ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ПОЕТИЧНИХ ТВОРІВ З ДІТЬМИ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
Щирська І. Л., магістрант
Маліновська Н. В., кандидат педагогічних наук, доцент
Рівненський державний гуманітарний університет
Одним із провідних завдань дошкільної освіти є всебічний розвиток людини як особистості, як найвищої цінності суспільства, що ґрунтується на творчості українського народу, його традиціях і духовності. Формування художньо-мовленнєвої компетенції також сприяє цій меті.
Важливим чинником художньо-мовленнєвої компетенції є поетично-емоційна компетенція, яка передбачає здатність дітей виразно читати вірші, впізнавати автора вірша, здійснювати художній аналіз віршів (знаходити повтори голосних, приголосних звуків, римовані рядки, добирати рими тощо) [2].
Проблему художньо-мовленнєвої діяльності дітей дошкільного віку, у тому числі сприймання, розуміння і використання поетичних творів досліджували С.Бухвостова, Н.Гавриш, С.Жупанин, Р.Жуковська, Н.Кирста, В.Лейбсон, С.Крегжде, А.Полозова, Н.Панкратова. Вчені зазначають, що вірші допомагають розвинути виразність, точність, образність, влучність мовлення дітей, сприяють формуванню поетично-емоційної компетенції, виховують інтерес до краси українського художнього слова [4].
Поетичні твори повинні посісти значне місце в роботі дошкільного навчального закладу. Це не тільки могутній, дієвий засіб розумового, морального та етичного виховання дітей, а й засіб розвитку та становлення мовленнєвої особистості. Дітям читають вірші для сприймання на слух, для роботи над виразністю мовлення, вивчають вірші напам’ять, драматизують, інсценують, розігрують їх зміст.
У дослідженні на констатувальному етапі експерименту ми з’ясовували особливості використання поетичних творів з дітьми в умовах дошкільного навчального закладу, визначили критерії і показники поетично-емоційної компетенції дітей старшого дошкільного віку, до кожного з яких розроблені діагностичні завдання.
На основі аналізу експериментальних даних було визначено вихідні рівні сформованості поетично-емоційної компетенції дітей: високий, середній, низький.
В основу роботи з формування поетично-емоційної компетенції старших дошкільників покладено принципи добору поетичних творів та принципи ознайомлення дітей з поезією [1]. Зазначимо їх.
Принципи добору поетичних творів:
Висока майстерність художнього твору. Поетичні твори, що містять у собі різноманітні виразники образності, перетворюються в механізм естетичного впливу на дошкільника. Цьому допомагали паузи, логічні наголоси, жести, міміка, що використовувалися нами при читанні віршів.
Цікавий сюжет. Наявність непередбачуваної ситуації, кумедного персонажу забезпечували емоційність заняття, інтерес дітей до твору.
Простота і ясність композиції. Розповідні фабульні тексти сприймаються легше і з більшим інтересом. Тому для дітей обирали вірші сюжетного, динамічного характеру.
Доступність змісту і мови поетичного твору дитині. Зміст твору має відповідав рівню життєвого досвіду дітей. Занадто складні образні вислови в художньому тексті можуть викликати нерозуміння, розчарування, зневіру дітей у своїх успіхах.
Принцип новизни і контрасту у змісті поетичних творів.
Урахування конкретних педагогічних завдань, що ставилися на кожному етапі навчально-виховної роботи, зокрема розвитку образного мовлення.
Було використано такі принципи ознайомлення дітей із поетичними творами:
Принцип емоційно-виразного читання художнього твору. Сутність виразного читання – в його емоційній насиченості.
Забезпечення розуміння дітьми змісту поетичного твору. Поезія тоді позитивно впливала на дитину, коли вона його добре зрозуміла, усвідомила хід подій, ідею, мораль.
Повторність читання. Якщо поетичний твір мав невеликий розмір, його одразу читали на занятті ще один чи два рази. Уривки знайомих творів читали у процесі мовленнєвих занять, літературних вікторин, на тематичних літературних вечорах та ранках.
Включення дітей в активну пізнавальну діяльність за змістом вірша. Реалізації цього принципу сприяли елементи драматизації та інсценування на заняттях; малювання за мотивами прослуханих поетичних творів з наступним розповіданням за вланими малюнками.
Взаємозв’язок пізнавальних, виховних і мовленнєвих завдань у ході роботи над змістом і художньою мовою віршів.
Принцип оцінювального ставлення дітей до образів віршів. Аналізуючи зміст поетичних творів, діти оцінювали моральні якості, риси характеру, вчинки персонажів, виражали до них, їхніх вчинків та поведінки своє ставлення, зіставляли їх з реальним життям.
Розроблена нами методика формування поетично-емоційної компетенції обіймала чотири взаємопов’язані етапи: відбірково-аналітичний, інформаційно-експресивний, репродуктивно-діяльнісний, репродуктивно-творчий.
Метою першого, відбірково-аналітичного, етапу був добір поетичних творів, аналіз їх з метою виокремлення засобів образності, знайомство дітей з різними жанрами поетичних творів.
Основні форми роботи: заняття з художньої літератури, опорні схеми для роботи над віршами.
Основні методи роботи: читання віршів, дидактичні ігри, бесіди за змістом віршів, використання опорних схем для роботи над віршами.
На другому, інформаційно-експресивному, етапі ставилася мета сформувати в дітей знання про виразники образності, їх функціональне призначення, вміння вживання у власному мовленні.
Провідними формами роботи були: заняття з художньої літератури, заняття з розвитку мовлення, робота в куточку книги.
Основні методи роботи: читання і заучування віршів, проведення лексичних вправ на активізацію образних слів і виразів.
На цьому етапі послідовно вводили в лексичний запас дитини виразники образності й образні вирази.
На третьому, репродуктивно-діяльнісному, етапі ставилася мета активізувати в мовленні дітей виразники образності й образні вислови в різних видах діяльності дитини.
Форми роботи: заняття з художньої літератури та розвитку мовлення, розваги дітей у повсякденному житті.
Методи навчання: читання й інсценування віршів, лексичні і мовленнєві вправи, малювання за мотивами віршів.
При цьому раціонально поєднували заняття з різних розділів програми й роботу в повсякденному житті щодо активізації в дитячому мовленні образних поетичних виразів.
Метою четвертого, репродуктивно-творчого, етапу було формування в дітей навичок використання виразників образності й образних виразів у зв’язних висловлюваннях, розвагах.
Форми роботи: розваги дітей, літературні ранки, тематичні й комплексні мовленнєві заняття.
Методи роботи: мовленнєві вправи, малювання і розповіді дітей за змістом віршів, складання розповідей за мотивами почутих поетичних творів.
На цьому етапі спонукали дітей до прояву творчої імпровізації у створенні продуктів мовленнєвої діяльності з використанням образних слів.
У дослідженні обгрунтовано педагогічні умови формування поетично-емоційної компетенції дітей старшого дошкільного віку: врахування вікових особливостей сприймання дітьми поезії; особистісно-орієнтований підхід до дітей; створення розвивального середовища; використання різних форм роботи в ознайомленні дошкільників з поетичними творами.
Отже, у процесі ознайомлення дітей дошкільного віку з поезією формується поетично-емоційна компетенція. Знання віршів збагачує словник дитини, формує навички правильної вимови, виховує культуру мовлення. Реалізація завдань поетично-емоційної компетенції значною мірою обумовлюється використанням оптимальних методів і прийомів роботи з поетичними творами.
Список використаних джерел
1. Богуш А. М. Розвиток образного мовлення дітей старшого дошкільного віку засобами поетичного гумору: навчальний посібник / А. Богуш, І. Попова. – К. : Видавничий Дім «Слово», 2014. – 200 с.
2. Богуш А. М. Методика організації художньо-мовленнєвої діяльності дітей у дошкільних навчальних закладах: підручник для студентів вищих навчальних закладів / А. Богуш, Н. Гавриш, Т. Котик /. – К. : Слово, 2006. – 304с.
3. Гавриш Н. Художня література в освітньому процесі : сучасні технології / Н. Гавриш // Дошкільне виховання. – 2011. – №2. – С. 4.
4. Міхєєва О. І. Педагогічні умови розвитку здібності до віршування у дітей старшого дошкільного віку / О. І. Міхєєва // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти : зб. наук. праць / гол. ред. С. С. Пальчевський. – Рівне : РДГУ. – 2012. – С. 124.