Організація та методика проведення рухливих ігор на уроках та в позаурочний час

Організація та методика проведення рухливих ігор на уроках та в позаурочний час

Використання рухливих ігор та естафет на уроках фізичної культури, перервах, позаурочний час, має важливе значення у виконанні оздоровчих, освітніх та виховних завдань уроку.

Важливо, щоб ігри та естафети поєднувалися з іншими вправами. Після бігу на короткі дистанції можна провести естафету. Але слід пам’ятати про дозування естафети для розвитку спритності та швидкості. За тривалого виконання розвиток швидкісних фізичних якостей перейде у розвиток витривалості. Також після бігу можна провести рухливу гру, орієнтовану на метання, передачу м’яча, силу руху тощо. Після вправ на метання доцільно провести гру, естафету з бігом, стрибками.

Рухливі ігри на уроках фізичної культури використовуються для розв’язання освітніх, виховних і оздоровчих завдань відповідно до вимог програми.

Вибір гри залежить від педагогічних завдань певного уроку. За своїм змістом і навантаженням гра повинна відповідати матеріалу, який проходять на уроці. Після вправ, які потребують складної координації і напруження уваги, слід застосовувати ігри, які не потребують концентрованої уваги, з рухами середньої та малої інтенсивності. Не рекомендується після ігор з бігом та стрибками проводити вправи, які потребують точних рухів і збереження рівноваги.

Рухливі ігри на уроках фізичної культури посідають значне місце, особливо в 1-4-х класах. У програмі 5-8-х класів вони поступаються основним місцем гімнастиці, легкій атлетиці та спортивним іграм.

Рухливі ігри на уроках фізичної культури використовуються для розв'язання освітніх, виховних і оздоровчих завдань відповідно до вимог програми.

Щоб ефективно використати рухливі ігри для всебічного фізичного розвитку учнів, їх необхідно планувати на уроках фізичної культури в початкових класах упродовж усього навчального року, враховуючи пору року і завдання, що стоять перед учителем у кожному навчальній чверті.

Під час планування навчального матеріалу слід керуватися переліком ігор, що визначені програмою з фізичної культури конкретно для кожного класу. На початку І семестру треба планувати більш легкі ігри за видами рухів, правилами та стосунками між гравцями. Нові ігри, в основному, розучуються наприкінці І семестру. У ІІ семестрі закріплюються та ускладнюються ігри, в які учні грали упродовж навчального року.

Починаючи з 5-го класу, в І семестрі основним навчальним матеріалом є легкоатлетичні вправи і спортивні ігри. У зв'язку з цим слід планувати рухливі ігри, що сприяють удосконаленню і закріпленню певних легкоатлетичних вправ та елементів спортивних ігор. У цей період проводять ігри з бігом на швидкість, стрибками, подоланням перешкод, метанням і ловлею м'яча тощо. У зв'язку з тим, що уроки проводяться на спортивному майданчику, до плану слід включати ігри, які потребують більшого простору («Хто далі кине», «Розвідники», естафети з бігом на швидкість, з передачею і ловлею м'яча).

В зимовій період плануються ігри, які можна проводити в приміщенні. Враховуючи, що в цей час основним навчальним матеріалом є гімнастика, слід проводити ігри, в яких удосконалюються навички рівноваги, орієнтування в просторі, лазіння тощо.

Залежно від завдань і характеру гри, її фізіологічного та емоційного навантаження, складу учнів, вона може бути включена в усі етапи уроку.

У підготовчій частині уроку слід проводити ігри невеликої рухливості і складності, які сприяють зосередженню уваги учнів. Найхарактернішими видами рухів для цих ігор є ходьба і біг з нескладними додатковими завданнями («До своїх прапорців», «Слухай сигнал», «Швидко по місцях» та ін.).

Не рекомендується проводити у підготовчій частині ігри великої рухливості, оскільки значне збудження, викликане ними на початку уроку, може негативно вплинути на дисципліну учнів та на подальший хід уроку.

Педагогічні завдання, що стоять перед іграми в основній частині уроку, різноманітні: сприяти засвоєнню і вдосконаленню техніки рухів, наприклад, передачі та ловлі м'яча, розвитку фізичних якостей (швидкості, сили, витривалості, спритності (Додаток А)), удосконаленню окремих елементів техніки і тактики спортивних ігор.

У заключній частині уроку слід використовувати ігри незначної та середньої рухливості з простими рухами, правилами та організацією. Вони сприяють активному відпочинку після інтенсивного навантаження в основній частині, доброму, піднесеному настрою дітей в кінці уроку. До таких ігор належать: «Відгадай, чий голос», «Хто підходив», «Клас, струнко!» та ін.

Організація і проведення рухливих ігор в позаурочний час

Головною функцією позаурочних форм занять є створення найсприятливіших умов для виховання звички до систематичних занять, і, як наслідок, сприяння запровадженню фізичної культури в побут народу. На позаурочних заняттях закріплюються і вдосконалюються засвоєні на уроках фізичної культури вправи, набуті знання. Інакше кажучи, шкільними уроками фізичне виховання не обмежується.

Уроки є лише початком всієї складної системи цього процесу, який передбачає заняття протягом шкільного дня, позакласну і позашкільну фізкультурно-спортивну й оздоровчу діяльність. Підвищення результативності системи фізичного виховання у школі значною мірою залежить від правильної організації всіх заходів. Вони повинні бути узгоджені під час планування зі змістом уроків фізичної культури, сприяти засвоєнню навчального матеріалу, передбаченого програмою (перспективним планом). Отже, всі форми фізичного виховання об'єднуються спільною метою, завданнями. Кожна з них, сприяючи розв'язанню загальних завдань, вирішує і специфічні. Ось чому для оптимального розв'язання всіх завдань фізичного виховання варто практикувати різноманітні форми занять шляхом запровадження фізкультурно-оздоровчих заходів у режимі дня, широкого залучення учнів до занять спортивних секцій і гуртків, популяризації додаткових факультативних занять, відродження масових спортивно-художніх свят і днів здоров'я, різноманітних змагань і конкурсів, створюючи для цього необхідні умови.

Особлива увага в позаурочних заняттях повинна звертатися на реалізацію школярами в повсякденному житті знань, умінь і навичок, набутих на уроках. Це корисно й учням, що активно займаються спортом в ДЮСШ, де заняття мають вузькоспрямований (спеціалізований) характер. На жаль, ця категорія дітей часто зовсім випадає з поля зору колективу.

Рухливі ігри на перерві

Рухливі ігри в режимі навчального дня застосовуються на великих перервах, особливо для дітей молодшого шкільного віку. Весною і восени вони проводяться на спортивному майданчику або пришкільному подвір'ї, зимою – в коридорі або добре провітреному залі.

Навіть якщо учні самостійно проводять гру, необхідний контроль з боку чергового вчителя або учнів старших класів. Під час перерв також можуть проводитися ігри, які організовуються вчителем фізичної культури. У таких іграх діти беруть участь добровільно. Ігри, що проводяться на перервах, мають бути добре знайомі дітям, нескладні за своєю організацією та правилами, не перевтомлюючи й надмірно не збуджуючі.

З учнями середніх класів рекомендується проводити ігри з співами або відгадуванням, ігри-атракціони, в яких беруть участь один-два учні, а решта є активними спостерігачами. Проводяться ігри з почерговою участю гравців («Заєць без лігва», «Вільне місце» та ін.). Бажано одночасно організувати кілька ігор у різних місцях, щоб у них змогла взяти участь більша кількість учнів. Ігри необхідно закінчувати за 3-4 хв. до дзвоника на урок.

Рухливі ігри в групах продовженого дня

У групах подовженого дня треба привчати дітей чергувати розумову і фізичну діяльність, раціонально будувати режим життя, суворо дотримуватися гігієнічних вимог, зміцнювати здоров'я, покращувати свій фізичний стан, готуватися до майбутнього дорослого життя.

Організацію спортивної години треба розглядати в тісному взаємозв'язку з іншими формами занять, їх розміщення в режимі шкільного дня повинно здійснюватися з урахуванням часу проведення години здоров'я, прогулянок, а також прийому їжі та відпочинку.

Організовуючи спортивні години, вчитель прагне до тісної взаємодії з вихователями груп. Для цього створюють методичні об'єднання вчителів, на яких систематично розглядаються питання фізичного виховання. Із вихователями розробляються і розучуються конкретні вправи й ігри, їх ознайомлюють із доступними методами навчання (показ, пояснення, ігровий метод, використання навчальних карток тощо), прийомами дозування навантаження і попередження травм, ознаками втоми. Із цих питань думки висловлює не тільки вчитель, а й усі учасники семінару. Далі – обговорення, питання і відповіді. Корисна форма взаємодії – обов'язкове відвідування уроків фізичної культури вихователями, а занять спортивної години – учителем. Це дає вихователю змогу визначити стан здоров'я і рівень фізичної підготовленості учнів, ознайомитися зі змістом фізичних вправ, що вивчаються, домашніми завданнями, ходом підготовки до наступних масових заходів.

У свою чергу, вчителі фізичної культури надають методичну допомогу вихователям. Із практики роботи груп перших-четвертих класів відомо, що більшість вихователів – учителі початкових класів, які знають зміст програми з фізичної культури, володіють основами методики проведення занять, фізичними вправами і за певної допомоги вчителя-фахівця самі все проводять на належному рівні.

Значно складніше налагодити цю роботу вихователям груп подовженого дня старших класів, оскільки їхніми вихователями є, зазвичай, інші вчителі. Зацікавлений в ефективності спортивних годин, учитель фізкультури складає графік занять груп, вказуючи місце і час їх проведення. Як і під час організації годин здоров'я, варто прагнути до урізноманітнення змісту занять у різні дні тижневого циклу. Бажано, щоб час проведення спортивних годин збігався з часом занять секцій і спеціальної медичної групи. Це дасть змогу одночасно залучити всіх учнів до корисної справи. Щотижня бажано влаштовувати внутрішньо групові та між групові змагання. Програма змагань визначається за домовленістю вчителя, вихователя, учнів. За потреби на допомогу вихователеві готують громадського інструктора-старшокласника. Крім цього, вчитель повинен потурбуватися про забезпечення занять інвентарем і приладами які доповнять те, що має у своєму розпорядженні кожна група.

У багатьох школах (особливо мало комплектних) в одну групу входять учні з різних класів. Зрозуміло, у цих випадках зміст занять і навантаження для них повинні бути різними. Учні, віднесені за станом здоров'я до спеціальної медичної групи і тимчасово звільнені від занять після хвороби, займаються за індивідуальними завданнями вчителя фізкультури. Тренуються учні у спортивній формі. За найменшої можливості заняття проводяться на свіжому повітрі і тільки за несприятливої погоди – у приміщенні (залі).

Особливістю методики занять є те, що вони відбуваються у вільній, невимушеній обстановці і мають ігровий характер. Проте заняття треба чітко організувати, на його початку визначити завдання, провести розминку. Розминка переважно відбувається у вигляді рухливих ігор або естафет зі включенням ходьби, бігу, подолання перешкод, танцювальних та інших підготовчих і підвідних вправ. Тривалість розминки – до 15 хв. Далі (за тривалості заняття 60 хв) біля 25-30 хв відводять на організовану частину під керівництвом вихователя (інструктора), 15-20 хв – на самостійну роботу і 5-8 хв – на завершення у вигляді ігор низької інтенсивності.

Зміст основної організованої частини складають добре засвоєні на уроках вправи в бігу, стрибках, кидках, рухливі ігри, естафети; взимку – лижі, ковзани, санки. Під час самостійної роботи учні виконують завдання щодо засвоєння й удосконалення розучених на уроках вправ. Школярам подобаються прості змагання, конкурси. Вони можуть мати форму завдань: хто швидше пробіжить 25-30м, хто покаже кращий результат зі стрибків у довжину (висоту) з місця чи з розбігу, хто якнайдалі кине м'ячик (сніжку, камінець), хто влучить у ціль. Бажано використовувати й такі види змагань, як біг з обручем (в обручі), скакалкою, стрибки на швидкість і точність. Ці та інші змагання, які організовуються дітьми самостійно у дворах за місцем проживання, дають значний ефект у фізичному вихованні дітей. Цікаві та корисні для школярів спортивні розваги й атракціони (катання на санках, велосипедах, накидання кілець, ігри в кеглі, їзда на самокатах тощо).

Рухливі ігри під час проведення годин здоров’я

Характеризуючи цю форму фізичного виховання, висловлюємо надію, що вона знайде прихильників серед молодих педагогів. Години здоров'я проводяться щоденно після 2-3 уроку і тривають 45 хв, для чого спеціально вивільняється час за рахунок великої перерви та скорочення всіх уроків на 5 хв. Залежно від місцевих кліматичних умов, кількості класів, матеріальної бази, традицій школи вони можуть проводитись і в інший час або через день. Проте в будь-якому випадку проведення годин здоров'я повинно визначатися розкладом занять. Вони організовуються переважно на свіжому повітрі. Години здоров'я доцільно вводити поступово, створюючи необхідні для цього умови.

Бажано, щоб учителі школи були не тільки організаторами, а й активними учасниками годин здоров'я. Організація годин здоров'я покладається на класних керівників і вчителів середніх класів, яким допомагає учнівський актив. Організаційно-методичне забезпечення здійснюють учителі фізичної культури, вони готують керівників занять, консультують їх. Загальне керівництво проведенням годин здоров'я покладається на директора школи і його заступників.

Учні займаються у спортивній формі. Учителі можуть займатися разом з учнями або окремою групою. Проводячи години здоров'я, використовують не тільки власну базу, а й спортивні споруди, розміщені неподалік (незалежно від їхньої відомчої належності). Доцільно створювати і спеціальні найпростіші споруди, стежки здоров'я, смуги перешкод, кросові та лижні траси, тренажерні майданчики тощо. У випадку несприятливої погоди замість годин здоров'я проводять наступні за розкладом уроки.

Раціональне розміщення класів і окремих груп учнів, забезпечення інвентарем, розподіл активу учнів (суддів, інструкторів) для організації та суддівства змагань, ігор та естафет можливі лише за умови чіткого планування усієї роботи. Для цього вчитель складає тижневий графік проведення годин здоров'я, згідно з яким кожен день для кожного класу передбачено новий вид занять, а отже, й місце, що урізноманітнює заняття і посилює інтерес учнів. Можна запропонувати також метод колового тренування: протягом години здоров'я учні кожного класу через певний час змінюють місця занять. Інструктори та судді закріплюються постійно за видом (місцем) занять. Актив інструктується один раз на тиждень (переважно в п'ятницю чи суботу).

Графік вивішується на видному місці (у кутку фізичної культури), що дає змогу всім учням школи за 2-3хв зайняти свої місця, де їх уже чекають інструктори, класні керівники, судді.

Бажано, щоб вихід на заняття починався традиційними позивними і далі супроводжувався музикою. Якщо хтось із класу виявив бажання в цей день займатись іншими вправами, то він іде до місця їх проведення, попередивши про це фізорга класу.

Починаючи з восьмого класу, дівчата і хлопці займаються окремо, але спеціальні ігри для хлопчиків і дівчат доцільно практикувати вже з другого класу. Окремо можуть тренуватися збірні команди школи й учні, віднесені за станом здоров'я до спеціальних медичних груп.

Під час перерв повинні чергувати медпрацівники школи. Окремі, найбільш активні учні, за своїм бажанням можуть займатися індивідуально (з дозволу вчителя фізичної культури). Для проведення ігор часто зводять (особливо в малокомплектних школах) близькі за віком класи (наприклад, шості та сьомі), окремо дівчат і хлопців.

Визначаючи методику проведення фізичних вправ під час годин здоров'я, не слід дублювати методики уроку. Тут не повинно бути заорганізованості, примусу до обов'язкового виконання певних вправ. Навпаки, варто всебічно заохочувати ініціативу і бажання самостійно добирати засоби, приймати рішення. Водночас кожне заняття повинно будуватися з дотриманням закономірностей функціонування організму, щоби не завдати йому шкоди. У плані кожного заняття доцільно передбачити поступове навантаження (перша частина), утримання функцій організму на рівні малої або середньої інтенсивності навантаження (друга частина – основна) і поступовий вихід із робочого стану (третя частина – заключна).

Засобом є матеріал навчальної програми кожного класу. При цьому перевага надається вправам та іграм, які найбільше цікавлять учнів. Наприклад, старшокласники більше люблять народні ігри, кидки м'яча в баскетбольний кошик, гандбольні ворота, удари по футбольних воротах, вправи з гантелями та іншими вантажами, кроси; молодші школярі – ігри та розваги просто неба (наприклад, взимку – спорудження снігових фортець, сніговиків, кидання сніжок, спуск із гірок на санках, хокей).

Під час годин здоров'я рекомендуємо організовувати змагання між класами. Учні переважно самі визначають ті чи ті види занять, готують спортивний інвентар, обладнання, місця занять. Зміст і характер годин здоров'я можуть визначатися поточними завданнями, що розв'язуються школою на кожному конкретному етапі (участь у районних змаганнях, спартакіада "Старти надій", підготовка масових виступів школярів, участь у святах тощо). Методика проведення заняття загалом і окремих його фрагментів повинна забезпечувати найсприятливіші умови для перевірки вміння використовувати фізичні вправи самостійно та сприяти формуванню цього вміння.

У заняттях молодших школярів на самостійні ігри відводять 30-35% часу, а для учнів середнього шкільного віку (у зв'язку з їхнім потягом до самостійності та руховим досвідом) цей час може бути збільшено на 50-70 %.

Спостереження вчителя за ходом ігор повинні дати йому інформацію про ефективність методики його роботи на уроках і викликати роздуми про шляхи подальшого їх удосконалення. Критерієм оцінки ефективності цієї форми фізичного виховання учнів є її вплив на успішність із фізичної культури та інших предметів.

‹

›