Тема. М. Коцюбинський. «Тіні забутих предків». Трагічна доля Івана і Марічки як наслідок суперечностей між мрією і дійсністю.

Мета:  ознайомитися з життям гуцулів, чарівною природою цього краю, історією написання, фольклорними джерелами, змістом і проблемами повісті «Тіні забутих предків» М.Коцюбинського, усвідомити ідейно-художній зміст твору, розвивати навички аналізу художнього твору, творчі здібності учнів, учити висловлювати власну думку щодо прочитаного; виховувати повагу до звичаїв, традицій, вірувань українського народу, до природи.

Обладнання: портрет письменника, видання твору, ілюстрації до нього.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

I. Мотивація навчальної діяльності школярів

Вступне слово вчителя.

Кохання… Це дивовижне почуття завжди хвилювало людей, кликало на подвиги в ім’я коханого чи коханої. Тому й не дивно, що видатний український письменник, майстер психологічних новел М.Коцюбинський, береться за перо, щоб написати історію одного кохання, кохання гуцульських Ромео та Джульєтти. Розповівши трагічну історію кохання гуцулів, М. Коцюбинський оспівав духовну красу людини, чисте й вірне почуття.  

Іван Палійчук і Марічка Гутенюк — діти природи з вічною і вірною любов’ю до гір, «близьких й далеких верхів, що голубіли на небі», до смерекових чорних лісів «з їх синім диханням», до ясної зелені царинок, «що, мов дзеркала, блищали в рамах дерев», їхнє чарівне кохання йде від дивовижних міфологічних вірувань гуцулів, від своєрідного розуміння таїн природи. Для них «весь світ був як казка, повна чудес, таємнича, цікава й страшна». І їхнє кохання здається казкою, одночасно живою, близькою і зрозумілою усім людям. Милуватися красою художнього слова, неповторністю природи й душевно багатими натурами ми будемо на сьогоднішньому уроці.

II. Оголошення теми й мети уроку

III. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

Повість зрозуміла чи ні? Сподобалась чи ні? Чому? Який епізод запам’ятався найбільше, чому? Чому твір названо «Тіні забутих предків»? (Заголовок вказує на злободенність порушених проблем для сучасності. Предки забуті, але їхні болі й радощі, шукання тінями живуть й зараз, повторюються в нас.)

Матеріал для вчителя. Назва твору письменникові далася не відразу. Він перебирає тринадцять варіантів її. Найважливіше, що йому хотілося підкреслити в назві, - це таємничість і казковість, показати Карпати як своєрідний загадковий куточок, острівець із своїм, не схожим на звичайний, світом. Письменник намагався окреслити й обмежити простір, у якому розвиватиметься дія. І він записує: "В зелених горах".

Проте перша назва не вдовольнила автора. Мабуть, тому, що в ній не було головного - дихання гір, тобто того міфологічного світу, в якому жили люди, що їх населяли. Жили сьогодні, вчора, як і сотні років тому. А саме про цю заглибленість у віки Коцюбинському і хотілося сказати найбільше. Наступні варіанти пов'язані з пошуком назви, яка б містила саме такий зміст: "Тіні минулого", "Голос віків", "Відгомін передвіку", "Подих віків", "Голоси передвічні", "Спадок віків". Але й ці назви автора не задовольнили. У них не було людини, тобто того, чий голос долинає, чиє дихання чути. Новий варіант - "Дар предків забутих" також не влаштовував письменника. Дар - неконкретно, не-наочно. І він замінив цю назву іншою - "Тіні забутих предків". Тоді ще раз перебирає можливі комбінації із словом "предки": "Голос забутих предків", "Слідами предків", "Сила забутих предків". І, нарешті, остаточно зупиняється на назві "Тіні забутих предків", що містить натяк на загадковість, казковість і дихання віків.

Трембіта  –     довга, на сажень, сурма з  дерева і з кори.

Рист  –  слово, яким підганяють вівців. Лудіння  – одяг.

Крашениці  – штани з кольорового сукна.      Кептар  – овчинна безрукавка.     

Черес – широкий шкіряний пояс з металевими прикрасами й орнаментальним тисненням.

Табівка  – шкіряна торбина, прикрашена тисненням та мідними бляшками, яку вішали через плече. Гугля  – це святковий одяг, плащоподібна накидка з білої вовняної тканини.

Спузар  –  чоловік, який пильнує  ватри на полонині. Ватаг  – головний серед пастухів.

Мольфар   –  чарівник. Гачі   –     штани   білого сукна. 

Кресані – брилі, оздоблені півнячим пір’ям, або квітами.   Постоли  – взуття.  

Капчурі  – панчохи. Жентиця  – сироватка. Будз   – бринза,  сир із овечого молока.           

Кулеша –  їжа вівчарів,   зварена з муки й води. Біб   – страва, зварена із бобів.

Денцівка – сопілка. Флояра  – сопілка. Бартка – сокира. Браччік – брат. Легінь – юнак.

Суточки – обгороджена гірська стежка. Плай – гірська стежка.

Бескиди   – так жителі гір називають Карпати. Царинка – обгороджений сінокіс близько до оселі.

Крутіж – водопад. Тусок – сум. Газда  – господар.

нявка — лісова міфічна істота у вигляді дівчини, в якої зі спини видно нутрощі;

полонина — гірські луки і т. ін.

Жанр: повість.

Тема повісті: зображення життя гуцулів, їхніх звичаїв, побуту, фольклору, показ єдності людини і світу природи.

Ідея: гімн природи, чистоті людських взаємин і почуттів, засудження бездуховного життя, обмеженого дрібними потребами й інтересами.

Проблеми:

гармонія між людиною та світом природи;

життя і смерть, добро і зло, проблема зради;

сила кохання і неможливість існування без нього;

вплив мистецтва на людину;

роль праці в житті людей;

стосунки батьків та дітей;

язичество і християнство.

Бесіда за змістом.

Пригадаймо першу зустріч Іванка й Марічки на березі Черемоша(знайти в тексті та зачитати)

Чи можна судити про людину ( в даному разі про Іванка-забіяку) за одним лише вчинком? Якщо так, то яким? (Зрада або самопожертва).

Чому між дітьми виникла приязнь?

Що допомагає людині стати Людиною – добро чи зло? За що, на вашу думку, Іванко та Марічка полюбили одне одного?(За доброту, щирість, потяг до прекрасного й розуміння його, отже, справжню душевну красу.)

Як у творі розповідається про творчу уяву Івана, його талант?

Чи можна сказати, що Іванко і Марічка були дітьми природи, жили за її законами, і ніщо в їхніх стосунках не порушувало природної чистоти?

Чи була талановитою Марічка? Доведіть свою думку цитатою.

Автор захоплено розповідає про полонинські звичаї. Що вам сподобалося з цього етнографічного матеріалу?

Як пережив Іван загибель Марічки? Чи є риси романтизму в зображенні його тяжкої втрати?

Марічку та Івана зв’язувало велике взаємне кохання. Чи було щось подібне між Іваном та «..здоровою дівкою з грубим голосом й воластою шиєю» Палагною?

Навіщо Іван одружився з Палагною, адже він її не любив? Чи не було це, на ваш погляд, зрадою?

Чи можемо ми засуджувати Палагну за зраду? Чому Іван поставився до цього байдуже?

Хто такий Юра? Наскільки фантастичним є образ мольфара?

Яких вірувань дотримувалися гуцули? (Пантеїсти, християнство у них змішувалося з язичництвом.)

Чи зрадив Іван Марічку, одружившись з Палагною? Чому він це зробив? (Одружився, бо цього вимагало життя, може, хотів приспати свою душу господарськими турботами. Це була не друга любов, а тому й не зрада. Смерті Іванової Марічка б не прийняла.)

В чому щастя для Палагни? Що хороше в такій позиції, а що погане?

(Для неї – мати добре господарство, заможно жити. І це непогано, якщо є засобом для чогось вищого, духовного. Але для неї це не засіб, а мета. Така мета завжди спустошує людину. Згадаймо Пузиря Карпенка – Карого.)

Яким треба було бути Іванові, щоб не загинути й щасливо жити з Палагною? (Треба було знищити свою душу. Цього Іван не зробив, тому Палагна зрадила його.)

Пригадайте два епізоди: зустріч Палагни з Юрою на світанку під час ворожіння та коли Юра проганяв хмару. Що зблизило Палагну і Юру? (Грубу силу тягне до грубої сили, крім того, жіноче єство Палагни відчувало Іванову байдужість.)

А що більше ви шануєте в людині: силу чи розум. Досконалість фізичну чи духовну?

Юра по-справжньому любить Палагну чи вона приваблює його лише як жінка? (Це тільки скороминуща пристрасть. Адже в стосунках і з Палагною, і з Іваном Юра постійно грає. Характерний епізод бійки в корчмі або підслухана Іваном розмова мольфара з Палагною про силу над ним.)

Чому лісова русалка вибрала жертвою саме Івана? Це жорстокість? Що уособлює образ нявки? (Іван уже був внутрішньо готовий до смерті, а нявка лише прискорила нестерпне конання та ще дала йому перед кінцем краплю радості як дарунок за прийняті муки. Нявка – це доля, совість, душа людська.)

Що перемагає у творі – добро чи зло? (Здається, зло. Але ж Іван гине, аби не підкоритися йому. Отже, смертю своєю, щастям за мить до кінця він перемагає зло, обивательський бруд.)

Судячи з доль персонажів повісті, ваших міркувань і суджень, що таке щастя і в чому смисл людського життя? (Знайти дорогих тобі людей, жити для них; розуміти інших людей і бути зрозумілим ними, бачити красу світу, людини і самому прагнути до краси в стосунках, думках, житті…)

То які ж проблеми порушує М.Коцюбинський у своєму творі? (Тупе міщанство, його жорстокість і бездуховність; суть любові, щастя, вірності й зради; відвічний двобій добра і зла, краси й потворності в людині…)

Як можна довести, що «Тіні забутих предків» за жанром - психологічна повість-притча?

(Перша зустріч Іванка Марічки, епізод, коли Палагна закохується в Юру, вражена його надприродною силою…)

Риси яких літературних напрямів можна помітити в повісті? (Реалізм, імпресіонізм, романтизм.)

Чим особлива мова твору? (Діалектизмами.)

Робота з таблицею.

Запишіть у таблицю образи повісті.

Образи-персонажі	Міфічні істоти	Образи-символи
Іван Марічка Палагна	Чугайстер, нявка, арідник, щезник	Ватра,сонце,Черемош (можливо)

Висновок.  Іван і Марічка поєдналися в смерті, кохана забрала його у свій світ, не залишивши ворожим душам його доброту, чисту довіру, його вірне серце. Мабуть, тому похорон Івана і зображений майже як весілля, мабуть, тому сумні мелодії на ньому переходять у веселі танці, жарти, пустощі. Дійсно, нема за чим плакати: Іван повернувся до Марічкн, до свого кохання, сенсу свого життя.

Чи перемогла смерть життя? Ні, скоріше, вона змирилася, що не владна над коханням, вічним і прекрасним, безмежним, як світ, бездонним, як віра.

Кохання Івана і Марічки — символ вічного кохання, почуття, яке переборює не тільки відстань, але й час, переборює смерть, межі людського існування. І мені здається, що воно тому таке сильне, що одухотворене силою мистецтва, пісні й музики, а також тому, що воно природне, розкриває питомі сили людини, а не протирічить її людській натурі. Можна сказати, що герої повісті "Тіні забутих предків" — це наші українські Ромео та Джульєтта, не менш прекрасні і не менш витончені й глибокі.

Є на світі дивовижна природа, але й є на світі дивовижне кохання, яке не закінчується зі смертю, а продовжує жити у серцях людей, у піснях, у згадках. Своїм твором «Тіні забутих предків» М. Коцюбинський возвеличує чарівне почуття — кохання, нагадуючи людям, що воно головне у житті, що тільки воно зігріває серця, що тільки воно світить, як провідна зірка. І світитиме завжди!

IV. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

Продовжіть речення. «Вічним, на мій погляд, є у повісті «Тіні забутих предків» є…»

V. Домашнє завдання

Підготувати характеристику образів твору.