УРОК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ У 4 КЛАСІ

Тема: Іменники – синоніми, іменники – антоніми. Пряме і переносне значення іменників.

Мета: актуалізувати знання дітей про синоніми, антоніми, багатозначні іменники, пряме й переносне значення слів, вчити добирати іменники – синоніми й антоніми, визначати пряме й переносне значення; використовувати у мові названі категорії іменників; розвивати й збагачувати мовлення дітей; виховувати любов до рідної мови.

Обладнання: підручник «Українська мова 4 клас», картки із завданнями.

ХІД УРОКУ

І.Організація класу до роботи

Сьогодні у нас незвичайний урок,

Сьогодні ми зробимо ще один крок

В країну відому, в країну чудову,

В країну багатої рідної мови.

Всі сядьте рівненько, працюйте уважно –

Потрапить туди щоб було нам неважко.

-А тепер розгорніть свої зошити і запишіть число.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Загадка

- Хто ти? Що? Твоє ім’я?

- Іменна моя сім’я.

Знають всіх в ній поіменно,

Ну а звуть сім’ю…(іменник).

-То над чим ви працювали на минулому уроці? (Над темою «Іменник»).

Мозкова атака.

-Що таке іменник? (Іменник – це частина мови, що означає назву предмета і відповідає на питання: хто? Або що?).

Іменники можуть бути…(назвами істот (хто?) і неістот (що?)).

Більшість іменників належать до родів, яких? (Чоловічого, жіночого, середнього).

Іменники змінюються за…(числами – однина, множина; за питаннями.)

-А чи знаєте ви, що виявляється половина усіх слів в нашій мові припадає на іменник. Тому майже кожне друге слово в українській мові - це іменник.

-Прочитайте, будь ласка, слова, записані на дошці.

Добро - зло учень сонечко

Зима – літо школяр ключ

-Подумайте, що є спільного у цих словах? (Вони всі – іменники.)

Проблемне запитання.

-А тепер поміркуйте, чому ці іменники об’єднані у три групи? (У першій – іменники – протилежні за значенням,антоніми; у другій – іменники, близькі за значенням,синоніми; у третій – іменники, що мають декілька значень,багатозначні.)

(Якщо учні не можуть пояснити, за якою категорією згруповані слова у третьому стовпчику, пропоную дітям з’ясувати це потім, під час роботи на уроці.)

-То як називаються слова, що мають протилежне значення? (Антоніми.)

(На дошку прикріплюю картку з написом «ІМЕННИКИ - АНТОНІМИ».)

-Як називаються слова, близькі за значенням, але різні за звучанням і написанням? (Синоніми.)

(Прикріпляю картку з написом «ІМЕННИКИ – СИНОНІМИ».)

-Як називаються слова, що мають декілька значень?

(Залежно від відповіді прикріплюю картку з написом «БАГАТОЗНАЧНІ ІМЕННИКИ», або – «?».)

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку

- То якою ж, на вашу думку, буде тема уроку?

- Сьогодні ми помандруємо країною іменників, поговоримо про іменники – синоніми, антоніми, багатозначні слова, будемо вчитися визначати пряме й переносне значення іменників.

Каліграфічна хвилинка

-А розпочнемо ми свою мандрівку з хвилинки каліграфії. Ще раз уважно прочитайте слова, записані на дошці, і знайдіть слово, у якому звуків менше, ніж букв.(УЧЕНЬ)

- Поясніть свій вибір.

- Яка орфограма у цьому слові? ( Знак м’якшення). Чому в кінці слова «учень» пишемо знак м’якшення?

- Яку ще помилку можна допустити при написанні слова «учень»? (Замість е написати и.) Чому?

- Запам’ятайте правопис слова «учень». Запишіть рядок слова каліграфічно.

ІY. Вивчення нового матеріалу.

1.Редагування тексту.

- Наша перша зупинка – іменники-синоніми. Хто мені нагадає, що таке «синоніми»? ( Синоніми - це слова, близькі за значенням, але різні за звучанням і написанням.)

- Перед нами завдання від синонімів. У них раптом «захворів» текст. Потрібна допомога. Прочитайте текст і поставте діагноз - підкресліть недоліки.(Текст записаний на дошці і на картках у кожного учня.)

У ШКОЛІ НАВЧАЄТЬСЯ БАГАТО ДІТЕЙ. КОЖЕН ІЗ ДІТЕЙ ПРИКЛАДАЄ ВСІ ЗУСИЛЛЯ, ЩОБ ОТРИМАТИ МІЦНІ ЗНАННЯ. АДЖЕ ВОНИ ДОПОМОЖУТЬ ДІТЯМ ОПАНУВАТИ МАЙБУТНЮ ПРОФЕСІЮ.

(У тексті повторюється слово «діти», що є помилкою.)

-Яке слово підкреслили? До якої частини мови воно належить? Що треба зробити, щоб «вилікувати» текст? (Дібрати іменники-синоніми.)

(Діти, учні,школярі – слова записуються на дошці.)

- Яку роль відіграють синоніми у мовленні? (Допомагають уникнути повторень, увиразнюють мовлення.)

- Яка головна думка тексту? (Треба старанно вчитися.)

2. Добір синонімів. (Робота у групах.)

- Зараз я пропоную об’єднатися у дві групи і спробувати дібрати якомога більше синонімів до запропонованих іменників та вибрати з них найбільш влучне до записаних речень.

(Повторення правил роботи у групах.)

Завдання

І група: – 1)Доберіть і запишіть синоніми до іменника - дорога (стежка, шосе, траса, манівець, шлях).

-2)Підберіть найбільш влучні слова до даних речень:

По_______ на великій швидкості мчав автомобіль. (трасі)

Через поле тягнулася вузенька ____________. (стежка)

ІІ група: – 1)Доберіть і запишіть синоніми до іменника - їжа (страва, харч, корм, пожива, наїдок).

2)Підберіть найбільш влучні слова до даних речень:

Восени люди заготовляють для тварин _________. (корм)

Комахи під корою дерев знаходять _________. (поживу)

Перевірка виконаного завдання.

-Який ми можемо зробити висновок про роль синонімів у мовленні?

(Дають можливість вибрати найточніше і найдоречніше слово.)

3.Робота з антонімами. (Самостійна робота)

- Наступна зупинка – антоніми. Антоніми – це_____________________ (слова, що мають протилежне значення). Наприклад: добро - ______(зло), радість - _____(сум), війна - _____(мир).

- Антоніми підготували для нас пошукову роботу. Знайдіть у підручнику на сторінці 51 вправу №103. Ви повинні знайти у реченнях іменники – антоніми і записати їх парами (через тире). Завдання будете виконувати самостійно за варіантами: І варіант – працює з 1 і 2 реченням, ІІ варіант – з 3 і 4.

Перевірка виконаного завдання.

- Яка, на вашу думку, роль антонімів у мовленні? (Допомагають яскравіше відобразити протилежні явища довкілля, точно висловити свою думку).

- Де найчастіше зустрічаються антоніми? (У прислів’ях.)

- А тепер звірте свої висновки про роль синонімів і антонімів з наведеними відомостями у підручнику.(Читання мовчки правила ).

- То чи співпали ваші припущення?

Фізкультхвилинка.

4.Робота з багатозначними іменниками. (Робота в парах.)

- Наступна зупинка – багатозначні іменники. Поясніть значення слів: «шпак» (птах), «карась» (риба). Ці іменники однозначні, бо мають одне значення. А тепер поясніть, що я маю на увазі, коли кажу слово «сонечко», «ключ»? Чому ви не можете одразу зрозуміти, про що мова? (Бо ці слова мають не одне значення, а декілька.) Як ми називаємо такі слова? (Багатозначні.) Коли можна з’ясувати значення таких слів? (Коли вони знаходяться у словосполученні або в реченні.)

- Зараз ви попрацюєте в парах. Складіть з іменниками «коса», «кран» і «ручка» по два речення, щоб показати їх багатозначність. (Кожен ряд працює з одним словом.)

Перевірка виконаного завдання.

5.Спостереження за прямим і переносним значенням іменників.

-А тепер знову попрацюємо з підручником. Знайдіть вправу №106, прочитайте. Визначте, що це – текст чи окремі речення. Чому? (Тому, що текст – це декілька речень, поєднаних між собою спільною думкою.)

- Що це за чорне золото, яке добувають у Донбасі? (Вугілля.)

-А що то за біле золото, яке вирощують на полях Середньої Азії? (Бавовна.)

-В якому ж випадку слово «золото» вжито в прямому значенні, а коли – в переносному?

- Навіщо у вправі замість слів «бавовна» і «вугілля» використали слово «золото»?

(Щоб показати важливість, цінність цих предметів у житті людини.)

- Вдома ви виконаєте вправу №107, у якій складете речення з іменниками, вживаючи їх у прямому і переносному значенні.

Y. Підсумок уроку.

1.Створення асоціативного куща.

-З якою частиною мови працювали на уроці? Які бувають іменники за значеннями?

Іменники

Антоніми Синоніми Багатозначні слова Пряме Переносне

значення значення

- Чим більше людина у своєму мовленні використовує антоніми, синоніми, багатозначні слова, пересипаючи свою мову прислів’ями та приказками, тим вона стає милозвучнішою, багатограннішою, адже недарма її назвали солов’їною, порівнюючи з піснею найспівочішої пташки – солов’я.

2.Утворіть антонімічні пари:

РАДІСТЬ – (СМУТОК)

СМІХ – (СЛЬОЗИ)

ДОСТАТОК – (ЗЛИДНІ)

ЩАСТЯ – (ГОРЕ)

-А у вас на згадку хай лишаться:

Радість і сміх,

Щастя й достаток.

І хай ніколи не приходять

Смуток, сльози, горе, злидні.

Домашнє завдання.

С. 51, правило; вправа №107.