Тема. Походи монголів на Русь. Панування Золотої Орди.
Мета: ознайомити учнів з причинами перемоги монголо-татар; показати наслідки монголо – татарського завоювання; сприяти формуванню навичок самостійної роботи та розвитку критичного мислення учнів; розвивати вміння аналізувати історичні події; виховувати почуття поваги до історичного минулого.
Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть:
показувати на карті напрямки походів монголо-татар на руські землі та місця головних битв;
називати факти героїчного опору русичів монгольській навалі;
визнати характер залежності руських земель у складі Золотої Орди;
розвинути вміння знаходити необхідну інформацію в різних джерелах для пояснення історичних явищ та подій,
пояснювати нові поняття: “монголо-татари”, “Золота Орда”, “ярлик”, “баскак”.
Тип уроку. Урок вивчення нового матеріалу.
Основні поняття: монголо-татари, Золота Орда, ярлик, баскак.
Основні дати:
31 травня 1223 р.— битва на річці Калка.
1237—1241 рр.— монголо-татарська навала на Русь.
1239 р.— спустошення монголами Переяславської і Чернігівської земель.
Кінець листопада — початок грудня 1240 р.— оборона Києва.
1240—1241 рр.— спустошення монголо-татарами Київського і Галицько-Волинського князівств.
Обладнання: атлас, підручник, відео – матеріали.
ХІД УРОКУ .
І. Організаційний момент
1. Привітання учнів.
2. Емоційне налаштування.
Одного разу раджі Індії у подарунок прислали три однакових золотих фігурки, а у листі було написано, що вони мають різну цінність. Раджа доручив своїм мудрецям пояснити, в чому їхня цінність. І тільки один Бірбал розповів раджі, що у них є дірочки у вусі. Коли мудрець протягнув проволоку в дірочку, в першої фігурки проволока вийшла в другому вусі, в другій – з рота, в третій – через серце.
Загадка вирішена. Перша фігурка символізує людину, у якої в одне вухо влітає, а в інше вилітає, друга – нагадує людину, яка, не дослухавши, відразу все розповідає іншим не до кінця вірне судження, третя – схожа з тою людиною, яка запам’ятовує почуте та намагається пропустити через своє серце. Третя фігурка є найбільш цінною з усіх. Я вам бажаю бути схожими на тих людей, які схожі на третю фігурку.
ІІ. Актуалізація опорних знань
Вправа «Асоціативний кущ.»
Назвати декілька слів, які викликають у вас асоціації зі словом кочовики.
(племена скотарів , які вели кочовий (неосідлий) спосіб життя у степах Євразії).
2.Назвіть у хронологічному порядку, почергово, кочові народи, що
вторгались на територію Русі та київських князів, які їм протистояли ?
(хозари –Олег ,Святослав кін. ІХ – поч. Х ст.; печеніги – Володимир
Великий, Ярослав Мудрий – друга пол. .Х – перша пол.. ХІ ст. ; торки –
Ярославичі – ХІ ст. ; половці – друга пол.. ХІ – поч.. ХІІ ст .Володимир
Мономах )
3. Пригадайте дати найбільших битв з кочовиками?
(1036 біля Києва розгром Я.М. печенігів; 1068р битва на р. Альта 1111 битва з половцями В.Мономаха ;1185 –похід Ігоря Святославича)
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів
Слово вчителя:
-Сьогодні ми будемо характеризувати початок ХІІІ століття. Саме в цей період в Центральній Азії відбувалися процеси і явища , яким судилося відіграти визначальну роль у долях народів Євразії.
Озвучується тема уроку. Походи монголів на Русь. Панування Золотої Орди на українських землях.
IV. Основна частина уроку.
Отже, на початку ХІІІ століття, саме тоді, коли Київська держава переживала роздробленість, у Центральній Азії внаслідок зростання могутності ряду племен склалася Монгольська держава. Вона вела політику широкомасштабних завоювань, як в Азії, так і в Європі. Було підкорено Північний Китай, Середню Азію.
Захопивши Закавказзя, монголо-татари переслідували половців та витіснили їх у степи Приазов'я. Половецький князь Котян намагався знайти союзника для спільної боротьби проти небезпечного ворога і звернувся до свого зятя, галицького князя Мстислава, з такою пропозицією: «Сьогодні нас переб'ють, а завтра вас, якщо нам не допоможете».
У Києві був скликаний з'їзд руських князів, на якому було вирішено об'єднатися з половцями для боротьби з монголами й вирушити їм назустріч.
1. Перший похід монголів на Русь. Битва на річці Калка.
Робота з картою
(Карта «Монгольська навала на Русь» (с. 12) атласу.)
1) Знайдіть та позначте на карті місце першої битви монголо-татар із руськими дружинами.
Робота з відео - матеріалами.
Учні, переглянувши відео – фрагмент про битву руських князів із монголо-татарами на річці Калка (1223 р.), відповідають на запитання.
В якому році відбулася битва на р. Калка?
Хто брав участь у битві на річці Калка? Хто переміг у цій битві?
Визначте причини поразки військових дружин руських князів та їхніх союзників.
Поміркуйте і зробіть припущення, чи могли описані вище події розгортатися інакше? Чому?
2. Похід Батия на Русь.
Завдання за різним рівнем складності.
Учні обирають собі завдання за різним рівнем складності.
І. Позначте на карті за допомогою історичного атласу походи хана Батия.
ІІ. Прочитавши інформацію підручника на ст. 156 – 157, складіть хронологічну таблицю „Вторгнення хана Батия на руські землі”.
Дата
| Подія
|
1237 р.
| Наступ монголо-татарських військ на Русь під проводом хана Батия; спустошення Північно-Східної Русі (Рязань, Володимир, Москва, Твер тощо) |
1239 р.
| Похід Батия на Південно-Західну Русь; захоплення Переяслава, Чернігова та Криму |
1240 р.
| Похід Батия на Київ, кияни відмовилися здати місто без бою; облога Києва тривала, за деякими джерелами, понад десять тижнів; проте сили були нерівними, і місто майже повністю було зруйноване |
1241 р.
| Похід монголів на Західну Русь (зруйновані міста Київського і Галицько-Волинського князівства); далі монголи вдерлися на територію Польщі, Угорщини, Чехії, Словаччини, Сербії, Боснії, Хорватії, але в 1242 р. припинили похід на Захід і повернули назад. |
Завдання. Назвіть міста, які були завойовані під час походу хана Батия.
ІІІ. Робота з писемними джерелами
Декілька учнів опрацьовують історичні джерела і відповідають на запитання.
Прочитайте уривок із роману Р. Іванченко «Золоті стремена» та дайте відповіді на запитання.
…Літа 1240-го Батиєва орда обсіла стольний град Київ «в силі тяжкій, многом множеством сили своєї», — записав літописець. Кияни знову взялися за зброю. День і ніч чатували на стінах, відбивали приступи стрілами, мечами, списами, ратищами, сокирами, камінням, гарячим варом. Воєвода Дмитро не раз виводив через Лядські ворота у Хрещатий яр свою невелику рать, яка хоч ненадовго відтискувала оскаженілих войовників од стін. Одного разу вої Дмитра привели з собою бранця. Ординець сказав, що ім’я його Товрул, що хан Бату, онук великого Чингізхана, привів під Київ усю свою орду. Що нараховує вона сто сорок тисяч і що на жоден град не кидав він стільки сил… І що краще киянам віддатися на милість хана. На узвишші за Жидівськими воротами стояв шовковий намет великого войовника, який дістався ханові Бату від свого діда Чингізхана… Бату оглядав неприступний Ярославів вал, щось гортанно кричав і різко викидав руку вперед. …І тоді піднімалася нова хвиля шаленого приступу: ординці дряпалися на стіни Києва, випускали на його захисників дощ стріл із отруєними наконечниками, довбали ворота, перекидали через мури запалені смолоскипи… Минуло десять тижнів і один день. Тепер хан Бату велів перекинути до полудневих Лядських воріт стінобитні машини. Вони розсипали у порох кам’яниці, муровані укріплення й вежі від Пекіна до Бухари. Гатили вони в укріплення Києва-града, доки не проломили проходу в стіні. Саранчею влетіли в пролом дикі ординці і зайняли град Ярослава. Але оборонці щитами й грудьми перетнули їм шлях і відтіснили за вал. На внутрішніх валах, якими був обнесений дитинець Володимирового града, оборонці Києва зайняли останній рубіж… Минуло ще два дні. Пороки проломили стіну стародавнього валу біля цих воріт. Оскаженілою, сліпою у своїй злобі, охмелілою від удачі лавиною втискувалась тьма ординська в твердиню землі руської…
1) Про що розповідається в даному уривку? Хто керував обороною Києва?
2) Поміркуйте, чому Батию не вдалося відразу захопити Київ, дайте власну оцінку дій захисників міста.
3) За допомогою підручника (ст. 157) з’ясуйте, як розвивалися події далі.
Похід монголів на землі Галицько-Волинського князівства
Прочитайте уривок із роману В. Малика «Горить свіча» про оборону Колодяжена і дайте відповіді на запитання.
…І ось показалися високі вали Колодяжена. Як і всюди, Батий послав послів до колодяженців, щоб здалися без бою, але ті не захотіли їх навіть слухати.
— Взяти — і спалити! А мешканців перебити! — наказав Батий.
Однак легко сказати, та нелегко, виявилося, взяти. Вали Колодяжена високі і міцні. Дванадцять пороків з ранку до вечора і з вечора до ранку кілька днів гупали безперервно і нічого не могли вдіяти. Час минав. Батий міг ждати, але не хотів, а колодяженці не могли ждати, бо з кожним днем все міцніше здушувала їх за горло кістлява рука голоду.
І тоді Батий об’явив їм:
— Я поважаю мужніх. Відчиніть ворота — і зі зброєю, із жінками та дітьми йдіть собі на всі чотири сторони світу! Я вас не зачеплю. Слово великого кагана!
Почувши цю брехливу обіцянку, Дмитро сподівався, що колодяженці зрозуміють, що їх обманюють, і дадуть гідну відмову. Як же він здивувався, коли побачив, що ворота города відчиняються і з них виходять попи з кропилами, церковний причет з корогвами, жінки, діти, старики і, нарешті, воїни.
… В ту ж мить вони (монголо-татари) з диким ревом — «ур! ур!» — кинулися зі всіх боків на довірливих людей і почали бити, різати, колоти, топтати кіньми, не жаліючи нікого. Болісно-жахливі крики знялися від землі до неба і там поволі гаснули. Ні, то не крики в небі згасали, затихали, то навіки замовкали тисячі обманутих колодяженців, устилаючи своїми трупами і зрошуючи своєю кров’ю рідну землю.
а) Знайдіть на карті місто Колодяжен. (ст. 152 підручника)
б) Яким чином було завойовано це місто? Дайте власну оцінку вчинку та поведінки завойовників.
в) Як би ви вчинили на місці колодяженців? Чому саме так?
Прочитайте уривок із Галицько-Волинського літопису і дайте відповіді на запитання.
А коли Батий узяв город Київ і почув він про Данила, що той в Уграх є, то рушив сам до [города] Володимира. І прийшов він до города Колодяжна, і поставив дванадцять пороків. Та не міг він розбити стіни і став перемовляти людей. Вони тоді, послухавши злої ради його, здалися і самі перебиті були. І прийшов він до Каменця [та] Ізяславля [і] взяв їх. А коли побачив, що Крем’янець і город Данилів неможливо взяти йому, то відійшов од них. І прийшов він до Володимира, і взяв його списом, і вибив його без пощади, так само і город Галич, і інших городів багато, що їм нема числа.
а) Коли відбулися описані в джерелі події?
б) Що ви дізналися із джерела про завоювання монголами Галицько-Волинського князівства?
в) Які методи використовували монголи для завоювання міст?
(Додатково). Вправа «Історична цікавинка». Колективне обговорення
Опрацювавши текст на ст. 158 підручника, дайте відповідь на запитання.
Чим був забезпечений успіх перемоги монголів?
Утворення Золотої орди. Золотоординське ярмо. Робота над термінами:
Золота Орда –монголо-татарська держава створена Батиєм зі столицею у
м. Сарай у середині 40-х років ХІІІ ст.
Баскаки – представники монгольського хана на завойованих землях, які
контролювали місцеву владу і збирали данину
Ярлик – документ на право управління підвладними землями, який
видавався ханом.
Робота в групах.
1 група. Робота з документом.
Охарактеризувати за уривком сутність монголо-татарського іга на руських землях.
«...І ось чого вони (монголи) від них вимагають: ходити з ними, коли їм завгодно, на війну проти всіх і давати десятину від усього — як з людей, так і з речей. Відрахувавши десять, беруть одного. Те саме роблять з дівчатками, яких відводять у свою землю і тримають їх для послуг. Решту, переписавши, наказували, щоб кожен, як малий, так і великий, навіть немовля одноденне, бідний, багатий, давав данину, а саме: по шкурі ведмедя, чорного бобра, соболя і якогось чорного звірка, що живе в норах, і по одній шкурі чорної лисиці. Хто не заплатить, того відводять до татар, де він лишається у рабстві...»
2 група.
Опрацювавши підручник на ст. 160, дати відповідь на запитання.
Як була організована влада татар над Руссю?
3 група.
Опрацювавши підручник на ст. 160, дати відповідь на запитання.
Яке значення мала боротьба нашого народу проти монголо-татар та як це вплинуло на подальший розвиток українських земель.
Р
обота з ілюстраціями.
Картина С. Іванова «Баскаки»
Запитання.
Що, на вашу думку, відбувається?
Хто ці люди? Чим вони займаються?
За якими деталями ви це визначили?
Картина. Михайло Чернігівський у ставці Батия
Запитання.
Кого зображено на картині?
Як зображено монгольського хана?
Що, на вашу думку, хотів передати художник?
VІ. Узагальнення і систематизація знань
Вправа « Подорож на хронольоті».
На звичайному паперовому літаку, записую дату, місце події і запускаю «хронолітак»: до кого на парту він сяде, та пара учнів й опиниться в “іншому часі”. Учні, які опинилися в «іншому часі», повинні розповісти про те, що вони там бачили.
Дати:
31 травня 1223р. – поразка руського війська на р. Калці.
5 вересня – 6 грудня 1240р – героїчна оборона Києва.
Середина 40-х років ХІІІ ст. – утворення Золотої Орди.
Вправа «Чиста дошка»
Войовничі племена, які прийшли з азійських степів на українські землі в XIII ст.,— це ... (монголо - татари)
Військо монголо-татар — це ... (орда)
Правителі монголо-татарських племен мали титул ... (хан)
Перша зустріч русичів із монголо-татарами відбулася ... на р. Калка (1223р)
Монголо – татарський правитель, який розорив багато руських міст,— це –
(хан Батий).
Держава, яка виникла внаслідок завойовницьких походів хана Батия,— це (Золота орда)
Обороною Києва керував ... воєвода Дмитро.
Збирачі данини на українських землях — це ... баскаки.
Документ на право управління підвладними землями, який видавали татари руським князям, — це ... (ярлик.)
VI. Підсумок уроку.
Рефлексія
Учні відповідають на питання:
«Що Вам сподобалось і вдалося на уроці?»
«Що було складно зрозуміти?».
Самооцінювання.
VII. Домашнє завдання
1)Опрацювати параграф 16.
2) відповісти на запитання бліц – турніру на ст. 161
3)Підготувати повідомлення про Д. Галицького
Прочитайте уривок із роману Р. Іванченко «Золоті стремена» та дайте відповіді на запитання.
…Літа 1240-го Батиєва орда обсіла стольний град Київ «в силі тяжкій, многом множеством сили своєї», — записав літописець. Кияни знову взялися за зброю. День і ніч чатували на стінах, відбивали приступи стрілами, мечами, списами, ратищами, сокирами, камінням, гарячим варом. Воєвода Дмитро не раз виводив через Лядські ворота у Хрещатий яр свою невелику рать, яка хоч ненадовго відтискувала оскаженілих войовників од стін. Одного разу вої Дмитра привели з собою бранця. Ординець сказав, що ім’я його Товрул, що хан Бату, онук великого Чингізхана, привів під Київ усю свою орду. Що нараховує вона сто сорок тисяч і що на жоден град не кидав він стільки сил… І що краще киянам віддатися на милість хана. На узвишші за Жидівськими воротами стояв шовковий намет великого войовника, який дістався ханові Бату від свого діда Чингізхана… Бату оглядав неприступний Ярославів вал, щось гортанно кричав і різко викидав руку вперед. …І тоді піднімалася нова хвиля шаленого приступу: ординці дряпалися на стіни Києва, випускали на його захисників дощ стріл із отруєними наконечниками, довбали ворота, перекидали через мури запалені смолоскипи… Минуло десять тижнів і один день. Тепер хан Бату велів перекинути до полудневих Лядських воріт стінобитні машини. Вони розсипали у порох кам’яниці, муровані укріплення й вежі від Пекіна до Бухари. Гатили вони в укріплення Києва-града, доки не проломили проходу в стіні. Саранчею влетіли в пролом дикі ординці і зайняли град Ярослава. Але оборонці щитами й грудьми перетнули їм шлях і відтіснили за вал. На внутрішніх валах, якими був обнесений дитинець Володимирового града, оборонці Києва зайняли останній рубіж… Минуло ще два дні. Пороки проломили стіну стародавнього валу біля цих воріт. Оскаженілою, сліпою у своїй злобі, охмелілою від удачі лавиною втискувалась тьма ординська в твердиню землі руської…
1) Про що розповідається в даному уривку? Хто керував обороною Києва?
2) Поміркуйте, чому Батию не вдалося відразу захопити Київ, дайте власну оцінку дій захисників міста.
3) За допомогою підручника (ст. 157) з’ясуйте, як розвивалися події далі.
Похід монголів на землі Галицько-Волинського князівства
Прочитайте уривок із роману В. Малика «Горить свіча» про оборону Колодяжена і дайте відповіді на запитання.
…І ось показалися високі вали Колодяжена. Як і всюди, Батий послав послів до колодяженців, щоб здалися без бою, але ті не захотіли їх навіть слухати.
— Взяти — і спалити! А мешканців перебити! — наказав Батий.
Однак легко сказати, та нелегко, виявилося, взяти. Вали Колодяжена високі і міцні. Дванадцять пороків з ранку до вечора і з вечора до ранку кілька днів гупали безперервно і нічого не могли вдіяти. Час минав. Батий міг ждати, але не хотів, а колодяженці не могли ждати, бо з кожним днем все міцніше здушувала їх за горло кістлява рука голоду.
І тоді Батий об’явив їм:
— Я поважаю мужніх. Відчиніть ворота — і зі зброєю, із жінками та дітьми йдіть собі на всі чотири сторони світу! Я вас не зачеплю. Слово великого кагана!
Почувши цю брехливу обіцянку, Дмитро сподівався, що колодяженці зрозуміють, що їх обманюють, і дадуть гідну відмову. Як же він здивувався, коли побачив, що ворота города відчиняються і з них виходять попи з кропилами, церковний причет з корогвами, жінки, діти, старики і, нарешті, воїни.
… В ту ж мить вони (монголо-татари) з диким ревом — «ур! ур!» — кинулися зі всіх боків на довірливих людей і почали бити, різати, колоти, топтати кіньми, не жаліючи нікого. Болісно-жахливі крики знялися від землі до неба і там поволі гаснули. Ні, то не крики в небі згасали, затихали, то навіки замовкали тисячі обманутих колодяженців, устилаючи своїми трупами і зрошуючи своєю кров’ю рідну землю.
а) Знайдіть на карті місто Колодяжен. (ст. 152 підручника)
б) Яким чином було завойовано це місто? Дайте власну оцінку вчинку та поведінки завойовників.
в) Як би ви вчинили на місці колодяженців? Чому саме так?
Прочитайте уривок із Галицько-Волинського літопису і дайте відповіді на запитання.
А коли Батий узяв город Київ і почув він про Данила, що той в Уграх є, то рушив сам до [города] Володимира. І прийшов він до города Колодяжна, і поставив дванадцять пороків. Та не міг він розбити стіни і став перемовляти людей. Вони тоді, послухавши злої ради його, здалися і самі перебиті були. І прийшов він до Каменця [та] Ізяславля [і] взяв їх. А коли побачив, що Крем’янець і город Данилів неможливо взяти йому, то відійшов од них. І прийшов він до Володимира, і взяв його списом, і вибив його без пощади, так само і город Галич, і інших городів багато, що їм нема числа.
а) Коли відбулися описані в джерелі події?
б) Що ви дізналися із джерела про завоювання монголами Галицько-Волинського князівства?
в) Які методи використовували монголи для завоювання міст?
1 група. Робота з документом.
Охарактеризувати за уривком сутність монголо-татарського іга на руських землях.
«...І ось чого вони (монголи) від них вимагають: ходити з ними, коли їм завгодно, на війну проти всіх і давати десятину від усього — як з людей, так і з речей. Відрахувавши десять, беруть одного. Те саме роблять з дівчатками, яких відводять у свою землю і тримають їх для послуг. Решту, переписавши, наказували, щоб кожен, як малий, так і великий, навіть немовля одноденне, бідний, багатий, давав данину, а саме: по шкурі ведмедя, чорного бобра, соболя і якогось чорного звірка, що живе в норах, і по одній шкурі чорної лисиці. Хто не заплатить, того відводять до татар, де він лишається у рабстві...»
2 група.
Опрацювавши підручник на ст. 160, дати відповідь на запитання.
Як була організована влада татар над Руссю?
3 група.
Опрацювавши підручник на ст. 160, дати відповідь на запитання.
Яке значення мала боротьба нашого народу проти монголо-татар та як це вплинуло на подальший розвиток українських земель.