Методична розробка уроку на тему:
«Симфонія людської душі й природи в новелі М.Коцюбинського «Intermezzo»
Пустоварової Олени Іванівни,
учителя української мови і літератури
Лисичанської ЗОШ І-ІІІ ступенів №4
Клас: 10
Предмет: українська література
Тема уроку: «Симфонія людської душі й природи в новелі М.Коцюбинського
«Intermezzo»
Мета уроку: засвоїти теоретико-літературознавчі поняття, систематизувати складний, але цікавий літературознавчий матеріал; визначити проблематику новели, особливості її композиції, з’ясувати причини настрою ліричного героя; розвивати образне мислення, уміння сприймати художній текст у його єдності з життям; формувати естетичну та морально-етичну свідомість десятикласників на кращих високохудожніх класичних творах національної літератури; виховувати в учнів любов до природи рідного краю, естетичні почуття, тонке розуміння прекрасного й повагу до письменницької праці.
Обладнання: портрет письменника, виставка книжок його творів, літературознавчий словник, підручник, текст новели, таблиці, репродукції картин художників –імпресіоністів, музичні записи, додаткова література , епіграф
Тип уроку: урок-враження.
Міжпредметні зв’язки: історія, художня культура, психологія.
Методи, прийоми, види, форми роботи: бесіда, групова форма роботи, слово вчителя, робота з епіграфом, текстом, виразне читання поезії напам’ять.
Випереджальні завдання:
Історія створення новели – випуск літературних теленовин.
Вірш Ніни Юхимівни Гнатюк «Перечитуючи Коцюбинського»
Очікувані результати :
учні повинні знати:
термін «психологічна новела»;
усвідомити ідею служіння митця народові;
учні повинні вміти:
визначити проблематику новели, особливості її композиції;
відстоювати власну думку;
робити висновки.
Міні- глосарій:
„Intermezzo”– психологічна новела з жанровими ознаками «поезії в прозі».
Імпресіонізм (франц. impression — враження) — течія в мистецтві та літературі другої половини XIX — початку XX ст., яка основним завданням вважає витончене відтворення вражень, почуттів від зовнішнього світу.
Intermezzo (з італ. – перепочинок, пауза) - перерва в творчості, відпочинок.
Поезія в прозі – невеликий ліро-епічний твір, написаний ритмічною прозою, який відзначається образністю, стрункістю композиції, сконцентрованістю змісту.
Психологізм - (грец. psych — душа; лат. lohos — слово, вчення) — передача художніми засобами внутрішнього стану персонажа, його думок,переживань, зумовлених внутрішніми й зовнішніми чинниками.
Психологічна новела – твір, побудований на глибокому змалюванні психології персонажів.
Персоніфікація - надання предметам, явищам природи або поняттям властивостей людини, тварини; уособлення. Окремою формою розгорнутої метафори є повна персоніфікація — уособлення.
Симфонія - співзвуччя. Нехай зазвучить в єдності людина, її внутрішній світ і природа в звуках, барвах, думках.
Перебіг уроку
Спочинь душа моя, спочинь,
із виру вихлюпнись на плеса,
розрайдужся до піднебесся,
розвіявши собою тінь…
Василь Буденний
І. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми уроку.
Вступне слово вчителя.
У житті кожної людини трапляються такі моменти, коли стає якось не по собі, коли в душу непомітно закрадається неспокій, який руйнує звичайний ритм життя, заважає працювати, підриває здоров’я. Що ж робити у таких випадках? Кожен із нас має свій «рецепт» боротьби з депресивним станом. На ці запитання також дає відповідь і М. Коцюбинський у новелі "Іntermezzo", ліричний герой якої, на перший погляд, хоче втекти від людей, від суспільних проблем, а з іншого боку, прагне просто тимчасового перепочинку на лоні природи.
Отже, запишіть у зошити тему уроку: «Симфонія людської душі й природи в новелі М.Коцюбинського «Intermezzo» (Пояснення слова «симфонія» -звернення до міні-глосарія)
Епіграфом уроку є слова поета Василя Буденного, які він присвятив невмирущому «Intermezzo». Ці рядки допомагають нам настроїти струни нашої душі, зазирнути у внутрішній світ художника слова М.Коцюбинського.
ІІ. Підготовка до сприйняття нового матеріалу.
(Звучить музика П.І.Чайковського «Пори року. Літо.»)
Учитель: Перед вивченням сьогоднішньої теми я прошу вас звернути увагу на художні полотна, які виставлено. Це пейзажні картини художників –імпресіоністів. (звернення до міні-глосарія). Центральним образом кожної з них є поле, яке широко розкинулось під яскраво-блакитним небом. Від картин віє теплом, затишком і спокоєм. Прислухавшись, почуємо спів птахів, без яких неможливо уявити літній день.
Альфред Сіслей М. Бурачек
М.Бурачек Вінсент Ван Гог
К.Піссарро К.Я.Крижицький
Клод Моне Клод Моне
Поль Сезанн Уолліс Кент
Дивлячись на ці картини, кожен із вас пригадує і свою зустріч із такою красою матінки-природи. Пропоную вам виконати замальовку – спогад « Поле влітку»
(Учні виконують твір-замальовку ( 5-7 хв.))
Наприклад: Вийдеш влітку в поле – а скрізь благодать. Трави буйно стеляться навкруги, розсипи квітів радують око. Дихнеш пряне повітря, настояне на ароматах рослин, на нектарі квітів. Навіть голова може запаморочитися від задоволення. Це запах самої природи, самого розпалу літа, родючої землі. Дивно, яка ж сила в цієї землі, якщо вона здатна виростити на одному полі стільки рослин! На одному лузі їх, напевно, мільйон. Стільки життя, яке харчується соками землі і швидко тягнеться вгору! Жовті, червоні, сині, білі та інші польові квіти засіяли поле. Можна сказати, проходу немає, адже не хочеться потоптати красу ненароком. А найкрасивіші, я вважаю, це білі ромашки і яскраво-червоні маки. Особливо вони приємні оку, коли їх розгойдує вітерець, що проноситься по полю. Радісно за ними спостерігати. Над віночками квітів носяться бджоли, дзижчать, збирають нектар. Поспішають у своїх справах активістки-сонечка, біжать жуки між травинок. Дике, вільне поле квітів і трав мені дуже подобається.
(Читання твору- замальовки 1-2 учнями)
Учитель:
ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.
1. Історія написання новели " Іntermezzo ".
Слово вчителя.
Новела була написана у 1908 році. Яким цей рік був для М.Коцюбинського дізнаємося з випуску літературних новин.
Літературні новини
(Виступ заздалегідь підготовлених учнів)
1. На цей період припадає багато важливих подій, приємних і не дуже приємних для письменника. У Чернігові М. Коцюбинський очолював "Просвіту". Діяльність цього товариства занепокоїла губернатора і жандармів, що спричинило ряд обшуків у квартирі письменника і звинувачення в революційній пропаганді. Наслідком цього стало виключення М. Коцюбинського зі складу "Просвіти", що відгукнулося болем у серці митця.
2. На жаль, М.Коцюбинський не міг повністю присвятити себе улюбленому заняттю – літературі. Підступні хвороби давали про себе знати. Очевидці згадували, що він танув, як свічка. Необхідність витрачати кошти на ліки, на оздоровчі поїздки дратувала Коцюбинського. А тут ще й арешт сестри Ольги...
1908 рік – час реакції – жорстоких розправ російського самодержавства з бунтівниками. Тюрми переповнились правдошукачами, військово-польові суди чинили розправи, а то й самосуди: стріляли, вішали, били.
3. Можливо, найдраматичнішим моментом цього періоду була внутрішня трагедія письменника, спричинена коханням до Олександри Аплаксіної. Беатріче... Так називав її Коцюбинський. Сімейні стосунки з дружиною, Вірою Дейшею, були дуже натягнутими. Лише діти не давали Коцюбинському розірвати шлюб.
“Якийсь місяць, як він повернувся з відпустки, а від здоров`я не лишилося і сліду. Знову ниють ноги, в голові паморочиться. Спочатку арешт Ольги, тоді ця неприємність із листом від Беатріче... геть доконали.
Він глянув на чистий аркуш паперу, і вперше за ці роки у глибині душі ворухнувся хробак сумніву. Ворухнувся майже нечутно, а проте було моторошно. Немов заглянув у безодню, в небуття. Невже виписався?”
Учитель: Ви почули найсуттєвіші причин, які робили життя Коцюбинського нестерпним. Спробуйте, як лікарі визначити ці причини, заповнити бланк історії хвороби та встановити діагноз (робота в парах )
ІСТОРІЯ ХВОРОБИ Михайла Коцюбинського
1. Постійний нагляд жандармів, обшуки в квартирі.__________________
2. Виключення зі складу «Просвіти» разом із дружиною._____________
3. Численні хвороби шматували тіло._________________________________
4. Брак коштів на лікування та на професійне заняття літературою.___
5. Конфлікт з дружиною і бажання одружитися з Аплаксіною.________
Діагноз: психологічне виснаження
Який рецепт ліків ви б запропонували письменникові?
Учитель: Отже, Михайло Коцюбинський, виснажений службою, громадською роботою, політичними обставинами, знесилений хворобами, мріяв про відпочинок, тому радо відгукнувся на пропозицію відомого друга і мецената Євгена Чикаленка відпочити у його маєтку (с. Кононівка).
Там М. Коцюбинський провів декілька тижнів. Тому й новела "Іntermezzо", в основу якої лягли автобіографічні факти, присвячена Кононівським полям.
Робота з теоретико-літературознавчим матеріалом.
„Intermezzo”– психологічна новела з жанровими ознаками «поезії в прозі».
Intermezzo (з італ. – перепочинок, пауза) - перерва в творчості, відпочинок.
Поезія в прозі – невеликий ліро-епічний твір, написаний ритмічною прозою, який відзначається образністю, стрункістю композиції, сконцентрованістю змісту.
Психологізм - (грец. psych — душа; лат. lohos — слово, вчення) — передача художніми засобами внутрішнього стану персонажа, його думок,переживань, зумовлених внутрішніми й зовнішніми чинниками.
Психологічна новела – твір, побудований на глибокому змалюванні психології персонажів.
Персоніфікація - надання предметам, явищам природи або поняттям властивостей людини, тварини; уособлення. Окремою формою розгорнутої метафори є повна персоніфікація — уособлення.
Робота над новелою «Intermezzo»
Бесіда з учнями
Учитель: А тепер давайте пройдемося кононівськими полями і спробуємо зрозуміти те, що відчув ліричний герой новели М.Коцюбинського «Intermezzo».
• Яке враження справила на вас новела?
• Чи не здивувало вас те, що у прозовому творі на початку є «дійові особи», як у драмі? Що б це значило? (Особливий прийом виразності, який вказує, що буде в центрі уваги,— природа, почуття.)
• Чи можна цих героїв поділити як в драматичному творі на групи? На які саме?
(Заповнення таблиці колективно)
Негативні | Позитивні |
Моя утома | Ниви в червні |
Залізна рука города | Сонце |
Людське горе | Зозуля |
| Жайворонки |
Три білих вівчарки |
Що ви можете сказати про героя твору — оповідача? (Це людина високої духовної культури, інтелігент-демократ. Він має розвинене естетичне почуття, добре розуміє красу і велич природи —сонця, землі, неба й симфонії поля. Це митець і філософ, бо вся розповідь пройнята філософськими роздумам)
Що ж утомило героя, в чому його трагедія? Прочитайте.
Що відчуває герой, коли бачить вікна будинків – тисячі чорних ротів?
Чому, відчуваючи в кімнаті задуху, герой зачиняє двері?
Чого насправді боїться герой?
Як ви розумієте зміст метафори «залізна рука міста»?
Учитель: На початку новели ми бачимо, що ліричний герой перебуває у стані втоми, яка ось-ось має призвести до стресу і депресії. І, що цікаво, герой усвідомлює причини своєї втоми: «мене втомили люди», «мені надокучило бути заїздом на чужій станції», «я чую, як чуже існування входить у моє». Він втомився від людей, але в той же час не може бути без них. І в цьому трагедія ліричного героя.
Що здивувало героя в перші хвилини перебування на лоні природи? Прочитайте. (Його здивувала абсолютна тиша. Він знайшов те, чого бажав. Приходить заспокоєння, втома непомітно залишає героя. Це і є перерва, інтермецо)
На подвір`ї герой спостерігає за собаками. Чи можна провести паралель між ліричним героєм і вівчарками? Прочитайте. (Безперечно, адже вони, як і герой, були на припоні. Чоловіка тримала, наче ланцюг, залізна рука міста, роблячи його знервованим, злим. Металевий ланцюг робив те саме з вівчарками)
Отже, серед нив приходить заспокоєння, але абсолютного зцілення поки що немає. У якому епізоді твору ми це помічаємо? Зачитайте. (Це сталося серед нив. Герой милувався колоссям, слухав спів жайворонка, простягав руки до сонця і раптом побачив тінь на землі. Він насторожився: "Невже це знову людина?" Але переконавшись, що це лише тінь від хмари, зрадів, бо ще не готовий до зустрічі з людиною)
Дні героя течуть серед степу. Що бентежить його душу? Прочитайте. (Він почуває космічний зв`язок із землею, почуває себе багатим, хоч не має грошей, бо йому належить зозулине " ку-ку”, пісня жайворонка)
За що ліричний герой дякує сонцю? Прочитайте. (Він дякує сонцю за те, що воно по-материнськи своїм промінням обігріває його тіло і зцілює вкрай виснажену душу)
Отже, серед степу герой знаходить спокій. А чи готовий він знову повернутися до людей? Прочитайте. (Так, ліричний герой уже готовий повернутися до людей, адже, зустрівшись із селянином, він не втікає, а починає розмову з ним, наче із давнім знайомим)
Про що розповідав селянин героєві? (Селянин у своїй коротенькій розповіді змалював жахливу картину людського горя: «п’ятеро діток голодних чомусь не забрала гарячка...», «раз на тиждень б’ють людину в лице», «між людьми, як між вовками», «найближча людина готова продати»)
Як ліричний герой реагує на розповідь про людське горе. Прочитайте. (Він уже не заїдає звістку про людське горе стиглою сливою, а відчуває, як знову натягуються струни душі, настроєні природою: "Йду поміж люди. Душа готова, струни тугі, наладжені, вона вже грає... ")
Учитель: Так, дійсно, ліричний герой після зцілення повертається до попереднього життя. «Душа співає, струни натягнуті...». Гармонії досягнуто. Отже, це була не втеча, а інтермецо — тимчасовий перепочинок, під час якого приходить заспокоєння. У природі ми повинні шукати перепочинку, душевну гармонію. Природа — це спокуса для тих, хто втратив віру у власні сили, віру в життя.
3.2 Прийом «Психоаналіз»
- Накресліть лінію психологічних змін у душі героя і за допомогою кольорів відобразіть його стан
У
тома – стрес – інтермецо – рівновага – спроможність сприймати
горе
3.3 Проблематика новели “Intermezzo”
Які проблеми порушуються в новелі? (Душевної рівноваги, повноцінного життя, специфіки творчого процесу; справедливості й людської гідності.) - (запис у зошити)
Літературна гра «Так чи Ні»
Учитель: Опрацювавши новелу, спробуємо відрізнити правильні твердження від хибних.
Поїзд відірвав героя від «залізної руки міста». ( Так)
Ліричний герой відчував тишу і спокій під час руху. (Ні)
Герой найбільше заздрить планетам. (Так)
Ліричний герой «будив свіжими ранками» воду з криниці. (Так)
Вагоміше місце в душі ліричного героя посідає сонце. (Так)
Три крапки у автора – це просто розділовий знак. (Ні)
IV. Рефлексивно-оцінювальний етап
1.Оговорення читацьких вражень
Сергій Єфремов назвав ліричну новелу «Intermezzo» «поемою душі», а Ніна Горик, письменниця, вчитель, писала, що зміст новели — це «своєрідна поетична кардіограма внутрішнього стану митця». Висловіть щодо цього власну думку.
Метод «Прес»
Я думаю … Тому що… Наприклад… Отже…
2.Заключне слово вчителя:
Творчість М. Коцюбинського велика і прекрасна. Феномен її полягає в магії його слова і магії його світовідчуття, вираженої в слові. Коцюбинський – поет в прозі. Він ще й музикант в прозі.
Життєвий досвід Михайла Коцюбинського, глибоке знання ним людської психології, письменницький талант допомогли йому змалювати такі яскраві картини людського життя, які хвилюють нас і сьогодні.
Художня енергія текстів М.М. Коцюбинського притягувала й притягуватиме багатьох людей.
Сподіваюся, що ви погодитеся зі словами української поетеси Ніни Юхимівни Гнатюк - ( виразне читання вірша учнем)
Перечитуючи Коцюбинського
Осіннім садом пахне його мова,
Тут кожне речення як золота свіча.
Найкращий ювелір в майстерні слова,
Інтелігент з душею сівача.
В ній простору – ніби води у моря.
В ній вічністю стає минуща мить.
В ній стільки сліз невиплаканих, горя,
Що той вчорашній біль і в нас болить.
Він розумів і дерево, й травину,
Радів пташкам і квітам, як маля.
Він світ любив, а в нім просту людину,
З якої починається земля.
Його надії – стебелини жита,
Що проростуть і в завтрашніх віках.
Живе його душа талановита
У добрих людях, в повних колосках.
Багатство кожної людини – це душа. Тож нехай струни наших душ будуть завжди настроєні, відчувають пульс життя, випромінюють тепло і світло до людей, дарують сонце, перед яким схилявся великий Сонцепоклонник Михайло Коцюбинський
V. Домашнє завдання:
Обов’язкове: Виписати з новели М.Коцюбинського «Intermezzo» слова – звуки і слова – барви ( із вказівкою на художні засоби).
Випереджальне завдання: Дослідити образи – символи новели «Intermezzo»
За бажанням: Актуальність новели в нинішні дні.