План заняття


Вид заняття: лекція

Тема: Принципи демократії.

Мета заняття:

Дидактична: тлумачити поняття «демократія» в науковому та філософському значенні;

зіставляти сутність понять «політична», «конституційна» та «соціальна демократія»;

характеризувати принципи демократії; аналізувати ідеали та цінності демократії;

розуміти сутність понять «представницька демократія» та «пряма демократія»;

визначати переваги та недоліки демократичного устрою. тлумачити вибори як один із інструментів демократії; порівнювати виборчі системи; характеризувати типи виборів, виборчу систему України та етапи її становлення; оцінювати значення виборчого процесу в демократичній державі.

Виховна: зацікавлювати студентів до вивчення дисципліни «Людина і світ».

Методи: бесіда, пояснення, розповідь.

Матеріально-технічне забезпечення та дидактичні засоби, ТЗН:

Компютер та мультимедійне забезпечення.

Література:

Базова: 1 А.А. Назаренко, О.В. Ворокянський. Оберіг. 2012 рік, с. 44-90

Допоміжна: Т.В. Бакка, Л.В. Марголіна. Освіта. 2012 рік, с. 107

№ елемента

Структура заняття

Форми, методи

Відве-дений час

1

Організаційна частина.

Перевірка готовності студентів, аудиторії до заняття.

Бесіда

3 хв.


2

Актуалізація опорних знань.

 1. Які з цих висловлювань вам уже знайомі?

2. Яка тема, на вашу думку, об'єднує ці вислови?

3. Що з написаного збігається з вашими уявленнями про демократію? Що не збігається? Чому?


Бесіда

8 хв.

3

Повідомлення теми, формування мети. Мотивація навчальної діяльності.

Пояснення

3 хв.

4

План.

1. Поняття, форми та принципи демократії.

2. Ідеали та цінності демократії.

3. Демократія як політичний режим та народовладдя.

4. Вибори як інструмент демократії. Типи виборів. Види виборчих систем. Виборча система в Україні.

Розповідь

52 хв.

5

Підсумки; корекція знань студентів:

  • Робота з поняттями: «демократія», «безпосередня демократія», «представницька демократія», вибори, виборча система.

  • Порівняти поняття;

  • Зробити висновки;

Оцінювання діяльності студентів.

Бесіда, пояснення

12 хв.

6

Завдання для самостійної роботи студентів.

Поняття громади. Територіальне громадське та місцеве самоврядування. Політична діяльність та участь громадян в управлінні суспільством.


Пояснення

2 хв.


Лекція

Тема. Принципи демократії.

План


1. Поняття, форми та принципи демократії.

2. Ідеали та цінності демократії.

3. Демократія як політичний режим та народовладдя.

4. Вибори як інструмент демократії. Типи виборів. Види виборчих систем. Виборча система в Україні.


Вашій увазі пропонуються питання. Дайте: відповідь на них та визначте ключовий термін, який об'єднує ці вислови.

1. Які з цих висловлювань вам уже знайомі?

2. Яка тема, на вашу думку, об'єднує ці вислови?

3. Що з написаного збігається з вашими уявленнями про демократію? Що не збігається? Чому?


На парти роздані картки з афоризмами та висловлюваннями видатних мислителів:

1. Правосуддя повинно здійснитися, навіть якщо загине світ. (Латинський вислів)

2. Бувають випадки, коли методи правління прекрасні, а в країні смута; але з давніх давен і до наших днів не чути було, щоб смута виникала за гарного правителя. (Сюнь Цзи)

3. Якщо основа виконавчої влади — меч, законодавчої — гаманець, то судової — мудрість. (Олександр Гамільтон)

4. Громадянином в загальному розумінні є той, хто причетний і до володарювання і до підкорення. (Арістотель)

5. Щоб зробити з людей добрих громадян, їм треба дати можливість виявляти свої права громадян та виконувати права громадян. (С. Смайлс)

6. Цінність держави вимірюється цінністю її громадян. (Дж.-С. Міль)

7. Рівність прав не в тому, що всі ними користуються, а в тому, що вони всім надані. (Сенека)

8. Основу міцного правопорядку складає свобода особистості та її недоторканість. (Б. А, Кистяківський)

9. Гідність держави залежить, врешті-решт, від особистостей,, які її складають. (Дж.-С.Міль) '

10. Демократія — це народне правління, яке здійснюється народом та для народу. (Авраам Лінкольн)

 

Коло думок Що людина має на увазі, коли говорить?


- «Я живу в демократичній державі»

- «У мене демократичні батьки»

- «У нашої вчительки демократичні погляди»

- «У нашій школі прийнято одягатись демократично»

 

Робота з поняттями

Демократія (від грец. dēmokratia: dēmos – народ, kratos – влада, правління) – народовладдя або правління народу. Ґрунтовніше визначення демократії, що стало дуже популярним, дав американський президент Авраам Лінкольн (1809–1865): «Правління народу, вибране народом і для народу».

Демократія - це форма політичної організації суспільства, заснована на визнанні народу джерелом влади, послідовному здійсненні принципів рівності і свободи людей, їхньої реальної участі в управлінні справами держави і суспільства.

Форми демократії

- представницька;

- безпосередня(пряма)


2. Прочитати учням «Оповідання про гусей».

Провести обговорення цього оповідання.

Об'єднати учнів у пари та попросити протягом 2 хв. обговорити та записати в зошити 3-4 ознаки, які, на їх думку, характеризують демократичне суспільство.

Зібрати думки по колу та записати їх на дошці.

Пояснити, що демократичне суспільство, яке характеризується такими ознаками, потребує активних, правосвідомих громадян.

Оповідання про гусей

Найближчої осені, коли ви побачите гусей, які летять на південь зимувати, вишикувавши чіткий журавлиний ключ, подумайте про те, що відомо науці про них.

У той час як кожна гуска змахує крилами, це створює додаткову підіймальну силу для тієї гуски, що летить безпосередньо за нею. Летячи у формі літери V, зграя може пролетіти принаймні на 70 % більше за день, ніж тоді, коли кожен птах летів би сам. Можливо, людям потрібно теж знайти спільний шлях для того, щоб рухатись разом і співпрацюва­ти один із одним так, щоб досягти спільної мети швидше і легше.

Щоразу, коли гуска виходить за межі ключа, вона відчуває, як важко намагатись летіти проти вітру самій, і вона швидко поверта­ється у ключ, щоб летіти із зграєю. Якщо люди матимуть стільки здорового глузду, як гуси, будуть співпрацювати з тими, хто руха­ється в одному напрямку з ними, їм легше буде долати всі життєві перешкоди. Коли вожак стомлюється, він повертається назад у крило й інша гуска займає його міс­це попереду ключа. Виконувати важку роботу для своєї групи вигідно всім. Ті гуси, що летять позаду, кричать, щоб підбадьорити тих, що попереду, і втримати найкращий темп.

Коли гуска слабне чи, поранена, відстає від ключа, дві інші невідступно слідують за нею, щоб допомогти і захистити. Вони залиша­ються з нею, доки вона не зможе уже летіти сама або не помре.

Лише після цього вони вирушають далі, або самі, або з іншим ключем, поки не доженуть свою групу.


Запитання для обговорення

1. Яким чином зміст цього оповідання пов'язаний з розумінням демократичного суспільства?

2. В яких рядках автор наводить ознаки де­мократичного суспільства, відносин, що панують у ньому?

3. Як автор говорить про лідера?

4. До чого закликає автор оповідання?

 

2. Демократія ґрунтується на таких цінностях

♦ свобода – передбачає усвідомлений самостійний вибір рішень і дій суб’єктами суспільних відносин;

♦ громадянськість як цінність означає не лише належність людини до держави, а й розвиненість

соціальної свідомості й індивідуальної гідності, спроможність людини усвідомлювати власні інтереси й компетентно обстоювати їх з урахуванням інтересів усього суспільства;

♦ людська гідність – усвідомлення особистої значущості, власної людської місії, унікальності,

самобутності й невичерпності. Справжній громадянин є носієм власної гідності та її захисником.

Вищий рівень гідності – повага й захист гідності інших людей;

♦ конституціоналізм – принцип соціального та правового співіснування людей у демократичному суспільстві, побудованому на засадах демократичної конституції;

♦ моральна автономія – можливість вільного й неупередженого самовизначення людини відповідно

до її власного розуміння щастя й добра;

♦ приватна автономія – гарантії невтручання інших (як окремих людей, так і держави) у справи, що не

стосуються публічної діяльності людини, саме у приватну сферу, єдиним господарем якої є сама

людина;

♦ соціальний порядок – життя в умовах стабільності, впорядкованості та безпеки. Водночас демократія – це постійний, але впорядкований конфлікт.

¯ Практичне завдання

Зобразьте принципи (або цінності) демократії за допомогою знаків-символів.


3. Демократія як політичний режим

Демократія є найскладнішим типом політичного режиму. Термін «демократія» в перекладі з грецького (demos – народ, kratos – влада, владарювання) означає «владу народу».

Демократія – це така форма держави, його політичний режим, при якому народ або його більшість є (вважається) носієм державної влади.

Демократія асоціюється з свободою, рівністю, справедливістю, дотриманням прав людини, участю громадян в управлінні. Тому демократію як політичний режим прийнято протиставляти авторитарним, тоталітарним і іншим диктаторським режимам.

Класичне визначення демократії дав А. Лінкольн: Демократія – правління народу, обране народом, для народу.

Характерною особливістю демократичного політичного режиму є децентралізація, зосередження влади між громадянами держави з метою надання їм можливості рівномірного впливу на функціонування владних органів.

Основними ознаками демократичного політичного режиму є:

– наявність конституції, яка закріплює повноваження органів влади й управління, механізм їх формування;

– визначено правовий статус особистості на основі принципу рівності перед законом;

– поділ влади на законодавчу, виконавчу та судову з визначенням функціональних прерогатив кожної з них;

– вільна діяльність політичних і громадських організацій;

– обов'язкова виборність органів влади;

– розмежування державної сфери та сфери громадянського суспільства;

– економічний та політичний, ідеологічний плюралізм (заборони торкаються лише анти людських ідеологій).


4. ВИБОРИ – це спосіб формування представницьких органів державної влади та органів місцевого самоврядування шляхом голосування.

– загальнодержавні – вибори до ВР, вибори Президента;

– місцеві – вибори до органів місцевого самоврядування

– чергові вибори (проводяться в період закінчення строку повноважень);

– позачергові (в разі дострокового припинення строку повноважень);

– повторні (у випадках коли вибори визнані недійсними).

 Виборче право - це сукупність юридичних норм, регулюючих участь громадян у виборах, організацію і проведення останніх, взаємостосунки між виборцями і виборними органами або посадовцями, а також порядок відгуку вибраних представників, що не виправдали довір'я виборців.
 
 Виборча процедура - це заходи держави щодо організації і проведення виборів.

 Виборча процедура включає:

· призначення виборів;

· створення виборчих органів, відповідальних за їх проведення;

· організацію виборчих округів, районів, ділянок;

· певну фінансову підтримку виборів;

· право охорону в ході їх проведення;

· визначення результатів голосування.

 Більшість країн сучасного світу проголосила в своїх конституціях або спеціальних виборчих законах право громадян на загальні і рівні вибори при таємному голосуванні.

 Загальність виборів припускає право всіх дієздатних громадян, що досягли встановленого законом віку, брати участь у виборах.

 Різниця між прямими і непрямими (багатоступеневими) виборами полягає в тому, що в першому випадку виборці безпосередньо голосують за кандидатів на посаду, що заміщається, тоді як в другому - за осіб, яким відводиться роль вибірників.

 Специфічною формою виборчої активності громадян є референдум.   Референдум - це всенародне голосування, об'єктом якого є яке-небудь важливе державне питання, по якому необхідно з'ясувати думку всього населення країни.
 Виборча кампанія - це дії безпосередніх учасників виборів, що змагаються на виборах сторін (партій, різних суспільних організацій, самих кандидатів).
 Виборча (передвиборна) кампанія офіційно починається з дня проголошення акту про призначення виборів (звичайно це прерогатива держави) і триває до дати виборів.

 Основні елементи виборчої кампанії:

· аналіз політичної кон'юнктури і «виборчого ринку», визначення слабих і сильних місць кандидата і його суперників, вироблення стратегії кампанії;

· складання графіка кампанії;

· підготовка програми (передвиборної платформи);

· створення структури управління кампанією (формування команди кандидата);

· формування бюджету кампанії;

· розробка тактики кампанії, підготовка пропагандистського забезпечення кампанії, визначення методів роботи з виборцями і ЗМІ.

 Виборча кампанія завершується підрахунком голосів, визначенням і оголошенням підсумків.

 

Види виборчих систем.

 

Виборча система - це сукупність установлених законом правил проведення виборів, здійснення конкретних процедур вибор­чої кампанії, способів визначення результатів голосування.

 

ВИБОРЧА СИСТЕМА


Мажоритарна

Пропорційна

Змішана

Застосовується як для обрання окремих посадових осіб, так і колегіального органу. Обраним вважається особа, яка набрала більшість голосів.

Лише під час формування колегіальних органів. Розподіл місць відбувається пропорційно кількості отриманих на виборах голосів.

Поєднуються елементи мажоритарної та пропорційної системи.

 

Основні недоліки мажоритарної системи:

· значна частина виборців країни (іноді до 50%) залишається не представленою в органах влади;

· партія, що отримала на виборах менше голосів, ніж її суперники, може виявитися представленою в парламенті більшістю депутатських місць;

· дві партії, що набрали однакову або близьку кількість голосів, проводять до органів влади неоднакове число кандидатів.

Основні недоліки пропорційної виборчої системи:

· виникають складнощі у формуванні уряду (причини: відсутність домінуючої партії; створення багатопартійних коаліцій, що включають партії з різною метою і задачами, і, як наслідок, нестабільність урядів);

· вельми слабий безпосередній зв'язок між депутатами і виборцями, що голосують не за конкретних кандидатів, а за партії;· незалежність депутатів від своїх партій (така несвобода парламентаріїв може негативно позначитися на процесі обговорення і ухвалення важливих документів).


Підсумки.


1. Демократія  політична організація влади народу, при якій забезпечується: рівна участь усіх і кожного в управлінні державними і суспільними справами; виборність основних органів держави і законність у функціонуванні всіх суб'єктів політичної системи суспільства; забезпечення прав і свобод людини і меншості відповідно до міжнародних стандартів.

Основні принципи демократії:

• 1) політична свобода -- свобода вибору суспільного ладу і форми правління, право народу визначати і змінювати конституційний лад (ст. 5 Конституції України), забезпечення захисту прав людини. Свобода має первинне призначення — на її основі може виникнути рівність і нерівність, але вона допускає рівноправність;

2) рівноправність громадян — означає рівність усіх перед законом, рівну відповідальність за скоєне правопорушення, право на рівний захист перед судом. Дотримання рівноправності гарантується: не може бути привілеїв або обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового становища, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Найважливіший аспект рівноправності — рівність прав і свобод чоловіка і жінки, що мають однакові можливості для їх реалізації;

3) виборність органів держави і постійний контакт із ними населення — допускає формування органів влади і місцевого самоврядування шляхом народного волевиявлення, забезпечує їх змінюваність, підконтрольність і взаємоконтроль, рівну можливість кожного реалізувати свої виборчі права. У демократичній державі ті самі люди не повинні тривалий час безперервно обіймати посади в органах влади: це викликає недовіру громадян, призводить до втрати легітимності цих органів;

4) поділ влади — означає взаємозалежність і взаємне обмеження різних гілок влади: законодавчої, виконавчої, судової, що служить перешкодою для перетворення влади на засіб придушення свободи і рівності;

5) прийняття рішень за волею більшості при обов'язковому дотриманні прав меншості — означає поєднання волі більшості з гарантіями прав особи, яка перебуває в меншості — етнічній, релігійній, політичній; відсутність дискримінації, придушення прав особи, яка не є у більшості при прийнятті рішень

6) плюралізм — означає багатоманітність суспільних явищ, розширює коло політичного вибору, допускає не лише плюралізм думок, але й політичний плюралізм — множинність партій, суспільних об'єднань тощо с різними програмами та статутами, що діють у рамках конституції. Демократія можлива в тому разі, коли в її основі полягає принцип плюралізму, проте не всякий плюралізм є неодмінно демократичним. Лише у сукупності з іншими принципами плюралізм набуває універсального значення для сучасної демократії.

7)легітимність влади

8) принцип народного суверенітету

 Форма демократії — це її зовнішнє вираження. Форм демократії можна назвати чимало, але основні з них такі:

1. Участь народу в управлінні державними і суспільними справами (народовладдя) — здійснюється у двох формах: прямій та непрямій:

Пряма — представницька демократія

Непряма — безпосередня демократія

- форма народовладдя, при якій влада здійснюється через виявлення волі представників народу у виборних органах (парламенти, органи місцевого самоврядування)

- форма народовладдя, при якій влада здійснюється через безпосереднє виявлення волі народу чи певних соціальних груп (референдум, вибори)

2. Формування та функціонування системи органів держави на основі демократичних принципів законності, гласності, виборності, змінюваності, поділі компетенції, які запобігають зловживанню службовим становищем і суспільним авторитетом:

3. Юридичне (насамперед конституційне) закріплення системи прав, свобод і обов'язків людини і громадянина, їх охорона і захист відповідно до міжнародних стандартів.