Манченко Ілля
Маріуполь
2015
УДК 82-1/477.62
ББК 84.4 .(4Укр – 4 Дон)
М23
Манченко Ілля
Поет висловлює щиру вдячність
патріоту України –
Тернавському Юрію Івановичу
за сприяння у виданні збірки патріотичних віршів.
СЛАВА УКРАЇНІ!
ГЕРОЯМ СЛАВА!
ІSBN 966-8739-31-0
Манченко Ілля Анатолійович народився 30 травня 1986 року в м. Маріуполі Донецької обл. З самого дитинства виховувався в сім’ї, де панували українські звичаї та традиції.
Після закінчення школи вступив на філологічний факультет Маріупольського державного гуманітарного університету на спеціальність «Українська мова та література», після закінчення якого працює за фахом у загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №30.
П’ята збірка Манченко Іллі є продовженням попередньої збірки під назвою «Герої не вмирають…» і є відображенням його почуттів, переживань. Кожен вірш написаний поетом пропущений через серце і душу. Він ніби разом із бійцями перебуває на передовій і все, що там відбувається переносить на папір.
Ця збірка Манченко Іллі присвячена трагічним подіям, які відбуваються на Сході України. Збірка «Перемога близька» - це символічне вшанування пам’яті всіх загиблих героїв та пошана до тих воїнів, які наближають перемогу.
Вчитель вищої категорії
Викладач української мови
та літератури ЗОШ№30
Гур’єв С.Р.
ПРОЙШОВ ДО ПЕРЕМОГИ КРУТІ СХОДИ
Мамо, я повернувся, я живий,
Ти не дивуйся, що без нагороди,
Я просто втомлений, а не сумний,
Пройшов до перемоги круті сходи.
Ти не питай, чом очі вже не ті
І посмішка не сходить на обличчя,
Запеклі рік переживав бої,
Там залишились друзі мої ліпші.
Не раз ходили в розвідку разом,
Не раз живими з неї повертались,
Бувало важко дуже нам часом,
Та смерті ми ніколи не боялись.
Я повернувсь, вони лишились там,
Герої, побратими, друзі кращі,
Земля хай буде пухом козакам,
Вони були, як леви ті відважні.
НЕ ЗУПИНЯЙТЕСЯ
Не зупиняйтеся на півдорозі,
Упевнено крокуйте до кінця,
Ми з вами порадієм перемозі,
Ви воїни із сталі і свинця.
Ви пережили підлості і зради,
В сирих окопах тижднями були,
Під звуки вибухів ви засинали,
А іноді не спали взагалі.
Батькам дзвонили дуже-дуже рідко,
Листи короткі донькам і синам,
Вдивлялися в приціли свої пильно,
Щоб дати мужньо відсіч ворогам.
СПРАВЖНІЙ ДРУГ
Триває бій четверту вже годину,
Холодний дощ пронизує наскрізь,
Друг прикриває ззаду твою спину,
Про себе ти за нього помолись.
Він кулеметник справді є від Бога,
Життя не тільки рятував тобі,
Він наближає спільну перемогу
І всім доводить, що ми не слабі.
З'являється, коли буває важко
І справу робить краще від усіх,
Під градами йому не було страшно,
Коли виводив з оточення своїх.
Він справжній друг, один такий, єдиний,
За ради інших покладе життя,
Неначе лев відважний і сміливий,
До ворогів не має співчуття.
ВОНИ ЗАХОДЯТЬ...
Вони заходять-всі встають
І довго, довго аплодують,
За спокій квіти їм несуть,
І свої посмішки дарують.
Говорять: "Дякуємо Вам!"
І мужні тиснуть їхні руки.
На захист встали без вагань,
Аби ворожі скинуть пута.
Вони Герої! Слава їм!
Хай повертаються живими,
Шлях до мети в них був важким,
Вони приклали усі сили!
ІДУТЬ НА НЕБО...
Здригаються від вибухів окопи,
Тримають хлопці міцно рубежі.
Ідуть на небо героїчно роти,
Ідуть на небо кращії сини.
Працюють міномети методично,
У відповідь горланить кулемет,
Тиша наступа періодично,
Нажаль не всіх рятує амулет.
Нажаль, не всі вертаються живими,
Життів багато забрала війна,
Чекають вдома кожного родини,
Але приходять сльози і біда...
ЗАХИСНИКИ УКРАЇНИ
На захист піднялися країни,
Коли орда ступила на поріг,
Ви вдома залишили родини
І на буремний вирушили Схід.
Вас не злякали полчища ординців
І те, що там на вас чатує смерть,
Пішли на Схід, щоб вигнати чужинців,
Кордони рідні на замки закрить!
Воюєте не тиждень і не місяць,
Вже цілий рік бої ви ведете,
Ворожих безліч зупинили тисяч,
Про вас по всьому світу слава йде!
Вас "Термінаторами" кличе ворог,
Зайнять не можуть старі рубежі,
Іще в гарматах не відсирів порох,
Не заржавіли шаблі та мечі!
ПОВЕРТАЙТЕСЯ
Повертайтеся живими із війни,
До матерів, дружин, дітей, коханих,
У ній немає вашої вини,
Душа і тіло у жахливих ранах.
Багато друзів залишилось в землі,
У пам'яті спливатимуть обличчя,
Герої наші, наші козаки:
Відважні, сильні, мужні, героїчні.
Вертайтесь швидше - чекають вдома вас,
Батькам не треба орденів, медалей,
Ні золото, ні срібло, ні атлас
Аби лиш ви живі вернулись з далей.
ІДУТЬ КОЛОНИ
Ідуть колони твердим кроком,
Ідуть колони всі на Схід,
Хай буде добрим це уроком,
Тим, хто розпочав на нас похід.
На захист піднялись країни,
Відважні наші козаки,
Щоб захистить свої родини,
Й прогнати ворога з землі.
Ідуть колони твердим кроком,
Гойдає вітер прапори,
Ідуть солдати в серці з Богом,
Із вірой в краще у душі!
ВПЕРЕД ДО КІНЦЯ
Загриміли гармати і танки,
Розпочались криваві бої,
Ворог знову поліз на світанку,
Слава Богу, у нас всі живі!
Забив кулимет із-за рогу,
Хлопці наші у наступ пішли,
Здобувать почали перемогу,
Не спинили їх гради страшні.
Бетеери, танки, гармати,
Землю здригнули відразу зрання,
Вдома чекає, кожного мати,
А хлопці ідуть вперед до кінця.
ЖОРСТОКІ БОЇ...
Нові бої, поранені і вбиті,
Земля пливе від вибухів з під ніг,
Палають танки ворога підбиті,
На землю пада яблуневий цвіт.
Гармати б'ють потужно і прицільно,
Своїх позицій хлопці не здають,
Себе не почуває ворог вільно,
Наші адекватну відповідь дають.
За ними Україна і родини,
Дніпро, Карпати, шахти і степи,
За волю воюють побратими,
Ти кожного з них Боже вбережи.
Танки не стихають й міномети,
Четвертий день жорстокі йдуть бої,
Життя рятують їм бронежелети
І щирі наші в храмах молитви.
КОРОТКИЙ БІЙ
Короткий бій і знову тиша,
Підступна, зрадницька, крихка,
Ніхто позицій не полише,
Бо перемога вже близька.
Працює снайпер, міномети,
Гармати, танки, агеес,
Рубають тишу кулемети,
Їх янгол береже з небес.
Відбиті ворога набіги,
Усі здорові і живі,
За рік герої посивіли,
Загартували їх бої.
Короткий бій, земля здригнулась,
Від залпу з градів й буратін,
Атака знову захлинулась,
Героям Слава! Слава їм!
ВОРОЖКА НАГАДАЛА
Тобі ворожка нагадала,
Що разом будете завжди,
Та клята куля його зняла,
Ти залишилась в самоті.
Війна підкралась випадково,
Пішов коханий твій на Схід,
Про нього добре лише слово,
Бійці говорять всі тобі.
Він був героєм, побратимом,
Коханим, братом і бійцем,
Для мами в світі кращим сином,
Від кулі раптом став мерцем.
Тобі ворожка нагадала,
Від нього сина і доньку,
Із перемогою чекала,
Принесли сумну новину.
БЕЗСТРАШНІ ЗАХИСНИКИ
Два прапори підняті на висотці,
Червоно-чорний й синьо-жовтий стяг,
Рубіж тримають мужньо наші хлопці,
Хоча щодня довкола бачать жах.
Свистять над головами у них кулі,
Працюють САУ, танки, агеес,
Атаки їх ворожі не зігнули,
Їх янгол береже усіх з небес.
А вдома всіх очікують дружини,
Батьки і діти, друзі і рідня,
Вони кордони бережуть країни,
Вони за неї віддадуть життя!
СПРАВЖНІ ГЕРОЇ
Блокпост, бійці, вогонь, атака,
Гармати й гради землю рвуть,
Все огорнула сіра мряка,
Ворожі сили в наступ йдуть.
Говорить штаб:"Тримайтесь хлопці,
Підмогу надіслали вам"...
Ви народилися в сорочці,
Тримались тиждень у боях.
Ви знали, ніде відступати,
За вами села і міста
І Україна рідна мати,
Батьки й коханої вуста!
Блокпост, бійці, вогонь, атака,
Земля у вирвах і крові,
Від нас ГЕРОЇ вам подяка,
Ворогів підняли на мечі.
ВИ НЕ МАЄТЕ
Ви не маєте чинів, нагород,
Державних відзнак, привілеїв,
Разом пережили багато негод,
В небо підняли меч ви Арея.
Ви не маєте прізвищ, імен,
Лише "псевда" короткі, відомі,
Звикли давно до гулу сирен
І не здаєтесь утомі.
Мали і маєте право одне,
Захищати свою Україну,
Наразі для вас це головне,
Чекають з перемогою діти.
С К А Ж И
Скажи: "Чому не любиш Україну,
Де народився виріс і живеш?"
Скажи: "Чому ти зраджуєш родину
І як сліпець відкрито в нетрі йдеш?"
Дивлюся я, забув ти рідну мову,
Й пішов на брата взявши автомат,
Повірив в обіцянки і промову,
Ти зрадник, ти ворог, ти і окупант.
За долари готовий ти померти,
Нема святого в серці і душі,
Країну прагнеш на шматки роздерти,
Для тебе стали вмить усі чужі.
Скажи мені: "Чому упав так низько,
Чим завинила батьківська земля?"
Скажи мені: "Чому? Якого дідька,
Почав ти нищить всіх і убивать?"..
РЯТІВНИКИ МАРІУПОЛЯ...
Ви носите шеврони на плечі,
Читаю я із гордістю "АЗОВ",
Для захисту ви підняли мечі,
Ворожа хай по ним стікає кров.
Вам дякуєм за мирні ночі всі,
За спокій в місті і у нас в серцях,
Давно уже для нас ви не чужі,
Ми перемогу бачим по очах!
На себе взяли ви важкий тягар,
Та з честю ідете ви до мети
І ворог знов отримає удар,
Програє битву, як програв і ті.
З НАМИ ПРАВДА
Скінчився бій, немає вбитих,
Сьогодні Бог усім вберіг життя,
Їм не вдалось зламати сильних,
Захищеной залишилась земля.
Скінчився бій, ворог відступає,
Лише руїни залишає скрізь,
Мета єдина нас єднає,
Щоб не було на Сході більше сліз!
Ми переможемо і крапка!
Бо з нами правда щира і свята,
Батьківський хрестик, вишиванка
І прадідів не здолана земля!
ЛИШИВ ЛИШ СПОГАД
Мені сказали: "Друг загинув,
Труну у двір вже занесли,
Героєм в небо він полинув,
Лишив лиш спогад по собі!"
Загинув він на полі бою,
Як справжній лицар і козак,
Виборював країні волю,
Труну батькам привіз літак.
На Сході воював півроку,
Затято бився, наче лев,
Усе робив зі свого боку,
Щоб знищить ворога ущент.
Ворожа куля зупинила,
Розбила мрії всі його,
Дітей сирітками лишила,
Без батька житимуть свого.
БІЙЦІ-ГЕРОЇ-ПОБРАТИМИ
Утомлені присіли ви на сніг,
Розтерті ноги берцами до крові,
Іти ви далі більше не змогли
І зрозуміли не втекти від долі!..
В обличчя смерть дивилась місяць вам,
Ходила поруч з кожним побратимом,
Не вдався ворогу підступний план,
Назад поїхав він у домовинах!
Ви відійшли на нову висоту,
На ній зайняли міцно оборону,
Не зрадили країну ви свою,
Для неї ви найкраща охорона!
ТРИДЦЯТА ОБІРВАЛАСЯ ВЕСНА
Прикрив в бою собою брата,
Пробили кулі серце і живіт,
Для його роти це утрата,
Лишалось до ротації три дні.
І як тепер батькам сказати,
Що їхній син пішов на небеса.
Не зможе більше він кохати,
Тридцята обірвалася весна.
Він з перших днів завзято бився,
За Україну, друзів і батьків,
Країні вірним залишився,
На Сході смерть від пострілів зустрів.
Батькам, дружині й сину скажуть:
"Пишайтесь ним, він справжній був герой!"
Триматись лиш їм побажають,
Посмертно орден вручать золотий.
УКРАЇНСЬКІ АТЛАНТИ
Б'є кулемет потужно і прицільно,
Піднять не можуть хлопці голови,
Хоча від обстрілів втомились сильно,
Та бережуть кордонів рубежі.
Коли ротація їм не відомо,
День тягнеться для кожного, як рік,
Нові атаки розпочались знову,
До обстрілів давно з них кожен звик.
Гойдає вітер синьо-жовті стяги,
У відповідь працює автомат,
Вони щодня зі смертю грають в шахи,
З них кожен справді наче той атлант.
ЗАГИНУВ НА СХОДІ
Плаче мати від звістки страшної,
Сина привезли в цинковій труні,
В хату до неї ввірвалося горе,
Син згинув на Сході в кривавій борні.
Чує одне, що був він героєм,
Рідних і друзів своїх захищав,
Вчора відходив останнім із бою,
Він побратимів своїх прикривавав.
Справжній герой, захисник України,
Лицар відважний, сміливий козак,
Не дочекалась кохана дівчина,
Він кулями знятий на землю упав.
***
Дивлюсь на фото хлопців молодих,
Сини найкращі нації загиблі,
Шкода, що їх нема серед живих,
Вони відважні були й сильні.
Загинули під Маріуполем вони,
Від мін, від куль ворожих і снарядів,
Вони, як сталь зміцніли у вогні,
Життя віддали і спинили гадів.
Їх не лякали вітер і дощі,
Бої криваві, обстріли щоденні,
Боялися їх дуже вороги,
Тому і шанси вних були мізерні.
ЗНОВУ ВТРАТА
Погану звістку подають з екрану,
Загинув у Широкіно боєць,
Вона на серці нову робить рану,
Чому в героя був такий кінець?
Його чекали вдома друзі, діти,
Батьки, кохана - все його село,
Хотів країну він свою звільнити,
Але його спинило першим зло.
Залишиться про нього тільки пам'ять
І чорна стрічка з фото на столі,
Колись, можливо, в книгах і згадають,
Що були "Термінатори" такі.
ДВОМ ДРУЗЯМ ЗАГИБЛИМ
АЙДАРІВЦЯМ ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ
Не раз ходили в розвідку удвох,
Завжди живі верталися із неї,
Вас захищав від смерті завжди Бог
І вишивка, що йшла з Гіпербореї.
Вас не спиняв ні вітер і не дощ,
Ні сніг, ні спека, ні бої запеклі.
У пам'яті спливав матусин борщ,
Що їли на ротації у неї.
З'являлись там, де було справжнє пекло,
Не ховалися за спинами своїх,
За рідну землю билися запекло,
Ворожі міни взяли на себе гріх.
Тепер в землі ви лежите, герої,
Один з Луганська, другий з Іллівців,
На жаль, не всі ви виграли двобої
І мало так зробили у житті.
ВІЙНА КРИВАВА НА ДОНБАСІ
Війна кривава на Донбасі,
Нажаль не видно їй кінця,
Ми переможемо на часі,
Бо правда з нами йде свята!
Ми захищаєм землю нашу,
Як наші прадіди колись,
За перемогу вип’єм чашу,
Як подолаєм ворогів!
Нас не зупинять кулемети,
Ворожі танки і війська,
Ні беемпе, ні міномети,
Бо Україна в нас одна!
Разом піднялись по країні,
В годину страшну і тяжку,
В один кулак зібрали сили
І нищим ворога на прю.
***
Знов у бою загинули солдати,
Про це не знають ще їх матері,
Нові країна відчуває втрати,
Доставлять їх додому у труні.
Їх поховають справді, як героїв,
В останню путь всі будуть проводжать,
Вони так мало виграли двобоїв,
Тепер нас з неба будуть захищать...
ГЕРОЯМ ЗАГИБЛИМ ПІД
МАР'ЯНКОЮ ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ
Розірвали тишу вибухи снарядів,
Перемир'я було тільки сім хвилин,
Знову б'ють відкрито з гаубиць і градів,
З мінометів кілька випустили мін.
Зав'язався з ранку знову бій кривавий,
Ворог наступає зразу з двох боків
І земля змінила колір на багряний,
Бо найкращих в себе забрала синів.
Витримали знову - місто відстояли,
Не пустили далі хижих ворогів,
Багатьох з собою, смерть нажаль забрала,
Будем пам'ятати все життя про них.
СТАЄМО НА КОЛІНА
Стаємо перед ними на коліна
І молимось за мертвих і живих,
Когось не дочекалися родини,
Убережи від смерті, Боже, їх.
Вони – герої, дійсно цього часу,
Відважні, мужні, сильні, вольові,
Не зіткані із тонкого атласу,
А зроблені із міцної броні.
Широкіно тримають наші хлопці
І гідну відсіч ворогу дають,
Життя рятує хрестик на сорочці,
Батьків молитви від куль їх бережуть.
ВИ БОРЕТЕСЬ
Ви боретесь за нашу незалежність,
За нашу землю, села і міста,
У ворогів руки довжелезні,
Та не здійснена мрія їх одна.
Не вдасться їм скорити Маріуполь,
Ущент розбити вулиці й хати,
Вас не зламають гради їх і буки,
Бо стоїте ви на своїй землі.
Ви боретесь за вільну Україну,
Щоб спали всі, спокійно у містах,
А вдома вас очікують родини,
За них ви стоїте на блокпостах.
Ви завжди поруч у важку годину,
Що дня зі смертю спілкуєтесь на "ТИ",
Рятуєте сьогодні Батьківщину,
Щоб діти в ній не бачили війни.
ЗВЕРНЕННЯ БІЙЦЯ ДО КОХАНОЇ
Пробач, що я тобі не подзвонив,
Не було часу голову підняти,
По нам прицільно град сьогодні бив,
Навчилися під ним ми виживати
Не плач кохана! Я тебе люблю!
Живим обов’язково повернуся,
Додому з перемогою прийду
І на тобі кохана одружуся!
Ти знай, я не даремно тут в окопі,
Щодня веду із ворогом бої,
Не повернусь зі Сходу доти,
Допоки їх не вижену з землі.
БРАТИ
Ви спали в одному окопі
І ділили патрони на двох
З міцної були зіткані плоті,
Оберігав від поранень вас Бог.
Завжди їли з одної бляшанки,
Спини друзям своїм берегли,
Порушила смерть обіцянки,
Не вернулись живими з війни.
У серцях залишилась пам'ять,
Сльози рідних, коханих, дітей,
В чорній хустці старенькая мати,
Проводжає на небо дітей...
ВИ
Ви воюєте хлопці за мир,
За спокій у нашій державі,
Не дарує ніхто вам квартир,
Через нетрі ідете криваві.
Ви тримаєте міцно кордон,
Посміхаєтесь смерті в обличчя,
Не шкодуєте жоден патрон,
Перемогу робите ближче!
Не лякає вас спека і дощ,
А не сніг і не вітер холодний,
Не здаєте ви займаних площ,
Відступать не збирається жодний!
***
За вас солдати молимось щодня,
Щоб ви верталися живими,
Господь хай ваші береже життя,
Не плачуть ваші хай родини.
Ви в дощ і сніг на блокпостах,
Вас не лякає спека й мряка,
Бо перемога наша у серцях,
За спокій хлопці вам подяка.
ДЗВІНОК КОРОТКИЙ
Дзвінок короткий : "Мамо я живий,
Учора нас із градів накривали.
Ти знаєш я давно уже змужнів,
Землі ні сантиметра не віддали.
Тримаємо давно вже рубежі,
Щодня бої запеклі за країну,
Укріплюємо наші бліндажі
І молимося кожну тут хвилину.
Ти знай, я повернсь, як обіцяв,
Живим здоровим звісно без поранень,
Пробач, що рідко так тобі писав,
Не було часу навіть випить чаю".
***
Наша перемога не близька,
До неї шлях важкий і довгий,
Кровопролитна йде війна,
На серці залиша тривоги.
За кожного молимось бійця,
Хай повертаються живими,
Болять за них у нас серця,
Чекають вдома їх родини.
Рідненькі, дякуємо вам,
За мир, за тишу і за спокій,
Не подолати вас смертям,
Бо кожен з вас відважний сокіл.
ПОВІТРЯ ПАХНЕ
Повітря пахне порохом і потом,
Вже три години йде запеклий бій,
Не може ворог впоратися з дзотом,
Хоча не рівний з хлопцями двобій.
І знову чергова іде атака,
Гармати, гради, танки, міномет,
За мужність буде їм усім подяка,
Коли на той світ випаде білет.
Говорить штаб:"Тримайтесь хлопці,
Нема куди вам далі відступать".
Від вибухів все плавилось на сонці,
Рубіж важкий продовжили тримать.
***
Ми ворога ніколи не пробачим,
За всіх загиблих помстимось йому!
Розіб'єм план його звірячий
І переможним маршем підем на Москву!
Не віддамо йому міста і села,
Ні сантиметра рідної землі!
Нехай ми "Дездемона", він "Отелло",
Ми перемогу здобудем у війні!
Пишатимуться нами наші діти,
В історії залишимо свій слід!
Батьки нас дочекаються й кобіти*,
Заради них повернемся живі!
КОБІТИ*- з польської мови- жінки
ЗАХИСНИК
Він захисник й пишається оцим,
В його очах я бачу перемогу.
Сказав: "Звільню Донбас, а потім Крим",
Піднявся і пішов він у дорогу.
Вже рік веде із ворогом двобій,
У сніг, у дощ, у вітер та у спеку,
Багато втратив побратимів він,
Та до мети, нажаль іще далеко.
Щодня в окопі думає про них:
Про матір, батька, друзів і дружину,
Країну він боронить від чужих,
Щоб було добре донечці та сину.
Він захисник, він "Кіборг", "Термінатор",
Він кращий син вкраїнської землі,
Нехай живим його обійме мати,
Хай повернеться він не у труні.
ЧЕКАЮ НА ТЕБЕ!
"Я чекаю на тебе коханий,
Повернися додому живим,
Ти мій сильний, відважний, жаданий,
Я люблю тебе! Буде в нас син.
Твій дзвінок мені радує душу,
Заспокоює серце моє,
Я сильна витримать зможу,
Коли довго не чую тебе.
Повертайся живим і здоровим,
Ніжно й міцно мене обійми,
Будь обережним милий на Сході,
Тебе вдома чекаю я і батьки".
ЯК ТИ ТАМ?
"Синочку любий, як ти там,
Як ніч пройшла у вас сьогодні?
Ходила вчора з ранку в храм,
За вас молилася я Богу!
Просила його, щоб прийшли,
Щоб повернулися живими,
Щоб негаразди всі пройшли
І щоб не плакали родини.
Синочку любий, як ти там?"..
"Усе гаразд у мене мамо,
Ти не хвилюйся я не сам,
Міцна мов скеля в нас бригада".
***
Закричали ворони страшенно,
Донецька кров'ю вмилася земля,
Ми багатьох не знаєм поіменно,
Вони за мир в оселях віддали життя.
Вони тримали рубежі, кордони,
Міста і села звільнили не одне,
Та в спину чули лиш самі прокльони,
Хоч захищали рідне не чуже.
Багато з них ми більше не побачим,
Про них лиш пам'ять лишиться в серцях
І ворогів ніколи не пробачим,
Зате що відібрали в них життя.
НАЙКРАЩИХ МИ ВТРАЧАЄМО СИНІВ
Найкращих ми втрачаємо синів,
В боях кривавих гинуть патріоти,
З них кожен повернутися хотів,
Щодня рядіють батальйони, роти.
Йдуть похоронки в села і міста,
Несуть у сім'ї сльози і страждання,
У хлопців не здійсниться вже мета,
Щоб ворогу зробити покарання.
Історія їх вчинки не забуде,
Героїв пам'ятатимемо ми,
Одвічна шана від нащадків буде,
Вони у нашій пам'яті завжди.
Найкращих ми втрачаємо синів,
Відважних, молодих і зовсім юних,
На Сході кожен смерть із них зустрів,
Шкода найкращих, сильних і розумних.
ДЕНЬ І НІЧ НА СХОДІ
Серпнева ніч завершилася боєм,
Нагрілося повітря від вогню,
В родини друзів завітало горе,
Не стримали обіцянку свою.
Ранок розпочався з перемир'я,
Яке раптово обірвалось вдень,
Ввірвалось горе на сільське подвір'я,
Ворожі кулі вподобали мішень.
Серпневий день завершився в атаках,
Відбиті всі потуги ворогів,
Лупили танки, міномети, гради,
Життя забрали наших козаків.
Шкода, що більше вже не встануть,
Не посміхнуться друзям і близьким,
Історії цікаві не розкажуть,
Героїв пам'ятатемо завжди!
ПЕКЕЛЬНА НІЧ
Важка й спекотна була сьогодні ніч,
По всьому фронту працювали гради,
Були зі смертю хлопці віч на віч,
Свистіли кулі в них над головами.
Їх не зламали обстріли страшні,
Хоча понесли втрати побратимів,
Всю ніч земля палала у вогні,
Лишився ворог проти них безсилим.
Пекельна ніч тягнулась цілу вічність,
Земля в крові втопала шість годин,
Не дивувала ворога цинічність,
Коли лишав своїх він на землі.
БУЛО СЕЛО (Адріївка)
Було село і вже його нема,
Ворожі гради швидко його стерли,
В подвір'я увірвалася війна,
Було село - тепер воно померло.
Було село і вже його нема,
А замість хат одні суцільні вирви,
Уламками устелена земля,
Від градів постраждали люди мирні.
Було село і вже його нема,
Не чутно стало: співів, сміху, жартів,
Спинилося назавжди в нім життя,
Лиш назва залишилася на мапі.
СПРАВЖНЯ РЕАЛЬНІСТЬ
(ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ ОБСТРІЛУ
САРТАНИ 16.08.15.)
Снаряди впали прямо у село,
Життя не винні два людські забрали,
Це все реальність справжня, не кіно,
На Маріуполь знову наступали.
Хати палали наче сірники,
Ховались люди швидко у підвалах,
У небі діамантові зірки,
Тікали від страшної канонади.
Земля гула, здригалася, пливла,
Молились люди, плакали, чекали,
Зі смертю ввікна стукала війна,
Герої наші місто відстояли.
КОРОТКИЙ СОН
Короткий сон, коротка тиша,
Є час батькам, коханим подзвонить,
Осінній вечір все густіше
І ворог починає з градів бить.
Луна команда:"Всі до бою!"
Короткий знову обриває сон,
Свистить снаряд над головою,
Загарбникам не писаний закон.
Блок-пост тридцятий, бій, атака,
По ворогу працює бетеер,
Холодний вітер, вирви, мряка,
В бою ніхто із хлопців не помер!
Л И С Т
"Привіт тобі, мій любий брат,
Спекотно в нас сьогодні було,
До ранку бив прицільно град,
Підкріплення так й не прибуло.
Скажи рідненький, як ти там?
Як мати, батько і сестричка?
Ти щонеділі ходиш в храм
І чи чека мене Марічка?
"Все добре, братику, у нас,
Усім селом тебе чекаєм,
Зі смертю граєш ти в пасьянс,
Щодня тебе ми виглядаєм.
У тебе скоро буде син!
Марічка жде тебе й кохає!
Зі Сходу повертайсь живим,
Про це у Бога ми благаєм!"
СИМВОЛ І ОБЕРІГ ДЕРЖАВИ
Дивлюсь на прапор рідної країни,
Для мене це не просто стрічки дві,
Зі мною він у будь-яку годину,
За нього я загину у борні!
Його несли велично крізь століття,
Він завжди в наших душах і серцях,
Він захищає в самі важкі миті,
Життя рятує хлопцям у боях!
Це символ і оберіг держави,
Навколішки я перед ним встаю,
Не знищать його ворожі гради,
Я прапор свій ціную і люблю!
ВОРОЖИЙ ОБСТРІЛ
Ворожий обстріл, смерть солдатів,
Ніхто позицій не лишив,
Прицільно дуже били з градів,
Один снаряд в бліндаж влетів...
Загинули за Незалежність,
За землю рідну не чужу,
Не врятувала обережність,
Сьогодні хлопцям не до сну...
Стріляють міномети, гради,
Працюють САУ, агеес,
Під гучні звуки канонади,
Запрацював наш кулемет...
Прийшла підмога, легше стало,
Забила арта наша в них,
Ворожа куля ціль шукала,
Аби на себе взяти гріх...
ВСІМ ГЕРОЯМ, ЩО ТРИМАЛИ
І ТРИМАЮТЬ МАЯК
Утомлені, запилені обличчя,
В очах палає синьо-жовтий стяг,
Позиції штурмують їхні з січня,
Тримають хлопці широкінський маяк.
Земля у вирвах від важких снарядів,
Будинки стерті із лиця землі,
Щоночі б'ють із мінометів, градів,
Щодня запеклі ведуть вони бої.
У них втрачають побратимів, друзів,
Але своїх позицій не здають,
Весь час перебувають у напрузі,
Бо ворогу пробитись не дають.
Одна мета у кожного єдина,
Піти у наступ і звільнить Донбас,
Спинити на землі своїй руїну
І перемоги наближати час!
ЗНОВУ
Знову тиша напружує нерви,
Очі пильно вдивляються в ніч,
Ворог робить відкрито маневри,
Демонструючи нахабство та міць.
Знову тиша напружує мозок,
Смертельні сюрпризи несе у собі,
Скоро скінчиться тихий відрізок,
За Маріуполь почнуться бої.
Знову заб'ють урагани і гради,
І деверсійки полізуть вперед,
У відповідь вдарять наші гармати,
Гучно влаштують святковий концерт.
ВИШИВАТНИКИ
Топтали прапор України,
Цинічно знищували герб,
Плювали ви на Батьківщину,
Кричали краще в денеер.
Тепер вдягнули вишиванки
І гімну вивчили слова,
Даєте людям обіцянки,
Давно країна вам чужа!
Донецьк з Луганськом зруйнували,
Вбивали в мізг сепаратизм,
Війська російські зустрічали,
Тепер клянете ви на них...
ПРОХАННЯ ДО ВСІХ
Вдягайте вишиванку на роботу,
Вдягайте в школу, вдягайте у садок,
Не забувайте, люди, рідну мову,
Без неї важко в житті зробити крок.
Любіть країну серцем і душею,
І поважайте прапор свій і герб,
Завжди і скрізь пишайтесь лише нею,
Бо не знайдете калин ніде і верб.
Борітесь завжди за батьківську землю,
Її не дозволяйте плюндрувать,
Колючу приберайте з неї стерню,
Не припиняйте ви її кохать!
Вдягайте вишиванку на роботу,
В кіно, кафе у школу та у рагс,
Її вдягайте в будь-яку погоду
І у сумний, і у веселий час.
З М І С Т
Пройшов до перемоги круті сходи……………………………………………....4
Не зупиняйтесь………………………………....………………………………....5
Справжній друг…………………………………………………………………....6
Вони заходять……………………………………………………………………..7
Ідуть на небо ……………………………………………………………………...8
Захисники України ……………………………………………………………...9
Повертайтеся………………………………………………………...…………...10
Ідуть колони……………………………………………………………………...11
Вперед до кінця……………………………………………...…………………...12
Жорстокі бої ………………………………………………..…………………....13
Короткій бій………………………………………………………….…………..14
Ворожка нагадала………………………………………………………………..15
Безстрашні захисники...........................................................................................16
Справжні герої ………………………………………………………………....17
Ви не маєте ……………………………..……………………………………….18
Скажи………………………………………….………………………………....19
Рятівники Маріуполя ……………………………..…………………………….20
З нами правда …………………………………………………………………..21
Лишив лиш спогад ……………………………………………………………..22
Бійці – герої – побратими ……………………………………………………. .23
Тридцята обірвалася весна ……………………………………………………..24
Українські атланти ……………………………….…………………………….25
Загинув на Сході ………………………………………………………………..26
Дивлюсь на фото ……………………………………….……………………….27
Знову втрата ………………………………………...…………………………...28
Двом друзям ……………………………………………..………………………29
Війна кривава на Донбасі …………………………………………….………..30
Знов у бою ………………………………………………………….……………31
Героям загиблим під Мар’янкою ……………………………………………...32
Стаємо перед ними …………………………………………..………………….33
Ви боретесь ………………………………………………...…………………....34
Звернення бійця до коханої……………………………………………………..35
Брати…………………………………………………………………………….. 36
Ви………………………………………………………………………………... 36
За вас молимося………………………………………………………………….37
Дзвінок короткий……………………………………………………………….. 37
Наша перемога не близька……………………………………………………... 38
Повітря пахне…………………………………………………………………… 38
Захисник………………………………………………………………………… 39
Ми ворога ніколи не пробачим…………………………………………………39
Чекаю на тебе!...................................................................................................... 40
Як ти там?...............................................................................................................40
Закричали ворони страшенно…………………..……………………………… 41
Найкращих ми втрачаємо синів…………………….…………………………. 41
День і ніч на Сході………………………………………………………………42
Пекельна ніч…………………………………………………………………….. 42
Було село (Адріївка)…………………………………………………………….43
Справжня реальність ……………………………………………………………43
Короткий сон……………………………………………………………………. 44
Лист……………………………………………………………………………….44
Символ і оберіг держави………………………………………………………...45
Ворожий обстріл…………………………………………………………………45
Всім героям………………………………………………………………………46
Знову……………………………………………………………………………...47
Вишиватники…………………………………………………………………….47
Прохання до всіх…………………………………………………………………48