Управління освіти, молоді та спорту Володимирецької райдержадміністрації
Печончик К. В., Савонік О.А.
Компаративний аналіз
на уроках української та зарубіжної літератури
Новаки 2017
Матеріали підготовлені вчителями – словесниками
Новаківського НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів - ДНЗ»
К.В. Печончик, О.А. Савонік
Рецензент:
О.А. Саврук – директор Новаківського НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів - ДНЗ»
Відповідальна за випуск
Н.В. Муравинець – завідуюча шкільним методичним кабінетом
Комп’ютерний набір, верстка: С. Г. Босик
Найефективнішими є ті уроки української та зарубіжної літератури, на яких застосовується компаративний аналіз твору, який дає позитивні результати. Він сприяє значній активізації процесів мимовільного запам’ятовування, підвищенню інтересів до пізнавальної діяльності, розвитку логічного і творчого мислення, підготовки до трудової діяльності. Компаративний аналіз стимулює ініціативу і творче мислення, сприяє формуванню уміння підпорядковувати свої інтереси загальним цілям. Крім того, компаративне вивчення літератур підвищує ефективність навчання, допомагає встановити єдність світового літературного процесу, пізнати учнями національну самобутність своєї рідної літератури очима інших.
Рекомендовано до друку методичною радою шкільного методичного кабінету
Новаківського НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів – ДНЗ»
(протокол № 3 від 16 січня 2017)
Зміст
І. Вступ…………………………………………………………………………….....4
ІІ. Компаративний аналіз художнього твору в контексті
української та зарубіжної літератури…………………………………………..….5
Сучасна літературна компаративістика ………………...……….………...6
Науково-теоретичне підґрунтя компаративного методу .…………….....10
ІІІ. Практичне забезпечення компаративної змістової лінії на
уроках української та зарубіжної літератур………………………………………12
«Пісня про рушник» А. Малишка й «Два кольори» Д. Павличка
(фрагмент уроку)…………………………………………………………………...12
Г. Тютюнник «Климко», Г. Белль «Подорожній, коли ти
прийдеш у Спа…», Л. Пономаренко «Гер Переможений»
(фрагмент уроку)………………………………………………………..………….16
Олександр Гаврош «Неймовірні пригоди Івана Сили».
Давньоруські билини про Іллю Муромця «Як Ілля Муромець
богатирем став» та «Перший бій Іллі Муромця»
(фрагмент уроку)…………………………………………………………..…....….19
ІV. Висновки………………………………………………………………..….……23
V. Додатки………………………………………………………………………….24
VІ. Список використаної літератури……………………………………………...42
Вступ
На сучасному етапі вивчення літератури відчуття відірваності від світового контексту й уривчастості не покидає, мабуть, кожного, хто пробував осмислювати ширше й концептуальніше питання літературних взаємозв’язків України зі світом.
Специфіку того чи іншого літературного твору неможливо пізнати без порівняльного вивчення творів, авторів течій, які належать до різних національних літератур. Як зазначає Д. Наливайко: «інколи про персонажів розповідають як про сусідів з комунальної квартири, про знайомих. Хіба це літературознавство?» [7;11 ]. Саме опираючись на таку складову літератури як компаративістика, і варто вивчати твори, аналізувати образи у них. Компаративістика як наука покликана розширювати ідейно-естетичні обрії перед кожною національною літературою. Від її якості й активності впливу залежить загальний культурний світогляд нації. Постійно осмислюючи маловідоме, зіставляючи найоригінальніше і найвіддаленіше, переймаючись екзотичним, ставлячи універсальні завдання і проблеми, ця наука об’єктивно сприяє розвитку кожної літератури в плані подолання рутинності, провінційності, одно спрямованості [8;16 ].
Проте в основу компаративного вивчення курсу літератури у школі слід покласти філософські, дидактичні, повчальні та суто специфічні принципи контекстного підходу. Порівняльне вивчення художніх творів сприяє розвитку мислення, пам’яті, мовлення учнів, встановлено ними міжпредметних асоціацій, формуванню умінь оперувати прийомами аналізу, синтезу, порівняння та узагальнення [ 2;4]. Порівняльне літературознавство спонукає до уважного ставлення до іншого, стимулює бачити не лише себе, свій світ, а й відкривати для себе іншу культуру, літературу, шукати не лише відмінності, а й спільне.
Компаративне вивчення літератур підвищує ефективність навчання, допомагає встановити єдність світового літературного процесу, пізнати учнями національну самобутність своєї рідної літератури очима інших [9;4 ]
ІІ. Компаративний аналіз художнього твору в контексті української та зарубіжної літератури
Компаративний метод дає змогу ефективно реалізувати актуальні освітні та виховні завдання, віднаходити ключ до встановлення подібностей і відмінностей об’єктів, які підлягають зіставленню, і в цьому сенсі цей метод є універсальним. Зіставлення двох чи кількох художніх явищ допомагає побачити ці явища цілісно, у повному обсязі, що сприяє глибшому їх сприйняттю [5;20 ].
Компаративний аналіз художніх текстів допомагає стимулювати аналітико-синтетичну діяльність учнів, сприяє розвиткові потреб учнів у системному підході до об’єкта пізнання, у зіставленні процесів та явищ, осмисленні здобутків національної культурної спадщини порівняно з іншими культурами, посиленні естетичного впливу художніх образів на особистість школяра, розвиткові творчих здібностей учнів, пошукової діяльності школяра [10;11 ].
Компаративістика дає можливість:
Проводити з дітьми науково-дослідницьку роботу.
Різнопланово аналізувати художні твори.
Зіставляти різні види мистецтва.
Виконувати дослідницькі завдання.
Складати опорні схеми.
Здійснювати коментоване читання з різноманітними видами коментарів.
Проводити літературні диктанти.
Складати: сенкан, кола Вена.
Застосовувати метод «Незакінчене речення».
ІІ. Компаративний аналіз художнього твору в контексті української та зарубіжної літератури
Сучасна літературна компаративістика
Історія компаративного (порівняльного) аналізу ґрунтується на висновках німецького ученого Теодора Бенфея й потрактована ним як теорія «запозичень». У ХХ столітті компаративістика стала самостійною наукою. Із 1995 року існує міжнародна асоціація літературної компаративістики (м. Париж).
В України одним із перших це питання порушив М. Костомаров. Як літературознавця його зацікавив діалектичний взаємозв’язок між обставинами та характерами в художньому творі. До речі, в українській літературі цей напрям пов’язують з іменем М. Драгоманова.
Слід зазначити, що активно інкорпорували українську літературу в загальноєвропейський контекст І. Франко, Леся Українка, а у 20-х роках ХХ століття це зробили М. Зеров й інші неокласики. Останнім часом компаративістика в Україні активно розвивається. Цьому сприяє кафедра теорії літератури й компаративістики в Київському національному університеті ім. Т. Г. Шевченка.
Що підлягає порівнянню під час вивчення літератури в загальноосвітньому навчальному закладі?
Об’єктом компаративістики можуть бути мистецькі твори, біографія й творчість письменників, стильові напрями, літературні жанри. Порівнювати також можна образи персонажів у межах одного літературного твору, літератури. У такому разі компаративістика буде внутрішньою, адже порівняння не виходитиме за межі одного й того художнього твору чи літератури. Зовнішня компаративістика передбачає порівняння творів різний національних літератур.
Серед важливих аспектів компаративного вивчення художніх текстів є дослідження генетичних, контактних та порівняльних типологічних зв’язків між літературними явищами.
Генетичними вважають зв’язки, що йдуть від спільного джерела (явища, пов’язані за своїм походженням). Вони засновані на порівнянні подібних літературних явищ та історичному їх розгляді для з’ясування наявності або відсутності спорідненості між ними. Зазначені вище зв’язки можна відстежити між мотивами (темами). Особливо яскраво генетичні зв’язки розкриваються на матеріалі традиційних сюжетів та образів (створення твору на основі певного міфу, легенди, переказу тощо).
запозичення наслідування
стилізація
Генетичні зв’язки
реміністенція
алюзії
травестіювання
парадіювання
плагіат
переклад
Цікавими є контактні зв’язки, тобто документально засвідчені взаємини між письменником і відповідними школами, течіями, літературами. До цього типу зв’язків найчастіше зараховують особисті стосунки між письменниками (Леся Українка – О. Кобилянська), листування (О. Пушкін – А. Міцкевич), літературні гуртки, об’єднання, угрупування.
Контактні зв’язки:
Особисті зв’язки письменника.
Інонаціональна тематика.
Переказ.
Переспів.
Адаптація.
Цитація.
Інсценізація.
Парафраза.
Наукова розробка.
Проблеми національної літератури.
Критична оцінка творчості інонаціонального письменника.
Переклад.
Типологічні зв’язки – це зв’язки «відповідності та аналогії між явищами в різних літературах, які породжені дією специфічних закономірностей і чинників суспільства та його художнього розвитку»(наприклад, історія літературного опису доби).
Типологічні зв’язки: тема, ідея, проблематика, сюжет, композиція, обрана система віршування, типи тропів і фігур, поетика жанру.
Типологічні зв’язки: течії, напрями, стилі, творчий метод.
Слід зазначити, що зміст літературної освіти в ЗНЗ передбачає розкриття в художніх творах ідейно-естетичної своєрідності та значущості в історії української і зарубіжної культури, встановлення зв’язків між різними національними літературами, літературою і фольклором,літературою і філософією, літературою та іншими видами мистецтва. Разом з тим, реалізація компаративної змістової лінії сприяє ознайомленню учнів зі здобутками художньої оригінальної та перекладної літератури.
Сьогодні центр уваги в порівняльному літературознавстві переноситься з вивчення контактних і генетичних зв’язків на вивчення типологічних спільностей і відповідностей, що містяться в сюжетах, стильових особливостях окремих творах і навіть в цілих літературах.
Учителеві необхідно пам’ятати, що елементи компаративного аналізу виокремлюються під час:
Вивчення різнонаціональних творів, близьких за метою, ідеєю, сюжетом, проблематикою, образами, особливостями поетики.
Порівняльного аналізу оригінального твору та його перекладу, переказу чи переспіву.
Порівняння різнонаціональних літературних явищ на рівні їх походження.
Розгляду творчих зв’язків між письменниками різних літератур.
Аналізу творів одного напряму, течії, школи, а також різних національних літератур.
Серед найефективніших засобів здійснення компаративного аналізу в школі треба виокремити такі:
Порівняльні таблиці, порівняльні діаграми, у яких систематизують всю необхідну інформацію про компоненти двох порівнюваних елементів.
Метод творчого читання, прийоми індивідуального й коментованого читання типологічно близьких текстів.
Проблемні ситуації, проблемні пізнавальні завдання, пов’язані з необхідним орієнтуванням учнів у різних художніх системах.
Порівняння художніх творів, зіставлення їх із його генетичним джерелом.
Евристична бесіда, диспут, діалог.
Питання компаративістики передбачено програмою з української та зарубіжної літератур як вивчення творів у форматі загального мистецького контексту та міжпредметних зв’язків, відображено у працях М. Конрада, В. Журминського, Д. Лихачова, М. Храпченка, О. Бушміна.
В умовах компетентнісного підходу до навчання української та зарубіжної літератур вдаємося до застосування різних методів і прийомів. Так, щоб розкрити художній образ, використовуємо різні художні деталі, музичні образи, які допомагають закріпити добро в серцях учнів.
Не менш важливе завдання вчителя – спонукати учня до того, щоб він міг бачити оці деталі в людях, щоб мислення, а отже й мовлення в дітей було образним, логічним багатим.
Синтез мистецтв, який збуджує емоційну сферу, літературний диктант, різні види читання, кола Вена, сенкан, незакінчене речення – ось ті сучасні прийоми, які практикуються під час порівняльного аналізу творів.
Компаративні методи доцільно використовувати, вивчаючи такі теми:
Тема кохання:
Повість М. Коцюбинського «Тіні забутих предків» - трагедія В. Шекспіра «Ромео і Джульєтта» (Додаток № 1)
В. Сосюра «Білі акації будуть цвісти» - О. Пушкіна «Я вас кохав».
І. Франко «Перехресні стежки» - Ф. Достоєвський «Злочин і кара» (Додаток № 2)
Психологічна характеристика персонажів:
Панас Мирний «Хіба ревуть воли як ясла повні?» - В. Шекспір «Ромео і Джульєтта».
Дослідження звуко-кольорової образності та архітектоніки:
Б.-І. Антонич «І» - А. Рембо «Голосівки».
Вірш Р. Кіплінга «Якщо..» - поезія В. Симоненка «Ти знаєш, що ти – людина».
Тема духовної краси, що не піддається суворим ударам долі:
Г. К. Андерсен «Снігова королева» - А. Дімаров «Для чого людині серце» (Додаток № 3).
Компаративний аналіз рекомендуємо провести за таким планом:
Історія створення.
Особливості форми, віршування.
Теми.
Образи.
Художні особливості.
Сподіваємося, що компаративні уроки не лише підвищать загальний рівень культури майбутнього покоління, а й сприятимуть виробленню здорового, повноцінного світогляду, будуть тим дороговказом у житті учнів, що веде до успіху – вершини.
ІІІ. Практичне забезпечення компаративної змістової лінії на уроках української та зарубіжної літератур
«Пісня про рушник» А. Малишка й «Два кольори» Д. Павличка (фрагмент уроку)
Материнське серце… Чи є у світі щось ніжніше за нього? Завжди лагідне й добре, завжди стривожене з долю своїх дітей. Воно відчуває щастя й горе, радість і печаль, і кожної миті ладне летіти за тисячі кілометрів до своєї дитини. Материнська любов дарує людині крила. Не раз вона оспівана в піснях, віршах, легендах. Та кожен митець знаходить свої слова, щоб подякувати матері за життя і за любов. Знайшли такі слова Андрій Малишко і Дмитро Павличко, висловивши їх у своїх творах «Пісня про рушник» та «Два кольори» - взірцях любові, шани й вдячності всім матерям.
У чому можна назвати ці поезії автобіографічними? (Так, ці твори містять події з особистого життя поетів, які вони творчо переосмислюють. У віршах є слова, які свідчать про любов авторів до своїх матерів.)
Що символізує вишитий рушник та гаптована сорочка? (Проводжаючи дітей в дорогу, матері дають їм вишитий рушник чи сорочку як оберіг, як символ своєї вірної материнської любові. Це були найдорожчі речі, які сини зберігали протягом довгих років життя).
Які художні образи в уяві під час читання поезії? (Зорові: дорога, село, поля, ранок, зелені луги. Звукові: шелест трав, щебетання дібров(«Пісня про рушник»). Образи поезії «Два кольори» близькі до фольклорних символікою барв «червоними і чорними нитками» та чисел «два»).
Визначте кольорову гаму, яку використовують поети. Створіть гроно кольорів. (Зелений – колір природи яскраво-червоний з жовтим – кольори ранкової зорі; блакитний колір – колір очей матері, чистого неба. Вишитий рушник – це яскраві кольори: червоний, жовтий, синій, зелений, фіолетовий та інші. Але у вірші «Пісня про рушник» як і в поезії «Два кольори», є також і сумні кольори: сірий, сивий, чорний. Можливо, вони асоціюються із виразами «далека дорога», «засмучені очі», «розлука». Чорний колір асоціюється з горем, смутком, журбою, печаллю, а червоний – із коханням, радістю, задоволенням, щастям).
Яку пору року описують авторив піснях? (Напевно, весну або початок літа. Адже тільки починає світати. Діброви зелені, у гаях співають солов’ї, згадано росянисту доріжку, чутно шелестіння трави й щебетання птахів у дібровах. Це ж простежується і в поезії «Два кольори» - «як я малим збирався навесні…»).
Яким ви уявляєте ліричного героя пісень? (Ліричний герой, пройшовши через життєві випробування, зберіг найдорогоцінніший скарб – «згорточок старого полотна», що є уособленням матері. З непідробною теплотою згадує він її безсонні ночі над його колискою, її бажання бачити свою дитину щасливою. Ліричний герой вдячний матері за турботу і любов. Окрім того, він патріот своєї країни, про що свідчать його любов до батьківської землі).
Що ж забезпечило довголіття цим двом пісням? (Мабуть, особлива любов її авторів до отчого дому й рідної неньки та ще навдивовижу щасливі дуети поетів із композиторами (А. Малишка з П. Майбородою, а Д. Павличка з О. Білашем). Кожен з авторів перебував у щасливій порі, коли досвід, талант, популярність – все працювало на їх погідну й ще відносно молоду годину. І цей дочасний підсумок і самооцінка – результат психологічної зрілості поетів, здатності переглянути прожите, повернутися до своїх первісних, життєдайних і священних джерел. А. Малишкові і Д. Павличку судилося долею нести нам вогонь свого таланту. Уздовж червоно-чорної дороги, на їхній погляд, людину супроводжують два довічні супутники буття – Любов і Журба.)
Зразок порівняльної таблиці, у якій зафіксовано спільне й відмінне у творах А. Малишка «Пісня про рушник» та Д. Павличка «Два кольори».
Твори,які порівнюють | А. Малишко «Пісня про рушник» | Д. Павличко «Два кольори» |
Спільне | ||
Літературний рід | Лірика | |
Вид лірики | Ліричний вірш-пісня | |
Жанр | Інтимна лірика | |
Провідний мотив | Мотив дороги як символу людської долі, поєднаний із мотивом материнської відданості та благословення | |
Ідейне спрямування | Уславлення шанобливого ставлення до матері-святині | |
Образи | Мати (працьовита, турботлива, вразлива, добра, ласкава) | |
| Ліричний герой (люблячий, уважний, вдячний) | |
Відмінне | ||
Художні засоби | | |
Символ | Рушник – символ долі, щастя, материнської любові | Сорочка – символ любові, джерело сили і снаги |
Звертання | «рідна мати моя» | «незнаними шляхами» |
Епітети | «далека дорога», «засмучені очі», «незрадлива ласкава усмішка» | «незнаними шляхами» |
Метафора | «цвіте доріжка», «щебетання дібров», «оживе…і дитинство, й розлука, і вірна любов» | «мене водило в безвісті життя» |
Порівняння | «той рушник простелю, наче долю» | «щасливі і сумні дороги переплелись, як мамине шиття» |
Повтори | «…і в дорогу далеку ти мене на зорі проваджала і рушник вишиваний на щастя на долю дала» | «два кольори мої, два кольори» |
Віршовий розмір | анапест | Ямб |
Тип римування | перехресне | перехресне |
Рік написання | 1959 | 1964 |
Г. Тютюнник «Климко», Г. Белль «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…», Л. Пономаренко «Гер Переможений» (фрагмент уроку)
Учитель. «Кожна смерть на війні – це вбивство, за яке хтось має відповідати» - так зазначав свого часу німецький письменник Г. Белль.
А що таке війна?
Висловіть своє розуміння й звірте його із визначенням, яке зафіксоване в тлумачному словнику. Отже, ви правильно усвідомлюєте це поняття. Далі запрошую вас до роздумів про причини виникнення воєн.
Чому, на вашу думку, війни (масові вбивства) так часто відбуваються в історії людства?
Хто за їх наслідки повинен відповідати?
Що таке ворог? Чому в розумінні кожної пересічної людини його обов’язково потрібно знищити?
Як ми, сучасні люди, маємо ставитися до своїх вчорашніх ворогів?
Вправа «Асоціативне гроно».
Дійсно, війна – жахливе слово. Вона несе горе всім. Кров, біль, страждання… Які асоціації у вас виникають, коли чуєте слово війна? (Убивство, смерть, голод, втрата, близьких, втрата здоров’я…)
Г. Тютюнник у повісті «Климко» зобразив хлопчика, життя якого змінила війна. Чи траплялися подібні персонажі в інших творах, які ви вивчали на уроках української та зарубіжної літератури? (Оповідання Г. Белля «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…»; оповідання Василя Бикова «Альпійська балада»; оповідання Любові Пономаренко «Ге переможений»)
Робота в групах
І група
Завдання. Відшукайте спільне і відмінне в оповіданні Г. Белля «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…», у новелі Л. Пономаренко «Гер переможений» та повісті Г. Тютюнника «Климко».
ІІ група
Завдання. Створіть порівняльну таблицю, у якій зафіксуйте спільне й відмінне в:
Оповіданні Г. Белля «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…»;
Новелі Любові Пономаренко «Гер переможений».
Повісті Григора Тютюнника «Климко».
Відповіді:
Твори розкривають одну тему – страждання людини під час війни чи в повоєнний період.
Ідея творів – засудження жорстокості, насилля, голоду, ран і смертей, засудження власне поняття війни, натомість возвеличення людської доброти, гуманізму, всепрощення.
Головні герої творів – типові образи свого часу. Вони мають типові імена (Клим, Фрідріх, а відсутність імені в головного героя оповідання Г. Белля «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…» підкреслює думку про те, що таких безіменних німецьких солдатів, гарматного м’яса фашистської воєнної машини, були тисячі).
Для творення образів головних героїв автори використовують художні деталі, символи. Красномовним свідченням невибагливості, жертовності Климка із однойменної повісті є «діжурка», «стара матроска», що була колись голубою, «куці штанчата», «босі, задубілі й затерплі від холоду ноги хлопчика».
У новелі «Гер переможений» значне емоційне враження на читача справляють хрест на «розвойованій» клумбі, одинока квітка серед снігу, яка символізує все: переможність добра, світлину доньок Фрідріха, дбайливо, по-батьківськи заховану в рукавицю, котру знайшли замурованою в стіні будинку, збудованими полоненими німцями, через півстоліття.
В оповіданні «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…» символічними є поділ прибулих поранених на «мерців» і «решту», розміщення госпіталю в гімназії, «колаж», створений із портрета Ф. Ніцше (ідеолога фашизму) і дивного напису «Легка хірургія»(якщо вона може бути такою під час війни!), обірвані цитати. Крім того, недописана героєм кілька місяців тому фраза розкрила йому очі на те, що відбувається, звільнила від ілюзій, насаджених фашистською ідеологією.
Зразок порівняльної таблиці, у якій зафіксовано спільне і відмінне в оповіданні Г. Белля «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…», новелі Любов Пономаренко «Гер переможений», повісті Г. Тютюнника «Климко».
Г. Тютюнник «Климко» | Л. Пономаренко «Гер переможений» | Г. Белль «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…» |
Рід літератури – епос | ||
Жанр - повість | Жанр - новела | Жанр – оповідання |
У творах герої невимовно шкодують за втраченим, що не повернути | ||
Проблема любові до людей, піклування про них | Проблема любові до людей, піклування про них | |
Автор використовує екскурси головного героя в минуле, які допомагають читачеві зрозуміти, що Климко завжди був слухняним, відповідальним, піклувався про інших | Екскурси головного героя в минуле відсутні. Про минуле Фрідріха відомо з кількох деталей: фотокарток, цегляних прикрас, його бажання створювати навколо порядок | Автор використовує екскурси головного героя в минуле, які допомагають читачеві зрозуміти, що юні німецькі хлопчики ніколи не стануть героями. Війна перетворила їх жалюгідний обрубок, у якого немає шансів вижити. Жити він не може, адже кара за все сподіяне неминуча. |
Олександр Гаврош «Неймовірні пригоди Івана Сили». Давньоруські билини про Іллю Муромця «Як Ілля Муромець богатирем став» та «Перший бій Іллі Муромця» (фрагмент уроку)
Пригоди Івана Сили та його друзів були захопливі, незвичайні, іноді навіть веселі. А ще пригоди можуть бути значними та особливими. Інколи герої опиняються в складних життєвих ситуаціях, з яких виходять переможцями. Згадайте й назвіть героїв художніх творів, які володіли неймовірною силою.
Гра «Найсильніший казковий герой»
(Микита Кожум’яка, Котигорошко, Добриня Микитович, Альоша Попович, Ілля Муромець та ін..)
Справді, вони є народними героями. Безперечно, їх об’єднує наявність незвичайної сили. Та чи тільки ця фантастична риса є для них спільною?
Відповідь на це питання і шукатимемо під час дослідження твору Олександра Гавроша «Неймовірні пригоди Івана Сили» та давньоруських билин про Іллю Муромця («Як Ілля Муромець богатирем став» та «Перший бій Іллі Муромця»).
Робота з текстом. Бесіда за змістом билин: «Як Ілля Муромець богатирем став» та «Перший бій Іллі Муромця»
З якою родини походив Ілля? (Із селянської родини). А Іван?
Як Ілля став богатирем? (Його зцілили каліки – вбогі перехожі). А Іван?
Як Ілля зібрався в дорогу?
Куди вирушив Ілля? (До Києва)
Що свідчить про неабияку силу Іллі? (Його численні перемоги над суперниками)
Отже, назвіть те, що об’єднує персонажів билин та твору О. Гавроша «Неймовірні пригоди Івана Сили
мужність витривалість милосердя відважність Бажання допомоги Сильна людина
Складання узагальню вальної таблиці (цитатна характеристика)
«Спільні риси Івана Сили та Іллі Муромця»
Іван Сила | Ілля Муромець | |
Мужність, відважність | | |
Змагався і переміг…
| Змагався і переміг….
| |
Витривалість | | |
|
|
|
Бажання допомогти | | |
…. Недовго думаючи, Сила з розвороту тріснув у голову постаті, яка так погано вітається з незнайомими.
|
| |
Милосердя | ||
Цілий вечір він провів з Мілкою на морі, заспокоюючись після найнеприємнішого у своєму житті бою.
|
|
ІV. Висновки
Компаративний аналіз – цікавий і неординарний у викладанні літератури, без нього не можна обійтися на сучасному уроці. Застосування цього аналізу вимагає від учителя вміння формувати ефективні моделі уроків з використанням інтерактивних методів навчання, сучасних інформаційних технологій.
Творчу особистість може виховати творчий учитель. Час вимагає від нас знаходити нові методичні підказки, методичні поради, поєднувати їх, щоб застосовувати компаративістику на уроці.
Останнім часом відбулися істотні зміни в поглядах, переконаннях, стилі життя українців. Ми впевнено крокуємо до європейської спільноти. Сьогоднішні наші учні – громадяни світу. Проте, як сказав П. Грабовський, ми «мусимо бути європейцями на грунті українському»[4;10]. Бути причетним до становлення творчих, небайдужих до долі України, світу людей – обов’язок учителя-словесника. Він володіє безцінним скарбом – золотим фондом українського та світового письменства, а ключ до цих скарбів – компаративістика. Тож активніше впроваджувати її в навчальний процес – вимога часу.
V. Додатки
Додаток № 1
Тема уроку: Вічні сторінки трагічних історій про кохання. Компаративний аналіз повісті М.Коцюбинського «Тіні забутих предків» та трагедії Шекспіра «Ромео та Джульєтта».
Мета уроку: навчитися робити компаративний аналіз творів української літератури та зарубіжної літератури; удосконалити вміння аналізувати твори, а саме визначати жанр твору, композицію, характеризувати головних героїв; продовжувати формувати комунікативні навички в роботі малої групи; підбирати інформацію з різних джерел та оформлювати у вигляді комп’ютерної презентації; вміти доводити свою точку зору, добираючи потрібні аргументи; розуміти, що справжнє кохання існує, це почуття треба цінувати та поважати.
Обладнання: комп’ютер, ілюстрації, картки для оцінювання, музичне оформлення.
Тип уроку: урок компаративного аналізу
План та хід уроку
І.Організаційний момент
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
- Добрий день, шановні дослідники , так саме дослідники, тому що ми сьогодні будемо і досліджувати, і порівнювати, і робити висновки - одним словом будемо робити компаративний аналіз двох творів: повісті «Тіні забутих предків» та трагедії «Ромео та Джульєтти»
Тема нашого уроку: Вічні сторінки трагічних історій про кохання. Епіграфом до уроку будуть слугувати слова П. Тичини: «Десь на дні мого серця заплела дивну казку любов…». Запишіть, будь ласка, тему уроку у зошити.
-Але перед тим, як ми почнемо здобувати знання пропоную прослухати поетичну хвилинку, яку приготувала для нас Жох Тетяна «Вона прийшла непрохана й неждана»
Вона прийшла непрохана й неждана,
І я її зустріти не зумів .
Вона до мене виплила з туману
Моїх юнацьких несміливих снів.
Вона прийшла, заквітчана і мила,
І руки лагідно до мене простягла,
І так чарівно кликала, манила,
Такою ніжною і доброю була.
І я не чув, як жайвір в небі тане,
Кого остерігає з висоти…
Прийшла любов непрохана й неждана –
Ну як мені за нею не піти?
ІІІ. Актуалізація опорних знань.
Для того, щоб зробити компаративний аналіз творів ми повинні пригадати їх зміст, пропоную подивитися презентацію .
ІV. Вивчення нового матеріалу.
1. Робота у зошиті.
Ну що ж, я думаю, що ви пригадали зміст творів, продовжуємо здобувати знання. Відкрийте зошити. Запишіть визначення що таке компаративний аналіз - це порівняння творів, які належать до однієї або різних літературних епох, та знаходження у творах відповідностей і відмінностей.
2. Робота в парах
Є така китайська мудрість: Скажи мені, і я забуду. Покажи мені, і я запам’ятаю. Дай можливість діяти, і я навчуся! Ось зараз саме ви і будете діяти, але діяти ви будете у групах. 1 пара - спробує знайти відповідності і відмінності і історії створення цих двох творів
2 пара - порівнює сюжетні колізії повісті та трагедії.
3 пара - досліджує композицію, жанр твору та мову, якою написані обидва твори.
4пара - спробує дослідити характери головних героїв Івана та Марічки, Ромео та Джульєтти. Не забувайте, що через7 хвилин, ви повинні чітко довести свою думку.
- Після всього прослуханого, скажіть, чим схожі, а чим різняться твори? Результати дослідження запишемо у таблицю.
№ | | В.Шекспір «Ромео і Джульєтта» | М.Коцюбинський «Тіні забутих предків» |
Спільне | |||
| Тема творів | | |
| Історія створення | | |
| Мова твору | | |
| Місце дії | | |
| Дійові особи | | |
| Звичаї, традиції, обряди | | |
| Вік героїнь | | |
| Юні закохані | | |
| Релігійність сімей | | |
| Жертви ворожнечі | | |
Відмінне | |||
| Жанр | | |
| Композиція | | |
| Соціальний стан | | |
| Таланти героїв | | |
| Смерть героїв | | |
3. Відпочинок.
Закрийте очі. Уявіть, що ви знаходитись далеко від школи, вас оточує природа. Легенький вітерець тріпоче ваше волосся. Ласкаве сонечко торкається теплим промінням вашого обличчя. Навколо все ніби шепоче. Вам тепло, ви відчуваєте спокій, вас огортає відчуття щастя. Відкриваємо очі. І продовжуємо працювати далі.
4. Дискусія на тему «Чи може кохання в ранньому віці принести щастя людині» . Що ж ми з’ясували, що саме головне, що об’єднує ці твори це непідробне кохання, яке на жаль закінчується трагічно. Кохання перебільшує. В цьому його сила - і його слабкість, джерело його ілюзій і розчарувань, так говорив Реньє
-А зараз послухайте старовинну притчу.
- Куди йде кохання? - запитало маленьке щастя у свого батька.
- Воно вмирає, - відповів батько. Люди, синку, не бережуть те, що мають. Просто не уміють кохати! Маленьке щастя задумалося: Ось виросту великим і стану допомагати людям! Йшли роки. Щастя підросло і стало великим. Воно пам'ятало про свою обіцянку і намагалося допомагати людям, але люди його не чули. І поступово Щастя з великого стало перетворюватися на маленьке і чахле. Щастя злякалося , і відправилося в далеку дорогу, аби знайти ліки від своєї недуги. Ось одного разу у дорозі зустріло Щастя дряхлу стару жінку, всю в лахмітті, босу та з палицею. Кинулося щастя до неї, допомогло сісти. . Трохи відпочивши, мандрівниця розповіла Щастю свою історію:
- Образливо, коли тебе вважають таким дряхлим, адже я таке ще молоде, і звуть мене Кохання!
- Так це ти Кохання?! - здивувалося Щастя . - Але мені говорили, що Кохання це найпрекрасніше з того, що є на світі!
Кохання уважно поглянула на нього і запитала:- А тебе як звуть?
- Щастя.
- От як? Мені теж говорили, що Щастя має бути прекрасним. І з цими словами воно дістала зі свого лахміття дзеркало. Щастя, поглянувши на своє віддзеркалення, голосно заплакало. Кохання підсіло до нього і ніжно обійняла рукою.
- Що ж з нами зробили ці злі люди і доля? - схлипувало Щастя.
- Нічого, - говорило Кохання, - Якщо ми будемо разом і станемо піклуватися один про одного, то швидко станемо молодими і прекрасними. Так Кохання і Щастя домовилися - ніколи не розлучатися. З тих пір, якщо з чийогось життя йде Кохання, разом з ним йде і Щастя, порізно їх не буває. А люди до цих пір зрозуміти цього не можуть.
5. Для всього світу стати відомі своєю любов’ю подружні пари . Зараз я пропоную вам наступне завдання:
- Знайдіть і поєднайте половинки сердець відомих закоханих, вірних один одному людей.
(звучить пісня у виконанні Білоножків)
Адам – Єва
Ромео - Джульєтта
Леді Діана – Принц Чарльз
Наполеон - Жозефіна
Тетяна – Онєгін
Наталка - Петро
Ярославна – князь Ігор
Мавка – Лукаш
Людмила – Руслан
6. Інсценізація про кохання
V. Підсумок уроку
Кохання - вічне почуття у всіх народів і у всі часи. І якою б мовою про нього говорили, всім і всюди воно буде зрозумілим, тому що торкається воно найтонших струн людської душі . Тож кохайте і будьте коханими, нехай ніколи не покидають вас Кохання і Щастя , як про це сказано у притчі.
VI. Рефлексія.
- Що сподобалося під час уроку?
- Чого навчились на уроці?
- Що найбільше запам’яталось?
VII. Домашнє завдання.
Домашнє завдання на вибір: або взяти інтерв’ю у батьків на тему:
« Справжнє кохання, яке воно ?», або дібрати вірші про кохання.
Додаток № 2
Тема. Зло в протистоянні добру в повісті І.Я. Франка «Перехресні стежки» та романі Ф.М. Достоєвського «Злочин і кара».
Мета: виконати компаративний аналіз повісті І. Франка «Перехресні стежки» та роману Ф. Достоєвського «Злочин і кара». Розкрити проблему добра і зла у цих творах;
розвивати навички роботи над змістом творів, аналізу, характеристики персонажів, спонукати школярів до творчості шляхом інтерактивних вправ;
виховувати в учнів громадянські і патріотичні почуття, загальнолюдські моральні цінності, позитивні морально-психологічні якості.
Тип уроку. Урок формування і засвоєння знань
Хід уроку
І. Організаційний момент.
Вчитель зачитує вірш Шекспіра.
Я кличу смерть – дивитися набридло
На жебри і приниження чеснот,
На безтурботне і вельможне бидло,
На правоту, що їй затисли рот,
На честь фальшиву, на дівочу вроду
Поганьблену, на зраду в пишноті,
На правду, що підлоті навдогоду
В грязь обертає почуття святі,
І на мистецтво під п’ятою влади,
І на порядність, що безмежно краде,
І на добро, що в зла за служника!
Я від цього всього вмирав би й нині,
Та як лишити друга в самотині!?
Яку проблему окреслив Шекспір у цьому сонеті?
Сьогодні ми пройдемо стежками людських доль, спробуємо розібратися, що ж таке справжнє людське щастя, як знайти його (на прикладів творів І. Франка «Перехресні стежки» та Ф. Достоєвського «Злочин і кара»). Також ми спробуємо проникнути у психологію та мотиви людських вчинків, розглянемо проблему добра і зла крізь призму художнього щастя. Життя людини – то лише мить між минулим і майбутнім, і дається воно кожному лише один раз, тож треба намагатися прожити його гідно, чесно.
Розумова розминка. Гра «Крамниця цінностей».
Пропоную придбати в цій крамниці незвичний «товар», який буде потрібний нам у подальшому житті.
Повага Зло
Любов
Розуміння
Мудрість
Вчитель. Серед «непотрібного товару» залишилось «зло». А що таке зло, ми будемо з’ясовувати упродовж уроку, а також заповнимо схему домінантних ознак, які і визначають поняття зла. А допоможе нам у цьому компаративний аналіз творів І. Франка «Перехресні стежки» та Ф. Достоєвського «Злочин і кара».
І. Актуалізація опорних знань учнів.
Вчитель. Вдома ви мали виконати випереджувальні завдання.
Схарактеризувати епоху кінця ХІХ ст. в Росії та Україні.
Простежити за долею головних героїв.
ІІ. Основний зміст уроку.
Вивчення проблеми №1
- З чого починається поняття «зло»?
- Хто в повісті І. Франка «Перехресні стежки» та романі Ф. Достоєвського «Злочин і кара» є носієм зла?
Щоб з’ясувати поняття «зло» потрібна допомога інформаційного центру.
Інформаційний центр
Зло – найбільше загальне оцінне загальне поняття, яке виражає негативний аспект людської діяльності, те, що слід обмежувати і долати, є протилежністю добра. Невід’ємними супутниками зла є: егоїзм, насильство, жорстокість, брехня.
Вчитель. Отже, ми з’ясували, що таке зло. Поясніть, хто ж у творах є носіями зла.
Інтерактивна вправа «Мікрофон»
-
Зло
Початок інтеракції. Робота групи критиків.
Критики. Галицьке село кінця ХІХ ст. – це не тільки чарівні краєвиди Карпат, які не залишають байдужими навіть прагматичну людину, а й сумні картини зубожілих сіл, темні, затуркані, залякані, безправні люди. Наївні, неосвічені та довірливі селяни не вміють захистити себе, не знають, кому вірити. Вони не звикли ще до того, що їх звільнено з ярма, і не розуміють, як жити без пана, керувати майном. Така нагода в них була, але не скористались нею. Ось , які сумні картини розгортаються перед Євгенієм, який, їдучи до Гумниськ, проїжджає через убогі галицькі села: «Перед його очима потяглися села, бідні, сірі, з головатими вербами при дорозі, з обломаними садками, болотяними вигонами, обскубаними сірими стріхами, пообвалюваними тут і там плотами… Пусто і глухо по селах…»
Вчитель. Як же вплинули такі сумні картини на головного героя? (Рафалович щиро вболіває за їхні інтереси: допомагає скликати народне віче, вчить як треба чинити в різних ситуаціях.)
Вчитель. Залишимо Україну і рушаймо до Росії ХІХ ст.
Критик. У Росії дуже складне суспільне становище, адже після відміни кріпосного права людям не стало жити краще. Людина розгублена, вона шукає виходу із цієї ситуації, прагне знайти засоби, щоб змінити життя. Сам Петербург, «смердюче, запилене, заражене повітря», провокують на злочин, бо велике місто – диявольське творіння цивілізації - справляє особливий вплив на душу людини.
Вчитель. Як же вплинула така ситуація в Росії на головного героя? (Раскольников шукає шляхи, щоб самоствердитись, вигадує свою теорію, порушує моральні закони).
Вчитель. Повернімось до таблиці «Зло». Чому ми не бачимо серед носіїв зла Раскольникова і Рафаловича? Це і є друге проблемне запитання.
Знавці української літератури. Рафалович – юрист-практик, що намагається робити тільки добрі діла. Він всім серцем прагне допомогти селянам, захищаючи їх інтереси.
Знавці зарубіжної літератури. Раскольников не був від природи злою людиною і вважав, що можна раз піти на злочин заради тисячі добрих справ.
Вчитель. Щоб краще зрозуміти вчинки головних героїв, вислухаймо протагоністів (виконавців головної ролі).
Рафалович. Я – Євгеній Рафалович. Ще в дитинстві осиротів, але мав опікуна, сільського священника, закінчив гімназію, згодом Львівський університет, став адвокатом. Будучи студентом, закохався у Регіну, але, на жаль, не судилось нам бути разом. Моє кредо – допомагати всім, хто потребує моєї допомоги, завжди боротися за праве діло, обирати розумний компроміс, що може зарадити важливій справі.
Раскольников. Я – Родіон Раскольников. Помираючи від голоду, я був змушений закласти в старої лихварки каблучку – подарунок сестри. Я – студент, юрист, кинув університет і написав статтю «Про злочин». У мене давно виникло бажання вбити, але тепер мене роздирають жах, зло, муки совісті. Я здійснив зло! Соня рятує мене від «свавілля». Я зрозумів, що мені треба пройти нелегкий шлях, сповнений муками, і радістю, щоб у мені самому народилася Любов.
Вивчення проблеми №2
Рафалович і Раскольников намагалися врівноважити зло, але використовували для цього різні форми і методи. Назвати вчинки героїв, які врівноважують зло.
Інтерактивна вправа
Подано терези. На одній стороні мішечок зі злом, а іншу треба врівноважити, називаючи добрі вчинки героїв творів (камінчик символізує одну добру справу).
Рафалович | Раскольников |
Захист селян у суді | Пожалів Мармеладова |
Організація народного віче | Уві сні намагався захистити коня |
Статті у віденські видання про галицьке беззаконня | Залишив гроші для родини Мармеладових |
Робота в зошитах.
Учитель. Наступним етапом уроку, як наслідком дослідження шляхів врівноваження зла з добром, є побудова асоціативного ланцюжка «Пошуки істини»
Знавці української літератури.
Шлях до істини Рафаловича:
Сутичка з бургомістром – робота з селянами – підготовка до народного віче – віче – арешт – звільнення – нові перспективи боротьби.
Знавці зарубіжної літератури. Шлях до істини Раскольникова: бажання змінити світ – задум злочину – злочин муки – кара – каяття – духовне відродження.
Перегляд фільму (кінця) за мотивами повісті І. Франка «Перехресні стежки».
Читання епілогу з роману Ф. Достоєвського «Злочин і кара».
Вчитель. Як ці рядки з епілогу і епізоду фільму розкривають майбутнє суспільства, якщо людство не переоцінить світосприймання? (Крах спонукає те суспільство, у якому переважає зло).
Вчитель. Яке суспільство в сьогочасному українському суспільстві могли б посісти Рафалович і Раскольников?
Виступ представників творчої групи знавців української літератури.
Рафалович. Я – Євгеній Рафалович, адвокат, лідер партії «Народна Галичина», депутат Верховної Ради України, політика для мене – то не балаканина в мікрофон. Вона вимагає не тільки вправного язика і міцних грудей, але також відважного серця, сильного характеру, завзяття і того духу незалежності, якого у нас цілими віками вбивали.
Моя програма проста:
1 – створення безкоштовної мережі юридичної допомоги «Народна адвокатура»;
2 – видавництво газети «Юридична допомога галичанам», у якій друкуватимуть консультації для підвищення правничої компетенції громадян;
3 – розширення мережі представництва партії «Народна Галичина» для контролю за виконанням зобов’язань владних кіл.
Виступ представників творчої групи знавців зарубіжної літератури.
Раскольников. Я – Родіон Раскольников, людина, що змогла підвестися з колін, на які мене поставило зло. Після тяжких пошуків істини я став щирим вірянином. За допомогою віри я здобув духовні сили, яких мені не вистачало, і зрозумів, що втрата свого духовного «я» - це крах особистості, її розпад. І тільки розуміння необхідності жити, згідно із законами християнської моралі, здатність дати людині духовну гармонію, можуть виправдати її існування.
Справжня істина – у любові. Любові співчутливій і жертовній, любові, що здатна втримати людину на краю прірви і відродити її до життя. Я зрозумів це і знову маю духовну рівновагу, свою сутність, що є невід’ємною від християнської моралі. Я погоджуюсь з Іваном Богословом, який сказав: «Бог є любов!»Тепер це і моє кредо в житті.
ІІІ. Висновок уроку
Учитель української літератури. Добро завжди перемагає зло. Добро для Рафаловича – це служіння своєму народові – найвище покликання людини, справжнього громадянина. Ми бачимо в повісті І. Франка «Перехресні стежки», як сходяться для великих справ проти зла стежки народних подвижників і чесних, небайдужих громадян.
Учитель зарубіжної літератури. Автор стверджує думку про прекрасну природу людини, про те, що якщо людина буде жити по совісті, за християнськими заповідями, то людство зможе оновитися, у ньому не буде більше «плакати дитя», світ стане радісним, а добро переможе зло.
ІV. Підсумок уроку.
Рефлексійна анкета
На уроці я: дізнався…,зрозумів….,навчився…,як не вмів,а тепер вмію…
V. Виставлення оцінок.
VІ. Домашнє завдання.
Написати твір-роздум, взявши за тему епіграф до уроку творчій групі знавців української літератури на основі повісті І.Франка «Перехресні стежки», а творчій групі знавців зарубіжної літератури – роману Ф. Достоєвського «Злочин і кара».
Додаток № 3
Тема. Всевидюче лиш серце…Найголовнішого очима не побачиш (Порівняльний аналіз художніх творів Г.К. Андерсена «Снігова Королева» та А. Дімарова «Для чого людині серце»)
Тип уроку: комбінований урок компаративного аналізу.
Мета:
-формувати навички порівняльного аналізу;
-розвивати усне мовлення;
-удосконалювати навички вибіркового читання;
На основі християнського віровчення виховувати загальнолюдські цінності:чуйність, милосердя,доброзичливість.
Перебіг уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація навчального матеріалу
Вчитель. До ваших послуг сьогодні «Довідкове бюро», у якому працюють…
Учні зачитують стислу довідку про Х.К. Андерсена та А. Дімарова.
ІІІ. Систематизація вивченого матеріалу.
Біографія письменників
Ганс Кристіан Андерсан
Колись у маленькій країні на березі синього моря жив бідний чоботар. Його дружина прала білизну для багатих панів. І був у них єдиний син. Його звали Ганс. Це був дивовижний хлопчик. Блідий, худий, у латаному одязі. Коли підріс, то вирішив стати знаменитим артистом чи поетом і вирушив у найбільше місто в країні. Він гадав, що там знайде своє щастя. Але доля була до нього не милосердною, повелася з ним так само, як і з гидким каченям. Пам’ятаєте того лебедя, котрий вилупився в качиному кубельці? Минали роки. Ганс Кристиян творив книги і став знаменитим. Його запрошувала знать , які захоплювалися його творами, але у світі не було серця, котре билося б лише для нього. Тато й мама померли. Закохався він у красиву дівчину, але вона вийшла заміж за іншого. Ще б пак! Адже вона була багата, із знаті, а він – всього-на-всього син чоботаря. Правда, сумна історія?
Але попри всі негаразди, він став відомим у всьому світі. Він став королем, не маючи корони, підкорив увесь світ, не вміючи тримати в руках меч.
Анатолій Дімаров
Анатолій Дімаров – шукач коштовних каменів. Він, за словами літературознавця Богдана Чайковського, за найменшої нагоди вибирався на південь, до моря, вишукував, визбирував його дари – камінці-самоцвіти. Потім тихим київськими вечорами обробляв їх, щоб вони ожили, засяяли. Так само письменник шліфував образне українське слово. Люди старшого покоління зачитувалися його романами, де діяли відважні,вірні, надійні герої, які любили життя, рідну землю, своїх друзів. Писав він і для дітей.
Учитель зарубіжної літератури. Що є спільного у письменників різних літературних періодів Г.К. Андерсена та А. Дімарова? На це питання можна буде дати відповідь тільки наприкінці уроку.
2.Оглядове відтворення змісту казок.
- А зараз запрошую вас переглянути слайди фільму «Снігова Королева» й подумки вирушити у подорож разом з Гердою, пережити з нею пригоди і врятувати Кая.
Спробуємо визначити опорне слово, навколо якого розгортається сюжет твору.
Так,це слово «серце».
Учитель української літератури. Я пропоную відгадати загадку: «Що воно за штука, що дені і ніч стука?» Так, це серце. Саме серцю, цьому важливому органові людини, присвятив сучасний український письменник Анатолій Дімаров.
-Чим були здивовані лісові чоловічки, коли побачили дівчинку, яка плакала?
-Які серця пропонував лікар лісовому чоловічку?
-Яке серце він втбрав?
Словникова робота.
Учитель світової літератури. Звернімось до «Довідкового бюро» і послухаймо значення слова «серце» за тлумачним словником.
1.Центральний орган кровоносної системи живого організму.
2.Переносне. Символ зосередження почуттів і переживань людини.
3. Переносне. Символ любові, прив’язаності.
Символ – умовне позначення якогось предмета, поняття або явища; художній образ, який умовно відбиває яку-небудь думку, ідею, почуття та ін.
4.Робота з опорними таблицями.
-Попрацюймо над лексичним значенням фразеологізмів. Що означають такі фразеологізми?
Мати серце | Бути добрим чуйним |
Брати до серця | Ставитись до чогось із співчуттям |
Усім серцем | Щиро, гаряче |
Із серцем | Виявляти гнів |
Учитель української літератури. А зараз попрацюймо дослідниками. Дамо відповіді на питання порівняльної таблиці перетворення головних героїв – Кая і дерев’яного чоловічка.
Кая | Дерев’яного чоловічка |
Потратила скалка від дзеркала у серце… | Сльози дівчинки. Чим заінтригували дерев’яного чоловічка? |
Снігова Королева цілує Кая на майдані, у палаці. | Як зреагував чоловічок на слово «серце»? |
Сльози Герди. Як вони вплинули на Кая? | Відтворення думок і почуттів під час вибору серця? |
-Як змінилося життя лісового чоловічка, коли йому пересадили добре серце?
-У чому, на вашу, думку сила людини?
-Який висновок можна зробити після опрацювання порівняльної таблиці?
5.Виразне читання
-До роботи запрошуємо дикторів.
6.Озвучення ілюстрацій
-Наші художники мають велике бажання озвучити свої ілюстрації.
Озвучення ілюстрацій. Словникова робота. Діти зачитують уривки зі словом «сльози».
Сльози символізують очищення, особливий стан душу, вони передають почуття людини. З одного боку, сльози – ознака горя, страждання, безвиході, зневіри, безнадії. Потік сліз свідчить про напружений психологічний стан. Саме це ми спостерігаємо, коли зник Кай, і Герда почала вірити, що він помер. От тоді «багато сліз було пролито».
У саду бабусі Герда плаче й оживляє троянди. Щойно вона їх побачила, вона згадала про Кая. У цьому випадку сльози є символом пам’яті, спогадам про Кая, про чудові літні дні, коли вони гралися біля ящиків з трояндами.
-Що символізують сльози у творах, які ми розглядаємо?
Учитель української літератури. У вас на партах є два символи: червоне і чорне серця. З якими героями із вивчених вами творів вони асоціюються?
Сором’язливість | Пихатість |
Стриманість | Зажерливість |
Цнотливість | Примхливість |
Милосердність | Заздрість |
Щедрість | Скупість |
Старанність | Лінощі |
-Як можна пов’язати ці символи із Біблією? Кому, за Біблією, можуть належати ці серця?
-Що допомогло Герді подолати військо світової королеви?
Учитель зарубіжної літератури. Ми даруємо вам символічні картки 7 чеснот і 7 смертних гріхів. Пам’ятайте, що людина має однакову здатність стати праведником чи грішником. Усе залежить тільки від неї.
Учитель української літератури. Пропонуємо вам на біленьких сердечках написати те, що ви хотіли б викинути із свого серця. Ніхто не має бачити, що ви пишете.
-Ваші серця чисті й вільні від усього поганого. Нехай вони завжди будуть сповнені добротою, людяністю, любов’ю і будуть схожі не на крижинки, а на прекрасні троянди.
ІV. Рефлексія
Учитель зарубіжної літератури. Діти! Андерсен і Дімаров навчили нас світлої віри у перемогу сонця над темрявою, дорого людського серця над злом. А чого ви навчилися на сьогоднішньому уроці? Продовжте, будь ласка, думку: «Сьогодні я почув,побачив,зрозумів…», «Я дякую авторам за те, що…»
-Чи варто в реальному житті керуватися порадою дерев’яного чоловічка: «За всіх не переболієш, всім не допоможеш?»
-Як ви вважаєте, для чого людині серце?
-Що є спільного в Андерсена і Дімарова?
V. Домашнє завдання
Учитель української літератури. Результатам нашої діяльності на уроці має бути виконане таке домашнє завдання:
1.Ми знаємо, як допомагала молитва Герді, яких духів вона усмиряла молитвою. Християни перед сном завжди моляться, тож привчімо себе читати «Отче наш».
2.Біля кожного слова написати, які добрі справи можна зробити в цих місцях: школа, ліс, вулиця, будинок, стадіон.
Список використаної літератури
Бондаренко Л.Г. Вивчення ліричних творів на уроках української літератури у взаємозв’язку із зарубіжною (9-11 класи) // Дис. кан.пед.наук:13.00.02. – К.,2001.
Волошина Н. Й. Методика літератури. Проблеми, пошуки, здобутки, перспективи // Українська література в загальноосвітній школі. – 1999. - №1. – С. 2 -4.
Галич О.А. та ін. Теорія літератури: підручник для студентів філологічних спеціальностей вищих закладів освіти. – К.: Либідь,2001.
Грабовський А. В. І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь. Методичні аспекти вивчення української літератури у взаємозв’язках зарубіжною. – К.,1998.
Дидактичні аспекти аналізу літературного твору в загальноосвітній школі. – Ужгород, 2005.
Літературознавчий словник-довідник / Р. Т. Гром’як, Ю. Ковалів та ін. – К.,1997.
Наливайко Д. С. Спільність і своєрідність. Українська література в контексті європейського літературного процесу. – К.,1998.
Наука, яка дедалі визначатиме методику викладання літератури. Бесіда з доктором філологічних наук проф. Д.С. Наливайком про компаративістику та шляхи її становлення в Україні // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 1997. - №3.-С.39-42.
Ніколенко О. М. Модернізм в українській та зарубіжній поезії кінця ХІХ – початку ХХ століть // Зарубіжна література в навчальних закладах.-1998.-№3
Українська література в загальнослов’янському і світовому літературному контексті. К,1998.