Соціально-економічні перетворення в Радянській Україні (1929-1938 рр.)
(Цикл уроків історії України у 10 класі)
Підготувала вчитель історії та правознавства
Кам’янської ЗОШ І-ІІІ ступенів
Сторожинецького району
Чернівецької області
Тел..: 0958738275
Ел. адреса: silvamitran@gmail.com
Рекомендації до вивчення теми,, Соціально-економічні перетворення в радянській Україні (1929-1938 рр.)’’
Якщо ви плануєте на один рік – вирощуйте рис,
Якщо ви плануєте на двадцять років – вирощуйте сад,
Якщо ви плануєте на століття – вирощуйте людей.
Китайська мудрість
Свідоме людство живе у трьох вимірах: учора, сьогодні і завтра. Вчора – це наша історія, ми не знали її. А вона - бездонна, невичерпна криниця духу, мудрості, перемог і страждань. На жаль, страждань на долю нашого народу випало багато, адже поневолювачі прагнуть рабської покори поневолених. Багато солоної від сліз і горя води належить вичерпати з нашої історичної криниці. Це наше громадянське завдання відділити історичне зерно від терня. Бо тільки справжній народ має свою історію.
Дай Боже нам любити Україну сьогодні – маючи,
щоб не довелось гірко любити втративши.
В. Чорновіл
Будуючи на рідній землі свою домівку-державу, ми повинні пам’ятати тих, хто загинув у боротьбі за світлу долю прийдешніх поколінь, не забувати про мільйони замучених і закатованих лише за те, що вони – українці. Адже не сьогодні сказано: час народжуватися і час помирати, час розкидати каміння і час збирати його, час мовчати і час говорити… Тільки гіркі слова правди після заборон, утисків, принижень людської гідності, десятиліть безмовства здатні відродити почуття гідності і гордості народу – будівничого і господаря на своїй землі. Ми повинні зберегти для майбутніх поколінь правдиву пам’ять про минуле.
Моє заповітне бажання – передати тобі ту життєву
мудрість, яку називають умінням жити.
В. Сухомлинський
Перша половина ХХ ст. принесла великі людські, моральні і матеріальні втрати не тільки українському народу, а й всьому світовому суспільству. Дві світові війні забрали десятки мільйонів людських життів, знищили створені багатьма поколіннями матеріальні і духовні цінності. Для українців, як і для багатьох інших народів СРСР, не було щасливого періоду і в міжвоєнний період: набирала обертів сталінська репресивна машина, прикриваючи свої злодіяння фальшивими лозунгами будівництва світлого майбутнього, та тяжкі випробування не вбили прагнення людей до ідеалів правди і справедливості. Враховуючи уроки минулого, світ сьогодні прагне консолідації і розуміння.
Плани потрібно будувати з умінням, а полягає
воно в труднощам на шляху їх втілення.
Л. Вовенагр
Тема,, Соціально-економічні перетворення в Радянській Україні (1929-1938 рр.)’’ з програми 10 класу найбільш знайома учням. Літературні твори, фільми і телепередачі, статті в пресі, розповіді старших родичів чи знайомих дають можливість школярам створити своє бачення ситуації, що склалася в Україні на той час. Тому цю тему можна спланувати так, щоб максимально акумулювати вже набуті знання і зацікавити учнів самостійно підбирати потрібну інформацію. Зважаючи на те, що важливою умовою навчання є організація спільної діяльності учня і педагога, орієнтація на результат, доцільно зазделегідь спланувати і обговорити з класом форми проведення уроків з даної теми:
1. Урок – лекція,,Радянська модернізація України (1929-1938)’’.
2. У рок – семінар,,Сталінська індустріалізація України’’.
3. Урок – практикум,,Суцільна колективізація в Україні’’.
4. Усний журнал,,Голодомор 1932-1933 рр. в Україні’’.
5. Урок – конференція,,Громадсько-політичне життя’’.
6. Урок-змагання ,,Стан культури в Україні у 30-ті рр..’’.
Від незнання до знань ведуть три шляхи:
- Шлях роздумів, найбільш благородний;
- Шлях наслідування, найбільш легкий; - Шлях досвіду, найбільш гіркий.
Конфуцій
Необхідно створити творчі групи для підготовки потрібних матеріалів. Окрім цього, доцільно ознайомити учнів з методами та видами роботи, які їм потрібно опанувати і застосувати. Основна увага має приділятись розвитку пізнавальної активності учнів, розвитку навичок логічного і аналітичного мислення, уміння самостійно визначати проблему та шукати шляхи її розв’язання. Дуже важливо залучити до роботи на уроках всіх учнів. В.О. Сухомлинський говорив, що школа має бути не коморою знань, а середовищем думки. Безпосередня робота учнів має відбуватися в демократичній, творчій, емоційній обстановці.
Говорити не думаючи – все одно, що стріляти не цілячись
Сервантес
Застосування комплексу інноваційних методів і прийомів демонструє різноманіття поглядів на проблему, що вивчається, дає можливість усвідомити різні, часом протилежні, позиції, поважати думку іншого.
Найкраща помилка та, якої допускаються в навчанні.
Г. Сковорода
Найбільш ефективними є підходи, які направлені на те, щоб залучати учнів у активне, спільне і засноване на критичному аналізі навчання. В класі має панувати атмосфера, в якій всі точки зору мають рівну вагу й увагу.
Розуміння – початок згоди.
Спіноза
Якщо на уроці виникають суперечливі думки і потрібно зайняти й чітко аргументувати визначену позицію щодо суспільної проблеми, потрібно залучити до дискусії всіх і не дозволяти комусь особисто домінувати. Бути готовим до того, що всі люди різні, навчитись приймати їх такими, якими вони є.
Знання складається з дрібних крихт
щоденного досвіду.
Д. Писарев
Вивчення теми доцільно почати уроком-лекцією, на якому акцентується увага на основних моментах та особливостях періоду, що вивчається. На наступних уроках, використовуючи різні форми і методи навчання, важливо застосувати різні види роботи з метою вироблення в учнів власних цінностей, створення атмосфери співробітництва, творчої взаємодії в навчанні. Не можна собі уявити урок історії без роботи з документами і підручником (самостійної чи колективної), картами, схемами, таблицями.
Готуючи повідомлення та реферати до уроків, учні вчаться виділяти з різних джерел інформації головне, розвивають навички аналітичного мислення, уміння будувати структурно логічні схеми. Робота в малих групах дає можливість заощадити час, формувати навики участі в дискусії. Метод,,Коло думок’’ допомагає вести обговорення дискусійного питання в класі, а бліц-опитування, фронтальне опитування,,,мозковий штурм’’ всього за декілька хвилин дають повну картину обізнаності учнів з даної теми чи окремого питання. Запитання, які починаються з,,як’’,,,чому’’,,,якби’’ заохочують висловлювати свої ідеї, почуття.
Краще один раз побачити, чим сім раз почути.
Народна мудрість
Наочність на уроці історії має важливе значення. Ілюстративний матеріал сприяє пізнавальній активності учнів, допомагає розкрити зміст теми, є об’єктом запитань і завдань.,,Педагог має подбати про те, щоб якомога більше органів чуття брали участь в процесі засвоєння… і тоді ви переможете найлінивішу пам’ять’’ – зауважував К. Ушинський.
Загальновідомо, що використання на уроках інформаційно-комунікаційних технологій інтенсифікує навчання, робить його цікавішим і результативнішим, адже задіяні одночасно зорові і слухові рецептори. Комп’ютер учні сприймають як універсальний інструмент в будь-якій галузі людської діяльності. Але важливе вдале поєднання з традиційними засобами навчання.
З усіх речей час найменше нам належить,
і найбільш за все його нам бракує.
Ж. Бюффон
Уроки мають сприяти вирішенню сукупності завдань освітнього, пізнавального, виховного та розвивального аспектів навчання. Слід враховувати, що учні з даної теми знають, а з якою інформацією вони зустрічаються вперше, яку кількість матеріалу розглянути на уроці, яким чином це зробити, що дати на випереджаюче завдання, а що – на домашнє. Щоб обміркувати щось нове, треба з’ясувати, які вже є думки та ідеї. Обов’язково треба враховувати можливості кожного учня і класу в цілому. В різних за підготовкою та інтересами класах неможливо провести урок за однією схемою.
Чітке і конкретне визначення й усвідомлення учнями результатів їхньої пізнавальної діяльності, формування очікуваних результатів, дотримання регламенту під час роботи, вибір оптимального темпу уроку приведуть до формування позитивних ділових якостей: уміння встановлювати особисті контакти і обмінюватися інформацією, переконливо викладати свої думки, переборювати протидію оточуючих, цінувати час.
Забуяй віщим і вічним Словом,
від лісів до моря, від гір – до степів.
Освіти від мороку і освяти святоруську землю,
Русь-Україну возвелич, порятуй її на віки!
Катерина Мотрич
Досвід розвитку незалежної України показує, що для того, щоб визначити її перспективи, необхідно виявити та засвоїти уроки минулого, зробити висновки, зрозуміти і попередити небажані наслідки в наш час. Тому сьогодні перед школою стоїть невідкладне завдання: навчити і виховати нове покоління людей – будівничих достойного і гідного майбутнього України.
Навчально-методичне забезпечення
Бойко О.Д. Історія України. Навчальний посібник. – К., 2007.
Букавін І.Я. 1000 термінів і понять. Історичний словник-довідник учня.- К., 2002.
Історія України. Довідник школяра і студента. – Донецьк, 2007.
Луговий О. Визначне жіноцтво України. – К.,2007.
Марченко О.С. Історія України у визначеннях, таблицях і схемах. 10-11 класи. – К., 2008.
Нартов В.В. Історія України з давніх-давен до сьогодення. – Харків, 2007.
Турченко Ф.Г. Новітня історія України. Підручник для 10 класу. – К., 2000.
Федорак В.Ф. Історія України ХХ ст.. Навчальний посібник. – Чернівці, 2007.
Інтернет-ресурси
Тема: Радянська модернізація України (1929-1938 рр.)
Мета: ознайомити зі здійсненням радянської модернізації в УСРР, формувати навики аналізувати і узагальнювати інформацію, систематизувати набуті знання, виховувати активну громадську позицію, толерантність.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Вид заняття: урок-лекція (супроводжується демонстрацією слайдів, уривків відеофільмів).
Х і д у р о к у
Організаційний момент.
1. Сталінська індустріалізація України
У другій половині 20-х років перед СРСР повстало питання темпів, джерел і пріоритетів соціально-економічного розвитку. Партійне керівництво, намагаючись у перспективі досягти рівня розвинених країн Західної Європи і США, створення сучасних галузей виробництва, відразу усвідомило необхідність індустріалізації. Частина керівництва країни проголошувала збереження непівської моделі розвитку, поступову індустріалізацію, добровільне кооперування селян. Інша частина наполягала на швидкій індустріалізації з високими темпами промислового розвитку за рахунок примусової колективізації селянських господарств, повернення до адміністративно-командних методів (,, воєнного комунізму ’’).
У грудні 1925 р. ХІV з’їзд ВКП(б) проголосив курс на індустріалізацію, який передбачав повільні темпи розвитку важкої промисловості. Але вже ХV з’їзд у грудні 1927 р. схвалив директиви першого п’ятирічного плану на 1928/1929 – 1932/1933 рр. за якими темпи розвитку індустріалізації збільшувалися до 20% щорічно. У бюджеті різко зростав обсяг капіталовкладень у важку промисловість. Це почало початок сталінській,,революції зверху’’ як засобу модернізації СРСР.
Проголошений курс на індустріалізацію майже відразу наштовхнувся на об’єктивні труднощі. Нестача кваліфікованих робітників, інженерно-технічних працівників, відповідної інфраструктури (доріг, мостів тощо), досвіду таких перетворень, а особливо коштів, підштовхнула більшовицьке керівництво на чолі зі Сталіним на запровадження командно-адміністративної системи з її високим рівнем централізації.
Важливе місце у здійсненні накресленого курсу на індустріалізацію відводилося Україні. Зокрема, на частку УСРР припадало понад 20 % загальних капіталовкладень. Серед 35 об’єктів-гігантів в Україні розміщувалося 12. Будувались гідроелектростанції, розширювалась база хімічної промисловості. Докорінно змінилась структура народного господарства: зросла частка промисловості порівняно з часткою сільського господарства, домінує виробництво засобів виробництва.
Модернізація промислового потенціалу України дала змогу їй випередити за рівнем розвитку індустрії окремі західноєвропейські країни. Якісні зміни в промисловості сприяли посиленню урбанізації. Та промисловий потенціал України формувався диспропорційно, було зламано механізм саморегуляції економіки. Посилилася експлуатація трудящих.
Робота з документами.
,,…У Погребищі, як і в кожному районі, була розкішна їдальня для партійно-радянського активу, так звана,,двадцятка’’ Вдень і вночі її охороняли міліціонери, щоб до приміщення їдальні не підходили голодні селяни або їх діти й своїм страшним виглядом не псували апетит,,ідейним будівникам соціалізму’’. Тут за сміхотворну ціну подавали районній верхівці все що завгодно: білий хліб, м’ясо, курей, різносортні маринади і делікатеси, вина, шоколад. Крім того, кожний, хто був прикріплений до їдальні, одержував додому ще окремий,,мікоянівський’’ (Мікоян - тодішній нарком харчової промисловості СРСР) пайок, до якого входило понад 20 найменувань …Обіди були дешеві і ситні за казкову для радянськиї умов ціну – 1 – 1 крб. 20 коп… (з книги Г. Костюка,,Сталінізм в Україні(Генеза і наслідки)’’.
,,…Організувати розподільники – для постачання членів ЦК ЦКК, наркомів, уповноважених союзних наркоматів і заступників уповноважених союзних наркоматів, робочої частини членів президії ВУРПС, союзних керівних працівників ЦК, РНК, штабу УВО, для членів колегії наркоматів, керівників союзних і республіканських господарських об’єднань, завідуючих видавництвами, редакторів газет… встановити підвищені норми продуктів, промтоварів, організувавши порядок попередніх замовлень і доставку додому… передати у відання розподільника один з приміських радгоспів для забезпечення м’ясом і м’ясопродуктами, птицею, овочами … залишити на спеціальному централізованому постачанні їдальні для керівних радянських, партійних і господарських працівників та їдальню ЦК КП(б)У…(Із постанови політбюро ЦК КП(б)У,,Про упорядкування справи постачання керівних працівників центральних і обласних установ’’ від 30 грудня 1932 р.)
Чому саме в 1930-ті роки було утворено систему розподільників для працівників партійного і державного апарату?
2. Суцільна колективізація в Україні.
У листопаді 1929 року – року,,великого перелому’’ – пленум ЦК ВКП(б) ухвалив постанову про здійснення в найкоротший строк суцільної колективізації сільського господарства та,,розкуркулення’’ заможних селян. Ця постанова стосувалася перш за все України, яку Сталін називав,,слабкою ланкою радянської влади’’. Високі темпи колективізації міг забезпечити тільки примус. Тільки застосування погроз, шалене алітування, обіцянки скорого заможного життя просували колективізацію вперед. До 1 березня 1930 року в Україні було колективізовано 62,8 % селянських господарств, до кінця року – 70 %.
З 1930 року Сталін ініціював політику розкуркулення -,,ліквідації куркульства як класу’’ на основі суцільної колективізації. В українське село прибуло 62 тис. робітників (комуністів і комсомольців), що повинні були стати головами колгоспів і очолити боротьбу з куркулями.
Швидкі темпи колективізації привели до істотного падіння валового збору зерна та виробництва іншої сільськогосподарської продукції через безвідповідальне ставлення селян до усуспільненого майна, худоби та байдужість. Значними були втрати врожаю. Різко скоротилося поголів’я великої рогатої худоби (за 1929-1930 рр. – на третину), коней, свиней, овець.
К
ритична ситуація, що склалася в сільському господарстві, вимагала надзвичайних методів управління. Були створені політичні відділи, які отримали широкі повноваження. Вони поєднували в собі партійну і адміністративну владу, джерело інформації (багатотиражку) та слідчі функції. В результаті тисячі голів колгоспів, керівників радгоспів, МТС було звинувачено в шкідництві і заарештовано.
У грудні 1932 року було введено,,внутрішній паспорт’’, що не давало селянам без дозволу влади переїхати до міста. Це рішення прив’язувало селян до землі, знову їх закріпачувало.
Поміркуємо. Які на вашу думку, заходи необхідно було вжити для підвищення розвитку сільського господарства?
Характерно, що саме в цей час ВКП(б) в народі розшифровувати як,,второе крепосное право большевиков’’. Бухарін називав експлуатацію селянства,,воєнно-феодальною’’. Такі обставини змушували одноосібників вступати в колгоспи. У 1937 році в колгоспах перебувало 96,1 % селянських господарств, 99,7 % посівних площ.
3. Голодомор 1932-1933 рр. в Україні.
За привабливим, на перший погляд, фасадом колгоспного ладу на початку 30-х років визріла трагедія – спустошливий голод. Спираючись на командні методи, влада СРСР взимку 1931-1932 рр. у багатьох районах України вилучила залишки товарного хліба, майже все продовольче і насіневе зерно. Метою цієї акції було не лише поповнення стратегічних с
оюзних запасів хліба, створення продовольчого резерву, а й придушення опору українського селянства державній політиці. Такі дії влади різко спричинили голод, який забрав, за різними підрахунками, від 3 до 6 млн. людських життів. Українське село гинуло мовчки, офіційна влада мовчала.
На початку 1933 року в Україну з необмеженими повноваженнями приїхав посланець Й. Сталіна П. Постишев, який виступав за застосування репресивних методів у виконанні плану поставок зерна. Почали широко практикувати ганебний захід – занесення на,,чорну дошку’’ сіл, які,,саботували’’ хлібозаготівлю, що вело їх до блокади та повної ізоляції. Для покарання боржників влада запровадила,,натуральні штрафи’’ спеціальні загони стали вилучати все наявне продовольство, свідомо здійснювався терор голодом.
В цей же час офіційна пропаганда змальовувала картину благополуччя на селі. Насправді –
,, … В тридцять другому году
ми вже їли лободу.
Нема хліба, нема сала –
комсомолія забрала… ’’
Влада врешті-решт спохватилася. Не тому, що пройнятися співчуттям до народу, а тому, що брати в цього народу вже було нічого.
Постанова РНК СРСР і ЦК ВКП(б),,Про обов’язкову поставку зерна державі колгоспами і одноосібними господарствами’’ (1933 р.) була спрямована на пробудження інтересу селян до результатів своєї праці: вказувалося, яку частину вони мають здати державі, а яку залишити собі. Та все ж примусова праця була малоефективною, втрачалося одвічна селянська працелюбність, хазяйновитість.
Коло думок. Голод перетворив селян у радянських людей, для яких притаманні:
Соціальний страх
Апатія
Пасивність
Втрата господаря, економіста, універсала-агронома, організатора виробництва, продавця, носія духовної культури нації.
4. Господарсько-політичне життя.
На початок 1930-х рр.. Україна була однією з найбільш економічно розвинених республік СРСР, найактивнішою політично, культурно і національно. Тому саме проти неї партійно-державне керівництво на чолі з Й. Сталіним спрямувало всю жорстокість та силу підступного удару, утверджуючи тоталітарний режим в СРСР. Тим більше, що КП(б)У виявилася по суті поляризованою між двома тенденціями: традиційного російського централізму і самостійницького розвитку України як цілого політично-господарського і культурного організму.
У
1920-1930 рр. УСРР її лідерами більше розглядалась як республіка, що прагнула більшої економічної і політичної самостійності. Це породжувало конфліктність між,,центром’’ і націонал-комуністами в КП(б)У. Сталін розумів, що лише ліквідувавши цю течію він зможе реалізувати свої диктаторські плани. На початок 1930-х рр. і припадає ліквідація цієї суверенності України, здійснення якої так запопадливо проводив сталінський намісник П. Постишев. Приводом до кадрових часток було невиконання планів хлібозаготівель.
Сталінське керівництво прагнуло ліквідувати будь-яку опозиційність в українському суспільстві. В результаті партійної чистки навесні 1937 р. в КП(б)У залишилось на обліку 297 тис. осіб, тобто на 254 тис. менше, ніж було на початок 1933 р.
Водночас із чисткою партійних лав в Україні розгорнулась інша, більш глибока і руйнівна кампанія – боротьба з,,носіями українського буржуазного націоналізму’’. Жертвами цієї кампанії стали практично всі, хто брав участь в Українській революції 1917-1920 рр. Перші жертви (ще в 1929 р.) цілеспрямованих репресій понесло дореволюційне покоління української інтелігенції, яке було звинувачене у належності до таємної Спілки визволення України (СВУ).
З початком 1933 р. в Україні розгортається хвиля масових репресій. У цей час фабрикуються справи,,Українського національного центру’’,,,Союзу України і Кубані’’,,,Української військової організації’’,,,Польської організації військової’’…
Репресії сягнули свого піку в 1937 році – коли у січні надзвичайний ХІV з’їзд Рад України затвердив нову Конституцію УРСР, яка була розроблена за зразком ,,сталінської Конституції’’ 1936 р. 37 % партійців республіки стили жертвами терору.
Репресії були спрямовані і проти вищого командного складу Червоної Армії. Наслідком цих репресій було те, що на початок 1949-х рр.. лише 7 % командирів мали вищу військову освіту. Всього було репресовано понад 15 тис. представників військової інтелігенції України.
Чи не найбільш руйнівними для українського суспільства, тяжкими своїми безпосередніми, а особливо віддаленими наслідками були репресії проти молодіжних організацій – ВЛКСМ-ЛКСМУ.
У 1938 році хвиля репресій тривала. Нове партійне керівництво УРСР, очолюване М. Хрущовим, визначило, що в Україні необхідно репресувати 6 тисяч,,ворогів народу’’, та згодом М. Хрущов виступив зі,,своїм соціалістичним почином’’(!), збільшивши для НКВС норму репресованих до 30 тисяч осіб.
Лише з кінця 1938 року хвиля масових репресій почала спадати. Але сам репресивний механізм продовжував свої жнива до 1941 р. і навіть в перші місяці війни. Протягом другої половини 1930-х рр.. у республіці було репресовано 360 тис. осіб.
1
930-ті рр.. характеризуються поворотом і в національній політиці сталінського керівництва. На передньому плані постало завдання максимальної централізації та уніфікації радянського життя. У національній сфері воно виявилось у поверненні до великодержавницької політики русифікації. Поворот у національній політиці спричинив зміну ставлення не тільки до здобутків українізації, а й до політики щодо національних меншин. На 1939 рік були ліквідовані всі національні територіально-адміністративні утворення, навчальні, наукові, культурні заклади, преса.
Поміркуємо. Під час репресій було знищено всіх командирів, які воювали на фронтах Першої світової війни. Як це може позначитися у майбутній війні?
5. Стан культури в Україні у 30-ті роки.
У
1930-ті роки в центрі уваги влади продовжувало залишатися питання про подолання неписьменності серед дорослого населення. До шкіл лікнепу в ці роки було залучено 1,5 млн. неписьменних. У 1936 році було утворено вечірні школи для дорослих. І вже в 1939 році, згідно з переписом населення, було зареєстровано лише 15 % неписьменних віком до 50 років.
Реформування загальноосвітньої школи відбувалося в напрямку уніфікації та ідеологізації, посилення русифікації. Політико-ідеологічний вплив на учнівську молодь забезпечувався діяльністю дитячих та молодіжних організацій – Всесоюзною піонерською організацією ім. Леніна та ВЛКСМ – ЛКСМУ.
,, Фронт боротьби зі шкідництвом і контрреволюцією’’ проорав чорну прірву і через педагогічну ниву. За заявою наркома освіти В. Затонського в системі освіти працювало 30-40 %,,класово ворожих елементів’’, від яких необхідно позбавитися найрішучішим способом. І справді, учительство найбільше постраждало від сталінських репресій.
Значне зростання промислового будівництва і виробництва потребувало підготовки фахівців. Збільшилася кількість вищих навчальних закладів, технікумів. За роки двох перших п’ятирічок вищі навчальні заклади і технікуми підготували 306 тис. спеціалістів, що майже дорівнювало кількості спеціалістів в усій дореволюційній Росії.
Всеукраїнську Академію наук (ВУАН) було поставлено під контроль державно-партійного керівництва. Було ліквідовано відділи, секції, кафедри, комісії і ВУАН перетворилася на асоціацію окремих науково-дослідних інститутів, підпорядкованих Президії ВУАН.
Українські вчені зробили значні відкриття в галузі фізики, математики, хімії, біології,географії, техніки. Плідно працювали над розробкою проблем історії України М. Грушевський, М. Слабченко, лінгвістики і літературознавства – М. Возняк, А. Кримський (фото зліва направо).
Партійно-радянське керівництво прагнуло пролетаризувати,,культурний фронт’’ – літературу і мистецтво - відповідно до завдань соціалістичного будівництва, встановивши тотальний контроль над творчістю митців слова і пензля. У червні 1934 року, на Першому з’їзді письменників України, було сформовано Спілку письменників України з метою,, колективізації ’’ творчої праці письменників. Більшовицький режим прагнув використати авторитет красного письменництва для зміцнення своєї влади і посилення ідеологічного впливу на український народ. Схожі процеси відбувалися і в живописі, графіці, скульптурі, кіно, театральному мистецтві.
Та і український культурний фронт було визнано політично небезпечним. Тільки потягом 1933-1934 рр. було заборонено понад 200,,націоналістичних’’ творів українських письменників. Безневинними жертвами сталінських репресій стали близько 500 письменників України, велика кількість художників, театральних митців, режисерів.
Одним з головних ворогів народу визнавалася релігія. Й. Сталін оголосив другу п’ятирічку,,п’ятирічкою знищення релігій’’. Реквізовувалися церковні цінності, руйнувалися храми – перлини світової архітектури. Тисячі культових споруд стояли пустками чи були перетворені на склади, клуби, музеї і навіть в’язниці.
Репресії захопили 4 митрополитів, 23 єпископів, 2000 священників ( на кінець 1933 року в Україні залишилось 200 священників). Було знищено Українську автокефальну православну церкву – одну з основних національно-духовних інституцій, виплеканих у ході національно-визвольних змагань 1917-1921 рр.
Пануючий державний атеїзм спричинив глибокі моральні деформації в суспільстві, ріст бездуховності. Утверджувався,, соціалістичний реалізм’’ – примітивізація культури.
Поміркуємо. ,,Для Сталіна було важливим знищити не форму, а душу, внутрішню ідейну сутність кожного народу’’. З погляду сьогодення, чи вдалося йому це зробити?
Висновки.
Домашнє завдання. Опрацювати відповідний матеріал підручника. Підготувати реферативні повідомлення та запитання для обговорення до уроку-семінару,,Сталінська індустріалізація України’’.
Тема: Сталінська індустріалізація України
Мета: розкрити методи проведення політики індустріалізації в УСРР, показати трудовий подвиг українського народу, охарактеризувати життєвий рівень населення республіки; закріпити уміння працювати з історичними джерелами та історичною картою; виховувати у школярів навички позитивного розв’язання суперечливих питань.
Тип уроку: узагальнення і систематизація знань.
Вид заняття: урок-семінар.
П і д г о т о в ч и й е т а п
Учні заздалегідь ознайомлюються з планом проведення уроку-семінару. Розподіляються ролі ведучого семінару, доповідачів, опонентів, рецензентів. Учасники семінару знайомляться з пам’ятками.
Пам’ятка доповідача,, Як оформити реферат’’
На титульній сторінці пишеться тема повідомлення, ім’я та прізвище автора, ім’я та прізвище наукового керівника, вказується рік та місце виконання.
Факти, події потрібно висвітлювати за визначеним планом, який вказується на окремій сторінці.
Зазначати джерело інформації.
Скласти список використаних джерел в алфавітному порядку (наприкінці реферату ).
Обсяг повідомлення не повинен перевищувати 5 сторінок.
Учням пропонується опрацювати додаткову літературу до уроку-семінару (список літератури для учнів 10 класу подавати не обов’язково).
Пам’ятка опоненту
Бути тактовним, поважати думку іншого.
Запитання доповідачеві мають бути чіткими і зрозумілими.
Пам’ятка рецензенту
Даючи характеристику повідомлення слід врахувати:
науковість викладу матеріалу;
повноту;
послідовність;
систематичність;
стислість;
правильність мови;
вміння аналізувати факти.
Визначити позитивне і вказати на недоліки.
Подати загальну характеристику реферативному повідомленню.
Пам’ятка для роботи з джерелом
ознайомся зі змістом і структурою книги;
обережно працюй з книгою;
не згинай сторінки книги;
користуйся закладками;
не роби позначень олівцем чи ручкою;
не виривай сторінок, використовуй ксерокопіювання.
О с н о в н и й е т а п : хід уроку-семінару
Доповідачі роблять реферативні повідомлення.
Опоненти готують запитання доповідачам.
Рецензенти дають характеристику повідомлень, враховуючи відповіді на запитання опонентів.
Обговорення повідомлень.
Учні записують тезовий конспект реферативних повідомлень у зошити.
Питання уроку - семінару
І. Перехід до форсованої індустріалізації.
Теми реферативних повідомлень
Три напрямки сталінської індустріалізації.
Утвердження сталінської диктатури.
Джерела сталінської індустріалізації.
Запитання для обговорення
Які завдання мала вирішити політика індустріалізації в УСРР?
Якими методами влада добивалася виконання завдань індустріалізації?
Які наслідки для України мало отримання коштів за рахунок масового продажу спиртних напоїв (,,п’яні гроші’’)?
ІІ. Директивне господарювання.
Теми реферативних повідомлень
Сталінський,, стрибок’’ в індустріалізацію.
Застосування командно-адміністративних методів керівництва.
Запитання для обговорення
1.У чому полягав авторитарний характер сталінських директив щодо економічного розвитку?
2. Якою ціною було досягнуто успіхів індустріалізації?
ІІІ. Результати перших п’ятирічок.
Теми реферативних повідомлень
Провали і досягнення перших п’ятирічок.
Трудовий подвиг народу.
Запитання для обговорення
Які економічні суперечності сформувалися в ході перших п’ятирічок?
Чому існувала необхідність пошуку позаекономічних засобів підвищення продуктивності праці?
ІV. Промисловість України напередодні Другої світової війни.
Теми реферативних повідомлень
Зміцнення обороноздатності, створення ВПК.
Подолання якісного, стадіального відставання радянської економіки.
Запитання для обговорення
Перші дні війни з Німеччиною виявили, що радянська зброя і бойова техніка поступаються німецьким. Чому так сталося?
Якою була ціна для українського народу за здобутки індустріалізації?
П і с у м к о в и й е т а п
В ході обговорення реферативних повідомлень учні мають прийти до такого висновку. Індустріалізація поклала початок інтенсивному розвитку промисловості. Україна перетворилася на промислову країну, переважно аграрний характер економіки відійшов в історію. З’явилися нові промислові центри, зросла частка міського населення. Але історична ціна радянської модернізації України була надзвичайно високою: вона коштувала їй мільйонів людських життів. Подібну ціну за створення сучасної економіки у світі не платив ніхто.
Домашнє завдання. Опрацювати відповідний матеріал підручника. Заповнити таблицю,,Індустріалізація УСРР’’
Успіхи індустріалізації | Негативні наслідки індустріалізації |
| |
Тема: Суцільна колективізація в Україні
Мета: охарактеризувати особливості проведення політики колективізації в Україні, визначити наслідки цієї політики для подальшого розвитку республіки; формувати вміння аналізувати та узагальнювати інформацію, оперувати історичними поняттями і термінами; виховувати толерантність, шанобливе ставлення до праці селянина.
Тип уроку: комбінований.
Вид заняття: урок-практикум.
Хід уроку
І. Організаційний момент. Оголошення теми, мети і завдань уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Фронтальне опитування:
Якими методами здійснювалася політика індустріалізації в УССР?
В чому відмінність радянської індустріалізації від західноєвропейської?
Чим можна пояснити трудовий ентузіазм трудящих в роки індустріалізації?
Чому соціально-економічні перетворення не сприяли підвищенню життєвого рівня населення?
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
При вивченні попередньої теми ми з’ясували, що для здійснення індустріалізації такими темпами потрібні великі кошти. Більшовицькому керівництву необхідно було збільшити експорт зерна щоб отримати необхідну кількість промислового устаткування. Ці кошти влада вирішила викачати із села.
1. Перехід до прискореної колективізації. Доля приватних сільських господарств та їх господарів.
Спробуємо показати якими методами здійснювалася колективізація в Україні, що зумовило перехід радянського керівництва до форсованої колективізації, чим позначився цей період.
Таблиця,,Колективізація в УСРР’’
Мета | |
Терміни | |
Основні заходи | |
Результати | |
Визначте зміст поняття:
,, ножиці цін’’ –
хлібозаготівельна криза –
колективізація –
колгосп –
розкуркулення –
депортація –
Про важке життя українського селянства свідчили листи до влади. Доповідні чиновників також рясніли тривожними фактами.
,,Коли я робив у колгоспі рік на тракторі і мав 250 трудоднів, я отримав 12 пудів хліба і більш нічого. Як жити? Я обірваний, голодний, мені навіть соромно про це Вам писати, бо я людина молода, маю 19 р.’’
(з анонімного листа Сталіну)
,,Тов. Сталіну, тепер злидні, біднота гонить із села в місто на роботу – ради того, щоб прохарчуватися. А наша Україна найбагатша у світі країна, а дає врожаї передвоєнного рівня. … Дорогий товаришу Сталіну… люд піде проти Радянської влади…’’ ( З листа колгоспника Тетіївського району Київської області)
,,Повстання на Чернігівщині 1930 року… охопило Городянський, Тупичівський, частину Сновського райони… проти повстанців вислано полкову школу 21-го Чернігівського територіального полку… та школа перейшла на бік повстанців. Тоді для придушення повстання Політбюро ЦК ВКП(б) надсилає в Україну,,Пролетарську дивізію’’ під командуванням сина Г.Петровського, голови ВУЦВК. …Повстанці коло трьох тижнів витримували боротьбу…’’ (Д.Соловей.,,Голгофа України’’)
Запитання.
Яку інформацію про життя селян містять ці листи?
Чи згідні ви з думкою, що,,влада перетворила селян на кріпаків’’?
Чому селяни зверталися з листами до Сталіна? На що вони надіялися?
2. Зміна ставлення радянської влади до заможного селянства.,,Ліквідація куркульства як класу’’.
Самостійна робота з документами (за підручником)
Завдання.
Хто вони – заможні селяни: жорстокі експлуататори чи ощадливі, хазяйновиті люди?
В чому проявилися,,перегини’’ в здійсненні колективізації?
Чи могли селяни реально вийти з колгоспу?
На жаль,,,приклали руку’’ до здійснення колективізації і місцеві чиновники. Вони зі шкури лізли, щоб догодити можновладцям з Кремля.
,,У деяких селах обговорення списків проводилось на вузькому активі або лише на зборах бідноти. Так, у селі Мовчанівці питання розкуркулення обговорювалось на закритих зборах комітету незаможних селян, де були присутні 30 чол. Тих, що запізнились, на збори не пустили, а коло дверей було поставлено варту із комсомольців. У результаті до списків потрапили і бідні селяни. На загальних зборах села ці списки не обговорювались. Коли голова КНС (комітету незаможних селян) висловив думку, що списки складено невірно, то уповноважений РВК т. Юдковська звинуватила його в захисті куркулів… У багатьох селах проведене фактичне розкуркулення середняків… У с. Березні Володарського району діяла бригада з розкуркулення. Ця бригада робила буквальний погром у дворах. Били меблі, палили старі речі… у бригаду полізли особи, які зводили особисті рахунки. У селі Мазепинці та Михайлівні у розкуркулених було забрано все – аж до брудної білизни… у с. Вільшанська Новоселиця ходили по коморах, насильно забирали зерно й інші продукти, як-от: кури, яйця, масло… забирали забитих кабанів… у розкуркуленні брав участь гурт селян, унаслідок чого багато речей було розкрадено…’’(із повідомлення Білоцерківської окружної комісії до ЦВК КП(б)У від квітня 1930 р.)
,,У відповідності з Вашим наказом №00147 про операцію щодо куркулів, кримінальних злочинців та інших кримінальних елементів для України був встановлений ліміт по 1 категорії – 8 тис. осіб, по 2 категорії – 20800 осіб був вами збільшений на 4200 осіб.
Із початку операції до 27 вересня ц.р. обласними трійками по Україні, в цілому, вже засуджено 23158 осіб.
На 28 вересня в Україні є ще 13764 заарештованих по куркульській операції, справи яких ще не розглянуті трійками, крім того в обласних трійках НКВС УРСР є матеріали, на основі яких можна репресувати понад 15 тис. осіб. Прошу затвердити додатково ліміти для України по 1 категорії – 4500 осіб, по 2 категорії – 15200 осіб.’’ (Доповідна записка І. Леплевського М. Єжову про операції щодо куркулів у вересні 1937 р.)
Запитання.
1. Якими методами здійснювати ліквідації заможного селянства?
2. Як ви гадаєте, яка доля чекала голову КНС?
3. Чому влада фактично,,закривала очі’’ на,,перегини’’ розкуркулення селянства?
4. Які повноваження мали трійки НКВС?
5. З радянських часів в українців залишився стереотип негативно негативного ставлення до багатих людей. Які ваші міркування з цього приводу?
6. Яку мету переслідував Леплевський просьбою про збільшення ліміту(!) для покарання?
7. Влада вважала заможних селян найбільш небезпечною для себе частиною населення. Чому?
8. У березні 1930 року у газеті,,Правда’’ була надрукована стаття Й. Сталіна,,Запаморочення від успіхів’’, в якій засуджувались,,перегини’’ у проведенні колективізації, але відповідальність за ці помилки покладались на місцеві партійні органи. Як ви гадаєте, хто насправді винен у цій ситуації?
ІV. Закріплення вивченого на уроці.
,,Якби…’’(висловіть свою думку)
Якби до влади після смерті Леніна прийшла більш поміркована людина, то…
Якби більшовицьке керівництво не вдавалося до таких жорстоких заходів щодо селянства, то…
Якби Україна в 30-ті роки не зазнала таких тяжких людських втрат, то…
Якби місцева влада не поспішала з виконанням і перевиконанням(!) репресивних дій проти селянства, то…
Повідомлення учня.
Радянська соціалістична революція була найвидатнішою авантюрою сучасності, яка для мільйонів одних означала прихід соціалізму, а для мільйонів інших – терор тоталітаризму. Для всіх це був експеримент, і ніхто не вберігся від його принадності. Апогеєм радянського експерименту стали сталінські п’ятирічки 30-х років. Колективізація - істотна складова у планах побудови могутньої держави.
Ідея створення сільськогосподарських виробничих кооперативів сама по собі була позитивною. Дрібні індивідуальні господарства не могли бути ефективними. Однак проблема полягала не в тому, щоб механічно об’єднати дрібні господарства в великі, а в тому, щоб зацікавити широкі маси селян можливістю виробляти в колективних господарствах більше продукції і отримати більший прибуток, ніж в індивідуальних. На практиці ж комуністичне керівництво зробило все можливе для того щоб відбити в селян бажання сумлінно працювати позбавити їх двох основних стимулів високоякісної праці - засобів виробництва і права розпоряджатися урожаєм. Держава обманювала селян, запевняючи, що в колгоспах ім. житиметься краще. Але в результаті, обманюючи селян, влада обдурила себе. Сталінське керівництво не врахувало, що вирішальним фактором ефективного виробництва є не форма його організації і навіть не техніка, а людина: якщо в людини буде бажання працювати з повною віддачею, то буде рости продуктивність праці, а якщо її гнати на роботу палицею, як раба, то працювати вона буде абияк і лише тоді, коли над нею свистітиме батіг наглядача. Уся історія людської цивілізації свідчить про те, що примусова праця ніколи не була ефективною.
Для досягнення своїх цілей режим в 1929-30 роках відправив на село тисячі робітників. Вони очолювали колгоспи: вели боротьбу з куркулями, виконуючи сталінську ініціативу політики розкуркулення -,,ліквідації куркульства як класу’’. В результаті, підприємства не дорахувались кваліфікованих робітників, а село отримало цілу армію чиновників, які абсолютно не розумілись в землеробстві. Виконуючи директиви,,зверху’’, не враховуючи кліматичні особливості, ці чиновники вносили дезорганізацію у веденні польових робіт, що привело до значного зменшення валового збору зерна. В такій ситуації селяни або байдуже і безвідповідально ставились до виконання своєї роботи, або організовували спротив, захищаючи свої інтереси зі зброєю в руках.
Вчитель. Політика,,ліквідації куркульства як класу’’ була, без сумніву, одним з ефективних методів політичного тиску режиму на все селянство, тому що до розряду куркулів або підкуркульників міг потрапити кожен, хто не хотів добровільно вступати до колгоспу. Слід відзначити, що жодної загрози з боку куркулів радянській владі не було і не могло бути, тому що за офіційними даними того часу питома вага куркульських господарств 1929 року становила лише 1,4 – 2,5 %. Під час тільки першої хвилі розкуркулення (січень-березень 1930 р.) було експропрійовано 2,5 % господарств, а в цілому ця цифра становила 8 – 9 % (понад 1 млн. чол..). Цим людям судилося пройти страшні випробування в виправно-трудових таборах, трудових поселеннях і місцях ув’язнення (ГУТАБ, рос.- ГУЛАГ). Безневинні люди своєю працею створювали канали, шляхи, промислові і військові об’єкти на Крайній Півночі, Далекому Сході та в інших регіонах. Від голоду, холоду, хвороб і непосильної праці тисячі і тисячі людей померло.
V. Домашнє завдання. Опрацювати відповідний матеріал підручника. Підібрати матеріали для усного журналу,,Голодомор 1932-1933 рр. в Україні’’.
Тема: Голодомор 1932 – 1933 рр. в Україні
Мета: розкрити антинародну політику сталінського режиму проти українського селянства; формувати навички критичного мислення; виховувати шанобливе ставлення до пам’яті жертв голодомору, гуманізм, повагу до історичної боротьби і здобутків українського народу.
Тип уроку: узагальнення та систематизація знань.
Вид заняття: усний журнал.
І. П і д г о т о в ч и й е т а п
У
чні заздалегідь знайомляться із завданнями для підготовки сторінок усного журналу, виготовляють його макет.
Для проведення усного журналу потрібне відповідне оформлення класу, дотримання траурного етикету та традицій вшанування мертвих:
розламана хлібина та склянка з водою на столі, в підсвічнику – запалена свіча;
композиція з пшеничних колосків і калини, перев’язані чорною стрічкою;
використання музики Моцарта (,,Реквієм’’), Бетховена (,,Соната’’);
на дошці написи –
Жить стало лучше,
Жить стало веселей.
Й. В. Сталин
…а онде під тином
опухла дитина, голоднеє мре…
Т. Г. Шевченко
ІІ. О с н о в н и й е т а п
Хід проведення усного журналу
Ведучий. Не звільняється пам’ять,
відлунює знову роками.
Я зітхну…Запалю обгорілу свічу.
Помічаю: не замки-твердині, не храми —
Скам’янілий чорнозем —
потріскані стіни плачу.
Піднялись, озиваються в десятиліттях
з далини, аж немов
з кам’яної гори надійшли.
Придивляюсь:,,Вкраїна,
Двадцяте століття’’.
І не рік, а криваве клеймо:,,33’’
Ведуча. Був тоді в Україні великий голод. Але не було ні війни, ні суші, ні потопу, ані моравиці. А була тільки воля одних людей проти інших. І ніхто не знав, скільки люду невинного зійшло в могилу – старих, молодих, і дітей, і ще не народжених – у лонах матерів.
Ведучий. Сторінки нашого усного журналу присвячуємо пам’яті про тих, хто загинув у роки жахливого голодомору 1932-33 років.
Сторінка перша
Причини і передумови голодомору
Хтіли стати господарями
При совіцькій владі
Як залишимось живими,
То будемо раді.
(співанка часів голодомору)
Український народ пережив багато трагедій і одна з них – це голодомор 1932-33 років. Голод – це не тільки смерть, а й духовна руїна, знищення здорової народної моралі, втрата ідеалів, занепад культури, рідної мови, традицій. Пекло, створене в Україні на початку 30-х рр.. ХХ ст., не можна ні з чим порівняти ні у вітчизняній, ні у світовій історії.
Підґрунтя голодомору було закладене 1927 року поверненням до практики примусових заготівель сільськогосподарської продукції. Обшуки, штрафи, розкрадання майна неплатників податків і боржників, депортації найнепокірніших – усі ці акції з арсеналу,,воєнного комунізму’’ повернулися до практики боротьби з українським селянством.
Постанова РНК УСРР від липня 1929 року,,Про поширення прав місцевих Рад щодо сприяння виконанню загальнодержавних завдань і планів’’ давала право накладати штрафи до 5-кратного розміру від вартості незданого хліба, продавати господарства боржників, порушувати проти них кримінальні справи.
У сталінських планах колективізація розглядалася не тільки як джерело вкрай потрібних коштів – разом з індустріалізацією вона відкривала шлях до знищення багатоукладності сільського господарства, утворення на селі нового соціального прошарку – селян-кріпаків держави.
Колективізація, яка перетворилась на колонізацію, викликала опір. На селі з січня до червня 1930 р. було зареєстровано 1500 терористичних актів проти представників влади. Селяни масово забивали худобу, щоб вона не потрапила до колгоспу.
Влада застосовувала всілякий тиск на селян-одноосібників – погрози, наклепи, примус. Хулігани тинялися коло їх хат, насміхалися над ними. Листоношам наказували не доставляти їм пошту, в медичному центрі їм казали, що приймають як пацієнтів тільки колгоспників. Часто їх дітей з ганьбою виганяли зі школи. Таку людину розглядали як злочинця.
Більшовицька влада шукала різні способи змусити стати на коліна українського селянина. Одним з них було розкуркулення,,,ліквідація куркулів як класу’’. Згідно постанови ЦК ВКП(б) від 30.01.1930 р.,,Про заходи щодо ліквідації куркульських господарств у районах суцільної колективізації’’,,куркульські сім’ї’’ поділялися на 3 категорії: перша – активні,,вороги радянської влади’’(міра покарання – розстріл або тюрма); друга – ті, що менш активно чинили опір,,розкуркуленню’’(заслання в північні райони країни); третя -,,куркулі, які не чинили опору (спецпоселення за місцем проживання). Отже, селянам нічого не залишалося як іти в колгоспи. Насильницька колективізація призвела до кризи сільськогосподарського виробництва в Україні. Селяни, насильно об’єднані в колгоспи, не були зацікавлені в результатах своєї праці, оскільки продукцію забирала держава.
Хлібозаготівельна кампанія 1931-1932 рр. фактично вимела в селах все зерно, навіть посівний фонд. У результаті вже в грудні 1931 року почали поступати перші відомості про голод в окремих селах. У першій половині 1932 року від голоду загинуло 150 тис. осіб. Фізично ослаблене селянство не могло ефективно провести весняну посівну кампанію 1932 року. Ускладнювала ситуацію і безгосподарність в колгоспах. На 20 травня 1932 року у республіці було засіяно половину запланованих площ, через неякісний обробіток частина посівів загинула. І все ж урожай 1932 року міг забезпечити У
країну мінімумом продовольства. Та радянському керівництву потрібен був хліб для продовження розпочатої масштабної індустріалізації. У голодні 1932-1933 рр. продаж і вивезення зерна за кордон становив 3 млн. т. Це не більше, ніж в попередні і наступні роки. Врожаї були і значно меншими (наприклад, 1936 р.), але голоду не було. То чому ж виник такий страшний голод? Чи не можна було його уникнути?
Майже в кожному зарубіжному повідомленні, яке торкається кількості жертв голодомору в Україні, цитується книга У. Черчілля,,Друга світова війна’’. Автор згадує розмову зі Сталіним, яка відбулася 15. 08. 1942 року. Англійський лідер запитував тоді Сталіна,,Чи можете ви порівняти втрати у війні із втратами від голоду, пов’язаного з колективізацією 1932-1933 рр.?’’ Сталін нібито відповів,,Це був дійсно жах. Він продовжувався роками. Але це було абсолютно необхідно для того, щоб на наших фабриках з’явилися нові машини, а на полях – трактори’’. Думається,,,вождь країн і народів ’’ був тут не зовсім щирий. Голод був заздалегідь продуманий державою в особі Й. Сталіна і його вірних,,однодумців’’ як акт геноциду проти українського народу.
Сторінка друга
,,Закон про п’ять колосків’’
Це остання хлібина, остання…
Очі горем налиті вщерть.
Батьки й діти не їли зрання.
Це остання хлібина остання…
Після неї – голодна смерть…
Б. Олександров
У 1932 році в Україні повністю вичерпались запаси хліба, голод підкошував цілі райони і області. Частина партійно-державних керівників на власні очі бачила трагізм ситуації і закликала зменшити розмір хлібозаготівель. У відповідь, як кваліфікувалося - за,,опір’’, було знято до кінця року з посад 20 % голів колгоспів.
7 серпня 1932 року Й. Сталін власноруч підписав закон,,Про охорону соціалістичної власності’’, який в народі називали,,законом про п’ять колосків’’, згідно з яким за крадіжку колгоспної чи кооперативної власності виносився розстріл чи позбавлення волі строком на 10 років. Так було відкрито шлях масовим репресіям і одночасно головної в 1932-33 рр.,,мирної зброї’’ – голоду.
Бо саме в цей час на полях ночами почали з’являтися селяни – переважно жінки, яким нічим було годувати дітей. Чиновники їх називали,,перукарями’’: вони ножицями зрізали колоски на тих полях, де ще рік-два тому працювали як повноправні господарі.
Голодне лихоліття найбільше вразило дітей, третина всіх померлих від голоду – діти. Вони виявились найменш захищеними. За переписом населення 1926 року дітей віком до 4-х років виявилось 16 %, тобто в голодному 33-ту їм мало б виповнитися 10 років…
,,…Весна… А над селом нависла чорна хмара. Діти не бігають, не граються. Ноги тоненькі, складені калачиком, великий живіт… Сидить дитина і гойдається всім тілом: назад-вперед, скільки сидить – стільки гойдається, і безкінечно одна пісня на півголосом: їсти, їсти, їсти… Ні від кого не вимагаючи, ні від батька, ні від матері, а так у простір, у світ – їсти, їсти, їсти…’’
Виявом дитячої смертності не займався ніхто. В Україні було 55 тис. сіл і в кожному помирали діти. Щоб не дивитись на муки своїх дітей матері прискорювали сумний кінець…
Спіте, діти, спіте міцно,
Янгол Божий на порозі,
Вже не буде їсти хтітись.
Натопила маковинням,
Затулила ляду й комин,
І в тумані темно-синім,
Заспівала колискову:
Спи, синочок, горе-ласку,
Засинай… навіки доню…
Та найстрашніше було інше, Були такі, що, збожеволівши від голоду, різали та варили трупи, вбивали власних дітей та варили їх…
Боїться не глуму, не хижого звіра,
Боїться не смерті у сум – неврожай.
А крику дитини, яку вона з’їла:
- Не ріж мене, мамо, не ріж, не вбивай,
Як сталось – не знає, як бути – не знає.
Провал, божевілля – сокира і ніж,
Та жах пам’ятає і крик пам’ятає:
- Не ріж мене, мамо, матусю, не ріж…
Українське село гинуло мовчки, навіть випадків спонтанного протесту спостерігалося дуже мало. Люди їли мишей, щурів, горобців, земляних хробаків і слимаків, варили шкіру із взуття. Вживали в їжу кульбабу, кропиву, реп’яхи, проліски, акацію, липу. У людей розпухали обличчя, ноги, животи. Померлих, а часто ще й живих, звозили, скидали в ями й закопували. Прагнучи врятувати хоча б своїх дітей від голодної смерті, селяни везли їх у місто, залишали в установах, лікарнях, на вулиці.
Сторінка третя
Посилення,,хлібозаготівель’’ та їх суть
Хто знав,
хто вів смертям і стратам лік?..
Інформація про голод, що надходила з багатьох джерел, у деталях була відома вищому керівництву партії і держави. Але замість того, щоб рятувати селян, держава посилила тиск на них, прагнучи за будь-яку ціну виконати план хлібозаготівель. В жовтні 1932 року в Україну була направлена комісія на чолі з головою РНК СРСР Молотовим, що мала надзвичайні повноваження і ще більше погіршила ситуацію в сільському господарстві, довівши її до межі національної катастрофи. Питома вага хлібозаготівель 1932 року перевищила критичну межу – 80%.
З
метою втримання України під своїм контролем Сталін направив в республіку на відповідальні пости вірних йому осіб, ініціював масштабні кадрові зміни. У січні1933 року Політбюро ЦК ВКП(б) рекомендувало обрати другим секретарем ЦК КП(б)У і першим секретарем Харківського обкому П. Постишева. З його ініціативи у 1933 році в республіці було замінено понад 53% голів колгоспів, понад 70% голів райвиконкомів і 60% голів сільрад. Новопризначені зі шкіри лізли, щоб догодити начальству.
Активно включилися у процес хлібозаготівель органи безпеки. Лише в листопаді 1932 – січні 1933 рр. ДПУ УСРР знешкодило 1208,,контрреволюційних’’ колгоспних груп. 27 грудня 1932 року на території СРСР було запроваджено єдиний паспортний режим та інститут прописки, за яким селяни паспорти не отримали, а отже, не мали можливості пересування і працевлаштування. На кордонах республіки було встановлено загороджувальні загони, транспортні відділи ДПУ СРСР отримали директиву щодо недопущення масового виїзду селян в інші регіони.
,,Восени 1932 року мій батько, мати і нас, четверо дітей, виїхали до Московської області. Батько працював сторожем у радгоспі недалеко від Москви. Але весною 1933 року нашу родину органи НКВС силою заставили вернутися в Україну. Батька заарештували і вислали в Мурманськ на примусові роботи. Менші мої брат і сестра померли тут, у Богачівці, коли повернулися’’(зі свідчень М.Л. Медведко, с. Богачівка Звенигородського району Черкаської області).
Масове голодування селян, яке розпочалося в грудні 1931 року і тривало до впродовж 22 місяців, привело українське село до жалюгідного стану. Люди гинули від фізичного виснаження, отруєнь, вбивств, трупоїдства, самогубств. Уряд свідомо маскував голод, переселяючи у спустошені села України селян з інших регіонів СРСР. Тільки з листопада до грудня 1933 року в Україну з Білорусії було відправлено 40 ешелонів з колгоспниками, з центральної чорноземної області – 43, з Іванівської – 24.
У це не можливо повірити, але навесні 1933 року, коли настав пік голоду, в Україні щодня помирали голодною смертю 25 тис. чол., щогодини – 1 тис.
І в цей час, підбиваючи підсумки першої п’ятирічки, Сталін заявив,,Ми досягли того, що матеріальне становище робітників і селян у нас із року в рік поліпшується. У цьому можуть сумніватися тільки запеклі вороги Радянської влади’’. А народ, не втративши притаманні йому гумор, іронію, сарказм, сміявся над більшовицькими мерзотниками, над,,новітнім Чингізханом’’ – Сталіним:
Прийди, Сталін, подивися,
Як колгоспи розжилися:
Клуня драна, хата боком,
Ще й кобила з одним оком…
Сидить Сталін на престолі,
Та на скрипку грає,
На Вкраїну хліборобську
Скоса поглядає.
Ой грав Сталін, ой грав Сталін -
Став перебирати,
Так обдерли Україну,
Що аж ребра знати...
Ой грав Сталін, ой грав Сталін -
Аж струни порвались,
На Вкраїні люди вмерли,
Деякі зостались…
,,Сталін землю відібрав, наче руки відірвав’’
,,Буксир ходить попід хати, у людей щоб хліб забрати’’
,,Буксир добре старається, мужик під тином валяється’’
,,Голод, холод в нашій хаті – ніщо їсти, ніде спати’’
,,Ой за тії колоски відбула я Соловки’’
,,А у СОЗі добре жить: один робить – 100 лежить’’
Сторінка четверта
Масштаби і наслідки голодомору
Багаті? – Старцюватимете!
Співучі? – Заплачете, затужите!
Горді? – Впадете на коліна!
Густо людні? – Прополемо!
В історію оглянетесь? – Очі виколемо!
В партійних і державних документах термін,,голод’’ не вживався. Вся документація, пов’язана з проблемою голоду, зберігалася під грифом,,Таємно’’, відправлялася на місця зашифрованою. За кордоном вперше інформація про голод була надрукована в березні 1933 року в газеті,,Манчестер гардіян’’. Відповіддю радянської сторони стала заборона іноземним журналістам відвідувати місцевості, які постраждали від голодомору. Така офіційна лінія не лише приховувала масштаби голоду, а й унеможливлювала будь-яку допомогу міжнародної спільноти. Лише з грудня 1987 р. в СРСР почали обговорювати і вивчати проблему голодомору.
Однак загальна кількість жертв катастрофи 1932-1933 рр. В Україні досі не відома. Дослідники визначають 5-7 млн. чол. А відсоток смертності дійсно коливається від 10-100%.
Найвищого рівня смертність сягнула в областях, що спеціалізувались на вирощуванні хліба,- Полтавській, Дніпропетровській, Кіровоградській, Одеській: мінімальний відсоток становив 20-25%. Наслідки голодомору не обмежуються демографічними втратами населення. Дослідники намагаються з’ясувати економічні, політичні, морально-етичні й соціально-психологічні наслідки жахливої трагедії ХХ ст. Вона має також національний аспект, який торкається не лише кількості жертв, а насамперед антиукраїнської спрямованості штучного голоду. Саме в 1933 році розпочалася масові гоніння на українську інтелігенцію.
Завдяки масовій колективізації, розкуркуленню, голоду і відвертому терору утвердилися соціально-економічні підвалини тоталітарного режиму.
К
олективна (державна) власність, що утвердилася внаслідок масової колективізації, економічно підживлювала однопартійну систему. Економічна одноманітність обумовлювала і соціальну однорідність – радянський народ, якому роками прищеплювали фанатичну відданість червоному вождю. Терор голодом виховав у людей сліпе поклоніння владі, терпимість:,,Аби не було війни і голоду, а все інше переживемо’’. Очевидці голодомору, їх діти успадкували генетичне почуття страху.
Досі важко встановити морально-етичний аспект голоду, мотиви свавілля, яке чинили активісти над односельчанами. Що спонукало масовий бандитизм? Чому селяни не повставали, а лише чинили пасивний опір? Опору не відбулося тому, що селян штучно поділили на бідняків, середняків і куркулів, зіткнули їх між собою. Необхідно зважити і на те, що режим жорстоко придушував будь-які спроби протесту. Голод як безкровна війна зламав опір селян, спустошив українські села, виморив найпрацездатних хліборобів.
Колективізація і голод започаткували,,розселянювання’’ України. Цей процес має не лише кількісні, тобто соціально-демографічні, а й соціально-побутові показники. Розселянювання – це страта селянина-універсала, який правив за господаря, агронома, носія духовної культури.
Від голоду загинули цілі покоління, а відтак було загублено історичну пам’ять нації, оскільки повмирали батьки, що не встигли передати досвіду від свого діда-прадіда.
Здається, тільки сліпий міг не побачити трагедію українського народу. І, виявляється, такі сліпі були. Ці сліпі свідомо, з відома влади, дезорієнтації світову громадськість, що в Україні голоду не було й немає. Дипломатичні служби загалом володіли інформацією про ситуацію в Україні в 1932-1933 рр. Проте страхітливі його масштаби замовчувалися. Крім того, багатьом на Заході складно було повірити, що тоді, як СРСР експортує зерно і відмовляється від продовольчої допомоги, в Україні може лютувати голод. Здійснивши ретельно підготовлені сталінським керівництвом подорожі по СРСР, Б. Шоу та прем’єр Франції Едуард Ерріо поверталися, захоплено розповідаючи про радянські поселення і ситих селян. А кореспондент,,Нью-Йорк Таймс’’ Доронті, який у своїх статтях заперечував існування голоду в Україні, навіть був нагороджений Пулітцерівською премією – за глибину і об’єктивність, тверду оцінку і виняткову ясність його репортажів з СРСР.
Через понад півстоліття комісія Конгресу США у своїх висновках зазначить, що американський уряд мав достатню і своєчасну інформацію про голод в Україні, але не зробив будь-яких кроків, щоб поліпшити ситуацію. У 1988 році Конгрес США офіційно визнав голодомор 1932-1933 рр. актом геноциду проти українського народу.
ООН та Рада Європи визнали голодомор як злочин тоталітарного режиму проти українського народу.
2
6 листопада 2006 року Верховна Рада України прийняла Закон про Голодомор 1932-1933 років в Україні. Закон визнає, що голодомор 1932-1933 рр. в Україні є геноцидом українського народу. Публічне заперечення голодомору визнається наругою над пам’яттю мільйонів жертв голодомору, приниженням гідності українського народу і є протиправним.
Прийняття цього Закону стало завершенням тривалої боротьби за відновлення історичної справедливості щодо тих, хто став жертвою цього діяння сталінського режиму. Проте і досі в Україні та за її межами є діячі, які заперечують голодомор як явище, або заперечують, що він був геноцидом українського народу.
Ведуча. Ми перегорнули останню сторінку нашого журналу. Але, на жаль, розповіді про ті страшні події можна було б продовжувати і продовжувати, пересипаючи їх сумними спогадами очевидців.
Ведучий. Ми живемо в інший час і не причетні до тих страшних подій. Та не дає спокою той спопелілий біль предків.
Ведуча. Хай простять нам наше безпам’ятство всі жертви голодомору, що лежать у сирій землі.
Ведучий. З давніх часів люди очищувались вогнем, запалювали свічку і мовчки клялися, що пам’ятають, що не забудуть.
Ведуча. Якщо наша розповідь дійшла до ваших сердець, запаліть свічки, хай вони згуртують нас у пам’яті і вірі.
Ведучий. Наша пам’ять про тих, хто не встиг запалити свічку. Хай запалені нами свічі побачать ті, хто став зорями.
Усі присутні запалюють свічки. Звучить метроном – хвилина мовчання.
ІІІ. Підсумковий етап.
ІV. Домашнє завдання. Опрацювати відповідний матеріал підручника. Скласти твір-роздум,,Трагедія України’’.
Тема: Громадсько-політичне життя.
Мета: охарактеризувати політичне життя в Україні в умовах утвердження сталінського тоталітарного режиму; закріпити вміння аналізувати і узагальнювати інформацію, систематизувати набуті знання, працювати з історичними документами; виховувати толерантне ставлення до протилежно полярних думок, активну громадську позицію.
Тип уроку: комбінований.
Вид заняття: урок-конференція.
Х і д у р о к у
І. Організаційний момент. Оголошення теми, мети і завдань уроку-конференції.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
,, Мозковий штурм ’’
Назвіть причини голодомору 1932-33 рр.
Чи згідні ви з думкою, що Сталін прагнув знищити українців як націю?
У чому суть,,закону про п’ять колосків’’?
Чому праця колгоспників була малоефективною?
Чим пояснюється поява,, ентузіастів’’ на селі?
Учні зачитують твори-роздуми,,Трагедія України’’
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
Зміни в соціальному складі населення.
Варіанти реферативних повідомлень учнів:
Особливість соціальної структури в УСРР.
Соціальна структура суспільства за Конституцією 1937 р.
Тотальний контроль держави за усіма ланками і сферами суспільного життя.
Вплив глибоких соціальних деформацій 20-30-х рр.. на сучасний історичний розвиток та духовне життя нашої держави.
Конституція УРСР 1937 р.
Варіанти реферативних повідомлень учнів:
Декларований демократизм державно-політичного устрою України.
Конституція СРСР (УРСР) – черговий пропагандистський крок влади.
,,Керівна і спрямовуюча роль комуністичної партії у політичній системі радянського суспільства’’.
3. Судові процеси в Україні.
Варіанти реферативних повідомлень учнів:
Насаджування атмосфери страху та створення образу ворога в суспільстві.
Репресії проти української інтелігенції під гаслом боротьби з українським націоналізмом.
,,Справа СВУ’’ – цілеспрямовані репресії проти дореволюційного покоління української інтелігенції.
Масові репресії та їх жертви.
Варіанти реферативних повідомлень учнів:
Мета сталінських репресій 1930-х рр..
Масова кампанія,,викриття ворогів народу’’ та репресії проти них.
Партійні чистки в Україні.
Доба ,,великого терору’’ в Україні.
Репресії за національною ознакою. Етноцид.
Обставини згортання процесу українізації.
ІV. Закріплення вивченого матеріалу.
Сталінська модернізація істотно вплинула на суспільно-політичне життя України. Змінилася соціальна структура населення, зростали міста, а в них – питома частка робітників-українців, формувалася українська інтелігенція. У результаті небачених репресій та ідеологічного тиску утвердилась необмежена диктатура Сталіна, монополізувалась влада комуністичної партії. Але масові репресії не становили основного змісту життя суспільства. Народ, долаючи повсякденні труднощі, прагнув щастя. Кожен влаштовував його, як міг. Підростало молоде покоління, яке народилося після Жовтневого перевороту і іншого життя не знало. Народ під впливом закликів,,про світле майбутнє’’ здійснював трудові подвиги, радів за кожен успіх країни.
V. Підсумок уроку.
VІ. Домашнє завдання: Опрацювати відповідний матеріал підручника. Підготувати повідомлення про діячів української культури 30-х рр.
Тема: Стан культури в Україні у 30-ті роки.
Мета: показати, що культура розглядалася радянським керівництвом як підґрунтя ідеології; розвивати в учнів вміння в умовах змагальності аналізувати, зіставляти, робити висновки, працювати в команді; виховувати кращі моральні якості, шанобливе ставлення до культурної спадщини, товариські почуття.
Тип уроку: комбінований.
Вид заняття: урок-змагання.
Х і д у р о к у
І. Організаційний момент. Оголошення теми, мети і завдань уроку. Отримані на уроці бали заносяться в рейтингову таблицю.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Фронтальне опитування:
Що послужило приводом до початку політичних репресій в Україні?
Чому в Україні репресії розпочалися раніше ніж в інших регіонах СРСР?
Під яким гаслом проводилися репресії проти української інтелігенції?
З яких причин виник конфлікт між Л. Троцьким і Й. Сталіним?
Які соціальні категорії стали жертвами доби,,великого терору’’?
Хто проводив чистку в лавах КП(б)У?
Які наслідки мали репресії проти національних меншин в Україні?
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
Становище в галузі освіти.
У 1930-х роках культурне будівництво розглядалося як один із фронтів соціалістичного будівництва, на якому потрібно було здійснити,,революцію в умах трудящих’’. Та для цього потрібно було ліквідувати неписьменність. У 1930 році вийшла постанова ЦК ВКП(б),,Про введення обов’язкового загального навчання в Україні’’ яка закріпила принцип обов’язковості навчання. Перебудовувалася вже існуюча шкільна мережа: початкові школи переводилися на семирічне навчання, деякі семирічки – на десятирічне.
Школа розглядалася державою як один із вагоміших ідеологічних інститутів. У 1931 році ЦК ВКП(б) прийняв постанову про те, що,,початкова і середня школа повинна виховати покоління, здатне остаточно встановити комунізм’’. Особливо контролювалося вивчення історії. Практично, це була історія Росії з деякими відомостями про минуле інших національних республік.
Самостійна робота з підручником
| Позитивне | Негативне |
Лікнеп дорослих | | |
Шкільна освіта | | |
Кадрове забезпечення | | |
Визначення термінів:
Всеобуч –
Уніфікація –
Коренізація –
Русифікація –
Видатні досягнення українських вчених.
Вищою науковою установою була Всеукраїнська Академія наук (ВУАН), яку в 1936 р. перейменували в Академію наук УРСР (АН УРСР). Держава фінансувала Академію і контролювала виконання планових завдань. У науково-дослідних інститутах було досягнуто вагомих результатів.
Колективна робота з підручником та посібниками.
Найбільші наукові центри | Видатні вчені | Сфера діяльн., досягнення |
| | |
Повідомлення учня.
Є
вген Оскарович Патон (1870-1953) народився в Ніцці, в родині російського консула. Закінчив Дрезденський політехнічний інститут та Петербурзький інститут інженерів шляхів. Визначний фахівець в галузі мостобудування: розробив понад 30 проектів мостів. Ініціатор залізничних і шосейних розбірних мостів.
Ще у 1914 р. Євген Оскарович висунув ідею про перспективність залізобетонних конструкцій проїзної частини і тротуарів. У 1930-і роки Патон заклав основи електрозварювання. У роки Другої світової війни він та очолюваний ним колектив розробили технології автоматичного зварювання під флюсом і запровадили його у виробництво передової військової техніки: танків, артилерійських систем, авіабомб, снарядів, мін.
З
1929 р. – Є. Патон дійсний член ВУАН.
У 1943 р. – йому присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці.
Вінцем його інженерної діяльності є міст через Дніпро в Києві, який по праву називають мостом Патона.
П
овідомлення учня.
Михайло Кравчук – провідний математик ХХ ст.. Народився вчений у родині землеміра на Волині 1892 року. Початкову освіту здобув вдома, Луцьку гімназію закінчив із золотою медаллю. У 1914 році закінчив Київський університет св.. Володимира.
Праці М. Кравчука становлять фундаментальне надбання в області вищої алгебри і математичного аналізу, теорії ймовірності та математичної статистики.
Поряд з науковою працею вчений викладає у київських гімназіях, Українському національному університеті, є членом Українського наукового товариства у Києві, співробітник Академії наук. З 1929 року – дійсний член ВУАН.
Настав 1937 рік, йому пригадали відмову виступати обвинувачем у,,справі СВУ’’. З’явилися погромні статті, влаштовувалися ганебні псевдо судилища… і далі – довга дорога до Владивостока, а потім у трюмі суховантажного судна морем ,,на дивну планету Колиму’’, з якої вороття вже не було…,,Поет німого числа’’ помер 9 березня 1942
,,Розстріляне відродження’’: література.
Робота з джерелом. Учні знайомляться з текстом, свої думки записують на аркуші і прикріплюють на дошці навкруг,,КОЛА ДУМОК’’.
,,Писати і саме писати за директивними вказівками центральних органів партії стало обов’язком письменника. Праця письменника стала партійно або ж державно обов’язковою. Письменник мусив бути носієм істини, яку ствердила партія… Прославляння – основний зміст літературної творчости… Одні з письменників мусять рубати ліс, полоти моркву, промивати золото, інші мусять репрезентувати літературу, привселюдно бити себе в груди і повсякденно додавати:,,я – ваш’’. Процес,,совєтизації’’ української літератури означав для В. Сосюри – злам з роками поневірянь, злиднів, голоду, розладу психіки, перебування в психлікарні; для П.Тичини – цілковитий розлад творчости, коли від,,кларнета пофарбована дудка зосталась’’, коли поезія стала справляти враження пародійності; для М. Рильського – поезія стала штампом; для Ю. Яновського – тяжким і трагічним шляхом глибокого психічного зламу…
Псевдописьменники заповнюють ряди українських письменників. Письменники були винищені… Українська література 30-х років в УРСР – це радянська література українською мовою…’’ ( В. Петров. Діячі української культури – жертви більшовицького терору 1920-1940 рр.).
Влада прагнула пролетаризувати галузь літератури. У 1930 році профспілки оголосили всесоюзний призов (!) робітників-ударників у літературу, в результаті до літературних гуртків в Україні було,,призвано’’ близько 2 тис. робітників.
Не забувало більшовицьке керівництво і про,,ідеологічне забезпечення’’ села. Пленум ЦК і ЦКК КП(б)У 22 листопада 1933 р. прийняв резолюцію, окремим розділом якої були,,Завдання культурної роботи на селі’’, а в 1938 році з’явилася постанова РНК УРСР і ЦК КП(б)У,,Про обов’язкове вивчення російської мови в неросійських школах України’’.
Повідомлення учня.
Лесь Курбас і театр,,Березіль’’.
Курбас Олександр Степанович (25.02.1887-03.11.1937) – видатний український театральний діяч і режисер. Народився в акторській сім’ї в Самборі (Львівщина). Середню освіту здобув у Тернопільській гімназії. У 1907-1908 рр. навчався на філологічному факультет Львівського університету. Працював у студентських театральних гуртках, в гуцульському театрі,,Верховина’’ Г. Хоткевича.
Н
априкінці березня 1916 р. Л. Курбас на запрошення М. Садовського переїжджає до Києва. Згодом приєднується до,,Молодого театру’’, який у 1919 році об’єднався з драматичним театром. 1920 року Курбас з колективом акторів утворив Київдрамте, який у 1921 році переїхав до Харкова. Ідеєю Курбаса в цей час було створення єдиної Всеукраїнської театральної академії. Поступово ця ідея трансформувалася й оформилася у творче об’єднання,,Березіль’’ 1922 р. до якого ввійшли близько 250 театральних діячів і акторів. Було створено 5 майстерень, режисерська лабораторія, 20 творчих дослідницьких комісій, станцій, бюро.
Театр,,Березіль’’ ставив п’єси світових і українських драматургів:,,Магбет’’ У. Шекспіра,,,Жакерія’’ П. Маріме,,,Хазяїн’’ і,,Сава Чалий’’ І. Карпенка-Карого,,,За двома зайцями’’ М. Старицького та ін.. Особливим успіхом користувалася п’єси М. Куліша,,Маклена Граса’’,,,Народний Малахій’’,і,,Мина Мазайло’’.
З початку 1931 року почалося активне цькування Л. Курбаса. Від нього вимагали відмовитися від,,помилок’’ та виступити проти М. Хвильового і М. Скрипника, але Курбас відмовився. Після цього його звільнили від обов’язків творчого керівника театру,,Березіль’’. Л. Курбас подався до Москви на запрошення Державного єврейського театру поставити на сцені,,Короля Ліра’’ У. Шекспіра. 26 грудня 1933 року дорогою до театру його арештували, заслали на Соловки. Розстріляний у листопаді 1937 року.
1933 року театр,,Березіль’’ переформували і перейменували в Харківський державний драматичний театр ім.. Т.Г. Шевченка.
Отже, як і література,театральне мистецтво попало під тотальний контроль з боку держави, і його не обминула ідеологічно-репресивна машина.
Повідомлення учня.
М
узичне мистецтво 30-х років.
Для творчості композиторів цього періоду характерним є звернення до радянської тематики в усіх творах. Радянській дійсності присвячували симфонічні твори К.Ф. Данькевич, Г.І. Майборода, Л.С. Гуров. Були створені опери,,Трагедійна ніч’’ К.Ф. Данькевича,,,Перекоп’’ Ю.С. Мейтуса,,,Щорс’’ Б.М. Лятошинського.
Діяли хорові колективи, симфонічні оркестри, відкривалися музично-драматичні театри, театри опери та балету.
Інформаційна розминка.
У
ЦК КП(б)У в 1934 році було висловлено думку, що кобза і бандура,,класово ворожі’’ інструменти, бо,,орієнтують музичний фронт на часи гетьманів і козацької романтики’’. Тому учасників з’їзду (близько 300 осіб) заарештували і розстріляли. Так радянська влада розправилася з тими, хто оспівував визвольну боротьбу українського народу і не хотів наслідувати метод соціалістичного реалізму в мистецтві.
Повідомлення учня.
А
рхітектура у 30-ті роки тяжіла до конструктивізму, суть якого полягала в граничному прагматизмі. Характерними ознаками цього стилю були доцільність, економність, функціональність, лаконізм в засобах вираження. Націлений на органічне поєднання мистецької творчості з масовим виробництвом, конструктивізм уникав невмотивованої декоративності, спрощував та схематизував мову мистецтва. Його утилітарність була підтримана партійним керівництвом. Інколи авангардні ідеї конструктивізму архітекторам необхідно було маскувати під панівні ідеологічні канони. Зокрема, автори приміщень Держпрому, щоб отримати дозвіл на будівництво, змушені були переконувати, що контури майбутнього архітектурного ансамблю повторюють форму перших нот пролетарського гімну,,Інтернаціонал’’.
С
талінізм згубно вплинув і на розвиток українського образотворчого мистецтва. У своєму прагненні встановити тотальний контроль над творчістю митців ідеологічна репресивна сталінська машина,,нав’язувала’’ жанри та теми сюжетів для їх полотен. Ті ж з новаторів, що не могли пристосуватись до системи адміністративно-директивного керівництва мистецтвом, ставали жертвами репресій. Був репресований, зокрема, талановитий художник М. Бойчук, представник українського авангардизму. Переслідувань зазнали і його учі та послідовники – О. Бірюков, О. Павленко, М. Шехман та ін..
Повідомлення учня.
І
ван Петрович Кавалерідзе (1887-1978) прожив велике життя і залишив помітний слід в українській культурі як видатний скульптор ( скульптури,,Святослав у бою’’,,,Хокеїст’’,,,Борис Годунов’’), художник ( портрети О. Пушкіна, М. Гоголя, М. Мусоргського ), талановитий режисер кіно і театру (,,Наталка Полтавка’’,,,Запорожець за Дунаєм’’,,,Повія’’,,,Григорій Сковорода’’.
У 1966 р. відбулася прим’єра п’єси І. Кавалерідзе,,Вотанів меч’’ у Тернопільському музично-драматичному театрі ім.. Т. Шевченка.
1969 року І. Кавалерідзе присвоєно звання народного артиста України.
В останні роки життя він створив пам’ятники Лесі Українці, Ярославу Мудрому, горельєф,,Богдан Хмельницький’’.
Український Мікеланджело ХХ ст.., митець-мислитель відійшов у вічність 3 грудня 1978 року.
Повідомлення учня.
1930 роки – це епоха сталінського пропагандистського кіномистецтва. Типовими стали стандартні кіно мелодрами з неймовірно щасливим кінцем, де особисте щастя невіддільне від загальнолюдського.
Перший ігровий фільм,,Іван’’ створив у 1932 році О. Довженко, який народився 10 вересня 1894 року у козацько-селянській родині сіяча, рибалки, перевізника на Десні Петра Семеновича та доньки ткалі, художника,,,народженої для співу’’ Одарки Єрмолаївни.
З
акінчивши Глухівський вчительський інститут у 1914 р., Олександр вчителює в Житомирі. Восени 1917 року вступає вільним слухачем на економічний факультет Київського комерційного інституту, а наступного року починає відвідувати лекції в Українській академії мистецтв. А потім…
,,Довженко знайшов те, чого шукав і чого не дали йому берлінська наука та перо журналіста. Він знайшов полотно, на якому постаті і образи, покладені пензлем, рухаються, живуть, ненавидять і кохають…’’ – писав Ю. Яновський.
С
вітову славу приніс йому фільм,,Земля’’(1930 р.). Та сталінська система не оминула і цього Титана Творчого Духу. Його кіноповість,,Україна в огні’’ була визнана антирадянською, яскраво націоналістичною.
,,Мене було привезено в Кремль…порубано на шмаття й скривавлені частини моєї душі розкидано на ганьбу і поталу на всіх зборищах. Все, що було злого, недоброго і мстивого, топтало і поганило мене… Я народився і жив для добра і любові… Мене вбила ненависть великих образ у момент їхньої малості…’’ (О. Довженко. Щоденник).
І навіть мертвого не пустили до України… Поховали в Москві. А помер Митець-романтик 25 листопада 1956 року.
Завдання учням. Порівняйте розвиток культури в 20-х і 30-х роках.
Поміркуємо. Чому держава активно нав’язувала митцям метод соціалістичного реалізму?
Церковна політика в Україні.
Робота в групах. Клас об’єднується в 4 групи. Кожна група отримує завдання і готує повідомлення.
1 картка. Формування атеїстичного світогляду радянського суспільства.
2 картка. Моральний аспект державної політики щодо віруючих громадян України.
3 картка. Матеріальні втрати християнства України.
4 картка. Нищення Української автокефальної церкви – однієї з основниї національно-духовних вартостей.
Висновок. Ліквідовуючи церковні громади і знищуючи храми, більшовицькі функціонери не змогли знищити релігійне життя. Більш успішним виявилося насадження,,наукового атеїзму’’ молоді і дітям. Поступово стало формуватись покоління людей, позбавлених в основній своїй масі віри в бога. Це спричинило глибокі моральні деформації в суспільстві, ріст бездуховності.
ІV. Закріплення вивченого.
Вивчаючи тему,,Соціально-економічні перетворення в радянській Україні (1929-1938 рр.)’’ ми з’ясували, що наприкінці 1920-х рр. існувала необхідність здійснювати індустріалізацію СРСР, в планах якої УСРР відводилась одна з основних ролей. Україна дійсно потребувала корінних змін в багатьох галузях промисловості, створення машинобудівного комплексу. На жаль, створення нового господарського механізму проводилось силовими методами, не прислухаючись до слушних пропозицій спеціалістів і господарників. Сталінська система прагнула встановити цілковитий контроль над усіма сферами життя суспільства. Голодом і репресіями у генетичній пам’яті українців було приглушено почуття гідності і індивідуалізму та прищеплено пасивність і страх. Наслідки цього відчуваються донині. Історики вважають, що найбільшим досягненням українців у те десятиліття було те, що вони пережили його.
Бліц-опитування.
Які завдання мала вирішити політика модернізації в УСРР?
Яке явище називають процесом,,розселянювання’’?
Які наслідки голодомору в Україні?
Яку мету переслідувало сталінське керівництво проводячи чистку в лавах КП(б)У?
Чому радянська влада вела боротьбу з неписьменністю дорослого населення?
У чому полягала особиста трагедія багатьох українських діячів культури?
Чи можна назвати нищення пам’яток церковної архітектури вандалізмом влади?
Чому,,бандура та кобза’’ стали ворогами сталінського режиму?
Чому вчительство найбільше постраждало від репресій?
V. Підсумок уроку-змагання: оголошення і нагородження переможців.
VІ. Домашнє завдання. Опрацювати відповідний матеріал підручника. Скласти тестові завдання до теми ,,Соціально-економічні перетворення в Радянській Україні (1929-1938 рр.)’’