ІНТЕРАКТИВНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ НА УРОКАХ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Т.Є. Шевчун
Учитель світової літератури
Ніжинської ЗОШ І-ІІІ ст. №5
Чернігівської області
Педагогічні інновації пов’язані сьогодні з застосуванням інтерактивних методів у навчальній та виховній діяльності вчителя, в українській діяльності керівника навчального закладу. Інтерактивне навчання – це насамперед діалогічне навчання, у ході якого здійснюється взаємодія вчителя та учня. Суть інтерактивного навчання: повчальний процес організований так, що всіх учасників залучено до процесу пізнання, формування висновків, створення певного результату, де кожен робить індивідуальний внесок, обмінюється знаннями, ідеями, способами діяльності.
Відбувається цей процес в атмосфері доброзичливості та взаємопідтримки. Це дозволяє не тільки отримати нові знання, а й розвиває пізнавальну діяльність, переводить її в більш високі форми співробітництва.
Інтерактивне навчання на уроках світова літератури дозволяє розв’язати одразу кілька завдань: розвиває комунікативні вміння й навички, допомагає встановленню емоційних контактів між учнями, забезпечує виховні завдання, оскільки змушує працювати в команді, прислуховуватися до думки кожного.
Учні будь-якого віку люблять спілкуватися, дізнаватися про щось нове й цікаве, грати, фантазувати, творити, висловлювати свої думки. Тому я намагаюся так проводити уроки світової літератури, щоб задовольнити потреби школярів, вчити й виховувати їх засобами мистецтва. Готуючись до уроку, замислююся не лише над темами, прийомами та видами робіт, а й визначаю потенційні можливості для творчого розвитку своїх учнів стосовно твору, який вивчається.
"Подорож до чарівного світу казок", "Таємниці з глибини віків", "Лист до Аліси з Країни чудес", "Легенди про квіти", "Моя сім’я та звірі" (Дж.Даррелл. "Балакучі квіти", "Таємниця Блакитної квітки" – вже самі теми уроків приваблюють і зацікавлюють. Кожен урок має свій секрет, загадку: разом із різними видами читання й обговорення творів використовуються рольова гра (розігрування ситуації за ролями). Можна почати урок із читання текстів в особах, із формулювання коротких висловлювань або відповідей від імені історичної особи, якогось предмета, природного явища чи тварини.
Під час вивчення літератури намагаюсь всебічно розвивати учнів, прагну, щоб пізнавальний, розумовий і творчий процеси відбувалися в тісному поєднанні. Готуючи учнів до творчої роботи, послідовно переходжу від репродуктивних форм діяльності до аналітичних, створюючи умови для вільного висловлювання на запропоновану тему, а не думку, прочитану з підручника. Так, знайомлячись із байками, шестикласники спочатку виразно читають, аналізують зміст, досліджують композицію, потім інсценізують, що сприяє розкриттю індивідуальності кожного, збагачує його внутрішній світ, і, нарешті, отримують завдання сформулювати власну думку. Бажано, щоб кожен учасник відповів на запитання:
– Як ви себе почували в тій чи іншій ролі?
– Що подобалося під час гри, а що викликало труднощі?
– Чи була вирішена проблема? Яким чином?
Яку іншу лінію поведінки можна було б вибрати?
Творчі завдання й система запитань допомагають ефективно провести диспут або дискусію. Наприклад, запитання до казки "Пензлик-Маляна" (5 клас):
Які почуття викликала у вас прочитана казка?
Які народні символи використані в казці? Що вони означають?
Чому першим Малян намалював саме птаха?
Чи допомагають використані символи зрозуміти головну думку казки?
Як використав Малян чарівного пензлика?
Коли вживають народний вислів "Злющий, мов сто чортів"?
Чому імператор зазнав невдач у малюванні?
Що зробили б ви, якби у вас з’явився чарівний пензлик?
Назвіть казки народів світу, у яких розповідається про чарівні предмети.
Із практики знаю, що найефективнішими є ті уроки, на яких учитель використовує різноманітні форми роботи, збагачує їх знахідками своїх творчих шукань. Тож свої уроки часто будую за епіграфом. Це уривок із поезії, крилатий вислів чи висловлювання видатної людини, що в узагальненій формі відображає тематику дібраного дидактичного матеріалу. Ним може бути охоплений цілий урок або якийсь його етап. Епіграф – це не просто красиві слова; завдяки роботі, розгорнутій навколо нього, він стає духовним стрижнем уроку.
Ураховуючи можливості кожної дитини даю конкретне випереджувальне завдання. Учні готують повідомлення історичного, географічного, літературознавчого характеру, що сприяє розвитку між предметних зв’язків. Так, на уроці за темою "Література доби Відродження" учень-історик повідомляє про історичні умови виникнення літератури Відродження; учень-літературознавець розповідає про художні принципи літератури доби Відродження; учні-мистецтвознавці підбирають приклади творців живопису, скульптури та архітектури цієї доби. Можна залучити учнів зробити презентацію книжок, творчий звіт письменника, інтерв’ю з героєм, яка допоможе підвищити інтерес учнів до світової літератури, розширить світогляд школярів.
Залучити учнів до співпраці можна й за допомогою інших форм: написати лист до письменника або подяку за твір, захист рефератів тощо. Даю завдання учням скласти план блукань Мцирі (М.Ю.Лермонтов), переказати цю історію від першої особи. Таким чином, відбувається творче переосмислення тексту, діти фантазують і від цього отримують справжнє задоволення. Так, Дон Кіхот уже давно перестає асоціюватися лише з бідним шляхтичем із Ламанчі, який вважає себе мандрівним лицарем. Учні вбачають у його долі втілення трагічного й актуального для будь-якого часу конфлікту між шляхетними намірами та неможливістю їх здійснення.
Методом "Мікрофон" учні по черзі читають вірш або висловлювання відомих людей про роман Сервантеса чи його героя (тема уроку-дискусії "Дон Кіхот: за і ні"; 8 клас). Упровадження методу "Мікрофон" підвищує активність учнів на уроці, учні розповідають про свої почуття від прочитаного, своє ставлення до героїв.
Що таке свобода для людини? ("Порив до волі в поемі М.Лермонтова "Мцирі")
Як би ви вчинили, якщо опинилися в ситуації героїв Шекспіра? ("Образи юних закоханих. Засоби розкриття сили їхніх почуттів" за трагедією В.Шекспіра "Ромео і Джульєтта")
Інтерактивні завдання на уроках є обов’язковою умовою розвитку ефективного мислення учнів. Це співпраця, взаємо навчання (колективне, групове), де учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами. Учитель виступає лише в ролі організатора навчального процесу, лідера групи. Він не бере на себе розв’язання проблем, які неминуче з’являються в школярів під час самостійного опрацювання теми, а лише допомагає учням повноцінно освоїти матеріал.
Головна риса інтерактивного навчання – використання власного досвіду учнями під час розв’язання проблемних питань. Їм надається максимальна свобода розумової діяльності при побудові логічних ланцюгів. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу твору, обставин та відповідної ситуації.
Велике значення для вивчення світової літератури в середній ланці мають ігрові вправи, які сприяють активізації пізнавальної діяльності учнів, міцному засвоєнню матеріалу. Доречними вважаю такі: "Продовж речення", "Ти – мені, я – тобі" (учні в парі обмінюються питаннями на запропоновану тему), "Впізнай книгу" (групи впізнають, кому належать речі літературних персонажів), "Ланцюжок" (учні по черзі характеризують одним реченням якогось літературного героя), "Придумай іншу кінцівку твору, дотримуючись авторського стилю", "Діалог автора з персонажем" (учні працюють у парі: один із них – автор, інший – персонаж), "Літературний турнір" (один учень викликає до себе іншого, називаючи по імені, ставить запитання за літературним твором), "Інтерв’ю з автором книги (або літературним персонажем)"; ставлю завдання пофантазувати про дитинство героя-дорослого, вигадати монолог від імені персонажа, створити рекламу прочитаного твору, взяти на себе виконання ролі експерта.
Інтерактивні методи навчання роблять учнів активнішими, невимушеними в спілкуванні. Діти не бояться висловлювати власну точку зору, ділитись думками; зростає рівень зацікавленості предметом. Школярі більше читають, користуються додатковою літературою.
Вважаю, що за інтерактивними методами навчання – перспектива. Вони сприяють підвищенню рівня навчальних досягнень учнів, активізації їхньої пізнавальної діяльності, роблять навчальний процес продуктивнішим.
Список використаної літератури
Аліпілогова Л. Інноваційна освітня діяльність – вимога часу // Завуч. – 2003. – № 11 (квітень).
Воронцов В.В. Технология обучения / Педагогіка /Под ред. П.П.Пидкасистого. – М., 1996.
Давидов В.В. Теорія развивающего обучения. – М.: Просвещение, 1996.
Колток Л. Використання інтерактивних методів в управлінській діяльності // Завуч. – 2003. – № 16 (червень).
Коротаева Е.В. Методика организации інтерактивного обучения. – М.: Просвещение, 2000.
Матвієнко П.І. Орієнтир на освітні технології // Педагогічні технології: Досвід. Практика. Довідник. – Полтава: ПОІПОПП, 1999.
Мірошниченко Л.Ф. Методика викладання світової літератури. – К.: Вища школа, 2007.
Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. – К., 2004.