Ціль: розширити знання учнів про різдвяні свята;
вдосконалити навички виразного читання;
розвивати інтерес до народних свят і звичаїв;
виховувати почуття любові до свого народу, його обрядів.
Вчитель. Історію свого народу можна пізнати, вивчаючи його звичаї, прикмети. Одним з найзнаменніших і найвеличніших свят є Різдво Христове. В цей час вважалося непристойним співати інших пісень, крім колядок. Наші колядки дуже гарні. Їх колядували і старі і малі. Живуть вони понад дві тисячі років. Сьогодні і ми будемо всі разом колядувати та й з Різдвом всіх вітати.
Свято Різдва дійшло до нас з давніх часів. Всі ми знаємо, що це за свято. Це день, в який народився Ісус Христос. Напередодні Різдва, тобто 6 січня за старим стилем, 24 грудня за новим стилем, нічого не можна було робити, тільки готувати святу вечерю. В цей день повинні були бути всі вдома, всі речі домашнього вжитку також повинні бути в хаті, не можна сваритись, а навпаки треба миритись навіть з ворогами. Коли заходило сонце, господар вносив до хати «дідух»(сніп жита чи пшениці)
То ж просимо завітати до нашої господи.
Господиня. (до чоловіка) Іване, скоро зірка зійде, треба сідати до вечері, а ти ще худобу не обійшов. Та й дідуха треба внести до хати. Не сиди, берися до роботи, бо в мене вже майже все готово.
Господар. Та так файно колядують, що слухав бим та й слухав. Це ж іще рік тому як колядували, заскучив.
Господиня.(жартівливо) А, може, ти торішньої наливки скуштував, - чи міцна іще, - то тебе на спогади потягнуло?
Господар. (ображеним тоном) - Та Господь з тобою, Маріє. Коли ж це таке було, що я до святкової вечері брався за чарку?
Господиня. Ну, йди вже, йди, бо ми знову будемо пізніше всіх вечеряти.
Господар. Усе встигнемо, і буде не гірше, ніж у людей. Романе, Михайле, ходіть допоможете батькові. Ви ж уже в нас дорослі. А ти, Веронічко, з бабусею допоможіть мамі вечерю докінчити, та й будемо з Божою поміччю розпочинати.
(господар з хлопцями виходить, Веронічка з бабусею підходять до матері)
Дочка. Мамочко , що тобі допомогти? Ми з бабусею швидко впораємось.
Мама. Дякую, помічники мої дорогі. Вечеря готова. Зараз будемо подавати на стіл.
Дочка. Мамочко, а чому свята називаються Різдвяними?
Мама. Ати попроси бабусю. Поки хлопці з батьком обійдуть худібку та принесуть дідуха і сіна в хату, вона тобі встигне розповісти дещо про сьогоднішнє свято.
Дочка. Розкажіть, бабусю, розкажіть. Ну, будь ласка.
Бабуся. Ну, гаразд. Сідай сюди та й слухай.
(сідає на стілець і кладе голову бабусі на коліна)
Колись давно в місті Вифлеємі у Діви Марії народився синочок- Ісус. Коли він народився, на небі засіяла ясна зірка. Гінці ходили від хати до хати, сповіщати веселу новину. На землю зійшла благодать.
Ісус заходив в кожну хату, в кожну родину. Вчив людей добра, справедливості. Вчив не скривдити бідного і помагати слабому, бути чесними, працьовитими. Ніколи не обманювати. А дітям маленьким дарував здоров’я, радість та втіху. Вчив бути слухняними і поважати старших. Від того часу, день, коли народився Ісус Христос люди назвали Різдвом Христовим. В кожній українській оселі Свят-вечір, одягають ялинку, варять кутю, колядують, зичать один-одному щастя, здоров’я на цілий рік.
Дочка. Бабусенько, а чому люди прикрашають на Різдво так гарно ялинку?
Бабуся. А тому, дитинко, що коли у Вифлеємі народився Христос, тої ночі раділи всі. Кожен по своєму хотів привітати новонародженого. Тільки зелена ялинка опустила голівку і прошепотіла:
Я дуже бідна і недостойна приносити дар Божому дитятку.
Але до неї підійшов Ангел і промовив:
Від цього знаменного дня ти своїм вбранням прославлятимеш народження року і Господа нашого Ісуса Христа.
І з того часу усі люди прикрашають цю красуню.
Господар.(вносить сніп). Дай Боже здоров’я!
Господиня. Помагай Боже! А що несеш?
Господар. Несу злато, щоб увесь рік жили ми багато! (хреститься і віншує родину)
Віншую вас щастям, здоров’ям, із цим святим вечором, щоб ви у щасті й здоров’ї ці свята провели та других дочекались – від ста літ до ста літ, поки Бог назначить віку.
Господиня. Дай, доню, сіно там біля печі. Спочатку розстели сіно, потім клади синку, часник і гроші.
Часник клади на чотири кути стола, щоб злі сили не приступали, а гроші, щоб у хаті трималися і позичати їх не доводилося.
Сіна поклади, доню, і під стіл, бо Ісусик народився в яслах на сіні.
Далі стелимо білу скатертину. А тепер викладаємо на стіл всі страви. Їх повинно бути 12 на честь 12 місяців і 12 апостолів.
Господар. (бере хліб, кутю) Підемо хлопці зараз до худоби і благословимо її хлібом, доторкнувшись тричі до голови. Далі йдемо до Мороза на подвір’я.
Син 1. Морозе, Морозе, йди до нас кутю їсти. Коли не йдеш , то не йди і на жито, пшеницю і всяку пашницю. Іди краще на моря, на ліси, на круті гори, а нам не роби шкоди.
Син 2. Буре, буре, будь ласкава прийти на святу вечерю, на дари Божі, на ситі страви, на велике добро, як ми тебе просимо, то не приходь до нас влітку, як ми тебе не потребуємо!
Господар. Запрошую на вечерю і душі померлих. Ми всі від щирого серця і Божої волі кличемо Божі і грішні душі на вечерю і даємо їм, аби вони на тім світі вечеряли.
Господиня. Михайле, а свійській тварині і птиці ти дав кутю?
Син. Пригостив і привітав худобу і птицю. Вони не будуть жалітись Христові на поганих господарів.
Мати. Добре, синку. А то моя бабуся розказувала, що в ніч на Різдво домашні тварини розмовляють людською мовою. Але підслуховувати не можна.
Дочка. Дивіться-дивіться засяяла перша зірочка. А яка красива…
Господар. От і дочекалися. Давайте всі до столу. Та перш ніж сісти до столу, годиться до молитви стати. (Стають. Моляться.)
Господиня. Першу ложку куті будемо їсти стоячи, щоб були здорові та щоб пшениця не полягла.
Дочка. Ой, яка смачна кутя, дуже смачна.
Мати. А тепер можна і до пирогів братися.
Син. Чуєте, задзвеніли срібні дзвоники.
(Колядують «Прилетіли ангелята…». Входить звіздар)
Колядник. Чи дозволите колядувати,
Ваш дім звеселяти,
Дім звеселяти, Христа прославляти.
Господар. Просимо, заходьте до хати.
(Колядують «Добрий вечір тобі пане господарю»)
Колядник. Звонять звони, трублять труби,
В Вифлеємі новина:
Повертає з Назарета
Пресвята родина.
Радуйтесь, люди, мир на землі буде –
Син Божий народився.
Колядник. Хай щастя вам Бог
У господу приносить
В багатім врожаї, у щедрих покосах.
Хай діти ростуть у цій хаті чудові,
Співаючи пісню на батьківській мові.
(Господиня дякує колядникам, пригощає їх.)
Господиня. А ось до нашої хати ще колядники ідуть.
Коляда «Темненька нічка…»
Колядник. Ой, чи є, чи нема
Пан господар вдома?
Добрий вечір, щедрий вечір,
Пан господар дома?
Колядник. Нині нам ясна зірка засвітила,
В Вифлеємі- місті Ісуса породила
І на сіні положила.
(«У полі, у полі»)
Колядник. Ясна зірка над вертепом
Освітила висоту
Пастушки прийшли із степу
Возвістити новину.
СЦЕНАРІЙ ВЕРТЕПУ
(Автор тексту І. Коваль)
Входять пастушки зі звіздою. Разом проголошують:
Слава Богу, добрі люди!
З Вифлеєму ми ідемо,
І ступаємо усюди — Вістку радісну несемо.
Коли ласка — пустіть в хату,
Бо далека в нас дорога.
Хочем вам колядувати
І славити Христа Бога!
(Співають "Небо і земля").
1-й пастух:
Сьогодні, панове, новина явила,
Що бачив незвідане диво.
2-й пастух:
Що за диво нам явилось? Чи то, може, дніє? Що за ясність над Вертепом Так рано зоріє?
3-й пастух:
То не дніє, не зоріє, Ще далеко день. То в Вертепі така ясність, Як світлий огень.
Усі разом:
Лихо, лихо, лихо з нами!
Хто засяє мир світлами?
(Входить Ангел з дзвіночками).
Ангел:
Мир вам, браття, мир голошу.
Світлу вістку вам приношу.
її, праведні, прийміть
І всім людям голосіть.
Що прийшла ясна година -
Породила Діва Сина.
В Вифлеємі, на яскині,
В яслах дивних, в жито-сіні.
Тепер Бога величайте,
Йому пісню заспівайте!
(Співають коляду "Бог предвічний". Ангел дзвонить. Заходять царі).
1-й цар:
Ми ідемо з колядою
За небесною звіздою.
Котра нам ся об'явила –
Прихід Месії звістила.
2-й цар:
А ми Месію, як на шляху шукали,
В Єрусалимі Ірода питали,
Де наш поводир сповився,
Де Цар народився?
3-й цар:
А Ірод — він же лукавий,
Став дуже цікавий.
Все в мудреців питався,
Ніби з поклоном збирався.
1-й цар:
Хотів зробить шито-крито,
Щоб малих було убито.
2-й цар:
А ми Месію знайшли —
Поклін йому віддали:
Дарунки зложили,
Словом звеличили.
(Кладуть дари, співають "Во Вифлеємі нині новина". Ангел дзвонить. Його легкий передзвін заглушує своїми вигуками жид, який входить до хати).
Жид:
Гутен морген. Я до вас.
У найкращий для вас час.
Мо' згендлюю,
Мо’ сторгую.
Все міняю,
Все купую.
А що треба, то продам,
Бо я маю добрий крам.
1-й пастух:
Ми не міняємо, і не торгуємо,
І тебе, жиде, не потребуємо.
Ми нині Месію вітаєм, Лейбо.
Він бо прийшов не з шинку, а з неба.
Жид:
Що гой має із Месії?
Гой най оре, гой най сіє.
Гой най вчиться молотити,
І до жида все зносити.
2-й пастух:
По що нарід колотити?
Іди, жиде, камінь бити.
А як ні — хапай торбину
І гайда у Палестину.
Жид:
Вай-вай, жида виганяти
Із теплісінької хати?!
Я політик не веду.
Я не лаюсь, не краду.
Що купую — то за гроші:
Масло, яйця, сир, калоші...
Жида з хати виганяти?
Жида бити, жида пхати?
Жида били єгиптяни,
Били німці, мусульмани,
Бив москаль, били козаки,
Ну а жид — живий бідака.
Бо жид має добрі гроші,
А за них усі розкоші:
Силу, славу, честь, жінок —
Все вам дасть за них жидок.
Як женете — то вступлюся,
Але я ще повернуся.
(Заходить Ірод).
Ірод:
От ви, кляті, де сховались?
Ледве я вас розшукав.
Де родився ваш Месія —
І владика, і надія?
Де родився цар той новий,
Що на мене зазіхав?
Моє військо все на чатах,
Аби Месію протяти
Оцим мечем гострим з сталі,
Щоб не йшов він у світ далі.
Ангел (хрестить Ірода):
Що затіяв ти, лукавий?
Знає світ, що ти не правий.
Ти замислив Христа вбити?
То тепер тобі не жити!
Кару Божу я зсилаю
Смерть на тебе посилаю.
(Входить смерть, розмахуючи косою).
Смерть:
Я косою всіх стинаю,
І до вас не забарюся,
А тепер часу не маю,
Бо за іродом спішуся.
(Б'є косою Ірода. Той падає).
Ірод (падаючи):
Ой, як з дідькової діжі
Щось болить, пече і ріже.
Чорт:
Ха, ви хочете до неба?
А вас там давно не треба.
Для вас пекло вже готове —
Не барітеся, панове.
Розрішать всі ваші спори
І содоми, і гомори.
Всіх в кайдани замикаю,
В пекло вилами впихаю.
Бо ви є нарід негідний
І для неба непотрібний.
Діти старших не шанують
Роблять збитки і пустують,
Рідну мову зневажають,
І батьків не поважають.
За ці збитки і капості
Я вам всім зламаю кості.
(Ходить по хаті, підступає до жида, той ховається за колядників. Чорт тікає з хати).
Ангел (навздогін хрестить чорта):
Пропадай же, сатано!
Не для тебе се вікно!
А ви, дітки, не лякайтесь —
Батьків своїх не цурайтесь.
І вас Господь не упустить,
Та до неба всіх допустить.
Будете там вічно жити,
І його за все хвалити.
Лише Бога величайте,
І для нього заспівайте!
(Співають "По всьому світу стала новина").
Жид (Визираючи з-за колядників):
Повіншую вам, як жид добренький —
Хай від вас втіче біда усенька.
Нивка родить по сто кіп,
Сто колосків в один сніп.
Хай вам родить і овес
На ваш кінь, і на ваш пес.
Хай не бракне молока
Від корови і бика.
Хай розквітне кожен прут,
І яйце знесе когут!..
А за теє віншування
Дайте щось — не їв від рання.
(Жид виходить).
Ангел:
Ми нині охоче від серця співаєм,
З Рождеством Христовим ваш дім звеселяєм!
Бажаєм усього, чого лише треба,
Щоб Господь вам дав із високого неба.
Щоб Господь вам дав, і усенькій родині,
І спершу найменшій вкраїнській дитині.
Хай Бог помагає! Христос ся рождає!
Пастушок:
Величний цей день, і весела новина —
Вітає Ісусик — Маленька Дитина.
Хоче побожнеє слово сказати,
Хоче принести вам радість до хати.
Може, в оселі чогось вам бракує,
Може, в оселі хтось гірко сумує?
Кого бракує — не забувайте!
Хто гірко сумує — розвеселяйте!
Разом з маленьким Ісусом на сіні
Всіх вас здоровимо в Україні!
Щоб ниви зростали без грому, без тучі,
В стодоли лягали зерна лискучі!
Хай в кожнім ділі Бог помагає!
Христос ся рождає! Христос ся рождає!
Всі разом:
Сійся-родися жито, пшениця,
Хлібець насущний, всяка пашниця!
Щоб добро плило в стайні, комори
Хліба не бракло у вашому дворі!
Сійся-родися серед народу
Віра, Надія, Любов і Згода!
Щоб в дні тривоги стояли люди
Серце при серцю, а грудь при грудях!
Хай нашої єдності вороги лякаються,
А ми дружно скажемо: "Христос рождається!"
(Усі колядують "Бог ся рождає", виходять з хати. Батьки віддячують колядників, обдаровують чимось із святкового столу, солодощами та дрібними грішми).
Колядник 1. А ви, господарі, прощавайте,
У злагоді проживайте,
Хай минає вас все лихо,
Хай біда замовкне тихо.
Колядник 2. Щоб журби ви тут не знали
І нестатків не зазнали
Щоб у всьому вам щастило,
Щоб вам жити було мило!
Колядник 3. Всім дорослим і маленьким
Зичу жити здоровеньким
На потіху всій родині
І на славу Україні!
Колядник 4. Прощавайте, мир цій хаті –
Будьте щасливі і багаті!
Майте долю добру, гожу,
Тільки вірте в ласку Божу!
Ласка Божа вас спасе,
Край і народ піднесе.
Колядник 1
Ми прийшли вас привітати,
Щастя й радості побажати!
Колядник 2
Щоб ввесь рік були багаті,
Щоб водились в вашій хаті
Сало, м’ясо і ковбаси,
Апельсини й ананаси,
Мед, горілка і вино,
Гречка, жито і пшоно.
Колядник 3
Оселедці, бочка квасу,
І горілка з омелясу,
Жир, сметана, холодець,
І капуста, й сирівець!
Колядник 4
Помідори, хрін, гірчиця,
До них з медом паляниця!
Колядник 5
На закуску огірочки,
До них бульба і грибочки!
Колядник 6
Сир, цибуля і часник,
Гуска, курка, кріль, індик!
Колядник 7
Віл, телятко і корова,
Кінь, коза й свиня здорова!
Колядник 8
Хай щастить у домі цьому
І старому, і малому,
Дай Бог в мирі святкувати
І на другий рік діждати!
Колядник 1
Ну а наші вчителі!
У селі – почесні жителі.
Щоб ви стільки вивчили діточок,
Скільки в небі ясному зірочок!
Щоб ви так світилися серед нас,
Як зоря вечірняя в пізній час!
Колядник 2
Дай Боже, усе гоже,
А що не гоже, то не дай Боже!
Колядник 3
Бувайте щасливі, бувайте багаті,
А ми поспішаєм до іншої хати.
Колядник 4
Усе, що вміли, ми показали,
Разом раділи, ще й примовляли.
Колядник 5
Сійся-родися,
Жито-пшениця
Жито-пшениця, всяка пашниця!
На щастя, на здоров’я, на Новий рік,
Щоб було краще, ніж торік!
Колядник 6
Тож радуйся, земле, у пишній обнові,
Бувайте щасливі, бувайте здорові.
Господиня. Готували ми для вас
У такий святковий час
Ось цукерки і млинці,
Добрі дам вам гостинці.
Вчитель.
З року в рік , багато століть лунають в українських містах та селах різдвяні мелодії. Від господи до господи, від родини до родини, від села до села, від громади до громади мандрує гурт колядників, які сповіщають про прихід різдвяного торжества, бажають рідним і близьким многа літа, щастя, здоров’я, злагоди та достатку. Яка радість вдихнути на повні груди морозяного повітря, відчути під ногами скрип санної дороги, вслухатися у веселий передзвін мальовничого вертепу й прочинити двері до святочної оселі. Разом із нашими колядниками ми також сьогодні увійшли у таємничий світ одного з найчарівніших предковічних українських звичаїв, який знаменує собою народження нового життя, оновлення людської душі. Тому колядуйте разом із нами. Колядуйте на щастя, на здоров’я, на радість нашого роді і народу!
(Коляда «Нова радість стала»)