Консультації для вихователів на тему:

« Народні казки та «математичні казочки »

Сьогодні ми розглянемо казку, як засіб формування математичних уявлень дітей дошкільного віку. "Казка, гра, фантазія, - пише В.О. Сухомлинський, під впливом почуттів, що породжені казковими образами, дитина вчиться мислити словами. Діти знаходять велике задоволення у тому, що їхня думка живе у світі казкових образів, в них – перший крок від яскравого, живого, конкретного до абстрактного".

Ми знаємо, для того, щоб процес навчання відбувався ефективно,він має бути невимушеним і цікавим. Казка особливо цікава дітям, адже вона знайома кожній дитині ще з раннього дитинства, вона привертає увагу своєю композицією, фантастичними образами, виразністю мови, динамічністю подій. Діти самі не помічають, як в їх думки проникають поняття, в тому числі і математичні.

Крім того заняття з математики будуть ще цікавішими і придбають яскраве емоційне забарвлення, якщо мова на занятті піде про відомого казкового героя якому потрібно надати допомогу в перерахунку предметів, складанні і виконанні завдання, проходження лабіринту і т. д. Такі заняття діти сприймають інтуїтивно і дуже легко, тому що із задоволенням проводять час у видуманому чарівному світі та хочуть туди повертатися знову та знову.

При використанні казок в процесі навчання математики основний акцент робиться не на запам'ятовуванні навчальної інформації, а на глибокому її розумінні, свідомому і активному засвоєнні, так як діти не помічають, що вчаться, розвиваються, пізнають, запам'ятовують щось нове. Таким чином усна народна творчість сприяє розвитку образного та логічного мислення, пам’яті, уяви.

Сформувати у дітей уявлення про простір та час, частини доби, величину предметів, порядкову та кількісну лічбу допоможуть українські народні казки «Котик і Півник», «Коза Дереза», «Солом’яний бичок» «Колобок», «Круть і Верть», «Лисичка і Журавель», «Пан Коцький», «Ріпка», «Гуси-лебеді» та ін. Використовуючи дані казки і їх героїв, діти вивчають і закріплюють поняття «великий», «маленький», « менший», «найменший» «високий», «найвищий», «низький», виконують завдання і дають чітку та впевнену відповідь на запитання: «виставляють певну кількість героїв казки », « скажи, хто справа від зайчика? »,«хто стоїть посередині між мишкою та зайчиком? », «скільки героїв у казці?»; засвоюють поняття «попереду», «позаду», «між», «за», «над» та ін..

Для закріплення понять рівності та нерівності ( «більше», «менше» «порівну») можна використовувати казку «Двоє жадібних ведмежат».

Знайомлячи та закріплюючи знання дітей про числа та цифри згадуємо про такі казки: «Троє поросят», «Вовк і семеро козенят», «Білосніжка і сім гномів»,«Двоє жадібних ведмежат»,«Три ведмеді» і т. д.

Загадки, прислів'я, приказки, лічилки, вірші і казки можуть бути використані не тільки на заняттях з математики, а й в індивідуальній роботі, в іграх дітей, з метою закріплення пройденого матеріалу.

Роботу з дітьми з розучування загадок, прислів'їв, приказок, віршів математичного змісту можна запропонувати і батькам для заучування вдома.

Математика – наука досить складна.

«Математика - це мова, на якій написана книга природи.» (Галілео Галілей)

Не всім вона дається легко, а долучити дитину до посидючості і любові до чисел ще складніше. Останнім часом у педагогів користується популярністю такий метод, як математичні казочки. Все частіше до них вдаються в садках. Дітям дуже подобається на ціле заняття занурюватись у казку, вирушати у казкову подорож разом із казковими героями, де на них чекає чимало пригод і несподіванок. Адже країна Математика знаходиться в такому місці куди не доїдеш автобусом, не довезе поїзд, не долетиш літаком, не допливеш кораблем, навіть в космосі її не знайдеш. Тільки завдяки розуму, думці та уяві можна там побувати разом з казковими героями.

Казки включають в математичні заняття, при повторенні або закріпленні теми, яку вивчають, використовують під час режимних моментів (на прогулянці, перед сном, під час самостійної діяльності дітей і т.д).

Формування математичних знань, умінь і навичок вихованців є одним з найважливіших завдань вихователя, оскільки математика займає виняткове місце серед інших наук, вона відіграє важливу роль у розумовому вихованні дитини, «допомагає у вивченні природи і суспільного життя». «Математична казочка» стала своєрідним з’єднувальним містком теорії з практикою в процесі вивчення математики.

Мета дидактичних ігор та вправ:

• Розширювати і збагачувати первинні орієнтації дитини в кількісних та порядкових відношеннях навколишньої дійсності.

• Формувати певні способи діяльності дитини, які необхідні їй для задоволення пізнавальних потреб.

• Використовувати математичні матеріали як основу для розвитку та вдосконалення сенсорних дій.

Інноваційність технології :

• забезпечення розв’язання сенсорно-пізнавальних завдань; завдань з розвитку дрібної моторики, засвоєння елементарних математичних понять через гру в спеціально створених казках з математичним змістом.

• активне включення дитини в відтворення сюжету казки, вирішення проблемних ситуацій.

• цікавий варіативний дидактичний матеріал.

• інтеграція пізнавальної діяльності з іншими видами діяльності (мовленнєвою, руховою, художньо-естетичною).

• особистісно-орієнтований підхід.

В «Математичних казочках» використовується матеріал:

• авторські тексти казок.

• демонстраційний матеріал: великий фланелеграф, набір великих пласких зображень за сюжетом казок.

• роздавальний матеріал: маленькі фланелеграфи (за кількістю дітей), набір маленьких пласких зображень за сюжетом казок (за кількістю дітей)

Організація та проведення

Дидактичні ігри та вправи «Математичні казочки» організовуються та проводяться з підгрупою (5-6) дітей протягом дня впродовж 5-10 хвилин. Можна організовувати з малою підгрупою (2-4) дітей. Це дозволить вихователю краще бачити кожну дитину, особливості її розвитку, її індивідуальний розумовий потенціал.

При проведенні дидактичних ігор та вправ «Математичні казочки» вихователі дотримуються таких вимог:

• навчають дітей способам вирішування незнайомих їм дидактичних завдань;

• поступово розширюють та ускладнюють дидактичні ігрові завдання, які ставляться перед дитиною;

• забезпечують довготривале вправляння у виконанні тих самих дидактичних завдань;

• супроводжують свої дії словами.

Робота з «Математичними казочками» проводиться поетапно:

• І етап: вихователь розповідає математичну казку; разом з дітьми за сюжетом казки викладають зображення на демонстраційному фланелеграфі; грають; розв’язують проблемні завдання.

• ІІ етап: вихователь розповідає математичну казку та викладає зображення на демонстраційному фланелеграфі, а діти на роздавальних фланелеграфах викладають зображення за сюжетом казки, грають, розв’язують проблемні завдання.

• ІІІ етап: вихователь (або дитина) розповідає математичну казку, діти самостійно викладають зображення на роздавальних фланелеграфах за сюжетом казки, грають, розв’язують проблемні завдання.

Протягом усього дошкільного віку у дітей формуються елементарні математичні уявлення, як на заняттях так і в повсякденному житті, які стають основою для розвитку логічного мислення і подальшої навчальної діяльності.