Єнотоподібний собака

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук

?

Собака єнотоподібний

Біологічна класифікація

Домен:

Еукаріоти (Eukaryota)

Царство:

Тварини (Metazoa)

Тип:

Хордові (Chordata)

Клас:

Ссавці (Mammalia)

Ряд:

Хижі (Carnivora)

Родина:

Собачі (Canidae)

Рід:

Собака єнотоподібний (Nyctereutes)

Вид:

собака єнотоподібний



Біноміальна назва

Nyctereutes procyonoides
(Gray, 1834)




Посилання

Віківиди:

Nyctereutes procyonoides

ITIS:

183821

NCBI:

34880



Собака єнотоподібний (Nyctereutes procyonoides), єнот уссурійський, єнотовидка, танукі (яп. , タヌキ)  — вид ссавців родини собачих, що походить зі Східної Азії. Це не дійсна собака та єдиний сучасний вид свого роду Nyctereutes. Названий через дивну схожіть із єнотом, хоча арктичні популяції змінюють узимку колір хутра на білий, що дозволяє ним зливатися з оточенням.

[ред.] Підвиди

  • N. p. albus — Собака єнотоподібний хоккайдоський (Beard, 1904). Поширений на острові Хоккайдо, Японія.

  • N. p. koreensis — Собака єнотоподібний корейський (Mori, 1922). Поширений у Кореї.

  • N. p. orestes — Собака єнотоподібний китайський (Thomas, 1923). Поширений у Юньнані, КНР.

  • N. p. procyonoides — Собака єнотоподібний звичайний (Temminck, 1838). Поширений у інших трайонах Східної Азії.

  • N. p. ussuriensis — Собака єнотоподібний уссурійський (Matschie, 1907). Поширений у Сибіру, Росія.

  • N. p. viverrinus — Собака єнотоподібний японський (Temminck, 1838). Поширений на островах Садо, Кюсю, Сікоку, Хонсю, Японія.

  • Сторінка 4

  • Єнотовидний собака — невеликий звір, що має вигляд кудлатого собачки. Забарвлення бурувато-сіре з чор­ним. На морді чорна «маска», облямована світлим. За природних умов єнотовидний собака зустрічається тільки на Далекому Сході, звідки і був завезений до нас і добре акліматизувався. Тримається густих заростей по берегах річок і озер, зарослих травою і чагар­ником лук. Живиться єнотовидний собака найрізноманітнішою тваринною їжею: дрібними гризунами, жабами, рибою, яйцями тощо. Інколи їсть ягоди і плоди.

  • Єнотовидний собака активний переважно вночі та у передвечір­ній час. За одне полювання проходить 10—12 км, а взимку лише кілька сот метрів. У снігу хижак сильно в'язне. Захоплений люди­ною або собакою єнотовидний собака не захищається, а тільки вищить, і ним оволодіває навіть звичайний дворняжка.

  • Паруються єнотовидні собаки наприкінці зими — на початку весни. У травні — червні народжується 5—7 (інколи 10) малят, які стають дорослими вже через рік.

  • Багато єнотовидних собак знищують вовки, лисиці, бродячі со­баки. Кількість їх скорочується також у зв'язку з хворобами. Ве­ликої шкоди їм завдає повінь, особливо пізня, коли звірі вихову­ють молодняк. Єнотовидний собака використовується як хутровий звір.