Анна Назаренко,
Зменшувально-ПЕСТЛИВа ЛЕКСИКа У ТВОРАХ оСТАПА вИШНІ
Українська мова має розвинену систему творення зменшувально-пестливих форм, які широко вживаються не тільки в усному мовленні, але й у художній літературі для передачі основного значення слова з відтінком зменшуваності або ніжності, близьких почуттів.
Питання естетичного потенціалу елементів розмовної мови розглядали такі вчені, як І. Білодід, В. Ващенко, М. Жовтобрюх, І.Чередниченко, С. Єрмоленко та ін. Більшість дослідників визначає, що в мові художнього твору відбувається свідоме переймання письменником характерних особливостей розмовного стилю для створення відповідного колориту.
Мета нашої роботи – здійснити семантико-стилістичний аналіз зменшувально-пестливої лексики у творах Остапа Вишні.
Методи дослідження – описовий, метод лінгвістичного спостереження.
Загальновідомо, що слова можуть використовуватися не лише для називання предметів, явищ, але й для передачі їхньої оцінки, ставлення до них мовця і навіть сили почуттів, що супроводжують таку оцінку. В українській мові лексика з додатковими позитивними експресивно-оцінними значеннями охоплює фактично всі повнозначні частини мови [2, с. 222]. У творах Остапа Вишні вона найбільш представлена іменниками, прикметниками та прислівниками.
Іменники найчастіше є назвами осіб (бабуся, батечко, сестричка, діточки, матінка, Одарочка), тварин та частин їхнього тіла (щиглик, квочечка, соловейко, дзьобик, крильце, лапка, мордочка), рослин (кущик, травиця, бур’янець, берізка), побутових речей, предметів (сірничок, батіжок, штанчата, весельце), продуктів харчування (сметанка, кулешик, хлібець), просторових понять, природних явищ (лісок, хутірець, острівець, річечка, вітерець, хвильки, хмарки, сонечко) тощо. У назвах істот переважає експресивно-емоційна оцінність (пестливість, голубливість, інтимність), а в назвах неістот може виражатися як реальна зменшеність предмета, так і позитивна його оцінка, пор.: батіжок, зубки, прапорець (вираження малих розмірів); хвилька, сонечко, стежечка, весельце (вираження емоційної оцінки).
Пестливі форми прикметників уживаються для підкреслення прихильності, теплоти, ніжності як до людей, так і до тварин. Здебільшого вони позначають різні ознаки і властивості (сумирненький, любенький, пухкенький), кольори (жовтенький, чорненький, біленький), вік (молоденький, старенький, найстаршенький, меншенький), розмір, зовнішні характеристики (маленький, низенький, коротенький) та ін.
Прислівникові демінутивні одиниці вживані рідше, вони значною мірою дублюють прикметники й виконують ту саму функцію: пильненько, обережненько, частенько, довгенько, тихенько, тихесенько.
У досліджуваних творах засвідчена займенникова зменшено-пестлива форма: отакунький.
Часто демінутивні утворення поєднуються в одному словосполученні, що служить засобом посилення емоцій: невеличкий хутірець, вузесенька-вузесенька стежечка, маленькі хвильки, веселенький картузик-кепочка, найстаршенька сестриця Парася тощо. Трапляються речення з нанизуванням відповідних форм: Бекас – невеличкий болотяний птах, сіренький, з біленьким на пузці пір’ячком [1, с. 153]; «Ребйонок» - бузівок чорненький, кругленький, з отакунькими ріжками…[1, с. 60]; «Он од ялинки простягся вузенький ланцюжок-слідок і біля груші обірвався. А он далі трохи покотилися в ярок одна за одною кругленькі ямочки, і де-не-де між ямочками ніжно-легесенький по снігу «чирк» [1, с. 129]; «…дасть кулешику чи яєчні насмажить, чайком напоїть…» [1, с. 282].
Уживання пестливих лексем дає можливість авторові ширше відтворити специфіку розмовної мови, надаючи відповідного колориту літературному твору. Відбиваючи особливості живого мовлення, ця лексика одночасно виконує важливу стилістичну роль – служить для характеристики персонажів. Зменшувально-пестливі форми допомагають передати щиру, емоційну атмосферу, найтонші порухи людської душі; вони виступають згустками енергії, любові, добра, якими так щедро ділився великий життєлюб Остап Вишня.
Література
Вишня Остап. «Мисливські усмішки» та інші оповідання / Остап Вишня. – Донецьк : ТОВ «ВКФ «БАО», 2009. – 288 с.
Сучасна українська літературна мова : підруч. для студентів філологічних спеціальностей вищих навчальних закладів / [Грищенко А. П., Мацько Л. І., Плющ М. Я. та ін.] ; за ред. А. П. Грищенка. – [2-ге вид., переробл. і доп.]. – К. : Вища шк., 1997. – 493 с.