Садок вишневий коло хати,

Хрущі над вишнями гудуть,

Плугатарі з плугами йдуть,

Співають ідучи дівчата,

А матері вечерять ждуть.

Сім'я вечеря коло хати,

Вечірня зіронька встає.

Дочка вечерять подає,

А мати хоче научати,

Так соловейко не дає.

Поклала мати коло хати

Маленьких діточок своїх;

Сама заснула коло їх.

Затихло все, тільки дівчата

Та соловейко не затих.

Садок вишневий коло хати
Beside the house, the cherry's flowering,
Above the trees the May bugs hum,
The ploughmen from the furrows come,
The girls all wander homeward, singing,
And mothers wait the meal for them.

Beside the house, a family supper,
Above, the evening star appears,
The daughter serves the dishes here ;
It's useless to advise her, mother,
The nightingale won't let her hear.

May, 1847
St. Petersburg. In the Fortress.

From In the Fortress. VIII

Translated by Vera Rich

4-ий учень Слайд 9

- Любив Тарас неділю, коли людей не гнали на панщину, і всі були в хаті. Збирались тоді довкола дідуся. Слухали його розповіді про те, як вороги руйнували Січ, як у людей землю відбирали, як ляхи над народом знущалися, про гайдамаків – борців за правду і волю, про високі могили, в яких спочивають славні лицарі-запорожці.

2.Вчитель християнської етики. Слайд 10

Земний світ, у якому жив Шевченко, складався з двох частин: світ офіційний, світ імперської влади, що був водночас світом російської мови, і світ народний, неофіційний. Про нього поет говоритиме як про світ матері і дитини, які живуть іншим від владик життям, і спілкуються між собою іншою від влади, мовою. Однак у цьому світі не все радісно: чимало є кривди, нещасливих матерів, осиротілих дітей, багато неволі, казенної муштри і владної зверхності над людиною. Світ життя української громади дедалі більше перетворювався на тісний світик виживання самотньої, покріпаченої людини.

„Нехай же серце плаче, просить

Святої правди на землі”,- писав Шевченко (Чигрине, Чигрине).

3. Продовження виступів учнів.

5-й учень: Слайд 11

- Коли Тарасові було 9 років, померла його мати, а в 11 років від злиднів і важкої роботи помер батько. Залишився хлопчик сиротою. Він наймитує в школі, а потім пас чужих ягнят. Мине 20 років і він з болем буде згадувати своє дитинство у вірші

“Мені тринадцятий минало”.

I Was Thirteen (Мені 13-й минало)

I was thirteen. I herded lambs
Beyond the village on the lea.
The magic of the sun, perhaps,
Or what was it affected me?
I felt with joy all overcome,
As though with God….
The time for lunch had long passed by,
And still among the weeds I lay
And prayed to God….

Taras Shevchenko
Orsk Fortress, 1847
Translated by John Weir Toronto, 1961

Мені тринадцятий минало.

Я пас ягнята за селом.

Чи то так сонечко сіяло,

Чи так мені чого було?

Мені так любо, любо стало,

Неначе в бога ......

Уже покликали до паю,

А я собі у бур'яні

Молюся богу... І не знаю,

Чого маленькому мені

Тойді так приязно молилось,

Чого так весело було?

Господнє небо, і село,

Ягня, здається, веселилось!

І сонце гріло, не пекло!

Та недовго сонце гріло,

Недовго молилось...

Запекло, почервоніло

І рай запалило.

6-й учень:

- Тарас дуже хотів читати, писати, дуже любив малювати. Як випадала вільна хвилина, хлопчик брав аркуш паперу, недогризок олівця і, сховавшись в бур’янах, малював усе, що бачив довкола, малював лише чорним олівцем, бо інших у нього не було.

4. Інсценізація

Сценка «Мені тринадцятий минало» Слайд 12

Оксана: Чом же плачеш ти? Ох, дурненький Тарасе. Давай я сльози витру.

Не сумуй, Тарасику, адже кажуть, найкраще від усіх ти читаєш, найкраще за всіх співаєш, ще й кажуть, малюєш. От виростеш і будеш малярем. Еге ж?

Тарас: Еге ж. Малярем.

Оксана: І ти розмалюєш нашу хату.

Тарас: Еге ж. А всі кажуть, що я ледащо і ні на що не здатний.

Ні, я не ледащо. Я буду таки малярем!

Оксана: Авжеш, будеш! Кажуть, що ти ледащо, то правда.

Дивись, де твої ягнята!

Ой, бідні ягняточка, що чабан у них такий — вони ж питочки хочуть!

Оксана: Ми в купочці колись росли,

Маленькими собі любились.

А матері на нас дивились

Та говорили, що колись

Одружимо їх. Не вгадали.

Старі зарані повмирали,

А ми малими розійшлись

Та вже й не сходились ніколи.

Вчитель:

А таки вийшов із малого Тарасика не абиякий художник. Ось тут, з правої сторони висять картини (репродукції) які намалював Тарас Григорович. Оскільки ми не можемо наразі підійти і подивитися, то я показую копію в художньому альбомі.

Альбом «Свята родина»

5.Робота вчителя християнської етики. Слайд 12

Походження Шевченка з простої мужичої сім’ї і молодий вік, пережитий у кріпацтві, мали величезний вплив на весь склад його думок і поглядів, на весь напрям і характер його поетичної творчості. Великий вплив на творчість і світогляд Тараса Григоровича мало кобзарське мистецтво, адже кобзар — це людина, котра розповідає про життя й біди простого народу. Кобзарі були творцями славнозвісних дум та історичних пісень, що відображали найважливіші події життя українського народу впродовж багатьох століть і закликали його на боротьбу проти поневолювачів. Без іменні народні співці передавали з покоління в покоління своє мистецтво, яке виховувало в народу патріотизм, почуття національної гордості, високу духовність. Недаремно Тарас Шевченко, який зізнавався, що як поет зростав на думах та піснях кобзарських, з поваги до цих народних співців назвав збірник своїх творів «Кобзар».

6. Словникова робота Слайд 13

7. Відео «Тарасова ніч» Слайд 14

8. Продовження виступу учнів.

7-й учень: Слайд 15

- На життєвій дорозі Тарас зустрів добрих і розумних людей, які побачили в ньому талановиту людину і викупили з неволі, допомогли з навчанням в Академії мистецтв. Ставши вільною людиною в 24 роки, Тарас написав багато поетичних творів, які увійшли до збірки «Кобзар».

Альбом. Портрет Гребінки.

9. Робота вчителя християнської етики. Слайди 17-18-19

Феномен Шевченка полягає, зокрема, в тому, що, будучи сиротою і не маючи в Україні ні хатини, ні землі, він зберігає глибоку відданість своїй Батьківщині. Шевченко підштовхує читача до думки, що відлучення людини від народного коріння неминуче обертається драматизмом, а то й трагедією, навіть для її дітей.

Тема доброго, правдивого чи щирого серця та серця лихого невпинно розвивається Шевченком у всіх наступних творах. Поет звертається до Євангелії, щоб запропонувати вибрану з неї думку як епіграф до вірша „Тризна” (1843) і наводить такі слова з Першого соборного послання Святого апостола Петра: „Послухом правді очисьте душі свої через Духа на нелицемірну братерську любов, і ревно від щирого серця любіть один одного, бо народжені ви не з тлінного насіння, але з нетлінного - Словом Божим живим та тривалим” (1, 22-25). Отже, сприйняття правди має перебувати у злагоді зі щирим серцем людини.

Але чи всяке серце просить правди, чи для кожного іншого серця правда одна і та ж сама? Це непевне щодо відповіді запитання розтривожило душу молодого Тараса й стало основою осмислення всього, про що писав чи думав. Він відкриває незбагненність природи людського серця і переконується, що на його споді можуть перебувати далеко не найкращі наміри й мотиви. Існує правдиве серце, але також існує «гниле серце, трудне», багато є «боязливих сердець», непевних у почуттях і ще більше - в думках та словах; і боязливе воно не перед гріхом, а перед людиною і владою. У такому серці натомість правди поселяється страх, що штовхає людину до позиції: «моя хата скраю». Й доки боязливі серця не стрепенуться - доти не «встане правда на сім світі».

Що ж заважає серцю стрепенутися й скинути з себе полуду неправди? У прагненні зрозуміти і знайти пояснення людської безпорадності - відчитуємо головний мотив творчості митця. :

«Ну що б, здавалося, слова /

Слова та голос, більш нічого /

А серце б’ється, ожива /

І лине думкою до Бога».

Очевидно, що про роздвоєння людини у глибині її серця було відомо здавна. Це велика істина ще Старого Заповіту, в якому дворушність людського серця визначено як джерело гріховності; з цього знака випливає Благовіщення про прийдешній світ, у якому роздвоєності не буде, а буде єдність в людині і між людей. Це буде Божий світ.

10.Руханка Слайд 20

11. Продовження виступу учнів.

8-й учень:

- Пани і цар злякались його віршів і заслали поета в далеку пустелю – віддали у солдати із суворою забороною малювати і писати! Але не скорився Тарас і потайки писав і малював.

- Дуже хотілося поетові мати на Україні маленький будиночок. Але не судилося йому ні сімейного затишку, ні діток, яких він дуже любив. Це для них він написав і безплатно відправив на Україну 1000 «Букварів». Було це незадовго до смерті.

9- й учень Слайд 21

Помер Т.Г.Шевченко в Петербурзі, пізніше його було перезахоронено у Каневі на Чернечій горі, яка тепер зветься Тарасовою.

12. Вчитель: Підсумок- вікторина "Чи знаєш ти твори Шевченка?"

Поклала мати коло хати

Маленьких діточок своїх,

Сама заснула коло їх.

Заснуло все, тільки дівчата,

Та соловейко не затих.

(Садок вишневий коло хати)

Село неначе погоріло,

Неначе люди подуріли,

Німі на панщину ідуть

І діточок своїх ведуть!

(І виріс я на чужині)

Чого так весело було?

Господнє небо, і село,

Ягня, здається, веселилось!

І сонце гріло, не пекло!

( Мені 13 минало)

Ще треті півні не співали,

Ніхто ніде не гомонів,

Сичі в гаю перекликались,

Та ясен раз у раз скрипів.

(Реве та стогне Дніпр широкий)

А качечка випливає

З качуром за ними,

Ловить ряску, розмовляє

З дітками своїми.

(Тече вода з-під явора)

Любо, любо стало,

Пташечка зраділа

І защебетала.

(Зацвіла в долині червона калина)

13. Вчитель: Багато віршів Тараса Григоровича покладено на музику. І народ з великим задоволенням співає їх.

14. Гра на сопілці. Учні класу на сопілках грають мелодію до пісні

Зацвіла в долині

Червона калина,

Ніби засміялась

Дівчина-дитина.

Любо, любо стало,

Пташечка зраділа

І защебетала.

V. Підсумок уроку. Вчитель англійської мови Желізко Т.Є. Слайди 17- 23

1. Читання (1-2 хв)

Вчитель має карточки, на яких надруковані частинки тексту. Діти підходять до вчителя і тягнуть картки і переглядають свої уривки, після чого вони мають вишикуватися в правильному порядку так, щоб вийшов зв’язний текст.

T. Shevchenko is the great Ukrainian poet and artist. He was born on the 9th of March in 1814 in the village of Moryntsi. His parents were serfs of a rich man called Engelhardt. His family was very poor. He had three sisters and two brothers. His father thought that he was lazy because he loved painting. Taras was a talented boy. He wrote wonderful poems and drew beautiful paintings but he was very unhappy. Most of his life he was a serf and couldn’t live in Ukraine. Shevchenko died on the 10th of March, 1861.

Учні читають текст своїм однокласникам, інші діти слухають і намагаються запам’ятати якомога більше інформації з тексту.

2. Вправа «Закінчи речення»

Діти дивляться на екран телевізора. Вчитель показує презентацію у форматі Power Point. На слайдах із зображеннями картин та малюнків Т. Шевченка, діти читають початок речення і повинні його завершити, використовуючи інформацію з тексту.

1)T. Shevchenko was born in ……(Т. Шевченко народився в….)

Учні: the village of Moryntsi. (селі Моринці.)

2) He had ... sisters and ... brothers. (Він мав…сестри і … брата.)

Учні: He had three sisters and two brothers. (Він мав три сестри і два брата.)

3) He was a serf of a rich man…(Він був слугою в багатого чоловіка…)

Учні: He was a serf of a rich man called Engelhardt. (Він був слугою в багатого чоловіка Енгельгарта.)

4) Taras loved ……….(Тарас любив…)

Учні: Taras loved painting. (Тарас любив малювання.)

5) He wrote … and drew … . (Він писав … і малював …)

Учні: He wrote wonderful poems and drew beautiful paintings. (Він писав чудові вірші і малював прекрасні картини.)

6) He was …… (Він був…)

Учні: He was a talented boy. (Він був дуже талановитий хлопчик.)

Нe was very unhappy. (Він був дуже нещасливий.)

7) Shevchenko died… (Шевченко помер…)

Учні: Shevchenko died on the 10th of March, 1861. (Шевченко помер 10 березня 1861.)

3. Проектна робота

На плакаті є зображення портрету Т. Шевченка, під ним напис “Taras was …” (Тарас був …), та зображення його творів(Кобзаря та малюнків), а під ним напис “His works were …”(Його твори булі …) Вчитель має картки з прикметниками, якими можна охарактеризувати Т. Шевченка та його твори.

Interesting (цікавий)

Unhappy (нещасливий)

Exciting (захоплюючий

Talented (талановитий)

Beautiful (красивий)

Wonderful (чудовий)

Poor (бідний)

Sad (засмучений)

Діти складають речення про Шевченка та про його твори, прикріплюючи картки у потрібний стовпчик так, щоб утворилося речення.

VІ. «Заповіт» Т.Г.Шевченка звучить різними мовами у виконанні учнів класу.

«Заповіт»

Як умру, то поховайте

Мене на могилі,

Серед степу широкого,

На Вкраїні милій,

Щоб лани широкополі,

І Дніпро, і кручі

Було видно, було чути,

Як реве ревучий.

Поховайте та вставайте,

Кайдани порвіте

І вражою злою кров'ю

Волю окропіте.

І мене в сім'ї великій,

В сім'ї вольній, новій,

Не забудьте пом'янути

Не злим тихим словом.

Zapovit (англійською)

When i die, then bury

Me on the grave

Among the wide steppe

On the dear Ukraine

So the wide field,

And the Dnieper, and cliffs

It was seen it was heard,

How roaring roar.

When it will carry from Ukraine

In the Blue Sea

Enemy's blood... Then I

Will leave everything:

Fields and mountains -

And then will fly

To the God himself

And will Pray ... but before

I do not know God.

«Заповіт» Т.Г. Шевченка французькою мовою:

LE TESTAMENT

Quand je mourrai, enterrez-moi

Au milieu de nos plaines,

Su un tertre au milieu de nos steppes

De ma si douce Ukraine,

Pour que je voie les champs immenses,

Les rives escarpées,

Que je puisse entendre le Dniepr

Mugir à mon côté.

«Заповіт» (польською)

Testament

Kiedy umrę to na wzgórzu

Wznieście mi mogiłę,

Pośród stepu szerokiego

Ukrainy miłej.

Aby łany rozłożyste

I brzeg Dniepru stromy

Można było widzieć, słyszeć

Jego grzmiące gromy.

«Заповіт» (німецькою)

VERMÄCHTNIS

Wenn ich sterbe, sollt zum Grab ihr
Den Kurgan mir bereiten
In der lieben Ukraine,
Auf der Steppe, der breiten,

Wo man hören kann sein Tosen,
Seine wilden Sänge.

VII. Підсумок уроку.

Бліц – екскурсія. Слово працівникові музею.