Тема. Позакласне читання. Вірші Павла Тичини
Урок-подорож
Мета: вчити дітей виразно читати лірику; розвивати увагу, мислення, творчу уяву; розвивати естетичні смаки; виховувати наполегливість, любов до рідного краю.
Обладнання: портрет письменника, дитячі малюнки, роздатковий матеріал, твори
П. Тичини, квітка, книга «Павло Тичина. Життя і творчість у документах, фотографіях, ілюстраціях», таблички з назвами станцій.
Форма уроку: урок-подорож.
Епіграф уроку:
В поколіннях
я озвуся, --
не згорю
і не умру, --…
І в майбутню
пору ясну
в пісні знов явлюся.
Й буду –
в людях жити буду.
Павло Тичина
Перебіг уроку
І. Вступне слово вчителя.
А я у гай ходила
По квітку ось яку!
А там дерева – люлі.
І все отак зозулі:
ку-
ку!
(Вчитель показує квітку)
Діти, а чи хотіли б ви куди-небудь помандрувати?
Відповіді дітей.
Вчитель.
Ми сьогодні помандруємо в чудову країну, яка має промовисту назву Виразність.
Можливо, ви мені поясните назву цієї країни?
Відповіді дітей.
ІІ. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.
ІІІ. Подорож.
Вчитель.
Допомагати нам орієнтуватися у країні Виразності буде ось ця квіточка.
Уявіть, що ви сіли на прекрасний килим-літак, і він вмить переніс вас до нашої казкової країни.
( Вивішується табличка з назвою країни)
Ця країна дуже велика. У ній живуть твори різних майстрів слова. Пригадайте, творчість яких письменників ми вивчали у п’ятому класі?
Відповіді дітей.
Вчитель.
Помахом нашої чарівної помічниці-квіточки ми будемо переноситися на зупинки, які пов’язані саме з творчістю Павла Григоровича Тичини. Отже, робимо помах – і ми на першій зупинці. (Вивішується табличка з назвою зупинки)
Зупинка Біографічна
Згадаємо життєвий і творчий шлях поета. Будемо працювати в парах. Я роздам вам карточки з кросвордом, а ви його розгадайте.
По горизонталі:
1. Село, в якому народився П. Тичина.
2. Скільки поету було років, коли світ побачив перші вірші?
3. Навчався в ……………..комерційному інституті.
4. Письменник, який уперше назвав П.Тичину справжнім поетом.
По вертикалі:
1. Назва книжки для дітей.
2. Назва казки для малят.
3. Казка для малят «Івасик-………….».
4. Людина, яка прищепила любов до фарб, малювання, співів.
5. Назва першої збірки «Сонячні…………»
6. Рідний край і Павла Тичини, і ваш, діти.
7. Книжка для дітей «……………ранок у консерваторії».
Вчитель.
А тепер перевіримо.
Молодці. Беремо чарівну квіточку, і… друга зупинка. (Вивішується табличка з назвою зупинки)
Зупинка Скоромовна
Ви вже знаєте, що одним із способів покращення виразності читання є скоромовки. І тому невипадково квіточка саме сюди і перенесла всіх нас. Я роздам вам карточки, на яких записані скоромовки. Ви обираєте одну, про себе проговорюєте, через хвилинку – скоромовите.
1. Мурлика муркоче –
Морозива хоче.
Мурлико руденький,--
Замерзнеш, дурненький!
2. У кільця нема кінця, всі кільця без кінців.
3. От Кіндрат, так Кіндрат!
Зуб зламав об мармелад!
4. У маленької Сані перекинулись сани,
тепер у Сані нові сани.
Діти читають скоромовки.
Вчитель.
Квіточка з нетерпінням чекає на вас. І …оп! (Вивішується табличка з назвою зупинки)
Зупинка Декламаційно-ілюстративна
Вчитель читає вірш П.Тичини «Слово».
А Вкраїни ж мова —
мов те сонце дзвінкотюче,
мов те золото котюче,
вся і давність, і обнова —
українська мова.
Розцвітай же, слово,
і в родині, і у школі,
й на заводі, і у полі
пречудесно пречудово —
розцвітай же, слово!
Хай ізнов калина
червоніє, достигає,
всьому світу заявляє:
я — країна Україна —
на горі калина!
Вчитель.
Ви готувалися до сьогоднішнього уроку заздалегідь. Читали вірші і малювали до них ілюстрації. І от зараз ви продемонструєте свої малюнки і вміння виразно читати. Але хочеться ще сказати: «Кожному мила своя сторона»».
Кожна пора року несе свої радощі, свої забави, несподіванки і, можливо, розчарування. Весна – це пробудження, перші квіти, весняні усмішки, закінчення навчального року. І виставлення оцінок. А це, на жаль, не для всіх учнів гарний подарунок. Літо – це, звичайно, канікули: річка, ліс, поле, квіти, нові друзі, нові враження. І несподіваний прихід осені. Осінь – бабине літо, різнокольорові листочки, листопад і… набридливий дощ. Зима – сніжки, снігові баби, санчата, лижі, Дід Мороз, колядки, щедрівки і… міцний мороз.
Читання учнями віршів «Арфами, арфами», «Осінь така мила». Демонстрація малюнків.
Осінь така мила
Осінь така мила, осінь славна.
Осінь матусі їсти несе:
борщик у горщику, кашка у жменьці, скибка у пазусі, грушки в хвартушку.
Осінь така мила,
осінь
славна.
Прийде, поставить:
Мамо, спите?
Підведуться мати:
Це ти, моя доню?
Я ішла все лісом, дуб мене за хустку,
він хотів догнати, борщик однять!
Осінь така мила,
осінь
славна.
Арфами, арфами
Арфами, арфами —
золотими, голосними обізвалися гаї
Самодзвонними:
Йде весна
Запашна,
Квітами-перлами
Закосичена.
Думами, умами —
наче море кораблями, переповнилась блакить
Ніжнотонними:
Буде бій!
Вогневий!
Сміх буде, плач буде
Перламутровий...
Стану я, гляну я —
скрізь поточки, як дзвіночки, жайворон
як золотий
З переливами:
Йде весна
Запашна,
Квітами-перлами
Закосичена.
Любая, милая —
чи засмучена ти ходиш, чи налита щастям вкрай
Там за нивами:
Ой одкрий
Колос вій!
Сміх буде, плач буде
Перламутровий...
Вчитель.
Кожне явище природи – це Божа благодать, але інколи буває і Божа кара. Діти, як ви думаєте, чому я так сказала?
Відповіді дітей.
Читання учнями віршів «Вітер», «Дощ». Демонстрація малюнків.
Дощ
А на воді в чиїйсь руці
Гадюки пнуться... Сон. До дна.
Війнув, дихнув, сипнув пшона –
І заскакали горобці!..
— Тікай! — шепнуло в береги.
— Лягай...— хитнуло смолки.
Спустила хмарка на луги
Мережані подолки.
Вітер
Птах — ріка — зелена вика —
Ритми соняшника.
День біжить, дзвенить-сміється,
Перегулюється!
Над житами — йде з медами —
Хилить келихами.
День біжить, дзвенить-сміється,
Перегулюється
Вчитель.
Діти, що об’єднує всі ці вірші? (Тема: оспівування краси рідної природи).
Відповіді дітей.
Вчитель.
І як сказав сам Павло Григорович:
Будь славна, природо, за все –
чи тут, чи отам, чи осе,--
будь славна, природо, за все.
Але природа, в першу чергу, це наша земля, яка дає нам все: їжу, одяг, натхнення…І як каже народна мудрість: «Земля потребує доброї погоди, доброго насіння, доброго робітника».
Читання вірша в особах «Розкажи, розкажи мені, поле…». Демонстрація малюнків.
Вірш учні читають під тиху музику.
Розкажи, розкажи мені, поле
Розкажи, розкажи мені, поле:
Чого рідко ростуть колосочки?
- Ой дощів мені б треба, дощів, а не поту,
Бо той піт прилипа до брудної сорочки,
Як плугатар кінчає роботу.
Розкажіть, розкажіть мені, хмари:
Ви чого це тікаєте далі?
- Та хіба ми, нещасні та стомлені, знаєм?
Он вітри там женуться, кричать: "Ей ви,кралі!
Почекайте, бо ми вас кохаєм".
Розкажи, розкажи мені, поле:
Що ж тепер нам з тобою робити?
- Ех, хіба це уперше! Така моя доля.
Хоч кукіль та волошки я буду родити –
Все ж плугатарю є щось із поля.
Читання вірша «Де тополя росте». Демонстрація малюнків.
Де тополя росте
Де тополя росте,
Серед поля стою.
І шумить, і співа
Жито думку свою.
Шумить жито, співа,
Заохочує жить.
Вітерець повіва,
Жито хилить, п'янить…
Жито шепче мені,
Як привільно навкруг,
І тремтить вдалині
Й потопа виднокруг…
Гей, простори які.
Любо-мило землі:
Де не глянь — колоски
Та всі в злоті-сріблі.
Де не глянь — колоски
Проти сонця блись-блись..
Лиш ген скраю ліски,
Ніби дим, простяглись…
Ліше скраю ліски,
А то все, все жита,
Колоски, колоски,
…Тиха думка свята.
Вчитель.
- Створити сенкан на тему «Рідний край»
Вчитель.
Павло Григорович, як і кожна людина, любив свою Україну, мріяв, щоб вона процвітала, щоб була багатою, щоб на неї не зазіхали вороги. А в прислів’ї говориться: «До свого краю кожного чоловіка тягне».
Читання вірша «Блакить мою душу обвіяла…»
Блакить мою душу обвіяла,
Душа моя сонця намріяла,
Душа причастилася кротості трав —
Добридень я світу оказав!
Струмок серед гаю як стрічечка.
На квітці метелик мов свічечка.
Хвилюють, маюють, квітують поля.
Добридень тобі, Україно моя!
Вчитель.
- Створити асоціативне гроно із словом «Україна».
- Дібрати до слова Україна епітети, метафори, порівняння.
ІV. Домашнє завдання.
V. Підсумки уроку.
Вчитель.
Є у нас ще одна зупинка, на яку запрошую вас я, а не чарівна квіточка. Ця зупинка має назву…. (Вивішується табличка з назвою зупинки)
Зупинка Вчительська
Це остання зупинка. І на правах господині цієї зупинки я хочу сказати, що ви всі молодці, виразно читали вірші, намалювали гарні малюнки.
А завершити наш урок-подорож я хочу словами Леоніда Вишеславського:
Голос могутній
Павла Тичини
через десять морів і рік
вітром летить
по землі
з України,
вітром весняним і юним навік!