• Чи завжди ви поводитися один з одним, як Чорногуз з Черепахою –

ґречно?

• Як гадаєте, що значить слово ґречний? (ґречний – значить ввічливий,

чемний)

• Чи можна слова ґречний ввічливий, чемний вважати синонімами?

Якою моделлю скористаєтесь, щоб довести це? (Моделлю слів синонімів. Слова ці називають те саме, а звучать по-різному, значить це не просто різні слова, а слова-синоніми).

Учні із декількох запропонованих моделей обирають модель слів-синонімів:

= = = = =

– Прочитайте віршик самостійно і знайдіть в ньому форми слова Черепаха, а потім «родичів» цього слова. Якими моделями скористаєтесь? (Учні обирають потрібні моделі).

– Розкажіть, як ви розрізняєте споріднені слова і різні зміни одного слова? (У спільнокореневих словах основи різні, а у формах слова – та сама основа).

Завдання краще виконувати в парах. Сусіди по парті домовляються, хто з них буде виписувати споріднені слова, а хто – форми слова, після чого приступають до роботи: записують «свої» групи слів виділяють закінчення, основі і корінь; порівнюють слова за лексичним значенням. Біля дошки, теж розподіливши між собою слова, працюють два учня.

З апис повинен бути таким:

=Черепаха = = Черепах а

= =Черепасі черепашенята

Черепахи

– Підведіть руку, хто виписував споріднені слова? Ви впевнені, що виконали завдання правильно, адже корінь у них складається з різних звуків: черепах-, черепас- і черепаш-? (Корінь той самий, тільки приголосні звуки в ньому чергуються)

– Обведіть букви на позначення звуків, що чергуються. Чи залежить це чергування приголосних звуків від позиції? Та сама чи різні позиції у приголосних [х] [с’] і [ш]? (Однакова: всі вони знаходяться перед голосним.)

– Хто пам’ятає, як по-іншому називаються непозиційні чергування звуків? (Історичними).

2. – Прочитайте текст.

Лелеки, чорногузи, бусли… Як тільки не називають у народі цих птахів!

Кажуть, якщо лелека зв_ває гніздо на стрісі, то буде лад у сім’]. Коли ж хто руйнує лелече гніздо, накл_кає на себе лихо. Та й сусіди цураються злої людини.

• Знайдіть в тексті споріднені слова (лелека, лелече). Визначте у цих

словах корінь.

Учитель проходить по класу, і дивиться, чи всі учні виконали завдання правильно. Якщо є розбіжності, учитель викликає до дошки учнів, які визначили спільнокореневі слова і корінь по-різному. Варіанти можуть бути такими:

1. лелека, лелеча; 2) лелека, лелеча.

– Подивіться на дошку. Хто виконав завдання так, як це зробила Н.? (діти підводять руки)

– А хто виконав завдання так, як В.?

– Давайте розбиратися, хто з вас помилився, а хто має рацію. Що таке споріднені слова? Розкажіть про це за допомогою моделі (діти «читають» модель споріднених слів: Слова, які «народилися», утворилися від того самого слова і мають з ним спільну частину, є спорідненими).

• Яким словом ви пояснили слово лелека? (Це так називається птах.)

– Хто бачив цього птаха? Опишіть його. (Лелека – великий перелітний птах з довгим прямим носом і довгими ногами.)

• Слова лелека і птах можна назвати спорідненими? (Ні, у цих слів

немає спільної частини)

– Яким словом поясните слово лелече (гніздо)? (Словом лелека: гніздо лелеки.

• Отже, споріднені слова усі ви знайшли правильно. А корінь усі

визначили правильно?

• Чому ж ті, хто виділив частину лел- помилилися? (Не врахували

чергування звуків[к] і [ч]).

• Гном Пишинетак виконував завдання разом із вами. Прочитайте, які

слова він виписав: лелеки, чорногузи, бусли. Він вважає, що всі ці слова пояснюються словом птах. Чи правильно міркує гном? (Неправильно. Ці слова не мають спільної частини).

• Хто може пояснити, у яку пастку потрапив Пишинетак? (Переплутав

слова, однакові за значенням і споріднені слова).

• Чому ж він потрапив у цю пастку? (Звернув увагу на значення, а про

спільну частину забув).

– Як називаються слова, що є однаковими за значенням? (Словами-синонімами). Доведіть за допомогою моделі, що слова лелеки, чорногузи, бусли дійсно є синонімами (Варіанти відповідей дітей: «Слова називають одного птаха по-різному». «У цих слів значення одне, а звучать і пишуться вони по-різному»).

3. – Прочитайте другий абзац тексту. Вам його треба буде списати за правилами. Але перед списуванням перевірте пропущені орфограми. У який спосіб ви будете це робити? (Змінимо слова за питаннями: що робить? звиває – що зробити? звити, що робить? накликає – що зробити? накликати).

Під час списування особливу увагу слід приділити учням, у яких цей механізм досі не вдалося сформувати: можна стати у них за спиною і подивитися, який крок пропускає той чи інший учень, щоб у подальшому провести своєчасну корекцію.

ІІІ. Підсумкова рефлексія.

– Чим займалися на уроці?

– З якими труднощами ви зустрілися під час добору споріднених слів і визначення кореня слова?

• Що треба робити, щоб не помилитися у визначенні «родичів»?

• На що треба звертати увагу, щоб не помилитися у визначенні кореня

слова?

Дома учням пропонується за допомогою моделі визначити, які слова зайві в групах споріднених слів (впр. 212):

1. Руль, рульовий, керманич, вирулювати.

2. Барабанщик, барабан, барабанити, калатати, барабанчик.

Уроки розроблено з використанням матеріалів підручника: Ломакович С.В., Тимченко Л.І. Українська мова. Підручн. для 2 кл. загальноосвітньої шк. з укр. мовою навчання: Програма за системою розвивального навчання. У 2 ч. Харків: ФОП Бурдов, 2014)