Відділ освіти Костопільської районної державної адміністрації

Районний методичний кабінет

Костопільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №4

А.Кучик


Моніторингові дослідження
як засіб підвищення професійної компетенції педагогічної праці і

результатів навчання учнів


Методичний посібник














Костопіль - 2017

Кучик А.О. Моніторингові дослідження як засіб підвищення професійної компетенції педагогічної праці і результатів навчання учнів - Костопіль, 2017 – 62 с.

 

У посібнику розглянуто питання упровадження управлінського педагогічного моніторингу в закладі освіти. Проаналізовано завдання, вимоги та основні форми організації моніторингових досліджень навчальних досягнень учнів.

Рекомендовано заступникам директорів та вчителям загальноосвітніх навчальних закладів.



Схвалено методичною радою Костопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4. Протокол №3 від 12.01.2017 року



Рецензент:

Кириша С.Г.– директор Костопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4

 

 

 


  

Комп`ютерний набір – А. Кучик

ЗМІСТ

ВСТУП -------------------------------------------------------------------- 4

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Розділ 1. Науково-теоретичні засади моніторингових досліджень

    1. Основні завдання та мета моніторингових досліджень ----- 8

    2. Види освітнього моніторингу ---------------------------------- 12

    3. Функції моніторингових досліджень ------------------------- 16

    4. Суб’єкти та об’єкти педагогічного моніторингу ---------- 20

Розділ 2. Система моніторингових досліджень у школі

2.1. Внутрішньошкільний і внутрішньокласний моніторинг - 23

2.2. Учнівський моніторинг ----------------------------------------- 27

2.3. Педагогічний моніторинг та оцінка діяльності вчителя -- 32

24. Технологічний аспект шкільного моніторингу ----------- 38

ВИСНОВКИ ------------------------------------------------------------- 42

ЛІТЕРАТУРА --------------------------------------------------------- 45

ДОДАТКИ --------------------------------------------------------------- 47

Додаток 1. Анкета для батьків учнів 9-х класів та учнів 9-х класів «Профільні і професійні інтереси»

Додаток 2. Результати учнівського моніторингу

Додаток 3. Рейтинг предметів та рейтинг рівня навченості учнів

Додаток 4. Результати моніторингу якості освіти

Додаток 5. Моніторингові дослідження Костопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4 у 2016-2017 навчальному роц


ВСТУП

«Логіка педагогічного керівництва школою така, що нам неможливо працювати, якщо ми не аналізуватимемо постійно зв’язки сьогодення з минулим і майбутнім»
В. Сухомлинський

Процес перебудови освіти в Україні здійснюється відповідно до Національної доктрини розвитку освіти і Законів України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", в яких визначені критерії і напрямки розвитку освіти. Якщо встановити параметри цього розвитку і кожний параметр забезпечити чіткими критеріями та технологією контролю, тобто організувати моніторинг, то тоді можна оцінювати поточний стан розвитку освіти, відстежувати динаміку та спрямовувати процес на якісний кінцевий результат.

Однією з актуальних проблем на даному етапі реформування сучасної освіти є організація оптимального управління якістю освіти навчального закладу. Перед керівництвом школи постає завдання здійснити самооцінку роботи навчального закладу, стимулювати творчість педагогів у підвищенні результативності своєї роботи, підвищити керованість на всіх рівнях функціонування школи.

Для успішного виконання цієї роботи дуже важливо мати не тільки оперативну, точну і об’єктивну інформацію про поточний стан освітньої системи, про зміни в ній, але й довгострокову, прогностичну інформацію, що б при необхідності дозволило вчасно внести необхідні корективи в навчально-виховний процес. Таку інформацію можуть надати регулярні моніторингові дослідження, засновані на наукових підходах до їх організації, проведення і обробки результатів. Сам по собі моніторинг не є окремою управлінською функцією. Він виступає, швидше за все, як складова компоненту таких управлінських функцій, як аналіз і контроль.

Поняття «моніторинг» увійшло в наше життя як необхідність. Слово «моніторинг» походить від лат. «монітор» – той, що попереджає, наглядає, нагадує. Оксфордський словник визначає моніторинг як ретельне спостереження, контроль за роботою.

Загалом моніторинг можна визначити як постійне спостереження за певним процесом з метою виявлення його відповідності бажаному результату як вихідному положенню.

Вперше моніторинг був використаний в ґрунтознавстві, потім екології. Основні галузі, які застосовують моніторинг як спосіб наукового дослідження – екологія, біологія, соціологія, педагогіка, економіка, психологія, теорія управління.

В педагогічній науці існують декілька варіантів терміну «моніторинг»: «освітній моніторинг», «педагогічний моніторинг», «моніторинг якості освіти», «кваліметричний моніторинг».

На основі детального аналізу різних визначень Г. Єльникова стверджує: «Освітній моніторинг – це супроводжувальне відстежування і поточна регуляція будь-яких процесів в освіті. Це система, що складається з показників, об’єднаних в еталон, методів їх розробки і постійного спостереження за цими показниками, за станом та динамікою спостережуваного об’єкта з метою його оперативної діагностики, випереджувального визначення його диспропорцій, вироблення та коригування управлінських рішень».

Держава постійно здійснює моніторинг якості освіти, забезпечує його прозорість, сприяє розвитку громадського контролю. Відстежувати досягнення цього критерію покликаний всебічний моніторинг навчально-виховного процесу, який дає змогу оперативно розв'язувати поточні проблеми, не чекаючи їх можливого розвитку.

Моніторинг, як сучасна управлінська процедура, повинен охоплювати, безумовно, всі завдання, що постають перед навчально-виховним закладом (кадрове і матеріальне забезпечення, психолого-педагогічні умови, стан здоров’я), але визначальним, базовим є одержання освіти в обсязі, що визначають державні стандарти чи програмні вимоги. Мова йде про рівень навчально-предметних досягнень учнів як інтегрований показник якості освіти.

Актуальність проблеми полягає у вивченні процесу проведення моніторингу навчальних досягнень учнів як педагогічної проблеми.

Для заступників, дуже важливо мати оперативну, об’єктивну інформацію про дійсний стан навчального процесу. За необхідності це дозволяє своєчасно здійснити методичну підтримку і внести необхідні корективи. Таку інформацію надають регулярно здійснені моніторингові дослідження, які є хорошим інструментом аналізу різноманітних сторін навчального процесу. Вони дозволяють одержати реальну картину результативності нововведень, напрямів плану розвитку навчального закладу, від мети дослідження можна виділити найрізноманітніші напрями моніторингу. Однак найважливішим з них було і залишається визначення результативності навчального процесу.

Мета роботи полягає в теоретичному обґрунтуванні організації і проведенні моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів, його класифікацій, певних послідовних дій, виконання яких є необхідним для досягнення поставленої мети та виконання поставлених задач й визначенні моніторингу як засобу підвищення професійної компетенції педагогічної праці і результатів навчання учнів.

Завдання роботи полягає в ознайомленні з технологією комплексного моніторингу, що включає моніторингові дослідження навченості учнів і динаміку їх зміни, рівня викладання предметів у кожному класі, якості професійної діяльності вчителів-предметників, організації освітнього процесу в школі.

Аналіз навчальних досягнень проводиться систематично та створюються умови для порівняльного аналізу. Параметри моніторингових досліджень можуть бути різні: рівень особистих навчальних досягнень за різними темами; рівень сформованості навчальних умінь учня в різних періодах навчання (на початку та кінець навчального року, на кінець першого семестру); рівень засвоєння знань учнями певного класу протягом кількох років; результати тематичного оцінювання учнів класу протягом року.

Отже, моніторинг – це засіб діагностики якості навчального процесу, в рамках якого проводиться виявлення та оцінювання проведених педагогічних дій.




Розділ 1. Науково-теоретичні засади моніторингових досліджень

    1. Основні завдання та мета моніторингових досліджень

Якщо не міряти результати,
то не можна відрізнити успіхи від поразки
Девід Осборн

Основним завданням моніторингу є попередження про те або інше неблагополуччя, небезпеку для ефективного функціонування об'єкту, причому тут мається на увазі не просто констатація факту появи змін, що представляють небезпеку, а саме попередження до того, як ситуація може стати критичною або незворотною. Тим самим створюється можливість запобігти або мінімізувати можливий деструктивний розвиток подій.

Одна з характеристик моніторингу – безперервність спостережень. При цьому, хоча періодичність може варіюватися в дуже широких межах, вона повинна забезпечувати цільові установки моніторингу.

Розглядаючи якість освіти на рівні школи, то це так звана інституційна якість, де аналіз здійснюється за такими індикаторами: якість підготовки випускників; якість змісту освіти; склад та характеристика кадрового потенціалу; матеріально-технічна база; показники здоров'я тощо.

За об’єкт дослідження на початковому етапі необхідно вибрати компонент, який найбільше відповідає вимогам стандартизації вимірювання, дає можливість оцінити діяльність школи, зробити порівняльний аналіз роботи педагогічних працівників, а саме – результативність навчання і її оцінку.

Завданнями освітнього моніторингу є: вивчення зв'язку між успішністю учнів і соціальними умовами їхнього життя; оцінювання кадрового, навчально-методичного, матеріально-технічного, лабораторного забезпечення навчального закладу; оцінювання впливу на навчальний процес державних стандартів, навчальних програм, методичного й технічного обладнання.

Досвід показує, що функціональними завданнями моніторингу є не тільки визначення якості освітнього процесу (якості знань, умінь і навичок учнів, оволодіння творчими навичками, вихованості учнів, розвитку особистості), а й корекція навчально-виховної роботи, яка базується на визначенні шляхів удосконалення діяльності навчального закладу, класу, окремого учня чи навчально-виховного процесу в цілому.

Завдання моніторингу полягають у виявленні кращого педагогічного досвіду роботи вчителів-предметників та рекомендації щодо розповсюдження його в педагогічному колективі, виявленні проблем у викладанні предметів та наданні методичної допомоги вчителям-предметникам.

У процесі моніторингу досліджується:

  • діяльність - навчальна, трудова, управлінська;

  • явища - вихованість, освіченість, майстерність.

Мета моніторингу якості освіти містить наступні складові:

1.Діагностичну:

- постійне спостереження стану навчально-виховного процесу, виявлення недоліків;

- створення атмосфери зацікавленості, довіри та спільної творчості до стимулюючої.

2. Мотиваційну:

- формування в учнів відповідального ставлення до оволодіння системою знань, умінь і навичок та вміння самостійно здобувати потрібні знання впродовж усього життя;

- підвищення відповідальності педагогів за якість знань учнів;

- забезпечення вивчення та впровадження сучасних освітніх технологій, їх елементів, активних форм і методів навчання у повсякденну практику викладання навчальних предметів.

3. Розвивальну:

- підготовка особистості з високим рівнем комунікативної компетентності, яка здатна вільно виражати свої думки та почування як в усній, так і в письмовій формі щодо різних аспектів суспільного життя та в різних галузях знань;

- розвиток потреб комунікативно-діяльнісної спрямованості.

4. Виховну:

- забезпечення єдності урочної та позаурочної діяльності через мережу факультативів, гуртків, секцій, індивідуальних завдань, спрямованих на мобілізацію загальнолюдських цінностей як ресурсу особистісного зростання кожного учасника навчально-виховного процесу.

Вимоги до моніторингу:

  1. Об’єктивність.

  2. Валідність – повна та всебічна відповідність діагностичних контролюючих завдань змісту навчального матеріалу, що досліджується, чіткість критеріїв вимірювання та оцінки, можливість підтвердження отриманих результатів різними способами контролю.

  3. Надійність – сталість результатів при повторному контролі іншими особами.

  4. Стандартизація вимірників і процедури перевірки.

  5. Систематичність.

  6. Диференційованість – врахування психолого-педагогічних та індивідуальних особливостей досліджуваного об’єкту

  7. Гуманістична спрямованість – створення умов доброзичливості, довіри, поваги до особистості, позитивного емоційного клімату.
















    1. Види освітнього моніторингу

З погляду нагромадження інформації розрізняють такі види освітнього моніторингу:

    • інформаційний – полягає у збиранні, накопичуванні, систематизації, поширенні інформації;

    • управлінський – передбачає збирання та узагальнення інформації за певними показниками для вивчення конкретної освітньої проблеми та вироблення відповідних рекомендацій щодо формування стратегії й тактики управлінської діяльності чи прийняття управлінських рішень.

За рівнями проведення моніторинги поділяються на:

    • міжшкільний;

    • внутрішньошкільний;

    • внутрішньокласний.

На локальному рівні розрізняють такі види моніторингу:

  • адміністративний ( внутрішкільний контроль);

  • педагогічний (дослідження професійної компетентності педагога, рівня здатності управляти учнівським колективом тощо);

  • психологічний (аналіз психологічного клімату класу, індивідуально-психологічних особливостей вихованців колективу, рівня адаптації учнів до навчання у школі, професійної орієнтації учнів старшої ланки тощо);

  • учнівський (аналіз навчальної діяльності учнів з певного предмета, рівня вихованості дітей різних вікових категорій, емоційного ставлення учнів до процесу навчання, рейтингу навчальної успішності молодшого школяра, виявлення соціометричного статусу школяра в колективі тощо).

Сучасна освітня практика засвідчує, що найбільш ефективним на локальному рівні є комплексний моніторинг, що проводиться як єдине дослідження за основними напрямами діяльності закладу. Саме він спрямований на системне виявлення негативних явищ і вирішення проблем якості освітньої діяльності.

У науковій літературі виокремлено різновиди моніторингу за такими ознаками:

- масштабом мети (стратегічний, тактичний, оперативний);

- етапами (вхідний, вихідний, підсумковий);

- часовою залежністю (ретроспективний, поточний, попереджувальний);

- частотою процедур (періодичний, систематичний);

- організаційними формами (індивідуальний, фронтальний, груповий);

- формами суб’єкт-об’єктних відносин (зовнішній, самоаналіз, взаємоконтроль);

- охопленням об’єкта спостереження: локальний, вибірковий, суцільний;

- рівнями управління навчально-виховним процесом: керівний, адміністративний, педагогічний, учнівський.

Залежно від мети дослідження можна виділити такі напрямки моніторингу:

      • діагностичний моніторинг, основною метою якого є визначення рівня навичок учня залежно від їх особистості;

      • статистичний, який дає можливість одночасно зняти показники за одним або кількома напрямками діяльності освітнього закладу, порівняти отриманий результат з нормативом і визначити відхилення від стандарту, здійснити аналіз і прийняти управлінське рішення;

      • змістовний (особистісно орієнтований моніторинг, змістом якого є розвиток якостей особистості дитини, тобто динаміка особистісного розвитку);

      • супровідний педагогічний моніторинг, який передбачає контроль на поточне коригування взаємодії вчителя й учня в організації і здійснення навчально-виховного процесу.

Етапи проведення моніторингу:

  • перший – визначення теоретичних та методичних засад моніторингу, створення нормативних документів, які регулюють моніторингові дослідження, розробка системи основних показників і критеріїв якості освіти;

  • другий – створення механізмів проведення моніторингових досліджень, науково-методичного забезпечення;

  • третій – виконання програми моніторингових досліджень, отримання інформації;

  • четвертий – обробка та аналіз даних;

  • п’ятий – розробка системи заходів щодо стабілізації стану системи або переходу на більш якісний рівень. Передбачення проведення корекційних заходів (психолого-педагогічних, методичних, організаційних) на підставі отриманих результатів аналізу.

Моніторинг якості освіти в навчальному закладі здійснюється під керівництвом адміністрації. Безпосереднє проведення робіт зі збору, систематизації й узагальнення інформації, написання звітів в основному покладається на заступників директора, за участю керівників шкільних методичних об’єднань, творчих вчителів, класних керівників і навіть учнів та батьків.

Учасникам моніторингу на рівні школи доводиться самостійно обирати напрямки моніторингових досліджень, розробляти критерії та показники, опрацьовувати і аналізувати отриману інформацію та приймати управлінські рішення.

















    1. Функції моніторингових досліджень

Функціональними завданнями моніторингу є не тільки визначення якості освітнього процесу (якість знань, умінь і навичок учнів, їхня вихованість, оволодіння творчими навичками, розвиток особистості), а й корекція навчально-виховної роботи, яка базується на визначенні шляхів удосконалення діяльності навчального закладу, класу, окремого учня чи навчально-виховного процесу в цілому. Стандартом для порівняння є очікувані результати й завдання – орієнтири, визначені соціальною політикою країни й відповідно перспективним планом навчального закладу.

Розрізняють такі функції освітнього моніторингу:

  • інформаційна – створює вірогідний масив інформації щодо якості освіти в навчальному закладі, забезпечує інформацією про позитивні результати освітнього моніторингу;

  • діагностична – фіксує реальний стан якості освіти в навчальному закладі;

  • прогностична – виявляє стратегію і тактику розвитку освіти в навчальному закладі;

  • управлінська – впливає на мету, зміст та методи управлінської діяльності;

  • педагогічна – вибудовує цілісність процесу навчання, виховання та розвитку учнів;

  • адаптаційна – мінімізує негативні наслідки сучасної ситуації, що дає можливість створити середовище розвитку дитини;

  • аналітична (психолого-педагогічна) – аналізує освітній процес на всіх рівнях його структурної організації, виявлення причинно-наслідкових зв’язків між умовами і результатами;

  • комплексна (психолого-педагогічна) – вивчає якість освіти навчання, виховання, розвиток учня в навчальному закладі, а також рівень професійної компетентності вчителя;

  • оцінювальна – визначає кількісно-якісну оцінку діяльності адміністрації школи, вчителя, учня тощо;

  • коригувальна – вносить корекції в навчально-виховний процес та психолого-педагогічний розвиток особистості;

  • орієнтувальна – спрямовує на вирішення мети і завдань діяльності навчального закладу, зазначених у плануванні, а також виявляє та усуває негативні риси, факторів, явищ тощо.

Найпершими результатами проведення моніторингових досліджень в школі є щорічний огляд навчального закладу щодо якості освіти з підготовкою аналітичної довідки, яка є результатом глибокого й різнобічного огляду. Інформація й висновки використовуються самою школою для коректування стратегії розвитку, визначення пріоритетних напрямків удосконалення освітнього процесу. У той же час узагальнені оцінки, окремі дані і представлені в довідці тенденції є підставою для прийняття управлінських рішень щодо підвищення якості освіти.

Для задоволення цих запитів інформація, що подається у щорічній аналітичній довідці, повинна відповідати наступним вимогам:

- об'єктивно відображати стан, хід, спрямованість, основні параметри ключових процесів, їх «вихідні» характеристики;

- містити опис причинно-наслідкових зв'язків, наявних проблем, протиріч, шляхів їхнього вирішення і подолання;

- частково виражатися у формі таблиць, графіків, діаграм і формалізованих оцінок.

Надана в аналітичній довідці інформація повинна бути максимально повною, всебічною й об'єктивною. Судження, докази й оцінки, по можливості, ґрунтуватися на неспростовні факти. Подача інформації має бути логічною і витримана в стилі ділового документа. Якщо всі ці вимоги дотримуються, то адміністрація школи і педагогічний колектив чітко обирають напрямки і завдання для вирішення в наступному навчальному році. Таким чином відбувається прогресивний розвиток всього навчально-виховного процесу в школі, який поступово веде до надання якісної освіти школярам.

Що дає педагогічному колективу закладу проведення моніторингу рівня знань, умінь та практичних навичок учнів з навчальних предметів?

Адміністрація насамперед одержує об'єктивну інформацію про рівень навченості учнів і причини прогалин у знаннях з основних предметів.

Методична служба планує роботу з конкретними групами вчителів стосовно певних проблем, складає рекомендації як загального характеру, так і для кожної предметної кафедри; підвищує кваліфікацію педагогів з проблем, що виникають, тощо.

Методична рада та методичні об'єднання вчителів закладу планують роботу з кожним учителем, групами, класами, окремими учнями.

Учитель, використовуючи системні матеріали за декілька років, прогнозує свої дії при вивченні навчальних тем, недостатньо засвоєних учнями.

Моніторинг створює ситуацію, за якої сам учитель зацікавлений у незалежній, об'єктивній оцінці своєї праці, визначенні шляху свого професійного зростання, пошуку нових технологій, проходженні курсів підвищення кваліфікації та відвідуванні відкритих уроків своїх колег.

Результати моніторингу враховуються під час атестації вчителя.

Моніторинг дає змогу батькам, учням, класним керівникам побачити об'єктивну оцінку того, що сьогодні з освіти може «взяти» учень, зрозуміти перспективи його індивідуального розвитку, потенційні можливості.











    1. Суб’єкти та об’єкти педагогічного моніторингу

Суб’єктами моніторингу виступають всі учасники освітнього процесу. Ступінь їх участі різний, але всі вони (вчителі, учні і громадськість) отримують інформацію, аналізують її. Наприклад, соціум отримує відомості про освітню установу. На підставі цієї інформації формується громадська думка. Учень має уявлення про результати своєї діяльності, на підставі яких вибудовує індивідуальну траєкторію діяльності. У свою чергу кожен суб’єкт освіти виступає як об’єкт для структур складнішого або іншого рівня.

Об'єктом моніторингу виступає якість освіти, забезпечувана школою, як сукупність її властивостей, що визначає її здатність задовольняти вимоги суспільства, запити й очікування споживачів освітніх послуг щодо всебічного формування й розвитку особистості школярів.

Об'єктом моніторингу є система організації навчально-виховного процесу в школі. Освітнє середовище:

- контингент учнів;

- кадрове (педагогічне) забезпечення освітнього процесу;

- матеріально-технічне та інформаційне забезпечення :

- стан здоров'я учнів.

Освітній процес:

- ступінь адаптації до навчання учнів 1-х, 5-х, 10-х класів;

- рівень навченості (з усіх предметів);

- аналіз нульового, контрольного та підсумкового замірів за рівнем навчальних досягнень учнів.

- рівень вихованості учнів;

- рівень роботи з обдарованими дітьми.

- рівень професійної компетентності педагогів;

- якість і результативність педагогічної роботи;

- рівень інноваційної діяльності;

- аналіз педагогічних ускладнень;

- самоосвітня діяльність.

На рівні освітньої програми об’єктами моніторингу і управління якістю є:

  • процес освоєння програми, предмету;

  • інтеграційні процеси в навчанні;

  • процес оновлення, вдосконалення, змісту, методик, технологій

  • навчання, засоби контролю засвоєння навчального матеріалу.

У будь-якій сфері людської діяльності неможливо добитися позитивної динаміки без усвідомлюваної (всіма або багатьма) системи, що приймається. Створення теоретичної моделі системи педагогічного моніторингу – перший крок на шляху управління якістю освіти.

Існуючі системи моніторингу можна згрупувати на наступних засадах:

I група – моніторинг рівня знань «мета – результат»
(результативність навчально-виховного процесу);

II група – моніторинг, пов’язаний з безпосереднім накопиченням і структуризацією інформації;

III група – система моніторингу, побудована з використанням моделі «вхід – вихід»;

IV група – система моніторингу на рівні освітньої установи.

З їх допомогою робляться спроби відповісти на питання про ефективність тієї або іншої технології навчання, виділити чинники, що впливають на якість навчання, знайти приклади зв’язку кваліфікації вчителя і результатів викладання.

Використання результатів моніторингових досліджень:

  • засідання педагогічної ради,

  • нарада при директорові,

  • засідання методичної ради та методичних об’єднань школи,

  • атестація педагогічних працівників,

  • як один із засобів позитивної громадської думки про навчальний заклад,

  • як один із засобів аналізу роботи при складанні плану роботи та прогнозуванні розвитку навчального закладу.

















Розділ 2. Система моніторингових досліджень у школі

    1. Внутрішньошкільний і внутрішньокласний моніторинг

Школа не відгороджує учнів від реального життя, а включає це життя у свої уроки, позаурочну діяльність, створюючи єдине поле громадського виховання не тільки учнів, а й усіх учасників освітнього процесу. У результаті йде комплексне, системне виховання громадянина не тільки в школі, а й поза її межами.

Реалізація освітніх потреб закладу неможлива без здійснення внутрішкільних моніторингових досліджень. Результати моніторингу рівня навчальних досягнень учнів, фахової компетентності педагогів, освітнього середовища забезпечать успішну діяльність педагогічного колективу щодо вирішення завдань навчально-виховного процесу.

Педагогічний колектив кожного закладу повинен здійснювати внутрішньошкільний моніторинг якості навченості учнів з усіх предметів кожного навчального року принаймні тричі на рік. Внутрішньошкільний і внутрішньокласний моніторинг якості знань, умінь і навичок учнів розпочинати з проведення та аналізу діагностичної контрольної роботи з предмету. Результати діагностичної контрольної роботи аналізуються учителем, при необхідності використовуються таблиці і діаграми. А далі вчитель проводить тривалі, регулярні вимірювання. Регулярність їх проведення дає змогу дослідити динаміку зміни показників якості засвоєння змісту освіти (за результатами тематичного оцінювання, проміжних контрольних робіт, підсумкових і директорських контрольних робіт), аналізуються помилки кожного учня і класу в цілому і на цій підставі розробляються шляхи педагогічних корекційних дій і завдання для самоосвітньої діяльності кожного учня.

Доцільно проводити й аналізувати впродовж навчального року три заміри навчальних досягнень школярів: нульовий (діагностичний), контрольний і підсумковий.

Нульовий замір (початкове діагностування) – у перші два тижні вересня. Його мета – визначити рівень навченості учнів перед початком нового циклу навчання, пересвідчитись у готовності класу до цього етапу.

Контрольний замір навчальних досягнень проводиться на другому-третьому тижні грудня. Його мета – оцінити зміни в знаннях учнів при вивченні основних предметів інваріантної частини базового навчального плану.

Підсумковий замір навчальних досягнень проводиться за один-два тижні до закінчення навчального року. Його мета – визначити рівень навченості учнів за підсумками проведеного циклу навчання та оцінити динаміку процесу навчання від початкового діагностування до контрольного і далі до підсумкового,порівнюючи дані кожного класу з певного предмета за відповідними показниками.

Кожен учитель закладу здійснює свій моніторинг з навчального предмета, за допомогою якого контролює діяльність кожного учня з різною метою:

  • повторення й систематизацію знань;

  • встановлення рівня готовності до засвоєння нового матеріалу;

  • уміння відповідально й зосереджено працювати;

  • уміння застосовувати засоби самоперевірки та самоконтролю.

Моніторинг допомагає своєчасно виявити труднощі, з якими зустрічається учень у навчальній діяльності, прогалини в його знаннях та вміннях. На основі отриманих результатів учитель до уроку перевірки та корекції знань і вмінь розробляє корекційні завдання для кожного класу окремо (залежно від рівня підготовки класу) до певної теми. Вчитель ще раз повертається до частин навчального матеріалу, не засвоєних учнями. Тут застосовується диференційоване навчання. Для учнів із середнім рівнем учитель пропонує груповий розгляд незрозумілого матеріалу, а для тих, у кого рівень достатній або високий, – завдання творчого характеру. Таким чином учитель ставить завдання заповнити прогалини в знаннях слабких учнів і розвивати творчі здібності в тих, хто успішно опанував матеріал. Протягом року за контрольними точками проводиться повний аналіз навчальних досягнень учнів та корекція знань, а результати аналізу відображаються на діаграмі.

Систематичне відстеження якості освіти в певних групах учнів сприяє ефективнішому оцінюванню. Це, у свою чергу, дозволяє вчителеві контролювати власну діяльність та прогнозувати кінцеві рівні навчальних досягнень учнів, проектувати плани навчання.

Принципи внутрішньошкільного і внутрішньокласного моніторингу:

  • принцип науковості;

  • принцип системності;

  • принцип демократичності;

  • принцип наукової обґрунтованості діагностичних методик;

  • принцип об‘єктивності висновків;

  • принцип ефективності рекомендацій.

Напрямки внутрішньошкільного моніторингу:

  • ефективність і дієвість внутрішньошкільного управління;

  • стан, ефективність і дієвість інноваційної роботи в школі;

  • стан і результативність методичної роботи в школі;

  • рівень якості викладання й організації процесу навчання;

  • стан виховної роботи;

  • фізичний розвиток та стан здоров’я учнів;

  • стан відвідування уроків;

  • рівень розвитку та стан успішності, якість знань, умінь і навичок;

  • аналіз кінцевих результатів функціонування.















    1. Учнівський моніторинг

Педагогічний моніторинг дозволяє батькам, учням, класним керівникам побачити об'єктивну картину того, що сьогодні з освіти може «взяти» учень; разом із психодіагностикою  зрозуміти перспективи свого індивідуального розвитку, потенційні можливості, професійно орієнтуватись. Кожен учитель і учень повинні чітко окреслити той бажаний результат (перспективну мету), на який вони вийдуть у процесі співпраці.

       А мета одна: випускник повинен бути освіченою людиною. Тому через удосконалення педагогічних засобів прагнемо до підвищення  рейтингу школи. Відстеження процесу діяльності самим учнем є учнівським моніторингом.

Учнівський моніторинг включає:

    • підготовку до сприйняття знань;

    • діяльність щодо засвоєння знань;

    • зміни, що відбуваються в процесі відтворення знань.

Використовуючи учнівський моніторинг у навчально-виховному процесі, вчитель встановлює зворотний зв'язок з учнем при переході від одного рівня засвоєння навчального матеріалу до іншого й довіряє учневі поточний контроль за процесом засвоєння знань всередині кожного рівня. В той же час адміністрації набагато легше здійснювати внутрішкільний моніторинг знань, умінь і навичок учнів з будь-якого предмета, а також виявити рівень запитів і сподівань учнів.

Такі моніторингові дослідження вчитель повинен проводити тільки при вивченні окремих найбільш придатних для цього тем чи розділів, а адміністрації достатньо такі моніторингові дослідження проводити в кінці року, або семестру.

Використовуючи моніторингові дослідження вчителів та співставляючи з власними моніторинговими спостереженнями за складеними діаграмами, таблицями і схемами спостерігається динаміка зростання чи спадання якості знань учнів усієї школи практично з усіх предметів. Рейтингова система дозволяє порівнювати результати як семестрові, так і тематичні та контрольні, що створює позитивне поле для об'єктивності в оцінюванні знань учителями, самими учнями та батьками.

Моніторингові  дослідження  дають змогу визначити запити  учнів та батьків щодо задоволення  освітніх  потреб. З цією метою проводиться анкетування учнів 9-х класів та їх батьків «Профільні і професійні інтереси» (Додаток 1).

Спостереження за розвитком рівня знань конкретного учня, складання відповідного рейтингу дає можливість реалізувати особистісно орієнтований підхід до створення ситуації, у якій учень умотивовується до самовдосконалення та самоорганізації.

Визначення рейтингу учня має як позитивні, так і негативні сторони, але слід відштовхуватись від позитивної мотивації: цього ти вже досягнув, а далі треба спробувати підніматись по траєкторії вище.

Використання означених показників у графіках і таблицях на батьківських зборах викликає живий інтерес і зацікавленість. Батьки, отримавши повну інформацію про навчальні досягнення учнів класу, порівнюють, зіставляють, зважують можливості своєї дитини й поспішають на консультації до вчителів, починають серйозніше ставитися до навчальної діяльності дитини, що є неабияким мотивом до систематичного вивчення уроків, до творчої співпраці, досягнення вищого рівня сформованості різних мотивів.

За таблицями успішності класу, які складають класні керівники 2-х,4-х класів та класні керівники 5-х-11-х розраховується середній бал учня по школі, середній бал учнів з предметів інваріантної складової навчального плану, коефіцієнти якості. 

Середній бал класу, виводиться як середнє арифметичне середніх балів з усіх предметів. Він характеризує рейтинг класу та динаміку його зміни.

Відсоток якості показує відношення засвоєних дисциплін на високому та достатньому рівнях до загального числа предметів, які вивчаються.

В результаті моніторингових спостережень маємо інформацію (Додаток 2):

  1. Рейтинг класу у навчальному закладі.

  2. Рейтинг кожного учня в класі та школі.

  3. Якість навчання учнів в процентному вираженні.

  4. Рейтинг учня в паралелі.

  5. Рейтинг класу в паралелі.

  6. Моніторинг рівня навчальних досягнень учнів окремо по класах.

  7. Список учнів з високим рівнем навчальних досягнень.

  8. Список учнів, які знаходяться на високому рівні навчальних досягнень і мають декілька оцінок достатнього рівня.

  9. Список учнів, які знаходяться на достатньому рівні навчальних досягнень і мають декілька оцінок середнього рівня.

  10. Список учнів, які знаходяться на середньому рівні навчальних досягнень і мають декілька оцінок початкового рівня.

  11. Список учнів, які мають початковий рівень навчальних досягнень з предметів.

Рейтингова система оцінювання діяльності учнів допомагає не тільки об’єктивно оцінити учня, а й створює додатковий механізм його активізації в усіх видах навчально-пізнавальної діяльності.

Метою запровадження рейтингового оцінювання діяльності школярів є:

  • визначення індивідуального інтегрованого результату участі учнів у житті школи;

  • стимулювання навчальної діяльності школяра;

  • сприяння особистісному зростанню учня через визначення відповідного показника його прогресу;

  • створення умов для більш об’єктивного, адекватного й індивідуально спрямованого педагогічного впливу.

Що дає:

1. Обнародування результатів серед учнів і батьків стимулює діяльність учня на заняттях (в школі) і вдома, забезпечує регулярність навчання, підвищує активність і наполегливість у навчанні, що поступово переходить у потребу вчитися і частково мотивацію навчання.

2. Порівняння підсумкового результату з результатом інтелектуального тесту, а, як правило, результат інтелектуального тесту набагато вище підсумкових оцінок, дає можливість класному керівнику, психологу, заступнику директора з навчально-виховної роботи, вивчити причини не реалізації потенційних можливостей і намітити конкретні шляхи підвищення якості навчання конкретного учня.

3. Списки учнів з початковим рівнем навчальних досягнень дають можливість заступнику директора з
навчально-виховної роботи працювати над підвищенням якості навчання в школі.

4. Порівняльний графік якості навчання дає можливість правильно приймати рішення про вибір класів для контролю.

Недоліки: оцінка суб'єктивна, цілком залежить від рівня об'єктивності і вимог вчителя-предметника.

Отримані дані виконують функцію зворотнього зв’язку між станом розитку навчальної діяльності учня і педагогічним впливом вчителя. Порівняльні результати рейтингових показників протягом певного проміжку часу допомагають відстежити динаміку розвитку навчальної діяльності як кожного учня зокрема, так і класу загалом, а також з’ясувати причини відставання деяких учнів та провести вчасне коригування їх навчальної діяльності.





    1. Педагогічний моніторинг та оцінка діяльності вчителя

Проблема моніторингу педагогічної майстерності вчителя надзвичайно актуальна і важлива та служить розв’язанню багатьох питань: удосконалення системи підвищення кваліфікації педагогічних працівників; повніше та ефективніше задоволення їхніх професійних запитів та потреб у системі методичної роботи; визначення сильних сторін учителя; планування шляхів і конкретних засобів їх закріплення та розвитку в індивідуальному стилі педагогічної діяльності.

Моніторинг успішної професійної діяльності вчителя не лише дає керівництву школи інформацію для роздумів і подальшого аналізу, а й сприяє визначенню напрямів та перспектив професійного зростання, зміцнення адекватної професійної самооцінки, позитивного самосприйняття й професійної комфортності педагога. Він також дає змогу оптимально вирішувати проблеми атестації працівників, оскільки максимально усуває суб’єктивізм і упередженість оцінок адміністрації школи.

Для визначення професійного рівня вчителя, ефективності його діяльності можна застосувати такі форми моніторингу:

  • анкетування та самотести (виявлення суб’єктів орієнтування вчителя під час вирішення професійних питань);

  • карта відстеження ефективності уроку (зокрема заповнюють учитель та учні, порівнюють їх);

  • відстеження уроку на діалогічній основі «вчитель-адміністратор».

У системі внутрішкільного управління необхідно здійснювати моніторинг професійного рівня вчителя за такими критеріями, які фіксуються в діагностичній карті:

  • знання нормативних документів;

  • самоосвіта – творчий підхід до вибору способів, методів, прийомів і засобів забезпечення особистісно орієнтованого навчання через зміст його предмета;

  • участь учителя в розробці методик і технологій розвитку навчально-виховного процесу;

  • вміння вчителя змоделювати активну діяльність учня до уроку та на уроці, позакласну роботу з предмета;

  • ведення шкільної документації (поурочні плани, ведення класних журналів, виконання навчальної програми та дотримання єдиного орфографічного режиму);

  • вміння вчителя підтримувати життєдіяльність школи;

  • виконавська дисципліна;

  • робота з батьками та виконання громадських доручень.

Для оперативного реагування на різноманітні ситуації, які виникають в ході навчально-виховного процесу, створено новий інструмент – моніторинг якості освіти, що передбачає безупинне, тривале спостереження за навчальним процесом й управління ним.

Показниками якості процесу є:

- зміст освітнього процесу;

- стан викладання базових дисциплін за новими навчальними програмами;

- ефективність психологічного забезпечення навчально- виховного процесу;

- рівень розвитку виховних систем;

- стан впровадження освітніх інновацій.

Аналіз показників якості навчального процесу дозволяє оцінити рівень викладання певного предмета в кожному класі й в цілому по школі. Результативність відображається в рейтингу предметів та рейтингу рівня навченості учнів, рейтингу учителів за підсумками навчальних періодів. З тієї ж бази даних (оцінки за підсумками навчальних періодів, за підсумками контрольних зрізів) вибудовується рейтингова таблиця вчителів з урахуванням розподілу предметів по шкалі труднощів, рейтинг учителів по групах предметів. Інформація отримана в такий спосіб використовується для стимулювання діяльності вчителя, спонукає його працювати на кінцевий результат– рівень «резервних» знань учня. Порівняння результатів змінює мету роботи вчителя (Додаток 3).

Адміністрація, виходячи з аналізу результатів рейтингу учнів і рейтингу вчителів за кілька періодів, має можливість більш якісно і цілеспрямовано організувати внутрішньошкільний контроль і роботу з надання методичної допомоги вчителю.

Показниками результату моніторингу якості освіти є (Додаток 4):

- стан здоров'я, фізичного розвитку учнів та учителів;

- адаптація учня в школі;

- якість проведення, інтерпретації результатів моніторингових досліджень;

- результативність профільного навчання;

- якість освіти профільних класів;

- результативність школярів у Всеукраїнських учнівських олімпіадах з базових дисциплін, конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт МАН;

- національні дослідження навчальних досягнень учнів (у т.ч. зовнішнє оцінювання);

- успішність вступу випускників у ВНЗ;

- професійна компетентність педагогів;

- якість освітньої діяльності вчителів із окремих предметів.

Аналізуючи результати моніторингу якості освіти адміністрація школи виділяє групу вчителів, що потребує посиленого контролю або методичної допомоги. Встановлення виду допомоги допомагає моніторинг професійної компетентності вчителя:

1. Вивчення створених умов для реалізації особистісно орієнтованого підходу у навчанні.

2. Вивчення ефективності реалізації особистісно орієнтованого підходу у навчанні

3. Аналіз результативності навчання з позицій особистісно орієнтованого підходу.

4. Загальний аналіз ефективності діяльності вчителя:

а) виявлення готовності вчителя до здійснення навчального процесу;

б) визначення змістовності педагогічної діяльності;

в) визначення загальної результативності педагогічної діяльності.

5. Визначення самооцінки комфортності вчителя в школі.

6. Аналіз причин, що впливають на якість роботи вчителя (позитивні та негативні результати).

7. Вивчення соціально-психологічного клімату в педагогічному колективі.

8. Визначення рівня психологічної компетентності педагогів.

9. Визначення моделі спілкування педагога.

10 Визначення рівня педагогічної діяльності з питання формування в учнів навичок здорового способу життя.

Відомо, що однією із актуальних управлінських проблем у школі є керівництво професійним ростом педагогів, створення умов для творчого розвитку кожного вчителя. Плануванню роботи з педагогічними кадрами передує робота, зв'язана з з'ясуванням професійних проблем, що виникають у будь-якої групи вчителів школи. Для виявлення існуючої проблеми, а також шляхів допомоги вчителеві у подоланні труднощів аналізуються результати аналізів відвіданих уроків і анкети по визначенню рівня готовності вчителі до участі в сучасному навчально-виховному процесі. Вся інформація надходить у результаті перерахованих вище методів діагностики (рейтинг учнів, контрольні зрізи, рейтинг учителя, якість викладання, психологічний аналіз уроку) та служить достатнім матеріалом для моніторингу професійної майстерності педагога.

Свій відбиток на результати процесу навчання накладає психологічний клімат школи, психологічні умови навчання. Сприятливі психологічні умови у процесі підвищення інтелектуального рівня учнів створює психологічна служба.

Для конструювання своєї діяльності по виконанню соціального замовлення школи психологи проводять систематичний моніторинг психологічного комфорту в школі, класі, на конкретному занятті.

Педагоги шукають шляхи розв'язання проблем на семінарах, вносять пропозиції щодо форм професійного навчання, тобто прагнуть визначити шляхи подолання нижнього щабля успішності. Вони, як і учні, намагаються досягти вищого показника якості знань, оскільки він демонструється для учнів, учителів, батьків, а це вже рейтинг учителя.


















    1. Технологічний аспект шкільного моніторингу

Запровадження моніторингу в управлінську практику відбувається в такій послідовності:

1. Формування мети і цілей моніторингу (навіщо потрібно його проведення, що дослідження може виявити для покращення освітньої діяльності). Даний етап передбачає визначення критеріїв, показників, індикаторів якості вимірювання.

2. Добір інструментарію для проведення моніторингу (цілеспрямований вибір анкет, тестів, методик, карт спостережень тощо).

3. Організація дослідження (складання плану, визначення терміна проведення і реалізація дослідження у спланованому режимі, визначення відповідальних осіб, використання інструментарію).

4. Збирання даних, тобто результатів заповнення анкет, виконання тестів, проведення спостережень за обраними методиками.

5. Оброблення та аналіз даних (може проводиться за допомогою математичної статистики, кореляційного або факторного аналізу, а також передбачає описове пояснення).

6. Вироблення рекомендацій на основі інтерпретованих даних для вдосконалення досліджуваного явища.

7. Корекція - внесення певних змін під час навчального процесу на основі запропонованих рекомендацій.

8. Контроль – фіксування правильного виконання вироблених рекомендацій.

9. Висвітлення результатів моніторингу на семінарах, педагогічних радах та урахування у подальшому плануванні й програмуванні освітньої діяльності.

Для усунення виявленої проблеми у навчально-виховному процесі, рекомендується організувати етапи вирішення проблеми, а саме:

1.Усвідомлення проблеми (наявність її).

2. Визначення проблеми (у чому її сутність; прогноз бажаного результату та терміну вирішення).

3. Очікування результатів (позитив, негатив, супутні перешкоди).

4. Обмеження можливостей (брак часу, ресурсів, можливостей).

5. Збирання інформації про можливі варіанти вирішення проблем.

6. Вибір найоптимальнішого варіанту вирішення проблеми.

7. Упровадження рішення.

8. Оцінка результату.

9. Нова проблема.

Ефективність досягнення очікування результатів залежить від міри мотивації, відкритості й доступності інформації; у свою чергу, рівень мотивації зменшується, якщо результат не відповідає затраченим зусиллям.

Для успішного впровадження моніторингу в закладі освіти необхідно:

  • створити ціннісно-мотиваційне поле для реалізації ідеї моніторингу якості освіти;

  • відпрацювати технологію моніторингу якості освіти на рівні навчального закладу;

  • впровадити основні блоки інформаційного забезпечення моніторингу якості освіти;

  • відпрацювати процедуру одержання діагностичної інформації про результати навченості, стану здоров'я учнів, професіоналізму педагогічних кадрів,

  • щорічно збирати й аналізувати відомості про стан якості основних видів діяльності й результати роботи як у цілому по школі, так і по окремих методичних об'єднаннях, класах;

  • здійснювати аналіз результатів впливу інноваційних процесів, що відбуваються в школі, на якість освіти;

  • створити банк даних за результатами моніторингових досліджень якості освіти;

  • спостерігати за особистісними досягненнями педагогічних працівників і учнів та впливати на їх зростання.

Безперечно, вибір досліджуваної проблеми здійснюється адміністрацією школи директором чи його заступниками (Додаток 5). Обов’язковим є формулювання мети та гіпотези дослідження, визначення обов’язків членів творчої групи. Формулювання та уточнення мети дає можливість правильно обрати об’єкт дослідження (успішність учнів з певного предмета, системність роботи класного керівника, професійна компетентність учителя тощо).

Важливо усвідомити, що якісний результат, якого прагнуть учасники дослідження, залежить від урахування комплексу умов та системності в організації роботи. Творча група у контексті цілеспрямованого дослідження обирає інструментарій відповідно до поставленої мети. За допомогою дібраного діагностичного матеріалу психолог або вчитель проводить дослідження (анкетування, тестування, спостереження тощо), а також збирає дані для подальшого їх оброблення та інтерпретації. Оформлені в аналітичному описі (звіті-поясненні отриманих кількісно-якісних даних) результати повинні містити графічні ілюстрації, таблиці, малюнки тощо.

На основі аналітичного звіту психолог, (учитель чи заступник) під уважним керівництвом директора навчального закладу складають рекомендації (методичного, психологічного чи комплексного характеру).

Важливим є вирішення питання: ким і в який спосіб буде проводиться корекція та контроль за впровадженням рекомендацій. Моніторинг вважається проведеним після підготовлення звіту про проведену роботу. На основі його обговорення, оприлюднення складається план подальшого розвитку навчального закладу.

Моніторинг в освітньому закладі дає можливість на ранніх етапах з’ясувати причини, які сповільнюють навчально-виховний процес, а також дозволяє адміністрації навчального закладу самостійно формулювати і вирішувати освітні проблеми.







ВИСНОВКИ

Моніторинг як педагогічна технологія дозволяє не лише
систематизувати інформацію, але і може стати дійсним механізмом матеріального заохочення педагогічного складу, що працює ефективно в режимі розвитку. Високі показники педагогічної діяльності можуть також служити підставою для підвищення кваліфікації працівника.

Управлінська діяльність закладом освіти на підставі моніторингу має свої особливості та вимагає серйозної підготовки і створення відповідної інформаційної системи.

За результатами моніторингу якості знань адміністрація школи визначає:

      • реальний стан навчального процесу за основними показниками та динамікою його змін протягом досліджуваного періоду;

      • проблемні питання в роботі педагогічних працівників;

      • рівень знань учнів школи, вплив шкідливих факторів, шляхи їх усунення;

      • необхідні управлінські рішення щодо підвищення якості навчально-виховного процесу.

Крім того, результати моніторингу дають підстави для організації коригувальної роботи як з учнями, так і з учителями.

Отже, проведення освітнього моніторингу стимулює позитивні перетворення та вмотивовує учасників навчально-виховного процесу до якісних змін. Внаслідок цього відбувається:

      • коригування та координація діяльності всіх учасників процесу;

      • удосконалення всіх планів школи щодо організації і здійснення навчального процесу з метою підвищення його якості;

      • підвищення рівня вдосконалення, самовдосконалення й самоорганізації учасників навчально-виховного процесу;

      • удосконалення взаємовпливу та взаєморозуміння на рівнях: батьки - учень - учитель - адміністрація; адміністрація - учитель - учень;

      • динамічний розвиток мотивації учасників навчально-виховного процесу до підвищення якості знань тощо.

Якщо аналіз навчальних досягнень проводиться систематично, то створюються умови для порівняльного аналізу. Як параметри порівняння можуть бути обрані: рівень особистих навчальних досягнень за різними темами; рівень сформованості навчальних умінь учня в різних періодах навчання (на початку року, на кінець першого семестру, на кінець року тощо); рівень засвоєння знань учнями певного класу протягом кількох років; результати тематичного оцінювання учнів класу протягом року.

Підсумовуючи сказане, варто наголосити, що моніторинг в освіті - це сучасний механізм управління якістю освіти. За його допомогою можна відстежувати та своєчасно коригувати будь-який процес в освіті. Але при цьому слід пам'ятати, що тільки той учень, який чітко уявляє мету свого навчання, може бути вмотивований до свідомих дій, спрямованих на позитивну динаміку якісного зростання, а той вчитель, який зацікавлений в результаті, буде постійно працювати над своїм професійним рівнем, буде самоудосконалюватись, запроваджуватиме ефективні методики навчання та виховання, і тільки тоді він надаватиме такі послуги учням, які б задовольнили б потреби сьогодення. На мою думку, це і є обов'язкова умова забезпечення якісного освіти в умовах загальноосвітньої школи.





















ЛІТЕРАТУРА

  1. Боднар О.С. Моніторинг та експертна оцінка залишкових знань учнів // Моніторинг у ЗНЗ. – 2007. - №1.

  2. Грищенко Л. Застосування моніторингових досліджень в управлінні якістю освіти навчального закладу // Управління школою. – 2006. - №4.

  3. Дударенко Л. Подолання труднощів адаптаційного періоду учнів 5 класу// Директор школи. – 2006. - №10-11.

  4. Козак. Л. Рейтингове оцінювання діяльності шкіл за підсумками
    навчального року //Директор школи. – 2006. - №6, С. 11 -13.

  5. Локшина О.І. Моніторинг якості освіти: світові досягнення та українські перспективи /. – К. : “К. І. С.”, 2004. – 128 с

  6. Лукіна Т. Моніторинг якості освіти (теорія і практика) // Директор школи. Бібліотека «Шкільний світ», 2006.

  7. Лунячек В.Е. Управління загальноосвітнім навчальним закладом з використанням комп’ютерних технологій. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук. К., 2002, 304 с.

  8. Моніторинг у ЗНЗ / Упорядник М. Голубенко. – К.: Шкільний світ, 2007. – 128 с.

  9. Приходько В.М. Моніторинг якості освіти і виховної діяльності навчального закладу. – Х.: Основа , 2007.

  10. Проект «соціологічне забезпечення моніторингу якості освіти» // Завуч. – 2004. - №4(190), с. 17-18.

  11. Радченко А.Є. Рейтингова система ефективності методичної діяльності на підставі моніторингу //Управління школою. – 2005. - №6, С. 28-34.

  12. Холод О.В. Рейтингове оцінювання навчальних досягнень учнів з профільних предметів. // Завучу усе для роботи. – 2009. - №24




















Додаток1. Анкета для батьків учнів 9-х класів «Профільні і професійні інтереси»

Шановні батьки! Ваш(а) син (дочка) закінчує 9-й клас. Йому (їй) належить прийняти рішення про вибір подальшої дороги здобування освіти. Для надання кваліфікованої допомоги в цьому питанні необхідно об'єднати зусилля школи і сім'ї. Відомості, отримані від Вас, послужать здійсненню цієї мети.

1. Як Ви оцінюєте загальний стан здоров'я своєї дитини?

а) задовільне; б) незадовільне.

2. Які шкільні предмети легко даються Вашій дитині (швидко «схоплює», витрачає мало часу на підготовку і отримує гарні оцінки)?

3. Назвіть шкільні предмети, у вивченні яких Ваша дитина зазнає найбільші труднощі.

4. Якщо у Вашої дитини є невдачі у навчанні, то що є причиною на Ваш погляд:

а) складність матеріалу, б) відсутність здібностей,

в) небажання вчитися, г) погані взаємини з учителями,

д) погані взаємини з товаришами, є) інше (вкажіть) ?

5. Яку дорогу здобування освіти Ви рекомендуєте дитині після 9-го класу?

а) продовжити вчення в 10 класі даної школи;

б) поступити в професійно-технічне училище;

в) поступити в технікум (коледж, спеціальне училище).

6. У нашій школі пропонуються наступні профілі вчення. Який з них Ви рекомендували б своїй дитині?

а) математичний; б) біолого-хімічний; в) історичний

7. Чому Ви вибираєте саме цей профіль?

8. Чи співпадає Ваша рекомендація з думкою Вашої дитини ?

а)повністю співпадає; б) в основному співпадає; в) не співпадає.

9. Чи займається ваша дитина з репетитором ?

а) так; б) ні; в) важко знайти репетитора; г) не вважаю за потрібне.

10. Що, на Вашу думку, потребує вдосконалення або змін у процесі впровадження профільного навчання?

Анкета для учнів 9-х класів «Профільні і професійні інтереси»

 1.Який профіль навчання Ви обрали б у 10-му класі ?
 а)суспільно-гуманітарний,  б) математичний, 

в) біолого-хімічний,   г) інший (який саме?)
2. Чи доцільне, на Вашу думку, запроваджене профільне навчання в загальноосвітньому навчальному закладі?
 а)так, б) ні, в) загальноосвітнього навчання досить,
 г) завжди повинен бути вибір 
3. Що стало вирішальним фактором у виборі профілю навчання?
 а) бажання задовольнити свої інтереси і розвинути нахили,
 б) бажанням підготуватися до вступу в ВНЗ вибраного профілю,
 в) бажання отримати допрофесійну підготовку, г) інше (що саме?)
4. Що впливає на Ваше рішення відносно вибору профілю навчання?
 а) рішення прийнято самостійно,б)обговорення у сімейному колі,
 в)  рекомендації вчителя, класного керівника, дирекції школи,
г) поради друзів та однокласників, д) інше (що саме?)___________
5. Чи відповідає профіль навчання напрямку до профільної підготовки, яку Ви отримали?
 а) так,  б)ні, в) я не отримав(ла) допрофільної підготовки 
6.Чим Ви плануєте займатися після закінчення школи?
 а) навчатися у ВНЗ, б) навчатися у технікумі, коледжі,
 г) працювати, д) інше (що саме?)________________________
7. Чи володієте Ви інформацією про наявність вищих навчальних закладів, які функціонують у регіоні та умови вступу до них?
 а) так,  б) ні,  в) частково
8. Чи володієте Ви інформацією про попит на певні категорії фахівців на місцевому ринку праці? 
 а) так,  б) ні,  в) частково
9. З яких джерел Ви отримуєте інформацію про попит на певні категорії фахівців на місцевому ринку праці?
 а) Інтернет, б) дні відкритих дверей у ВНЗ, в) інше (саме?) ____

10. Що, на Вашу думку, потребує вдосконалення або змін у процесі впровадження профільного навчання?

Додаток 2. Результати учнівського моніторингу



Додаток 3. Рейтинг предметів та рейтинг рівня навченості учнів

Додаток 4. Результати моніторингу якості освіти

Додаток 5. Моніторингові дослідження Костопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4 у 2016-2017 навчальному році


№

з/п

Назва моніторингу (моніторингового дослідження)

Мета моніторингового дослідження

Термін проведення

Де слухались результати

1

Моніторинг вступу до ВНЗ та працевлаштування учнів 11-х класів

Забезпечення державного стандарту якості освіти та задоволення потреби в здобутті якісної освіти

Вересень

2016р.

Батьківські збори у 9-АБ кл.

Жовтень 2016р.

2

Моніторинг процесу адаптації та готовності учнів 1-х класів

Вивчення пристосування учнів 1-х класів до умов та вимог нового середовища

Жовтень

2016р.

Засідання ШМО

Нарада при директорові

Листопад 2016р.

3

Моніторинг процесу адаптації учнів 5-х класів

Вивчення процесу адаптаціїучнів 5-х класів до умов середньої школи

Жовтень

2016р.

Консиліум

Жовтень 2016р.

4

Моніторинг інтересів учнів у допрофільних класах. Анкетування учнів «Ваша майбутня професія»;

Анкетування батьків «Майбутня професія моєї дитини»

(9-АБ класи)

Забезпечення альтернативних можливостей для одержання освіти відповідно до індивідуальних потреб і здібностей.

Жовтень

2016р.

Березень

2017р.

Педагогічна рада.

Жовтень

2016р.

Березень

2017р.

5

Проведення дослідження щодо формування навичок здорового способу життя

(5-7 класи)

Визначення сформованості навичок в учнівському середовищі


Жовтень

2016р.

Нарада при директорові


6

Проведення дослідження щодо виявлення насильства.

(5-7 класи)

Визначення проблем насильства в школі, сім’ї, в позашкільному середовищі

Листопад 2016р.

Нарада при директорові


7

Моніторинг результативності участі у конкурсах та предметних олімпіадах.

Визначення ефективності діяльності вчителів з підтримки та розвитку потенційних можливостей і здібностей учнів

Грудень

2016р.

Педагогічна рада.

Січень 2017р.

8

Проведення дослідження щодо виявлення наркотичного узалежнення.

(8-11 класи)

Визначення проблем наркотичного узалежнення в школі, сім’ї, в позашкільному середовищі

Грудень

2016р.

Педагогічна рада.

Січень 2017р.

9

Моніторинг стану відвідування батьків та осіб, що їх заміняють, навчального закладу

Виявлення рівня співпраці класного керівника з батьківською громадськістю

Грудень

2016р.,

квітень 2017р.

Нарада при директорові

10

Моніторинг рівня навченості учнів 2-11 класів (оцінювання за І семестр)

Діагностика стану навчально-виховного процесу, виявлення недоліків. Підвищення відповідальністі педагогів за якість знань учнів.

Січень

2017р.

Педагогічна рада.

Січень 2017р.

11

Моніторинг інтересів учнів у допрофільних класах.

Анкетування батьків «Ким я бачу свою дитину».

(8-АБ класи)

Забезпечення альтернативних можливостей для одержання освіти відповідно до індивідуальних потреб і здібностей.

Лютий

2017р.

Нарада при директорові

12

Моніторинг рівня вихованності

Виявлення рівня вихованості учнів.

Квітень 2017р


13

Моніторинг відсоткового складу основних захворювань учнів 1-11 класів

Вивчення факторів ризику хронічних за­хворювань.

Заповнення паспортів здоров'я.


Травень 2017р.

Загальношкільні батьківські збори.

Червень 2017р.

14

Моніторинг рівня навченості учнів 2-11 класів (річне оцінювання )

Визначення результатів навчання і його корекцію, відповідно до стану засвоєння знань і умінь

Травень

2017р.

Педагогічна рада

15

Моніторинг навчальних досягнень учнів профільних класів

Визначення якості засвоєння навчального матеріалу учнями, що навчаються у профільних класах

Січень 2017р.,

травень 2017р.

Педагогічна рада





Для нотаток
































































































2