Одеський обласний інститут удосконалення вчителів

Кафедра психолого-педагогічної та корекційної освіти

Науково-методична лабораторія дошкільної та початкової освіти

Впровадження освітніх інтерактивних технологій в навчальний процес

Курсовий проект

Слухача курсів

підвищення кваліфікації

очно-дистанційної форми навчання

(21.02.2017-19.05.2017)

вчителя початкових класів

вищої категорії

Шабської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1

Б-Дністровського району

Завелі Тетяни Володимирівни

м.Одеса, 2017 р.

Зміст

ВСТУП………………………………………………………………………….…с.3
Розділ І. Впровадження інтерактивних освітніх технологій в

навчальний процес
1.1. Ступінь наукової розробки обраної тематики……………………..………с. 6
1.2. Поняття «інтерактивні технології»………………………….……….......…с.8
1.3 Методи інтерактивного навчання…………………………..........................с.12
Розділ ІІ. Практична значущість інтерактивних методів

навчання в початковій школі  …………………………………………………с.15
2.1. Застосування інтерактивних технологій — один із напрямків удосконалення навчально-виховного процесу. На прикладі уроку математики……………………………………………………………………..…с.21

2.2. Цикл розробки уроків на тему «Людина – живий організм»

з предмету «Я і Україна. Природознавство» 3 клас………………...................с.29

2.3. Результати експериментального дослідження………………………….....с.40

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...с.44
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………….…..с.46

ДОДАТКИ………………………………………………………………………..с.49

Вступ

Актуальність дослідження обґрунтована необхідністю розробки механізмів пріоритетних напрямів розвитку загальної середньої освіти, які визначені Державною національною програмою «Освіта» (Україна ХХІ століття), Законом України «Про загальну середню освіту», Концепцією загальної середньої освіти (12–річна школа), Національною доктриною розвитку освіти.
У цих документах акцент ставиться на розвиток інноваційних освітніх технологій в навчальному процесі загальноосвітнього навчального закладу з метою забезпечення переходу освіти на нову, особистісно-орієнтовану парадигму. Разом з цим, впровадження зазначених технологій у сучасну педагогічну практику просувається дуже повільно. Це відбувається через недосконалість сучасних технологій управління освіти в цілому та технологій управління процесом впровадження інновацій зокрема.
Основним проблемам освітньої інноватики в сучасній теорії і практиці присвячені роботи І. Бома, Л. Буркової, Л. Ващенко, Л. Даниленко, Д.У. Джонсона, П. Дроб’язка, О. Дусавицького, В. Живодьора, О. Козлової, М. Крюгера, Дж. Мейерса, А. Підласого, Н. Погрібної, С. Подмазіна, О. Попової, І. Пригожина, Г. Селевка, К. Ушакова, Н. Федорової, А. Хуторського, Н. Юсуфбекової.

Ці роботи свідчать про те, що науково-педагогічна думка поступово іде шляхом розробки та стимулювання розвитку освіти. Однак, поки що залишаються недостатньо розробленими технології управління процесом впровадження інновацій, які б відповідали сучасним потребам освіти.
Прискорення темпу життя, великий потік знань, що впливає на сучасну людину, потребує від неї вміння швидко знаходити необхідне рішення, використовуючи для цього пошукові методи, користуючись великою кількістю різноманітних джерел інформації. У зв’язку з цим, серед традиційних форм та методик навчання, у педагогічній практиці все частіше використовуються інтерактивні методи. Ця затребуваність пояснюється тим, що таке навчання спрямовано на підвищення пізнавальної активності учнів, посилення діяльнісного підходу в навчанні і реалізацію спільної діяльності, націленої на кооперативну обробку навчальної інформації з виробленням нових знань особисто кожним учнем в оптимальному тільки для нього режимі. Інтерактивні методи навчання досить швидко були визнані вчителями та управлінцями дієвим засобом впровадження нових освітніх технологій. Однак використання їх у практиці загальної середньої освіти поки що фрагментарне, епізодичне, не системне внаслідок нерозробленості відповідних технологій та неготовності більшості вчителів і управлінців користуватися інформаційними технологіями та комп’ютерною технікою.

Все зазначене вище зумовило необхідність дослідження та розробки технологій впровадженням інновацій в освіті, які б враховували сучасний стан розвитку суспільства. Усе вищезазначене і обґрунтовує актуальність обраної теми курсової роботи: „Інтерактивні технології в освіті”. 
Об’єктом дослідження є навчальний процес в закладах освіти, зокрема в загальноосвітніх школах..
Предметом – принципи, методи, засоби організації впровадження інтерактивних освітніх технологій в навчальний процес загальноосвітнього навчального закладу. 
Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити модель впровадження інтерактивних освітніх технологій в навчальний процес, для підвищення його якості. 
Гіпотеза: інтерактивні методи навчання активізують роботу в класі.
Виходячи з мети, визначено такі завдання дослідження:
1. Проаналізувати теорію і практику впровадження інтерактивних освітніх технологій в навчальний процес та виявити зв’язок цього впровадження з тенденціями розвитку сучасного суспільства. 
2. З’ясувати сутність інтерактивних освітніх технологій навчання та виокремити відповідні інноваційні аспекти управлінської діяльності у зв’язку з впровадженням цих технологій в навчальний процес.
3. Теоретично обґрунтувати, розробити модель впровадженням інтерактивних технологій навчання та дослідити вплив її використання на підвищення якості навчального процесу.
Методологічну основу дослідження становлять: технологічний підхід до розробки моделі управління впровадженням інтерактивних освітніх технологій в навчальний процес з використанням комп’ютерної техніки; діяльнісний, особистісно-орієнтований, інформаційно-психологічний, синергетичний підходи до організації навчального процесу в загальноосвітньому навчальному закладі; Закони України „Про освіту”, „Про загальну середню освіту”, Національна доктрина розвитку освіти в Україні, Концепція інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів, комп’ютеризації сільських шкіл.
Для досягнення поставленої мети використано такі методи педагогічного дослідження:

• емпіричні:

• спостереження;

• аналіз документації, інформативних комп’ютерних технологій та електронних документів, що розташовані у глобальній мережі Інтернет,

• вивчення педагогічного та управлінського досвіду для визначення сучасного стану використання інтерактивних освітніх технологій в навчальному процесі.

База дослідження: Шабська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1

Теоретичні методи використовувалися для аналізу, зіставлення та узагальнення літературних джерел щодо теми дослідження: структурно-функціональний, порівняльно-аналітичний, математичний аналіз дали змогу отримати, проаналізувати та систематизувати дослідницькі літературні та електронні матеріали світової мережі Інтернет, з теми дослідження; методи аналізу, синтезу, індукції, дедукції та метод моделювання застосовувалися при прогнозуванні умов ефективного управління впровадженням інтерактивних освітніх технологій навчання з використанням програмних засобів.
Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягає в тому, що: теоретично обґрунтовано суть впровадження інтерактивних освітніх технологій в навчальний процес.

Практичне значення дослідження полягає в розробці та впровадженні отриманих результатів: в управлінській діяльності керівників загальноосвітніх навчальних закладів щодо організації процесу навчання з використанням інтерактивних освітніх технологій; в системі післядипломної освіти для підготовки керівників і педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів до управління впровадженням інтерактивних освітніх технологій в навчальний процес. Результати дослідження можуть бути використані також для подальшої наукової розробки даної проблематики.

Розділ 1.

Впровадження інтерактивних освітніх технологій в навчальний процесс

1.1 Ступінь наукової розробки обраної тематики

Перехід світового суспільства до інформаційного з одного боку, та спрямованість на ринкові відносини нашої держави з іншого, створили умови, які зачепили всі сфери життя суспільства, що не могло не викликати потребу для перетворення системи освіти з унітарної (авторитарної, трансляційної) на демократичну, гуманітарну, спрямовану, насамперед, на розвиток кожної дитини – майбутнього члена суспільства. Швидкий розвиток технологій у наш час також ставить перед освітою нові завдання, починаючи від систематизації світових технічних і наукових досягнень на рівні змісту, приведення у відповідність з цим технологій, методів і форм навчання та закінчуючи залученням останніх у сферу освіти з інших, непедагогічних галузей суспільного світового простору.

Разом з прийняттям нової парадигми освіти (гуманістичної, особистісно-орієнтованої), та поширенням педагогічних досліджень, об’єктом яких є оновлені форми навчання, педагогічних методів та технологій інноваційного характеру, розвитком науки управління в цілому, виникла необхідність коригування завдань, що стоять перед розвитком освіти в Україні в цілому та перед загальноосвітніми навчальними закладами зокрема.
На сучасному етапі розвитку нові педагогічні технології розробляються у теоретичному й дидактичному аспектах. Разом з цим, активно вивчається досвід зарубіжних науково-практичних педагогічних розробок та інновацій. 
Насамперед, можна виділити роботи Ю.Бабанського, М.Башмакова, В.Беспалька, І.Бома, Л.Буркової, В.Давидова, Дж.К.Джонса, Д. і Р.Джонсона, Дж.Дьюі, Л.Занкова, Г.Іванова, О.Киричука, М.Кларіна, Л.Лісіна, В.Лозової, Дж.Майер, М.Махмутова, Л.Момота, Є.Пасова, О.Пєхоти, Є.Полат, О.Пометун, Р.Реванса, Г.Селевка, М.Скрипника, К.Стоута, Дж.Шнайдера.
Разом з цим, впровадження нових технологій у сучасну педагогічну практику просувається дуже повільно, перш за все, із-за недосконалості сучасних технологій управління освіти в цілому та технологій управління процесом впровадження інновацій зокрема.

Теоретичний і дидактичний аспекти нових технологій навчання вже достатньо розроблені та висвітлені в роботах М.Башмакова, В.Беспалька, Л.Буркової, В.Лозової, Г.Селевка, О.Пєхоти та ін. вітчизняних й зарубіжних вчених.
Інтерактивне навчання – це сукупність педагогічних технологій, котрі складають педагогічну систему, засновані на спільній діяльності, що здійснюється засобами комунікації та має проблемно-пошукову природу.

Існують певні організаційні та педагогічні умови такого навчання, які обумовлюють ключові позиції технології управління їх впровадженням у навчальний процес. До цих умов належать наступні: підвищення рівня індивідуалізації навчання за рахунок зменшення питомої кількості учнів в класі на одну годину вчителя при здійсненні навчально-виховного процесу та поширення використання моделюючих можливостей комп’ютерної техніки; навчання вчителів інтерактивним технологіям, практичним результатом якого має бути поетапний перехід від фрагментарного використання інтерактивних технологій до системного; моніторинг професійної діяльності вчителя з позиції інтерактивного навчання у співвідношенні до рівня їх професійної діяльності; інтенсифікація аналітичної функції управління щодо ідентифікації атракторів за рахунок автоматизації процесів збору, обробки та аналізу результатів моніторингових спостережень; рутинізація деяких функцій управління засобами інформаційних комп’ютерних технологій.

Все зазначене вище призводить до висновку про необхідність наукового обґрунтування, розробки, й експериментальної перевірки цілісної технологічної моделі управління процесом впровадження інтерактивних освітніх технологій у навчальний процес.

1.2 Поняття «інтерактивні технології»

Сучасний період розвитку суспільства, оновлення всіх сфер соціального і духовного життя потребує якісно нового рівня освіти, який відповідав би міжнародним стандартам. Сьогодні в освіті відчутний пріоритет загальнолюдських цінностей. Згідно з особистісно-діяльнісним підходом до організації навчального процесу в центрі його знаходиться той, хто вчиться. Формування особистості і її становлення відбувається у процесі навчання, коли дотримуються певних умов:
- створення позитивного настрою для навчання;
- відчуття рівного серед рівних;
- забезпечення позитивної атмосфери в колективі для досягнення спільних цілей; 
- усвідомлення особистістю цінності колективно зроблених умовиводів;
- суб'єктом навчання, він відчуває себе активним учасником подій і власної освіти та розвитку. Це формує внутрішню мотивацію до навчання та спонукає їх до саморозвитку та самоспостереження.

У сучасному суспільстві джерелом знань може виступати не тільки вчитель, а й комп'ютер, телевізор, відео. Учні повинні вміти осмислювати отриману інформацію, трактувати її, застосовувати в конкретних умовах; водночас думати, розуміти суть речей, вміти висловити думку. Саме цьому сприяють інтерактивні технології.

«Інтерактивний» (від англ. «inter» - взаємний і «act» - діяти) - здатний до взаємодії, діалогу. Інтерактивне навчання — специфічна форма організації пізнавальної діяльності, яка має передбачувану мету — створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. 

Як свідчать наукові дослідження, інтерактивними прийнято називати засоби, що забезпечують безперервну діалогову взаємодію суб’єктів освітнього процесу. "Інтерактивне навчання (від англ. inter – взаємний, act – діяти), за визначенням О. Пироженко, це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має за мету створення комфортних умов навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність та інтелектуальну спроможність" 
Інтерактивна діяльність ґрунтується на активній комунікації учасників освітнього процесу. «Сутність інтерактивного навчання, – стверджують Н. Побірченко та Г. Коберник, – полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів; учитель і учень є рівноправними суб’єктами навчання».

Інтерактивність освіти сприяє формуванню як предметних умінь і навичок, так і загальнонавчальних, виробленню життєвих цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, розвитку комунікативних якостей особистості. Така технологія, як стверджують дослідники, передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв’язання проблем на основі аналізу відповідної навчальної ситуації і виключає домінування одного учасника навчального процесу над іншим, однієї думки над іншою. Тому під час такого навчання учні та студенти вчаться демократично спілкуватися з іншими людьми, критично й творчо мислити, приймати обґрунтовані рішення. При цьому до роботи залучаються всі учасники процесу, які працюють у групах в облаштованому класі за підготовленим заздалегідь викладачем матеріалом, із дотриманням процедури й регламенту, в атмосфері довіри. 

Інтерактивне навчання змінює звичні ілюструючі форми на діалогічні, що ґрунтуються на взаємодії та взаєморозумінні. Враховуючи вищесказане, можна відзначити такі методичні особливості організації інтерактивного навчання: застосування проблемних ситуацій та формулювань, відповідна організація навчального простору, що сприяє діалогу, мотиваційне забезпечення спільної діяльності, дотримання правил навчального співробітництва, використання комунікативних методів і прийомів, оптимізація системи оцінювання процесу та результатів спільної діяльності, розвиток навичок самоаналізу і самоконтролю індивідуальної та групової діяльності.

Головна риса інтерактивного навчання — використання власного досвіду учнями під час розв'язання проблемних питань. Їм надається максимальна свобода розумової діяльності при побудові логічних ланцюгів.
Використання сучасних інноваційних технологій, зокрема технології інтерактивного навчання, значною мірою підвищує ефективність навчального процесу, сприяє високому інтелектуальному розвитку учнів, забезпечує оволодіння навичками саморозвитку особистості, можливістю думати, творити.
Особливістю інтерактивного навчання є підготовка молодої людини до життя і громадської активності в громадянському суспільстві та демократичній правовій державі. Це потребує активізації навчальних можливостей учнів. Уроки повинні формувати основні пізнавальні та громадянські вміння, а також навички та зразки поведінки; пробуджувати у дітей інтерес та мотивацію, навчати самостійного мислення та дій. За умов інтерактивного навчання всі діти в класі отримують можливість говорити, висловлюватись: вони мають час подумати, обмінятись ідеями з партнером, а потім озвучити свої думки перед класом.

Така робота сприяє розвиткові навичок спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення, вміння спільного вироблення рішення. 
Інтерактивне навчання відкриває для учнів можливості співпраці зі своїми ровесниками, дає змогу реалізувати природне прагнення людини до спілкування, сприяє досягненню учнями вищих результатів засвоєння знань і формування вмінь.

Перевага інтерактивного навчання в тому, що учні засвоюють всі рівні пізнання (знання, розуміння, застосування, оцінка), в класах збільшується кількість учнів,які свідомо засвоюють навчальний матеріал. Учні займають активну позицію в засвоєнні знань, зростає їхній інтерес в отриманні знань.
Інтерактивне навчання ділять на 4 групи:
- парне навчання;
- фронтальне навчання;
- навчання у грі;
- навчання у дискусії.
Застосування інтерактивних технологій висуває певні вимоги до структури уроків. 
Структура інтерактивного уроку:
I. Організація класу.
1. Привітання.
2. Перевірка готовності робочих місць.
II. Підсумок фенологічних спостережень.
III. Мотивація навчальної діяльності.
IV. Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів.
V. Надання необхідної інформації.
VI. Інтерактивна вправа.
VII. Підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку.
Мотивація
Мета цього уроку — сфокусувати увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до обговорюваної теми. Суб'єкт навчання має бути налаштований на ефективний процес пізнання, мати в ньому особистісну, власну зацікавленість,усвідомлювати, що і навіщо він зараз робитиме.
Мотивація готує учнів до сприйняття матеріалу, налаштовує їх на розв'язання певних проблем і стає місточком для представлення теми уроку.
Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів
Мета цього етапу — забезпечення розуміння учнями змісту їхньої діяльності, того, чого вони повинні досягти на уроці і чого від них чекає вчитель.
Формулювання очікуваних результатів уроку — це по суті те, що традиційно називають дидактичною метою уроку. Результати повинні бути сформульовані за допомогою відповідних дієслів, наприклад:
- знання: пояснювати суть явища, визначати, характеризувати, порівнювати, відрізняти і т.д.;
- уміння і навички: дискутувати, аргументувати думку, дати власну оцінку, проаналізувати і т.п.;
- ставлення: сформувати та висловлювати своє ставлення до…
Надання необхідної інформації
Мета цього етапу — дати дітям достатньо інформації для того, щоб на її основі виконувати практичні завдання, але за мінімально короткий час. Для опанування інформацією часто використовують технічні засоби навчання або унаочнення.
Інтерактивна вправа
Інтерактивна вправа — центральна частина заняття. Вона займає біля 50-60% його часу. Мета – засвоєння навчального матеріалу, досягнення результатів уроку.
Підбиття підсумків
Цей етап займає близько 20% часу. Він дуже важливий. На ньому порівнюються одержані знання з очікуваними результатами, робляться висновки, закріплюється матеріал, аналізуються власні дії.
Наприклад, на підсумковому етапі інтерактивного заняття на тему «До природи не неси шкоди» необхідно: 
1) з'ясувати, що зроблено на уроці;
2) виявити причини, які призводять до погіршення умов життя рослин і тварин;
3) знайти можливості для поліпшення екологічної обстановки;
4) запропонувати учням:
a) дібрати свої приклади чинників, що призводять до зникнення рослин, тварин; обговорити у парах та представити свої думки класові;

1.3 Методи інтерактивного навчання

Методи, спрямовані на збільшення комунікативної активності між учасниками спілкування, або їхньої взаємодії, називають інтерактивними. Серед них найбільшого поширення набули такі: мозковий штурм, або мозкова атака, коло ідей, мікрофон (вільне накопичення великої кількості ідей з певної теми, критичне їх осмислення); метод прогнозування або передбачення (за дидактичним матеріалом підтвердити чи заперечити гіпотезу, сформулювати тему заняття); дискусія, кути, ПРЕС-метод (послідовно учні або студенти дають аргументовані відповіді на певне дискусійне питання, доходять спільної думки); гронування, або асоціативний кущ (встановлення асоціативних зв’язків між окремими поняттями для узагальнення теоретичного матеріалу, підбиття підсумків вивченої теми чи розділу); бесіда за Сократом (учні або студенти ставлять проблемні питання і шукають шляхи їх розв’язання); ділові ігри (відтворюється поведінка і робота конкретних працівників за фахом). 
Кожна ділова гра має бути заснована на діалогічних формах взаємодії учасників навчального процесу і призначена для розвитку творчого мислення, оволодіння знаннями, практичними навичками, відпрацювання індивідуального стилю спілкування та поведінки, формування умінь проявляти ініціативу та самостійність у вирішенні нагальної проблеми. Ділову гру можна розглядати як моделювання її учасниками професійної діяльності, імітацію реальних фахових ситуацій. 

Основною ознакою ділової гри, зазначає К.Г. Вишневська, є «моделювання, яке максимально наближене до реальної професійної діяльності», що забезпечує реалізацію принципу відповідності професійної підготовки вимогам сучасного суспільства. Імітаційно-рольове навчання у старшій та вищій школі розкриває можливості для розв’язання навчально-педагогічних проблем, які не мають однозначного вирішення, що сприяє появі у учнів та студентів настанови на пошук оригінальних рішень і способів виходу з різних непередбачуваних ситуацій. При цьому важливо забезпечити учням та студентам свободу вибору завдань і навчальних ролей із урахуванням їх можливостей та індивідуальних особливостей, активність і нестандартність дій, ситуацію успіху на кожному етапі роботи. 
З-поміж запропонованої сьогодні великої кількості інноваційних технологій багато вчителів визнають переваги роботи в режимі інтерактиву, який найбільш повно забезпечує комфортні, безконфліктні і безпечні умови розвитку дитини, всебічно реалізує її природний потенціал, виховує особистість, здатну до cамоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення, яка вміє використовувати одержані знання для творчого розв'язання проблем, критично мислити, прагне реалізувати себе.
Поняття «інтерактив» тлумачиться як «взаємодія». Виходячи з цього, інтерактивне навчання — це перш за все діалогове навчання , в ході якого здійснюється взаємодія вчителя й учня, що «робить всіх учасників процесу суб'єкта ми». У процесі інтерактивного навчання вчитель виступає в ролі організатора, лідера групи учнів, про що свого часу говорив відомий педагог П. П. Блонський: «Вчитель — лише співробітник, помічник і керівник дитини у власній праці дитини».
Застосовуючи інтерактивні форми роботи, вчитель ставить перед собою мету, спо дівається на певний результат, що можна відобразити за допомогою схеми
Інтерактивні форми роботи допомагають не позбавити жодного учня уваги, зробити його не тільки слухачем чи спостерігачем, а й активним учасником навчального процесу, бо його робота на уроці має результат. Застосовуючи групові форми роботи, можна переконатися, що вони успішно формують у дітей потребу здобувати знання, розвивають інтерес, любов до пізнання, допитливість. Працюючи в групах чи парах, учні самостійно розв'язують доступні для них питання, стають дослідниками, разом переборюють труднощі на шляху до мети.

Слід зазначити, що ефективність роботи в групах залежить насамперед від того, наскільки кожний член групи усвідомлює важливість роботи разом та взаємодії через взаємодопомогу. Це породжує у дітей прагнення робити все можливе для досягнення успіху групи в цілому й усвідомлення кожним, що без його особистого успіху не можна досягти поставленої мети. За таких умов всі члени групи відчувають себе пов'язаними одне з одним, що формує в учнів позитивну взаємозалежність, а також розвиває почуття особистої відповідальності за досягнення у навчанні.

Те, що учні під час групової роботи мають можливість тісно спілкуватися одне з одним, сприяє тривалому прогресу. Розподіл ролей, слухання, надання допомоги, перевірка розуміння, випробування — всі ці складові групової роботи розвивають у школярів навички позитивної взаємодії, які допомагають у спілкуванні, викликають довіру, розвивають вміння вирішувати конфлікти, приймати рішення.

Крім того, інтерактивні форми навчання розвивають комунікативні вміння та навички, допомагають встановленню емоційних контактів між учнями, забезпечують виховне завдання, оскільки привчають працювати в команді, прислухатися до думки своїх товаришів. Використання інтерактиву в процесі уроку знімає нервове навантаження учнів, дозволяє змінювати форми діяльності, переключати увагу на вузлові питання теми заняття.

У ході діалогового навчання учні вчаться критично мислити, зважувати альтернативні думки, приймати продуктивні рішення, дискутувати, спілкуватися з іншими людьми. Досягається це завдяки організації індивідуальної, парної, групової та кооперативної роботи; застосовуються дослідницькі проекти, рольові ігри, безпосередня робота з текстом, різноманітними інформаційними джерелами; використовуються творчі роботи.
Проводячи уроки такого типу, вчитель за цікавлює школярів предметом, формує активну життєву позицію, розвиває творчі здібності, вдосконалює мовленнєві і розу мові навички; створює ситуацію успіху, де кожен учень почуває себе невимушено на уроці, а це, у свою чергу, сприяє самовдосконаленню його як особистості.

Крім того, групова робота відіграє важливу роль у досягненні виховної функції навчання, зокрема формуються колективізм, моральні та гуманні якості особистості.

Не менш важливою при застосуванні групових форм роботи є й організаційна функція. У групах учні вчаться розподіляти обов'язки. Групова навчальна діяльність дає учням можливість виступати в різних ролях, в тому числі і в ролі вчителя. Таким чином, можна стверджувати, що групові форми роботи мають ряд значних переваг порівняно з іншими організаційними формами.

Розділ ІІ. Практична значущість інтерактивних методів навчання в початковій школі 

2.1. Застосування інтерактивних технологій — один із напрямків удосконалення навчально-виховного процесу. На прикладі уроку математики

Сучасному навчально-виховного процесу притаманні переважання вербальних методів навчання і виховання, недооцінка значення спілкування школярів для розв’язування провідних задач і завдань на уроках математики, відсутність цікавих для учнів форм та методів організації навчальної діяльності тощо. Тому нагальною потребою сучасної системи освіти є впровадження нових форм та методів навчання і виховання, що забезпечують розвиток особистості кожного школяра. Розв’язанню цієї проблеми сприяє впровадження інтерактивних технологій навчання. Саме вони ефективніше, ніж інші педагогічні технології, сприяють інтелектуальному, соціальному й духовному розвитку школяра, готовність жити й працювати в гуманному, демократичному суспільстві.

Інтерактивні технології навчання зорієнтовані на:
- створення умов для осмислення й вирішення проблем, пов’язаних із захистом своїх прав і прав товариша; усвідомлення обов’язку і відповідальності перед оточенням, плекання навичок культури і соціальної етики, що включать у себе дотримання моральних принципів та норм у суспільстві, пріоритет загальнолюдських цінностей;
- соціалізацію особистості й формування в процесі виховання та освіти, навичок активної моральної дії;
- розвиток особистості, яка здатна критично оцінювати події, що відбуваються в суспільстві.

Інтерактивні технології навчання на уроках математики сприяють ефективному розвитку в кожної особи математичних здібностей, розвитку логічного мислення, системи загальнолюдських цінностей та загальноприйнятих норм поведінки, як на уроках математики, так і в житті; розвитку здатності цінувати знання та вміння користуватися ними; усвідомленню особистої відповідальності та вмінню об’єднуватися з іншими членами колективу класу задля розв’язання спільної проблеми, розвитку здатності визнавати і поважати цінності іншої людини, формуванню навичок спілкування та співпраці з іншими членами групи, взаєморозуміння та взаємоповаги до кожного індивідуума, вихованню толерантності, співчуття, доброзичливості та піклування, почуття солідарності й рівності, формуванню вміння робити вільний та незалежний вибір, що ґрунтується на власних судженнях та аналізі дійсності, розумінні норм і порав поведінки.
В умовах інтерактивного навчання на уроках математики забезпечуються формування в його учасників передусім таких інтелектуальних умінь, як аналіз, порівняння, виділення головного, а також критичне мислення та здатність приймати відповідальні рішення.

У результаті організації навчальної діяльності із застосуванням інтерактивних технологій в учнів на уроках математики розвиваються й ускладнюються психічні процеси – сприйняття. Пам’ять, увага, уява тощо, виявляються такі мислитель ні операції як аналіз і синтез, абстракція й узагальнення, формуються воля й характер тощо, при використанні різноманітних видів творчої діяльності на уроках в учнів розвиваються математичні здібності та проявляється інтерес до предмета. Велика кількість різноманітних і доступних учням видів робіт, включених у зміст знань, де застосовуються інтерактивні технології, дає поживу для розуму, розвиває уяву, спостережливість, розширює кругозір, знайомить з важливими елементами професійної діяльності, впливає на формування стійких пізнавальних інтересів, а в майбутньому – і на вибір роду занять, пов’язаних з математикою.
Під час активного навчання учень аналізуючи творче завдання, визначає потрібні для його виконання операції, послідовність дії, порівнює та визначає спільне й відмінне в способах реалізації аналогічних завдань, узагальнює способи його виконання. На основі таких мислительних дій розвивається інтелектуальна сфера особистості. Крім того, у процесі виконання навчальних дій учням доводиться робити певні розрахунки. 

Вони навчаються використовувати знання з інших предметів (тобто здійснюються міжпредметні зв’язки); мова школярів збагачується новими словами, термінами, що, у свою чергу, позитивно впливає на розумовий розвиток особистості.
Інтерактивне навчання суттєво впливає на свідомість і почуття особистості з метою виховання компетентного й відповідального учня який є вільною і водночас законослухняною, високоморальною, соціально та політично активною особистістю, повноправним членом шкільного колективу; на формування в учнів громадських поглядів, почуттів та переконань, належної поведінки, єдності слова і діла.

Інтерактивні вправи на уроках математики зорієнтовані на:
- розвиток належності мислення школярів, певної самостійності думок: спонукають учнів до висловлення своєї думки, стимулюють вироблення творчого ставлення до будь-яких висновків, правил тощо. Деякі з інтерактивних вправ (наприклад, «Робота в парах», «Робота в группах», «Карусель», «Пошук інформації» та інші) спрямовані на самостійне осмислення матеріалу, допомагають замислитися («Чи справді це так?»), дослідити факти, проаналізувати алгоритм розв’язків, розуміти їхню суть, перевірити і себе і свого товариша, знайти помилку;
- розвиток опору до навіювання думок, зразків поведінки, вимог інших: спонукають учнів до відстоювання власної думки, створюють ситуацію дискусії, зіткнення думок. Застування вправ „Аналіз ситуації”, „Вирішення проблем”, вчать дітей протистояти тиску більшості, відстоювати свою думку. Виявити помилку у судженнях, відповідях, вказати за неї і довести це спонукає завдання, де вчитель допускає помилки. Коли в завданнях наявна певна проблемна ситуація, то розв’язання їх в умовах інтерактивних технологій активно стимулює діяльність мислення, спрямовану на подолання протиріччя, непорозумінь. Через зіткнення поглядів учні осягають суть, причини дій, вчинків;
- вироблення критичного ставлення до себе, уміння бачити свої помилки та адекватно ставитися до них; сприяють розвитку таких умінь, як бачити позитивне і негативне не тільки в діях товаришів, а й у власних; порівнювати себе з іншими й ретельно себе оцінювати. Ці вправи сприяють самопізнанню особистості і на цій основі взаєморозумінню вчителів і учнів та розумінню школярами вимог і критичних зауважень учителя. А розуміння власних дій є необхідним для формування дисциплінованої поведінки. Завдяки правильному, адекватному усвідомленню не лише позитивного, а й негативного у власній поведінці, діях, навчанні виникає критичне ставлення до себе, що конче потрібне насамперед для сприймання вимог інших;
- розвиток пошукової спрямованості мислення, прагненню до знаходження кращих варіантів вирішення навчальних завдань: передбачають вправи, які ставлять дітей у реальну ситуацію пошуку. Інколи вони пропонують нестандартні виходи із ситуацій, які ми, дорослі, часто відкидаємо як нереальні, неможливі. Такий категорійний підхід до ідей дитини гальмує в неї бажання ділитися власними ідеями, підриває віру у свої можливості. У процесі інтерактивних вправ «Розумовий штурм», «Коло ідей», «Вирішення проблем», «Незакінчені речення» приймаються всі думки дітей як реальні, так і вигадані. Вправа «Пошук інформації» вчить школярів самостійно працювати з додатковою літературою, дає можливість віднайти факт, який може заперечувати те, що раніше приймалося як незаперечне. Отже, це дає можливість для розвитку розумового скепсису щодо існуючих правил, висновків, думок;
- інтерактивні вправи спрямовані і на розвиток уміння знаходити спільні рішення з однокласниками; на підвищення інтересу школярів до вивченого матеріалу.

«Рольові ігри» сприяють не лише розвитку вміння викладати свої думки, а й з повагою ставитися до думок і пропозицій інших. Атмосфера доброзичливості, заохочення під час обговорень, підтримка сором’язливих дітей під час інтерактивних вправ зумовлює розумову й емоційну розкомплектованість учнів, знижує страх перед можливими помилками, сприяє розвитку вміння аргументувати.

Суть інтерактивного навчання на уроках математики полягає ще й в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів колективу. Це спів-навчання, взаємо-навчання (колективне, групує, навчання у співпраці), де учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання, розуміють, що вони роблять рефлектують з приводу тощо, вони знають, вміють і здійснюють.

Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню математичних навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, дає змогу педагогу стати справжнім лідером дитячого колективу, але варто підкреслити, що в процесі інтерактивного навчання вчителеві треба враховувати вікові особливості учнів.

Інтерактивна взаємодія виключає як домінування одного учасника навчального процесу над іншими, так однієї думки над іншою. Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, відкрито спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, самостійно приймати рішення.
Варто зупинитися на позитивних сторонах кооперативного учіння як одного з провідних у системі інтерактивного навчання, де кожен має допомагати, одержувати допомогу від іншого. Кожен бере участь у кооперативній творчості, тобто кожна група виконує частину загального завдання, що доцільно під час вивчення великого за обсягом матеріалу. Обдарованіші діти допомагають менш обдарованим. Кооперативне учіння позитивно впливає на всіх школярів — слабких, середніх і сильних. Слабкі можуть скористатися підтримкою групи і досягти успіху в опануванні навчальних програм з математики. Середні також бачать значно вищі горизонти своїх досягнень і мають почуттєві переживання від свого поступку. Найбільш сильні вчаться працювати разом з іншими, чого вони не робили раніше, коли буди впевненими у своїй талановитості лише для себе, а не для інших. Вони знаходять у кооперативній праці велике задоволення від допомоги іншим, виконуючи педагогічну функцію навчати менш підготовлених.

Кооперативне учіння покликане розвивати толерантну поведінку серед учнів. Таке учіння знищує недовіру. Учні відчувають у конкретних виявах колективізму свою особисту участь і свою персональну значущість; усі відчувають комфорт від потреби спілкування з іншими. Усі відчувають власну вагомість і ексклюзивну вартість. Рідко зменшується самотність, підвищується мотивація, поліпшуються особисті досягнення.
Ситуації колективного учіння дають школяреві можливість співпрацювати в різних групах. Кожен школяр своєрідно переживає когнітивну ситуацію, а разом із тим психологічну і соціальну, постійно перебуваючи в стані зміни між особистісних зв’язків, досвіду пізнання й оцінок, дій і сподівань. Серед інтерактивних технологій кооперативного навчання можна виділити такі інтерактивні вправи: „Карусель”, „Синтез думок”, „Діалог”, „Спільний проект”, „Пошук інформації”, „Коло ідей”.

На мою думку, за умов інтерактивного навчання учень може навчатися робити свідомий вибір серед широкого спектра альтернатив і брати на себе відповідальність приймати самостійні рішення, щодо розв’язку задач та вправ. Важливо, що кожен може це робити свідомо й грамотно. У результаті застосування інтерактивних технологій створюються сприятливі можливості й для духовного розвитку особистості, а також ефективному процесу соціалізації.
Слід зазначити, що інтерактивне навчання дозволяє різко збільшити процес засвоєння матеріалу, оскільки впливає не лише на свідомість учня, а й на його почуття, волю (дії, практику). Результати цих досліджень можна відобразити в схемі, що отримала назву «Піраміда навчання».
Лекція – 5 % засвоєння
Читання – 10 % засвоєння
Відео-, аудіо-матеріали – 20 % засвоєння
Демонстрація – 30 % засвоєння
Дискусійні групи – 50 % засвоєння
Практика через дію – 75 % засвоєння

Навчання інших застосування отриманих знань відразу ж – 90 % засвоєння.
Піраміди видно, що найменших результатів можна досягти за умов пасивного навчання (лекція – 5 %, читання – 10 %), а найбільш інтерактивного (дискусійні групи – 50 %, практика через дію – 75 %, навчання інших чи негайне застосування – 90 %), тому можна сформувати кредо інтерактивного навчання:

Те, що я чую, я забуваю.
Те, що я бачу й чую, я трохи пам’ятаю.
Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти.
Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю я набуваю знань і навичок.
Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром.
Набагато важливіше навчити, ніж просто розповісти.

Процес навчання на уроках математики – це не автоматичне вкладання навчального матеріалу в голову учня. Він потребує напруженої розумової роботи дитини, її власної активності участі в цьому процесі. Пояснення й демонстрація, самі по собі, ніколи не дадуть справжніх, стійких знань. Цього можна досягти тільки за допомогою активного та інтерактивного навчання на уроках математики. Майстерність учителя допомагає дітям досягти найкращих результатів тими засобами, які найоптимальніші в кожній окремій ситуації. Учитель не має права ігнорувати колективну ігрову діяльність учнів тому, що це може призвести до недовіри як між учнями, так і між учнями та вчителем. Спільна діяльність в організації та проведенні ігор сприяє об’єднанню колективу та формуванню спільної мети. Ігрові технології інтерактивного навчання (ситуативне моделювання), які цікавістю, емоційністю позбавляють дитину почуття суспільного відчуження, сприяють соціальному розвитку дитини. Таким чином діти вчаться працювати в команді.
Для того, щоб учень добре навчався, він має бути постійно включений у процес учіння. Шляхом спілкування з учнями, учитель він має говорити на уроці не один і не два рази, а постійно спілкуватися.

Уроки математики, організовані за інтерактивними технологіями, сприяють розвитку мислення учнів уміння вислухати товариша і зробити свої висновки, вчитися повадки думку іншого і вміти аргументувати думку свою. Тому, нас своїх уроках математики активно застосовую групову навчальну діяльність – модель організації навчання в малих групах, об’єднаних спільною навчальною метою. Найчастіше парну і групову роботу я проводжу на етапі застосування набутих знань. Тому, клас поділяю н групи з різними навчальними можливостями, і кожна з цих груп потребує особливого, індивідуального підходу. Найважче працювати зі слабкими учнями, вони потребують дуже багато уваги на уроці, і ось постає питання, як організувати роботу з цими учнями. Щоб не залишати поза увагою інші групи дітей.

Малі групи використовую тільки в тих випадах, коли завдання вимагає спільної, а не індивідуальної роботи.
Особливість виконання вправ за інтерактивними технологіями полягає в тому. що будь-яка вправа або завдання складається з трьох елементів:
- інструкція;
- дія;
- рефлексія (осмислення), тобто спочатку йде пояснення, як роботи, далі учні виконують завдання, а в процесі рефлексії пояснюють, чому саме такий варіант або спосіб, дію обрали.
В кожній групі розподілені ролі, які вони повинні виконувати під час групової роботи.
Спікер, головуючий (керівник групи):
• зачитує завдання групі;
• організує порядок виконання;
• пропонує учасникам групи висловитися по черзі;
• заохочує групу до роботи;
• визначає доповідача.
Секретар:
• веде записи результатів роботи групи;
• записи веде коротко й розбірливо;
• як член групи, повинен бути готовий висловити думки групи при 
підбитті підсумків чи допомогти доповідачу.
Посередник:
• стежить за часом;
• заохочує групу до роботи.
Доповідач:
• чітко висловлює думку групи;
• доповідає про результати роботи групи.

Важливим моментом групової роботи є опрацювання змісту і подання групами результатів колективної діяльності. Залежно від змісту та мети навчання можливості різні варіанти організації роботи групи.
Інтерактивну технологію, таку як „Пошук інформації”, використовую для того, щоб оживити сухий, іноді нецікавий матеріал. Для груп розроблено запитання, відповіді на які можна знайти в різних джерелах інформації – це роздатковий матеріал, підручник, довідкові видання. Учні об’єднуються в групи. кожен отримує запитання по темі уроку. Визначається час на пошук та аналіз інформації. Наприкінці уроку заслуховуються повідомлення від кожної групи, які потім повторюються і розширюються всім класом. До цієї групи необхідно помістити інтерактивні технології, що передбачають одночасну спільну (фронтальну) роботу всього класу, обговорення проблеми в загальному колі, привертання уваги учнів до складних або проблемних питань у навчальному матеріалі, мотивація пізнавальної діяльності, актуалізація опорних знань, тому різновидом на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію. Разом з технологією „Мікрофон” використовую прийом „Незакінчені речення”, формулюю незакінчене речення із правила і пропоную учням висловлюючись, закінчити його.

Розвитку пошукової спрямованості мислення, прагненню до знаходження кращих варіантів розв’язку завдань дуже доцільно використовувати відому інтерактивну технологію колективного обговорення «Мозковий штурм». Ця технологія спонукає учнів проявляти уяву та творчість, дає можливість їм вільно висловлювати свої думки. Мета «Мозкового штурму» в тому, щоб зібрати якомога більше ідей щодо проблеми від усіх учнів протягом обмеженого періоду часу.

В старших класах на уроках математики важливо використовувати інтерактивну вправу „Ажурна пилка” для створення на уроці ситуації, яка дає змогу учням працювати разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу. Ця технологія ефективна і може замінити лекції у тих випадках, коли початкова інформація повинна бути донесена до учнів перед проведенням основного уроку або доповнює такий урок. Заохочує учнів допомагати один одному вчитися навчаючи.

Таким чином, використання інтерактивних технологій на уроках математики дає можливість збагачувати світоглядну і моральну основу суджень як окремої особливості, так і громадської думки учнівського колективу. За допомогою подібних інтерактивних вправ можна глибше осмислювати актуальні явища громадського, культурного, міжнародного життя, навчитися поважати власну думку, зрозуміти, що не завжди те, що висловлює більшість, є істиною.
І в цілому, інтерактивне навчання є однією з найбільш гнучких форм включення кожного учня в роботу, забезпечує перехід від простих до складних завдань, вчить використовувати не готові знання, а здобувати їх із власного досвіду, що веде до розвитку мислення – творчого і діалектичного. Новітні підходи до організації навчання роблять навчально-виховний процес різноманітним, цікавим та ефективним, а найкориснішим у такому навчанні є те, що математика починає подобатися.

2.2 Цикл розробки уроків на тему «Людина – живий організм» з предмету «Я і Україна. Природознавство» 3 клас

Цикл уроків «Людина – живий організм» з використанням інтерактивних методів навчання передбачає наявність у дітей уявлень про подібність людини з іншими живими організмами, відмінність її від представників живої природи; взаємозв’язок між системами органів людини, впливу кожної системи на весь організм; доводить, що організм людини – єдине ціле, а здоров’я – найбільша цінність особистості; матеріал даного модулю формує у дітей навички ведення здорового способу життя. 
У попередніх класах (1, 2) діти знайомляться з наступним: 
- людина належить до живої природи, людина – біологічна істота; 
- подібність і відмінність між людиною і твариною; 
- кожна людина неповторна; 
- людина розпізнає різні сенсорні відчуття під час обстеження предметів (холод, тепло, біль тощо); 
- вплив предметів неживої природи ( сонячне світло, тепло, повітря, вода) на людину; 
- зв'язок людини з неживою природою; 
- дбайливе ставлення до власного здоров’я. 
За підручником тема «Людина – живий організм» вивчається після тем «Жива природа. Рослини. Тварини», які дають дітям уявлення про те, що людина теж є представником живої природи. Вона є заключною у вивченні розділу «Жива природа». 
Урок №1. Тема. Органи тіла людини. Шкіра – захисник організму. Збереження шкіри. 
Мета: сформувати поняття «шкіра», вивчити правила надання першої допомоги при пошкодженні шкіри, зацікавити учнів у загартуванні шкіри як важливого способу збереження здоровя. 
Обладнання: таблиці «Будова шкіри», «Загартовування шкіри», збільшувальне скло. 
Хід уроку 
I. Вивчення нового матеріалу. 
1. Повідомлення теми та мети уроку. 
Мозковий штурм. 
Складання на дошці схеми «Організм людини». 
2. Актуалізація опорних знань. Бесіда. 
- Яке значення має шкіра для людини? 
- Які складові частини шкіри людини ви знаєте? 
- Чому шкіра завжди повинна бути чистою? 
- Що ви робите при пошкодженні шкіри? Чому? 
3. Мотивація навчальної діяльності. 
Створення проблемної ситуації 
В тілі людини впродовж однієї години створюється стільки тепла, скільки потрібно, щоб скип’ятити 1л крижаної води. Якщо б тіло замість шкіри було вкрито непроглядним для тіла футляром, то вже за одну годину температура тіла піднялась би приблизно на1,5С, а через 40 годин досягла б точки кипіння води – 100С. Але цього на щастя не відбувається. Чому? 
4.Проблемне питання. 
- Що у будові шкіри забезпечує тепловіддачу, яка може значно зростати, якщо температура повітря вище за температуру тіла? 
5.Фронтальна практична робота за завданнями підручника на с.156. 
6. Дослідно – практична робота. 
- Розглянути своє тіло через лупу. 
- Розібратися, чим вкрите тіло? 
- Згадати випадки, коли учні падали і здирали шкіру на колінах чи на руках, ліктях, що там відбувалося. 
7. Бесіда про особливості будови шкіри за результатами досліджень. 
- Назвіть усі складові шкіри. 
- Які частини шкіри ви побачили через збільшувальне скло? 
- Яке значення вони мають для шкіри? Для всього організму? 
8. Розповідь учителя ( з використанням додаткової пізнавальної інформації). 
9. Розв’язування пізнавальних задач. 
* На одному кв. сантиметрі брудної шкіри налічується близько 40000 мікробів. Скільки приблизно мікробів ви знищите, миючи 
руки? 
* На долонях й підошві ніг особливо багато потових залоз – приблизно 500 на 1 см.кв. Скільки всього їх на всій долоні або нозі? 
10. Робота в групах. 
Складання правил гігієни групами, обговорення в класі. 
ІІ. Закріплення знань учнів. 
1. Бесіда. 
– Яке значення для організму має шкіра? 
- Чому шкіра не заважає людині рухатись? 
- Чому навіть маленьке поранення небезпечно для нашого здоров’я? 
- Доведіть, що в шкірі багато нервових закінчень. 
- Яких правил потрібно притримуватись, щоб бути здоровим? 
ІІІ. Домашнє завдання. 
Опрацювати статті «Людина – живий організм», «Організм людини», «Шкіра». 
ІV. Підсумок уроку. 

Урок №2. Тема. Скелет і м’язи. Постава. Зміцнення скелета та м’язів. 
Мета: формувати уявлення дітей про органи тіла людини, ознайомити із функціями скелету і м'язів, із частинами скелету, їх значенням, роботою м'язів; вчити зміцнювати скелет і м'язи, досягати правильної постави; розвивати спостережливість, мислення; виховувати позитивне ставлення до праці та занять фізичною культурою і спортом, уміння працювати в мікрогрупах. 
Обладнання: таблиці «Скелет людини», «М’язи”, картки для групової роботи, фішки. 
ХІД УРОКУ 
І. Організація класу. 
II. Актуалізація опорних знань. 
1. Тестова перевірка знань учнів. 
1. Чим вкрите тіло людини? 
а) волосинами; 
б) хутром; 
в) шкірою. 
2. Яка шкіра на дотик? 
а) м'яка, гладенька і пружна; 
б) тверда та міцна; 
в) груба, нерівна і пружна. 
3. Для чого потрібна шкіра? 
а) для краси та елегантності організму людини; 
б) для захисту внутрішніх органів, не пропускає в організм мікроби, 
воду та шкідливі речовини; 
в) щоб сховати непривабливі внутрішні органи. 
4. Яка будова шкіри? 
а) пори, волосина, нерви, потові та сальні залози, кровоносні судини; 
б) ворсинки, отвори, нерви, піт, сальні залози. 
5. Яке значення мають пори? 
а) допомагають утворювати «гусячу шкіру» коли нам холодно; 
б) через них виділяються жир і піт; 
в) через них тепло чи холод потрапляють в організм. 
6. Що треба робити, аби шкіра була здоровою? 
а) регулярно відвідувати лікаря; 
б) щодня робити масаж шкіри та мити її; 
в) дотримуватися правил гігієни та загартовувати її. 
Взаємоперевірка ручкою і виставлення оцінок на полях. 
1) в, 2) а, 3) б, 4) а, 5) б, 6) в. 
— Усі, хто виконав тест без помилок, візьміть собі фішку. Завдання кожного — набрати якомога більше таких фішок. Так ви будете оцінювати свою активність на уроці. 
Це цікаво. 
На людській шкірі площею 6,5 см2 є 645 потових залоз, 26 м нервового волокна, 1000 нервових закінчень, 65 волосяних сумок, 75 сальних залоз, 6 м кровоносних судин. 
III. Повідомлення теми й мети уроку. 
— Ми продовжимо вивчати організм людини. 
Для чого, на вашу думку, потрібно вивчати цей розділ? 
Відповідь на це запитання — у девізі уроку: 
Щоб здоров'я зберігати — 
Треба організм свій знати. 
IV. Вивчення нового матеріалу. 
1. Розповідь вчителя. 
— Наше тіло влаштоване дуже розумно. Сьогодні ми поговоримо про те, що є основою нашого тіла. Коли скульптор робить статую, він спочатку виготовляє каркас, на якому все тримається. В нашому тілі теж є такий каркас, і називається він скелет. Якби його не було, наше тіло було би безформеним, людина не змогла б зробити жодного руху. Він складається з 200—206 (у новонароджених — 270) 
великих і малих кісток, міцно скріплених одна з одною. 
Одні кістки з'єднані міцно й нерухомо, інші — рухомо. Усі частини скелету мають свою назву. Череп — міцний шолом, який захищає наш мозок. Кістки тут з'єднані нерухомо (крім нижньої щелепи). Уздовж тіла проходить хребет, який складається з невеликих кісточок — 33 хребців. Між ними є хрящові прокладки. Вони можуть стискатися й розширюватися. Завдяки цьому хребет гнучкий і ми можемо нахилятися вперед, убік. Хребет захищає спинний мозок. З ним з'єднані ребра, які разом з грудною кісткою — грудиною — утворюють грудну клітку. Як ви гадаєте, чому її називають грудною кліткою? Так, вона схожа на клітку і захищає внутрішні органи. З нею з'єднані кістки верхніх кінцівок — рук. До нижньої частини хребта приєднуються кістки, які утворюють таз, котрий підтримує і захищає внутріш¬ні органи. Завдяки цьому ми можемо сидіти. З тазом з'єднані кістки нижніх кінцівок — ніг. 
2. Робота з підручником.. 
Прочитайте статтю в підручнику про скелет і зробіть висновок про його значення. 
Значення скелета: 
— опора тіла; 
— захищає внутрішні органи; 
надає тілу певної форми. 
Як на вашу думку, кістки складаються з живої тканини чи з неживої? Смерть зображують у вигляді скелета, бо раніше вважали, що кістки — це нежива тканина. Кістки, як і зуби, не схожі на живу тканину, але насправді вони складаються з таких самих живих клітин, як і все тіло. Ці клітини теж живляться, дихають і розмножуються. Якщо стався перелом, то лікарі ретельно складають кістку, загіпсовують, щоб уламки не зміщувалися, потім на місці перелому швидко розмножуються нові кісткові клітини і він зростається. Кістки дорослої людини дуже міцні. Ребра завтовшки з людський палець можуть витримати вагу автомобіля. А ось кістки у дітей ще не зовсім тверді, вони гнучкі. Тому в дитячому віці так важливо стежити за своєю поставою, адже кістки можуть викривитися. У свою чергу вони будуть стискувати внутрішні 
органи, а від цього почнуться різні захворювання. 
3. Фізкультхвилинка. 
Руки вгору, руки вниз, на сусіда подивись. 
Руки вгору, руки в боки, поскачи на місці трохи. 
Руки ззаду покладемо, головою повернемо. 
Разом всі присядемо і за парти сядемо. 
4. Робота в групах. 
Як стати струнким (складання порад): 
правильно сиди за партою; 
займайся спортом, роби зарядку; 
не носи важкого; 
правильно харчуйся (сир, молоко, овочі, фрукти); 
завжди ходи і стій прямо; 
— рівномірно розподіляй вагу на обидві руки. 
Зміцнення скелету та м’язів людини. 
5. Розповідь вчителя. 
— Виконуючи фізкультхвилинку, ми рухалися. Що рухає кістки? Це роблять м'язи, або мускули. Без цих маленьких двигунів усі кістки були б нерухомі. Кожний м'яз прикріплюється одним кінцем до однієї кістки скелета, а другим — до другої. Великі та потужні м'язи виконують грубу роботу, а зовсім маленькі — тонку. Вони переплели й стягнули все наше тіло. Є вони й у внутрішніх органах. Серцеві м'язи примушують працювати серце. Робота м'язів — їх скорочення й розслаблення. Під час скорочення м'язи тягнуть 5а собою кістки, до яких вони прикріплені. Скорочені м'язи стають товщими, твердими, пружними. Коли м'язи розслаблюються, вони довшають. Кістки повертаються у своє попереднє положення. Розслаблені м'язи стають м'якими. 
6. Практична робота. 
— Примусимо працювати мімічні м'язи обличчя: посміхніться — 
м'язи скоротилися (товсті, тверді, пружні), розслабте їх — м'якші. 
Скоротили м'яз плеча — він піднімає руку, розслабили — опускає. 
— Чому, якщо виміряти у всіх вас товщину біцепса, вона буде різною? У кого будуть більші біцепси? 
— Чому треба тренувати м'язи? Так, якщо цього не робити, вони стають слабкими, і ми швидше втомлюємось. 
Є спеціальні фізичні вправи для розвитку кожної групи м'язів. 
7. Робота в групах. 
Як тренувати м'язи (обговорення): 
фізичні вправи; 
посильна праця; 
правильне харчування; 
не можна перевтомлюватись. 
— То для чого потрібні м'язи? 
Це цікаво. 
У людському організмі великих та малих м'язів майже 500, і, щоб зробити один крок, ми повинні скоротити або розслабити біля двадцяти м'язів. Це ми робимо автоматично, не замислюючись. Цією роботою керує наш мозок. 
V. Підсумок уроку. 
- Про які складові нашого організму ми говорили? 
- Що допомагає нашому тілу мати сталу форму? 
- Що є головною рушійною силою нашого скелета? 
— Який висновок ви зробили для себе? 
Оцінювання роботи в групах, підрахунок кількості набраних фішок. 
Гарно працювали — як тут не радіти. 
Встигли все зробити — дякую вам, діти. 
VІ. Домашнє завдання. 
Читати, переказувати матеріал підручника на с. 157—161. 

Урок № 3. Тема. Органи травлення. Гігієна харчування. Догляд за зубами. 
Мета: формувати уявлення про органи травлення та їх значення в житті людини, про взаємозв'язок органів між собою; формувати вміння встановлювати функціональні зв'язки (будова органа — його функція), робити узагальнення; розвивати спостережливість, уважність, уміння правильно доглядати за зубами. 
Обладнання: таблиця «Органи травлення», «Догляд за зубами», картки з тестами для групової роботи, фішки. 
ХІД УРОКУ 
I. Організація класу. 
Вже дзвінок нам дав сигнал — працювати час настав. 
Тож, і ми часу не гаймо — працювати починаймо. 
II. Актуалізація опорних знань. 
1. Перевірка домашнього завдання. 
- Який великий розділ ми почали вивчати? 
- Про які органи тіла людини говорили на минулому уроці? 
Тестова перевірка домашнього завдання. 
1. Кістки людини утворюють: 
а) хребет; 
б) скелет; 
в) хребець. 
2. Яке значення має скелет? 
а) це опора тіла людини; 
б) орган дотику; 
в) захищає внутрішні органи від пошкоджень; 
г) надає тілу людини певної форми; 
д) забезпечує організм киснем. 
3. Яка частина скелету які органи захищає? 
а) череп — головний мозок; 
б) хребет — серце, легені, печінка; 
в) грудна клітка — спинний мозок. 
4. Що є головною рушійною силою організму? 
а) м'язи; 
б) скелет; 
в) шкіра. 
5. Як працює м'яз? 
а) змінює свій розмір; 
б) стає твердим і пружним; 
в) скорочується та розслаблюється. 
6. Як зміцнити свій скелет і м'язи? 
а) регулярно займатися спортом; 
б) регулярно відпочивати біля телевізора; 
в) фізичну працю чергувати з відпочинком; 
г) тренувати м'язи без відпочинку; 
д) добре харчуватися, вживати рослинну і тваринну їжу. 

Взаємоперевірка робіт з виставленням оцінок. 
Усі, хто правильно виконав завдання, беруть собі фішку. 
Завдання кожної групи — набрати якомога більше фішок. Наприкінці уроку визначається група, яка найкраще працювала на уроці. 
Це цікаво. 
Маса скелета людини — усього 15 кг, а тіло майже на дві третини складається з води. 
ІІІ. Повідомлення теми й мети уроку. 
Бесіда. 
— Що потрібно робити, щоб рости здоровим і сильним, правильно розвиватися? Так, щоб жити, працювати, а дітям — ще й рости, треба їсти й пити, бо харчові продукти містять усі потрібні для організму речовини. 
Що відбувається з їжею в нашому організмі? 
Сьогодні ви ознайомитеся з органами травлення, дізнаєтесь, якими шляхами проходить їжа і як перетравлюється. Ми поговоримо і про те, як захистити органи травлення від захворювань, як потрібно доглядати за зубами. 
IV. Вивчення нового матеріалу. 
1. Гра «Наукова конференція». В роботі конференції беруть участь учні – доповідачі, які підготували матеріал про роботу органів травлення. 
Вступне слово вчителя. 
— У нашому тілі «захована» дивна й складна «кухня». І навіть тоді, коли ви сидите за партою чи бігаєте надворі, читаєте або спите, у ній постійно «готується» їжа для всіх органів нашого тіла. Усі їдять, скільки їм потрібно, а деякі органи навіть нагромаджують запаси. У дорослої людини «кухня» тягнеться вісім метрів, але вкладена вона так вправно, що вміщується у невеликому «приміщенні». Як називається кожен орган і яка його функція, ви дізнаєтеся, здійснивши подорож по «диво-кухні». 
1-ша станція — Ротова порожнина. ( виступає 1 доповідач). 
— Насамперед їжа потрапляє до ротової порожнини. Язиком ми відчуваємо її смак. Подрібнення їжі здійснюють зуби. У процесі пережовування вона змочується слиною, яку виділяють слинні залози. Під 
дією слини їжа в роті починає розчинятись. 
2-га станція — Стравохід. ( виступає 2 доповідач). 
Далі розжована і змочена слиною їжа потрапляє у стравохід. А потім, подолавши його за 5 секунд, опиняється в шлунку. 
3-я станція — Шлунок. ( виступає 3 доповідач). 
Працює він старанно й повільно. У ньому містяться сотні залоз, які виділяють шлунковий сік. Саме він є найголовнішим під час поділу їжі на складові частини. Сік поступово просякає всю їжу й розчиняє її до рідкої кашки. Шлунок своїми стінками розтирає, перемішує змочену соком їжу. Але цією кашею ще не можна нагодувати весь організм, і перетравлена їжа поступово рухається до виходу зі шлунку і переходить у кишечник. 
4-та станція — Кишечник. ( виступає 4 доповідач). 
Невеликими порціями їжа надходить до коридору довжиною 12 пальців — дванадцятипалої кишки, у яку впадають вивідні протоки печінки та підшлункової залози. Тут розщеплюються всі поживні речовини. Повільно ця рідка кашка, у якій є білки, жири та вуглеводи, опускається в тонку кишку. Ця кишка у 3—4 рази довша від людини і тому згорнута в кілька разів. її стінки вкриті малесенькими ворсинками, які здатні всмоктувати поживні речовини з перетравленої їжі і віддавати через кров усім клітинам нашого тіла. А решта речовин вирушає далі — у товсту кишку. Тут за них беруться цілі армії корисних кишкових мікроорганізмів, які постійно живуть на стінках товстих кишок. Їх обов’язок — перероблювати на прозорі розчини вцілілі залишки їжі, і вони з цим відмінно справляються. Товста кишка всмоктує розчинені у воді корисні речовини. У результаті від їжі залишаються відходи, які через пряму кишку виводяться назовні. Тут і закінчується мандрівка спожитої їжі шлунково-кишковим трактом. 
— Отже, що таке травлення? 
2. Фізкультхвилинка. 
Щось набридло вже сидіти, 
Треба трохи відпочити. 
Треба дружно всім нам встати — 
Фізкультхвилинку розпочати. 
3. Робота з підручником. 
А) Читання статті. 
Б) Бесіда з учнями за питаннями в кінці тексту. 
V. Систематизація та узагальнення знань. 
1. Відкритий тест. 
— Закінчіть речення. 
На дошці прикріплені картки з назвами органів травлення. Поруч записані речення, які треба закінчити. 
Їжа подрібнюється і змішується у.... 
З ротової порожнини... потрапляє у.... 
Їжа всмоктується в кров у.... 
Неперетравлені рештки їжі потрапляють у... й виводяться назовні по.... 
2.Рольова гра «Лікарська конференція». 
3. Робота в групах. 
1. Підготовка та відповіді груп на питання (кожна з 6 груп отримала питання, по 1 для кожних двох. Дві групи під час виступу доповнюють одна одну). 
Лікарі-гастроентерологи пояснюють: 
— чому треба добре пережовувати їжу і не ковтати дуже великими шматками; 
чому не слід одразу з'їдати багато їжі. 
Лікарі-дієтологи радять: 
які продукти корисно вживати в їжу; 
яких правил харчування слід дотримуватись. 
Лікарі-стоматологи повідомляють: 
що треба робити, щоб зуби були міцні та здорові; 
правила чищення зубів. 
2.Групова робота за картками. 
У кожної групи в конверті набір карток з написами. Завдання: розставити картки з назвами у відповідності до процесу травлення. Вилучити «зайві» картки. 

ШЛУНОК ПРЯМА КИШКА ЯЗИК ЛЕГЕНІ СТРАВОХІД 

ПЕЧІНКА ТОВСТА КИШКА РОТОВА ПОРОЖНИНА 

СЕРЦЕ ТОНКА КИШКА 

Відповідь: ротова порожнина стравохід шлунок тонка кишка товста кишка пряма кишка 

VI. Підсумок. 
Підбиття підсумків роботи у групах. 
VІІ. Домашнє завдання. 
Опрацювати статтю підручника. Підготувати поради однокласникам «Здорове харчування». 
2.3. Результати експериментального дослідження

У процесі формувального етапу експерименту вчителю надавалося право вибору інтерактивних методів залежно від чисельності учасників запланованої взаємодії. Водночас рекомендували враховувати рівень сформованості у них відповідних умінь і навичок, методичну мету та етап уроку. Ці компоненти були сталими і не підлягали взаємозаміні.

Апробація моделі здійснювалася в процесі реалізації розробленого нами циклу уроків з математики та природонавства, на яких використовувалися такі інтерактивні методи, як: „Мікрофон”, робота в парах, „Діалоги”, „Знайомство”, рольові ігри, „Акваріум”, „Кинь запитання”, „Асоціативний кущ”, „Карусель”, ”Незакінчене речення”, „Два-чотири-всі разом”.

Під час заключного зрізу оцінювання за всіма завданнями відбувалося відповідно до критеріїв, визначених нами на констатувальному етапі експерименту. Узагальнення одержаних результатів, їх систематизація дали змогу визначити загальний рівень сформованості в молодших школярів комунікативної компетенції

Були визначені контрольні класи, які в загальному вимірі (за ставленням учителів до інтерактиву, вміннями застосовувати відповідні методи під час навчання молодших школярів на математиці та природознавстві, підручники; рівні сформованості в учнів комунікативної компетенції, чисельністю учнів) не мали значних відмінностей.

Наочно рівні сформованості в учнів контрольних та експериментальних класів комунікативної компетенції до і після завершення формувального етапу експерименту подані в табл. 1.

Таблиця 1

Рівні сформованості комунікативної компетенції молодших

школярів до формувального етапу експеримента та після

його завершення, %

Рівень	Кількість учнів, %
	Контрольні класи	Експериментальні класи
	До експ.	Після експ.	До експ.	Після експ.
Високий	7,3	7,8	7,3	55,4
Середній	67,9	67,7	66,5	37,3
Низький	24,8	24,5	26,2	7,3

Унаслідок проведеної роботи в експериментальних класах у рівні сформованості в молодших школярів комунікативної компетенції відбулися позитивні зрушення. Якщо до формувального етапу експерименту на високому рівні перебувало лише 7,3% учнів, то завдяки впровадженню обґрунтованих нами дидактичних засад, розробленої класифікації інтерактивних методів і занурення в процес навчання української та англійської мов „Системно-методичної моделі”, кількісний склад цієї групи значно збільшився і становив 55,4%. Це відбулося завдяки переходу 41,1% учнів з групи середнього рівня до групи високого рівня. Водночас 18,9% дітей, які за результатами констатації були віднесені до низького рівня сформованості досліджуваних якостей, перейшли до групи середнього рівня. Як наслідок, на низькому рівні залишилося лише 7,3% молодших школярів.

Узагальнення результатів теоретичного пошуку та експериментальної роботи дають змогу зробити такі висновки.

1. Аналіз наукової літератури засвідчує, що вивчення методів організації та реалізації навчальної діяльності має тривалу історію розвитку, на різних етапах якої надавалася перевага тим чи іншим їх різновидам. У загальному розумінні розрізняють пасивні, активні та інтерактивні методи. Перші з них ґрунтуються на домінуючій ролі вчителя як суб’єкта навчання і підпорядкованості, об’єктивності позиції учня, переважанні репродуктивного виду діяльності. Активні методи дещо нейтралізують цей недолік, але також не можуть повною мірою забезпечити повноправність учня в процесі навчання, а, отже, й обмежують можливості досягнення високого рівня інтелектуального розвитку дитини, формування в неї самостійного критичного мислення, вмінь не лише знаходити і пропонувати рішення, а й відстоювати, аргументувати свою думку як передумову подальшого її просування шляхом пізнання, створення умов для самовдосконалення та саморозвитку.

2. Проведений аналіз психофізіологічних та психічних особливостей дітей молодшого шкільного віку засвідчує, що такі характеристики, як образне сприймання та запам’ятовування, підвищена емоційність сприйняття, конкретне або наочно-образне мислення створюють позитивні передумови для вивчення української та іноземної мов. Водночас, від учителя вимагається всебічне їх урахування в навчальному процесі, зокрема в плані добору відповідних методів навчання. Важливе місце серед них мають посісти інтерактивні методи, адже вони найбільшою мірою відповідають притаманним молодшим школярам особливостям та якостям, є сенситивними для учнів цієї вікової категорії.

Найбільш повно сучасним завданням в царині організації і реалізації навчальної діяльності відповідають інтерактивні методи, побудовані на діалозі (полілозі), міжособистісній взаємодії, переведенні учнів у позицію активних суб’єктів навчання, спроможних активно включатися до пізнавальної діяльності на засадах самопрагнення, самовияву, емоційно-позитивного ставлення і самостійного досягнення навчальних цілей.

Враховуючи психофізіологічні та психічні особливості дітей молодшого шкільного віку і основні стратегічні напрями мовної освіти у середній школі, нами було розроблено класифікацію інтерактивних методів навчання молодших школярів, що ґрунтувалася на наступних критеріях:

Чисельність учасників: фронтальні та кооперативні (парні, групові).

Характер завдань: єдині, диференційовані.

Методична мета: формуючі, вправляючі, творчі (креативні).

Етап уроку: інформаційні, організаційні, регулятивні, аргументуючі (пояснювальні).

3. Визначено й науково обґрунтовано дидактичні засади застосування інтерактивних методів у процесі мовної освіти молодших школярів. До таких засад віднесено: цілі навчання, принципи та умови навчання, зміст навчання, оптимальні методи і форми, а також взаємозалежна навчальна діяльність учителя та учнів на уроці, удосконалена комунікативна компетенція, цілі навчання – 2.

4. З метою перевірки доцільності визначених нами дидактичних засад застосування інтерактивних методів навчання молодших школярів та здійсненої класифікації інтерактивних методів було розроблено та науково обґрунтовано системно-методичну модель реалізації дидактичних засад застосування інтерактивних методів у процесі мовної освіти молодших школярів, яка уособлювала процедуру формувального етапу дослідно-експериментальної роботи.

Аналіз особливостей реалізації системно-методичної моделі дав змогу визначити в її структурі інваріантну складову – компоненти (принципи навчання, дидактичні умови, методи навчання, навчальна діяльність, удосконалена комунікативна компетенція), що є усталеними для всіх ланок загальної середньої освіти.

5. У ході формувального етапу експерименту доведено ефективність системно-методичної моделі реалізації дидактичних засад застосування інтерактивних методів навчання молодших школярів у формуванні в них комунікативної компетенції.

Встановлено існування безпосереднього зв'язку між використанням на уроках української та іноземної мов у початкових класах інтерактивних методів та сформованістю в учнів комунікативної компетенції.

Завершальний зріз засвідчив позитивні зрушення як у контрольних, так і в експериментальних класах. Однак, якщо в контрольних класах означені зрушення були незначними, у класах, де вчителі працювали за розробленою нами моделлю, позитивні зміни мали суттєвий прояв.

В експериментальних класах до початку формувального етапу експерименту високий рівень сформованості комунікативної компетенції мало лише 7,3% учнів. Згідно з показниками завершального зрізу, чисельність цієї групи значно збільшилася і становила 55,4%, що стало результатом набуття 41,1% учнів з групи середнього рівня більш високого рівня сформованості комунікативної компетенції. Водночас з групи низького рівня, до якої за результатами констатації було віднесено 26,2% дітей, до групи середнього рівня можна було віднести 18,9% молодших школярів.

Це засвідчує, що визначені нами й апробовані в процесі формувального етапу дослідно-експериментальної роботи дидактичні засади застосування інтерактивних методів і модель їх реалізації у процесі мовної освіти молодших школярів є ефективними.

Проведена дослідно-експериментальна робота не вичерпала всіх аспектів проблеми. До подальших напрямів, що можуть стати предметом дослідження, можна віднести: розробку і впровадження у навчальний процес початкової ланки загальноосвітньої школи технологій застосування інтерактивних методів на матеріалі інших навчальних предметів, виявлення можливостей використання запропонованих дидактичних засад для інших вікових груп школярів.

ВИСНОВКИ

Соціальні перетворення в українському суспільстві докорінно змінили орієнтації в галузі освіти. Спрямування навчально-виховного процесу на формування духов ності особистості, розкриття її потенцій них можливостей та здібностей, утвер дження загальнолюдських цінностей стало головною стратегією педагогічної діяльності творчо працюючих вчителів.
Розв'язання цих актуальних проблем можливе лише на основі впровадження новітніх педагогічних технологій, які б да вали можливість для розвитку творчих здібностей особистості. Такими новітніми педагогічними технологіями і є інтерактивні технології.
Інтерактивний — означає можливість взаємодіяти або знаходитись у режимі бесіди, діалогу з чим-небудь або ким-небудь. Отже, інтерактивне навчання — це, перш за все, діалогове навчання, в ході якого здійснюється взаємодія учителя і учня. 
Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес організований таким чином, що практично всі учні беруть участь у процесі пізнання, вони мають змогу розуміти і рефлектувати з приводу того, що вони знають і думають. 
Інтерактивне навчання — це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету — створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. 
Інтерактивні методики навчання базуються на підході, центрованому на учні, що дає можливість актуалізувати знання, досвід всіх учасників навчання, обмінятися ним. Цей підхід робить навчання активним, що полегшує засвоєння матеріалу, робить цей процес усвідомленим, а відтак більш ефективним.
Упровадження інтерактивних технологій потребує від учителя розуміння суті даної моделі навчання, уміння старанно планувати свою роботу, значної кількості часу, особливо на початкових етапах. Слід поступово вводити елементи інтерак тивних технологій на окремих уроках, по чинаючи з найпростіших — робота в малих групах, парах, трійках, «мозковий штурм», «мікрофон» тощо.
Педагогу слід усвідомлювати, що змістом такого уроку є програмовий ма теріал. Мета — реалізація навчальних цілей, загальний розвиток учня, надання кожному з них оптимальної можливості в особистісному становленні й розвитку, розширення можливостей самовизна чення. Результат - створення дидактич них умов для ситуації успіху дитини у про цесі навчальної діяльності, збагачення її мотиваційної, інтелектуальної та інших сфер.
Ефект від використання інтерактивних прийомів максимальним буде тільки тоді, коли сам учитель глибоко усвідомить суть і необхідність такої роботи, при цьому врахує вікові особливості та рівень розвит ку учнів класу.
Демократизація навчання, що є потребою суспільства, неможлива без осучаснення уроку. Уроку, який проводиться для учнів і заради учнів. Майстерність учителя сьогодні полягає у творчому підході до конструювання уроків, у постійному прагненні підвищити ефективність на вчально-пізнавальної діяльності шляхом новітніх організаційних форм. При цьому значущою залишається реалізація на уроці виховних, розвивальних та освітніх завдань.
Дане наукове дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми впровадження інновацій у систему управління навчальним процесом. Воно впевнює в необхідності подальших науково-конструктивних досліджень та розробок моделей і технологій управління навчальним процесом, досліджень функціональних взаємодій керівників навчального закладу з учасниками інноваційних процесів, підсилення інформатизації управління. 

Список використаної літератури:

1. Активні та інтерактивні методи навчання / Укладач Кравчина О.С. – К.: ЦІППО АПН України, 2003. – 32 с.;
2. Алексютина Н. Диалог на равных: Такое возможно при коллективном способе обучения // Учительская газета. — 2002. — №7. — С.11; 
3. Біда О. Структура і методика інтерактивного уроку. // Початкова школа. 2007 — №7;
4. Боровская О.Р. Использование интерактивных форм обучения в украинской в школе. — 2001. — №4. — С.70-71; 
5. Васильєва Н.М. Застосування інтерактивних методів навчання на уроках предметів гуманітарного циклу //Управління школою. – 2005. — № 34. — С. 22-24;
6. Вишневська К. Імітаційно-рольове навчання як процес підвищення комунікативної культури студентів економічної вищої школи // Педагогіка вищої та середньої школи. Зб. наук. праць. Випуск 11. – Кривий Ріг: КДПУ, 2005. – С. 211-216;
7. Вольфовська Т.О. Визначення рівня сформованості інтерактивних умінь особистості на етапах соціалізації //Педагогіка і психологія. – 2003. — № 3/4. С. 141-148;
8. Гейко І. Використання інтерактивних форм і методів навчання. З досвіду роботи //Тема. – 2004. — № 3/4. – С. 229-232;
9. Гін А. Безкровна атака: Технологія проведення навчального мозкового штурму: [Цікава і проста форма навчальної діяльності] // Завуч (Перше вересня). — 2000. — №8. — С.7-8; 
10. Горшкова В.В. Межсубъективные технологии диалога в процессе обучения // Дидакт. — 2002. — №1. — С.25-31; 
11. Гра "Дебати": принципи, методи та організація // Все для вчителя. — 1998. — № 13-14. — С.13-15; 
12. Гражданское образование: содержание и активные методы обучения / Под ред. С. Шехтера и Н. Воскресенс кой. – Второе издание. – М.:ЗАО Учительская газета. – 1998. – 190с.; 
13. Губань О. Інтерактивні методи у виробничому навчанні учнів професійно-технічних училищ //Світло. — 2003. — № 1. – С. 79-82;
14. Гузеев В.В. Интерактивные приёмы // Гузеев В.В. Педагогическая техника в контексте образовательной технологии. — М., 2001. — С.21-52; 
15. Джойс Б. Вейл М. «Дерево решений»: Метод всех возможных вариантов организации дискуссии // Учительская газета. — 2001. — № 28-29. — С.78-80; 
16. Єльникова О.В. Інтерактивні методи навчання, їх місце у класифікації педагогічних інновацій // Імідж сучасного педагога. – 2001. – № 3-4 (14-15). – С. 71-74;
17. Єльникова О.В. Інтерактивне навчання – засіб модернізації освіти у сучасній школі //Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. праць / Редкол.: Т.І.Сущенко (відп. ред.) та ін. – Київ-Запоріжжя. – 2002. – Вип. 24. – С. 84-88;
18. Єльникова О.В. До питань інформатизації управління загальноосвітнім навчальним закладом // Директор школи, ліцею, гімназії. – 2003. – № 5-6. – С. 72-74;
19. Іванішена С. Форми та методи інтерактивного навчання. // Початкова школа. —2006. — №3;
20. Іванчук М. Інтегрований урок як специфічна форма організації навчання. // Початкова школа. — 2006.—№8;
21. Інтерактивне навчання: [Добірка статей] // Початкова школа. — 2006. — №44. — С.1-23;
22. Кларин М.В. Интерактивное обучение — инструмент обучения нового опыта // Педагогика. — 2000. — №7. — С.12-18; 
23. Комар О. Інтерактивні технології — технології співпраці. // Початкова школа. — 2005. — №2;
24. Комар О. Навчання школярів за інтерактивними методами //Рідна школа. – 2006. — № 5. — с. 57-60;
25. Крамаренко С.Г. Інтерактивні техніки навчання, як засіб розвитку творчого потенціалу учнів // Відкритий урок. — 2002. — № 5-6. — С.7-10; 
26. Кратасюк Л. Інтерактивні методи навчання: Розвиток комунікативних і мовленнєвих умінь // Дивослово. – 2004. – №10. – С. 2-11;
27. Курінчук Л. "Мозкова атака" // Шкільний світ. — 2002. — № 15. — С.3; 
28. Махмутов М.І. Сучасний урок. — М., 1985;
29. Освіта для демократії в Україні. Інформаційний бюлетень. – К., 2000. – Випуск 2. – 8 с.;
30. Побірченко Н., Коберник Г. Інтерактивне навчання в системі нових освітніх технологій // Початкова школа. – 2004. – № 10. – С. 8-10;
31. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Науково-методичний посібник. – К.: Видавництво А.С.К., 2004. – 192 с.;
32. Пометун О. Як оцінити діяльність учнів на інтерактивному уроці // Доба. 2002. — №2. — С.2-6; 
33. Симоненко Н.Є. Інтерактивні методи в гуманітарній освіті //Управління школою. – 2005. — № 34. — С. 18-21;
34. Сиротенко Г. Шляхи оновлення освіти: Науково-методичний аспект. Інформаційно-методичний збірник. – Х.: Видав. гр. "Основа", 2003. – 96 с.;
35. Ситник Г. Технології превентивного виховання школярів: Практичний посібник. – Рівне: Юлат, 1999;
36. Сучасні шкільні технології. У 2-х частинах. Частина 1 / Упорядники І. Рожнятовська, В. Зоц. – К.: Редакція загальнопедагогічних газет, 2004. – С. 5-30;
37. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Науково-методичний посібник / О.І.Пометун, Л.В. Пироженко; За ред. О.І. Пометун. – К.: А.С.К., 2003;
38. Хайруліна Т.Г. Активні методи навчання та виховання // Відкритий урок. — 2001. — №1-2. — С.64-76;

Додаток 1

Урок – казка з використанням інтерактивних технологій. Математика. 3 клас

Тема: Розкладання чисел на розрядні доданки. Утворення числа 200. Назви чисел третього розряду. Задачі на дві дії, що передбачають знаходження невідомого зменшуваного

Мета уроку: Навчати дітей лічбі в межах другої сотні, розкладати трицифрові числа на розрядні доданки, познайомити учнів з утворенням і назвою числа 200 та інших розрядних трицифрових чисел, вчитися розв’язувати задачі на дві дії, що передбачають знаходження невідомого зменшуваного, вчитися працювати в парах, розвивати обчислювальні навички, логічне мислення, на основі диференційованих завдань – самоаналіз, самоконтроль, самооцінку; формувати цікавість до повчальних казок, історій, бажання наслідувати позитивних героїв, виховувати любов до математики та бережливе ставлення до природи.

Обладнання: навчальна презентація, підручник для 3 класу «Математика», мікрофон, сніжинки, ялинка

Очікувані результати: навчити утворювати число 200; вивчити назви чисел 3 розряду, ознайомити із числом 1000; вчитися розв’язувати задачі на дві дії; повторити назви чисел при відніманні; вчити працювати творчо, самостійно.

Хід уроку

І. Організація учнів до уроку.

- Подивіться один на одного, посміхніться.

Від чого на краплинку щастя збільшилося в світі?

Від чого на краплинку сонця збільшилося в світі?

Від чого на краплинку радіснішим стало наше життя?

Лише від одного доброго слова,від однієї посмішки стає краще на душі!

А зараз візьміться за руки і потиском долонь передайте тепло своїх сердець один одному.

Я починаю! ..

Те тепло, яке ви подарували один одному зігріє сердечко герою нашого уроку, якому дуже потрібна ваша допомога. Зараз я розповім вам уривок з відомої казки. Ви уважно послухайте і скажіть як називається казка, хто її автор і кому з героїв потрібна наша допомога.

Жила на світі Снігова королева. Вона була дуже люта, як сама зима. Кожний день вона кидала декілька крижаних скалочок у повітря. Вони, завбільшки як піщинка, літали скрізь по світу і, якщо потрапляли в серце людини, то воно перетворювалося на маленьку крижинку.

Учні називають казку «Снігова королева», автор – Ганс Християн Андерсен, допомога потрібна Каю .

Ви правильно відгадали. Отож вирушаємо в подорож на допомогу Каю.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

1. На екран проектується Слайд 1. Тема уроку.

2. 

Сьогодні на уроці ви поглибите свої знання про тисячу, як утворюються числа тисячі, зокрема число 200. Будемо вчитися називати числа третього розряду та розв’язувати задачі на дві дії.

3. На екран проектується Слайд 2. План уроку.

Будемо працювати за таким планом. Щоб визволити Кая з полону Снігової королеви, нам прийдеться пройти ряд випробувань.

• категорія «Очікування». Діти,чого ви чекаєте від сьогоднішнього уроку? (хочу навчитися утворювати число200; правильно називати числа; правильно записувати числа; розв’язувати задачі і приклади )

На слайді 2 розтоплюється крижинка…

Зверніть увагу! Крижинка розтанула, а з’явилися слова «Бажаю успіхів!». Кай відчув нашу допомогу. Рушаймо далі.

ІІІ. Контроль, корекція та закріплення знань.

1. Усний рахунок. «Мікрофон». Слайд 3

Гра «Мікрофон». Назвіть число, в якому:

1 сотня, 4 десятки, 5 одиниць;

1 сотня і 3 десятки;

1 сотня і вісім одиниць.

2. Усний рахунок. «Математичні вузлики». Слайд 4 .

Складіть такий числовий ряд, у якому кожне наступне число буде більше від попереднього на 1, і прочитайте слово

Назвіть числовий ряд, що утворився. А слово? (ДОПОМОГА).

На екран проектується слайд 5 із правильною відповіддю.

Ми знову допомогли Каю.

На екран проектується слайд 6 із планом уроку, де зникає друга крижинка…

3. Робота з підручником.

Наша подорож триває. І у нас наступне завдання у підручнику № 469, ст. 70.

Попрацюємо в парах. Один з вас повинен полічити від 95 до 105, другий від 157 до 165.

Далі міняєтеся ролями.

Перевірка.

На екран проектують ряд чисел із заданих проміжків (слайд 7).

Підніміть руки, кому було важко виконувати це завдання. Молодці! Кай оцінив вашу чесність.

Слайд 8 із планом уроку. Зникає слідкуюча крижинка

4. «Інтерв’ю».

На світі є багато чудових професій. І серед них – журналіст та кореспондент. Діти, можливо хтось із вас хоче обрати таку професію?

Необхідно назвати сусідів трицифрового числа. (160, 121, 199).

Дякую…

Слайд 9 із планом уроку. Зникає наступна крижинка

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Слайд 10. Утворення числа 200.

Діти подивіться уважно на малюнок. … (Маринка, наприклад) сказала правильно. Коли до 199 додати 1 ми отримаємо число 200, тобто 200 є наступним після числа 199.

2. Створення проблемної ситуації.

Ми навчилися лічити і читати числа до двохсот. Кожне наступне число ми одержували способом додавання одиниці до попереднього.

Таким способом можна лічити до трьохсот, чотирьохсот і т. д.

• Як ви думаєте, це зручний спосіб? (ні)

• А чому? (бо це забере багато часу)

• Так, дітки, чудово, далі ми будемо утворювати числа із сотень, десятків і одиниць.

• Кай оцінив вашу турботу

Слайд 11 із планом уроку. Зникає наступна крижинка

3. Назви чисел третього розряду. Слайд 12

Одноцифрові числа від 1 до 9 називаємо числами першого розряду від десяти до дев’яноста - числами другого розряду. До чисел третього розряду належать ті, що складаються з однієї, двох, трьох, чотирьох, п’яти, шести, семи, восьми і дев’яти сотень.

А якщо до числа 900 додати 100, то одержимо число, яке називається тисяча.

1000 – це перше число четвертого розряду.

Давайте разом прочитаємо ці назви.

• То як називаються числа другого розряду? (десятки)

• А першого розряду? (одиниці)

• Третього? (сотні)

• До якого розряду належать одиниці? (до першого розряду)

• А десятки? (до другого розряду)

• Сотні? (до третього розряду)

• Яке перше число четвертого розряду? (1000)

Ви гарно засвоїли новий матеріал. І показали, які ви розумники. Наш герой задоволений нами, оскільки крижинка знову тане.

Слайд 13 із планом уроку. Зникає наступна крижинка

V. Первинне закріплення вивченого матеріалу

1. «Каліграфічна хвилинка».

Розгорніть зошити. Запишемо число. Класна робота.

• Діти, напевно у кожного з вас є цифра, яку ви пишете не зовсім правильно. Якщо така цифра у вас одна, пропишіть рядок цієї цифри. Якщо таких цифр у вас дві – утворіть з них двоцифрове число і пропишіть його. А якщо три – утворіть трицифрове число і пропишіть їх.

• Підніміть руку хто написав число першого розряду, другого розряду, третього.

• Ви охайно виконали завдання, і ще одна крижинка розтанула.

Слайд 14 із планом уроку. Зникає наступна крижинка

2. Обчислення виразів. Коментоване письмо.

А зараз ми будемо виконувати приклади з коментуванням. Вправа 470.

(Вася, наприклад) записує приклади на дошці, всі інші у зошитах.

Фізкультхвилинка. Слайд 15. Музичний супровід «У лісі лісі темному».

Молодці. Сіли. Продовжуємо роботу.

4. Самостійна робота. За вправою 471 із взаємоперевіркою.

Перший стовпчик з поясненням чи коментарем вчителя.

• зверніть увагу на зразок, запишіть у зошити приклади тільки другого та третього стовпчиків. В кінці роботи виконайте взаємоперевірку.

• На екрані ви бачите правильні відповіді (Слайд 16).

• Я переконана, що ви не помилились. Це говорить про вашу уважність. І ми зробили ще один крок до своєї мети – розтопити крижане серце Кая.

Слайд 17 із планом уроку. Зникає наступна крижинка

VI. Розвиток математичних знань

1. А зараз ми попрацюємо над задачею 475 . Запишіть у зошити «Задача 475». Прочитайте уважно умову задачі. … (Оленко, наприклад) прочитай ще раз умову задачі уголос.

«Хвилинка –цікавинка».

У похід туристи завжди беруть продукти герметично запаковані, щоб вони не зіпсувалися. Після використання продуктів, консервні банки прибирають за собою. Бо ліси це наше багатство .

• Хто впевнений у своїх силах виконує завдання 475, 476 самостійно. Інші – працюють зі мною.

• То скільки банок консервів витратили туристи? (9 банок)

• А скільки залишилося? (у 3рази більше, ніж витратили)

• Про що запитують у задачі? (Скільки банок купили?)

• Подивіться на короткий запис (слайд 18)

• Який висновок можемо зробити з цього запису? (невідомим є зменшуване)

• Як його знайти? (Щоб знайти невідоме зменшуване, потрібно додати до різниці від’ємник)

• До тих банок, які залишилися додати ті, які витратили.

• Скільки витратили? (9 банок)

• Скільки залишилося, як взнати? (щоб знати скільки залишилося, потрібно 9 помножити на 3, дорівнює 27)

• То можемо ми знайти невідоме зменшуване? (так)

• Як? (потрібно до тих банок, що залишилися додати ті, які витратили: 27+9=36 (б.))

• Запишіть розв’язок задачі у зошиті.

Я і Кай побачили вашу кмітливість. Слайд 19 із планом уроку. Зникає наступна крижинка

VIІ. Самостійна робота за номером 476

• За № 476 напишемо самостійну роботу. Уважно прочитайте завдання і приступайте до роботи.

• Хто з вас вже виконав це завдання? Отримайте додаткові вправи.

• Перевірте свою роботу(звірити із відповідями на слайді).

• Підніміть руки ті, хто зробив правильно. Я роблю висновок, що ви вмієте працювати самостійно.

• Ми близькі до перемоги!

VIІІ. Домашнє завдання.

• Вдома виконаєте такі завдання: № 477, 478, зверніть увагу на задачу. Я вам трішки допоможу, щоб у вас залишилися гарні спогади про мене. Ось на екрані структурний запис – він вам допоможе.

ІХ. Підсумок уроку

• У вас на столах лежать сніжинки. Напишіть, чи здійснилися ваші очікування і чого ми досягли на уроці. (діти записують на свої сніжинки)

1. Навчилися утворювати число 200; 199+1

2. Вивчили назви чисел 3 розряду

3. Числа 3 розряду: 100, 200, 300, 400, 500, 600, 700, 800, 900

4. Ознайомилися із числом 1000

5. Число 1000 є перше число 4 розряду

6. Вчилися розв’язувати задачі на дві дії

7. Повторили назви чисел при відніманні

8. Повторили правила поведінки під час походів

9. Працювали самостійно

10. І головне – ми визволили Кая

Ура! Всі крижинки розтанули! Ми перемогли!

Слайд 23. Тане остання крижинка. Зникає і Снігова королева і з’являється усміхнене обличчя Кая.

• Кай вільний і буде зустрічати Новий рік вдома, так як і ви. А який Новий рік без ялинки! Давайте прикрасимо її сніжинками. Що ж ви написали на них? (діти кріплять на ялинку свої сніжинки, зачитавши свої відпові

На екрані слайд із новорічним салютом та вітаннями з новим роком Гарно вчіться, будьте гідними громадянами нашої держави. З Новим 2011 роком.

Я отримала велике задоволення від роботи з вами. І тому оцінила вашу роботу найвищим балом. А на згадку вручаю подяку за урок. Погладьте себе по голівці і похваліть себе.

Додаток 2

Тема: Тварини. Підсумковий урок.

Мета: Узагальнити і систематизувати знання учнів про найбільші групи тварин,розвивати вміння порівнювати тварини,класифікувати їх за суттєвими ознаками,встановлювати взаємозв’язки з неживою природою; розвивати спостережливість,вміння аналізувати,робити висновки; виховувати шанобливе ставлення до тварин.

І. Організація класу.
ІІ. Хвилинка спостережень.
- Яка зараз пора року?
- Який місяць?
- Чи були зранку опади?
- Яка температура повітря?
- Чи є вітер?
ІІІ. Гра «Дешифрувальник»
Літери на нашому мобільному телефоні розташовані під цифрами на кнопках. Кожній цифрі відповідає кілька літер. Щоб відгадати зашифроване слово,треба вибрати тільки одну літеру.
Зашифрована тема нашого уроку. Отже,будьте уважними,номер: 7117343.
1 2 3 4 5
АБВ ГҐДЕ ЄЖЗИ ІЇЙ КЛМ
6 7 8 9 0
НОП РСТ УФХ ЦЧШЩ ЬЮЯ

- Молодці, розгадали. Тема нашого уроку - Тварини. Сьогодні ми узагальнимо здобуті по цій темі знання.
Живої природи світ таємничий
Ми на уроці сьогодні відкриєм.
Навчимось його красу не руйнувати,
А примножувати,любити,оберігати.

IV. Технологія «Мікрофон» (Мозковий штурм)

- Природа буває живою і….
- Ознаки живих організмів…
- Тваринам для життя потрібно…
- Тварини розподіляються на..
- Плазуни-це…
- Земноводні-це..
- Риби-це..
- Комахи-це…
- Звірі-це..
- Птахи-це…
- Які способи живлення тварин існують?

V. Знайди «зайве» слово. Поясни,чому воно зайве

Собака, білка, корова, кріль, кіт
Щука, карась, ведмідь, лящ

VI. Вправа «Гронування»(Написати спосіб переміщення тварин)

VII. Робота в творчих групах.
Методом «Пресу» довести або спростувати твердження.

Метод «Прес»:
Я вважаю…
Тому,що…
Отже…

1група
Довести або заперечити твердження:
Короп-це комаха,бо….

2група
Довести або заперечити твердження:
Муха-плазун,бо…

3 група
Довести або заперечити твердження:
Лось-це звір,бо…

VIII. Гра «Відгадай спосіб живлення тварин» (Вчитель показує малюнки різних тварин,діти називають спосіб живлення даних тварин)

IX. Виправ помилку в ланцюзі живлення:

Миша → пшениця → гадюка → орел

Вовк → гілка верби → козуля

X. Самостійна робота в зошитах
Скласти схему розмноження 1 варіант – карася

2 варіант – жаби
XI. Технологія «Акваріум» (Група дітей з 5 учнів сідає в центрі класу,утворивши коло. Вголос командир читає завдання. Команда обговорює ситуацію,застосовуючи метод дискусії,доходить спільного рішення. Решта учнів класу слухають,не втручаючись у перебіг обговорення, спостерігають, чи дотримуються учасники дискусії правил її проведення .Дискусія триває 3-5 хвилин. Коли завершиться відведений для дискусії час,група повертається на свої місця, а вчитель ставить класу запитання:

- Чи погоджуєтесь ви з думкою групи?
- Чи була ця думка достатньо доведеною?
- Який із аргументів ви вважаєте найбільш переконливим?)
Група вирішує проблему: Що б трапилось, якби не стало комах?
XII. Гра «Гармошка» (На листку написати назву певної тварини, зігнути листок і передати наступній парті. Завдання для трьох рядів. Перемагає той ряд, який швидко і правильно виконає завдання)
1 ряд-звірі
2 ряд-риби
3 ряд-птахи

XIII. Парна робота в рядах
«Художники»(На кожній парті недомальований малюнок певної тварини,слід впізнати тварину,домалювати і розфарбувати її)
«Скульптори»( Пари з пластиліну ліплять тварин)
«Фантазери» (Пари придумують загадки,ребуси,вірші про різних тварин)
XIV. Для чого людям потрібні тварини?

XV. Цікаві повідомлення про тварин (звіт по пошуковій роботі дітей).

XVI. Підсумок уроку.

Урок образотворчого мистецтва

Додаток 3

4 клас

Тема: Свято весняної природи

Тема: Свято весняної природи

Мета: Вчити підбирати кольорову гаму для передачі стану та настрою в природі, закріпити техніки виконання малюнку графічно, живописно, використовуючи декоративно-прикладні елементи, формувати вміння передавати простір, вчити підбирати кольорову гаму для передачі стану та настрою в природі, створювати пейзаж за уявою;

- розвивати творчі здібності, зорову пам'ять, естетичний смак, почуття прекрасного, уяву, мислення;

- виховувати любов та бережне ставлення до природи.

Обладнання: Фарби акварельні, гуаш, пензлики різної товщини (1,3,5), палітри, олівці, гумки, альбоми, комп’ютери, програма “Образотворче мистецтво 1 клас ”(автори: Шакотько В.В., Асафат А.А., м.Кременчук)

Використання програми “Образотворче мистецтво, 4 клас” Педагогічний програмний засіб освітньої галузі мистецтво

Хід уроку

І. Організаційний момент

- Сьогодні до нас на урок прийшли гості. Привітайтесь із нашими ними!

На дошці: тема та мета уроку. Що ми повинні знати, та чому ми повинні навчитись на уроці.

Знати:

• Що таке пейзаж.

• Які кольори називаються теплими, холодними?

• Що таке лінія горизонту?

• Як змінюються кольори з віддаленням?

Навчитись:

• Підбирати кольори для створення пейзажу.

• Створювати пейзаж за уявою різними техніками і матеріалами.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Техніка безпеки в комп’ютерному класі

- Прочитайте тему нашого уроку, що ми повинні знати та чому повинні навчитись.

- То що ви очікуєте від уроку

- Я хочу дізнатись…

- Я хочу навчитись…

- Комп’ютер сьогодні буде другом і учителем, допоможе пізнати світ прекрасного.

- Хто розповість нам правила поведінки в комп’ютерному класі?

Я комп’ютер добре знаю –

Друзям всім допомагаю.

Як у клас я залітаю...

Всім комп’ютери вмикаю.

Вам поради я даю,

Слухай розповідь мою.

Всі улюблені предмети

Джипа, ляльку і ведмедя

З дому ти їх принеси,

На системник поклади.

Ну, навіщо їм скучати

Будеш з ними працювати

Сядь поближче до екрану

І дивися тільки прямо.

Довго можеш так сидіти

Всі завдання поробити

А якщо у тебе сталось...

В монітора щось зламалось

То посмикай за шнурки

Трохи мишку потряси.

Пончик з рота не виймай

З „клави” крихти позмітай.

Та ходи собі по класу

Друзям всім допомагай!

- Як ви гадаєте, діти, чи знає наш друг правила поведінки та техніку безпеки у комп’ютерному класі? (ні)

- Давайте допоможемо йому вивчити правила...

Щоб з комп’ютером дружити

Треба правила учити.

Не шуміти, не ходити,

Тільки тихо говорити.

Руки чистими тримати,

Сухо-сухо витирати

І всі незнайомі кнопки

Не потрібно натискати

Слухай вчителя уважно

І виконуй все, що скаже

Тільки так знання здобути

Допоможе друг – комп’ютер!

- Молодці! Йдемо вперед, здобувати знання!

ІІІ. Повторення вивченого матеріалу. Актуалізація опорних знань

1. - Яка пора року завітала в наш край?

• Що принесла нам весна-красна?

• Згадайте, які зміни в неживій природі ви спостерігали з настанням весни? (змінилось повітря, як світить сонце, як змінився колір неба)

Давайте вирушимо в уявну подорож сторінками весни і згадаємо, яка вона… ця чарівниця-весна…

Відео-ролик “Весна”

• Якою ви її побачили?

• Які поетичні рядочки згадуються?

Розквітають в луках квіти,

Зеленіють в лісі віти.

Все зелене, молоде…

Надійшла весна прекрасна,

Многоцвітна, тепла, ясна,

Ніби дівчинка в вінку…

Весна. Природа оживає.

І від тепла цвіте земля.

У небі пташечка співає…

Весна-чарівниця,

Неначе цариця,

Наказ свій послала,

Щоб краса вставала.

…поети оспівують її красу у віршах, музиканти створюють музичні твори, а художники – пишуть картини…

2. - Подивіться уважно на екран, що ви бачите? (картини художника)

- Хто є автором цих картин?

• Що зобразив художник на цих картинах? (природу)

• Як одним словом можна назвати ці роботи? (пейзаж)

• Що таке пейзаж? (Пейзаж - жанр в образотворчому мистецтві, в якому об'єктом зображення є природа. Пейзаж виник у китайському живописі.)

3. - Наші помічники Олівець і Фарба приготували для вас кросворд

Використання програми “Образотворче мистецтво, 4 клас” Педагогічний програмний засіб освітньої галузі мистецтво 4 клас, урок 35, 4 частина

• Яких художників-пейзажистів ви знаєте? (Саврасов, Шишкін, Левітан, Куїнджі, Айвазовський)

4. Хвилинка-цікавинка

- Вашим домашнім завданням було знайти інформацію про відомого українського художника А.Куінджі в мережі Інтернет і підготувати презентацію в програмі Power Point. Послухаймо повідомлення…

5. Робота за картиною А.Куінджі “Березовий гай”

- Погляньте на репродукцію картини, чи є вона пейзажем?

- Що зображено на картині?

- Які кольори використав художник?

• Яку пору року зобразив художник? Чому?

• Який колорит переважає? Чому?

• Де можна побачити такий пейзаж? Як би ви його назвали?

- Що хотів передати? (красу, тишу, доброту)

- Нехай ваші оченята змалку вчаться вбирати красу, а душа промовляє до неї…

IV. Вивчення нового матеріалу

1. – Душа переповнена любов’ю, добротою, світлом не може мовчати, вона звертається до поезії, музики, фарб, пензля і починає творити… красу

А краса живе в усьому!

На земля і в небесах

І щоб ви були щасливі

Вчіться бачити красу…

Вчіться слухати і чути

Пташку в хорі веснянім

І для себе світ відкрити

І себе знайти у нім.

2. Мозковий штурм

- Як гадаєте, що означає дивитись і бачити?

- Чи тотожні ці поняття? (ні, можна дивитись, та не бачити)

Давайте зараз перевіримо, чи вміємо ми бачити душею… заплющіть очі і пошепки скажіть весна… Яке почуття у вас виникли?

• Якими б кольорами передали ці почуття?

• Які кольори можемо бачити весною? (теплі і холодні)

- Які кольори називаються теплими?

- Подивіться на екран.

Н а екрані демонструється програма “Образотворче мистецтво”. Теплі кольори.

- Які кольори називаються теплими? (ті які викликають у нас відчуття тепла: червоний, жовтий та їх відтінки)

- Як утворити відтінки кольорів? (змішуванням фарб: )

- Який відтінок утвориться, коли ми змішаємо жовту та червону фарбу? (оранжевий)

- Як утворити світлішу фарбу від основної? (розбавлянням з водою – акварель, змішуванням з білою – гуаш)

А зараз ви виконаєте завдання: розфарбуєте малюнок теплими кольорами. Для цього відкрийте програму “Образотворче мистецтво” – “Програму для малювання”. На панелі інструментів знайдіть кнопку із зображенням рибки. З допомогою цієї кнопки ви відкриєте малюнок, який потрібно розфарбувати теплими кольорами. Палітра внизу програми дозволяє нам змішувати фарби і утворювати нові кольори.

На екрані демонструється програма “Образотворче мистецтво”. Холодні кольори.

- Які кольори називаються холодними?

А зараз ви виконаєте завдання: розфарбуєте малюнок холодними кольорами.

- Отже, які кольори можна використати, малюючи весну?

- Що таке перспектива?

- Що таке лінія горизонту?

- Як змінюються предмети з віддаленням?

За допомогою програми Обр. мистецтво виконайте вправу: розмістіть предмети, враховуючи перспективне скорочення.

ІV. Практична робота в альбомах (звучить музика, змінюються слайди із зображенням природи)

- Чи всі готові до подорожі? Перевірте, чи є на парті чарівна паличка (олівець), "жи­ва" вода.

V. Підсумок уроку.

Діти презентують свії роботи

• Швидко збігають хвилини

Ось і прощатись пора

Дозвольте всім на прощання

Зичити щастя й добра

- Яку пору року зобразив художник? (осінь)

- Яка осінь зображена на картині: рання, пізня чи середина осені? (середина осені)

- Звідки це видно? (листя ще не опало, кольори яскраві)

- Як ви думаєте, яка погода зображена на картині? (сонячна, тепла)

- Які фарби переважають на картині? (жовта, червона, оранжева, світло-зелена)

- Які слова ви обрали б щоб описати осінь? (красуня, чарівниця, золотокоса, барвиста, чарівна …)

- Складіть коротеньку розповідь за картиною.

Не тільки художники описували красу осені але й поети.

- Які поети оспівували осінь у своїх творах? (М. Рильський. Л.Костенко, О. Пушкін...)

- А давайте пригадаємо вірші про осінь?

Діти по черзі читають вірші:

Дерева всі готуються до сну,

Скидають листя – буде легко спати.

В осінню днину сонячну, ясну

Люблю я в парку нашому гуляти.

Збираю листя і букет роблю,

А він під сонцем дивним сяйвом грає!

Красуню-осінь дуже я люблю,

Я ніби в казку двері прочиняю.

***

Осінь завжди чарує

Кольором незбагненним,

Пишністю нас дивує,

Листям своїм вогненним!

Щедро усім дарує

Груші свої медові.

Ягодами частує,

Фрукти дає чудові!

Кольором золотавим

Землю свою огортає.

Жестом своїм ласкавим

Просить усіх до гаю.

- Якою змальована осінь у цих віршах?

- Якими словами поет описав осінь?

Рідне слово живе в душі кожного з нас. І певний час свого життя людина починає говорити віршами, бо в цьому є потреба душі. Душа, переповнена любов’ю, добротою, світлом і красою світу, звертається до поезії, музики, фарб і пензля і починає відтворювати красу. А краса живе в усьому!

А краса живе в усьому

На Землі і в Небесах.

В світлі сонечка ясному,

у замріяних лісах,

у степу, на хлібній ниві,

там де пташка п’є росу...

І, щоб ви були щасливі,

Вчіться бачити красу.

Вчіться слухати і чути

Пташку в хорі веснянім.

І для себе світ відкрити,

І себе знайти у нім.

- Що означає дивитись і бачити? Чи означають ці слова одне і те ж саме? (ні, можна дивитись і не бачити...)

- Давайте зараз перевіримо, чи вмієте ви бачити.

- Які кольори найчастіше зустрічались вам на картині? (Зелений, жовтий, помаранчнвий, червоний)

- Як називаються ці кольори? (теплі)

- Чому ці кольори називаються теплими?

- Ми з вами дізнаємось які кольори називаються теплими за допомогою програми “Образотворче мистецтво”.

Н а екрані демонструється програма “Образотворче мистецтво”. Теплі кольори.

- Які кольори називаються теплими? (ті які викликають у нас відчуття тепла: червоний, жовтий та їх відтінки)

- Як утворити відтінки кольорів? (змішуванням фарб: )

- Який відтінок утвориться, коли ми змішаємо жовту та червону фарбу? (оранжевий)

- Як утворити світлішу фарбу від основної? (розбавлянням з водою – акварель, змішуванням з білою – гуаш)

А зараз ви виконаєте завдання: розфарбуєте малюнок теплими кольорами. Для цього відкрийте програму “Образотворче мистецтво” – “Програму для малювання”. На панелі інструментів знайдіть кнопку із зображенням рибки. З допомогою цієї кнопки ви відкриєте малюнок, який потрібно розфарбувати теплими кольорами. Палітра внизу програми дозволяє нам змішувати фарби і утворювати нові кольори.

Практична робота з комп’ютером І. (5 хв.)

Сьогодні на уроці ми будемо малювати осінній пейзаж акварельними фарбами. Перед тим як ви почнете створювати малюнок на папері, ви повинні виконати ще одну роботу з програмою: сконструювати малюнок з допомогою готових елементів малюнка. І знову вам допоможе комп’ютер, програма „Образотворче мистецтво 1 клас”.

Вчитель демонструє і коментує створення малюнка з окремих елементів на проекторі.

- Що таке лінія горизонту? (це уявна лінія, яка розділяє небо і землю)

- Якими зображаються предмети, що розміщені на передньому плані малюнка? (більші)

- Якими зображаються предмети, що розміщені на задньому плані малюнка? (меншими)

Пам’ятайте! Разом з віддаленням змінюється і колір предметів. Він світлішає і набуває холодних відтінків.

з допомогою картинок – елементів малюнка ви створюєте свою композицію, пам’ятайте про основні правила розміщення елементів малюнка.

П рактична робота з комп’ютером ІІ. (5 хв.)

Учні виконують роботу з комп’ютером. Вчитель перевіряє і допомагає учням.

Фізкультхвилинка

Дмуть вітри холодні, злі, (Змахи руками до грудей.)

Гнуть берізку до землі. (Нахил тулуба вниз.)

І наліво, і направо, (Нахили вліво, вправо.)

Припини свої забави! (Посваритися пальцем.)

Підніми, берізко, віти! (Руки вгору, потягнутись.)

Будь струнка, як наші діти) (Рівно сісти за парти.)

Молодці! А тепер ми розгортаємо свої альбоми і будемо створювати осінній пейзаж.

- Які інструменти ми будемо використовувати? (олівець, пензлик, фарби, палітру)

І\/. Закріплення вивченого. Створення малюнка.

Самостійна робота учнів.

Оцінювання робіт. Виставка кращих робіт.

\/. Підсумок уроку.

- Що нового ви дізнались на уроці? (знайомились із пейзажем, утворювали теплі кольори із основних, вчились розміщувати елементи на малюнку, створювали власний пейзаж)

- Що вам найбільше сподобалось на уроці?

- Як допоміг нам комп’ютер?