1)Фонетика. (Вивчає звуки)

2) Графіка (Букви)

3) Орфографія (Правильне написання)

4) Орфоепія (Правильна вимова)

5) Лексикологія ( Лексика, значення, вживання і походження)

6) Словотвір (Способи творення слів)

7) Лексикографія (Правила укладання словників)

8) Стилістика ( Стилі мовлення)

9) Фразеологія ( Стійкі сполучення слів)

10) Пунктуація ( Вживання розділових знаків)

11) Синтаксис (Словосполучення і речення)

12) Етимологія (Походження слів)

13) Морфеміка (Значущі частини слова)

Так, дійсно, ви добре підготувалися, тому можна відриватися від Землі. Отже, ПОЇХАЛИ!

2. Опрацювання таблиці “Частини мови” ( за підручником)

• Скільки в українській мові частин мови?

• На які групи поділяються частин мови??

• Скільки самостійних частин мови?

• Чому ми ці частини мови називаємо самостійними? Чим вони характеризуються?

• Скільки службових частин мови?

• Яка роль службових частин мови?

• Як називається особлива частина мови, що не є ні самостійною, ні службовою? (Вигук)

3. Слово вчителя.

• Я думаю, не можна говорити про частини мови і не згадати поезію Дмитра Білоуса, яку ви вивчали в минулому році.

4. Декламація поезії учнями класу.

ЗЛИТКИ ЗОЛОТІ

Чи ти задумувавсь, відкіль оті

У нашій мові злитки золоті?

Як намистини, диво калинове –

Частини мови!

Який співець, поет, який письменник

Уперше слово вигадав – іменник!

Іменник! Він узяв собі на плечі

Велике діло – визначати речі, -

Ім’я, найменування і наймення:

Робота. Біль. І радість і натхнення.

Ну, а візьмімо назву – дієслово,

Само підказує, що діє слово!

Ще й прикладу на нього не навів,

а вже до півдесятка дієслів!

Прикметник дасть іменнику – предмету

Якусь ознаку чи прикмету.
Числівник може визначить тобі

Число речей, порядок при лічбі.

А поспитай звичайного займенника,

За кого він у мові? За іменника!

(хоч може цей наш скромний

посередник замінювати і числівник,

і прикметник).

Прислівник звик, незмінюваний в мові,

Ознаки різні виражать при слові,

Сполучник каже: скромну роль я маю,

Але слова у мові сполучаю.

І частка мовить: слово я службове,

Але людині чесно я служу.

І , будьте певні, в інтересах мови

І так, і ні, де треба , я скажу.

А вигук може пролунать, як дзвін,

У мові, мабуть, найщиріший він!

“Ура! – гукнеш ти неодмінно. –

Сьогодні з мови я дістав “відмінно”!

Частини мови! Назви наче й звичні,

Полюбиш їх – красиві, поетичні!

“Відмінно” заслужив ти. Знав – чудово.

Це за любов найвища з нагород.

Хто ж так назвав оці частини мови?

Назвали вчені. Й підхопив народ!

4.СПРИЙМАННЯ І ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Опрацювання опорного плакату “Система частин мови”

- Розділ науки про мову морфологію можна уявити схожою на Галактику , де обертаються певним чином планети - частинами мови, а жителі цих планет – слова нашої мови.

Розглядаємо плакат, наводимо приклади слів на кожну з частин мови ( усно)

2. Інсценізація “Казки про частини мови” (діти підготовлені заздалегідь)

• Наш політ проходить нормально. Погляньте, які фантастичні краєвиди пливуть за нашими ілюмінаторами. Навіть не фантастичні, а казкові краєвиди…. Тому казка, яку ви зараз почуєте, дуже важлива з огляду на тему уроку. Вона допоможе пригадати все те, що ви вчили про частини мови, і з’ясувати, яка ж частина мови найважливіша?

Казка про частини мови

Одного разу, коли матері Мови не було вдома, її діти – частини мови – засперечалися, хто з них найважливіший.

-Я, - сказав Іменник, - приношу найбільше користі, бо я даю всім імена: істотам, предметам, подіям. Одягнувши їх у сім відмінків, два числа і три роди, я можу виступати будь- яким членом речення... Тож, безумовно, я найголовніший.

Червоний від обурення Прикметник негайно перебив його:

- Зачекай, Іменнику! Та ж без моєї прикмети ти не був би ні гарним, ні розумним. Це я всіх прикрашаю, вказую на належність предмета особі. А в реченні виступаю означенням і присудком...

Тут у мову втрутився Числівник:

- От задаваки! Та без мене ви б не знали ні року свого народження, ні скільки живете на світі. Я теж маю відмінки, а подекуди числа і всі три роди. І разом з тобою, Іменнику, можу бути і головним, і другорядним членом речення.

Займенник слухав суперечку й іронічно посміхався:

- Які ви розумні! Та що б ви робили, якби не було б мене. Я в реченні можу замінити вас усіх. Маю відмінки, роди і числа, а в реченні виконую будь-яку роль. А чи зможете ви без мене запитати про когось чи про щось?

Дієслово зверхньо, поблажливо поглядало на всіх, потім примирливо сказало:

- Заспокойтесь всі! Без моєї Гераклової сили всі - ніщо, тільки байдики б’єте. А як з’явлюсь та запущу в дію усі мої три часи в однині й множині, то тільки тоді ви значите. Я вже не кажу про те, що в реченні блискуче виконую і головну, і другорядну роль.

Прислівник виглянув з-під руки Дієслова і собі:

- А чим ви хвалитеся? Тим, що з вас ліплять люди те, що заманеться? Повчіться краще в мене. Я серед вас один і гордий, і твердий, як криця, стою непорушно. Себе викривляти у різних числах, відмінках і родах я не дозволю. І в реченні я постійно виступаю обставиною. Та й у дружбі я надійніший – завжди поряд з Дієсловом .

Тут між частин мови просунув голову Прийменник.

- Так, я твій брат. Я теж незмінний. Без мене ви і думку не можете висловити як слід. Ось, наприклад:” Учень йде ... школи”. Нічого не зрозуміло. А як тільки я з’явлюсь, так і стає ясно до чи зі школи він іде.

Поважно походжаючи між частинами мови, Сполучник з притиском сказав:

- Ви, най-най-най...зарубайте собі на носі, що в реченнях всіх з’єднаю вас я, без мене ви ходили б, як загублене телятко.

- Та й без мене вам не обійтися, - промовила Частка. – Ні тобі запитати, ні заперечити чи висловити сумнів...

- Гай, гай, діти однієї матері, а не можуть у мирі жити, - засмучено сказав Вигук. Ох, коли б я вмів говорити зрозуміліше, то вчив би вас розуму. А то тільки від радості, горя, страху чи здивування можу подати свій голос.

У цей час повернулася до своєї рідної домівки мати Мова.

- Не сваріться, любі діти. Кожен з вас мені потрібен. Без вас я не була б така гарна, мила людям у розмові, у пісні, на письмі. Хай між вами запанує дружба й злагода назавжди.

Усі частини мови з’єднали руки і пообіцяли матері:

- У дружбі та злагоді будемо здорові й щастя дамо нашій матері Мові.

Трохи помилувалися пейзажем, але час і попрацювати. Адже космонавти літають у космос перш за все працювати.

Отже…

• Скласти схему «Частини мови » на дошці.

3. Тренувальні вправи

• Отже, ми з’ясували значення в мові кожної частини мови, знаємо, що самостійні частини мови мають лексичне і граматичне значення, морфологічні й синтаксичні ознаки. А службові частини мови служать для зв’язків слів і частин складного речення, вираження зв’язків між словами в реченні, надають словам чи реченням додаткових відтінків або служать для творення деяких граматичних форм та нових слів.

Перевіримо, як ви вмієте розрізняти частини мови.

1). Лінгвістична гра.

Якщо ви правильно розподілите частини мови у колонки, то зможете прочитати вислів, підкресливши другу від початку букву.

Знайомий, один, пахучий, пусто, обов’язок ,два, дев’яносто, вночі, спритний, думка, тридцятий, окуляри, жадібно, сімсот, сумно, світанок, найкращий, вправна, скоро, великий, привабливі, дихання, чудово, вільний.

Іменник Прикметник Прислівник Числівник

Букви на папері – у науку двері.

( Пояснити, які розділові знаки ставимо в реченні і чому).

Перший наш експеримент пройшов добре, працюємо далі.

• Яка частина мови , на вашу думку, найчисельніша, тобто має найбільше слів? ( Іменник, бо дає назви предметам, явищам, особам, процесам, матеріалам, речовинам, діям, почуттям). Визначення іменника.

2. - Яка частина мови робить мову яскравою, барвистою, образною, додає виразності , і ми відчуваємо, яка ж багата і красива наша українська мова ? ( Прикметник )

5.ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА

Якщо вчитель називає іменник – руки підняти вгору, прикметник – розвести у сторони, числівник – витягнути вперед.

Сонце, фантастичний, третій, Місяць, мільйон, ракета, безмежний, один, двигун, невідомий.

- Які це слова? Яким способом вони утворені? Назвіть орфограму.

• Прочитайте й запишіть ребуси.

Ви3мка, 3вога, , ак3са, пі2вал, 40а, смор1а, нами100, і100рія, 100рінка.

-Яка частина мови допомогла вам відтворити записані слова? Розкажіть про неї.

3). Лінгвістична задача

Яке орфографічне правило ілюструє ця поезія? Сформулюйте його. Випишіть слова, що ілюструють приклади на це правило. Виділіть орфограми в словах.

Жили – були дієслова,

Рухливі й жвавії слова,

Які скакали, веселились

Й нікому зроду не корились.

Та стало враз життя сумне,

Коли з’явилась частка не.

Вона веліла не співати,

Не пустувать, не розмовляти...

Дієслова “не” не стерпіли

І стати поруч не схотіли.

• Яка частина мови пишеться з дієсловами окремо? ( Частка )

• Що ми знаємо про цю частину мови ? ( Відноситься до службових частин мови і служить для творення нових форм чи слів, надає словам чи реченням смислових або емоційних відтінків.)

• Визначення частки.

4) Вибірковий диктант

Знайдіть займенники, запишіть.

Із року в рік навколо Сонця,

Мов корабель, пливе Земля.

Ми – юнги, юні охоронці,

Матроси цього корабля.

Тут Батьківщина всіх народів,

Тут народились я і ти,

І місяць – іграшка природи -

Над нами сяє з висоти.

7) Вибірково-розподільний диктант

Диктуються прислів’я і приказки, учні виписують у дві колонки сполучники й прийменники.

( Прийменник – службова частина мови, яка служить для вираження зв’язків між словами в реченні.

Сполучник - – службова частина мови, яка служить для зв’язку однорідних членів речення і частин складного речення.)

• Праця годує, а лінь марнує.

• І вдень, і вночі сняться калачі.

• З ким поведешся, від того й наберешся.

• Або пан, або пропав.

• Вовків боятись, то в ліс не ходити.

• Задер носа, що кочергою не дістане.

• На чужому горі щастя не збудуєш.

8) Гра “Четверте зайве”

• Знайти “четверте зайве” слово, аргументувати свої докази, виділити орфограми.

1. П’ять, п’ятірка, п’ятий, п’ятеро. ( іменник + числівники)

2. Навесні, взимку, дружні, зранку. ( прикметник + прислівники)

3. Я, від, його, тебе. ( прийменник + займенники)

4. Стук-стук, ох, ку-ку, ойкає (дієслово + вигуки)

5. Не, але, та, або. ( частка + сполучники)

9) Вигук

- Слова, що належать до цієї частини мови, неспокійні, крикливі, весь час метушаться. Хоча вони й маленькі, але можуть виражати захоплення, сум, страждання, докір, прохання, страждання. У них уся чаша переживань, почуттів, волевиявлень людини. За неспокійну вдачу ці слова й назвали вигуками. Вигуки не змінюються і членами речення не виступають. Не відносяться вони ні до самостійних, ні до службових части мови.

- Згадайте назви народних пісень, де б зустрічалися вигуки (“ Ой ти, коте, коточок”):

“ Ой ну, люлі, дитя спать”;

“Ой у лузі червона калина похилилася”;

“ Гей, видно село”;

“Ой біжить, біжить мала дівчина”;

“Ой хто, хто Миколая любить”;

“Ой весна, весна – днем красна”;

“ Ой кувала зозуленька” .

Вправа «Що ми бачимо в ілюмінатор» ( робота в групах)

1. Назвати 5 іменників, назв істот і неістот, яких би ви зустріли під час подорожі.

2. Назвати 5 прикметників на визначення звуків і фарб космічної подорожі.

3. Записати 5 прислівників, які стосуються космічної подорожі.

4. Записати 5 числівників, які стосуються нашого сьогоднішнього уроку.

5. Записати 5 дієслів, які описують дії космонавтів під час польоту.

6. Поставте займенники, що в дужках, у потрібну форму:

-Для ( хто) розквітли квіти? –

Спитала у мами дочка. -

І ясні зорі рясніти

Вийшли на небеса?

-Усе це, доню, стається,

Для ( ти) , для ( я ) , для ( ми),

Щоби в людському серці

вогник життя не згас.

7. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

• Наша подорож закінчується, нам час повертатися на рідну планету. Рефлексія. Вправа «Чарівний глобус».

• Передавайте глобус один одному і скажіть: що для вас цікавого було на уроці, що ви запам’ятали, чого навчилися?

• Настав час повертатися. Погляньте на ваші зірочки, вони були з вами протягом уроку, допомагали зосередитися та досягти успіху. Вони ще довго зберігатимуть тепло ваших рук. І нехай ці зірочки, які сяють вашим теплом та добротою, у майбутньому допоможуть вам досягти своєї мрії.

• Підсумкове опитування:

- Скажіть, будь ласка, про що ви дізналися сьогодні на уроці?

- Що вивчає морфологія?

- На які групи поділяються частини мови?

- Які види завдань вам сподобались? Чим саме?

8. ПІДСУМОК УРОКУ

Враження від уроку, чи справдилися очікування?

(Відзначити роботу класу, визначити найактивніших учнів, виставити оцінки )

9. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: виписати чотири речення (загадку, прислів’я, лічилку, скоромовку), визначити в них частини мови.