9 клас. Всесвітня історія

Тема. Доба Мейдзі в Японії.

Мета уроку:

• висвітлити основні напрями соціально-економічного і політичного розвитку Японії в період «мейдзі», показати наслідки європейського та американського проникнення в країну; визначити особливості станов­лення Японії як провідної держави світу, її характерні ознаки; охарактеризувати процес реформування суспільно-політичного устрою в Японії; Конституцію 1889 р.;

• розвивати вміння порівнювати та співставляти стартові можливості та хід реформ 60-70-х рр. XIX ст. в Японії та Росії; давати характеристику визначним історичним особам цього періоду на основі документального матеріалу;

- виховувати інтерес та повагу до історичного минулого інших народів, їхньої культури.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• встановлювати хронологічну послідовність подій;

• висвітлювати основні напрямки соціально-економічного й політичного реформування Японії;

• аналізувати особливості розвитку Японії епохи Мейдзі;

• характеризувати Конституцію 1889 р.;

• застосовувати та пояснювати терміни та поняття: «сьогунат»,«самурай», «епоха Мейдзі».

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Історичні діячі: Токуґава, Муцухіто, М. Пері.

Основні події:

• 1853-1854 рр. — «відкриття» Японії західними держава­ми;

• 1867–1868 рр. — революція Мейдзі та громадянська війна;

•1867-1912 рр. — правління імператора Муцухіто, епоха Мейдзі;

•1889 р. — прийняття конституції Японії;

Обладнання: підручник, мультимедійний проектор та мультимедійна презентація, історичні документи.

Поняття та терміни: «політика самоізоляції», «сьогунат», «самурай», «епоха Мейдзі».

План уроку.

1. Організаційний момент.

2. Актуалізація опорних знань учнів.

ІІІ . Мотивація навчальної діяльності.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Крах політики самоізоляції .

2. Реформи епохи Мейдзі.

3. Особливості економічного розвитку Японії. 4. Початок колоніальної політики.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

VІ. Підсумки уроку.

VІІ. Домашнє завдання.

Хід уроку

І. Організаційпнй момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Загадка.СЛАЙД 2

Рядами суцільними ,

Стіною смарагдовою

Вершини гір Ямато оточують.

І нема у світі кращої країни.

(Кодзики, Такеру-но Мікото ,початок VIII ст.)

ЇЇ називають країною сонця ,що сходить. Самі ж жителі свою державу називали Ямато.

Про яку державу йде мова?

(Японія) СЛАЙД 3

ІІІ . Мотивація навчальної діяльності

Озирайся на минуле,

якщо хочеш знати майбутнє.

Японське прислів`я

До середини XIX ст. Японія була закритою для іноземців, жила і розвивалася за своїми традиціями. Наприкінці XIX ст. завершився розподіл світу між провідними державами, склалася світова колоніальна система. Величезні території Азії та Африки були перетворені на колонії та напівколонії. Тільки Японія зберегла свою незалежність, причому не тільки зберегла незалежність, але й сама незабаром перетворилася на велику колоніальну державу. Яким чином це стало можливим? Чому Японія, єдина з країн Сходу, не потрапила в колоніальну залежність від інших держав, а, навпаки, сама стала на шлях ко­лоніальних загарбань? Саме про це ми дізнаємося на уроці.

Опрацювавши всі питання нашої теми, наприкінці уроку ми повинні дати відповідь на проблемне питання сьогоднішнього уроку:

СЛАЙД 4 Постановка проблемного запитання:

У наш час Японія - одна з найрозвиненіших країн світу.

Яку роль в цьому піднесенні зіграли події Доби Мейзі останньої третини ХІХ ст.?

Слайд 5,6 Представлення теми, плану та очікуваних результатів.

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Крах політики самоізоляції .

СЛАЙД 7 На початку XVII ст. владу в Японії захопив сьогун (полководець) Токугава Іеясу. Імператор втратив реальну вла­ду і був разом з родиною ізольований у місті Кіото, де навіть не мав права спілкуватися з князями. Сьогун не знищив його лише тому, що,згідно із синтоїзмом (японською релігією), імператор є живим богом. Одним із перших здобутків сьогунату стало вирішення головної проблеми країни - припинення усобиць кня­зів шляхом періодичного утри­мання в заручниках князів або їхніх родин.

У середині XVII ст. в зв’язку з поширення колонізації країн Азії, сьогун прийняв рішення про закриття країни від європейців, боячись, що вони поступово її підкорять. Виняток було зроблено для голландців, яким відкрили для торгівлі єдиний порт — Нагасакі.

Ізоляція Японії мала на меті збереження давніх традицій. В той же час в Японії починається поширення християнства під впливом католицьких місіонерів, яке набуло загрозливого характеру. Тому воно було заборонене, а прихильники християнства знищені.

В результаті, в ХІХ ст., у той час, коли Європа йшла шляхом капіталістичного розвитку, в Японії, здавалося, зупинився час. Влада залишалась в руках сьогуна, а імператор був затворником у своєму палаці і володів лише релігійною владою.

Японські феодали - Самураї існували за рахунок панщини та оброку з селян, в містах панувала цехова система.

Робота з термінами Давайте спробуємо визначити такі поняття : СЛАЙД 8

Сьогунат – форма управління ХІІ – серед. ХІХ ст. в Японіїї сьогунами – воєнначальниками , за якої імператор був позбавлений реальної влади .

Самураї – військово – федальний прошарок дрібних дворян.

Давайте познайомимось з док., який допоможе нам уявити життя японців середини 19 ст.

Робота з документом СЛАЙД 9

Запитання 1. Визначте характерні ознаки життя Японії.

Текст 1. І. А. Гончарова «Фрегат «Паллада»». Японія 1853 р. Шевченко С. В. Новая история XIX век: 8 кл.: Контрольные и проверочные работы. — М.: АСТ, 2003. — С. 126–127.

«Іноземцям здається, що в разі, якщо вдасться досягти поступок з боку уряду Японії, з японським народом не буде великих клопотів. Він відчуває сильну потребу у розвитку. Порядні люди, особливо серед перекладачів, що спілкувалися з європейцями, нудьгують через відсутність розумового та етичного життя. Нижчий клас теж із заздрістю і здивуванням розглядає наші судна, людей, просить у нас вина, п’є жадібно горілку, хапає кинутий шматок хліба, з дитячою цікавістю вдивляється у дрібниці, ловить на льоту у своїх човнах якусь ганчірку, ховає... Та й вищий клас, здається, обтяжений відчуженням від світу і своїм сонним, безплідним життям... Варто лише кинути заклик — і японці натовпом вирвуться з воріт своєї в’язниці...»

(зразок відповідей)

• в серед. ХІХ ст.. Японія через політику сьогунів значно відставала в розвитку від західних держав, які могли перетворити її на колонію;

• необхідність змін розуміли як нижчі так і вищі стани японського суспільства;

- автор документу вважав в’язницею для японців їхню ж країну, уряд якої ще з ХVІІ ст.. проводив політику ізоляції від зовнішнього світу.

Відкриття західними державами Японії. СЛАЙД10

У 1853 р. біля берегів Японії з’явилася американська ескадра під командуванням командора Метью Перрі, який від імені уряду США зажадав відкриття для іноземців японських портів. У 1854 році Японія уклала нерівноправний договір з США про відкриття портів, а з 1858 р. схожі угоди було підписано з Росією, Францією та іншими країнами. Так відбулося «насильницьке відкриття Японії», яке поставило країну на межі втрати політичного суверенітету та економічної кризи через засилля дешевих імпортних товарів.

Давайте спробуємо підвести підсумки СЛАЙД 11

Метод «Мозковий штурм»

Давайте спробуємо спрогнозувати можливий подальший розвиток подій у країні :

1. Японія - стає колонією західноєвропейських держав та США.

2. Японія перетворюється на напівколонію на кшталт Китаю, сировинним придатком та ринком для збуту товарів розвинених держав .

3. Японія завдяки глибоким соціально-економічним та політичним реформам стає могутньою індустріальною державою з численними колоніями.

2. Реформи епохи Мейдзі.

Після «відкриття» Японії іноземними державами до країни почали масово ввозити американські та європейські фабричні товари, які підірвали японське мануфактурне і ремісниче виробництво, а також селянську домашню промисловість. В Японії почав зростати рух, учасники якого вимагали вигнати іноземців з країни. Цим скористалися прихильники відновлення влади імператора. СЛАЙД 12

В Японії починається громадянська війна, в результаті якої 9 листопада 1867 р. сьогун з роду Токугава був усунений від влади.

3 січня 1868 р. 16-ти літнього імператора Муцухіто коронують імператором Мейдзі – імператором «освіченого правління».

Робота з термінами СЛАЙД 13

Доба Мейдзі – (в прекл. з яп.-«освічене правління») період правління імператора Муцухіто

Повідомлення учня «Імператор Муцухіто»

Імператор Мейдзі народився 3 листопада 1852 року. Він був другим сином правлячого Імператора Комея. Новонародженому дали ім'я Муцухіто та титул принц Саті. 1860 року Муцухіто проголосили спадкоємцем престолу і надали титул Великого сина Імператора. 3 січня 1867 року, після смерті Імператора Комея, юний принц став новим Імператором Японії. Імператор Мейдзі очолив країну в період глибокої соціально-політичної кризи. В січні 1867 року від імені Імператора було проголошено указ про реставрацію Імператорського правління, за яким сьоґунат Токуґава ліквідовувався, а уся повнота державної влади переходила у руки монарха та його нового уряду. Боротьба з прибічниками сьогунату завершилася в 1869 року перемогою організованих за європейським зразком Імператорських військ.

В 1868 року, в ході війни, Імператор Мейдзі проголосив П'ятистатейну присягу, основні засади свого нового політичного курсу, що отримав назву «реставрація Мейдзі». Він також встановив новий девіз  — Мейдзі - освіченого правління. 1869 року Імператор переніс свою резиденцію і столицю країни з Кіото до Токіо, та змусив князів повернути йому владу над всією країною. 1870 року він видав Рескрипт про велике вчення, що проголосив синтоїзм державною релігією, а Імператору надав статус божества і першосвященника. Імператор Мейдзі всіляко сприяв модернізації своєї країни: у 1881 р., під час радикалізації громадського демократичного руху Муцухіто відкрив Парламент, а з 1882 року став головнокомандувачем Збройних сил країни. Імператор сприяв реформуванню законодавства відповідно принципів конституційної монархії, долучився до розробки нових адміністративних одиниць — префектур, повітів, а також забезпечив стабільність доходів Імператорського дому, розширивши його землеволодіння.

1889 року Імператор Мейдзі проголосив Конституцію Великої Японської Імперії і заклав основи нової японської державності, що базувалася на владі Імператора. Наступного 1890 року він видав рескрипт про освіту, яким затвердив загальнонаціональні морально-етичні норми для японського суспільства.

Муцухіто також брав безпосередню участь у розробці військових операцій під час японсько-китайської і японсько-російської воєн і всіляко сприяв перетворенню Японії на одну з передових військових і економічних держав світу, а 1911 року успішно завершив перегляд нерівноправних договорів Японії із західними державами, що були укладені 1858 року. Окрім своєї політичної діяльності Муцухіто заслужив повагу і авторитет у Японії та світі ще й як мудрець та поет, який за своє життя написав 100 тис. віршів у стилі вака.

30 липня 1912 року Імператор Мейдзі, в 59-річному віці, помер від загострення цукрового діабету. Його поховали у гробниці Фусімі біля міста Кіото. На пам'ять про Імператора японський уряд спорудив велике синтоїстьке святилище Мейдзі в Токіо.

Які ж реформи було проведено імператором Мейдзі. На минулому уроці ми розглядали реф, здійснені в Російській імперії Завдання: порівняти ці реформи з реформами в Російській імперії

Аграрна реформа СЛАЙД 14	- скасувалася земельна власність князів і самураїв в обмін на виплату їм державних пенсій на які витрачалося 30% держбюджету; - пере­давалися землі селянам-орендарям; - вводився єдиний земельний податок на землю (3 % від вартості землі); - 1/3 землі залишено «новим поміщикам»-купцям, лихварям, селянській верхівці (т.з.«відсутні поміщики»), які пізніше скупили більшість селянських земель і здавали їх в оренду. Збереглася кабальна експлуатація орендарів, засилля лихварів.
Адміністра- тивна реформа СЛАЙД 15	- створено 306 (пізніше 47) префектур; - скасовано станові привілеї самураїв; - відбулася централізація влади; - ліквідовано 250 феодальних кня­зівств, а їхніх управителів –ханів переселено до Токіо; - завершилося об'єднання країни.
Військова реформа СЛАЙД 16	- створювалася імператорська армія на основі загальної військової повинності всіх чоловіків з 20-ти р. віку (від служби звільнялися голови сімей та їхні спадкоємці, урядовці, студенти, а також особи, які сплатили відкуп у 270 єн.); - новітня армія формувалася переважно з селян за європейським зразком та з озброєнням; - відкрито військові навчальні заклади де викладачами були європейці; - ідео­логічною основою армії залишилися середньовічний кодекс честі самураїв «Бусідо».
Освітня реформа СЛАЙД 17	- створено міністерство культури; - запроваджувалась загальна початкова освіта за європейським зразком (засновано 5,5 тис. початкових шкіл, 8 державних університетів); - 1877 р. створено Токійський університет; - дівчата і хлопці навчалися разом; - існувала можливість здобуття освіти за кордоном.
Фінансова реформа СЛАЙД 18	введено єдину грошову одиницю - ієну; створено Державний банк та систему комерційних банків; відбулося зміцнення фінансової системи та централізації держави.
Судова реформа СЛАЙД 20	- введено єдину судову систему; - судове слідство базувалося на європейських принципах гласності й змагальності; - заборонено тортури; - в карному порядку переслідувалася кровна помста; - було введено карний , громадянський кодекси.

Крім соціально-економічних реформ, в Японії були проведені й політичні зміни. У 1889 р. прийнято Конституцію, яка залишалася чинною до 1946 г і була однією з найконсервативніших. Зразком для неї слугувала Конституція Пруссії.

Робота з документом СЛАЙД 20,21

Конституція Японії 1889 р.

Текст 3. Конституція Японії 1889 р.

«Розділ I. Про імператора

1. Японська імперія управляється єдиною на всі часи імператорською династією...

3. Персона імператора священна і недоторканна.

4. Імператор — глава держави, він володіє верховною владою і здійснює її відповідно до ухвал чинної конституції.

5. Імператор здійснює законодавчу владу у згоді з імперським парламентом...

Розділ II. Про права та обов’язки підданих.

19. Будь-який японський підданий має однаковий доступ до цивільних і військових посад і до будь-якої іншої публічної служби...

22. Японським підданим надається в установлених законом межах свобода вибору і зміни місце проживання.

23. Ніхто з японських підданих не підлягає арешту, ув’язненню, виклику на допит або покарання інакше як згідно із законами...

27. Власність кожного японського підданого недоторканна. Вилучення, необхідні на користь суспільної користі, визначаються законом...

29. Японські піддані користуються в установлених законом межах свободою слова, друку, зборів і союзів...

Розділ III. Про імперський парламент

33. Імперський парламент складається з двох палат: палати перів і палати депутатів.

34. Палата перів відповідно до указу про палату перів складається з членів імператорської родини, з носіїв дворянських титулів та осіб, призначених до неї імператором...

37. Жоден закон не може бути виданий без схвалення імперського парламенту.

38. Обидві палати голосують за пропоновані урядом законопроекти. Кожній з них належить також право законодавчої ініціативи...

Розділ VI. Про фінанси

64. Державні доходи і витрати повинні затверджуватися імперським парламентом у формі річного бюджету».

Запитання

1.Які повноваження мав імператор

2. Назвіть органи законодавчої влади.

3. Назвіть демократичні права жителів Японії.

Ознайомившись з конституцією, ми можемо охарактеризувати останню, Конституційну реформу СЛАЙД 22

Конститу- ційна реформа

Конституція Японії 1889 р. : - Японська імперія – конституційна монархія; - імператор –глава держави і разом з двопалатним парламентом здійснює законодавчу владу; - проголошувалися громадянські, соціальні та економічні права; - свободи слова, друку,зборів; - щорічний держбюджет затверджувався парламентом.

Давайте спробуємо коротко 1-2 реченнями охарактеризувати реформи Мейдзі

Конституція 1889 р. була новим кроком на шляху перетворення японської монархії з напівфеодальної в буржуазну.

3. Особливості економічного розвитку Японії.

Що ж змінилось в житті держави в ході проведених реформ

Робота з документом СЛАЙД 23

Текст 1. Особливості промислового розвитку Японії Хрестоматия по новой истории: Второй период: Пособие для учителя / Сост. П. И. Остриков и др. — М.: Просвещение, 1993. — С. 132–133.

«…Доля Китаю була для правителів Мейдзі постійним нагадуванням про зовнішню небезпеку… Лідери уряду Мейдзі міркували приблизно так: «Що нам необхідно, щоб уникнути долі Китаю? Сучасна армія і флот. Від чого залежить створення і склад сучасних збройних сил? Головним чином від важкої промисловості, машинобудування, гірської промисловості, суднобудування — одним словом, від промисловості, що має стратегічне значення. Таким чином, перша стадія індустріалізації Японії була тісно пов’язана з військовою проблемою, і вже у цей період визначився напрям її подальшого розвитку… Саме тому машинне виробництво в Японії було запроваджено спочатку в галузях промисловості, що мали стратегічне значення… Промислова політика уряду Мейдзі полягала ось у чому: взятии під державний контроль арсенали, чавуноливарні і суднобудівельні заводи і шахти, що раніше належали різним кланам. Потім централізувати їх і довести до високого рівня розвитку… Тільки після цього уряд мав намір продати велику частину цих заводів зграї фінансових магнатів, що користувалися його довірою…»

Запитання:

- Назвіть особливості промислового розвитку Японії.

- Як ви вважаєте, чому основна увага в економічному розвитку Японії приділялася мілітаризації промисловості?

Які ж особливості економічного розвитку Японії були в 70—80 рр. ХІХ ст.СЛАЙД 24

• Швидкі темпи промислового розвитку: 70-ті рр. ХІХ ст. — початок формування загальнояпонського ринку, 80-ті рр. — промислова революція, 90-ті рр. — промислове піднесення.

• Формування промисловості за рахунок держави.

• Продаж промислових виробництв приватним особам.

• Виникнення монополістичних об’єднань .

• Побудова інфраструктури:залізниці,порти,телеграфні лінії.

• Політика протекціонізму.

• Проникнення на ринки інших країн тощо.

Створивши міцний економічний та політичний фундамент, наприкінці XIX ст. Японія розгорнула активну політику у східно-азіатському регіоні, що зробило неминучим її зіткнення з іншими країнами, а особливо з Росією.

4. Початок колоніальної політики. ( винести на домашнє вивчення)СЛАЙД 25

Робота над картосхемою

Позначте на картосхемі території, які були захоплені Японією в ході:

•1894-1895 рр. — японо-китайська війна, яка закінчилась Сімоносекським мирним дог., за яким о.Тайвань та ін.. переходили до Японії, Китай сплачував 200 млн. лян контрибуції;

• 1902 р. укладено військово – політичний союз із Англією;

•1904-1905 рр. — російсько-японської війни, захоплення Ляондуньського півострова і Півд. Сахаліну в Росії;

• 1876 – 1894, 1910р.— захоплення Кореї та оголошення її колонією Японії;

V. Закріплення вивченого матеріалу СЛАЙД 26

Дидактична гра «Вірю-не вірю»

1. Японія до середини 19 ст була ізольованою країною +

2. Відкриття Японії для іноземців здійснив російський флот -

3. В 60-х рр. 19 ст. політична влада в Японії перейшла до сьогуна –

4. Основна увага в економічному розвитку Японії приділялася мілітаризації промисловості +

5. Японія проголошувалась конституційною монархією +

6. В результаті аграрної реформи збереглось поміщицьке землеволодіння –

7. Японська армія будувалась за європейським зразком +

8. Фінансування модернізації Японії здійснювалось за рахунок держави +

9. Конституція Японії закріпила обмеження громадянських прав населення –

VІ. Підсумки уроку. СЛАЙД 27

Учитель пропонує учням відповісти на проблемні питання уроку, використовуючи метод «Прес».

У наш час Японія - одна з найрозвиненіших країн світу. Яку роль в цьому піднесенні зіграли події Доби Мейзі останньої третини ХІХ ст.?

- Я вважаю, що завдяки вдало проведеним реформам Доби Мейдзі Японія, єдина з країн Сходу, не потрапила в колоніальну залежність від інших держав, а, навпаки, сама стала на шлях ко­лоніальних загарбань і перетворилась на могутню державу.

- На мою думку ліквідація сьогунату та кінець ізоляції Японії у 1867-1768 рр. сприяли проведенню реформ – аграрної, військової та інших, а отже її модернізації та піднесення у майбутньому.

- Наприклад, військова реформа 1874 р. , створення потужної армії призвели до збереження незалежності японського народу.

- На мою думку, доказом того, що військову реформу в Японії було проведено краще ніж у Росії , були численні перемоги японської армії , наприклад, в Російсько-японській війні, захоплення Кореї та частини Китаю.

- Тому що на відміну від Росії аграрна реформа у Японії у 70-х рр. пройшла глибше і більшість селян за державний кошт отримали землю і промисловість Японії розвивалася швидкими темпами.

- Я пересвідчився , що видатні особи, такі як імператор Муцухіто, під керівництвом якого пройшла модернізація Японії, відіграють значну роль в історії і в пам’яті свого народу залишаються назавжди.

одного бо-ку, імператор твердою рукою проводив реформи, які були підкріплені менталітетом японського суспільства,

а з другого, — вони базувалися на досягненнях європейських країн і до всього цього долучалися приватні власники.

Вкладіть додаткові бали за роботу в зошити, здайте зошити

VІІ. Домашнє завдання СЛАЙД 28

1. Вивчити 20 параграф підручника.

2. Самостійно опрацювати питання 3, визначити основні напрямки зовнішньої політики Японії.

	Назва реформи	Росія
Конститу- ційна реформа	Кінець ХІХ ст.. Російська імперія – залишалася самодержавною монархією Романових у якій : - парламент – відсутній. - демократичні свободи - відсутні - держбюджет затверджується імператором
Аграрна реформа	19 лютого 1861 р за «Маніфестом» Олександра ІІ та «Місцевими положеннями» : Селяни: - отримували особисте звільнення , цивільні права і могли мати приватну власність; - відпрацьовували панщину, платили оброк, тобто були тимчасово -зобов’язаними до сплати викупних платежів поміщикам; - отримували викупну позику від держави під високі відсотки на 49 р.; - селянські наділи зменшилися порівняно з дореформеним періодом, збереглися тілесні покарання.
Адміністра- тивна реформа	1864 р. Земська реформа: - створювалися виборні всестанові органи самоврядування - земства, які займалися місцевими справами (освітою, медициною, будівництвом доріг тощо); - провідну роль в земствах відігравали дворяни; - діяльність земств контролювалася царськими урядовцями. 1870 р. Міська реформа: - створювалися виборні міські думи, які займалися місцевими господарчими справами; - провідне місце в думах посідали представники великої буржуазії; - існував виборчий ценз ; - діяльність міських дум перебувала під контролем губернаторів
Військова реформа	1863–1874 рр.: - запроваджено загальну військову повинність для чоловіків з 21 р. (крім годувальників , студентів); - обмежено термін служби в армії – 6 років, на флоті – 7 років; - проведено якісне переозброєння армії; - скорочено чисельність армії та підвищено її боєздатність; - територію Росії поділено на 10 військових округів; - створювалися нові військові училища та академії; - муштра і фізичні покарання, безправність солдатів зберігалися.
Освітня реформа	1864 р. : - запроваджувалась єдина система початкової освіти - середня освіта здійснювалась в платних реальних та класичних гімназіях для всіх станів; - університетам надавалася автономія у питаннях внутрішнього розпорядку; - створювались вищі жіночі курси у яких здобували вищу освіту жінки.
Фінансова реформа	1860 р. : - створено Державний банк та систему комерційних банків; - міністерство фінансів стало єдиним розпорядником всіх прибутків і витрат; - податкові пільги залишено дворянству і духовенству.
Судова реформа	1864 р. : - запроваджено безстанове судочинство; - публічний змагальний судовий процес між прокурором та адвокатом; - суд присяжних засідателів. - для селян був створений окремий волосний суд, який міг засуджувати до тілесних покарань; - влада зберігала право заарештовувати і відправляти у заслання «політичних злочинців» без суду.