Тема: Укладання памятки найпоширеніших випадків чергування голосних і приголосних звуків.

Мета: закріпити знання про чергування голосних [о] — [и], [е] — [і], [е] — [и], [о], [е] з [і] та приголосних звуків у коренях слів; формувати загальнопізнавальні вміння знаходити слова із зазначеною орфограмою в текстах; удосконалювати орфографічні й орфоепічні вміння; розвивати навички колективної та самостійної роботи; здатність до логічного мислення, творчу уяву; мовленнєві навички, збагачувати словниковий запас школярів; виховувати особливе ставлення до рідної мови, патріотичні почуття.

Тип уроку: узагальнення та систематизації знань

Хід уроку:

І Організаційний момент

ІІ Актуалізація опорних знань

  • Що вивчає фонетика?

  • Скільки всього звуків в українській мові? (38)

  • Скільки приголосних звуків? (32)

  • Що таке чергування звуків? (Іноді при творенні слова чи зміні його форми відбувається заміна одного звука іншим. Таку заміну звуків називають чергуванням.)

  • Які випадки чергування ви пам’ятаєте?

ІІІ Оголошення теми та мети уроку.

ІV Узагальнення та систематизація знань

Укладання памятки

Умови чергування

Приклади

Голосні

У закритих і відкритих складах [е], [о] // [і]

кінь — ко-ня;

ка-мінь — ка-ме-ня;

У небагатьох дієслівних коренях [е] // [и], якщо далі йде суфікс -а-

беру — збирати;

терти — стирати

У небагатьох дієслівних коренях [о] // [а], якщо далі йде суфікс -а-

могти — допомагати;

клонитися — кланятися

У небагатьох дієслівних коренях [е] // [і]

мести — вимітати

Приголосні

[г] // [ж] // [з]

крига — крижина — на кризі

[к] // [ч] // [ц]

жінка — жіночий — жінці

[x]// [ш]// [с]

горох — горошок — у горосі

[г] // [ж]

могти — можу

[т] // [ч]

котити — кочу

[с] // [ш]

просити — прошу

[ст] // ш [шч]

пустити — пущу

[д] // [дж]

садити — саджу

[зд] // [ждж]

їздити — їжджу

До губних приголосних при чергуванні додається |л']:

[б] // [бл'], [п] // [пл'], [м] // [мл'], [в] // [вл ] [ф] // [фл']

любити — люблю,

купити — куплю,

тямити — тямлю,

ловити — ловлю,

графити — графлю

Запам'ятайте винятки! Рушник, рушниця, соняшник, сердешний (у значенні «бідолашний»), дворушний, мірошник, торішній.

Не відбувається чергування

У дієслівних коренях [о] не чергується з [а]:

вимовити — вимовляти

виростити — вирощувати

простити — прощати

установити — установлювати

[о], [е] не переходить в [і]:

1)  У групах -ор-, -ер-, -ов- між приголосними: вовк — вовка, шовк — шовку;

2)  у групах із повноголоссям -оро-, -оло-, -ере-: город, мороз, порох, берег, зелень, через;

3)  коли [о], [е] вставні або випадні: земля — земель, казка — казок, вітер — вітру.

V Закріплення набутих знань

Гра «Хто більше?»

До слів ріг і друг доберіть спільнокореневі слова. Чи відбувається чергування звуків? (ріжок, на розі, Криворізький, дружина, дружній, друзі, дружити, подружжя, дружба)

Орфографічний практикум

► Перепишіть слова, вставляючи пропущені букви.

Зб..рати, вип..кати, г..няти, завм..рати, ву..ко, шк..льний, щ..ка, к..ня, Льв..в, підп..рати, в ру..і, торг..вельний.

Розподільний диктант

► Прослухайте слова. Запишіть їх у дві колонки, розподіливши так: 1) слова, у яких відбувається чергування голосних; 2) слова, у яких відбувається чергування приголосних.

Пекти — випікати, кожух — у кожусі, котити — катати, берег — узбережжя, нести — носити, клонити — кланятись, свекруха — свекрушин, мести — замітати, брести — бродити, гонити — ганяти, деру — задирати, воля — вільний, жінка — жінчин, нога — нозі, рух — у русі.

Доберіть спільнокореневі слова, з’ясуйте випадки чергування. Підкресліть олівцем орфограми.

Воля, рука, гонити, муха, дерти, робота, Ольга, ломив, око, друг, пекти, радості, стелити, річка, осінь, прикрасити, наука, літати, схопити, корінь, птах, плести, повага, вухо, берегти.

V Підсумок уроку

Бесіда

► Для чого необхідно знати різні випадки чергувань?

► Які ви знаєте види чергування голосних звуків? Сформулюйте правила.

► Які ви знаєте види чергування приголосних звуків?

VІ Домашнє завдання