Обряд першого заплітання коси

Тема. Рости, коса, до пояса (обряд першого заплітання коси)

Сценарій свята

Завдання. Ознайомити ді­тей з українською традицій­ною зачіскою. Сприяти від­родженню давніх традицій та обрядів, відродженню на­ціональної культури України. Домагатися естетизації зов­нішнього вигляду дівчаток, сприяти вихованню колек­тивізму, пошани до дівчини, жінки як берегині роду. Ор­ганізувати знайомство і спільну творчу роботу родин класу.

Попередня робота. Лекція для батьків «Українська тра­диційна зачіска».

Перші три тижні занять дівчатка ходять до школи не закосичені (волосся підв'я­зується, заколюється). Всі родини чекають того дня, коли вперше за народною тра­дицією дівчинка буде закоси­чена. В родині обирається вид закосичення за допомогою ста­ровинних фотографій жінок роду, порад старших. Готу­ються на вибір стрічки та по­дарунки для дівчаток, рушники-обереги. Запрошуються на свято всі члени родин дівча­ток, родичі.

Матеріали та обладнання для обряду

Рушники-обереги, націо­нальне вбрання, ілюстрації із зображенням традиційних українських зачісок, вистав­ка стрічок старовинних і су­часних, коровай і пиріг-коса (традиційний до обряду зако­сичення), нові гребінці.

У світлиці-класі зібрались гості, матері, родичі дівча­ток, дівчата 5 та 8 класів, які мають довгі коси. Всі зібрались на обряд першого заплітання коси.

Учитель

Шановні гості та ро­дичі. Сьогодні в нашій родині свято, яке у нас зветь­ся «Свято першого закосичення». За традиціями нашої місцевості дівчатка до 5— 7 років в давні часи носили розпущене волосся і тільки злегка притримували його, зав'я­зуючи навколо голови стрічку, або одягаючи плетенку з соломи, кори, очерету так, як зараз наші малень­кі дівчатка. Пройдіться, дівчатка по колу і покажіть ваші зачіски. Погляньте, гості; яке гарне волос­ся у наших дівчаток — довге, гус­те, чисте, пахуче.

Але вже минуло два тижні з того дня, як дівчатка прийшли до шко­ли займатись науками. Тепер вони мають свою важливу справу. Про таких дівчаток в давні часи говорили. «Дівчинка вже при ділі». А по чому ж узнавали, що дівчинка «при ділі».

(Діти відповідають, що по за­чісці).

Учитель

Дійсно, коли дівчин­ка починала займатись якоюсь справою, — чи то йшла в найми, чи то в няньки, чи то до школи, чи і у науку, — їй вже заважало роз­пущене волосся. Тому треба було вже підбирати його, а точніше — заплітати.

Та не міг наш народ не відзна­чити такої події в житті дівчинки. Тому народився дивної краси, великого змісту обряд першого за­косичення.

(В розповідь вступають дівча­тка 8-го класу).

Оксана

Наші дівчатка-україночки завжди ходили з непокри­тою головою, що означало дівочу честь. У наших дівчат були гарні, довгі, густі коси, що робило їх дуже гарними, акуратними, чарів­ними – справжніми красунями! Погляньте на моїх подруг — справ­ді, коса — дівоча краса.

(Дівчатка, по-різному заплете­ні, виходять на середину світлиці і поважно проходять колом).

Наталка

У нас у будень дівчата заплітались як от Людмила, робили рівний про­діл посередині голови, волосся розчісували на два боки і запліта­ли у дві коси. Потім косами обви­вали голову, як вінком. Правда ж гарно? А до того ж зручно: коси не заважали працювати. У неділю ж, чи в свято заплітали дві коси, що звисали вздовж спини, але без довгих стрічок. Іноді плели одну косу, як от у Галинки, і теж без довгої стрічки. Погляньте, яка гар­на в Галинки коса, нижче пояса!

Юлія

Гарну, закосичену голів­ку дівчата в неділю та в свята вби­рали в стрічки. Найкращу стрічку дівчина обвивала навколо голови, а до кінців, що звисали на шиї, в'язала, або пришпилювала бага­то інших стрічок. Поверх стрічки, що навколо голови, одягали віно­чок, або стрічки кріпились до віночка. Ці стрічки прикривали косу дівчини від дурного ока, від зглазу і були обов'язково довші за косу. Покажи, Даринко, свій вінок та стрічки. Подивіться, дівчатка, де ж Даринчина коса? Ось вона серед стрічок. А які стрічки гарні! Звідки вони в тебе Даринко?

Даринка

Хлопці подарували!

Учитель

І дійсно, ще й досі зберігся у нас звичай дарувати дівчатам стрічки та намисто. Хлопці дарують стрічки дівчатам тричі на рік. На Меланки, на пер­ший день Великодня, на Зелені свята. А маленьким дівчаткам — обов'язково на свято першого за­плітання коси. От і наші хлопчики сьогодні приготували свої по­дарунки. Погляньте, які гарні, різнобарвні стрічки! В нашій місце­вості стрічки полюбляють різних кольорів, та найбільше спокійних забарвлень, або голубі, як води Дніпра.

Пам'ятаєте в пісні:

— Руса коса до пояса,

В косі стрічка голуба.

А що, дівчатка-малятка, чи хо­четься вже вам коси заплітати? (Так). А в стрічки вбиратись? (Так).

(Виходить Даринка у вінку).

Даринка

Я старша дівка на на­шому кутку. Мене матері просили загукати старших дівчат малят за­плітати та собі гостинців заробля­ти. Але головною в святі є Сахнівна. Це жінка-родичка, у якої є доч­ка, і яка добре знає як коси плес­ти, її запрошують матері та роди­чі, обирають всі разом. Давайте й ми оберемо Сахнівну та хай почи­нає вже закосичення. Я пропоную обрати Сахнівною нашу вчитель­ку. Вона нам всім родичка і обряд добре знає.

(Всі присутні погоджуються. Вчителька одягає квітчасту хус­тинку і починає обряд закосичення).

Сахнівна

Чи дівки до нас прий­шли?

Дівки

Так, прийшли.

Сахнівна

Чи новий гребінчик принесли? .

Дівки

Принесли.

Сахнівна

А мати про дочку дбала?

Мати

Дбала.

Сахнівна

Рушничка до свята вишивала?

Мати

Вишивала.

(Матері відповідають всі ра­зом).

Сахнівна

Ідіть же, малі дівчат­ка, вибирайте, котра з дівок буде вас заплітати, та йдіть до матері дозволу питати. (Малі дівчатка вибрали собі дівчину, у котрої їм подобається зачіска і підводять її до матері. Дівчина кланяється ма­тері, бере в неї рушника і веде дівчинку до стільчика. Стільчик застилається рушником і на ньо­го сідає маленька дівчинка. У ма­ленької дівчинки в руках стрічки, які приготувала мати. Коли всі маленькі дівчатка вже сидять на стільчиках, Сахнівна перевіряє, чи все готово до обряду і дає ко­манду дівчаткам просити у ма­терів благословіння).

Наперед виступає старша дівка Даринка, кланяється мате­рям.

Даринка

Благословіть, мати,

Косу заплітати.

Косу заплітати,

В стрічку убирати.

Щоби росли довгі,

Густі та красиві.

Та раніш своїх годочків,

Щоб не були сиві.

Матері

Благословляємо.

Сахнівна

Благослови й ти, Боже, бажання матері в добрий час заплітати, та в свій час розплітати дівочу красу. Заплітайте, дівчата, та старайтесь, хорошого діла не цурайтесь.

(Дівчата починають запліта­ти, Сахнівна допомагає, слідкує за роботою. Жінки співають об­рядову пісню «Ой, там у лісі калина». (Збірник «Закувала зо­зуленька», ст. 76). Котра з дівчат закінчила заплітати, бере дівчинку і підводить до матері. Мати оглядає, як заплетена донька, який гребінець подарувала їй дівка. Потім дарує дівці подарунок «могорич», дівка вклоняється матері і відводить дівчинку до стільця. Коли всі дівчатка вже заплетені, старші дівки з подарунками сіда­ють на лаву, а малі дівчатка сидять на стільцях).

Сахнівна

За звичаєм дівчаток хочуть привітати хлопчики. Вони вручають їм перші подарунки — стрічки та намисто. (Хлопчики підходять до дівчаток, кожен дарує подарунок і тягне дівчину за коси, при цьому голосно приказує.

Рости, коса, до пояса,

Від пояса, до п'яти,

Щоб була така, як ти!

Після цього дівчатка, підхо­дять до родичів, показують їм коси та подарунки).

Сахнівна

А тепер за гарне за­плітання я буду дякувати дівкам. Дозволимо їм першим скуштувати мого пирога. (Сахнівна показує всім пиріг, на якому з тіста спле­тена велика коса. Починає різа­ти пирога, маленькі дівчатка носять шматочки пирога спочатку дівці, що заплітала, потім хлоп­цям та родичам, що дарували да­рунки. Свято закінчується пісня­ми та танцями).