Тема. Головна руська рада під час революції 1848-1849 рр. в Австрійській імперії.
Мета та завдання:
визначити особливості Національно-визвольного руху на західноукраїнських землях під час революції 1848-1849 рр., її зміст; з'ясувати становише українців на цих землях;
аналізувати невеликі за обсягом історичні джерела, виявляючи упереджену інформацію;
розвивати вміння працювати з історичними джерелами, підручником, історичною картою, іншими видами інформації, аналізувати факти та події, робити висновки, свідомо ставитися до результатів навчальної діяльності;
виховувати шанобливе ставлення учнів до історичного минулого, любов для Батьківщини на прикладі діяльності представників національно-визвольного руху.
Основні поняття: Головна руська рада, «Зоря Галицька», автономія.
Дати:
15 березня 1848 р. - проголошення Конституції в Австрійській імперії
16 квітня 1848 р. - указ про скасування панщини
Травень 1848 р. - українці Галичини створюють Головну Руську Раду
Історичні діячі: Г. Яхимович
Обладнання: роздавальні картки зі схемами, таблицями, текстовими та візуальними джерелами; портрети діячів Головної Руської ради.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
• хронологічно співвідносити національно-визвольний рух на західноукраїнських землях під час революції 1848-1849 рр. в Австрійській імперії та інших країнах Європи;
• визначати суть та значення діяльності Головної Руської ради;
• називати імена значних діячів Головної Руської ради;
• удосконалити навички роботи з історичними джерелами, вміння робити висновки, узагальнення, визначати суть і значення історичних подій, вести дискусію, висловлювати та аргументувати свою точку зору.
Структура уроку
І Організаційний момент
ІІ Актуалізація опорних знань, умінь, навичок учнів («ВИКЛИК»)
ІІІ Вивчення нового матеріалу (фаза побудови знань («ОСМИСЛЕННЯ»)
1. Революційні події в Австрійській імперії та галицькі українці.
2. Діяльність Головної руської ради.
3. Наслідки парламентської діяльності українців.
ІV Закріплення вивченого матеріалу (фаза консолідації (РЕФЛЕКСІЯ)
V Підсумки уроку
VІ Домашнє завдання
ХІД УРОКУ
І Організаційний момент
ІІ Актуалізація опорних знань, умінь, навичок учнів («ВИКЛИК»)
- Що вам відомо про революцію 1848–1849 років у країнах Європи?
- Які вимоги висували у цих країнах?
ІІІ Вивчення нового матеріалу (фаза побудови знань («ОСМИСЛЕННЯ»)
1. Революційні події в Австрійській імперії та галицькі українці.
Перегляд відеоролику за посиланням http://portall.zp.ua/video/vesna-narodiv-u-evropi-1848-ijj-rik-vid-istorichnojj-pravdi/id-yYPjSOK_ZDp.html
Завдання учням: вплинуло на початок революції в Галичині.
Внутрішні обставини | Зовнішні обставини |
| |
Обговорення завдання. Учні роблять висновок про складне становище українців Галичини.
2. Діяльність Головної руської ради.
Аналіз історичного джерела: опрацювати текст та зробити висновок, у чому полягає зміст діяльності Головної руської ради.
З відозви Головної руської ради до руського народу, опублікованої 15 травня 1846 р. у першому числі газети «Зоря Галицька»
«Ми, русини галицькі, належимо до великого руського народу, котрий одною говорить мовою; 15 мільйонів виносить, з яких півтретя мільйона землю галицьку замешкує. Той народ був колись самостійний, рівнявсь у славі з наймогутнішими народами Європи, мав свою літературну мову, свої власні устави, своїх власних князів, одним словом: був у добробуті й силі. Через несприятливі умови та різні політичні нещастя розпався поволі наш великий народ, стратив свою самостійність, своїх князів і пішов під чуже панування.
Такі нещастя склонили з часом багатьох можних панів відступитися від руського обряду батьків своїх, а з ними виректися мови руської й відцуратися від свого народу; але та зміна обряду не могла перемінити національності, а руська кров не перестала плисти в їхніх жилах...
Але як все на світі з часом минає, як по зимі прикрій весна наступає, так, браття, і цей сумний стан змінився через конституцію. Це велике право, це велике добродійство,– це сонце, що як усім, так і русинам засвітило і до повного життя нас пробудило. Будяться під тим сонцем освічені народи, далекі і сусідні, підноситься перед нашими очима на землі нашій народність польська... Пробудився вже і наш лев руський і красну нам ворожить пришлість. Вставайте ж, браття, вставайте з довгого сна вашого, бо вже час. Встаньте, але не до незгоди, рушимо разом, щоб піднести народність нашу і забезпечити надані нам свободи... щоб не зганьбили ми себе перед світом і не стягнули на себе нарікань поколінь наступних. Поступаймо з іншими народами в любові і згоді. Будьмо тим, чим бути можемо й повинні. Будьмо народом. Перепоєні почуванням національності в цьому наміренні ми зібралися й працюватимем у такій спосіб:
1. Першим нашим завданням буде зберігати віру й поставити наш обряд... нарівні з правами інших обрядів.
2. Розвивати нашу національність в усіх напрямках: досконалення нашої мови, заведення її у школах вищих та нижчих, видавання часописів... змагання завести нашу мову в усіх публічних установах тощо.
3. Будемо берегти наших конституційних прав, пізнавати потреби нашого народу й шукати способів на поправу його життя на конституційному шляху...»
Обговорення завдання.
Орієнтовні відповіді щодо вимог:
запровадження української мови у школах та діловодстві краю;
забезпечення для українців, як і для поляків, рівних можливостей обіймати урядові посади;
зрівняння у правах греко-католицького духівництва та представників інших віросповідань;
призначення на урядові посади у Східній Галичині лише тих чиновників, які володіють українською мовою.
3. Наслідки парламентської діяльності українців.
Робота з текстом підручника: Для того, щоб продемонструвати підтримку своїх вимог у краї, Головна руська рада зініціювала зібрання 200 тис. підписів за поділ Галичини на дві окремі провінції. Парламентські дискусії з цього питання тривали кілька місяців. Врешті, було досягнуто компромісне рішення, за яким провінцію належало переділити на два створені за етнічним принципом самоуправні округи. Проте зреалізовано ці плани так і не було.
Демонстрація діаграми, що відображає участь українців в австрійському парламенті.
Обговорення даних:
Чому відсоток українців малий?
Хто інший презентував інтереси в парламенті?
Чи збігалися інтереси інших депутатів з інтересами українців?
Як ставилися до парламентської діяльності українців поляки?
ІV Закріплення вивченого матеріалу (фаза консолідації (РЕФЛЕКСІЯ)
Робота з документом
Із висловлювання чеського поета і критика Ф. Палацького
«Я визнаю українців за самостійний народ, знаю Галичину особисто і знаю їхню літературну мову… Поважайте національне прагнення цього переслідуваного, але до самостійності покликаного народу».
Завдання: Чому Палацкий вважав, що українці Галичини покликані до самостійності? Відповідь обґрунтуйте.
V Підсумки уроку
Прийом дієслово:
Головна Руська Рада:
Встановила….
Сприяла….
Розповсюдила….
Знищила….
Розгорнула….
Створила….
Закликала….
Залишила…
VІ Домашнє завдання
Рівні навчальних досягнень | Бали | Критерії навчальних досягнень учнів |
ІІ. Середній | 4 |
|
| 5 | |
| 6 | |
ІІІ. Достатній | 7 | Заповнити контурну карту «Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях під час революції 1848—1849 рр. в Австрійській імперії». Підготувати повідомлення: 1) «Звичаї галицьких русинів»; 2) «Закарпатське питання у подіях 1848 року». |
| 8 | |
| 9 | |
ІV. Високий | 10 | Творче есе «Я - депутат-українець в австрійському парламенті». |
| 11 | |
| 12 |