Способи виконання вправ та методи організації на уроках фізичної культури
Результати педагогічного процесу у фізичному вихованні залежить від якості учбової і виховної роботи, яка проводиться на уроці фізичної культури. Це досягається послідовним вирішенням задач, які лежать в основі кожного уроку.
Освітні задачі вирішуються в процесі навчання дітей фізичними вправами шкільної програми з фізичної культури. Послідовне вирішення освітніх задач приводить до систематичного, міцного і повного засвоєння всього учбового матеріалу програми.
Для вирішення одних освітніх задач потрібно декілька уроків (серії уроків), а для вирішення інших одного уроку. До освітніх задач відносяться також задачі, які допомагають дітям отримувати знання про фізичну культуру і спорт, збереження здоров'я, режимі дня, правильному диханню при виконанні фізичних вправ, про загартування та інше. Вирішення освітніх задач йде паралельно з рішенням виховних і оздоровчих.
На уроках фізичної культури вирішуються задачі розвитку фізичних якостей: сили, бистроти, спритності, витривалості, гнучкості. Правильно побудовані і проведені уроки фізичної культури, у відповідних спортивних костюмах і взутті, необхідні санітарно- гігієнічні умови, уроки на відкритому повітр і – все це сприяє вирішенню оздоровчих задач.
Урок фізичної культури є педагогічним процесом, де обов'язково повинні ставитися і вирішуватись виховні задачі. На уроках виховується увага, дисципліна, воля, акуратність, а також почуття дружби, цілеспрямованості, самостійності.
За вирішенням освітніх задач уроки поділяються на типи: вступні уроки, уроки вивчення нового матеріалу, уроки повторення і закріплення техніки, контрольні, змішані, у яких у різних співвідношеннях вирішується декілька задач.
Для організації учнів на уроках фізичної культури застосовують методи: фронтальний, груповий, індивідуальний. При організації уроку фронтальним і груповим методами завдання можна виконувати різними способами: одночасно усім класом, або групою, почергово (по одному, два, групою), по змінам.
Метод колового тренування застосовується тільки для вирішення задач фізичного розвитку.
Урок фізичної культури є самим складним за організацією і управлінням.
Для кваліфікованого управління освітнім процесом необхідно знати,продумати і засвоїти цілу систему управління, з'ясувати взаємообумовленість таких двох сторін у процесі навчання як зміст діяльності вчителя, так і діяльність учнів.
Побудову шкільного уроку фізичної культури визначають:
1. Вік і підготовленість учнів.
2. Реальні умови проведення уроку (місце, інвентар, температура, час проведення).
3. Тип уроку, його задачі.
4. План уроку.
5. Педагогічний досвід учителя, його теоретична і практична підготовленість.
6. Місце уроку в учбовому році і в системі уроків.
При збереженні загальноприйнятої трьохчасної структури і збереженні типових задач частин уроку, необхідно застосовувати різноманітні варіанти побудови уроку.
Керівною установкою повинно бути: логіка розвертання і протікання фізіологічних і психологічних процесів, доцільний взаємозв'язок учбових задач, цілеспрямованість застосування засобів і методів організації учбового процесу. Якість і ефективність уроку визначається активністю самих учнів, тобто їх діяльністю.
Діяльність учнів включає в себе:
організацію своєї уваги для засвоєння керівної інформації учителя, його зауважень, допомоги товаришів;
спрямованість їх уваги на показ вправ;
безпосереднє виконання вправ;
самоконтроль і самоперевірку своїх дій;
обговорення з учителем і товаришами питань, які виникають при вирішенні задач уроку;
саморегуляцію емоційних проявів.
На відміну від інших, урок фізичної культури відрізняється труднощами організації навчальної діяльності учнів в умовах залу і спортивних майданчиків. Для організації учнів на практиці користуються:
1) елементарними способами управління;
2) різними способами виконання учнями вправ;
3) методами організації їхньої діяльності.
Елементарні способи управління – це шикування і перешикування для спільних дій, показу і виконання вправ; перехід від одного місця занять до іншого; розпорядження для виконання окреми завдань щодо обслуговування занять; індивідуальні завдання під час засвоєння впра і виховання фізичних якостей.
Серед способів виконання вправ розрізняють одночасний, почерговий, поточний, поперемінний і позмінний.
Одночасне виконання вправи, коли учні одночасно виконують одне або різні завдання, може бути пов’язане із завданнями в парах, трійках (одні виконують, а інші підтримують, страхують, спостерігають, оцінюють, дають вказівки).
☺ ☺ ☺ ☺ ☺ ☺
☺ ☺ ☺ ☺ ☺ ☺
Почерговий спосіб полягає в тому, що кожен учень починає виконувати вправу тільки після закінчення роботи попереднім, і застосовується переважно на першому етапі навчання.
яма для стрибків
☺
☺☺☺☺☺
За поточного способу кожен учень залучається до роботи перед закінченням виконання вправ попередніми (перкиди на акробатичній дошці, опорний стрибок). Цей спосіб використовується в тимх випадках, коли вправа вже засвоєна і забезпечена належна страховка.
☺
☺☺☺☺☺ ☺ ☺
Досить поширений поперемінний спосіб виконання вправ. Наприклад, під час вивчення метання м’ячика в ціль або передачі м’яча в баскетболі учні стають у дві шеренги обличчям один до одного. Вправа виконується учнями то однієї, то другої шеренги. Цей спосіб виконання вправ дає змогу налагодити взаємонавчання і взаємооцінку учнів. Він може застосовуватися на всіх етапах.
☺ ☺ ☺ ☺ ☺ ☺
↕ ↕ ↕ ↕ ↕ ↕
☺ ☺ ☺ ☺ ☺ ☺
Позмінне виконання вправ («хвилями» по 4-6 і більше учнів) використовується залежно від якості обладнання місць занять, наявності приладів, дрібного інвентаря.
☺ ☺ ☺ ☺ ☺ ☺
↑ ↑ ↑ ↑ ↑ ↑
☺ ☺ ☺ ☺ ☺ ☺
Наявність елементарних способів управління учнями і способів виконання ними завдань дає змогу найбільш ефективно використовувати методи організації діяльності учнів.
У практиці роботи застосовуються фронтальний, груповий та індивідуальний метод організації.
Суть фронтального методу полягає в тому, що всі учні класу водночас залучаються до виконання одногго завдання. Він доцільний під час ознайомлення учнів із новим матеріалом, розучуванні порівняно простих вправ, що не потребують особливої страховки і допомоги, а також під час вдосконалення добре засвоєних вправ. Максимальне охоплення учнів руховою діяльністю дає змогу досягти високої щільності занять. Він є основним в організації фізичного виховання молодших школярів.
☺☺☺☺☺☺☺☺☺☺☺☺☺☺
Під час поглибленого розучування складних вправ часто використовують груповий метод, що дає змогу краще дозувати навантаження, спостерігати за виконаням завдань учнями, виправляти помилки. Однак варто пам’ятати: застосування цього методу призводить до помітного зниженя моторної щільності уроку. Тому якщо на уроці не використовуються багатопропускні прилади, а його зміст вимагає великих перерв між виконанням окремих спроб, такі часові проміжки знижують робочу установку і функціональну готовність до чергових зусиль. Груповий метод дозволяє певною мірою індивідуалізувати процес фізичного виховання за рахунок диференціації методів, засобів та інтенсивності навчальної діяльності відносно рівня підготовленості окремих груп учнів.
☺☺☺☺☺☺☺ 1 група
☺☺☺☺☺☺☺ 2 група
Суть індивідуального методу організації навчальної праці школярів полягає в тому, що окремі учні, отримавши те чи інше завдання, повинні тут же самостійно його виконувати. Цей метод підходить більше старшокласникам; може використовуватись у всіх частинах уроку і дає змогу застосовувати доступний кожному темп засвоєння вправ, запропонувати найраціональнішу індивідуальну послідовність навчання і потрібні підготовчі вправи.
☺ ☺ ☺ ☺ ☺ ☺ ☺