П ЛАН – КОНСПЕКТ УРОКУ

З УКРАЇНСЬКОЇ

ЛІТЕРАТУРИ

Тема. Г. Косинка. Новела «В житах» — зупинена мить, пошуки порушеної гармонії. Вітаїстичний пафос, імпресіоністична настроєвість

Мета: допомогти учням глибше усвідомити ідейно-художній зміст новели письменника, її пафос та стильові особливості; розвивати навички аналізу прозових творів малих форм, виділення стильових особливостей, вміння висловлювати враження від прочитаного та власні думки; виховувати прагнення до гармонії, оптимістичне світобачення, естетичний смак.

Змістові лінії літературної освіти: базова – аксіологічна; фонові - комунікативно - мовленнєва, діяльнісно – організаційна.

Компетенції учня-читача: базова – аксіологічна; фонові – читацька, комунікативно-мовленнєва, літературознавча.

Очікувані результати:

• учні знають зміст твору;

• вміють аналізувати новелу, визначати риси індивідуального стилю письменника, висловлювати власну думку про твір;

• цінують миті життя.

Обладнання: портрет письменника, видання твору, ілюстрації до нього.

Тип: вивчення й аналіз художнього твору.

Перебіг уроку

Блок «Зачин»

1. Вступне слово – звернення вчителя до учнів – читачів ( літературно – мистецька компетенція).

Цілий ряд творів Григорія Косинки — це гімн життю, що проростає на обпаленому війною полі наперекір нищівній силі тваринного в людині, це утвердження думки, що навіть, здавалося б, вкрай понівечена людська душа може і повинна повернутися у свій нормальний стан. А цей стан характеризується наповненістю серця людини радістю, людяністю, любов’ю й закоханістю в життя.

2. «Займи позицію»( візуальна компетенція).

( Біля портрета письменника букет квітів.)

Григорій Косинка – єдиний і неповторний новеліст.

Є. Плужник

- Прошу доповнити букет квітів житніми колосками, якщо ви погоджуєтеся з думкою Євгена Плужника. Хто ж іншої думки – аргументуйте її.

3. «Ситуація розриву» ( когнітивна компетенція).

Час довів, що головним «злочином» Г. Косинки, із творчістю якого ми продовжуємо знайомитися, став його талант, який не дозволив йому бути слухняним ілюстратором вигаданих владою й критикою перемог революційних ідей у пожовтневій Україні, а змушував об’єктивно писати про їх дуже суперечливе, насильницьке втілення в життя. «Йдучи у своїх художніх узагальненнях від “малого” до “великого”, від психології факту до його філософії, він відкривав у пожовтневій дійсності драми й трагедії, а не перемоги й тріумфи; йому вдається подати складність душевних зламів у людині з позицій не якогось одного класу, а загалом людського буття. І розкрити мовою динамічного лаконізму, за допомогою такого об’ємного афористичного слова, яке ніби вихоплене з уст народу»,— читаємо в «Історії української літератури ХХ століття» про Г. Косинку. Чи це так — поміркуємо на уроці.

Блок «Цілевизначення і планування»( фасилітативна компетенція)

1. Оголошення теми уроку.

2. Формулювання цілей.

3. Колективне планування роботи на уроці.

4. Побажання успіху.

Блок «Опрацювання навчального матеріалу»

1. Підготовка до сприймання художнього твору. Соціально – мистецький коментар (аксіологічна компетенція).

Г. Косинка у своїх творах уникає якоїсь політичної тенденції. Як художник «від Бога», виступає водночас «за всіх» і «проти всіх»; йому болять і рани бідності найбільш окраденого селянина («На буряки»), і месницькі дії заблуканого «бандита» та кров переконаного партійця («Десять», «Темна ніч»), безпросвітність декласованих спекулянтів та «вічних» міщан («Місячний сміх», «Троєкутний бій»). Над усім цим час від часу зринає світлий промінь надії на те, що «далі цього не буде». Один із тогочасних критиків зізнався, що об’єктивність письма Г. Косинки не дає йому зрозуміти, «за кого є власне автор — з революцією чи проти неї, чи спостерігає як стороння людина».

У другій книжці новел Г. Косинки «В житах» (1926) можна виділити три драми. Перша — драма найбіднішого селянства, яке стало свідком революції та братовбивчої війни, а волі так і не одержало.

Друга — гостро драматичний конфлікт героя з дійсністю. Це «заблукані» герої, які не визнавали жодної офіційної влади, ставали дезертирами, втікачами й відстоювали право на власну позицію різними, навіть кривавими, шляхами.

Третя драма українського народу — це драма тих, хто віддав себе на службу комуністичній ідеї, зрозумівши згодом (або й не зрозумівши!) їхню ілюзорність.

2. «Мікрофон» ( комунікативно-мовленнєва компетенція).

— До якого виду драми ви б віднесли новелу Г. Косинки «В житах»?

— Яке враження залишилося у вас після прочитання твору? Що найбільше вразило, запам’яталось?

— Що можете сказати про стильову манеру письменника? Чим вона особлива, відрізняється від інших?

3. Інтерпретування художнього твору за композиційно – подієвими ситуаціями ( аксіологічна компетенція).

3.1.Словникова робота ( когнітивна компетентність).

• Хто такий дезертир? (дезертир; ч. (фр., від лат., втікач, зрадник):

1) зрадник, утікач; той, хто залишає військо без дозволу;

2) перен. Особа, яка уникає певної роботи, ухиляється від обов’язків і т. ін.

• Які причини можуть бути дезертирства?

• Якою людиною може бути дезертир?

• Уявіть собі , що ваш товариш, призваний до лав армії, раптом стає дезертиром. Змоделюйте ситуацію зустрічі з ним.

2. Літературознавча хвилинка (літературознавча компетенція).

Жанр твору: нове́ла (італ. novella, від лат. novellus — новітній) — невеликий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом, сконденсованою та яскраво вимальованою дією.

Ідея новели – з’ясування сенсу людського існування, адже інколи все своє життя людина чекає на одну мит щастя, а це наштовхує на думку, що життя кожної миті ставить нас перед вибором, як і героя твору.

3.3. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»( металінгвістична компетенція).

- Визначте основні мотиви новели Г. Косинки «В житах», підтверджуючи цитатами.

Орієнтовна відповідь

— Мотив захоплення природою, життям;

— несприйняття жорстокої дійсності;

— туга за мирною хліборобською працею;

— сум за жертвами класової боротьби;

— мотив кохання, що не забувається.

3.4. Дослідження ситуації. Метод «Прес» (комунікативно – мовленнєва компетенція).

• Як умовна ситуація показує нам героя?

• Чи викликає він у нас відчуження?

• Як допомагає природа показати його стан?

• Які зорові образи постають перед нами?

3.5. Робота в групах ( фасилітативна, діяльнісно – організаційна компетенції).

Моделювання ситуацій

1 група

Чому герой не повернувся в рідне село?

Чому, ставши дезертиром, потрапив до банди Гострого?

Чому всі свої вчинки звіряє по Гострому?

2 група

Що, якщо б він не зустрів Уляну?

Що, якщо б він зайшов у село?

Що, якщо б його побачив Гострий з Уляною?

Що, якщо б він вистрелив тоді, в житах, у Дзюбу?

3 група

Чому б не зробити йому по-іншому?

Чому б не понести покарання, а потім жити чесно?

Чому б не набратися сміливості і повстати проти бандитів?

Презентація результатів.

4. Дослідницько – пошукова робота ( читацька, рефлексивна компетенції).

• Відшукайте й прокоментуйте зорові, слухові та інші образи й художні деталі, використані в новелі.

  Зорові образи	Слухові образи	Художні деталі	Нюхові, запахові обра смакові, дотикові
  Сивий степ; важкий колос схилився до землі; старий чорногуз; сірі, гарні очі, розпатланий чуб, ще дитяче обличчя;крайкована синіми льонами плахта з вівса, ячменю…; копит горить під сонцем; степова дичка — за- палена, засмажена (дівчина Уляна); гарно вишита мережка	Сонце… сміється з мене крильцями бджіл: «дізік, дізік…»; у мене почали дзвонити коси, серпи; солдат… вигукує, стріляючи з ляку; степ… дзвонить хвилями; десь над ухом б’ється крильцями джміль, гуде; нерви уже не співають, а тільки дзвонять тихо: «Дзінь, дінь!..»; впало на дорогу її слово: — змінилася; шептали колоски; дзвонить у такт степу моє серце	волосинки на нозі, волоссям обросли ноги — то сила; забрьохана колоша на штанях;японський одрізан; червона хустка Уляни; дране коліно; чуб …розчісували уже другий рік дощі, сніги…	Городи пахнуть полином, м’ятою п’яні гречки; вітер … теплий, ніжний гарячий вітер

• Поєднайте приклади художніх засобів з  їх визначеннями.

1. ранок, заплаканий у росах, молодий і трохи засоромлений сонцем;

2. міцні, рівні, сильні (ноги);

3. народ бойовий;

4. вирішив не снідать: хіба можна до служби Божої хоч рісочку до рота

брати?!

5. льогкі хліба, проноситься іскрою;

6. китиці, мов пучки калини;

очі сині-сині, мов льон;

7. Ой що ж бо то за ворон…;

8. «Хочеш на коліна, до сонця?»

9. Дзвони, степе! П’яні жита, розступіться!

10. - Здрастуй! — і стала.

— Здорова будь, Уляно! — хотів посміхнутись і не міг.

1. діалог;

2. поетичне звертання;

3. метафора;

4. пісні;

5. іронія;

6. епітети;

7. інверсія;

8. фразеологізми;

9. риторичні питання;

10. порівняння.

• Визначте риси імпресіонізму в новелі Г. Косинки «В житах».

Орієнтовна відповідь

• Психологізм у змалюванні персонажів. («…Хотів посміхнутись і не міг: вона довго дивилась на мене, видно, думала, а коли її око впало на моє дране коліно, …соромливо засміялась, тільки губи якось по-дитячому затремтіли, на колосок покотилася непомітно сльоза… Сині очі питали мене: “Хіба ти, Корнію, забув ясла коло чорного вола Зоряна?..”». Автор передає душевний стан героя, коли той раптом зустрів своє перше кохання, тепер уже далеку й недосяжну жінку, жінку, яка ще й досі його кохає, живучи з нелюбом.)

• Прагнення охопити найтонші зміни в настроях, миттєві враження. («Лягаю… “Японка” косо дивиться на дорогу, мої нерви приймають пісні поля і, здається, починають підспівувати самі; десь над ухом б’ється крильцями джміль, гуде, розсотує нерви, і мені до болю хочеться піймати його і  задавить…» Герой у  великому напруженні, адже дорогою хтось наближається; хоч він і  звик до небезпеки, сприймає «пісні поля», одноманітний звук джмеля його дратує так, що хочеться скочити, знайти і задавити його…, щоб хоч якось розрядити напруження.)

• Особливий лаконізм прози. («— В жита! — Треба рушать!» «…Оглянув свою “японочку” — засунув її за пасок штанів, картуз — на очі, а стежкою чорногуза — в жита».)

• Ритмічність. («…Одкрасувались — наливаються, через тиждень-другий — копи, а  зараз догоряють; у мене почали дзвонити коси, серпи, а важкий колос схилявся до землі».)

• Багатство відтінків у змалюванні дійсності. (Стосунки Корнія й Уляни: «покотилась непомітно сльоза», «які вороги ми… Ні, Корнію, нам не так треба!», «Хай хоч один день буде наш!», «То, Корнію, зуби чортові, а не Дзюби!», «…а то ж нікуди не пускає…», «боязко, з тихою журбою, нагадувала», «перекривила», «тихо поцілувала», «повела бровою і засміялась».)

• Збільшена увага до кольорів і звуків, яскравих деталей. (Очі сині-сині, мов льон; божа коровка; шептали колоски; «я співать хочу…».)

• Уникнення соціальних проблем. (Ми не знаємо нічого конкретного про героя: ні його переконань, ні причини дезертирства; є лише окремі натяки. Герой просто хоче жити, радіти сонцю, любити, і за це платить злигоднями й небезпекою дезертирського життя.)

5. Підсумкове слово вчителя ( інформаційна компетентність).

Новела Г. Косинки «В житах» — це як зупинена мить, пошуки героєм порушеної гармонії. Він любить природу, тонко розуміє її красу.

Любить жінку, життя в його різноманітних виявах, але змушений переховуватися від усіх, вовком бродити в степу. Бо він дезертир, якому незрозуміла, чужа й ворожа війна, від котрої він хоче втекти, котру хоче забути. Інколи йому доводиться й грабувати селян, бо життя в нього таке безвихідне. Сумною тінню лягає на душу згадка про людину, у розстрілі якої йому випало брати участь під час громадянської війни. Зустріч із дівчиною, яка стала чужою дружиною, але не забула його, ще більше розпалює в юнакові жагу до життя, бажання вистояти, вижити, адже світ — такий прекрасний.

І читачам передається вітаїстичний пафос твору, прагнення до гармонії у світі й у душі.

Блок «Рефлексія»

1. Підбиття підсумків (рефлексивна компетенція).

Григорію Косинці

Ми тебе шукаєм по росинці

В Щербанівці, серед тополин,

І виходить мати у косинці

Виглядає, чи не прийде син.

Не приймав ти підлості нітрохи,

Прогримів, немов весняний грім,

І стоїть замучена епоха

Над безсмертним іменем твоїм.

Андрій Малишко 1956 р.

2. «Мікрофон» ( мовленнєво – комунікативна компетенція).

— Прекрасним у творі Г. Косинки є…, а потворним…

— Мене вразило…

— Найяскравіша деталь (образ) твору для мене — …

3. Оцінювання з рецензуванням ( рефлексивна компетенція).

4. Домашнє завдання ( компетентність саморозвитку й самоосвіти).

Обов»язкове: вміти характеризувати творчість Г. Косинки, аналізувати його новелу; знати ознаки імпресіонізму.

На бажання: 1)підготувати повідомлення «Наскрізний пафос життєствердження в новелі Г. Косинки «В житах»; 2)створити презентацію твору; 3)написати відгук про урок.