II семестр | Клас | Дата проведення |
Урок 62
Тема: Ланцюги живлення і потік енергії.
Мета: розширити знання учнів про компоненти екосистеми та зв’язки між ними; сформувати знання про ланцюги живлення і потік енергії в екосистемах; розвивати логічне мислення, творчу активність учнів; удосконалювати вміння встановлювати взаємозв’язки; фвиховувати розуміння того, що людина — частина природи.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент
Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку. Створення робочого настрою.
ІІ. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів
2.1. «Термінологічний бій».
Учні запитують один в одного визначення термінів, що були розглянуті на минулому уроці.
2.2. Фронтальна бесіда.
1. Чи однакова температура тіла в акули й кита, які проживають в одній і тій самій акваторії океану?
2. Чому в спекотні дні собака висовує язик і часто дихає?
3. Як вплине на кількість зайців зникнення в лісі лисиць і вовків?
4. Які пристосування мають тварини до нічного способу життя?
5. Які пристосування мають тварини — мешканці пустель до навколишнього середовища?
6. Які пристосування мають тварини до зміни температури навколишнього середовища?
2.3. Конкурс кросвордистів.
Учні обмінюються кросвордами, складеними вдома, і розгадують їх. Визначається найкращий кросворд.
2.4. «Експрес-тести».
1. Сукупність різних видів організмів, що спільно проживають, і умов їхнього існування, які перебувають у закономірному взаємозв’язку один з одним,— це:
А екосистема
Б угруповання
2. Сукупність особин одного виду, які протягом тривалого часу й багатьох поколінь існують у межах однієї території і вільно схрещуються між собою,— це:
А популяція
Б біотичні фактори
3. Степ — це:
А популяція
Б екосистема
4. Важливим фактором середовища, який визначає біологічні ритми, є:
А світло
Б температура
5. Які тварини підсилюють тепловіддачу, випаровуючи воду з поверхні тіла або верхніх дихальних шляхів?
А теплокровні
Б холоднокровні
6. Тиск атмосферного повітря належить:
А до абіотичних факторів
Б біотичних факторів
Відповіді: 1 — А, 2 — А, 3 — Б, 4 — А, 5 — А, 6 — А.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Слово вчителя
Функціонування будь-якої екосистеми, як і окремого організму, пов’язане з перетворенням енергії. Енергія потрібна всім організмам для забезпечення процесів життєдіяльності: росту, розмноження, рухової активності тощо. Так само, як і окремі організми, екосистеми — відкриті системи, тому вони потребують постійного надходження енергії ззовні. Простежимо, які саме перетворення енергії відбуваються в екосистемах.
Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями мети і завдань уроку.
ІV. Засвоєння нового матеріалу
Взаємозв’язок компонентів екосистеми. Ланцюги живлення і потік енергії
Розповідь учителя
У природі не існує такого виду, який би не був пов’язаний з іншим. Живлячись за рахунок інших істот, організми дістають енергію. Унаслідок цього в природі виникають ланцюги живлення.
Запитання до учнів:
— Пригадайте з курсу природознавства, що таке ланцюги живлення.
Очікувана відповідь учнів:
Ряди взаємозв’язаних видів, у яких кожний попередній є об’єктом живлення наступного, називають ланцюгами живлення.
Розповідь учителя
Отже, з ваших відповідей видно, що встановлюється послідовність організмів у певній екосистемі, які пов’язані взаємовідносинами «їжа — споживач».
Рольова гра «Ланцюг живлення»
1. Учитель на окремих картках записує ролі, наприклад: капуста, морква, пшениця, яблуко, миша, заєць та яструб. Учні (за бажанням) витягують по одній картці.
2. Попросіть «рослини» розбитися попарно та взятися за руки, утворивши «замок». (Учні повинні пригадати, що в природі вони виконують роль 1-ї ланки ланцюга живлення — продукують органічну речовину (продуценти).) Попросіть дві пари стати обличчям одна до одної.
3. Попросіть «мишу» і «зайця» також узятися за руки й утворити «замок». (Учні повинні пригадати, що заєць і миша формують 2-гу ланку ланцюга живлення (первинні споживачі), оскільки живляться рослинами.)
4. Попросіть «яструба» зайняти своє місце в ланцюгу живлення, сівши на «сидіння», що його утворили руками «миша» та «заєць». (Учні повинні пригадати, що яструб належить до вторинних споживачів, оскільки він живиться тваринами, яких ловить щодня.)
Завдання для учнів:
— Розгляньте зображення ланцюгів живлення. Установіть, чому яструб по відношенню до змії та ящірки належить до споживачів третього порядку (є третинним споживачем).
Проектування зображення на екран
(Обговорення відповідей учнів.)
Розповідь учителя
Угруповання організмів, що входять до складу екосистеми, складаються з трьох груп компонентів: утворювачів органічної речовини (автотрофних організмів) — продуцентів; споживачів живої органічної речовини — консументів; руйнівників органічних решток — переважно мікроорганізмів, які розщеплюють органічні речовини до простих мінеральних сполук,— редуцентів. Усі вони пов’язані ланцюгами живлення.
Складання опорної схеми
Компоненти екосистеми
Продуценти Консументи Редуценти
Мікроорганізми,цвілеві гриби, деякі черви та комахи Рослини Тварини
Розповідь учителя
Залежно від джерел харчування консументи поділяються на три основні класи:
— фітофаги (травоїдні) — це консументи 1-го порядку, які харчуються виключно живими рослинами. Наприклад, птахи їдять насіння, бруньки й листя;
— хижаки (м’ясоїдні) — консументи 2-го порядку, які харчуються виключно травоїдними тваринами (фітофагами), і навіть консументи 3-го порядку, які харчуються лише м’ясоїдними тваринами;
— усеїдні, які можуть поїдати як рослинну, так і тваринну їжу.
Технологія «Мікрофон»
— Наведіть приклади всеїдних тварин.
Очікувані відповіді учнів:
До всеїдних тварин належать: свині, пацюки, лисиці, таргани і навіть людина.
Обговорення запитань:
— Що б трапилося, якби не знайшлося достатньої кількості охочих учнів на роль рослин? (У природних умовах це означало б, що було б знищено велику частину рослин — трав, кущів, лісів.)
— Що б трапилося, якби один з учнів вийшов із гри? (У природі це б означало зникнення певного виду.)
— Чому тварини з вищих рівнів ланцюга живлення залежить від рослин і тварин з нижчих рівнів? (Будь-який вплив на найнижчий рівень передається на верхні рівні екосистеми. Якщо внаслідок катастроф або нерозумної діяльності людини руйнуються великі масиви рослин, то зменшується кількість їжі для первинних споживачів. Це призводить до аналогічних наслідків для вторинних споживачів — кількість доступної їм їжі теж зменшується.)
Розповідь учителя
Ми можемо створити уявний ряд організмів, у якому особини одного виду, їхні рештки або продукти життєдіяльності слугують об’єктом живлення для представників іншого виду. Зв’язок між двома ланками встановлюється, якщо одна група організмів виступає в ролі їжі для іншої групи. Кожен організм володіє деяким запасом енергії, тобто можна говорити про те, що в кожної ланки ланцюга є своя енергія. У процесі живлення енергія їжі переходить до її споживача. При перенесенні енергії від ланки до ланки до 80–90 % втрачається у вигляді теплоти. Цей факт обмежує довжину ланцюга живлення, який у природі зазвичай не перевищує 4–5 ланок. Зазвичай для кожної ланки ланцюга можна вказати не одну, а декілька інших ланок, пов’язаних з нею відносинами «їжа — споживач». Так траву їсть не тільки корова, але й інші тварини, а корова є їжею не тільки для людини. Установлення таких зв’язків перетворює ланцюг живлення на складнішу структуру — трофічну сітку.
Завдання для учнів:
— Розгляньте зображення та складіть усі можливі ланцюги живлення.
Проектування зображення на екран
(Обговорення складених учнями ланцюгів живлення.)
Завдання для учнів:
— Розгляньте зображення двох ланцюгів живлення. Чим вони відрізняються?
Проектування зображення на екран
(Обговорення відповідей учнів.)
Розповідь учителя
Розрізняють ланцюги живлення різних типів. Тип ланцюга залежить від початкової ланки. Початковою ланкою в ланцюгах живлення можуть бути рослини, мертві рослини, рештки чи послід тварин.
Наприклад:
• рослини — попелиці — сонечко — дрібні комахоїдні птахи — хижі птахи;
• рослини — гусениці — дрібні комахоїдні птахи — хижі птахи.
У зазначених випадках ряди починаються з рослин. До іншого типу рядів живлення належать ряди, що розпочинаються з посліду тварин з невикористаними запасами речовин:
• коров’ячий послід — личинки мух — комахоїдні птахи — хижаки.
Прикладом ланцюгів живлення, які починаються з рослинних решток, може бути:
• рослинний перегній — дощові черв’яки — кроти.
Запитання до учнів:
— З яких організмів починаються ланцюги живлення в океані? Які організми можуть входити до цього ланцюга живлення?
Очікувана відповідь учнів:
Майже всі ланцюги живлення в океані починаються з фітопланктону, яким живляться тварини зоопланктону (наприклад, рачки). Рачки є їжею для багатьох видів риб і вусатих китів. Риб поїдають птахи або хижі риби.
V. Узагальнення і закріплення знань
5.1. «Закінчи речення».
1. Ланцюг живлення — це … (послідовність організмів, у якій кожен попередній організм служить їжею для наступного).
2. Організми, що виробляють органічні сполуки з неорганічних,— це … (продуценти).
3. До продуцентів належать … (рослини).
4. Організми, які отримують поживні речовини й необхідну енергію, харчуючись живими організмами,— це … (консументи).
5. Організми, які отримують поживні речовини й необхідну енергію, харчуючись залишками мертвих організмів (тварин, рослин),— це … (редуценти).
6. До редуцентів належать … (мікроорганізми, цвілеві гриби, деякі черви та комахи).
7. Майже всі ланцюги живлення в океані починаються з … (фітопланктону).
8. Змії належать до консументів … (ІІ порядку).
5.2. «Установи відповідність».
Установити відповідність між компонентами екосистеми та прикладами організмів, які до них належать.
Компоненти екосистеми | Приклади |
1 продуценти | А мукор |
2 консументи | Б береза |
3 редуценти | В щитник чоловічий |
| Г дощовий черв’як |
| Д черепаха |
| Е травневий хрущ |
| Є жук-гробарик |
| Ж кульбаба |
| З слон |
Відповідь: 1 — Б, В, Ж; 2 — Д, Е, З; 3 — А, Г, Є.
5.3. «Мозковий штурм».
— У Норвегії вирішили збільшити кількість білих куріпок. Для цього в районах їхнього гніздування знищили майже всіх хижаків (лисиць, росомах, кречетів). У перші роки чисельність птахів зросла, а згодом кількість куріпок знизилась і вони майже зникли. Чому?
(Спочатку відсутність хижаків дала різке збільшення чисельності куріпок, оскільки в ланцюзі живлення випала одна ланка. Птахи розмножились, між ними почалася конкуренція за їжу та територію, швидко поширилися хвороби. Це призвело до вимирання великої кількості куріпок.)
5.4. «Знайди помилку».
Знайти помилки, виходячи з принципів:
а) усі повинні щось їсти;
б) кожному виду організмів притаманний певний характер живлення.
Примітка: помилок 7.
VІ. Підбиття підсумків уроку
Учні самостійно підбивають підсумки уроку, формулюють висновки, відповідно до завдань уроку.
VІІ. Домашнє завдання
7.1. Завдання для всього класу.
Опрацювати відповідний параграф пдручника
7.2. Індивідуальні та творчі завдання.
Скласти «шпаргалку з помилками» за темою уроку (невеличкий опорний конспект, у якому допущено декілька помилок).