ЗМІСТ.

1. Вступ…………………………………………………………………… 2

2. Теоретичні аспекти процесу соціалізації дітей дошкільного віку…………………………………………………………………….... 4

3. Соціалізація дошкільників в умовах закладу дошкільної освіти…………………………………………………………………… 7

1. . Особливості соціалізації дітей дошкільного віку………………….. 12

4. Форми та методи формування соціального досвіду дітей…………... 13

4.1. Переваги використання леп бука……………………………………. 15

4.2. Роль організації ранкового прийому дітей ………………………… 16

4.3. Перстективне планування в освітній галузі «соціалізація»…......... 19

4.4. Корекційно- розвивальна програма ………………………………… 24

5. Гендерна соціалізація…………………………………………………. 27

5.1. Гра як засіб гендерної соціалізації…………………………………... 27

2. Перспективне планування роботи з гендерної соціалізації………… 29

6. Розвиток духовного потенціалу дитини ……………………………… 36

6.1. Методи морального виховання ……………………………………... 36

6.2.Програма морально – естетичного виховання………………………. 41

7. Роль вихователя в соціально-моральному вихованні дітей дошкільного віку………………………………………………………….. 43

8. Гра , як ефективний засіб соціалізації дитини……………………….. 44

9. Форми і методи роботи з родиною щодо формування соціальної компетентності особистості………………………….….……………….. 47

10. Висновки………………………………………………………………. 51

11. Методична скарбничка (додатки)……………………………………. 52

12.Список використаних джерел……………………………..………….. 82

ВСТУП

Обережно! Дитина!

Потрібно знати дитину, знати її силу

і слабкість, розуміти її думки, переживання,

бережно торкатися її серця.

В. О. Сухомлинський

Зміни, які відбуваються в суспільстві на сучасному етапі його розвитку, породжують нові вимоги щодо системи освіти й виховання підростаючого покоління. Одним із завдань сучасної теорії і практики виховання дитини дошкільного віку є вивчення її особистості та усіх факторів, що впливають на її становлення. Важливу роль у цьому процесі відіграє соціальне середовище, адже саме воно визначає якою дитина виросте.

Так склалося, що ми живемо сьогодні в досить складних соціально-економічних умовах, обумовлених зміною світосприймання, переоцінкою системи цінностей. На кого це впливає в першу чергу? Звичайно, на дитину, тому що відсутність власного досвіду життя змушує її приймати ті правила, життєві орієнтири й пріоритети, які поширені у світі дорослих.

Звичайно, умови сьогодення ставлять перед особистістю багато завдань та вимог. Сучасний педагог повинен бути озброєним теоретичними знаннями про особливості соціального розвитку дитини, зокрема, засвоєння ним соціальних вимог і правил людського співбуття, основами методики формування соціальної компетентності в різних формах організації їхньої життєдіяльності, що визначається сучасними вимогами дошкільної освіти, визначеними Базовим компонентом дошкільної освіти та чинними програмами. Тому педагоги мають вміти створити умови для формування у дошкільнят цінностей, особистісних якостей, життєвих компетентностей.

Період дошкільного дитинства характеризується як такий віковий етап, що є сенситивним у становленні різних сфер особистості. Вагоме значення має процес соціалізації дитини, який забезпечує формування початкового життєвого досвіду на основі засвоєння загальноприйнятих норм та правил співжиття з іншими.

Соціалізувати дошкільника – означає збагатити його індивідуальний досвід позитивними враженнями від спільної з іншими життєдіяльності, розвинути в нього соціальні потреби, сформувати соціальні вміння та навички, виховувати «відчуття іншого», сформувати готовність та здатність брати іншого до уваги, працювати в команді, в разі потреби поступатися власними інтересами на користь соціальної групи, діставати насолоду від допомоги та підтримки іншої людини у складній ситуації, тобто жити з відкритим серцем, умінням гармонійно «вписуватися» в дитяче угрупування, знаходити в ньому своє місце, визначати свій статус серед однолітків відповідно до своїх можливостей та домагань, товаришувати.

Теоретичні аспекти процесу соціалізації дітей дошкільного віку.

Соціальний розвиток дітей дошкільного віку включає процес засвоєння дітьми цінностей, традицій і культури соціуму, а також соціальних якостей особистості, які допомагають дитині комфортно жити в суспільстві. У процесі соціальної адаптації діти навчаються жити за певними правилами і враховувати норми поведінки.

Всі батьки мріють про те ,щоб їх підростаюче чадо було успішним у спілкуванні з однолітками , з оточуючими . Адже саме через спілкування у дітей закладається характер, тип поведінки в суспільстві і формується особистість. Саме тому соціальна адаптація так важлива для дітей дошкільного віку. Приходячи в будь – який колектив, людям потрібен час, щоб звикнути і «розкрити» себе, діти навчаються жити в колективі, що безпосередньо впливає на їх розвиток.

У процесі спілкування дитина набуває соціальний досвід, який надає йому його найближче оточення: батьки, вихователі садка і однолітки. Соціальна компетентність досягається завдяки тому, що дитина активно спілкується і обмінюється інформацією.

Соціалізація дітей дошкільного віку - процес тривалий і багатоплановий. Це важливий крок на шляху входження у зовнішній світ - неоднозначний і незнайомий. У залежності від успішності адаптаційного процесу дитина поступово приймає на себе яку-небудь роль у суспільстві, вчиться вести себе у відповідності з вимогами соціуму, постійно намацуючи хиткий баланс між ними і власними потребами.

Ці особливості у педагогіці називають факторами соціалізації. 
Сутність процесу соціалізації, інтерес до проблеми соціалізації особистості виник давно. Про це свідчать праці учених ХХ століття – Л .Виготського, Л. Буєвої, І. Кона, А. Макаренка, В. Сухомлинського, Л. Рубінштейна, в яких вони вказували на взаємозалежність між умовами соціального середовища та розвитком особистості та зазначали необхідність активного опосередкування особистісного розвитку. Найчастіше процес соціалізації сприймається як процес адаптації чи пристосування.

Процес соціалізації – входження у соціальне середовище, пристосування до нього, освоєння певних ролей і державних функцій, які за своїми попередниками повторює окремий індивід протягом усієї історії свого формування та розвитку.

Соціалізація – дуже важливий процес розвитку індивіда для подальшої самореалізації. Він включає в себе засвоєння трудових навичок, цінностей, правил, традицій, норм, знань. Програма соціалізації займає все життя, але основний «удар» соціального розвитку припадає саме на період дитинства.

Процес соціального розвитку дитини починається з раннього дитинства і проходить у певному соціальному середовищі. Малюк розвивається в межах своєї сім’ї, соціального та національного оточення. На нього впливають батьки, родичі й інші дорослі, однолітки, з якими він спілкується, а також заклад дошкільної освіти, як соціальна інституція, де він соціалізується. Також значний вплив на соціалізацію дитини мають засоби масової інформації, соціокультурне середовище, в якому вона росте, події, що відбуваються в довкіллі. Отож, соціальне середовище – це складне структурне утворення, яке характеризується взаємопов’язаними зв’язками та відносинами між його складовими.

Воно становить єдність таких складових:

• макросередовища (суспільства як певної соціально-політичної,

соціально-економічної та ідеологічної системи), мезосередовища (національно-культурних, соціальних особливостей регіону),

• мікросередовища (безпосереднього середовища життєдіяльності дитини: сім’ї, сусідів, групи однолітків, культурних, навчально-виховних закладів).

У різні періоди дитинства ці складові соціального середовища значною мірою впливають на соціалізацію дітей дошкільного віку. Віддаючи належну роль впливу на соціалізацію дитини дошкільного віку макросередовищу та мезосередовищу, необхідно зазначити, що найбільший соціалізуючий вплив на особистість, на нашу думку, здійснює мікросередовище сім’ї і заклад дошкільної освіти.

Першим природним чинником соціалізації для дитини виступає сім’я, яка протягом усього життя є тим мікросередовищем, на тлі якої відбувається особистісне зростання людини. Батьки – найближчі та найрідніші для неї люди. За їх участю маленька дитина задовольняє потреби в психологічній захищеності, емоційному спілкуванні. З перших днів існування дитину оточують рідні люди, які залучають її до різних видів соціальної взаємодії. Перший досвід соціального спілкування набувається малюком ще до того, як він починає розмовляти. На соціалізацію особистості, на нашу думку, здійснює неабиякий вплив домашня атмосфера: стиль взаємовідносин у сім’ї, психологічний клімат, ставлення дорослих до різних подій, явищ суспільного життя, до інших людей. Дитина в сім’ї приміряє себе до суспільства, а це, в свою чергу, стимулює її соціальну активність. Соціальний досвід, який передається в сім’ї, поступово стає невід’ємною складовою особистості.

Отже, соціалізацію можна розглядати, як процес і результат засвоєння і наступного відтворення індивідом соціального досвіду в соціальному середовищі.

Наступним мікросередовищем для дитини є заклад дошкільної освіти – середовище, де вона продовжує отримувати елементарні знання, уміння, навички, які гарантують формування в неї здатності орієнтуватися в довкіллі, набувати життєвого соціального досвіду, адекватно реагувати на явища, події, людей, предметний світ. Під впливом закладу дошкільної освіти в дитини формується свідоме ставлення до себе, як до самостійної особистості, рівної з іншими людьми, відбувається становлення позитивного образу - Я, формування почуття гідності та власної значущості серед інших людей, адекватна самооцінка, збереження свого особистого простору, усвідомлюється поведінка з урахуванням можливих реакцій інших людей, виховується уміння пристосовуватися до життя в нових соціальних умовах і також протистояти негативним впливам незнайомців, коректно припиняти неприємне спілкування. Із вступом до закладу дошкільної освіти в мікросередовищі дитини з’являється важливий дорослий-вихователь. Від спілкування з ним, його поведінки залежить ефективність соціалізації дитини. Дитина сприймає його вплив як усвідомлено, так і неусвідомлено, через психологічні механізми зарядження, наслідування. Значущим фактором соціалізації в цьому середовищі є дитяче співтовариство. Спільні види діяльності, які виникають під час взаємодії дітей дошкільного віку виробляють у дитини необхідні навички соціальної взаємодії, уміння підкорятися колективній дисципліні та водночас відстоювати власні права, співвідносити власні інтереси із суспільними .

Отже, для дитини, що соціалізується, відповідними еталонами зміни соціального середовища є сім’я, заклад дошкільної освіти, найближче оточення. При переході до іншого соціального середовища дитина переживає кризу входження в нову соціальну спільноту, процес адаптації, розчинення в ній. Таким чином, соціальне середовище може як сприяти процесу соціалізації, так і стримувати її. За умови відповідності соціального середовища соціальним потребам дитини, цей процес відбувається ефективно. У випадку несприятливих впливів соціального середовища процес соціалізації дитини хоча й відбувається, але при цьому набуває рис нестабільності, соціальної малоцінності, навіть злочинної спрямованості. Тому дитина успішно пройде всі етапи соціалізації за наявності відповідного соціального середовища, цілеспрямованого виховання і навчання.

Програма соціалізації дошкільника:

• обговорення наслідків дій по відношенню до іншої людини;

• ігри та ситуації, що вимагають взаємодопомоги і співпраці;

• обговорення конфліктів;

• чітке формулювання правил поведінки.

Показники, що сприяють успішному протіканню процесу соціалізації:

• адекватні міжособистісні стосунки;

• дозвіл конфліктних і критичних ситуацій;

• самооцінка;

• самосвідомість;

• мовленнєва компетентність.

Соціалізація дошкільників в умовах закладу

дошкільної освіти.

Якщо раніше батьки і педагоги сприймали дошкільний заклад як інституцію, відповідальну тільки за здоров'я та підготовку дитини до школи, то сьогодні поряд з цими аспектами діяльності дедалі більшої значущості набувають й інші функції дитячого садка, зокрема одна з основних – соціалізація дитини.

Соціальність – похідна від «соціальний». Означає єдність соціальних потреб (у любові рідних, близьких, авторитетних людей; у підтримці, допомозі, захисті, схваленні тощо); умінь (орієнтуватися, пристосовуватися, позитивно впливати на соціальне довкілля); почуттів (довіри, прихильності, вдячності, відповідальності тощо); якостей (справедливості, чуйності, доброзичливості, товариськості, обов'язковості тощо) дошкільника.

У широкому сенсі «соціальність» є інтегрованою характеристикою, яка фіксує відкритість дитини соціальному довкіллю, її спрямованість на гармонійні та конструктивні взаємини з людьми, що оточують. Бути соціальним у певній життєвій ситуації означає проявляти готовність та здатність контактувати з різними за віком, статтю, спорідненістю, родом діяльності, характерологічними особливостями людей.

Дошкільника можна вважати соціально компетентним, якщо він:

• володіє елементарними знаннями про соціальні явища, події,

людей, взаємини, способи їх миролюбного та конструктивного налагодження;

• цінує, визнає значущість для себе всього, що пов'язане із

соціальним життям, цікавиться ним;

• називає словами, вербалізує основні назви, пов'язані з життям

людини серед інших;

• передає свої враження про соціальні події та взаємини людей

художнім образом (малює, ліпить, складає оповідання, співає пісні тощо).

Складові соціальної компетентності, які необхідно сформувати в дошкільному віці:

• комунікабельність – це його здатність будувати з дітьми

різного віку, статі та близькими дорослими гармонійні взаємини. Тобто такі, які обумовлюють взаємоповагу, доброзичливість, спрямованість на співпрацю, конструктивну взаємодію, взаємодопомогу і задовольняють (емоційно та інтелектуально) усіх партнерів по спілкуванню.

• спілкування – це процес емоційної, інтелектуальної,

перцептивної, мовленнєвої, оцінювальної, духовної взаємодії дітей, що може бути безпосереднім або опосередкованим наслідком інших видів діяльності – грою, працею, навчанням. Без уміння спілкуватися - неможливі добрі взаємини.

• взаємини – духовні утворення, що складаються в процесі

спілкування і відображають його позитивний або негативний характер. Статус дошкільнят – соціальне становище дитини в колективі інших дітей, яке формується на основі взаємин.

• соціалізація – входження дитини в гурт інших дітей,

сприймання нею групових цінностей, можливість впливати на зміну їх на краще. Групова взаємодія – процес конструктивної спільної діяльності за наявності взаємоповаги, взаємодопомоги, емоційної, інтелектуальної, моральної та фізичної підтримки.

• соціальна адаптація – процес пристосування дитини до

нового соціального середовища.

Показники соціальної компетентності дошкільника

Адаптація до нових умов життя:

• дитина із задоволенням відвідує дитячий садок;

• охоче включається у спільні ігри, заняття;

• веде змістовні розмови з іншими дітьми, дорослими;

• ініціює знайомство або погоджується на ініціативу інших дітей

познайомитись, погратися разом;

• передає словом свої почуття,незалежно від зміни умов життя (як позитивні, так і негативні);

• розуміє, що завжди отримає емоційну підтримку від дорослих та інших дітей;

• знає, що в дитячому садку весело,цікаво, затишно;

• прагне самостійно зорієнтуватися в нових умовах.

Соціалізація:

• знає, що є моральними цінностями для колективу;

• варіює свою поведінку з метою пошуку найбільш адекватної за даних умов;

• прагне здійснювати вплив на підтримку позитивних цінностей;

• узгоджує свою поведінку з поведінкою інших дітей шляхом самопорівняння;

• володіє коректними за змістом та інтонуванням висловлюваннями, щоб відстоювати власні інтереси.

Групова взаємодія:

• із задоволенням включається в об’єднання дітей різної кількості;

• володіє дипломатичними прийомами виходу зі спільної гри;

• йде на компроміс у розподілі ролей;

• виявляє щирість, демонструє довіру і приязне ставлення до партнерів по діяльності;

• володіє оригінальними або самостійно створює нові сюжети ігор, має цікаві пропозиції щодо розвитку та продовження спільної гри;

• стає учасником взаємодії не лише в ігровій, а й у трудовій, навчальній діяльності;

• свідомо створює умови для групової взаємодії.

Розуміння іншої точки зору:

• не перебиваючи, уважно слухає співрозмовника, коли той висловлює власну точку зору;

• стримує себе від категоричних, різких висловлювань;

• шукає та пропонує спільні позиції, варіанти рішень;

• проявляє позитивну емоційну реакцію різного ступеню залежно від власного розуміння проблеми;

• ставить заохочувальні запитання;

• в разі потреби пропонує та здійснює допомогу в розв’язанні спільних питань.

Регуляція спільної діяльності:

• справедливо розподіляє ролі, іграшки, необхідне обладнання, предмети;

• охоче погоджується на пропозиції спільно діяти;

• утримується від звинувачень, докорів;

• виявляє творчість у пошуку компромісних рішень, уникає конфліктів або вміє зняти їх;

• володіє конструктивними діями, що врегульовують спільну діяльність.

Показники розвиненого спілкування:

• наявність взаємодії дітей у різних видах діяльності – ігровій, трудовій, навчальній;

• уважність дитини до міжособистісних взаємин, їх характеру;

• свідоме прагнення до взаємодії, прояви творчості в пошуку шляхів до цього;

• прояви домірної самостійності у встановленні контактів з іншими, розв’язанні конфліктних ситуацій, оцінюванні взаємин;

• вміння та бажання спілкуватись, будувати гармонійні взаємини, співпрацювати з іншими;

• наявний позитивний статус в групі інших дітей;

• потребує співпереживання та взаєморозуміння;

• володіє навичками культури спілкування, засвоїла норми та правила поведінки в громадських місцях;

• прагне в словах і вчинках виявляти добре ставлення до рідних, інших людей;

• прояви реакції, відповідні до інтонації, міміки, інших людей;

• активно проявляє емоційне співпереживання, гуманність, толерантність;

• наявна повага до оточуючих та самоповага, почуття власної гідності, усвідомлює та досягає адекватності своєї поведінки.

Новоутворення соціального розвитку дошкільнят:

• готовність дитини до входження в нове соціальне середовище –

групи ,клас;

• формування «внутрішнього плану дій» - самопізнання у вигляді роздумів над власними вчинками, поведінкою,характером взаємин з іншими дітьми, дорослими над причинами непорозумінь;

• відчуття справедливості або несправедливості дій, учинків, висловлювань дорослої людини;

• совісність, що проявляється у власному виборі вчинків, у висловлюваннях .

Соціалізація дитини-дошкільника, протікає найбільш успішно при таких умовах:

• сприятлива соціальна ситуація розвитку;

• участь дорослих, через досягнення взаємодії процесу соціально- педагогічної діяльності закладу дошкільної освіти та процесу соціалізації дитини в сім'ї;

• організація повноцінної діяльності та спілкування як провідних форм розвитку і взаємодії з навколишнім світом.

Для активного засвоєння дошкільнятами цінностей, соціальних норм і правил в єдності мотиваційного і діяльнісно-практичного компонента в їх життєдіяльності необхідно направляти виховну роботу таким чином, щоб дитина відчувала себе впевненим, захищеним, щасливим, переконаним у тому, що його люблять, задовольняють його розумні потреби. Цілісність в осмисленні понять соціальної дійсності досягається завдяки широкому використанню літератури, музичного, образотворчого матеріалу, а також власному творчому використанню навколишньої дійсності. З огляду на особливості віку, педагог визначає тематику дня і зміст роботи відповідно до загальної темою тижня. Для повноти розкриття змістовного аспекту теми важливо створення протягом дня морально-етичних ситуацій,як найважливішої умови для виникнення емоційно-творчого переживання дійсності. Велике місце протягом дня займає спільна діяльність дорослого і дитини щодо закріплення понять у різних формах.

Крім того, створюються умови для вільної та самостійної діяльності дітей. Заняття проводяться у формі захоплюючих іпізнавальних ігор, тому що ігровий метод навчання сприяє створенню зацікавленої, невимушеної атмосфери, встановленню психологічно адекватної віком ситуації спілкування.

Зміст навчання має виводити дитину за межі його безпосереднього особистого досвіду у сферу досвіду людського і тим самим давати дитині нову форму життя в суспільстві - взаємодія з узагальненими, загальнолюдськими знаннями. Дитині пропонується подумки стати учасником подій, дати оцінку вчинків героїв, запропонувати та обгрунтувати свій варіант поведінки.

Особливості соціалізації дітей дошкільного віку.

Шляхи та засоби соціалізації особистості дошкільника безпосередньо залежать від вікового етапу розвитку і визначаються типом провідної діяльності. В залежності від віку головним в особистісному розвитку дитини виступає наступне: 

• для дітей до року найважливіше - спілкування у колі сім'ї. Саме

через призму сімейних відносин і цінностей їм сприймається і засвоюється базова інформація про зовнішній світ, формуються шаблони поведінки;

• після року і приблизно до 3 років у дітей з'являється потреба в

спілкуванні в дитячому колективі. Саме тому важливо створити умови для можливості повноцінних міжособистісних комунікацій - тобто водити дитину в групи раннього розвитку, на дитячі майданчики, в сад . Там діти вчаться спілкуватися з собі подібними, вчать один одного простим нормам співжиття у суспільстві, наприклад, того, що потрібно дружити , ділитися, співпереживати;

• від 3 до 6 років головним засобом пізнання світу для дитини стає

власна мова: він вчиться ставити запитання, будувати діалог, аналізувати знання, отримані вербальним шляхом.

Важливо пам'ятати, що на кожному віковому етапі соціалізація дошкільника відбувається, головним чином, через гру. Саме тому постійно розробляються нові й удосконалюються вже існуючі методики розвитку, спрямовані на те, щоб подати інформацію в простій, доступній, ігровій формі - тобто тієї, яка буде цікава. 

Ігри що сприяють соціалізації дошкільників. (Додаток 1).

Соціалізація дітей дошкільного віку, як правило, відбувається в дитячому саду. І навіть якщо у батьків є можливість знаходитись з малюком до школи вдома, краще відмовитися від цього, адже чим раніше у дитини з'явиться нове коло спілкування, тим вірогідніше він досягне успіху в житті і у нього буде більше шансів для самореалізації. Не менш важлива і соціалізація дитини в сім'ї, але, слід пам'ятати, що у колі батьків і родичів малюк грає одну і ту ж роль, а в колективі у нього є можливість приміряти на себе нові. 

Головне завдання реалізації освітньої лінії – розкрити дитині соціальний світ і допомогти їй усвідомити своє місце в ньому як активного учасника, набути соціального досвіду.

Форми та методи формування соціального досвіду дітей.

Для того щоб особистість дитини розвивалася гармонійно, соціальний розвиток дітей має спиратися на цілісну педагогічну систему. До методів, яків пливають на формування соціального статусу дитини, відносяться наступні види діяльності:

• ігрова діяльність:

у грі діти приміряють на себе різні соціальні ролі, які дають їм відчувати себе повноправними членами суспільства;

• дослідницька діядьність:

збагачує досвід дитини, дозволяючи йому знаходити рішення самостійно.

• предметна діяльність:

дає можливість дитині пізнавати навколишній світ і задовольняє його пізнавальні інтереси.

• комунікативна діяльність:

допомагає дитині знайти емоційний контакт з дорослим, отримати його підтримку та оцінку.

Таким чином при створенні умов для соціального розвитку дітей, необхідно не тільки передавати їм соціальний досвід у вигляді знань і умінь, але і сприяти розкриттю внутрішнього потенціалу.Процеси виховання та соціалізації протікають паралельно і незалежно один від одного, вони спрямовані на становлення особис­тості, знаходження людиною свого місця в житті, шляху соціального і професійного самовизначення. За своєю сутністю ці процеси різні. Як же може виховання цілеспрямовано впливати на стихійний, безперервний процес соціалізації?

В даний час соціалізація все частіше визначається як двосторонній процес. З одного боку, індивід засвоює соціальний досвід, входячи у визначене соціальне середовище. З іншого боку, у процесі соціалізації він відтворює систему соціальних зв'язків за рахунок активного входження в середовище. Іншими словами, людина в процесі соціалізації не тільки збагачується досвідом, але й реалізує себе. Але якщо придбаний досвід не сприяє життєвому і професійному самовизначенню особистості, знання залишаються мертвим капіталом. У цьому і складається принцип гуманізації: забезпечити такий рівень мотивації навчальної діяльності,коли навчальний матеріал сприймається ,як особисто значимий. Зіставлення особливостей процесу соціалізації і можливостей вихо­вання дозволяє визначити конкретні функції виховної діяльності щодо керування позитивною соціалізацією дітей.

У пошуку нових форм організації освітньої діяльності знаходиться зараз кожен педагог дитячого садка. Одним із результатів такого пошуку для нас є тематична папка або лепбук.

Вперше зустрівши термін «lapbook», ми навіть не здогадувались, наскільки цікавим виявиться процес дослідження цього поняття, яким багатогранним та оригінальним воно виявиться насправді, як зацікавить нас та наших вихованців і як міцно увійде у нашу повсякденну діяльність.

Виготовивши лепбук зі своїми вихованцями, ми зрозуміли, що можливость його використання в дитячому садку, необмежена. Він відкриває двері у світ творчості дитини, пошуку для вираження власної неповторності, креативності.А педагогів стимулює до постійного пошуку та самовдосконалення, а самих вихованців до орієнтації в соціумі. (Додаток2)

Сучасній дитині необхідно не стільки багато знати, скільки послідовно і доказово мислити, проявляти розумову активність. Зміст і методи навчання дошкільнят спрямовані на розвиток уваги, пам'яті, творчої уяви, на вироблення вміння порівнювати, виділяти характерні властивості предметів, узагальнювати їх за певною ознакою, отримувати задоволення від знайденого рішення. Коли дитина сама діє з об'єктами, вона краще пізнає навколишній світ, тому пріоритет в роботі з дітьми слід віддавати практичним методам навчання.

У зв'язку з цим перед нами педагогами стоїть завдання пошуку нових нестандартних форм, методів, прийомів взаємодії з вихованцями. На зміну традиційному приходить продуктивне (інноваційне) навчання, яке спрямоване на розвиток творчих здібностей, формування у дошкільнят інтересу до творчої діяльності. Одним з перспективних методів, які сприяють вирішенню означеної проблеми, є лепбук.

Завдання лепбука.

Навчальні:

1. Закріплення набутих знань з певної тематики.

2. Розвиток партнерських взаємин з дорослим і дітьми.

3. Розвиток умінь в узагальнювати, систематизувати інформацію.

4. Поповнення і систематизація знань дітей, шляхом залучення їх в ігрові, пізнавально-розвиваючі заняття.

5. Вчити класифікувати, узагальнювати та робити висновок.

6. Формування основ безпечної поведінки в побуті, соціумі, природі.

7. Надання кваліфікованої консультативної та практичної допомоги батькам.

Розвиваючі:

1. Розвивати дитячу самостійність та і ініціативність.

2. Розвивати пізнавальні та інтелектуальні здібності дітей.

3. Розвивати пам'ять, увагу, мислення, уяву.

Виховні:

1. Виховувати організованість у спільній діяльності.

2. Виховувати дружелюбність.

3. Виховувати вміння поводитися та адаптуватися в соціумі.

Переваги використання лепбука.

Допомагає за власним бажанням організувати отриману інформацію з вивченої теми. Сприяє кращому розумінню і запам’ятовуванню матеріалу. Зручний спосіб повторення та узагальнення вивченого. Дошкільник вчиться самостійно аналізувати, робити висновки. Лепбук можна створити на будь-яку тему. Створення лепбука є одним з видів спільної діяльності дорослого і дітей. Він може бути ще й формою презентації підсумків проекту або тематичного тижня. Лепбук може бути змістовним елементом розвивального середовища групи. До виготовлення лепбуків можна залучати батьків, що сприятиме тісній співпраці дитячого садка та родини. Врешті-решт – це просто цікаво!

В результаті роботи з лепбуком у дітей розвиваються універсальні вміння, такі як:

• вміння планувати майбутню діяльність;

• домовлятися з однолітками;

• розподіляти обов'язки;

• шукати потрібну інформацію, узагальнювати її, систематизувати;

• самостійно давати пояснення на виникаючі питання;

• приймати власні рішення, спираючись на свої знання і вміння;

• використовуючи усне мовлення, висловлювати свої думки і бажання.

Лепбук розвиває творчі здібності та комунікативні навички. І це просто цікаво, і не тільки для дошкільнят, а й для дорослих, тому що робота над лепбуком захоплює і об'єднує.

Сьогодні, як ніколи раніше, необхідно формувати особистість, здатну в певних умовах діяти доцільно, застосовувати набуті раніше знання і досвід за нових обставин, докладати вольові зусилля для досягнення мети,поводитися оптимістично, домагатися успіху та визнання іншими людьми, оновлювати свої знання, збагачувати досвід, виявляти гнучкість, самовдосконалюватись.

Сьогодення потребує змін. Дошкільний навчальний заклад і нова українська школа – це простір освітніх можливостей.

Роль організації ранкового прийому дітей .

С вою роботу щодня вихователі розпочинають із ранкової зустрічі. Ранкова зустріч педагога з дітьми – це ніби ранкова роса . Міні-гра комплексного характеру, яка допомагає дітям краще познайомитися, пізнати, зрозуміти себе і своїх друзів.

Ранкова зустріч – це запланована, структурована зустріч, яка займає важливе місце в повсякденній діяльності групи, де панує атмосфера піклування та відповідальності, проводиться з усією групою. Вона створює позитивну атмосферу у групі на весь день перебування дітей у дитячому садку, дає вихователю можливість навчити дітей взаємній повазі та доброму ставленню один до одного, сприяє формуванню в групі цілісного колективу. Мета ранкової зустрічі — приготувати дітей до робочого дня.

Така зустріч сприяє:

• формуванню колективу, оскільки в цей час діти вчаться слухати один одного, дивитись в очі своїм товаришам, обмінюватись інформацією, враженнями; доброзичливо і з повагою ставитись до інших, вчаться бути відповідальними членами колективу;

• розвитку навичок спілкування, дає дітям змогу висловлювати свої думки таким чином, щоб їх розуміли інші, уважно слухати, коли говорять інші;

• розвитку соціальних навичок;

• створенню позитивного настрою в групі.

Перед початком ранкової зустрічі діти мають підготуватися до зміни виду діяльності. Діти дошкільного віку потребують конкретного нагадування, що вже час переходити до ранкової зустрічі.

Коли ми запрошуємо дітей на ранкову зустріч, у групі, зазвичай, панує галаслива атмосфера очікування та хвилювання. Адже діти інтуїтивно відчувають наступну зміну діяльності. Тому перехід до ранкової зустрічі краще робити невимушеним, ретельно добираючи форму натяків на припинення самостійних ігор чи будь-якої попередньої діяльності.

Повідомити малюкам, що вже час збиратися, можна, ввімкнувши певну мелодію, увімкнувши чи вимкнувши світло, задзвонивши у дзвінок, що доцільніше використовувати для старших дошкільників (для сприяння вихованню позитивного ставлення до шкільних уроків), або просто повідомивши про це.

Тривалість ранкової зустрічі визначається віковою групою. Вона не повинна бути занадто довгою, в середньому - це 20-25 хв.

Важливою складовою кожної ранкової зустрічі є привітання. Вітання створює спокійний і розважливий настрій для обміну інформацією (саме після нього і починається робота над темою дня та вирішуються певні навчальні завдання).

П сихологи радять починати привітання лише тоді, коли діти утворили коло.

Розміщення дітей по колу полегшує вихователю процес керування ними, оскільки він добре бачить кожного. Спілкуючись в колі, дивлячись один одному в очі, діти вчаться поважати інших, покращують свої мовні та комунікативні навички.

Привітання є ефективним засобом для формування дружного колективу та вироблення взаємної поваги. Мета привітання — створення атмосфери довіри і затишку.

Повсякденні вправи, які практикуються під час ранкових зустрічей, допомагають дітям зблизитися із своїми ровесниками, навчитися співпрацювати, утримуватися від критики інших. Позитивний настрій в групі створюється за рахунок атмосфери довіри, участі у прийнятті рішень, відчуття належності до колективу.

Під час ранкової зустрічі педагог орієнтує дітей на тему дня, готуючи дітей до роботи в центрах діяльності. Центри діяльності стали лабораторіями для навчання, ініційованого дітьми, через гру та взаємодію з матеріалами. (Додаток 3)

Дітям дозволяють обирати матеріали та користуватися ними так, як вони самі того хочуть. Діти також навчаються один в одного і центри діяльності та робота в малих групах забезпечують їх можливостями природної співпраці. Це дає їм можливість вирішувати проблеми, приймати рішення, практикуватися в самовияві, вивчати відмінності, ставати самостійними та вчитися у своїх ровесників.

Піклування один про одного, відчуття безпеки, якої вистачає для того, аби ділитися важливими ідеями та досвідом, готовність допомагати друзям – це саме ті якості, які віддзеркалюють сутність ранкової зустрічі. Ці навички мають важливе значення для успішного життя в колективі, спільного навчання та розв’язання конфліктних ситуацій. Ранкова зустріч – ідеальна можливість для розвитку цих навичок.

Саме ранковий прийом буде змістовним ланцюжком між дошкільною та початковою освітою. Отже, сьогодення вимагає нового пошуку, креативності , впевненості в собі та в завтрашньому дні.

Соціальні переваги цього підходу сприяють розвиткові емпатії, активному слуханню однолітків, навчають дітей розуміти позиції інших людей. Уміння сприйняти точку зору іншої людини руйнує упередженість, сприяє толерантності та визнанню відмінностей. Такі соціальні компетентності допомагають людям жити у взаємній повазі, створюють умови для позитивного, відкритого спілкування між окремими членами суспільства. Це основні навички, необхідні для демократії.

Перспективне планування з освітньої галузі «соціалізація»
«Культура поведінки та етикет»

Середня група

 

Місяць	1 тиждень	2 тиждень	3 тиждень	4 тиждень
Культурно-гігієнічнінавички	Культура спілкування	Культура поведінки	Культура діяльності, етикет
Вересень	1. Бесіда «Просимо до столу» 2. Гра-ситуація «Накриваємо на стіл»	1. Бесіда «Ввічливість, ще раз ввічливість» 2. Гра «Хто більше знає ввічливих слів»	1. Ситуація «Я хороший» 2.Бесіда «Хто я?» 3.Малювання «Автопортрет	1.Бесіда «Обережно, двері зачиняються» 2.Сюжетно-рольова гра «Автобус»
Жовтень	1. Бесіда «Мої чарівні руки» 2. Малювання по силуету долоні.	1. Бесіда «Подзвони мені, подзвони» 2. Читання казки Чуковського «Телефон»	1. Бесіда «Я і мої батьки» 2. Малювання «Моя сім'я»	1.Бесіда «Дозвольте до вас звернутися 2. Ситуація «Давайте познайомимося»
Листопад	1. Бесіда «Де моя велика ложка?» 2. Гра «Що до чого?»	1. Бесіда «Ти мій друг і я твій друг» 2. Спів пісень про дружбу 3.Малювання «Намалюйсвого друга»	1. Бесіда «Що я зробив добре, а що погано?» 2. Читання «Що таке добре»	1.Бесіда «Правила поведінки в громадських місцях» 2.Сюжетно-рольова гра «Лікарня»
Грудень	1. Бесіда «Сервіруємо стіл» (в гостях у маркіза Етикету ) 2. Гра «Хто швидше накриє на стіл»	1. Бесіда «Давайте пограємо» 2. Ситуація «Оціни вчинок» 3. Гра «Добре-погано»	1. Бесіда «Лицарський етикет» 2. Ігри на подолання перешкод (взаємодопомога)	1. Ситуація «Я-пасажир» 2. Бесіда «Цінуй працю дорослих»
Січень	1. Бесіда «Питна вода» 2. Водні процедури	1. Бесіда «Шлю тобі за пакетом пакет» 2. Сюжетн-рольова гра «Пошта»	1. Бесіда «Бійка» 2. Читання Борисова «Не ображай Жаконю»	1. Бесіда «Ми пройдемо по вулиці» 2. Робота з батьками «Дитинаі вулиця» (консультація)
Лютий	1 .Беседа «Чари особистих речей» 2.Розучування пісні «Щітка і гребінець»	1 .Беседа «Сонце в долоньці 2.Гра «Клеєний дощик»	1 .Бесіда «Можна хрустіти печивом у театрі?» 2. Театрально - ігрова діяльність	1. Бесіда «Хлопчики виконують чоловічу роботу» 2. Ситуація «Допоможи слабкому»
Березень	1. Бесіда «Замість вітамінів - мікроби» 2. Організація дидактичних ігор	1. Ситуація: «Зустріч з другом» 2. Читання «Приємна зустріч» Б.Заходер. 3. Малювання «Мої друзі»	1. Бесіда «Якою буває краса?» 2. Заучування вірша«Мама спить» 3Малювання «Портрет мами»	1. Бесіда «Ввічливий покупець» 2. Сюжено-рольова гра «Магазин»
Квітень	1. Бесіда «Поведінка за столом» 2. Сюжетно-рольова гра «У кафе»	1. Ситуація «Помирилися» 2. Розучування «мирилок» і лічилок	1. Бесета «Доброта» 2. Читання «Лиходій»	1. Бесіда «В кінотеатрі» 2. Перегляд мультфільмів
Травень	1. Ситуація «Я прийшов з прогулянки» 2. 3аняття «Не хочу бути нечупарою»	1. Бесіда «Правила дружби» 2. Малювання «Новосілля»	1. Бесіда «Чарівники» 2. Заняття «Прогулянка в ліс»	1. Бесіда «В музеї на виставці» 2. Похід в міні - музей дитячого садка.

Старша группа. 

Місяць	1 тиждень	2 тиждень	3 тиждень	4 тиждень
	Культурно-гігієнічні навички	Культура спілкування	Культура поведінки	Культура діяльності, етикет
Вересень	1. Бесіда з Нехворійком 2. Гра «Що ми бачимо, ми не скажемо...»	1. Читання В.Осеевой « Чарівне слово» 2. Гра «Хто більше знає ввічливих слів»	1. Бесіда « Культурне середовище» 2. Гра «культурна людина яка вона ?» 3. Заняття «Культурна людина»	1. Заняття « Що таке етикет?» 2. Обговорення казки «Колобок» (як себе вести) «Етикетна казка» придумування і розповідання батькам
Жовтень	1. Лист - сюрприз від Мойдодіра (бесіда). 2. Читання «Мойдодір» 3. Питання до Незнайку (бесіда)	1. Заняття «Що ми знаємо про вічливість» (обговорення конкретних ситуацій) 2. Гра-завдання « Як можна» 3. Спостереження за поведінкою перехожих (обговорення їх дій).	1. Читання казки «Звички» 2. 3аняття «Яким я хочу бути») 3. Ситуація « хороші і погані звички»	1. Дид. гра «Похвальне слово хорошим манерам» 2. Читання Ю.Тувима «Лист до всіх дітей по одній дуже важливій справі»
Листопад	1. Ситуація «Навчу одягатися» 2. Прогулянка по «чарівній» доріжці	1. Сюжетно-рольова гра «Магазин», «Ми йдемо в гості» 2. Розглядання картинок « Добре-погано».	1. Імпровізація вірша «Гра в гостей» 2. 3анятие «Ми запрошуємо гостей»	1. Заняття «Мій будинок, наведу порядок в ньому» 2. Робота з батьками - консультація «Дитина відповідає за порядок у своїй кімнаті»

Грудень	1. Ігри - змагання «Я здоров'я бережу, сам собі допоможу» 2. Гра «Приємного апетиту»	1. Бесіда «Мої добрі вчинки». 2. Ситуація «Старість треба поважати» 3. Вироби для бабусь і дідусів (до свята)	1. «Якщо з одним вийшов в шлях...» - заняття -змагання 2. Бесіда « Чи вмієш ти дружити»	1. Гра «Добрі привітання» 2. Читання М.Дружиніної «Хто знає чарівне слово»
Січень	1. Бесіда «Як берегти вуха» 2. Гра «Що за чим» (послідовність вмивання) 3. Гра - ситуація «Виправ помилку»	1. Дид. гра «Що радує і що засмучує літніх людей». 2. «Улюблені ігри бабусь і дідусів в молодості» .	1. Заняття «Бережи честь змолоду» 2. Читання казки «Лисиця та глечик».	1. Заняття «Чарівні слова» 2. Читання казки «Добрі слова»
Лютий	1. Ситуація «Незнайко та загартовуючі процедури» 2. Гра «Погойдай малятко» «Незнайко і навички» (у 2 половина дня)	1. Ситуація «Незнайко про правила спілкування» 2. Ситуація-бесіда «Ми найстарші в дитячому садку». 3. Подарунки для малюків своїми руками	1. Читання «Дівчинка замурзанка» (з наступною бесідою). 2. 3аняття - бесіда «Не хочу бути нечупарою».	1. Бесіда «Поговоримо по телефону» 2. Консультація для батьків «Телефон і діти» 3. Читання казки Чуковського «Телефон».
Березень	1. Запитання доНезнайки «Як себе вести?» 2. Ситуація: що робити, щоб бути здоровим?	1. Заняття «Моя мама найулюбленіша і найкрасивіша» (малювання портрета). 2. Читання віршів про маму.	1. Бесіда «Найкраща» 2. Читання казки «Лисиця та журавель»	1. Гра «Ми пройдемо по вулиці» (вуличний етикет). 2. Робота з батьками: консультація «Діти - дзеркало дорослих» ( поведінка старших у родині).
Квітень	1. Конкурс: «Самий охайний за столом». 2. Гра «Запитання - відповідь»	1. Ситуація « Ми вирощуємо цибулю і салат». 2. Заняття «Наша турбота потрібна всім.	1. Бесіда «Чи вмієш ти дружити» 2. Читання казок та оповідань про дружбу «Бременські музиканти» та інші.	1. Бесіда «Друзі у мене в гостях» 2. Гра «Знову гості до нас прийшли». 3. Робота з батьками: консультація «Поведінка в гостях».
Травень	1. Ситуація «Навчимо Незнайку мити руки». 2. Робота з батьками «Чистота - запорука здоров'я».	1. Ситуація «Ми чекаємо гостей, школярів, вчителів» 2. У нас спортивне свято.	1. Заняття «Скоро в школу» (правила поведінки),	1. Читання казки К.Чуковского «Федорине горе» (бесіда) 2. Заняття «Посуд та столові прибори» З. Гра «Який посуд для чого потрібен?» (види і призначення).

  

Корекційно-розвивальна програма соціалізації дітей старшого дошкільного віку.

Старший дошкільний вік за своїми психологічними характеристиками є сенситивним періодом для розвитку етичних норм поведінки в силу формування самосвідомості та емоційного сприймання.

Мета програми: допомогти дітям старшого дошкільного віку подолати хвилювання, які перешкоджають їх гарному емоційному самопочуттю і спілкуванню з однолітками.

Зміст програми.

Блок 1. Зняття стану емоційного дискомфорту. Розвиток соціальних емоцій. Завдання: знизити емоційну напругу; створити позитивний емоційний настрій і атмосферу прийняття кожного члена групи; розвивати здібності розуміти емоційні стани інших і вміння виражати свої; навчати дітей прийомам ауторелаксації.

Блок 2. Корекція тривожності. Формування соціальної довіри.

Завдання: допомогти дітям подолати негативні переживання та страхи; зменшити рівень тривожності; виховувати впевненість у собі; знизити емоційну напругу.

Блок 3. Гармонізація суперечливостей особистості. Формування адекватної самооцінки у дітей.

Завдання: корекція поведінки з використання рольових ігор; навчати розрізняти емоції за зовнішніми ознаками; формувати моральні уявлення; зняття емоційної напруги, розвиток психомоторних функцій.

Блок 4. Корекція залежності від оточуючих. Розвиток уміння самостійно вирішувати власні проблеми.

Завдання: надати дітям можливість відчути себе самостійними і впевненими людьми; прищеплювати нові форми поведінки; навчати

самостійно приймати правильні рішення; навчати навичкам саморозслаблення.

Блок 5. Зниження ворожнечі у взаєминах з однолітками. Розвиток навиків спілкування.

Завдання: корекція поведінки з використанням рольових ігор; формувати адекватні форми поведінки; навчати усвідомлювати свою поведінку, працювати над виразністю рухів; регулювати поведінку в колективі.

Кожний блок завдань складається з 4-х занять. Перше заняття кожного наступного блоку - повторення вивченого - сприяє плавному переходу до нової теми.

Перспективне тематичне планування корекційно-розвивальних занять з дітьми старшого дошкільного віку щодо розвитку спілкування і нормалізації емоційного самопочуття в групі однолітків.

Блок 1. Заняття 1. «Знайомство»	Вправа «Моє ім'я» Вправа «Відгадай, кого не стало» Вправа «Впізнай голос» Малювання на тему «Автопортрет»
Заняття 2. «Моє ім'я»	Вправа «Єднальна нитка» Психогімнастика «Прогулянка» Вправа «Моє ім'я» (продовження) Вправа «Впізнай хто я?» Вправа «Візьми і передай" Малювання на тему «Я в трьох люстерках»
Заняття3. «Я люблю...»	Вправа «Переходи» Вправа «Знайди радість» Вправа «Подаруй рух» Малювання на тему «Я люблю більше всього...»
Заняття 4. «Мій настрій»(початок)	Вправа «Сонячний зайчик» Вправа «Тренуємо емоції» Вправа «Передай посмішку» Малювання на тему «Мій настрій»
Блок 2. Заняття 5. «Мій настрій продовження» (продовження)	Вправа «На що схожий настрій» Вправа «Настрій і хода» Сценка «Кошенята» Гра «Кросворд» Малювання за темою сценки
Заняття 6. «Наші страхи» (початок)	Сценка «Тарганчик» Вправа «Розкажи про свій страх» Вправа «Музична мозаїка» Малювання на тему «Намалюй свій страх»
Заняття 7. «Наші страхи» (продовження)	Бесіда про страхи Гра «Стійкий олов'яний солдатик» Сценка «Кошеня на ім'я Гав» Малювання на тему «Я тебе більше не боюсь»
Заняття 8. «Я більше не боюся»	Вправа «Сміливі діти» Гра»"У темній норі» Релаксація «На лісовій галявині» Гра «Сліпий і поводир»
Блок 3. Заняття 9. «Новачок»	Гра «Мовчанка» Сценка «Три характери» Гра «Сумно так сидіти» Гра «Дракон кусає свій хвіст» Вправа «Компліменти» Малювання на тему сценки «Три характери»
Заняття 10. «Ласка»	Вправа «Назви і покажи» Гра «Страшний звір» Гра «Хвилинка витівки» Релаксація «Чарівний сон» Малювання на тему «Страшний звір»
Заняття 11. «Спільна історія»	Складаємо «Спільну історію» Гра «Чарівник» Гра «Голка й нитка» Колективне малювання «Спільна історія»
Заняття 12. «Чарівний ліс»	Гра «Їжак» Вправа «Їжачки сміються» Вправа «Стежина» Малювання на тему «Чарівний ліс»
Блок 4 Заняття 13. «Казкова шкатулка»	Гра «Чарівне колечко» Вправа «Принц і принцеса» Вправа «Танець» Малювання на тему «Чарівні люстерка»
Заняття 14. «Доброта»	Гра «Злодій» Вправа «Не смій!» Розігрування ситуацій «попереду всіх» Малювання на тему розіграних ситуацій.
Заняття 15. «Радість»	Вправа «Ранок» Етюд «Радість» Вправа «Я все люблю» Релаксація «Кулька» Малювання на тему проведених етюдів
Заняття 16 «Чарівники»	Вправа «Взаємовідносини» Гра «Солідарність» Гра «Передай по колу» Етюд «Чарівники» Релаксація «Квітка»
Блок 5. Заняття 17. «Сонце в долонях»	Вправа «Зустріч казкових героїв» Гра «Хлопчик (дівчинка) – навпаки» Вправа «Сонце в долонях» Гра «Просто так» Релаксація «Йдемо за синім птахом»
Заняття 18. «Зустріч з другом»	Гра «Зустріч з другом» Вправа «Два товариші» Розігрування ситуацій «Музична мозаїка» Малювання на тему «Мої друзі»
Заняття 19. «Помирились»	Гра «Посварились й помирились» Вправа «Лічилка дружби» Етюд «Ввічлива дитина» Вправа «Кого ми називаємо ввічливим?» Розігрування ситуацій «Рожеве слово «привіт»»

Гендерна соціалізація.

Гендерне виховання є ланкою в структурі освітньої галузі «соціалізація» і основою загальноосвітньої програми дошкільної освіти.

Що таке гендерне виховання ?

Гендерне виховання (від англ. gender – «рід») – це формування у дітей уявлення про своєї статевої приналежності, а також про моделі поведінки чоловіків і жінок. Соціальні ролі в нашому суспільстві останнім часом помітно змінилися: жінки роблять кар’єру і забивають цвяхи, чоловіки лежать на дивані або ходять в салони краси. Куди котиться світ? Невже до повного зникнення різниці статі? До заборони вимовляти слова «він» і «вона» і дитячим казкам про одностатеві парb які сьогодні читають у дитсадках Швеції? А чи потрібно нам таке «щастя»?

Підрозділ «Гендерна соціалізація» розроблено згідно з новітніми дослідженнями психологів та педагогів. Він охоплює дві взаємозалежні сторони:

• привласнення дошкільником прийнятих моделей чоловічої та

жіночої поведінки, відносин, норм, цінностей і гендерних стереотипів;

• вплив суспільства, соціального середовища на індивіда з метою

прищеплення йому певних правил і стандартів поведінки, соціально прийнятних для чоловіків і жінок.

Гра як засіб виховання гендерної соціалізації дошкільників.

Гра, як вважають педагоги, є кращим методом навчання чому-небудь. Адже дітей 3-5 років не посадиш за парти, вимагаючи уваги. Граючи, дитина не замислюється над тим, що це навчання і від нього чогось хочуть. Він просто робить цікаві йому дії і легко, невимушено запам’ятовує безліч потрібної інформації.

Гендерні ігри для дошкільнят – один із способів пояснити, як повинні поводитися дівчатка і хлопчики, якими правилами підпорядковується їх поведінка у суспільстві. Застарілий стереотип «хлопчикам – машинки, дівчаткам – ляльки» давно зжив себе, сучасні методики раннього розвитку говорять зовсім про інше. Крім того, поступово стираються грані між чоловічими і жіночими професіями, багато жінок захоплені ідеями фемінізму. Через це підростаючому поколінню стає складніше пристосуватися до своєї ролі, а багато батьків і особливо бабусі противляться новим практикам , коли ігри хлопчиків в ляльки і «дочки-матері» не просто дозволені, але й заохочуються, а дівчатка мріють про те, щоб стати НЕ домогосподаркою, а скажімо, прем’єр-міністром.

Вихователям дитсадка належить в цьому питанні особлива роль. Проводячи з дітьми багато часу, вони мають можливість коригувати їх поведінку, втому числі і статеве, в потрібну сторону. Наприклад, хлопчиків слід вчити тому, що не можна ображати дівчаток, тому що вони слабкіше; потрібно, навпаки, поступатися дівчаткам місце, пропускати вперед, доглядати і допомагати. Цього можна досягти за допомогою наступних ігор, проводити які рекомендується в середніх і старших групах, адже саме в цьому юному віці діти осягають науку колективного спілкування.

Щоб виростити зі свого сина або дочки дорослу людину, що відповідає вашим уявленням щодо його статі, необхідно з малих років грати з дитиною в різні дидактичні ігри. Не менш значущими в пізнанні оточуючого світу являються дидактичні ігри. Участь дошкільників у різноманітних дидактичних іграх сприяє розвитку спостережливості, довільної уяви, мислення, уваги, пам’яті та мовлення дітей. Розв'язання дидактичного завдання формує й особистісні якості дитини. Виконання правил сприяє вихованню витримки, дисциплінованості, привчає до чесності, справедливості, організованості, допомагає формуванню у дітей уявлень і понять про бережне ставлення до предметів, норми поведінки, стосунки з однолітками і дорослими. (Додаток 4)

Цінним орієнтиром у справі гендерного виховання є позиція видатного психолога-гуманіста Василя Сухомлинського: «Не має бути таких трудових відносин, щоб дівчатка обслуговували хлопчиків і звикали, таким чином, до ролі домогосподарки. Те, що треба робити в домашньому господарстві, однаково вміло й старанно мають робити чоловіки і жінки. Коли і є якийсь розподіл у самообслуговуванні, то він має бути тимчасовим: сьогодні хлопці виконують одну роботу, завтра – іншу».

Отже, узагальнюючи ідеї виховання хлопчиків та дівчаток, маємо відмовитися від диференційованого, обмежувального підходу до виховання дитини залежно від її статі, від статево відповідних традиційних очікувань на користь особистісного, індивідуального розвитку дитини.

Перспективне планування роботи з ґендерного виховання на навчальний рік

Безпосередньо освітня діяльність	Освітня діяльність, здійснювана в ході режимних моментів	Самостійна діяльність дітей	Взаємодія з сім'ями
Вересень
«Добре бути дівчинкою, добре бути хлопчиком» Завдання: Формувати у дітей поняття про позитивні риси характеру і вчинки хлопчиків і дівчаток, уявлення про дружбу; Розвивати у дівчаток передумови жіночності, у хлопчиків - мужності; Виховувати повагу один до одного. Інтеграція ОО «Соціалізація» «Комунікація» «Пізнання»	«Бесіда» Ми - хлопчики, ми - дівчатка» Мета: збагачувати уявлення дітей про спільні і відмінні особливості. Гра «За що нам подобаються хлопчики (дівчинки)» мета: виховувати культуру взаємин між хлопчиками і дівчатками. Формувати у дітей поняття про позитивні риси характеру хлопчиків і дівчаток.	Внести ілюстрації із зображенням дітей для подальшого самостійного розглядання Мета: сприяти прояву інтересу до однолітків і про себе.	Консультація «Що таке гендерне виховання?» Мета: формувати уявлення батьків про гендерному вихованні. Пам'ятки для батьків «Поради з виховання хлопчиків і дівчаток» Мета: сприяти розумінню соціальних ролей жінки матері, чоловіка - батька, хлопчика - сина, дівчатка - дочки.
Жовтень
	Ігрова навчальна ситуація «Одягни Машу (Мишка) на прогулянку. Мета: розвивати у дітей інтерес до спільних ігор. Формувати навички послідовного збору на прогулянку. Хороводная гра «Дзвіночок подзвонив - назви своє ім'я» Мета: сприяти зближенню дітей, прояву інтересу один до одного, ідентифікувати себе з жіночим, чоловічим ім'ям. Гра-етюд «Посварилися - помирилися» Мета: вправляти у прояві емоційного стану, формувати навички керування своїми емоціями.	Внесення альбому «Чим захоплюються хлопчики (дівчинки)» для самостійного розглядання Мета: розвивати пізнавальний інтерес, пізнавальну активність; продовжувати збагачувати дітей новими враженнями. Внести атрибути для хороводной гри «Хто у нас хороший?» для самостійної організації. Мета: підтримувати позитивний емоційний настій дітей.	Випуск сімейної фотогазети «Я як тато,я як мама» Мета: визначення ролі статевих особливостей у розвитку дитини в сім'ї. Круглий стіл «Ґендерні стереотипи та сім'я» Мета: сприяти осмисленню батьками гендерних стереотипів у нашому суспільстві. Звернути увагу батьків на проблему гендерного виховання в сім'ї, виробити певну точку зору.
Листопад
	Гра «знайди себе на фотографії» Мета: сприяти вмінню ідентифікувати себе на загальній фотографії, розвивати інтерес до спільних ігор і дій. Моделювання ситуацій «Зроби комплімент» мета: формувати у дітей вміння виявляти увагу один до одного, вміти виявляти симпатії до дітей протилежної статі. Читання дітям твору Г.Бондаренко «Таня і братик» Мета: закріпити уявлення дітей про родинні зв'язки, про стосунки братів і сестер, звернути увагу на характерні особливості поведінки хлопчиків і дівчаток.	Внести атрибути для хороводной гри «Хто у нас хороший» Мета: зміцнювати позитивні стосунки між дітьми, активізувати бажання вступати в контакти. Внести атрибути для організації сюжетно-рольової гри «День народження сина» Мета: активізувати ігрові дії, сприяти розвитку сюжету, продовжувати формувати вміння розподіляти ролі в грі.	Оформлення наочної інформації «Майбутній чоловік», «Майбутня жінка» Мета: підвищення компетентності батьків у питаннях гендерного виховання.
Грудень
	Екскурсія на швейну фабрику Мета: розвивати пізнавальну активність дітей, розширювати уявлення про «жіночі професії», формувати поняття про те, чому дана професія характерна для жінок. Ігровий тренінг «Які ми нарядні» мета: формувати вміння складати описові розповіді з опорою на наочність (відображення в дзеркалі), формувати почуття впевненості в собі, своїх силах.	Запропонувати дітям атрибути для гри «Відгадай професію» Мета: закріпити знання дітей про професії, формувати вміння класифікувати на «жіночі» і «чоловічі» професії. Розвивати навички знаходити спільні дії для чоловіків і жінок у всіх професіях. Запропонувати дітям атрибути для виконання фізичних вправ: гантелі, стрічки, гімнастичні палиці, скакалки. Мета: розвиток рухової активності, звертати увагу дівчаток на пластичність, поставу, виразність рухів, хлопчиків - на кількість рухів, якість виконання. Внести музичний центр. Запропонувати дітям рухатися під музику різних жанрів. Мета: сприяти естетичному розвитку дітей.	Надання допомоги в організації спільної екскурсії на швейну фабрику. Мета: розвивати інтерес батьків до форм педагогічної роботи, спільним заходам. Консультація «Секрети емоційного здоров'я» Мета: надання психолого-педагогічної допомоги батькам у вихованні і розвитку дітей.
Січень
«Подорож в країну хлопчиків і дівчаток» Завдання: формувати у дітей уявлення про себе як представника певної статі, про взаємодію у спілкуванні. Формувати уявлення про соціальної ролі чоловіків і жінок у суспільстві. Виховувати позитивні взаємини, інтерес до представників протилежної статі.	Хороводная гра «Ходить Ваня» Мета: підтримувати позитивні емоційні взаємини. Розповідь вихователя «Героїчні професії відважних чоловіків» Мета: формувати у дітей уявлення про «чоловічі» професії, поняття про те, чому саме чоловікам властивий прояв сміливості, відваги. Комунікативні ігри «Скажи мені, чому?», «Для чого це потрібно?» Мета: розвивати вміння аналізувати, зіставляти, диференціювати, узагальнювати.	Запропонувати дітям матеріали для продуктивної діяльності для самостійного зображення людей. Звернути увагу на одяг людини. Мета: формувати вміння зображати людей різної статі з елементами одягу, властивий до статі. Формувати навички ідентифікації людини за статевою ознакою. Внести альбоми для самостійного розглядання дітьми «Світ краси», «Військова техніка», «Маленькі принцеси», «Світ техніки: машини» Мета: розвивати пізнавальну активність дітей, пізнавальні інтереси згідно з гендерною належністю	Надання допомоги вихователям у доборі ілюстративного матеріалу і виготовлення альбомів для дітей «Світ техніки: машини», «Маленькі принцеси» Мета: продовжувати підвищувати рівень знань батьків з проблеми гендерного виховання дітей, залучати до спільної діяльності. Виставка поробок та малюнків дітей спільно з батьками «Умілі руки не знають скуки» Мета: активізація спільної творчості дітей та батьків, залучення дітей до творчості з урахуванням гендерної належності
Лютий
	Створення колективної роботи, виготовлення колажу «Наша дружна група». Запропонувати дітям намалювати друга (подругу) вирізати і зробити колаж. Мета: закріпити вміння малювати фігуру людини з певної гендерної приналежністю, відображати в малюнку ознаки гендерної належності (короткі волосся, брюки, сукні, прикраси, банти). Закріплювати прояв позитивних емоцій по відношенню один до одного. Рухливі ігри «Веселий танок» Мета: активізація рухової активності, виховання позитивних взаємин. Прослуховування пісні «З чого?», «Справжній друг» М. Пляцковського Мета: естетичний розвиток дітей, формувати розуміти сенс пісні	Внести атрибути для організації сюжетно-рольової гри «Сім'я» Мета: формувати вміння відображати в грі отримані знання про склад сім'ї, соціальні ролі всіх членної сім'ї, характерні особливості членів сім'ї, взаємини. Запропонувати дітям фотоальбом «Наша дружна група» (фотографії з свят, прогулянок, значущих заходів, повсякденному житті) Мета: закріпити позитивне ставлення дітей один до одного, формувати почуття спільності групи, активний прояв позитивних емоцій по відношенню до однолітків. Прослуховування музичних творів про дружбу, друзів.	Участь батьків у музично-спортивному розвазі «Тато може все що треба» Мета: звернення уваги батьків до спільної діяльності з дітьми. Оформлення наочної інформації для батьків «Поради мамам і татам» Мета: дати конкретні поради по вихованню мужності в хлопчиків і жіночності в дівчаток (з опорою на висловлювання відомих психологів і педагогів).
Березень
	Читання дітям твору С. Маршака «Про дівчаток і хлопчиків» Мета: закріпити уявлення про дівчаток і хлопчиків, формувати вміння виділяти в художній літературі жіночі і чоловічі образи. Розвиваюча гра «Будинок добрих справ» мета: формувати уявлення дітей про обов'язки членів сім'ї, виховувати бажання надавати допомогу членам сім'ї.	Запропонувати дітям матеріали для продуктивної діяльності, альбоми з жіночими зачісками, нарядами для дівчаток, з моделями машин, літаків. Запропонувати дітям самим визначити, хто що буде зображувати. Мета: розвиток творчих здібностей, гендерне виховання. Внести атрибути дляорганізації дітьми сюжетно-рольової гри «Магазин іграшок» Мета: розвиток ігрових дій, формування вміння спілкуватися в грі, домовлятися про розподіл ролей, формувати вміння вести рольові дії відповідно з сюжетом гри, розвивати сюжет.	Виготовлення пам'яток для батьків «Словесні заохочення хлопчиків і дівчаток» Мета: формувати вміння виявляти у батьків заохочення до дітей у відповідності зі статтю дитини (зайвого не заласкувати хлопчиків, надавати більше уваги дівчаткам).
Квітень
	Розвиваюча гра «Ким я буду і яким?» Мета: формувати вміння планувати, аргументовано висловлювати свої припущення, відповідати на пошукові запитання, розвивати творче мислення, фантазію Гра-бесіда «Хто ми?» мета: продовжувати сприяти гендерній соціалізації дітей, розвивати вміння проявляти інтерес не тільки до зовнішнього вигляду, але і до потреб один одного, бажань, формувати вміння враховувати їх при організації спільних ігор.	Запропонувати дітям атрибути для самостійного конструювання і аплікації на тему «Подарунок для друга» Мета: розвивати дружні відносини між членами групи, вміння виявляти симпатії, організовувати спільну діяльність. Запропонувати розглянути ілюстрації до казок «Гуси-лебеді», «Василиса Прекрасна», «Каша із сокири», «Мужик і ведмідь» Мета: звернути увагу дітей на яскраві чоловічі і жіночі образи, закріпити вміння виділяти тільки жіночі й тільки чоловічі риси характеру, які допомагають героям досягти успіху.	Консультація «Що читати хлопчикам і дівчаткам середнього дошкільного віку?» Мета: формувати поняття батьків про те, які твори найбільш доцільно використовувати при показі дітям особливостей взаємини при вихованні у них рольової поведінки.
Травень
	Імітаційна гра «Переляканий хлопчик (дівчинка)» Мета: формувати вміння дітей передавати жестами й мімікою емоційний стан героя. Читання дітям казок «Русалонька і «Добриня і змій» Мета: показати дітям приклади таких якостей як захист і співчуття, які проявляються як жінками, так і чоловіками. Бесіда «Хлопчики-юні майстри. Дівчатка - маленькі господині» мета: закріпити знання дітей про характерні рольові зв'язки, особливості діяльності, моральних якостях.	Запропонувати дітям розглянути картки із зображенням ситуацій морально-естетичного характеру. Мета: закріпити вміння дітей відповідати на пошукові запитання, розвивати вміння висловлювати припущення, обирати правильне рішення. Внесення альбомів «Маленькі принцеси», «Велика прогулянка», «Моделі машина», «Чим захоплюються наші хлопчики» Мета: розвивати пізнавальну активність дітей, пізнавальні інтереси згідно з гендерною належністю	Організація роботи поштової скриньки «Запитуйте - відповідаємо» Мета: активізація спілкування з батьками з проблеми гендерної соціалізації дітей, надання практичної допомоги в означених питаннях.
Червень - липень - серпень
	Розвиваючі ігри «В яку гру можна погратися з мамою, татом?», «Скажи мені, чому?», ігри з елементами ТРВЗ «Добре-погано», «Що було б, якщо», «Придумай нове закінчення улюбленої казки» Мета: розвивати логічне мислення, формувати вміння дітей ідентифікувати себе та оточуючих людей по полоролевому ознакою. Читання дітям літературних творів мета: підбір таких творів, в яких герої самостійно розбираються з виникаючими труднощами і отримують певний урок для себе, простежуються яскраві чоловічі і жіночі образи. Рухливі ігри з урахуванням диференційованого підходу до хлопчиків і дівчаток.	Атрибути для організації сюжетно-рольових ігор різної спрямованості Мета: закріпити вміння розвивати сюжет, свідомо виконувати ігрові дії, відображати в іграх отримані враження, вміння виконувати роль, яка найбільш повно відповідає його гендерній належності та інтересам. Виготовлення атрибутів для нових сюжетно-рольових ігор «Рятувальники», «Пожежники на навчанні», «Збираємося на бал», «Салон краси» Мета: залучення дітей до спільної діяльності.

Розвиток духовного потенціалу дитини.

М оральне виховання дошкільника.

Моральне виховання-одна з найважливіших завдань нашого суспільства. Виховувати моральні якості особистості дитини необхідно, коли його життєвий досвід тільки починає накопичуватися. У дитинстві закладаються моральні якості особистості дитини, засвоюються моральні норми і правила.

     Методи морального виховання — способи педагогічної взаємодії, за допомогою яких здійснюється формування особистості відповідно до мети і завдань морального виховання і вікових особливостей дітей.

   До найпоширеніших методів морального виховання належать методи формування моральної поведінки, методи формування моральної свідомості, методи стимулювання моральних почуттів і мотивів поведінки.

   Методи формування моральної поведінки:

• практичне залучення дитини до виконання конкретних правил поведінки.

Починаючи з раннього віку, дітей привчають дотримуватися режиму сну, харчування, активної діяльності, правил спілкування і колективного співжиття. У використанні цього методу акцентують на організації життя дитини відповідно до вимог, а також на постійному підтриманні її поведінки згідно з цими вимогами. Педагог при цьому повинен використовувати різноманітні засоби, щоб дитина в реальному житті пересвідчилася у правильності, доцільності для неї такої поведінки, зрозуміла, що порушення правил спричинює небажані наслідки для неї і близьких їй людей;

• показ і пояснення.

Ними активно послуговуються у вихованні культури поведінки, навичок колективних взаємин тощо. Дітей систематично і в різних життєвих ситуаціях привчають до певних способів поведінки: вітатися, ввічливо просити про послугу, дякувати, бережно ставитися до іграшок, навчального матеріалу та ін.;  

• приклад поведінки дорослих (у середньому і старшому дошкільному віці — й однолітків).

Організовуючи різноманітну діяльність дітей, педагог установлює чіткі правила, пояснює їх дітям, переконує, що дотримання певних правил є важливою умовою їхнього успіху. Старші дошкільники можуть самостійно встановлювати правила спільної діяльності й контролювати їх виконання, мотивуючи це доцільністю для всього колективу;  

• оволодіння моральними нормами у спільній діяльності.

Особливість цього методу полягає в тому, що діти оволодівають певними моральними нормами нібито спонтанно, без ініціювань педагогом, а у спільній діяльності з ним, батьками. Вони самі роблять висновок, що дотримання певних норм є передумовою успішної діяльності, досягнення позитивного результату, хороших взаємин у сім'ї, колективі. Дитина неодноразово пересвідчується, що її популярність залежить від успіхів у спільній діяльності, а вони — від уміння чітко формулювати правила цієї діяльності й дотримуватися їх;  

• вправляння у моральній поведінці.

Суть методу полягає у створенні педагогом спеціальних умов для вправляння дітей у дотриманні моральних норм. Для цього слід потурбуватися про те, щоб створені ним ситуації не були штучними, а наближалися до життєвих, звичних для дитини. З цією метою використовують різноманітні доручення, ускладнюючи їх відповідно до віку дітей;  

• створення ситуацій морального вибору.

Ц ей метод передбачає використання особливих вправ, спрямованих на формування моральних мотивів поведінки у дітей старшого дошкільного віку. Такі вправи можуть бути запрограмовані вихователем або обрані дітьми самостійно.

Наприклад: вихователь може запропонувати дітям дивитися новий діафільм або допомагати двірнику прокладати доріжки в снігу. Якщо діти відкладають приємну для них справу, щоб виконати обов'язок, необхідний з погляду моральних норм, то вони повинні мати змогу здійснити його без зволікань. Такий їхній вчинок обов'язково має бути схвалений.

Методи формування моральної свідомості:

• роз'яснення конкретних моральних норм і правил.

Ведучи мову про них, педагог повинен доступно за формою і змістом розкрити сутність конкретних норм і правил, продемонструвати, до чого призводить ігнорування їх. Важливо проілюструвати це сюжетами з фільмів, казок тощо;  

• н авіювання моральних норм і правил.

Цей метод ґрунтується на схильності дитини до наслідування і високій емоційності. Особливої уваги потребують несміливі, замкнуті діти, використання навіювання щодо яких може підтримати їхнє прагнення до активної поведінки, збудити віру у власні сили.
   Методи роз'яснення і навіювання реалізуються у формі етичних бесід, у процесі яких відбувається формування основ моральної свідомості. Водночас діти мають змогу усвідомити, осмислити свій моральний досвід.

    Етичні бесіди — розмови вихователя з дітьми на моральні теми під час занять, у повсякденному житті.

   Головне завдання етичних бесід полягає в роз'ясненні значення моральних норм і правил поведінки, аналізі вчинків дітей і дорослих, колективному обговоренні етичних проблем. Негативні прояви поведінки також можуть стати темою для розмови, яка має наметі вироблення в дітей відповідної оцінки негативного вчинку і прагнення уникати його.

Готуючись до етичної бесіди, педагог має враховувати, що досвід дошкільника містить окремі враження, результати спостережень, ставлення до вчинків літературних героїв та однолітків. Важливо актуалізувати для дитини цей досвід. Це допоможе дитині зрозуміти, що її дії стосовно іншої людини не байдужі дорослим, ровесникам і що вчинки в колективі, сім'ї, суспільстві мають моральний зміст.

Вибір вихователем виду етичної бесіди залежить від конкретної педагогічної ситуації. Бесіди, які стосуються повсякденного життя, проводять в усіх вікових групах. Це обговорення прочитаних художніх творів або вчинків дітей (краще вести дітей від схвалення хорошого вчинку до засудження негативного), аналіз спостережень за поведінкою людей, розповіді про виконання доручень колективу. Нерідко для бесід спеціально відводять конкретне заняття, даючи заздалегідь завдання простежити за певним явищем, подією або подумати над конкретною проблемою.
   Зміст, побудова, тривалість і методика бесіди залежать від її теми, віку дітей. Бесіди можуть бути колективними (з усією групою дітей), груповими (з кількома дітьми), індивідуальними.

 Методи стимулювання моральних почуттів і мотивів поведінки:

• приклад інших.

Ефективність його ґрунтується на здатності дошкільника до наслідування людей, які оточують його, героїв літературних творів, кінофільмів, спектаклів. Безперечно, це мають бути популярні серед дітей особистості;

• педагогічна оцінка поведінки, вчинків дитини.

Педагогічна оцінка має орієнтуючу (уточнює уявлення дітей про моральні вимоги) і стимулюючу (заохочує до моральної поведінки) функції. Важливо, щоб вона була об'єктивною, своєчасною, а її вимогливість, принциповість поєднувалися з добрим ставленням до дитини, зацікавленістю в її успіхах.Крім того, дитина має знати, чим мотивована конкретна оцінка її вчинку;

• колективна оцінка поведінки, вчинків дитини.

Використання її забезпечує єдність уявлень і поведінки дошкільника. Будь-які дії дитини мають у своїй основі певну мету, моральну спрямованість, а їх наслідки породжують почуття задоволення, впевненості у собі або сорому, невдоволення. При цьому слід враховувати, що дошкільникам притаманна висока емоційність, тому позитивні переживання дитини. Ще сильніше переживає дитина свої неправильні дії, невдачі, які отримали публічну оцінку. Це означає, що інструментом колективної оцінки слід послуговуватися обережно. Крім того, залучаючи дітей до оцінювання вчинків однолітків, вихователь не повинен ототожнювати оцінку вчинку з оцінкою особистості дитини («ти поганий», «ти хороший»). Водночас важливо наголосити на необхідності правильного способу поведінки, порадити, як можна досягти цього;

• с хвалення моральних учинків дитини.

Дошкільникам властиве прагнення до особистісного вдосконалення, визнання їхньої поведінки гідною. Схвальна оцінка заохочує моральні вчинки, дає приклад для наслідування іншим дітям, забезпечує їхнє доброзичливе ставлення, формує основи колективної думки. Заслуговує на підтримку прагнення дітей не лише самим добре поводитись, а й вимагати відповідної поведінки від однолітків.

Далеко не всі діти однаково здатні до альтруїстичних вчинків. За добру справу потрібно дякувати, не боятися виділяти дитину серед товаришів, а навіть тоді, коли вона виявляє стійку гуманістичну спрямованість. Особливо актуальна усталеність моральних мотивів, яка є передумовою налаштованості дитини на добрі вчинки не лише тоді, коли її бачить і оцінює вихователь, а й за відсутності педагогічного контролю, і не тільки в дитячомусадку;

• заохочення дитини до моральних вчинків.

Послуговування цим методом вимагає від вихователів і батьків великого педагогічного такту. Прагнення до моральної поведінки має бути підтримане, схвалене дорослим, однак щоразу це робити складно. Дитину треба підвести до усвідомлення, що така поведінка важлива, необхідна і корисна для неї, приємна для інших. Заохочення необхідні, якщо дитина вперше виявляє ініціативу в моральних вчинках: поступається власними бажаннями, часом, дорогими для неї речами, іграшками на користь інших; поводиться морально стосовно того, хто її образив. При цьому дитина має розуміти заохочення не як обов'язкову підтримку її вчинків дорослими, а як увагу до її особистості. Чим старші діти, тим важливіше стимулювати самостійність їхньогоморального вибору;

• осуд негативних вчинків дитини.

З огляду на особливості психічного розвитку дитини цей метод використовують рідко, оскільки він може заподіяти їй моральної шкоди, викликати негативне ставлення до особистості педагога. Дошкільник повинен знати, що певний тип його поведінки засмучує дорослого, а переживання має стимулювати виправлення помилки. Звертаючи увагу на неправильний вчинок дитини, необхідно висловлювати впевненість у тому, що вона може вчинити інакше («Мені прикро, що ти не поступився місцем дівчинці. Сподіваюсь, що наступного разу ти не забудеш про це»).
Кожна конкретна педагогічна ситуація передбачає відповідний вибір методів впливу на моральну свідомість і моральну практику дитини, ефективність яких залежить від комплексного їх використання. За будь-якої форми взаємодії педагог повинен виявляти повагу до особистості дитини, впевненість у перспективах її розвитку, стимулювати процес самовиховання.

Програма морально – етичного виховання дошкільників.

Ця программа спрямована на виконання навчальних, виховних, розвивальних завдання:

Навчальні завдання:

• ознайомлювати з основними духовно – моральними цінностями на основі

зразків української культури, поняттями чеснот, добра і зла;

• ознайомлювати з правилами етики спілкування та стосунків між людьми;

• сприяти формуванню у дошкільників психологічної готовності до

навчання в школі, до подолання адаптаційних труднощів, засвоєння навичок організації здорової моральної атмосфери в дитячому колективі, сім’ї, серед близького оточення;

• вчити дітей аналізувати свої дії, вчинки, мотиви та співвідносити їх із загальнолюдськими цінностями;

• сприяти розумінню того, яке велике значення має дотримання моральних правил;

• проводити навчально – виховні бесіди.

Виховні завдання:

• допомагати дітям пізнавати та сприймати морально – етичні цінності й застосовувати їх у своїй поведінці;

• виховувати у дітей моральні риси – любов до людей, Батьківщини,

пошану до батьків і старших, працьовитість, здатність долати труднощі,

схильність безкорисливо чинити добро;

• виховувати духовно – моральні почуття;

• виховувати у дітей стійку потребу в постійному регулюванні своєї

поведінки за свідомо засвоєними морально – етичними нормами;

• запобігати виникненню негативних емоцій: заздрощів, ревнощів,

зловтіхи .

Розвивальні завдання:

• розвивати емоційно – вольову та когнітивну сфери дітей задля

найкращого відображення їхніх думок;

• підтримувати дітей в самовдосконаленні через розвиток їх духовно –

моральних цінностей;

• заохочувати дітей до роботи над собою (через ігрову діяльність,

художню творчість);

• розвивати емпатію та бажання бути потрібним людям, вміння радіти з успіхів інших, співчувати невдачам;

• розвивати моральну свідомість, уміння осмислювати моральні цінності українського народу.

( дидактичні ігри з морально- соціального розвитку Додаток 5)

Групи методів соціально- морального виховання дошкільників:

• Методи формування умінь та навичок поведінки.

Ця група методів забезпечує накопичення у дітей практичного досвіду суспільної поведінки. В неї входять: привчання дитини до позитивних форм суспільної поведінки, цілеспрямоване спостереження, організація вихователем діяльності (що носить соціально -корисний характер, дитяча гра (особливо сюжетно-рольова).

• Методи формування натуральних уявлень(понять), суджень,

оцінок: бесіди на етичні теми, читання художньої літератури,розповідь, розглядання та обговорення картин, ілюстрацій, мультфільмів;

• Методи корекції поведінки. Якщо методи перших двох груп

належать до основних методів морального виховання, то методика цієї групи - допоміжна. Це методи нагороди та покарання. Нагадуємо, сучасна педагогіка виключає фізичні покарання , залякування.

Роль вихователя в соціально – моральному

вихованні дітей дошкільного віку.

Ми ростимо і виховуємо не просто дітей, а майбутніх рівноправних членів людського суспільства і роль вихователя в соціально-моральному вихованні дітей дуже значуща.

Соціально-моральне виховання - дуже важливий аспект виховання маленької людини. Процес цей, загальновідомо, дуже тривалий. Ефективність та результативність його багато в чому залежить від особистості педагога.

Якими ж особистісними якості має володіти вихователь?

Він повинен бути витривалим, любити дітей, бути добрим і справедливим, вміти співпереживати, бути чуйним. Разом з тим він повинен бути організованим, послідовним, вимогливим, працьовитим. Вихователю потрібно бути, перш всього, висококонструктивною людиною. Важливими особистісними властивостями є життєлюбність, оптимізм, почуття гумору. Єдність слова і діла - якість необхідна вихователю. Відсутність цього підриває не тільки авторитет вихователя, але і віру дитини в людей, в їх справедливість, авторитет вихователя.

Крім особистих якостей повинні бути присутні й професійні якості. Наприклад, вихователь повинен мати необхідний запас методів та прийомів соціально-морального виховання. Але і це не все: важливо не тільки їх знати, але і вміти вибрати і застосувати найбільш оптимальні у відповідності зі поставленими завданнями. Завчасно спланувати весь процес виховання неможливо. Діти завжди вносять свої корективи в запланований нами процес. Часто ситуація вимагає від педагога блискавичного рішення. Ось тут і потрібно застосувати весь свій досвід і швидку реакцію, не дати дитинісумніватисяв нормах моральностіі, моралі, у вашій справедливості, зорієнтуватися швидко буває дуже складно, але необхідно.

Дитина довіряє вихователю і наділяє його авторитетом, оскільки все життя хлопчика і дівчинки в дитячому садку залежить від нього. Тому нерідко слово вихователя буде чільним над словом батьків. «А вихователька сказала, що так робити не можна!» – Таку фразу і їй подібні часто доводиться чути батькам. Це говорить про те, що вихователька дійсно є авторитетом для дитини. Адже вона влаштовує цікаві ігри, читає книжки, розповідає казки, вчить співати і танцювати. Вихователька виступає суддею в дитячих конфліктах і суперечках, вона може допомогти і пошкодувати, підтримати і похвалити, а може і насварити. Тобто поведінка вихователя служить для дитини зразком в різних ситуаціях, а слово вихователя – керівництвом в діях, вчинках, взаєминах з іншими дітьми.

Соціальний розвиток дітей в дитячому саду може відбуватися тільки в створеній вихователем теплій атмосфері відносин між дітьми. Сприятливий клімат в групі – це коли діти відчувають себе розкуто і вільно, коли їх чують і цінують, хвалять і коректно дають зауваження. Хороший вихователь вміє зробити так, що дитина відчуває себе значущою у колективі однолітків, зберігаючи індивідуальність. У дитини таким чином формується почуття власної гідності і віри в себе. Вона знає, що на неї покладають надії на святі, що вона зобов’язана допомогти няні і вчасно полити квіти при чергуванні. Словом, соціальний розвиток дитини – це вміння жити в колективі, сумлінно виконувати доручені обов’язки і готуватися до більш серйозного і дорослому етапу соціальних відносин – навчання в школі.

Г ра як ефективний засіб соціалізації дитини.

Саме гра є засобом підготовки дитини до «дорослого» життя, її соціалізації, морально-етичного виховання.

Гра – це найважливіша універсальна сфера самовизначення дитини, у якій відбуваються могутні процеси «само»: самовизначення та самопізнання. В іграх реалізовуються бажання дітей. У грі дитина звільняється від почуття самотності та пізнає радість близькості й співпраці, оцінює свої можливості, знаходить віру в себе, визначає позицію по відношенню до навколишнього світу. Гра – це вид діяльності, спрямований на відтворення та засвоєння соціальних відносин, за яких формується та вдосконалюється соціально активна індивідуальність дитини. Здійснений аналіз та характеристика процесу соціалізації засобами групової взаємодії уможливлюють виокремлення рекомендацій для вихователів, які працюють у різновіковій групі: – необхідно враховувати, що способи та засоби соціалізації дітей дошкільного віку залежать від вікового періоду розвитку та визначаються типом провідної діяльності (в умовах закладу дошкільної освіти– це гра). У грі дитина активно пізнає навколишній світ, стосунки між людьми, правила і норми поведінки, усвідомлює свої можливості, взаємозв'язки з іншими тощо.

З а допомогою гри дитина оволодіває:
- усією системою людських взаємин – спочатку на емоційному, а потім на інтелектуальному рівні;
-способами практичної і розумової діяльності;

- великим діапазоном людських почуттів;
-поняттями «добро» і «зло», вчиться їх розрізняти;
-морально-етичними нормами, виробленими людством.

Недарма Василь Сухомлинський порівнював гру з великим світлим вікном, через яке в духовний світ дитини вливається живильний потік уявлень, понять про навколишній світ.

Якщо у реальному житті дошкільники здебільшого орієнтовані на спілкування з дорослими, то у грі вони взаємодіють насамперед одне з одним. На поведінку дошкільників впливає як партнер по грі – його ставлення до ігрового завдання, інших учасників, так і сама ігрова діяльність, яка потребує від дітей спрямованості одне на одного й актуалізує у них морально-етичні норми взаємодії.

Взаємодія з однолітками є одним з важливих чинників для формування морально-етичних рис особистості, оскільки така взаємодія не лише сповнює життя дітей новими враженнями, але й є джерелом їхнього власного соціального досвіду. Вона впливає на розвиток подальших стосунків малюків з людьми, які їх оточують. Так, вже з двох років діти вступають у соціальні стосунки між собою: спілкуються одне з одним на зрозумілій для них мові слів і жестів, діляться іграшками, проявляють співчуття, якщо товариш упав або забився тощо. Разом з тим, діти раннього віку граються поряд, бо ще не вміють гратися разом. Намагання вступити у взаємодію з однолітками часто закінчуються невдачею: діти штовхаються, смикають одне одного за волосся, відбирають іграшки. Це зрозуміло, адже малюки ще не вміють погоджувати свої дії з діями інших. Але якщо навіть одна дитина починає виконувати елементарні ігрові дії, наслідуючи дорослих, то й інші діти починають цікавитися ними. З огляду на ці особливості малюків дорослим необхідно створювати умови для формування у дітей раннього віку доброзичливих стосунків з ровесниками, уміння входити в контакт з однолітками, виявляти емоційно-позитивні дії щодо інших дітей.

Разом з тим, педагог має пам'ятати, що безпосередній вплив на дитину з його боку, безумовне і бездумне підкорення дитини вказівкам дорослого не сприяють виробленню у неї навичок морально-етичної поведінки. Такі навички формуються лише тоді, коли діти дошкільного віку самі обирають тему гри, розгортають її сюжет, керуючись власним досвідом, реалізовуючи у грі прагнення долучитися до життя дорослих. У грі діти з власної ініціативи вступають у різні контакти між собою, здебільшого самостійно будують свої стосунки. Якщо ігрова діяльність дитини є вільною і невимушеною, такою, що вийшла за межі тиску з боку дорослих, ігрові відносини виступають у ролі добровільних тренувань, шляхом яких дитина засвоює морально-етичні норми поведінки.

Саме створюючи умови для виникнення гри, у процесі якої дитина без прямих педагогічних впливів засвоює норми людських взаємин, моральні цінності, вихователь найбільш ефективно впливає на процес формування морально-етичних рис особистості.

Важливою умовою для повноцінної соціалізації дитини-дошкільника є залучення батьків до навчально-виховний процес закладу дошкільної освіти. В даний час освітній процес в закладі дошкільної освіти, несе в собі безліч функцій, з яких пріоритетним є соціальна функція.

Соціальна функція передбачає залучення до процесу виховання всього соціального оточення дітей, психологічну підтримку, як дітям, так і батькам, компенсацію негативних впливів соціального середовища.

Сім'я є важливим чинником у вихованні та розвитку дитини, у придбанні нею соціального досвіду. Будучи соціальним інститутом виховання, сім'я здійснює соціалізацію дитини найбільш природно і безболісно через спадкоємність поколінь.

Ф орми і методи роботи з родиною щодо формування соціальної компетентності.

Гармонійна взаємодія закладу з сім`єю є запорукою повноцінності буття дитини, розкриття і реалізації її потенціалу, виходу на нові етапи соціальної реальності. Сім`я і заклад дошкільної освіти мають свою специфіку, особливості впливу на дитину, свої виховні засоби. Ці осередки не взаємовиключають один одного й не конкурують між собою, а взаємодоповнюють і коригують впливи один одного. Ця робота не буде ефективною без співпраці з сім`єю дитини. Психічний розвиток дітей, їх емоційне благополуччя залежить від дорослих. Сім`я для дитини – це ще й джерело суспільного досвіду. В родині дитина знаходить приклади для наслідування, тут відбувається її соціальне народження. Адже саме з сім`ї дитина бере все – і погане, і хороше. «Дитина вчиться тому - що бачить у себе вдома». Наведемо приклад. Часто вихователі та батьки звертаються до психолога зі скаргами на те, що дитина б`ється, ображає інших дітей, порушує правила поведінки. Встановлюючи причину такої поведінки, психолог з`ясовує, що батьки застосовують до дитини фізичне покарання, в сім`ї нерідкі конфлікти, сварки, тощо. У даному випадку необхідна корекція сімейних взаємин, яка починається з усвідомлення дорослими залежності між поведінкою дитини і відносинами в родині. Ефективність роботи педагога в закладі дошкільної освіти багато в чому залежить від правильно вибраних форм і методів роботи з батьками за умови застосування їх у системі.

Форми роботи з батьками поділяються на групові, індивідуальні і наочно-інформаційні. Групові форми роботи з батьками найбільш поширені. Вони передбачають роботу з усім або великим складом батьків закладу дошкільної освіти (групи). Це спільні заходи педагогів і батьків. У деяких з них беруть участь і діти.

Групові форми роботи, що найчастіше застосовуються в дошкільному закладі:

• батьківські збори, що включають виступ психолога, анкетування,опитування батьків;

• групові бесіди, лекції та консультації ;

• ігри, вправи, заняття для батьків з елементами тренінгу;

• проведення діагностики дитини в присутності батьків.

На перших зустрічах з батьками (часто це бувають батьківські збори) проводяться анкетування ,опитування батьків, проводиться збір інформації про сім'ю, про запити, інтереси, потреби у психолого-педагогічної інформації. Як свідчать проведені опитування батьків, вони не завжди компетентні в питаннях психічного розвитку дитини, а так само є теми, які актуальні для всіх категорій батьків (особливості того, чи іншого вікового періоду).

Майже в кожній родині стоїть проблема - чим зайняти дитину вдома. Батьки молодших дошкільників відчувають труднощі, пов'язані з кризою трьох років, примхами і впертістю. Батьків старших груп цікавлять проблеми, пов'язані з ранньою готовністю до школи. Ці теми можна обговорити і на індивідуальній бесіді з батьком, а так само на батьківських зборах та розмістити інформацію в куточок для батьків. Анкетування батьків дітей старшої групи «Чи готова ваш дитина до школи?» актуалізує деякі аспекти шкільної готовності дитини.

Аналізуючи анкети батьків, вихователь підбирає теми групових консультацій, лекцій, бесід. Ось деякі теми групових консультацій :

• «Заохочення і покарання дитини в сім'ї»;

• «Секрети спілкування в сім'ї»;

• «Що таке шкільна готовність»;

• «Що робити, якщо дитина обманює?»;

• «Старші і молодші діти»;

• «Виховання дитини без батька»;

• «Жіночі ролі в сім'ї»;

• «Капризи дитини»;

• «Дитина і комп'ютер»;

• «Ранній інтелектуальний розвиток дитини»;

• «Типи сімейного виховання».

Ігри, вправи, заняття з елементами тренінгу можуть проводитися як окремо, так і в рамках батьківських зборів, групових сімейних консультацій. Вони спрямовані на знайомство батьків між собою (зазвичай новостворені групи), на групову згуртованість, на виявлення стилю сімейного виховання, сприяють оптимізації сімейного спілкування, конструктивного вирішення конфліктів. Ігри, вправи допомагають формуванню у батьків практичних навичок виховання дітей. Проведення діагностики дитини в присутності батьків – поєднання психодіагностики та консультування за її підсумками, що дозволяє батькам більш повно побачити ті чи інші проблеми в розвитку дитини. Особливо дієвий такий підхід при визначенні готовності дитини до шкільного навчання, але він має і свої обмеження (наприклад, за порушення сімейного спілкування, при авторитарних батьків). За підсумками діагностики батькам даються рекомендації.

Індивідуальні форми призначені для індивідуальної роботи з батьками (чи іншими членами родини) вихованців. До них можна віднести індивідуальні консультації та бесіди. Вихователі широко використовує у своїй практиці індивідуальні консультації з батьками. Проаналізувавши причини звернення батьків до вихователя або психолога, можна виділити найбільш часто зустрічаються:

• проблеми адаптації дитини до умов дитячого садка;

• проблеми поведінки (агресивна поведінка, капризи, впертість);

• дитячі страхи

• проблеми в розвитку пізнавальних процесів (уваги, пам'яті, мислення тощо);

• сімейні конфлікти (ситуація розлучення батьків, конфлікти між бабусею і батьками);

• виховання дитини в неповній сім'ї;

• порушення мовлення у дитини;

• консультації за результатами психодіагностики, моніторингів.

На індивідуальних консультаціях застосовує всі основні методи консультування: бесіда, інтерв'ю, спостереження. Від правильності вибору методів залежить ефективність роботи педагога: встановлення контакту з членами сім'ї , довірчих відносин, висунення вірної гіпотези, правильність рекомендацій щодо розвитку і виховання дитини. При проведенні індивідуальних консультацій особливо яскраво видно рівень професіоналізму педагога. До індивідуальних форм роботи відноситься і така форма, як бесіда з батьками вихованців з питань розвитку і виховання дітей, яка може відбуватися на вулиці, в холі, в груповій кімнаті.

Наочно-інформаційні форми роботи з батьками відіграють роль опосередкованого спілкування між вихователем і батьками. З наочно-інформаційних форм роботи педагог використовує наступні:

• інформаційні стенди для батьків;

• пам'ятки;

• буклети.

З метою педагогічної просвіти батьків у вітальні групи на стендах увазі батьків представлені друковані матеріали за темами:

• «Дитячі страхи»;

• «Як заучувати на пам'ять вірші з дітьми »;

• «Причини дитячої агресії»;

• «Пограємо разом з дітьми»;

• «Ігри та вправи для розвитку пам'яті»;

• «Як допомогти дитині полюбити дитячий садок» та інші.

Наведений перелік форм роботи з батьками досить умовний. Різні родини мають свої цінності, інтереси, культурний рівень, педагогічний досвід . Використання різноманітних форм залучення батьків до співпраці , творчість , власний пошук у «наведенні мостів» , дипломатичність, толерантність – все це запорука успішної взаємодії вихователя дитячого садка і родини…

Поради батькам щодо соціальної поведінки дітей.

• Якомога частіше спостерігайте за поведінкою дитини під час

спілкування з іншими дітьми, спільних ігор.

• Розмовляйте з дитиною про її перебування в дитячому садку, на

подвір'ї (із ким гралась? хто є твоїм другом? чому? про що роз мовляє з іншими дітьми?). Будьте уважним співрозмовником, разом із дитиною з'ясуйте причини та правильність її поведін­ки щодо інших дітей.

• Проводьте бесіди з дитиною про її однолітків із групи, сусідських

дітей. Спонукайте, щоб дитина сказала щось позитивне про них, про риси характеру, таланти, вміння, а не про зовнішність.

• Разом із дитиною намалюйте її друзів, виготовте подарунки для них до дня народження, інших свят.

• Привчайте дитину бути відповідальною перед іншими,

дотримуватись правил поведінки, завжди замислюватись над своїми вчинками та вчинками інших дітей, дорослих, знаходити пра­вильне розв'язання складної ситуації.

• Пограйтесь у гру «Добре — погано» (дорослий запитує — дити­на

відповідає, пояснює свою відповідь), у рольові ігри: «Сім'я», «Дитячий садок», доручайте дитині різні доручення, стимулюй­те їх самостійність.

Підтримуйте та підбадьорюйте дитину, радійте за неї, хваліть за хорошу поведінку. Станьте прикладом для наслідування, де­монструйте бажану поведінку, пояснюйте свої вчинки.

Висновок

Соціальний розвиток дітей – це засвоєння традицій суспільства, культури, середовища, в якій малюк росте, формування його цінностей, навичок спілкування. Ще в дитячому віці дитя встановлює перші контакти з навколишнім світом. Згодом дитина вчиться налагоджувати контакти з дорослими і довіряти їм, керувати своїм тілом і вчинками, будувати свою промову і оформляти її словами. Для формування гармонійного соціального розвитку дитини треба приділяти йому і його цікавості максимум часу і уваги. Це спілкування, пояснення, читання, ігри, слово, озброєння дитини максимумом інформації про людське середовище, правила і норми спілкування, поведінку.

Сім’я на першому етапі є головним осередком передачі досвіду і знань, накопичених раніше. Для цього батьки малюка, його бабусі і дідусі зобов’язані створити в будинку оптимальну психологічну атмосферу. Це атмосфера довіри, доброти, взаємної поваги, які і називаються первинним соціальним вихованням дітей.

Спілкування – ключовий фактор соціального становлення особистості дитини. Комунікація лежать в основі соціальної ієрархії, що проявляється у відносинах «діти-батьки». Але головним у цих відносинах повинна бути любов, яка починається ще з утроби матері. Не дарма психологи говорять про те, що бажана дитина – це щаслива, впевнена в собі і в перспективі успішна в соціумі людина.

Заклад дошкільної освіти – це джерело соціалізуючого впливу на дітей, джерело соціального досвіду, який, окрім розвитку інтелекту і передачі знань, умінь, навичок, цілеспрямовано має формувати моделі поведінки дітей, їхні цінності, систему взаємин із суспільним оточенням.

Як день розпочинається з ранку, так життя людини – з дитинства, яке є незабутнім, швидкоплинним, неповторним та найважливішим етапом людського життя. Саме дошкільний вік є фундаментом, на якому постає весь життєвий шлях людини. Від якості цього фундаменту залежить динаміка особистісного зростання дитини, її життєві установки та світосприймання.

Додаток 1

Ігри, що сприяють соціалізації дошкільників.

 

Гра-вітання «Веселі звірятка».

Мета: створення психоемоційного комфорту у дошкільників.

Дітям пропонується привітатись, як «веселі котики» — торка­ючись плечима одне одного та говорячи: «Мур-мур-мур», потім, як «веселі песики» — торкаючись ступнями та говорячи: «Гав-гав-гав», як «веселі ведмедики» — торкаючись спинами, тручись одне об од­ного (діти об'єднані у  пари).

 Гра «Подаруй подарунок другові».

Мета: виховувати доброзичливість.

Діти передають одне одному м'ячик і називають подарунки, які вони хотіли б подарувати одне одному.

 Гра «Опиши друга».

Мета: виховувати доброзичливість, уважність одне до одного.

Діти об'єднуються у пари, уважно розглядають одне одного, по­тім розвертаються та спинами торкаються одне одного. Психолог за­питує у дітей-партнерів про зовнішній вигляд, колір очей, волосся, одягу. Опис порівнюється з оригіналом і робиться висновок про те, наскільки діти уважні одне до одного.

 Психологічний етюд «Відвідування хворого друга».

Мета: виховувати доброзичливість, емпатію.

Одна дитина грає роль «хворого» друга. Решта дітей прийшли його провідати, принесли з собою гостинці, вкривають хворого ков­дрою, наливають теплого чаю, жаліють його, поглядають на нього зі співчуттям, лагідно посміхаються. Психолог наголошує на тому, що коли люди піклуються одне про одного, тоді хворим легше пере­бороти хворобу, знайти в собі сили швидше одужати.

 Вивчення прислів'я:

Психолог пропонує дітям вивчити народне прислів'я:

«Вірний друг — то найбільший скарб».

Якщо діти не розуміють значення слів, потрібно їм розповісти про них («вірний» — ніколи не зрадить, прийде на допомогу, «скарб» — багатство, подарунок).

 Гра «Поклич лагідно».

Мета: виховувати доброзичливість до інших.

Діти стоять у колі. Одна дитина стоїть у центрі кола. Вона почи­нає кликати іншу дитину, лагідно називаючи її ім'я та кидаючи їй декілька разів м'яч. Потім перша дитина запитує: «Я гралась з то­бою, а з ким хочеш гратись ти?» І так по черзі.

 Гра «Зобразіть предмет».

Мета: закріплювати знання та вміння користуватися мімікою та жестами..

Кожна дитина отримує предметну картинку, яку вона повинна без слів, за допомогою міміки та жестів показати решті дітей, а ті, у свою чергу, повинні її відгадати та назвати.

 Гра «Склади картинку».

Мета: виховувати доброзичливість.

Діти об'єднуються у пари. Кожна пара повинна скласти картин­ку з частинок (пазлів). Діти повинні працювати злагоджено, ввічли­во звертатись одне до одного.

 Гра «Невербальна казка».

Мета: розвивати невербальне спілкування.

Діти не вербально показують казку «Ріпка» («Колобок»), зазда­легідь домовившись про роль кожного.

Гра «Потяг»

Мета: вчити дитину відкликатися на своє ім'я, запам'ятати імена однолітків, діяти за показом та словесною інструкцією.

Дорослий пояснює дітям, що зараз вони будуть грати в паровозик. Головним паровозом буде дорослий, а вагончиками - діти. Він почергово підкликає до себе дітей, емоційно коментуючи що відбувається: "Я буду паровозом, а ти вагончиками.

«Настя, іди до мене, стаєш за мною, держи мене за пасок, ось так. Тепер, Костику, іди сюда, стань за Настею, держи її за пояс ". Після того, як всі діти вишикувалися," поїзд "відправляється в дорогу. Дорослі, імітую рух паровоза" Чух - чух, у-у-у! ", Стимулює дітей повторити їх.

Гра : «Лагідне ім’я».

Мета: вчити взаємодіяти з другом, називати ім'я другого дитини.

Діти стають в коло, кожен з них по черзі виходить у центр. Всі інші діти за допомогою дорослого називають варіанти лагідного імені дитини, що стоїть у центрі кола.

Гра : «Передай м'яч»

Мета: вчити взаємодіяти зі однолітками.

Діти стоять навпроти один одного. Дорослий показує дітям, як потрібно правильно утримувати і передавати м'яч іншій дитині, називаючи його на ім’я («На, Петрику!»).

Додаток 2

Лепбук.

В сучасному світі, в якому так багато невідомого, часом і ми, дорослі, губимося в безперервному потоці інформації. А як допомогти маленькій людині з його допитливим розумом, у якого щохвилини виникає безліч питань?

Сьогодні система дошкільної освіти зазнає суттєвих змін. Важливим аспектом освіти є формування у дитини «навчити вчитися самому». Перед педагогами стоїть завдання навчити дитину ставити перед собою мету і завдання, знаходити способи їх вирішення, а головне знаходити потрібну інформацію для вирішення поставленого питання серед величезної кількості джерел інформації.

Сучасній дитині необхідно не стільки багато знати, скільки послідовно і доказово мислити, проявляти розумову активність. Зміст і методи навчання дошкільнят спрямовані на розвиток уваги, пам'яті, творчої уяви, на вироблення вміння порівнювати, виділяти характерні властивості предметів, узагальнювати їх за певною ознакою, отримувати задоволення від знайденого рішення. Доберіть до кожної підтеми той тип міні-книги, який найкраще підходить для викладу інформації .

Ми пропонуємо до вашої уваги ті види вкладок, які ми використовуємо у своїй роботі під час створення наших лепбуків. Вважаємо їх найбільш цікавими та доступними для дітей.

Книжка з пелюсток . Ця книжка використовується для демонстрації частин цілого, його складу тощо.

Багатошарова міні-книжка. Виготовляється з паперу різної –довжини, складеного та з’єднаного між собою. Можна використовувати папір різних кольорів. Шари можуть складатися вгору або вниз, зліва направо, або навпаки. Багатошарову книгу краще використовувати для пов’язаного між собою списку.

К нига-колесо. Використовуються для позначення невеликих процесів. Особливо цікава дітям через рухомість колеса.

Конверти для інформації та дидактичних ігор.

Крім міні-книг є багато речей, які можна вкласти у лепбук. Ви можете вкласти їх в кишеньки. Це можуть бути: паперові пазли ,настільні ігри, дидактичні ігри, логічні ігри, лабіринти, кросворди, ігри на уважність, розмальовки, трафарети, орігамі тощо.

Коли дитина сама діє з об'єктами, вона краще пізнає навколишній світ, тому пріоритет в роботі з дітьми слід віддавати практичним методам навчання.

Додаток 3

Ранкова зустріч для дітей раннього віку.

Освітні завдання: Виховувати любов до тварин. Формувати у дітей доступні уявлення про життя тварин в лісі. Проявляти доброзичливе ставлення до однолітків та дорослих. Вміти дарувати радість успіхам інших, допомагати тому, хто цього потребує. Намагатися створити спокійний, розважливий настрій та гарну атмосферу на весь день. Прагнути до створення спільноти через проведення спільних ігор ,вітань. Заохочувати дітей до обміну інформацією від подорожі до лісу. Розвивати діалогічне мовлення. Заохочувати до пізнання нового , а саме сприйняття та розуміння інформації про те, чим діти займатимуться протягом цього дня. Заохочувати дітей до розповідання віршів. Спонукати до прояву творчості , індивідуальності під час спілкування з однолітками

Хід проведення:

Звучить музика. Діти заходять до групи їх зустрічає вихователь.

Музика . Пісня «Дитсадок»

Доброго ранку, діти я дуже рада, що ви прийшли до дитячого садка. Дітки, сьогодні я прийшла до вас не сама. Хто зі мною прийшов?

Діти: Ведмедик

Вихователь: Так , давайте ми привітаємось з ведмедиком « Добрий ранок».

Доброго ранку , сонце привітне.

Доброго ранку , небо блакитне.

Доброго ранку, у небі пташки.

Доброго ранку , маленькі дубки.

Я вас вітаю, люблю , визнаю,

Бо живемо ми в одному краю.

Любі хлопчики й дівчата,

Також гості дорогі

А чому такі сумні?

Усміхніться ви мені.

А тепер веселою усмішкою поділіться один з одним. Ось так. Від ваших посмішок стало тепліше и веселіше навкруги. Так і хочеться погратися, побігати. Так? (Діти)

Вітання один з одним в колі ( Діти стають у коло , по черзі беруться за руки і вітаються).

«Добрий ранок» Тимофійчику. Я рада , що ти прийшов до дитячого садка. Бажаю тобі гарного дня! ( і так з рештою дітей.)

Вихователь : Щось ведмедик сумний. Що сталося?

Ведмедик: Я сумний бо не маю друзів. Я шукав їх, а знайти так і не зміг.

Вихователь: Діти , а де живе ведмедик?

Діти : У лісі.

Вихователь: А як ви думаєте де ми можемо знайти друзів ведмедика?

Діти : У лісі.

Вихователь: Діти а чи є неподалік нашого дитячого садочка ліс?

Діти: Немає

Вихователь: Давайте ведмедику покажемо картинки про ліс та розкажемо що ж це таке ліс?

Відео або слайди про ліс.

Вихователь: Розповідь вихователя . Ліс –це багато різних дерев: берези, дуби, тополі, клени, ялини, сосни. Коли вони ростуть разом це і буде ліс В лісі також э багато кущів та рослин. На деревах живуть птахи . А також багато тварин це: лисиця. вовк, їжак, зайчик,білка.

Ведмедик: Дуже цікаво , я зрозумів.

Вихователь: Тимофій розкаже вірш про ліс.

Ліс – це друг всьому живому

Звір і птах живе у ньому

Він повітря очищає

Ароматом напуває.

Вихователь: Діти, давайте вирушимо до лісу і допоможемо Ведмедику знайти йому друзів. Але до лісу не простого , а чарівного. А допоможе нам потрапити « Чарівний килим»

Гра « Чарівний килимок»

Діти сідають на килим . Але перед тим як вирушити , ми повинні стати маленькими чарівними дітками. А допоможе нам чарівна паличка. Вихователь торкається кожної дитини. Сьогодні зранку наш килим – літак вирушає….. Діти куди вирушаємо ? До лісу . Діти закривають очі.

( Звучить музика) Прилетіли. Відкриваємо очі.

Вихователь:

Подивіться , мої любі,

Серед поля ліс стоїть

Ми гуляти в ліс підем

і звірят ми там знайдем.

Обмін інформацією.

Вихователь: Діти заходять до лісу і розповідають, що бачать у лісі? Які дерева ростуть?

Діти: ялини, берези.

Вихователь: На березі листочків вже немає. Чому? Яка зараз пора року?

Діти: осінь.

Вихователь: Берізка приготувалася до сну і вкрила земельку своїми листочками. Якого кольору листочки берези? А якого кольору зараз ялинка?

Діти: зеленого.

Вихователь: Ялинка зелена, голочки маленькі колючи . А листочок жовтенький, сухенький. Давайте я листочок покладу на місце, щоб берізці взимку ,було тепліше. Ой там щось біжить.

Дістає їжачка , діти хто це?

Діти: Їжачок.

Вихователь: де живее їжачок?

Діти : в лісі.

Вихователь: Що має на спинці?

Діти: Голочки.

Вихователь: Що їсть їжачок?

Діти: Груші, яблука,сливки.

Вихователь: Давайте подивимося може ще хтось в лісі живе. Підходять

до пеньочка, за ним знаходимо зайчика. Хто це?

Діти: Зайчик.

Вихователь : Які в нього вуха довгі чи короткі?

Діти: Довгі.

Вихователь: Який хвостик за розміром великий чи маленький?

Діти: маленький

Вихователь: Діти, дивіться на дереві хтось живе. Хто це?

Діти: Білка.

Вихователь: Правильно. Де живе?

Діти : В лісі , на дереві.

Вихователь: Як рухається?

Діти: Стрибає по деревах.

Вихователь: Що гризе?

Діти: Горішки.

Вихователь: Ведмедику, ми знайшли тобі друзів ти задоволений?

Ведмедик: Так

Вихователь: Діти, давайте покажемо нашому ведмедику, в які цікаві ігри ми граємо.

Групове заняття: гра «М’яч»

Вихователь: Кому я кидаю м`ячик той і розповідає віршик про тваринок, яких ми зустріли в лісі. Почали.

Вірші.

Їжачок

Їжачок пішов у ліс.

Що із лісу він приніс?

Під листком жовтеньким

Знайшов гриб смачненький.

Зайчик

Дуже любить моркву гризти

Та сиру капусту їсти.

Спритно з боку в бік стрибає,

Довгі лапки задні має.

Вихователь: Молодці, діти! Час швидко проминув. Нам потрібно повертатися додому. Вихователь і діти сідають на килимок, закриваємо очі ( Лунає музика). Коли музика закінчилася встають з килимка. Вихователь паличкою торкає всіх діток і вони стають звичайними дітками.

Щоденні новини.

Діти давайте розповімо Ведмедику, що ми будемо робити! Може він з друзями залишиться ще з нами.

Ведмедик: Я згоден сьогодні залишитися з вами, але не надовго.

Вихователь: А сьогодні ми з вами діти будемо говорити:

- Де живе зайчик та білочка? (картинки з зображенням пенька і дупла)

- Чим харчуються? ( картинки)

- Як вони готуються до зими? ( картинка з зображенням горішок)

Ведмедик: Дякую, дітки, вам за те, що вони допомогли мені знайти друзів. І я вам приготував подарунки. Подарунки смачні , солодкі . Візьміть їх, щоб весь день у вас був веселим та радісним.

Вихователь: Ведмедику, може у тебе знайдуться подарунки і для наших гостей.

Ведмедик: Знайдеться і роздає яблука гостям.

Вихователь: Діти, що потрібно сказати Ведмедику за подарунки? Відповідь дітей. Дякуємо.

Ранокові зустрічі середній дошкільний вік.

Мета: Створення спільноти в групі. Розвиток уміння спілкуватися, соціальних навичок: дати дітям відчуття приналежності, вчити піклуватися один про одного, розвивати довіру поміж дітьми, розвивати уміння говорити і слухати один одного, при розмові звертатися на ім’я створювати позитивний настрій в групі.

Форма організації. Ранкова зустріч .

Запрошення на ранкову зустріч.

Діти і вихователь встають у коло.

Вітання – перший компонент ранкової зустрічі.

Діти разом промовляють вірш – вітання, виконують відповідні рухи.

Доброго ранку, ліси і поля,

Доброго ранку, Вкраїно моя!

Доброго ранку, рідний садочку,

Доброго ранку, земле моя!

Доброго ранку, гості шановні,

Доброго ранку! Всім миру й тепла!

Привітання один з одним.

Діти вітаються по колу, звертаються один до одного на ім’я і торкаються долоньками.

– Доброго ранку, Іванка. Мені дуже приємно тебе бачити.

– Доброго ранку, Максим. Я рада, що ти прийшов.

Вихователь: Я також рада бачити всіх вас.

Обговорення правил ранкової зустрічі.

Нашим привітанням ми створили спокійний, гарний настрій, адже якусь важливу справу краще починати з гарним настроєм. А тепер згадаємо правила наших ранкових зустрічей :

-уважно слухати один одного;

-піднімати руку, якщо хочеш щось сказати;

-говорити голосно і чітко.

Обмін інформацією

Тема: Допоможемо врятувати ліс:

Діти, сьогодні вранці, коли я прийшла в дитячий садочок, я знайшла лист від Лісовичка. Давайте я вам його прочитаю.

«Вітаю вас мої маленькі друзі! Я дуже люблю коли ви приходите до мене у гості, але на жаль, в моєму лісі сталася біда: хтось потоптав гриби, поламав гілки дерев, налякав птахів і лісових звірят. І цим дуже нашкодив природі –рослини, тварини і птахи можуть зникнути назавжди. І все це тому, що деякі діти, а може дорослі не знають правила поведінки в лісі і тому я хочу дізнатись, а ви знаєте як треба поводитись у лісі?»

Діти, давайте згадаємо правила поведінки в лісі, а допоможуть нам в цьому знаки – малюнки. А щоб Лісовичок дізнався що ми знаємо як треба поводитись, ми запишемо звуковий лист на диктофон і після заняття відправимо його.

Не можна ламати гілочки на деревах.

Не топтати гриби.

Не руйнувати пташині гнізда.

Не розпалювати багаття.

Не руйнувати мурашники.

Не зривати квіти.

Не розкидати сміття.

Молодці, діти!

А тепер давайте трішечки відпочинемо і згадаємо віршик який ми з вами вчили.

Фізкультхвилинка:

Ми лісочком йшли,

Грибочок знайшли

Нагнулись, підняли,

У кошик поклали

І далі пішли.

Ми лісочком йшли,

Горобинку знайшли.

Потянулись, зірвали

У кошик поклали.

І далі пішли.

Ми лісочком йшли,

Зайчика знайшли

Подивились і тихенько пішли.

Молодці!

Діти, а Лісовичок ще хоче пограти з вами у гру «Можна – не можна».

Я буду називати правило, а ви, якщо це можна робити в лісі, піднімаєте зелену стрічку, якщо не можна – червону.

Милуватися красою природи.

Ламати гілки дерев.

Підгодовувати птахів.

Розпалювати вогонь.

Берегти рослини.

Рвати квіти.

Руйнувати гнізда птахів.

Прибирати місця відпочинку від сміття.

А тепер подумайте і скажіть, що можна зробити для того, щоб пташки і тварини повернулися до лісу. (прибирати сміття, підгодовувати птахів)

Як чудово, що ви знаєте правила поведінки у лісі.

Щоденні новини.

А зараз прийшов час щоденних новин. Сьогодні з прогнозом погоди нас

познайомить Ілля.

Зараз пора року – осінь. Третій місяць осені – листопад.

Сьогодні вівторок – другий день тижня.

На вулиці холодно, похмуро, йде дощ, вітер слабкий.

Вихователь повідомляє розклад занять на день.

Діти, я бажаю вам сьогодні цікавого дня і гарного настрою.

Ранкова зустріч для дітей старшого дошкільного віку.

Мета. Створення спільноти в групі, розвиток соціальних навичок:  вчити дитину почувати себе частиною спільноти, навчатися один від одного, розвивати довіру поміж дітьми, створювати позитивний настрій в групі, навчати співпрацювати.

           Розвиток навичок спілкування: розвивати вміння та навички ефективного спілкування, вчити говорити та слухати один одного, висловлювати свої думки, при розмові звертатися на ім’я та дивитися на співрозмовника, дякувати за допомогу та підтримку.

           Розвиток академічних навичок: розвивати  навички  говорити, слухати,  збагачувати словниковий запас, формувати вміння досліджувати, аналізувати та оцінювати матеріал.

Тематика. У світі тварин. Слони – унікальні істоти.

Форма організації. Ранкова зустріч – це запланований, структурований збір, який проводиться з усією групою. Ранковій зустрічі присвячують 20 – 25 хвилин на початку дня, аби створити позитивну атмосферу у групі на весь день перебування дітей у дитячому садочку.

1. Запрошення на ранкову зустріч

Грає музика, яка повідомляє дітям, що вже час збиратися у коло.

Діти і вихователь стають у коло.

2. Вітання - перший компонент ранкової зустрічі

- Діти разом промовляють вірш - вітання, виконують відповідні рухи.

Привітаймо Сонечко!

Здрастуй дороге!

Привітаймо Квіточку!

Хай вона росте!

Привітаймо Дощик!

Лийся мов з відра!

Привітаймо друзів всіх!

Зичимо добра!

-  Привітання один з одним. 

Діти по колу передають квіточку добра та вітаються.

Всі звертаються один до одного на ім’я, що

допомагає створити атмосферу дружби та злагоди. Вихователь звертає увагу, щоб діти вчилися дивитися один одному у вічі.

-   Доброго ранку, Марійко. Мені дуже приємно тебе бачити.

-   Доброго ранку, Миколко. Я рада, що ти з нами.

Вихователь: Я також рада бачити всіх вас та бажаю всім гарного настрою, цікавих занять і справ на сьогоднішній день. Аплодисменти.

3. Обговорення правил ранкової зустрічі.

Нашим привітанням ми створили спокійний і розважливий настрій. Пропоную згадати правила ранкової зустрічі. Допоможуть нам малюнки – схеми.

Правила ранкової зустрічі нашої групи:

-   Говорити голосно й чітко.

-   Уважно слухати один одного.

-   Піднімати руку, якщо хочеш щось сказати.

-   Підтримували друзів посмішками та оплесками.

Вихователь: Прийшов час щоденних новин.

4. Щоденні новини – коротке повідомлення, складене по плану: відомості про сьогоднішній день, календар погоди, розклад занять на день.

- Доброго ранку! Сьогодні з прогнозом погоди ознайомлю вас я – головний синоптик Наталка.

Зараз пора року – зима. Другий зимовий місяць – січень.

Сьогодні середа – третій день тижня.

На вулиці морозно, ясно, вітер слабкий. Вранці ми спостерігали іній. В народі кажуть: « Пухнастий іній – на хорошу погоду». Перевіримо. Дитина заповнює календар погоди.

5. Обмін інформацією

Тема, яку ми розглядаємо, вивчаємо під час ранкових зустрічей – «У світі тварин. Слони – унікальні істоти». Сьогодні в обміні інформацією будуть брати участь усі. Діти, сидячі на подушечках по колу, задають один одному питання, уважно слухають інформацію кожного, вихователь коментує розповіді. Діти підтримують друзів оплесками.

-   Що ти, Данилко, знаєш про слонів?

-   У слонів масивна голова і тулуб, довгий хобот, великі вуха і бивні. Прийнято вважати слона за розумного звіра.  Як правило, слони мають співчуття, грайливість, відмінні здібності до навчання.

Вихователь:«Дякую тобі, Данилко. Це дійсно цікава інформація». Аплодисменти.

-    А ти що знаєш про слонів, Аліна?

-    Хобот дорослого слона має 2 м в довжину. Хобот слона досить чутливий, щоб підняти  єдину травичку із землі, але все ж таки достатньо сильний, щоб вирвати з коренем дерево.

Після кожної розповіді вихователь коментує, діти аплодують та ставлять запитання іншому по колу: «А ти, Іванко, що знаєш про слонів?»

Вихователь звертає увагу на виставку робіт на тему: «Слони – унікальні істоти». Роботи ці діти виконали вдома з батьками або в групі під час гурткової роботи.

Вихователь пропонує  відео сюжет «Такі цікаві тварини – слони».

6. Групове заняття. Робота в групах

Вихователь пропонує дітям об’єднатися в 3 групи, вибрати певний колір – емблему. Кожній групі треба виконати своє завдання, а потім презентувати роботу. Головне, кожна дитина повинна зробити свій внесок в спільну працю, виконувати завдання по черзі і вчитися спільно вирішувати проблему.

Завдання по групам:

1. Виконати аплікацію «Рожевий слон» з нетрадиційного матеріалу – різаної  нитки з використанням шаблону.Самостійно малюють контур.

2. Виконати аплікацію «Блакитне слоненя» з нетрадиційного матеріалу – кольорові серветки по намальованому контуру. Наносять елементи на готове зображення.

3. Скласти картинку «Мій улюблений слон» з пазлів.

Обладнання: листи картону,  шаблон слона; прості олівці, клей ПВА, шерстяна нитка, кольорові серветки. По сигналу діти починають та закінчують роботу. В групах вибирають того, хто буде презентувати картинку. Працювати треба спільно, дружно, допомагати та підтримувати один одного.

Презентація робіт на кріслі автора

I група

Свою роботу ми вирішили презентувати всі разом. Нашого рожевого слона звуть Пупсик. Він добрий, любить їсти банани та купатися в річці. Його ми робили з шерстяних ниток. Спочатку намалювали силует по шаблону. Потім товстим шаром нанесли на силует клей, не виходячи за лінію. А потім  насипали нитки на силует слона, покритий клеєм.

Коментар дітей та вихователя. Аплодисменти.

Кожна група придумує ім’я слону, риси характеру, його звички.  Коротко розповідають план виконання роботи. Коментар дітей та вихователя. Аплодисменти.

7. Підсумок. Очікування від сьогоднішнього дня

Вихователь повідомляє дітям, що їх чекає сьогодні, які заняття, ігри. Діти висловлюють свої очікування на сьогоднішній день. Вихователь схвалює позитивними коментарями кожен вислів.

Дитина: я чекаю від сьогоднішнього дня веселого настрою.

Вихователь: я впевнена, що він у тебе таким і буде.

Виконання пісні «Рожевий слон» з танцювальними рухами.

Ранкова зустріч початкова школа.

Тема: «Весна прийшла»

Мета: створити в класі позитивний настрій, формувати навички ефективного спілкування та групової взаємодії, розвивати мовлення, допитливість, творчість, вміння дивитися і бачити, слухати і чути, спостерігати і відчувати. Вчити добирати рими, вирізати із паперу підсніжники, малювати весняні квіти.

Обладнання: мультимедійний комплекс, завдання для групової роботи, слайди електронного журналу «Джміль», малюнки із зображенням весни, рожева парасолька, календар, ножиці, олівці, фломастери, аркуші паперу.

Хід зустрічі.

І Вітання

-Доброго дня, мої любі школярики!

-Доброго дня!

-А, як ви гадаєте, чому я сьогодні з рожевою парасолькою?

(Ця парасолька рожева не тільки від поганої погоди, вона рятує і від поганого настрою)

-У мене сьогодні гарний настрій, адже сьогодні особливий день і я рада зустрічі з вами.

- Діти, чи важливий настрій для людини?

- Як можна покращити настрій?

- Загніть мізинчик, якщо ви гарно виспалися і відпочили.

- Загніть безіменний пальчик, якщо вас збудила рідна, люба вами людина.

- Загніть середній пальчик, якщо ви побачили хоч раз сьогодні посмішку.

- Загніть вказівний пальчик, якщо ви зустріли хоч одного друга.

- Покажіть, який у вас зараз настрій.

- Ви зі мною вже привіталися, а тепер привітайте один одного.

Ми сімейка невеличка.

Усі друзі, я і ти.

Привітаємось, щоб личка

Всі усмішками цвіли

- Привітатися можна по різному. Можна потиснути руку, обійнятися, погладити по плечу, торкнутися щічки, помахати долонькою, взятися за дві ручки, взятися мізинчиками. Сказати побажання або комплімент. (Діти вітаються)

- Тепер всі тихесенько сядьте. Зараз ми з вами будемо спілкуватися. Давайте згадаємо правила спілкування. (Діти називають, викладаю на дошці сонечко і промінчики-правила)

ІІ. Робота з календарем

- Діти, який день тижня сьогодні?( відповіді дітей)Чому він так названий?

- Який день був вчора? Буде завтра?

- Діти, яка вчора була дата: число і місяць (28 лютого)

- Яке число сьогодні?

- Так сьогодні 1 число(викладаю).

- Яке число буде завтра?(2)

- Який місяць? (березень)

- Чому цей місяць так назвали? (відповіді дітей, доповнення вчителя)

- Чому ж цей сьогоднішній день особливий?

- Так яка пора року почалася?(весна)

- Які ж весняні місяці ви знаєте?

ІІІ Групове заняття

1.Асоціації

- Діти, хоч і не весняна погода надворі, але скажіть, будь ласка, з чим

асоціюється у вас слово «весна» (відповіді дітей).

- Подивіться на малюнок і скажіть з чим асоціюється, на що схожий підсніжник, приліт птахів (використовую слайди електронного журналу «Джміль»)

• Поплескайте в долоньки, хто хоче, щоб уже було тепле сонечко.

• Потупайте ніжками, хто бажає понюхати весняну квіточку.

• Покивайте голівками, хто хоче пострибати на травичці.

• Пострибайте, хто хоче, щоб було 8 Березня.

2. Пісенька

- Діти, давайте створимо собі настрій, заспіваємо караоке пісеньку «Ой весна, весно, що ти нам принесла»

3. Гра «Хто більше»

- Об’єднаємося в 3 групи за весняними місяцями (наклеїти в лепбук класу картинки місяців весни). Кожна дитина буде мати ім’я-назву місяця. (лічу)

- Давайте доберемо до слова «весна» як найбільше слів-ознак. Цьому може допомогти малюнок. Діти записують. перевіряємо.

(сонячна, квітуча, тепла, весела і т.д. )

4. Гра «Добре – погано»

- Тепер об’єднаємося в дві групи і пограємо в гру. Одна група доводить, чому добре, що прийшла весна, інші навпаки, що це погано.

5. Добір рим

- Діти, а чи любите ви вірші про весну?

- Зараз ми з вами будемо поетами. У віршиках є рими. Зараз ми із усіх слів, які записані збоку доберемо рими до слова, яке записане посередині

(використовую слайди електронного журналу «Джміль»)

- сміху (снігу, втіху, з розбігу)

- сонечку (в мішечку, дружечку, гречку, пиріжечку)

- веселію (мрію, заспіваю, затанцюю, порадію)

6. Практична робота в групах

- Як прикро що немає тепла. Давайте пофантазуємо і створимо у класі весну. (Показ слайдів з електронного журналу). Зараз ми об’єднаємося в 4 групи за назвами перших весняних квітів. (Кожна дитина отримує свою квіточку)

- Кожна група після виконання своєї роботи буде по колу переходити до виконання наступного завдання

І група - виготовити підсніжники для прикраси класної кімнати.

ІІ група – наклеїти в лепбук класу перші весняні квіти (заготовлені вчителем).

ІІІ група – розфарбувати або намалювати ряст.

ІVгрупа – намалювати весняну галявину

(Діти прикрашають клас першими весняними квітами)

ІV Обмін інформацією

Запрошую вас у крісло автора. Потрібно розповісти цікаву весняну історію.

• Діти, після розповіді ви можете поставити автору 2-3 запитання.

V Новини дня

Сьогодні у нас буде екскурсія « Зміни в природі з приходом весни».

Додаток 4

ДИДАКТИЧНІ ІГРИ З ГЕНДЕРНОГО ВИХОВАННЯ.

Приклади гендерних ігор, які можна використовувати як в дитячому садку, так і вдома:

• Гра «Все навпаки».

У цій грі хлопчики повинні на деякий час «перетворитися» у дорослих жінок, а дівчатка - в чоловіків. Так малюки будуть почувати себе безглуздо, але, в той же час, зможуть максимально гостро відчути різницю в поведінці жіночої та чоловічої статі, а також у взаєминах між ними.

• Гра «Азбука ввічливості».

Якими повинні бути ввічливі дівчатка і ввічливі хлопчики? Ввічливі дівчатка дуже делікатно розмовляють з усіма знайомими й незнайомими людьми. Вони ніколи не кричать, не сперечаються й не сваряться, не вимовляють грубих слів. А ввічливий хлопчик обов'язково поступиться місцем у тролейбусі чи автобусі жінці або дівчинці. Він ніколи не сяде за стіл, поки за ним не займуть свої місця дівчатка. Й, звичайно, ніколи не образить дівчаток.

• Гра «Компліменти».

Діти, комплімент -це хороші, доброзичливі слова, що ми говоримо тим людям, які нам подобаються, або подобається щось в їх поведінці.Отож, оберіть собі пару іншої статі й подумайте, які ви скажете один одному компліменти.

• Гра «Вибери слова для своїх батьків».

Вихователь називає різноманітні слова, які відповідають рисам характеру мам і тат ті, які зовсім їм не підходять, а діти в свою чергу оберають влучні для них вислови. Отож, слова які характеризують жінок: любляча, зелена, рідна, дощова, ніжна, холодна, золота, тепла, добра, хороша, морозна, сонячна, лагідна, розуміюча, гарна, турботлива, красива.(ніжна,любляча,рідна, добра, хороша, лагідна, розуміюча, гарна, турботлива, красива.),а тепер слова, що характеризують чоловічу стать: сильний, боязливі, дужий, міцний, турботливий, довгий, відважний, сірий, сміливий, хоробрий, злий, добрий.( сильний, дужий, сміливий, відважний, хоробрий, турботливий, міцний, добрий).

• Гра «Склади родину».

Поділити дітей на дві групи. Дітям роздаються картинки: дідусь, бабуся, мама, тато, братик, сестричка. Діти викладають дві родини. Тепер одна група дітей назве мені всіх із родини, хто має чоловічу стать, друга група хто має жіночу стать.

• Гра «Склади й одягни правильно».

Розділитися на дві групи. Одна буде складати й одягати хлопчика, а друга команда-дівчинку. (Діти складають із розрізних картинок дітей, а потім їх одягають). Тепер розкажіть, яку різницю ви помітили?

• Гра «Намалюй і назви себе».

Діти повинні намалювати себе, потім кожен назве своє ім'я, розповість, хто він, хлопчик чи дівчинка, яким би хотів бути.

• Гра «Домашні турботи».

Запропонуйте дітям приготувати обід, використовуючи іграшкову кухню. Допоможіть їм розподілити ролі: дівчатка керують, хлопчики допомагають. Після гри поговоріть з малюками, розкажіть, що тата завжди повинні допомагають матусям по будинку. Дізнайтеся, хто і як допомагає своїм матусям у будинку.

• Гра «Будинок дружби».

Посадіть всіх дітей в коло через одного (хлопчик-дівчинка) і дайте їм конструктор. Пустіть одну деталь конструктора по колу, і нехай кожен малюк, приєднуючи до неї наступну і передаючи далі, скаже комплімент представника протилежної статі. Наприклад: Ваня який? – Хороший, сильний, швидко бігає, високо стрибає, не ображає дівчаток, не б’ється. Маша яка? – Красива, добра, чесна,охайна, і т.д. Ця гра допомагає дітям зрозуміти, що в кожній людині є щось хороше, що дружити між собою можна і потрібно. Побудуйте з конструктора великий «будинок дружби».

• Гра «Родичі».

Нехай діти дізнаються про різноманітність родинних відносин і спробують запам’ятати, хто кому доводиться: для бабусі й дідусі вони – онуки, для тітки і дядька – племінники, і т.д. У цій грі корисними будуть картки з написаними на них словами. Можна скласти з них невелике генеалогічне древо.

• Гра «Дочки-матері».

Це гра в справжню сім’ю – дівчатка тимчасово стають мамами, а хлопчики – татами.Тата ходять на роботу, мами виховують дітей. Потім ролі міняються – у тата вихідний і він сидить вдома з дитиною, а мама йде на роботу. Ця гра допомагає кожній дитині зрозуміти, що обидві ролі в сім’ї головні і однаково складні.

Додаток 5

Використання дидактичних ігор з морально–соціального розвитку.

Дидактична гра «Оціни вчинок»

Мета: Розвивати уявлення дітей про гарні та погані вчинки. Формувати

вміння давати характеристику та оцінювати вчинки інших та свої власні.

Виховувати чуйність, розуміння, доброзичливість, бажання допомогти.

Вчити давати оцінку вчинкам за допомогою сюжетних картинок.

Матеріал: сюжетні картинки.

Хід гри:

Діти працюють у парах. Кожній парі вихователь пропонує сюжетну картинку. Діти повинні роздивитися картинку, описати, що бачать і оцінити вчинок. Наприклад: двоє дітей розповідають по черзі: «Хлопчик

забрав у дівчинки м’яч, дівчинка плаче. Хлопчик вчинив погано, так робити неможна».

Дидактична гра «Квітка доброти»

Мета: Розвивати мовлення дітей, мислення, пам'ять, фантазію, уяву. Закріпити знання про пестливі та лагідні звернення до інших. Виховувати

доброзичливе ставлення, бажання сказати та зробити приємне. Вчити говорити ввічливі слова, компліменти.

Матеріал: велика паперова квітка.

Хід гри:

Вихователь пропонує дітям подарувати Бабі-Язі квітку, промовляючи добрі слова. Діти беруть по одній квітці, підходять до Баби-Яги, дарують

їй квітку і говорять компліменти або ввічливі слова, ставлять квітку в вазу.

Наприклад: «Бабусю, стань, будь ласка, доброю!»

Дидактична гра « Я вмію».

Мета: Розвивати вміння у дітей аналізувати власні вчинки. Закріпити знання дітей про добро і зло, хороше і погане. Виховувати дружні стосунки, вміння доброзичливо ставитись до однолітків. Вчити і поважати один одного, поступатись, ділитись з ближніми, виявляти турботу один до одного.

Матеріал: стільчики, іграшки, цукерки.

Хід гри:

Вихователь пропонує дітям розповісти: вміють вони поступитись або поділитись. Для підказки на столі лежать іграшки, цукерка, яблуко, а поруч зі столом стоїть стільчик. Діти розповідають: «Я вмію поступитись іграшкою», « Я умію ділитись цукеркою» тощо.

Дидактична гра «Чемні діти»

Мета: Розвивати мовлення дітей, мислення, пам'ять, фантазію, уяву. Закріпити ввічливі слова, звернення. Удосконалювати вміння чемно поводитись в незнайомому місці. Виховувати культуру поведінки у спілкуванні і поводженні з дорослими та однолітками. Вчити правилам поводження.

Матеріал: сюжетні картки.

Хід гри:

Малюки утворюють коло і передають одне одному м’яч, промовляючи слова: «Чемні діти, наче квіти, – Всі їх люблять та голублять». На закінчення слів той у кого залишився м’яч, промовляє «чарівне» слово.

Дидактична гра «Ведмедик захворів»

Мета: Розвивати моральні якості дітей. Формувати здатність до співпереживання та співчуття. Удосконалювати знання дітей про небезпеку хвороб та способи її попередження і лікування. Виховувати чуйність, бажання допомогти хворому. Вчити піклуватися про інших, виявляти турботу.

Матеріал: іграшковий ведмедик, телефон, лялька-лікар.

Хід гри:

Ведмедик захворів. Що потрібно робити? Так, віднести у ліжечко. Як допомогти ведмедику? Кого необхідно викликати? (Вихователь викликає

по іграшковому телефону лікаря). З’являється «лялька-лікар»,дивиться, горло призначає постільний режим та лікувальний чай. Діти, який настрій

у ляльки? Який настрій буде, коли вона видужає? (Діти мімікою показують

настрій.)

Дидактична гра «Так чи ні»

Мета: Розвивати уявлення дітей про гарні та погані вчинки. Формувати у дітей бажання берегти власне здоров’я та здоров’я інших. Удосконалювати

знання про гігієну власного тіла. Виховувати бажання бути сильним і здоровим.Вчити що можна робити а що ні.

Матеріал: сюжетні картинки.

Хід гри:

Вихователь: Я називатиму ситуації, а ви, якщо так можна робити, плескаєте в долоні, якщо не можна тупочете ногами. Наприклад: можна гратися сірниками; можна рівно сидіти за столом; під час їжі не слід розмовляти; не умиватись вранці; не можна брати до рук гострих предметів; не можна стрибати з високих гірок; необхідно мити руки після повернення з прогулянки тощо.

Дидактичні мовленнєві вправи з морального виховання.

1.«Рученята».

Моральний розвиток: формувати усві­домлене розуміння дій у ситуації конфлікту.

Діти об’єднуються у пари і виконують дії згідно з текстом вправи.

— Наші рученята вітаються, сваряться, миряться, жаліють одне одного, обіймають­ся, прощаються.

Вправа повторюється декілька разів із прискоренням.

 2.«Назви одним словом».

Моральний розвиток: розвивати усві­домлення моральних норм.

Мама, тато, сестричка, братик — сім’я.

Дякую, будь ласка, до побачення, вітаю — чарівні слова.

Доброзичливість, чуйність, щирість — моральні якості.

Посмішка, радість, співчуття — …

Вередливість, егоїзм, упертість —…

 3.«Скажи навпаки».

Моральний розвиток: навчати називати моральні якості; формувати розуміння, що людей цінують за їхні моральні якості.

Добрий — злий, веселий — сумний, свар­ливий — миролюбний, сміливий — боязкий, щирий — потайний, жалісливий — черствий, милосердний — жорстокий, працьовитий — ледачий.

 4.«Мама — мамуся».

Моральний розвиток: учити добирати пестливі слова.

Мама — мамуся, тато — таточко, се­стра — сестричка, брат — братик.

 5.«Скажи, який?».

Моральний розвиток: формувати вміння визначати та називати чесноти людей.

Мама — добра, ніжна, ласкава, лагідна…

Тато — сильний, сміливий, працьовитий…

Бабуся — лагідна, добра, роботяща, ста­ренька…

Дівчинка, хлопчик…

 6.«Закінчи речення».

Моральний розвиток: формувати вміння визначати та оцінювати вчинки оточуючих. Добрі діти батьків радують, а погані… Марійка бабусі допомагала, а Сергій… Данилко з друзями ділиться, а Тарас…

 

7.«Назви якомога більше ознак».
Моральний розвиток: формувати вміння називати якості свої та оточуючих. Я — який? Мій друг — який? Моя мама — яка?

 8.«Відповідай швидко і точно».

Моральний розвиток: формувати вміння оцінювати взаємини людей.

Бабуся старенька, а мама…

Хороший друг пожаліє, а поганий…

Щира людина поділиться, а скупа…

Увічлива людина попросить, а не ввіч­лива…

 9.«Запитую — відповідай».

Соціальний розвиток: формувати обізна­ність про оточуючих, їхні індивідуальні особ­ливості.

Як звати твою маму? Як звати тата? Як тата звати по батькові? Імена бабусь, дідусів? Хто твій друг? У які ігри ви любите гра­тися?

 10.«Хто це?».

Моральний розвиток: систематизувати уявлення про взаємини людей.

Рідна, лагідна, найдорожча — хто? (Мама)

Сильний, сміливий, працьовитий — хто? (Тато)

Вірний, добрий, щирий — хто? (Друг)

 11.«Хто? Або що?».

Соціальний розвиток: учити називати людей, які виконують роботу; формувати по­вагу до праці.

 12.«Хто що вміє робити?».

Мета: учити називати людей, які викону­ють дії.

Любить, піклується, жаліє —… (мама).

Любить, ремонтує, допомагає, виховує — … (тато).

Навчає, доглядає, турбується — … (вихо­ватель).

Оглядає, лікує, дає поради —… (лікар).

 13.«Доповни речення».

Моральний розвиток: учити аналізувати запропоновану ситуацію.

Тато ремонтує… (кран).

Хлопчик допомагає… (мамі).

Бабуся пече пиріжки… (онукам).

Двірник посипає слизьку доріжку… (піс­ком).

 14.«Закінчи прислів’я».

Моральний розвиток: ознайомити з етич­ними еталонами поведінки; розвивати логіч­не мислення.

Без терпіння немає —… (уміння).

Шила в мішку —… (не заховаєш).

Друга шукай, а знайдеш —… (тримай).

Праця годує, а лінь —… (марнує).

Шануй батька й неньку й тобі буде — … (гладенько).

 15.«Назви лагідно».

Моральний розвиток: учити використо­вувати лагідні слова.

Малий — маленький — малесенький. Теплий — тепленький — теплесенький.

 16.«Що було б, якби…?».

Моральний розвиток: учити розв’язувати проблемну ситуацію, беручи до уваги етичні еталони.

Що було б, якби вихователька не при­йшла на роботу?

Що було б, якби кухар не зварив обід?

Що було б, якби тато не заробляв гроші?

Якби в мене захворіла киця, то…

Якби мама купила багато цукерок, то…

Вередувати не можна, бо…

Потрібно слухати маму, тому що…

За столом не можна пустувати, тому що…

Якби я був чарівником, то…

Якби я був чарівником, для мами зробив би ось що…

Якби я був чарівником, зробив би багато добрих справ, а саме…

 17.«Коли? Якщо?».

Моральний розвиток: виховувати почут­тя емпатії та повагу до оточуючих.

Якщо мама стомилася,… (слід гратися тихо).

Коли завершив гру,… (необхідно прибра­ти іграшки).

Якщо другові сумно,… (потрібно розва­жити його).

 18.«Як можна сказати?».

Моральний розвиток: формувати вміння диференціювати почуття.

Усмішка яка? (Весела, сумна, крива, щира, недобра…)

Учинки які? (Добрі, погані, недобрі, злі…)

Любить вилежуватися — лежень.

Не дякує — невдячний.

Зичить добре — доброзичливий.

Має добре серце — добросердий.

 19.«Що буває…?».

Моральний розвиток: навчати розуміти метафори.

Добрим… (серце, бабуся, робота…)

Гарним… (очі, квіти, мама…)

Милим… (кошеня, дитя, іграшка…)

Поганим… (робота, вчинок, слова…)

Сумним… (розповідь, казка, фільм…)

 20.«Чарівна пір’їнка».

Моральний розвиток: учити аналізувати та оцінювати свої вчинки.

Діти утворюють коло. Вихователь дає ко­льорову пір’їнку комусь із дітей. Дитина, яка отримала пір’їнку, розповідає про свій доб­рий вчинок і передає її іншій дитині.

 21.«Який настрій?».

Моральний розвиток: формувати вміння розрізняти та називати емоції.

Сумний, веселий, радісний, сердитий, розгублений.

 22.«Як почуваєшся?»

Моральний розвиток: формувати розу­міння впливу вчинків на почуття оточуючих.

Вихователь пропонує до розгляду та ана­лізу малюнки, на яких зображено проблемні ситуації. На малюнках відсутні обличчя у деяких персонажів. Вихователь пропонує ді­тям описати ситуацію на малюнку та почуття персонажів.

Додаток 4

Корекційно – розвивальне заняття

«Відкрийте серце для добра».

Мета: учити дітей розуміти поняття «добро» - «доброта»;

формувати морально-етичні уявлення та адекватні форми поведінки; створення позитивної атмосфери в групі , почуття єдності ; виховувати доброзичливе ставлення один до одного.

Хід заняття :

Добрий ранок, діти любі,

Чи усе гаразд в нас в групі?

Ви довкола озирніться,

Одне одному всміхніться,

Щоб ніхто не сумував,

З усіма радів та грав,

Вихователь: Я всіх вас дуже люблю і рада нашій зустрічі .Давайте станемо у коло.

1.Вправа «Вітання».

Мета: розвивати почуття належності до групи, згрунтованості.

Наше коло, мов сім’я

Раз, два, три!

Друзі ми- і ти, і я!

Добрий день, сусід праворуч!

Добрий день, сусід ліворуч

Ми одна сім я!

Діти, яке слово в привітаннях ви почули частіше?

-Так - доброго, добре, добро? Вітаючись, ми бажаємо всім добра! Ділимось краплинкою доброти!

2. Вправа «Передай Добро».

Мета: з’ясувати сутність поняття «добро», формувати довіру, позитивне ставлення до однолітків (діти складають долоні і дмухають в них) .

Діти, а що таке Добро? Де воно є? Давайте поміркуємо, на що схоже добро? Якого воно кольору ? Тепле чи холодне? Яке воно на дотик? Смак? Запах?

Добрі слова як різнокольорові кульки, як квіти сонечко. Що то означає бути добрим? Хто з вас вважає себе добрим? Чому? Так, діти, щоб всі дізнались про вашу доброту треба її проявляти, тобто робити добрі вчинки. Добра людина завжди допомогає іншим – товарищам, рідним, молодшим, навіть незнайомим. Ділиться іграшками, солодощами, допоможе Тим, хто потрапив у біду.

Що треба робити, щоб добра ставало більше на Землі?

Складання правил Доброти :

Мета: формувати морально-етичні норми поведінки , емпатію, толерантність. Діти за допомогою картинок складають правила доброти.

• Нікого не ображати.

• Всім допомагати: слабким,маленьким, старим , хто потрапив у біду.

• Вибачати помилки іншим.

• Не заздрити.

• Жаліти інших.

А зараз трішки відпочинемо.

«Добрий таночок»

Мета: зняти м’язову скутість , напруження , надати можливість самовиражатись.

Діти танцюють під веселу музику . По закінченню музики створюють образ Доброї справи.

Про Добро діти, існує ще багато казок. Послухайте казочку «Іжачиха- кравчиня» .

Читання казки.

Мета: вчити розуміти зміст казки, формувати позитивний світогляд, виховувати бажання проявляти доброзичливість, доброту.

ЇЖАЧИХА – КРАВЧИНЯ.

Жила собі в лісі Їжачиха-кравчиня. Не було в неї жодної вільної хвилинки: то зайці просили нові шубки на зиму пошити; то в білки вушка мерзли, і вона вирішила шапочку придбатити. Навіть квітам, кущам і деревам Їжачиха допомагала. Обдере хтось кору, обірве листя, — плачуть дерева і кущі, кличуть їжачиху. Вона пришиє кору і листя на місце, і все миттєво приросте. Мабуть, голки та нитки в Їжачихи були чарівні. Справа втому, що голки вона в себе брала, а нитки їй павучки лісові виготовляли.

Одного дня замовлень у Їжачихи було так багато, що вона з ніг збилася. Уже смеркло, коли Їжачиха поспішила до яру, де її олениця з оленями чекали. Оленятко порвало свою гарну шкурку. Мама Олениця дуже хвилювалася за синочка і, побачивши Їжачиху, промовила:

— Йди відсіль, невідомий звір, тут мій синочок лежить, у нього шкурка подерта. Ми Їжачиху чекаємо.

— Ти що, Оленице, я — Їжачиха, — здивувалася Їжачиха. — Ой, перепрошую, обізналась я. Та це й не дивно, я звикла до їжаків із голками, а в тебе одна тільки голка із павутинням посеред спини стирчить.

Тоді зрозуміла Їжачиха, що всі свої голки витратила, але перейматися цим було ніколи: оленятко лежало, закривши очі.

Їжачиха висмикнула останню голку, затягнула в неї павутинку, і через хвилину шкурка оленяти була акуратно зашита. Мама- олениця облизала рану теплим язиком, і оленя відкрило очі.

— Матусю, — сказало воно, — у мене більше не болить бік. А потім уп'ялося в Їжачиху:

— Мамо, це хто: хом'як чи ховрашок? Олениця сердито шикнула на нього:

— Це Їжачиха. Вона тобі шкурку зашила. Замість того, щоб дурниці питати, краще подякуй їй.

— Мамо, я ж не знав, що Їжачихи голі бувають, я вважав — вони в голках. Далі Їжачиха не слухала. Сумна, вона вибралася з яру, сховалася під високою ялиною і тихо заплакала.

Красуня ялина похитала пухнастими вітами:

— Тебе хтось скривдив, Їжачихо?

— Ні, я сама себе скривдила. Усі голки витратила на шиття і перетворилася на голого звіра. А ти, ялино, як здогадалася, що я — Їжачиха?

— У нас, дерев, особливе чуття, тому я тебе ніколи ні з ким не сплутаю. А біді твоїй нескладно зарадити, — не тільки в тебе однієї голки ростуть, — ласкаво додала ялина і сильно струснула своїм гіллям.

Їжачиха відчула поколювання і помацала себе лапкою. Густі ялинкові голки обліпили її, і Їжачиха стала ще гарніша, ніж колись. Вона подякувала ялині й радо побігла додому вечеряти.

Зайченя, яке трапилося їй назустріч, захоплено вигукнуло:

— Ой, Їжачихо, яка в тебе гарна шубка стала! А нові голки навіть краще, ніж колишні.

Сподобалась казка? На якого героя хотілося бути схожим? Чому? Якою була Їжачиха? Що з нею сталося? Чим закінчилася казка?

Їжачиха віддала свої голки, щоб допомогти іншим, та від того стала ще гарнішою.

Так завжди буває – чим більше добра віддаєш, тим більше його повертається до тебе. Не дарма в народі кажуть «Як сам добрий, то й тобі добром відповідатимуть»

Гра «Добра тварина»

Мета: зміцнювати почуття єдності ,вчити прислухатися до власних почуттів.

-Бачите діти, добрими можуть бути не тільки люди, а й тварини.

«Ми - одна велика добра тварина. Давайте послухаємо як вона дихає.

Крок вперед-вдих,

крок назад - видих.

Як стукає серце доброї тварини. Стук - крок вперед, стук – крок назад. А зараз заплющить очі і слухайте – оточуючий світ є добро, радість для тебе. Інша людина є радість для тебе. Ти завжди радість для іншого. Мені приємно, що в ваших серцях палає вогник Доброти.

Вправа «Вогник доброти»

Мета: вчити розслаблюватись, розуміти свої почуття та почуття оточуючих. (Діти по колу передають запалену свічку - «вогник доброти»).

- Діти зараз я запалю Вогник «доброти» і ми будемо обережно передавати його по колу, маленьке сонечко Воно не пече, воно зігріває. Світиться у ваших очах.

- Добро живе у вашому сердечку, воно теплою хвилею розлилося у вашій душі. Доброта буде з вами завжди. Подаруйте вогники доброти своїм вихователям, няні, рідним зі словами: - «Я дарую вам вогник своєї доброти».

Рефлексія.

Що сподобалось? Що запам’яталось?

Дякую вам ! Ви - найкращі у світі!

Прощання

- Кожен погляд, кожне слово

- Мають значення

- Попрощаємося з вами

- До побачення»

Усім , усім до побачення!

Список використаних джерел:

1.Андрєєва Г. М. Соціальна психологія [текст] / Г. М. Андрєєва. – М.: Наука, 1994. – 417 с.

2.Бех І. Д. Виховання особистості: У 2 кн. Кн. 2: Особистісно орієнтований підхід: науково-практичні засади /І. Д. Бех. К.: «Либідь», 2003. – 344 с.

3. Костюк Г. С. Навчання і розвиток особистості. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості [Текст] / Г. С. Костюк. – Київ : Рад.школа. –379с.

4. Скрипник Н. І. Психолого-педагогічні засади виховання гуманних взаємостосунків у дітей старшого дошкільного віку [Текст] : монографія / Н. І. Скрипник. – Умань :Візаві, 2012. – 153 с.

5.Шацкий С. Роль среды в педагогическом процессе [Текст] / С. Шацкий // Народное образование. –М., 1964. – С. 183.

6.Сухомлинский В. А. Избранные произведения. В 5 т. Т. 1 / В. А. Сухомлинский. – К.: Рад.шк., 1979. – 686 с.

7.Cухомлинський В. О. Вибрані твори: в 5 т. / Редкол.: Дзеверін О. Г та ін. / В. О. Сухомлинський // Серце віддаю дітям. Народження громадянина. Листи до сина. – К.: Рад.шк., 1977. Т. 3. – 671 с.

8.Мороз О. І. Формування міжособистіснихвзаємин дітей на етапі переходу від старшого дошкільного до молодшого шкільного віку (в умовахнавчальновиховного комплексу «школа-дитячий садок») [Текст]: авторефер. дис. ... канд. психол. наук :19.00.07 / О. І. Мороз. – Київ, 2011. – 20 с.

9.Доронова Т.Н. Дівчатка і хлопчики 3-4 років в сім'ї і дитячому саду: Посібник для дошкільних освітніх установ.- М.: Лінка-Прес, 2009. - 212 с

Гендерний підхід – сучасний погляд на виховання [Електронний ресурс]: Режим доступу : http://buratino.ukr.ru/ novinki-cikavinki/ genderne-vihovannya.html.

10.Гріднєва О. М. Ігрові технології як засіб формування соціальної компетентності старших дошкільників [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://refs.in.ua/igrovi-tehnologiyi-yak-zasib-formuvannyasocialenoyi-kompetent.html.– Назва з екрана.

11.Соціалізація дітей молодшого шкільного віку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ru.osvita.ua/vnz/reports/pedagog/14278/. – Назва з екрана.

12.Закон України «Про дошкільну освіту» від 11.07.2001 № 2628-III, редакція від 05.12.2012 [Електронний ресурс]: режим доступу: http://zakon4.rada. gov.ua/laws/show/2628-14