Тема: Усний твір-опис зовнішності людини
Мета: удосконалювати вміння учнів складати опис зовнішності людини; формувати творчі вміння учнів осмислювати живописний твір, його виражені засоби, помічати головні і другорядні деталі, сприяти збагаченню й уточненню словникового запасу учнів; розвивати пам’ять, логічне мислення, спостережливість, відчуття прекрасного; зацікавити учнів образотворчим мистецтвом, розуміти істотну відмінність наукового і художнього описів предметів; розвивати мовленнєво-комунікативні вміння семикласників будувати тексти-описи;викладати матеріал логічно й послідовно, використовуючи мовні засоби відповідно до комунікативного завдання і додержуючись єдності стилю мовлення.
Обладнання: репродукції картин, картки, презентація, таблиці.
Краса гарна, тільки коли вона сама себе не помічає
В. Ключевський
Неможливо створити собі красу розумову,
як створюєш зовнішню привабливість
Ромен Ролан
Ніяка зовнішня принадність не може бути повною,
якщо вона не оживлена внутрішньою красою
Віктор Гюго
Хід уроку
I. Організаційний момент.
Забезпечення емоційної готовності.
Сьогодні я хочу подарувати вам тепло душі, радість пізнання нового. Впевнена, що коли даруєш щось гарне, то обов’язково отримуєш те ж у відповідь. Хочу, щоб ми не тільки здобували знання, а й збагачувалися на цінності, без яких не існує людина.
Продовжити речення:
На уроці я буду уважним, наполегливим, старанним, тому що ...
П. Ознайомлення учнів з темою, метою і завданнями уроку.Мотивація.
Опора на суб’єктний досвід.
- Поміркуймо, якою повинна бути людина, щоб з нею було цікаво і приємно спілкуватися?
Хмара слів
А чи завжди ми є такими?
ІІІ. Актуалізація опорних знань.
Мікрофон
Які типи мовлення вам відомі? (Розповідь, роздум, опис)
Як називається зображення зовнішності людини у живописі, художній літературі? (Портрет)
Назвіть засоби, якими користуються для зображення зовнішності людини живописець, скульптор, графік. (Фарби, пензлик, палітра (дощечка, картон, скло, на якій художник розмішує фарби ); глина, камінь, бронза; олівець, туш)
Як створює портрет людини письменник? (За допомогою художніх засобів)
Яка роль опису зовнішності у художніх творах?
Пригадайте, які існують стилі мовлення? (Розмовний, науковий, офіційно-діловий, публіцистичний і художній)
Коментар:
Опис — це висловлювання, у якому розкриваються, характерні ознаки, що відрізняють предмет, істоту, дію, процес чи явище з-поміж інших (у тому числі подібних).Це і величина, і колір, і форма, і смак, і вік, і зовнішність, і характер, і властивості.
Для визначення типу мовлення корисно застосовувати « прийом фотографування».
Розповідь — можна показати тільки на кількох знімках.
Опис — на одному знімку.
Роздум — не можна показати взагалі.
ІV. Організація пізнавальної діяльності учнів.
Колективне опрацювання теоретичного матеріалу з опорою на таблицю.
Науковий опис | Художній опис |
1. Характеристика предмета ( істоти, явища природи та ін.) має бути повною. | 1. Акцент робиться тільки на яскравіших деталях предмета ( істоти, явища природи та ін.) |
2. Ознаки виражаються переважно прикметниками й іменниками з прямим значенням. | 2. Використовуються прикметники з конкретним значенням, іменники, дієслова, прислівники у переносному значенні, поширені порівняння. |
3. Опис відрізняється точністю, однозначністю. | 3. Опис характеризується образністю, емоційністю. |
2. Творче спостереження з елементами аналізу.
Пригадати оцінюючі коментарі до опису, використовуючи слова і вирази:
Позитивна оцінка | Негативна оцінка |
|
|
3. Вивчення нового матеріалу
Описати зовнішність людини – це значить відтворити її індивідуальний вигляд. Опис зовнішності людини може бути складений як у художньому, так і в науковому або діловому стилях.
Мета наукового та ділового описів людської зовнішності – це об’єктивно й точно передати особливості вигляду людини: її зріст, постать, зачіску, риси обличчя, манеру триматися, жести, одяг. Такі описи є конкретними, небагатослівними, всі слова в них вживаються у прямому значенні.
Мета художнього опису зовнішності людини – створити її образ, емоційно вплинути на читача чи слухача. У художньому описі людської зовнішності використовуються художні засоби (епітети, порівняння, метафори).
4. Робота в групах
Варіант 1. Виконуємо вправу 420.
До якого стилю належить опис зовнішності людей у поданих уривках?
А). Діловий стиль
Б). Науковий стиль
Чим відрізняються описи від художнього?
Варіант 2. Читаєте роздруковані тексти в різних стилях і спробуйте встановити який це опис.
Уривок 1.
Розшукується дівчинка двох років. Звуть Оленкою. Одягнена в сіре пальто, на правій кишені якого аплікація – зайчик. Волосся світле, заплетене у дві косички з білими стрічками. Не вимовляє звуків з і р.
Це діловий опис, що фіксує особливі зовнішні прикмети, за якими можна впізнати людину. Описи такого роду часто використовуються в судовій практиці.
Уривок 2.
Основними ознаками людей європеоїдної раси є світлий колір шкіри, прямий розріз очей, слабо випнуті вилиці, переважно витке волосся темного, каштанового, русого і білявого кольорів, відносно вузькі ніс і губи.
У другому портреті-описі дається наукова характеристика. Такі описи зустрічаються в підручниках з природознавства, наукових працях.
Уривок 3.
У неділю вранці Ілонка випурхнула з хати в біленькому платтячку, легка і світла, мов той метелик. Засміялась до всього, переповнена щастям, Її чорні очі горять, променяться (За Олесем Гончаром).
Третій уривок – це художній портрет-опис, у якому подано образне уявлення про людину за допомогою порівнянь, епітетів, метафор.
5. Опис зовнішності людини в художній літературі
Опис зовнішності дійової особи в літературному творі називається портретом. Портрет – це зображення рис обличчя, його виразу, міміки, жестів, фігури, одягу. Будь-який літературний герой може постати перед нами як жива людина тільки тоді, коли ми чітко уявлятимемо його зовнішній вигляд.
Портрет у художньому творі також допомагає розкрити деякі риси характеру.
Прослухавши уривки з художнього твору, впізнайте літературного героя.
Уривок 1.
«…На ній був овечий монгольський кожух, обернений пелехами наверх, а на голові гарний бобровий ковпак. ,,,Всім на диво показалася Женщина в білім полотнянім шовком перетиканім плащі, з луком за плечима і з блискучим топірцем за поясом.»(Мирослава)
Уривок 2.
«Свіжо промите лице було бліде-бліде, аж зелене, губи потріскались із жари й спраги, очі були червоні від диму і тусклі, мов скляні, від утоми й душевної муки, ноги дрожали під ним, мов під столітнім дідом, а постоявши на них хвилину, він не міг довше вдержатися і сів на землю.» (Максим)
Уривок 3.
«…Мов сіро-блакитнаві, побризкані росою безсмертники, оживають старі очі. Дід ошелешено підкидає вгору брови…»(дід Дем’ян – «Гуси-лебеді…»)
Уривок 4.
«…Високий, тонкий, з сивуватими довгими вусами, з нужденним блідим лицем та смутними очима. Тяжка праця дуже зарані зігнула його стан. Глибокі зморшки на щоках, на лобі, поморщена темна потилиця од гарячого сонця, грубі руки – все це ніби казало, що йому важко жилося на світі. На його пальцях, навіть на долонях, шкура так поморщилась, ніби потріскалась на жару.
На лівій руці всі пальці трусились безперестанку навіть тоді, як він спав»
(Старий Петро Джеря)
У зовнішності (рисах обличчя, очах, жестах тощо) значною мірою виявляється характер людини, її внутрішній світ.
6. Словникова скарбничка.
За допомогою хмаринок слів опишіть людину:
7. Робота над репродукцією картини Т. Шевченка
«Автопортрет» (1840)
А. Робота ускладнюється тим, що треба не просто розповісти про зображене, поглиблено проаналізувати картину, зробити узагальнення.
Пригадайте, в якому віці Тарас написав цей автопортрет? (У 26 років, лише 2 роки минуло, як він був викуплений із кріпацтва)
Який вираз обличчя, зокрема очей? (Бліде й змарніле юнацьке лице. Тарас нещодавно перехворів, тому темні оці глибоко позападали)
Які риси характеру розкриті в позі? (Стрімкий поворот голови засвідчує силу духу)
Вдало підібрана рамка надає портретові завершеності.
Б. В кожного з вас у папці з розвитку зв’язного мовлення є варіант професійного опису мистецького твору, а саме – «Автопортрету» Т. Шевченка
У автопортреті Шевченка ліричне поєднується з драматичним, замріяність – з тривогою, добросердечність – із сумом, бадьорість – із легкою втомою. Гарний, сповнений гідності й граціозності поворот голови до глядача – і ми бачимо зосереджене обличчя молодої людини. Світло охоплює з півтемряви лише обличчя – все інше тане, ховається в напівпрозорих тінях. У порівнянні з яскраво освітленим чолом (до речі, чудово проробленим у силуеті, формі й об’ємі, але не завершеним у кольорі) звертають на себе увагу сховані в тіні очі. Шевченко вдасться до типового для малярства романтизму засобу – за допомогою світла й тіні підкреслити, виділити те, на що передусім має звернути увагу глядач. Може здатися дивним, що найпромовистіший елемент портрета, який художники намагаються всіляко виділити, «дзеркало душі» - очі – Шевченко, навпаки, затінює. Але придивіться уважніше. Погляд очей все проникний, сповнений якогось невисловленого запитання. Замість замріяного споглядання, яке так любили відтворювати в своїх портретах художники романтичного напряму, в Шевченка – гостре, насторожене, драматичне вдивляння в життя, у людей.
Ця запитальність і докірливість, ця аж ніяк не юнацька замисленість у глибоких, прикритих стомленими червонуватими повіками очах двадцятишестирічного Шевченка, здається дивною на округлому, без жодної зморшки обличчі. Рожеві, злегка припухлі уста, ніжна заокругленість гладенько поголених щік і підборіддя, ідеально чисте чоло, обрамлене пасмами волосся, - і раптом цей погляд, цей різки, майже трагічний злам брів… Що це – ефективний контраст? Романтична «єдність протилежностей»? Звичайно, адже перед нами портрет романтизму. Але не тільки це.
У не по літах серйозному погляді відбилося нелегке його життя: сирітство, поневіряння, яких він зазнав, будучи кріпаком. Це образ юнака, якого суворі обставини рано зробили дорослим. Водночас маємо характерний портрет інтелігента, який за пізнання прекрасного заплатив велику ціну. Тому, милуючись молодим привабливим обличчям, окрасою якого є передусім високе, мовби витончене з мармуру, чоло, ми все ж не можемо не відчути і роздвоєності зображеного характеру. З одного боку, гідність, зумовлена усвідомленням недавно здобутої волі і причетності до когорти обранців долі, а з другого – драматичне переживання за народ, і може, інтуїтивне передчуття нелегкого майбуття.
Художні засоби, особливо колір і світло, допомагають художникові втілити свій задум. Скрізь помітні різкі контрасти. Будучи художником-романтиком, учнем Брюллова, Шевченко опанував мистецтво творення легких напівпрозорих тіней, але в той же час він навчився так щедро «промивати» яскраве світло, що й ці тіні ставали темнішими, ніби згущалися від потоку світла. Подібні контрасти бачимо в змаганні теплих і холодних відтінків, де рідко зустрінеш нейтральний тон. М’яко прописуючи деталі, Шевченко підбирав насичені тони. Зокрема незначні вкраплення червоного (повіки, вуста, комірець) на зеленаво-голубуватому фоні всього полотна акцентують на них увагу.
Цей ранній автопортрет зберігається в Державному музеї Тараса Григоровича Шевченка в Києву, є окрасою його експозиції.
V. Формування образного мислення.
1. Демонстрація слайдів.
Фасилітована (направлена) дискусія. «Стратегія візуального мислення» - американська програма. «ФОМ» її переклад.
2 хвилини споглядання
Що можна сказати про це зображення?
(Що ви бачите на картині?)
Учитель видобуває думки дітей. Допомагає дітям робити нові спостереження, перефразовує відповіді.
Що ти тут бачиш такого, що дозволяє тобі так думати?
Ви думаєте…
Ви побачили…
Я вірно зрозуміла, що …
Ви спостерігаєте…
Що можна сказати про цю людину?
Що ще ви тут помітили?
Можливо, хтось бачить те, про що ще не говорили?
VІ. Узагальнення вивченого матеріалу.
1. Творча мить!
Учні працюють групами, кожна з яких описує обраний портрет.
2. Авторське крісло. Творчі зразки.
VІІ. Рефлексія.
Інтерв’ю.
Якими б словами ви описали наш урок з укр. мови.
Який був настрій на уроці?
Побажання (собі, учителю).
VІІІ. Домашнє завдання (на вибір).
Виконайте вправу____.
Опишіть автопортрет Шевченка.
Опишіть будь-який портрет, який Ви бачили на сьогоднішньому уроці.