня чоловікам належало слухатися жінок і витримувати їхні збиткування. Загалом Масляна вважалася жіночим святом, хоч участь у ньому могли брати і чоловіки. Але вони мусили за це відборговувати грішми чи горілкою.

Важливою частиною свята були катання на конях, на яких надягали найкращу збрую. Хлопці, які збиралися одружитися, спеціально до цього катання купували сани. Також було поширеним катання молоді на санках.

Масляна поділяється на три частини: зустрічний "переломний" понеділок, "широкий" четвер та "прощальна", чи "шуткова", неділя. Кожна з них мала свою обрядову специфіку.

У перший день Масляної традиційно готували холодець зі свинячих ніжок. Це так звані «ніжкові заговіни». Молодь після вечері збирає кістки й кидає їх у ворота. Якщо кістка долітала до воріт, то дівчина буде здоровою протягом року, а коли перелітала через ворота – неодмінно вийде заміж. Це свято супроводжують і співи, наприклад, такі:

Вип'ємо, родино, щоб жито родило,

І жито, і овес, і зібрався рід увесь.

Заміжні жінки зранку в понеділок ідуть до корчми, кладуть на стіл палицю — колодку. Потім усі почергово обмотують цю палицю полотном, сповиваючи її. Це дійство має назву «справляння колодки». Жінки п'ють і вітають одна одну з народженням колодки. Коли господині розходяться з корчми, палиця залишається на столі до наступного дня. Так вони збираються аж до суботи:

понеділок — колодка народилася; вівторок — колодка хрестилася; середа — колодкові похрестини; четвер — колодка померла; п'ятниця — похорон колодки; субота — оплакування колодки.

У понеділок жінки відвідують оселі, у яких є дорослі неодружені парубки й незаміжні дівчата на порі, та прив'язують до материних ніг колодку. Це жартівлива кара за те, що діти досі неодружені. Особливо ж тим, які відмовили нареченому і сватам. Щоб відкупитися від "ярма", жінкам давали кольорові стрічки, намисто або ж частували наїдками, горілкою і солодощами.

Дівчата на порі оздоблюють колодки стрічками та квітками й прив'язують їх до лівої руки парубкам. У свою чергу парубки мають обдаровувати дівчат грішми, прикрасами та ін. Зокрема на Поділлі хлопці пригощали дівчат горілкою, пивом, солодощами — купували (запивали) Колодку. У подяку за це кожна дівчина вишивала перкалеву хусточку, оздоблюючи її квітками та ініціалами свого обранця, та дарувала йому на Великдень — повертала Колодку. Такі обряди нерідко завершувалися укладанням шлюбу.

Як і молодиці, дівчата в цей день п'ють трунки і співають:

Не пускає мене мати на вулицю погуляти,

А хоч пустить, то пригрустить:

— Іди, доню, не барися, у сінечки та й вернися!

Бо на дворі піст наступає,

А хто його проскаче, той Великодня не побаче …

Середу на м'ясопустному тижні називали "зноби-баби".

В переломний четвер господині, зібравшись у товаристві, піднімали тости за те, "щоб телята водилися" і намагалися в цей день не прясти, "аби масло не згіркло".

Дуже важливий етап святкування Масляної — частування тещі, яке відбувається в п'ятницю. Якщо молодята побралися недавно, то теща запрошує «на млинці» зятя, а також інших родичів. До речі, якщо теща добра, то за старих часів її запрошували в гості на другий день різдвяних свят, а якщо зла, то на третій. Гостювати приїжджала не тільки теща, але й інші родичі. Частуючи гостей, зять говорив: «Пийте, люди добрі, по повній чарці, хай у моєї тещі горло не пересихає!» (натяк на сварливість).

Отримавши запрошення, теща заздалегідь повинна була принести в оселю молодят усе необхідне для приготування млинців: сковороду, посуд для замішування тіста, ложки, черпаки тощо. А тесть мусив цього ж вечора прислати в дім молодих борошно, масло, олію та все інше, що необхідно для млинців. Нехтування цим важливим звичаєм могло обернутися образою тещі, зневагою від родичів та осудом усієї громади. Це було не просто застілля, а своєрідна передача досвіду.

Але найцікавіше відзначали останній день Масляної – Сиропустну НЕДІЛЮ, Чорну неділю, Масне пущення. У різних регіонах були свої обряди й дійства. На Полтавщині у неділю сусіди й родичі обходили одне одного й просили прощення за образи. Вважалося, що саме в цей день має відбутися страшний суд, а тому годилося помиритися з тими, хто на цьому світі. Особливо богомільні люди не виходили на вулицю, не вживали горілки і пригадували, скільки вони зробили гріхів протягом життя. На Слобідській Україні чоловіки не лягали спати з дружинами, "щоб вовк поросят не з'їв". Відтак, завітавши зранку до сусіда чи родича, пропонували таку мирову:

– Прости мені, – низько вклонившись, звертався сусід до сусіда.

– Бог простить, – відказував господар чи господиня.

– І вдруге прости!

– Бог простить…

– І втретє прости!

– Бог простить.

Після цих діалогів люди цілувалися, а якщо й ні, то все ж вважали, що заподіяна перед цим кривда втрачала гріховну суть. У такий спосіб народна звичаєва структура сприяла полагодженню різноманітних конфліктів між людьми.

Ввечері ж влаштовували цікавий обряд "полоскання зубів": годилося вичистити із зубів залишки сиру. Якщо його зав'язати в ганчірку і носити під правою пахвою до Великодневої всенощної, то, як, вважають літні люди, можна побачити в церкві всіх сільських відьом.

Масляна

1 ВЕДУЧА: Тиждень перед Великоднім постом називається Масляна. Щодня жінки, молодь і діти гуляли, пригощались варениками з сиром. Набиралися сил перед довгим постом. Молодь збиралась на вечорниці і гуляла до ранку (досвітки). В останній день Масляної проводжали Зиму і зустрічали Весну. Обов’язково проводились ігри на свіжому повітрі: кидали сніжки, з “боєм” брали фортецю, побудовану з снігу або льоду тощо.

Масляна — це одне з найулюбленіших свят Київської Русі. Його здавна відзначали наприкінці лютого, коли «весна з зимою зустрічалися». Друга назва свята — Сирний тиждень. Справа в тому, що Масляній передував зимовий піст, і люди врешті-решт могли їсти всілякі скоромні продукти, у першу чергу молочні та з м'яса.

У давнину цей тиждень присвячувався язичницькому богові родючості й скотарства Велесу і називався «м’ясопуст», він супроводжувався щедрим частуванням і веселими гуляннями. Адже до 14 століття на Русі Новий рік розпочинався 1 березня, а, як відомо, «як новий рік зустрінеш, так його і проведеш».

2 ВЕДУЧА: От і зустрічали його весело. І так полюбилося в народі це язичницьке свято, що ні церква, ні безжалісний час не змогли поховати його в безодні століть.

У другій половині зими в корів, кіз, овець з'являлося потомство : телята, козенята, ягнята. Природно, більшали і надої молока — його тепер вистачало і тваринам, і людям.

Крім того, морози вже були не такими лютими, усе тепліше пригрівало сонечко...

Людям дуже хотілося скоріше провести зиму й зустріти довгоочікувану весну. Розуміючи, що найсуворіший час добігає кінця, а попереду - ласкаві весняні дні, люди насамперед дякували за тепло сонцеві, славили його, пекли млинці — круглі, рум'яні, червонуваті (якщо були зроблені з житнього борошна), які дуже нагадували сонячний диск.

До млинців готували олію, сир, сметану, діставали мед, пекли медові пиріжки і візерункові пряники. Саме з цим і зустрічали довгоочікуване свято.

1 ВЕДУЧА: Масляна або Масниця - одне з календарно-побутових свят, яке пов'язане із давнім народним звичаєм - проводами зими і зустріччю весни. Припадає воно на останній тиждень перед початком Великого посту.Це свято триває тиждень, щовечора збирає молодь на вечорниці. Молодь гуляла до третіх півнів, бо це було останнє гуляння в хаті. Після Масляної збирались вже на вулиці.Тиждень Масниць починався з понеділка.

2 ВЕДУЧА: Ще одна невід'ємна традиція цього свята - спалювання опудала Масляної. Майже скрізь це опудало наряджали бабою, і палили опудало в різних місцевостях по-різному: в останній день або в інші дні масляного тижня. І, звичайно, в першу чергу Масляна - це млинці, що символізують собою тепле сонечко , по якому люди скучили за цілу зиму. Їх пекли весь тиждень, ними частували гостей, ними поминали померлих.

(Заходить Масляна, дівчина у святковому українському вбранні, тримаючи в руках макітру з варениками).

А ось і прийшла до нас дорога гостя, Масляна. Та ще й з варениками! Привітаємо її оплесками.

(В залі лунають оплески).

МАСЛЯНА: Моє вам шанування. Я до вас на цілий тиждень завітала. Цілих 7 днів будемо вживати скоромну їжу: м'ясо, сало, ковбаси, яйця і щодня – вареники з сиром, политі сметаною… Гулятиму і я з вами.

1 ВЕДУЧА: Понеділок - Зустріч. У цей день зазвичай робили опудало Масляної, наряджали його в старий одяг, насаджували на жердину і зі співом возили по селу. Потім ставили на гору і каталися з неї на санях.

2 ВЕЛУЧА: Вівторок - загравання. У другий день тижня починалися різноманітні масові народні гуляння. Виходили ряджені і блазні, відкривалися балагани і льодові гірки.

І ДІВЧИНА: Середа - Лакомка. У кожному будинку накривали рясні столи, пекли млинці та інші страви, варили пиво. На вулицях широко торгували різними солодощами.

Четвер - Широкий. Середина масляного тижня. У цей день зазвичай проходили кулачні бої, взяття снігових фортець та інші ігри.

ІІ ДІВЧИНА: П'ятниця - Тещині вечори. Зяті ходили в гості до свої тещам, яким слід було гарненько почастувати коханого зятька. У деяких областях, навпаки, тещі відвідували будинок зятя, але перед тим з вечора надсилали все необхідне для печива млинців - сковороду, черпака і т.д.

ІІІ ДІВЧИНА: Субота - зовичні посиденьки. Невістки приймали у себе рідню чоловіка, свекра зі свекрухою.

IV ДІВЧИНА: Прощену неділю. Мабуть, це єдиний звичай, який церкви вдалося привнести в Масницю. По всій країні люди вітали один одного поцілунком і просили один у одного вибачення, навіть у незнайомих людей. У багатьох областях палили опудало Масниці або просто розводили високі, «до сонця», багаття. Потім ходили на кладовище, поклонялися праху рідних і залишали на могилах млинці.

(Заходять дівчата).

І ДІВЧИНА: Чи можна до вас? Добрий день, шановні господарі.

МАСЛЯНА: Заходьте. Сідайте за стіл. Ми вас чекали. Пригощайтесь.

І ДІВЧИНА: Спочатку повинна колодка народитись.

(Виймає полінце, кладе його на стіл і по черзі його всі дівчата вповивають).

II ДІВЧИНА: Ось і народилась колодка. Вітаю вас, подружки, з народженням колодки!

(Дівчата встають, обнімаються, цілуються. Сідає до столу і Масляна).

II ДІВЧИНА: Подруженьки, будемо гуляти цілий тиждень. Адже:

У понеділок колодка народилась,

У вівторок - хрестилась,

У середу - женилась,

У четвер - померла.

МАСЛЯНА: А у п'ятницю - тещині обіди. Зяті запросять своїх тещ до себе в гості.

(Всі пригощаються, співають відомих веселих українських пісень).

МАСЛЯНА: Залишаймо колодку тут, а самі підемо по домах, де є дорослі хлопці або дівчата і прив'яжемо матерям колодку до ноги. Це їм за те, що не оженили синів чи не повіддавали дочок впродовж останніх М'ясниць.

(Виходять, співаючи. Після невеличкої паузи, заходять хлопці. Появляються дівчата, прихопивши з собою дівочі колодки).

І ДІВЧИНА: Іваночку, не оженився на М'ясниці, давай ліву руку, прив’яжу тобі колодку!

(Прив’язує колодку, оздоблену барвистими стрічками та паперовими квітами).

II ДІВЧИНА: Ти, Максиме, не ховайсь, ліву руку підставляй!

(Прив’язує йому колодку).

III ДІВЧИНА: А тобі, Михайло, я прив'яжу колодку.

(Прив’язує ).

IV ДІВЧИНА: Дівчата, а чим наші парубки відкупилися?

І ДІВЧИНА: Іванко - шовковою хустиною.

(Показує ).

II ДІВЧИНА: Максим - ось таким гарним намистом.

III ДІВЧИНА: Михайло грішми відкупивсь.

(Показує гроші).

І ХЛОПЕЦЬ: Щось танцювати хочеться!

(Грають музики, хлопці запрошують дівчат до танцю).

II ХЛОПЕЦЬ: Романе, розкажи, яка з тобою оказія трапилась вчора.

РОМАН: Сиджу я біля Варвари за столом, хочу їй щось приємне сказати, та ніяк у мене це не виходить. Хвилююсь, червонію… А коли я хвилююсь, то завжди собі ногу пальцями длубаю... Раптом відчуваю, що я ноги не чую від длубання та з переляку як закричу:

- Ой, Варварочко, я, мабуть, скоро помру!

А вона мені:

- Ти звідки знаєш?

- Та ось вже з годину ногу длубаю, і нічого не відчуваю. Мабуть, її відібрало!

- Так це ж ти мою ногу длубаєш.- А чого ти мені нічого не говориш?

- Я ж бачу, як ти хвилюєшся, аж червонієш.От і терплю, чекаю, що ти і сам помітиш свою помилку.

(Всі сміються).

IV ДІВЧИНА: Ой, лишенько! Ми ж наварили вареників з сиром, полили їх сметаною і забули поставити на стіл. Неси, Лізо, будемо всі пригощатись.

(Ліза йде за варениками, а інші дівчата причитають):

Не пускає мене мати

На вулицю погуляти,

А хоч пустить, то пригрустить:

Іди, доню, не барися:

У сінечки та й вернися!

Бо надворі піст наступає,

А хто його проскаче,

Той Великодня не побаче...

(Дівчина заносить макітру, ставить її на стіл. Молодь пригощається, а в цей час двоє хлопців закріплюють палицю насередині сцени, на вершечку якої прив’язані чоботи).

І ХЛОПЕЦЬ: О, а це що буде?

II ХЛОПЕЦЬ: Будемо гратись у гру, яка називається "Виграй чоботи". Умови гри: сідаєш на довгу лозину, як на коня, скачеш на ній навкруги, а потім підстрибуй повище та діставай чоботи. Хто їх дістане, тому вони й будуть, як винагорода.

(заходить Масляна).

МАСЛЯНА: Добрий вечір! Хорошу гру придумали, а тільки в тих місцях, де стоїть лід на річці, хлопці укріпляли стовп, натирали його салом, а до вершечку прикріпляли чоботи. Стовп був слизьким, високим. Та все ж знаходились вправні і сміливі хлопці, які діставали чоботи. А тепер давайте пограємось у гру, де візьмуть участь всі. Розділіться на дві команди. Одну назвемо "Зима", другу - "Весна". Гра називається "Хто моторніший". Кожна команда готує свої прислів’я та приказки про Масляну. Хто пригадає більше - того й перемогла.

Прислів'я і приказки:

Вареники доведуть, що й хліба не дадуть.

Масляна, Масляна, яка ти мала – якби ж тебе сім неділь, а посту одна.

Не завжди котові Масляна, буде і Великий піст.

Хоч з себе все зняти, а масницю провести.

Боїться Масляна гіркої редьки та пареної ріпи (тобто посту).

Не життя, а Масляниця - тиждень гуляє.

Млинець не клин – живіт не розколе.

Млинці черева не псують.

Народні прикмети:

Яка Сиропустна неділя, такий і Великдень.

Якщо сонце сходить вранці, то й ранньою видасться весна.

МАСЛЯНА: Пограємось у сніжки?

Кожній команді підносять “сніжки” (зім’ятий папір). Команди стають на відстані 2-3-х кроків і за рахунком: “Один, два, три!” починають кидати в протилежну команду “сніжки”. Чия команда влучить більше, та й перемогла.

МАСЛЯНА: А з цієї гри ми довідаємось, хто кого переможе: "Весна" чи "Зима"?

(Гра « Перетягнемо канат».)

МАСЛЯНА: За нашими підрахунками, в іграх перемогла "Весна". Отже, злись, Зимонько, скільки хочеш, а переможе все ж таки Весна, яку всі чекають.Гуляйте, друзі, до ранку, до світанку. Бо скоро почнуться польові роботи, вечорами збиратиметесь на вулиці не часто. Танцюйте, жартуйте, а мені пора.