Орлівський НВК

Індія

Урок географії у 10 класі

Провела вчитель географії

Сухомлин Наталія Ігорівна

Тема. Індія

Мета:

Навчальна: сформувати знання учнів про головні економіко-географічні та культурно-історичні особливості Індії; ознайомити з традиціями та звичаями індійського народу, його культурними надбаннями.

Розвивальна: розвивати творчі здібності дітей, логічне мислення, увагу, вміння аналізувати, зіставляти, презентувати опрацьоване, узагальнювати та робити висновки; формувати вміння працювати в групах.

Виховна: виховувати повагу до історії, культури та традицій інших народів світу.

Тип уроку: засвоєння нових знань

Форма проведення: інтегрований урок-подорож (географія, художня культура).

Обладнання: підручник, атласи, картки самооцінювання, мультимедіа-презентація.

Хід уроку

І. Організаційний момент. Вітання. Створення позитивного настрою.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Пофантазуємо і перенесемося в ХVІ ст. Ви почули слово «Індія».

Поділіться, яка виникла у вас уява? (багатства, казкові скарби, чудеса, загадкова та екзотична країна).

2. Ви живете у ХХІ ст. Що ви уявляєте сьогодні, почувши слово «Індія»? (одна з найбільших країн світу, яка розміщена на території Південної Азії, внесла вклад в розвиток цивілізації, наскільки різною є природа та люди, у ній представлено велике різноманіття народностей, мов, традицій, релігій і ландшафтів).

3. Пригадайте, хто з європейців відкрив шлях до Індії? (Васко да Гама 1497-1499 рр).

4. Що індійці подарували світу? (перші подарували світу шахи, десяткову систему обчислення, перші почали вирощувати цукрову тростину, рис, бавовну, розводити домашню птицю).

Дійсно, Індія – одна з колисок людської цивілізації.

Прийом «Асоціації»

Які асоціації виникають у вас, коли ви думаєте про Індію? (Ідуїстські храми, слони, корови на вулицях, йоги, сарі, Гімалаї, плантації індійського чаю тощо).

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Прийом «Слово вчителя»

Винятково багатоманітна і багатолика ця країна – далека і близька, розташована на півострові Індостан, який часто іменують субконтинентом.

«Країною чудес» називали її мореплавці й мандрівники минулого за казкову красу і багатство.

«Країною снігів і пальм» – самі індійці за вічнозелену рослинність і величні хребти Гімалаїв.

Країною контрастів є Індія сучасна, де плоска, як стіл, Індо-Гангська рівнина межує з найвищими гірськими вершинами, пустеля Тар – з південними штатами, що потопають у тропічній рослинності, космічні і атомні технології сусідять з дерев’яним ралом і серпом, будинки зі скла і бетону з міськими нетрями, найновітніші наукові досягнення з суцільною неграмотністю населення.

Завдання. Навести приклади природних, соціальних, економічних, геграфіних контрастів, які будете спостерігати на уроці.

IV. Сприйняття і осмислення нового матеріалу.

Зупинка «Вітальна»

Прийом «Візитка»

Площа: 3,287 млн. км². Населення: 1,21 млрд. осіб. Столиця: Нью-Делі. Глава держави: президент. Державний устрій: федеративна республіка. Входить до Співдружності націй, очолюваного Великобританією.

Прапор Індії

Складається з 3 горизонтальних смуг. В центрі розташоване синє колесо - символ чакри. В якості державного прапора використовується з 26 січня 1950 року.

Герб Індії

На емблемі зображені три азійські леви на круглій абаці. Четвертий лев знаходиться позаду і схований з виду. Емблема символізує націю, що «відважна у хоробрості, сильна в тілі, розсудлива у пораді та лякає супротивників». Абака прикрашена чотирма тваринами — символами чотирьох напрямків: лев — півночі, слон — сходу, кінь — півдня і бик — заходу (видимі лише кінь та бик). Абака спирається на розкритий лотос, що символізує джерело життя. Нижче за абаку розташований девіз, записаний санскритом: Satyameva Jayate — «лише істина перемагає».

Національна тварина – тигр

Поєднання грації, спритності і великої могутності зробили тигра національною гордістю Індії.

Національна квітка – лотос

З незапам’ятних часів вона є щасливим символом індійської культури.

Національний птах – павич

Люди оберігають павичів, керуючись релігійними і сентиментальними покликаннями. Павич охороняється «Законом про охорону дикої природи».

Прийом «Дивуй!»

Демонстрація слайдів під супровід вірша

Нас чекає Країна Чудес,

Шле палкі і сердечні вітання,

Де до подвигів Кама веде,

Що в індусів є богом кохання.

І пізнаємо Індію ми,

Де у джунглях палаци казкові,

Де могутні факіри живуть,

Де панує краса загадкова.

Своєрідні релігії тут,

У цій сонячній теплій країні.

З особливих обрядів-молитв

Починається кожна днина.

Тут шанують обряди свої

І традиції всі зберігають,

І до шлюбу далеко не всі

Тут за власним бажанням вступають.

Індійці великий народ:

Кожен шостий у світі – індієць,

Філософське життя тут ведуть,

Ще й займатися йогою вміють;

Легендарних багато тут місць,

І природа красива й чудова…

Дивовижно для кожного з нас –

Що священна індусам корова.

Вона вільно по вулиці йде

І не можна її проганяти.

Безперечно, цікаво для всіх

Такі речі про Індію знати.

Зупинка «Картографічна»

Республіка Індія розташована в Пів­денній Азії на півострові Індостан, що за формою нагадує трикутник, наче відгороджений від іншої Азії високою стіною Гімалаїв.

На півдні, сході, заході країна оми­вається Аравійським морем і Бен­гальською затокою Індійського океану.

Індія межує з Пакистаном, Афга­ністаном, Китаєм, Непалом, Бута­ном, Бангладеш і М'янмою. Найдовшим є кордон з Китаєм, що проходить головним Гімалай­ським хребтом.

Близькими морськими сусідами Ін­дії є острівні держави Шрі-Ланка і Мальдівська Республіка.

Через Індію проходять міжнарод­ні торгові шляхи, що поєднують Азію, Європу, Африку і Австралію. Це, безумовно, сприяє встановлен­ню Індією зовнішньоекономічних зв'язків.

Прийом «Т-схема». Позитивні і негативні риси ЕГП (робота в парах)

Зупинка «Історична»

Виступ експерта-історика. У ІІІ тис. до н. е. виникла Хараппська цивілізація. Пізніше існували Магадга, держава Гуптів, Великих Моголів. У період феодалізму вони розпалися на дрібні князівства.

Європейці почали колонізувати Ін­дію ще в XVI ст. Португальців, голландців, французів, англійців привабили її легендарні багатства. Англійці отримали перемогу над су­перниками в ході тривалих війн, і з середини XIX ст. Ін­дія фактично була сировинним до­датком Британської імперії, звідки вивозилися цінності і скарби, жорстоко експлуатувалось населення. У 1947 р. під тиском руху громадської непокори Велика Британія змушена була визнати незалежність Індії. У 1950 р. Індія була проголошена суверенною республікою.

Завдання. Чи принесла користь Індії британська колонізація?

Зупинка «Природна»

Рельєф. Індія є переважно рівнинною країною. Більшу її частину становить плоскогір’я Декан, розташоване на давній платформі. На півночі плоскогір’я переходить в Індо-Гангську низовину (20% площі країни). На крайній півночі країни простягається система молодих гір Гімалаї (середня висота 3000-4000 м на півночі).

Клімат. Територія розташована в тропічному і субекваторіальному поясах із типовим мусонним кліматом.

В Індії видиліяють 3 сезони:

1. Сухий прохолодний - +12˚ …+25˚ (з листопада до лютого)

2. Сухий жаркий - +35˚ …+40˚ (з березня по травень)

3. Вологий жаркий - +25˚ …+30˚ (червень-жовтень)

Річна температура - +25..+27°С. Опади: 2000-3000 мм на рік.

Найвологіше місце на землі – м. Черрапунджі (12000 мм опадів в рік), на заході - пустеля Тар – опадів не буває по кілька років.

Завдання. Проаналізуйте дані таблиці та поясніть, чому Індію називали перлиною Британської імперії.

Зупинка «Демографічна»

Виступ експерта-демографа.

Переписи населення в Індії проводяться кожні 10 років. І можна помітити, що кожен 6 у світі — індієць. Населення країни можна порівняти із сумарною кількістю людей, що проживають в Африці та Південній Америці. Величезний щорічний природний приріст дорівнює всьому населенню Австралії. За таких темпів кількість людей в Індії подвоюється кожні 80 років, тому, за прогнозами фахівців, вона випередить Китай у найближчі півстоліття.

Індія першою з країн, що розвиваються, почала проводити демографічну політику ще в 50-хрр. XX ст. Вона спрямовувалася не лише на скорочення народжуваності, а й на поліпшення матеріального забезпечення родини.

Трудові ресурси мають низький рівень кваліфікації. Близько 60 % економічно активного населення зайнято у сільському господарстві та менш ніж 20 % — у промисловості (зокрема й у кустарному виробництві).

За національним складом Індія найбільш національна держава світу. На її території проживає понад 150 націй та народностей, 18 офіційних мов, державні – хінді і англійська.

Релігійний склад населення Індії складний. Тут сповідують: індуїзм (83 %), мусульманство (12 %), буддизм, християнство та інші місцеві вірування.

Індія — густозаселена держава. Тут на кожний квадратний кілометр припадає 363 чол.

Життя в індійському місті.

Багатство і злидні живуть пліч-о-пліч. Заможні верстви становлять менш ніж 4% від загаль­ної кількості населення. 60 % населення країни офіційно живуть за межею бідності, багато людей живе в міських нетрях або взагалі без даху над головою.

Індійські міста дуже гамірні — безпе­рервно сигналять автомобілі, з ме­гафонів звучить музика, а торговці перекрикують один одного, напе­ребій пропонуючи товари. Перепов­нені людьми автобуси викидають хмари вихлопних газів. Багато тва­рин на вулицях ні в кого не викли­кають подиву. Містом розгулюють корови, кози і навіть мавпи.

У містах ремісники та торговці по­селяються в основному біля своїх майстерень або лотків, утворюючи професійні цехи. Будівлі в невисокі, вулички вузькі, а густота населення досить висока.

Міська біднота будує хатини з жес­ті й дерева та нелегально підключає їх до електромережі. Великою про­блемою міст є відведення нечистот. Зазвичай відходи стікають стічними канавами, викликаючи страшенний сморід.

Життя в індійському селі.

Серед­ній індієць — сільський житель, він цілий рік працює на зрошувальних полях, у сезон хариф вирощує рис, боби, а під час сезону рабі — пше­ницю, картоплю, овочі. Працює пе­реважно вручну, для обробки землі і як транспортний засіб викорис­товує бика; цілком можливо, що в нього немає своєї землі або він є власником дуже маленької ділян­ки. Частину зібраного врожаю він обмінює на предмети першої необ­хідності.

Він сповідує індуїзм; не знає дер­жавної ( англійської), мови, ледве читає другою державною мовою —хінді; його дружина неграмотна. У родині четверо дітей, троє з них уміють читати й писати. В його бу­динку немає електрики й газу. Хар­чується він в основному рослинною їжею. Найчастіше на його столі бу­ває рис, борошняні вироби, каша, боби, овочі, картопля, кисле мо­локо; паливом у його господарстві служить солома та кізяк.

Він ніколи не виїжджає за межі свого штату. Ймовірно, він та його дружина проживуть 60—65 років. Можливо, деякі з його дітей переїдуть до міста й будуть працювати в промисловості або сфері послуг, найшвидше в їхніх родинах буде менше дітей.

Проблеми народонаселення:

1. Проблема неписьменності – 35% населення.

2. Проблема бідності – 300 млн. живуть за межею бідності.

3. Проблема безробіття – 20% безробітних, низький рівень кваліфікації.

4. Проблема недоїдання і голоду.

5. Житлова проблема – велика кількість населення живе в нетрях.

6. Проблема соціальної нерівності.

Касти.

Важко повірити, але і в сучасній Індії зберігся поділ на касти. Каста, як рівень в соціальній ієрархії, визначає, на кому людина може одружитися, професію або рід діяльності, місце проживання і навіть правила прийому їжі. В Індії існує більше 2000 каст, які діляться на 4 кастові групи або варни:

• Брахмани - священики, вчені - найбільш освічена группа;

• Кшатрії - воїни, правителі;

• Вайшья - землероби і ремісники;

• Шудри – робітники.

• П'ята неофіційна группа - Недоторкані, займається найважчою і брудною роботою, яка може «осквернити» представників вищих каст. Наприклад, забій і розбирання худоби, вичинка шкіри.

Втім, розподіл на касти хоч і повільно, але втрачає своє значення, особливо в містах.

Завдання. Які засоби демограіфчної політики та які її наслідки? (робота з текстом підручника)

Зупинка «Народна»

Індійська цивілізація налічує понад 5 тисяч років. Її матеріальні пам'ятки — храми, мавзолеї, мечеті, пала­ци, форти — трапляються повсюди, багато з них відомі в усьому світі, її художня культура своєрідна і неповторна.

Багата духовна культура Індії – давній епос, образотворче та театральне мистецтво, класичний спів та танці, жіночий одяг сарі, культ змії кобри та багато іншого приваблює людей в цю країни з усього світу.

Індійська культура – це культура звуку.

Виступ експерта-народознавця

Музика. Індійська музика є однією з найдревніших і самобутніших музичних культур. Важливий етап розвитку індійської музики пов'язаний з найдавнішими літературними пам'ятниками –  Ведами, насамперед з хвалебними Самаведами. Сполучення музичних звуків розглядалися давньоіндійськими мислителями як енергія космосу і життя, та втілення ритмів розвитку Всесвіту

Індійський класичний танок являє собою ніби видиму музику (відеосюжет).

Одяг та його види. До повсякденного одягу індусів відносять насамперед сарі, потім — наплічні шалі і шарфи, а також відрізи на чоловічі стегнові пов'язки і на тюрбани. Барвистістю відрізняються тільки жіночі костюми, чоловічий одяг, як правило, однотонний: літом всі ходять в білому, взимку, у міру своїх достатків, носять куртки, європейські костюми і каптани різного крою. Кольоровими бувають лише широкі покривала, які замінюють пальто, і тюрбани, а також відрізи на «дхоті» — стегнові пов'язки.

Жіночий традиційний одяг. Індійсье сарі  складається з простого прямокутного шматка тканини (звичайно 8 метрів у довжину), який обертають навколо жіночого тіла. Індуска драпірує своє сарі згідно зі статусом, віком, професією, регіоном проживання і релігією.

Ленга-чолі — традиційне жіноче вбрання в Північній Індії. Зазвичай це вбрання вдягається на свята та весілля.

Сальвар-каміз. Чоловічий варіант сальвар-камізу називається курта-каміз. Це вбрання складається з трьох частин: сальвару (шаровари), камізу або курти (туніка чи сорочка до коліна або навіть довше) і дупатти або чунні (накидки).

Чоловічий одяг.

Дхоті являє собою прямокутний шмат тканини  2—5 м завдовжки, який обертається навколо ніг і стегон з пропусканням одного з кінців матерії між ногами для зав'язування вузла. Зазвичай для дхоті використовують білу або монотонну за кольором тканину, прикрашену візерунком по краю.

Прикраси.

Індія довгий час вважалася справжньою «скарбницею», що славиться своїми діамантами й іншими дорогоцінними каменями. Як у давнину, так і в пізніші часи індійці прикрашали себе безліччю коштовностей. Знов-таки люди, які належали до вищих варн, носили багаті намиста і сережки з дорогих каменів, безліч браслетів, що прикрашали руки від кисті до ліктя і щиколотки ніг. Представникам нижчих варн доводилося прикрашати себе дрібничками з дерева і кольорових камінчиків.

Прикраси індійської моди — намиста, шпильки, кільця, браслети.

Менді — мистецтво розпису тіла хною. Порівняно швидкий, безболісний і найбезпечніший спосіб нанесення тимчасового татуювання. Сьогодні це мистецтво широко розповсюджене в усьому світі, особливо в Індії та країнах сходу.

Індійське кіно. Індійська кіноіндустрія є найбільшою у світі, а її головний кінематографічний майданчик знаходиться в Болівуді в мегаполісі Мумбаї, тут продукуються комерційні фільми на хінді  і вона є найпліднішою кіностудією у світі. Але ще й по всій країні розкинулися національні й дуже продуктивні студії, які творять свої фільми на національних й поширених мовах всієї Індії — розвиваючи тим самим культурне й мовне різноманіття Індії. Крім того, авторське кіно Індії також здобуло визнання, особливо в світовому кінематографі.

Завдання. Дізнатись про значення жестів у індійському танці та використати знання на уроці художньої культури.

Зупинка «Традиційна»

1.Вітання. У Індії не часто потискують один одному руки, а поцілунки і обійми тут не прийняті. З жінкою вітатися за руку заборонено, як і класти руку на плече чоловікові або жінці. Свого духовного наставника або батьків прийнято вітати, кланяючись в ноги.

Права рука в Індії вважається чистою. Не можна нічого давати і брати лівою рукою - це знак неповаги. Без необхідності не можна торкатись інших людей цією рукою. Неприпустимо торкатись лівою священних зображень і інших сакральних предметів в храмах і місцях поклоніння.

2. Народжуваність дітей, як і скрізь залежить від статусу: в бідних їх багато, в багатих двоє або максимум троє. У індійській сім'ї народження хлопчика – продовжувача роду, прирівнюється до свята, тому в деяких сім'ях народжується багато дітей-дівчаток, поки не народиться хлопчик.

Вважається, що дитина буде знаходиться під заступництвом Бога, ім'ям якого його назвали.

3. Холі. Свято весни. Головним бо­жеством під час Холі вважаєть­ся бог задоволення Кама. Три дні святкування вулиці, парки, пло­щі заповнені людьми, вимазаними різнокольоровими фарбами. Зві­дусюди можна почути сміх, крики людей, що обливають один одно­го фарбами з пляшок, відер тощо. І дорослі, і діти радіють і весе­ляться.

7. Заклинання змій. Багато індійців займаються дресируванням кобр. Заклинач награє мелодію, похи­туючись вперед-назад, що приму­шує кобру підніматися і наслідувати його рухи. Індійська (очко­ва) кобра настільки ж гарна, як і небезпечна. Як і інші змії, ко­бра абсолютно глуха. Очкові змії, що похитуються під звуки флейти факіра, не чують її мелодії. Їх зача­ровують рухи заклинача, і той, чу­дово знаючи натуру кобри, безпо­милково оцінить дистанцію.

11. Релігійний обряд спалювання.

Варанасі - місто, смерть і спалювання в якому дає індуїстові деякі блага в майбутньому житті. Спалювання проводиться в крематорії, що знаходиться на березі. Крематорію належать і 3 готелі, в яких доживають свій вік люди, що приїхали вмирати. Спалювання це складний обряд, що включає обмивання, оплакування, читання молитов, власне спалювання і розвіювання попелу над Гангом, не повністю спалених, просто кидають в середині річки з вантажем, прив'язаним до ніг. І проте люди купаються в Гангу, миються, перуть білизну, п'ють воду і відвозять воду з собою, вважаючи що "Ганг - річка чиста. Бруд - брудний".

Завдання. Привітайтесь по-індійськи (Намасте!)

Зупинка «Економічна»

Виступ експерта-економіста. Індія – одна із лідерів третього світу. Вона успішно проводить індустріалізацію, аграрні реформи, здійснює космічну програму.

В Індії немає єдиного домінуючого центру.

Існує мовби чотири “економічні столиці” – північ, південь., захід, схід.

Мумбай (Бомбей), Делі, Колката, Ченнай (Мадрас).

Промисловість Індії сконцентрована в районі р. Дармодар, де є родовища залізної руди, кам’яного вугілля за наявності електроенергетики, машинобудування, чорної та кольорової металургії («Індійський Рур» або «Індійський Донбас»).

Бокаро – центр металургії

Ранчі – центр важкого машинобудування

Бангалор – центр електронної промисловості і космічних досліджень

Основний вид палива –вугілля. ТЕС дать 72% виробництва електроенергії . 60% добутих залізних руд експортується. Виплавляється алюміній, мідь, свинець, цинк.

Займає 5-те місце в світі за виплавкою сталі.

Машинобудування багатогалузеве: важке, транпортне (автомобілі, тепловози, морські судна, авіакосмічне), точне (побутова техніка). Індія виробляє мінеральні добрива, синтетичний каучук, полімери та пластмаси, фармацевтику, бавовняні тканини, джут, чай, ювелірні вироби, алмази, шалі (Кашмір), килими, ковдри, сувеніри.

Сільське господарство

• домінуюча галузь індійської економіки, має яскраво виражене рослинницьке спрямування (78% вартості);

• за обсягом с/г виробництва держава посідає 4-е місце у світі і є одним з найбільших виробників чаю, арахісу, цукрової тростини, зернобобових, джгуту, деяких спецій;

• 2-е місце у світі (після КНР) за виробництвом рису;

• 3-є місце за виробництвом тютюну;

• 4-е місце за виробництвом пшениці , бавовни.

Індія займає перше місце в світі за поголів’ям великої рогатої худоби та одне з останніх за вживанням м’ясних продуктів, так як релігійні погляди індуїзму підтримують вегетаріанство, забороняють вживати як продукт харчування яловичину та вбивати корів (в давній Індії вони були символом родючості).

Також характерні інші галузі: вівчарство, птахівництво, вирощування кіз.

В приморских районах велике значення має рибництво, вилов риби, креветок та інших морепродуктів.

Внутрішні перевезення здійснює залізничний і атомобільний транспорт.

Зовнішньоторговельні перевезення майже повністю здійснюються мор­ським транспортом. Повітряним транспортом здійсню­ються переважно пасажирські пе­ревезення — міжнародні аеропорти Делі, Колката, Мумбай належать до найбільших у світі.

У сільській місцевості зберігаєть­ся роль гужового і в'ючного тран­спорту.

Прийом «Аукціон знань». Назвати якнайбільше продукції індійської економіки.

Зупинка «Туристична»

Виступ гіда. Пам'ятники та храми, якими славиться Індія, — це справді те, що варто побачити.

1. Червоний Форт. Має червонуватий колір, бо по­будований із рожевого пісковику понад 350 років тому. Знаходиться в Делі.

2. Кутаб - Мінар — найвища в Індії (майже 73-метрова) вежа, вправно побудована з пісковику і мармуру. Спочатку вона слугувала оглядовим майданчиком принцесі, яка дивилася звідти на чудову долину Джамни, а згодом, із впровадженням ісламу — мінаретом. Вік вежі — майже
   800 років

3. Тадж - Махал. Одне із семи чудес світу. Знахо­диться в Агрі. Вважається символом любові. Це вер­шина архітектурного мистецтва. Шах Джахан збудував його для дружини Мумтаз Махал, яка померла при народженні 14-ї дитини. Майже 20 років 20 тисяч лю­дей будували споруду, після чого всім їм відрубали руки, аби не могли відтворити щось схоже.

4. Храм Лотоса –  бхаїстський храм, розташований у місті Нью-Делі. Будівництво почалося в 1978 році та було завершене  1986 року. Архітектор храму - Фаріборз Сахба, канадець іранського походження. Центральний зал храму має діаметр 75 метрів, висота 31 метр, місткість — 1300 місць.

За законами Бахаї храм відкритий абсолютно для всіх, незалежно від віросповідання, національності, статі і віку. У ньому не проводяться традиційні проповіді і ритуали, а молитися там можна будь-якому Богові.

5. Кхаджурахо. Скульптури храму – неповторний зразок еротичного мистецтва, що наділялось релігійною суттю утвердження життя.

6. Золотий Храм сикхів, оточений священним водоймищем безсмертя. Таку назву він носить не просто, адже насправді храм покритий справжнім золотом. Існує легенда, що купол покритий 750 кілограмами золота. Головна святиня сикхів розташовується посеред священного озера Армітсар ("озеро божественного нектару"), чия назва дала ім'я місту. Потрапити в храм можливо тільки пройшовши по вузькому мармуровому мосту. Золотий Храм уособлює суть вірувань сикхи - рівність всіх релігій, тут всі люди рівні, не залежно від віросповідання та соціального статусу. У храмі є їдальня, яка щодня годує 30 000 охочих, а працівниками їдальні є волонтери. Так само, тут є спальні кімнати, в яких можна залишитися на ніч. Сплять там просто на підлозі, пліч -о-пліч, паломники і туристи з усього світу.

7. Храм Лакшмінараяна

Храм Лакшмінараяна - індуїстський храм в Делі. На території храму знаходиться багато гробниць, фонтанів та великий сад. Щороку на день народження бога Крішни тут проводиться великий фестиваль Крішна - Джанмаштамі

8. Печери Аджанти

Печери Аджанти – одна із найвідоміших визначних пам`яток Індії. 29 буддійських храмів, що беруть свій початок ще із другого сторіччя до н.е., включені в список спадщини ЮНЕСКО, поряд з іншими пам`ятниками історії й культури. Це унікальне місце, де кожний клаптик землі просочений духом стародавності

9. Храм сонця

Храм сонця в Конарку або Чорна пагода – храм в місті Конарк в індійському штаті Орріса. Храм збудований з окисленого залізистого пісковику монархом Нарасімхадеава зі Східної гангської династії. Храм є одним з найвідоміших в Індії та об'єктом Світової спадщини

Завдання. Складіть поради для туристів

Індія - традиційна країна із стародавньою релігією і культурою.

Поважайте місцеві звичаї і норми поведінки.

Не носіть дуже короткий і відкритий одяг.

Взуття завжди залишайте біля входу в храм.

Фотографувати можна тільки з дозволу служителя храму.

 V.Узагальнення та систематизація знань.

Прийом «Логічний Вінегрет» (з переліку понять та термінів виберіть лише ті, що стосуються Індії та поясніть їх значення).

Сієста, холі, І тип відтворення, ІІ тип відтворення, високий рівень урбанізації,

Тадж –Махал, Токіо, Пенджаб, Храм Неба, Фудзіяма, саті, сарі, кімоно, саке, брахмани, рабі, хариф, татамі.

Прийом «Сенкан»

Індія

Багатолика, неповторна

Розвивається, виробляє, дивує

Країна лотоса, храмів і джунглів

Субконтинент

VI. Підсумки уроку

Індія визнала незалежну Україну 26 грудня 1991 року, а 17 січня 1992 року встановила з нею дипломатичні відносини. З цього часу в Києві працює посольство Республіки Індії. Зовнішньоторговельний оборот між Індією та Україною вже перевищує 300 млн. доларів США. Індія майже втричі більше купує товарів в Україні, ніж їй продає.

Україна експортує до Індії олію, метал, котли, машини,добрива, хімічну продукцію, а імпортує з Індії – ліки, пластмаси, полімери, чай.

Налагоджувати мости дружби треба, адже у нас з індійцями одне коріння. Навіть у наших мовах, що беруть початок з сансскриту, є до 1000 співпадінь: агні – вогонь, дживаті – життя, бхрат – брат, маті – мати.

Ми маємо повчитись у індійців оптимізму, бо люди, які живуть дуже бідно, завжди привітні і ніколи не нарікають на свою долю

Я хочу закінчити нашу подорож словами Марка Твена:

„Земля мрій і романтики, нечуваного багатства і небувалої злиденності, розкоші і бідності, палаців і халуп, голоду і чуми, духів і велетнів, ламп Алладіна, тигрів і слонів, кобр і джунглів; країна сотень народів і мов, тисячі релігій і двох мільйонів богів...”

VII. Домашнє завдання.

1. Опрацювати §36

2. Написати твір: «Один день в Індії».