Тема уроку. Пряма і непряма мова, її призначення і граматичні особливості.

Мета уроку. Навчальна – актуалізувати раніше отримані знання про пряму й

непряму мову, їх призначення, граматичні особливості, відмінні

ознаки.

Розвивальна – розвинути навички розрізнення прямої і непрямої

мови, їх правильного синтаксичного оформлення; формувати

навички перетворення прямої мови в непряму і навпаки.

Виховна – виховувати любов і повагу до краси слова.

Тип уроку. Комбінований

Методи навчання. Пояснення, бесіда, метод вправ, робота з підручником.

Засоби навчання. Таблиця «Розділові знаки при прямій мові»

Література. Українська мова : [підруч. для 11 кл. загальноосвіт. навч. закл.] /

С. О. Караман, О. В. Караман, М. Я. Плющ, В. І. Тихоша. – К. :

Освіта, 2011. – 416 с.

Хід уроку

І. Організація класу.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

• Давайте з вами пригадаємо, про яку одиницю синтаксису ми вели мову на попередніх уроках? (Речення)

• Назвіть і поясніть основні ознаки речення. (Предикативність, модальність, синтаксична організація членів, інтонаційна оформленість).

• Які ви можете назвати класифікації речень? (за метою висловлювання – розповідні, питальні, спонукальні; за кількістю граматичних основ – прості і складні, за характером вираження граматичної основи – односкладні і двоскладні; за типом зв’язку – підрядні, сурядні, безсполучникові і з різними типами зв’язку)

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

Як ви пам’ятаєте на попередніх урок ми з вами детально розглядали всі ці класифікації. Сьогодні ми познайомимося зі ще однією групою речень, які мовознавці виділяють за принципом різних способів вираження чужого мовлення і відносять до цієї групи речення з прямою та непрямою мовою, а також окремий різновид – речення-репліки. Отже, тема нашого уроку «Пряма і непряма мова, їх призначення та граматичні особливості»

ІV. Засвоєння і осмислення нового матеріалу.

• Із поняттями пряма і непряма мова ви вже знайомилися у попередніх класах. Будь ласка, поясніть як ви розумієте терміни «пряма мова» і «непряма мова»? (Учні своїми словами пояснюють терміни)

• А про які граматичні особливості прямої мови і непрямої ви вже знаєте? (Називають особливості прямої мови, вивчені у попередніх класах: супроводжується словами авторами, від позиції яких залежить синтаксичне оформлення речення; непряма мова, як правило, у реченнях передається підрядною частиною).

• А тепер я пропоную вам відкрити ваші підручники на сторінці 263, прочитати коротку статтю, за змістом якої ви маєте скласти схему «Граматичні особливості прямої і непрямої мови». Для цього посередині сторінки зошита напишіть назву схеми, від заголовка поставте дві стрілочка, перша з яких буде відповідати прямій мові, друга – непрямій. Вашим завданням буде виписати визначення кожного з термінів та коротко визначити граматичні особливості прямої і непрямої мови у вигляді рубрик.

(діти самостійно виконують завдання)

Отже, тепер, використовуючи ваші опорні схеми давайте прослідкуємо, чим відрізняється пряма мова від непрямої. (Учні за складеною схемою аналізують відмінності)

Серед граматичних особливостей прямої мови ви назвали, що вона супроводжується словами автора, від розташування яких залежить її синтаксичне оформлення. А які розділові знаки можуть ставитися у реченні з прямою мовою? Давайте зараз разом з вами пригадаємо, використовуючи статтю підручника на сторінці 264. Перед вами також знаходяться таблиці, на яких схематично відтворені основні правила розділових знаків. У цих таблицях слова автора позначені літерою «А», а пряма мова літерою «П». Отже, давайте конкретно розглянемо кожне з цих правил та його відтворення у таблиці (додаток). (Діти зачитують, або називають правила, при цьому вчитель пояснює відтворення кожного з них у таблиці на конкретних прикладах)

V. Закріплення нового матеріалу.

• Зараз я вам пропоную зробити аналогічне завдання. Ви запишете речення і вам потрібно буде за зразком схем у таблиці, побудувати схеми запропонованих речень, при цьому пояснити розділові знаки при прямій мові.

1.«У сучасних наукових колах назву Чернівців прийнято виводити від назви давньоруської фортеці Черн, заснованої галицькими князями, ймовірно Ярославом Осмомислом, приблизно в 1153 році на лівому березі річки Прут для охорони східних кордонів держави», – стверджує історик О.Масан. («П», - а.) 2.У вітальному слові з нагоди ювілею міста Ніжина мер сказав: «Ніжин – справді неповторна перлина нашого краю, місто славетної історії, прекрасних традицій, талановитих, працьовитих людей». (А: «П».) 3. «Будинок, що на вулиці Димитрова, 5 у Чернівцях, - ділиться своїми враженнями науковець В.Вознюк, - 27 листопада 2009 року відсвяткував 65-річницю з дня затвердження його, як літературно-меморіальний музей Ольги Кобилянської» («П, - а, - п»). 4. У відповідь на знущальне: «У вас є історія?.. Тоді вже скажи, що у вас було й лицарство!» - Пріся з гордістю і гнівом стверджує: «Було! І є! Був орден лицарів Січі Запорізької… Є лицарі Сиваша та перекопу…Києво-Могилянська академія була…» («П» - а: «п»).

• Вправа у підручнику 437 (Учням пропонується перебудувати речення з прямою мовою на речення з непрямою)

• Творче завдання по варіантах: за поданими схемами скласти речення (І- перші 2 схеми; ІІ- наступні 2)

«П, – а. – П! - а», […наголошував, що]; «П, – а: – П?», […стверджували, що]

Як бачите вам потрібно за першою схемою утворити речення із прямою мовою, а за другою – речення з непрямою мовою.

Зараз я вам пропоную поділитися на три групи. Кожна з груп повинна буде виконати вправу 440 у підручнику, де вашим завданням буде зробити синтаксичний розбір речень із прямою мовою за поданою схемою. Кожна команда отримує по одному реченню: 1 – перше речення, 2- друге, 3- третє. Та команда, яка найшвидше і правильно виконає завдання може поставити одній із команд запитання за змістом сьогоднішньої теми, або ж попередньо вивченого матеріалу. Та команда, яка не дає відповіді на всі запитання виходить із гри. У фіналі залишається лише дві групи, які повинні будуть відповісти на моє запитання, чия відповідь буде більш правильною, та команда стане переможницею і отримає високі бали.

Запитання для команд: Яким способом передачі чужого мовлення користуються автори у художній літературі частіше? (Однаково)

VІ. Узагальнення і систематизація.

Отже сьогодні ми з вами розглянули ще одну класифікацію речень і дослідили вживання конструкції з прямою і непрямою мовою, визначили їх особливості, синтаксичне оформлення.

Скажіть, будь ласка, а чи потрібно виділяти такі конструкції в мовленні, яке вони мають призначення?

VІ. Підсумок уроку.

Домашнє завдання: за конспектом та підручником вивчити теоретичний матеріал, випишіть із текстів художньої літератури 3 різні за синтаксичним оформленням речення із прямою мовою і 3 речення з непрямою мовою, обґрунтуйте їх синтаксичну роль.

VІІ. Оцінка навчальної діяльності.

Додаток

РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ПРЯМІЙ МОВІ

№ з/п	Схеми	Приклади речень
1.	А: «П!?».	А за вербами причаїлася дрімота і шепоче: «Засни собі, засни...» (М.Стельмах).
2.	«П!?», – а.	«Кругом неправда і неволя, народ замучений мовчить»,–часто повторював про себе слова Кобзаря молодий Франко (Д.Павличко).
3.	«П, – а, – п!?».	«Я б сонце засліпив,–розхвастався Ліхтар,–якби мене хтось підійняв до хмар!» (В.Симоненко).
4.	«П, – а. – П!?».	«Чого ж ви стоїте? – перебив їх нараз гетьман.–Сідайте! Подай, будь ласка, три крісла ближче! (Б. Лепкий).
5.	«П, – а: – П!?».	«Якби не було мрії, праця втратила б свою привабливість, – сказав В.Сухомлинський, а згодом додав: У мрії – краса праці» (З газети).
6.	А: «П», – а.	«Усі на кутку кажуть: «З вашого Тараса, мабуть, щось добре вийде»,– промовив сусід» (С.Васильченко).