Дієприслівник — це особлива незмінювана форма дієслова, яка, як видно з самого терміна, об'єднує граматичні ознаки дієслова та прислівника: прийшовши, хитаючись. Як і дієслово, дієприслівник називає дію (або стан), але не основну, а додаткову. Дія, названа дієприслівником, виконується тим же суб'єктом, що й основна дія, названа дієсловом-присудком: іде, озираючись; сказав, не подумавши.
Примітка
Речення, у яких дії, позначені дієсловом-присудком та дієприслівником, виконуються різними суб'єктами, побудовані неправильно:
Повернувшись додому, уже зайшло сонце. Оглядаючи околицю села, туристів зацікавили руїни старовинного замку.
Як і інші форми дієслова, дієприслівник має граматичне значення недоконаного (що роблячи? — читаючи) або доконаного (що зробивши? — прочитавши) виду.
Спільні ознаки з прислівником:
незмінюваність;
залежність від дієслова, що виявляється у синтаксичній ролі обставини:
Жайворонок, співаючи, ніби висить на невидимій нитці (Яновський). Висить (коли?) співаючи.
ТВОРЕННЯ ДІЄПРИСЛІВНИКІВ НЕДОКОНАНОГО І ДОКОНАНОГО ВИДУ
Дієприслівники недоконаного виду утворюються від основи дієслова теперішнього часу (3-ої особи множини) за допомогою суфіксів:
від І дієвідміни — -учи (-ючи),
від II дієвідміни – -ачи (-ячи):
нес[уть]+учи ⇒ несучи,
малю[ють] + ючи ⇒ малюючи,
нос[ять] + ячи ⇒ носячи,
стеж[ать] + ачи ⇒ стежачи.
Дієприслівники доконаного виду утворюються від основи неозначеної форми дієслова за допомогою суфіксів -ти (коли основа закінчується приголосним звуком) або -вши (коли у кінці основи є голосний звук):
Прибіг[ти] + ши ⇒ прибігши,
Дописа[ти] + вши ⇒ дописавши.
У дієприслівниках, утворених від дієслова на -ся (-сь) після твірних суфіксів майже завжди вживається суфікс -сь (суфікс -ся трапляється лише у віршованих текстах):
змагаються + учи ⇒ змагаючись,
задуматись + вши ⇒ задумавшись.
Примітка
У процесі утворення дієприслівників в основі дієслова може відбуватися чергування о/і: перемогти –> перемігши
Дієприслівник, як і інші форми дієслова, може мати залежні від нього слова:
Вихопившись (куди?) на узвишшя, кінь розкотиста заіржав, радуючись (чому?) молодій своїй силі (В. Чемерис). Дієприслівник разом із залежними від нього словами утворює дієприслівниковий зворот, який у реченні виконує роль поширеної обставини.
В усному мовленні дієприкметниковий зворот відділяється від решти компонентів речення паузами, а на письмі — комами:
Іноді туман на озері розривається, одкриваючи блідо-блакитну воду (Леся Українка).
Літа не минули, лиш, втомившись жаром палким, на хвилину заснули (Лепкий).
Вертаючись додому, Юхим з греблі побачив сина (Головко).
Примітка
Відокремлюються і одиничні дієприслівники (без залежних слів):Гуркочучи, проїхала колона вантажних машин.
Не відокремлюється одиничний дієприслівник та фразеологізм із дієприслівником, якщо вони стоять після присудка і відповідають на питання як?: Дівчата йшли, співаючи; На всі запитання хлопець відповідав не моргнувши оком.
У суфіксах, за допомогою яких утворюються дієприслівники, завжди пишеться буква й.
Дієприслівники з суфіксами -учи (-ючи), -ачи (-ячи) треба відрізняти від активних діє прикметників теперішнього часу в називному або знахідному відмінках множини, в яких після суфіксів -уч- (-юч-), -ач- (-яч-) є закінчення -і:
Ішли співаючи. — Пташки співаючі. Курликаючі журавлі пролетіли над селом. — Курликаючи, журавлі пролетіли над селом.
НЕ з дієприслівниками пишеться так, як і з дієсловом, — окремо:
Не спитавши броду, не лізь у воду (Народна творчість).
Виняток становлять дієприслівники (як і твірні дієслова), що без не не вживаються: нехтуючи, недочуваючи.
Послідовність розбору дієприслівника
Речення з дієприслівником.
Аналізований дієприслівник.
Вид.
Синтаксична роль.
Особливості вимови та написання.