Єнотоподібний собака
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Собака єнотоподібний | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Nyctereutes procyonoides | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Собака єнотоподібний (Nyctereutes procyonoides), єнот уссурійський, єнотовидка, танукі (яп. 狸, タヌキ) — вид ссавців родини собачих, що походить зі Східної Азії. Це не дійсна собака та єдиний сучасний вид свого роду Nyctereutes. Названий через дивну схожіть із єнотом, хоча арктичні популяції змінюють узимку колір хутра на білий, що дозволяє ним зливатися з оточенням.
[ред.] Підвиди
N. p. albus — Собака єнотоподібний хоккайдоський (Beard, 1904). Поширений на острові Хоккайдо, Японія.
N. p. koreensis — Собака єнотоподібний корейський (Mori, 1922). Поширений у Кореї.
N. p. orestes — Собака єнотоподібний китайський (Thomas, 1923). Поширений у Юньнані, КНР.
N. p. procyonoides — Собака єнотоподібний звичайний (Temminck, 1838). Поширений у інших трайонах Східної Азії.
N. p. ussuriensis — Собака єнотоподібний уссурійський (Matschie, 1907). Поширений у Сибіру, Росія.
N. p. viverrinus — Собака єнотоподібний японський (Temminck, 1838). Поширений на островах Садо, Кюсю, Сікоку, Хонсю, Японія.
Сторінка 4
Єнотовидний собака — невеликий звір, що має вигляд кудлатого собачки. Забарвлення бурувато-сіре з чорним. На морді чорна «маска», облямована світлим. За природних умов єнотовидний собака зустрічається тільки на Далекому Сході, звідки і був завезений до нас і добре акліматизувався. Тримається густих заростей по берегах річок і озер, зарослих травою і чагарником лук. Живиться єнотовидний собака найрізноманітнішою тваринною їжею: дрібними гризунами, жабами, рибою, яйцями тощо. Інколи їсть ягоди і плоди.
Єнотовидний собака активний переважно вночі та у передвечірній час. За одне полювання проходить 10—12 км, а взимку лише кілька сот метрів. У снігу хижак сильно в'язне. Захоплений людиною або собакою єнотовидний собака не захищається, а тільки вищить, і ним оволодіває навіть звичайний дворняжка.
Паруються єнотовидні собаки наприкінці зими — на початку весни. У травні — червні народжується 5—7 (інколи 10) малят, які стають дорослими вже через рік.
Багато єнотовидних собак знищують вовки, лисиці, бродячі собаки. Кількість їх скорочується також у зв'язку з хворобами. Великої шкоди їм завдає повінь, особливо пізня, коли звірі виховують молодняк. Єнотовидний собака використовується як хутровий звір.