Вивчення віршованих чистомовок (скоромовок), віршів на вимову проблемних звуків за допомогою картин (кінусайга)

Василенко Н.В.

Відділ освіти Кам’янської райдержадміністрації

Дошкільний навчальний заклад № 4 «Сонечко»

Вивчення віршованих чистомовок (скоромовок), віршів на вимову проблемних звуків за допомогою картин (кінусайга)

Практичний матеріал

2017 р.

Укладач:

Василенко Н. В. районний учитель-логопед м. Кам’янка

Рецензенти:

Дорошко Л.П. методист Кам’янського методичного кабінету

Затверджено рішенням педагогічної ради дошкільного навчального закладу № 4 «Квітонька» від 22.03.2017 р. протокол № 12 (4).

До збірника увійшли вірші сучасних українських поетів, загадки, ігри та вправи які можуть бути використані на логопедичних заняттях для закріплення правильної вимови вивчених звуків , розвитку фонематичного сприймання. За допомогою картин виховувати культуру мовлення , любов до природи у дошкільників на заняттях, веселих хвилинках та у повсякденному житті.

Збірник призначений для логопедів, вихователів дошкільних закладів, батьків.

Зміст

1. Передмова……………………………………………….. 4

2. Приклади завдань та ігор……………………………. 5

3. Звук С…………………………………………………… 8

4. Звук З…………………………………………………. 11

5. Звук Ц……………………………............................... 13

6. Звук Ш………………………………………………... 14

7. Звук Ж………………………………………………... 17

8. Звук Ч ……………....................................................... 19

9.Звук Щ………………………………………………… 21

10. Звук Р………………………………………………… 23

11. Звук Л………………………………………………… 25

9. Бібліографічний список використаних джерел… 29

ПЕРЕДМОВА

Сучасне оволодіння правильним мовленням має велике значення для формування особистості дитини. Важливе місце при усуненні недоліків мовлення займають логопедичні заняття. В наш час одним з основних завдань логопеда є пошук і розробка нових, більш ефективних методів і прийомів роботи з дітьми.

Робота над правильною звуковимовою включає у себе артикуляційні вправи, вправи на розвиток дихання, а також різні етапи роботи по автоматизації звука: постановка звука, автоматизація звука в словах, чистомовках, реченнях, віршах, розповідях. Це доволі одноманітний процес, який потребує довгої і монотонної роботи. Діти часто не хочуть повторювати одні й ті самі слова та дії. Для підвищення інтересу були розроблені картини з певними сюжетами , які допомогли урізноманітнити цей процес.

Добірка картин включає в себе всі види робіт над правильною звуковимовою. Одна з порад логопеда – віршовані чистомовки (скоромовки), вірші на вимову проблемних звуків.

Хотілося б зауважити, що до цих вправ можна переходити лише тоді, коли у малюка вільно виходить правильне вимовляння окремого звуку.

Також можна урізноманітнити вправу зміною гучності або тембру голосу, тобто одні й ті самі рядки промовляти по різному: голосно, тихо, швидко або повільно.

Прабатьком техніки аплікації на пінопласті є японське мистецтво.

Культура, мистецтво, традиції Японії не перестають дивувати і захоплювати нас.

Чого тільки не придумали винахідливі і неймовірно чутливі до краси японці! І ось ще одне дивовижне явище: клаптикові картини - так звана кінусайга. Кінусайга - це свого роду синтез декількох технік. Це, по-перше, техніка аплікації, по-друге, (саме ця техніка дала підстави називати кінусайгу клаптевими картинами), по-третє, мозаїка, по-четверте... різьблення по дереву.

Чого тільки не придумали винахідливі і неймовірно чуйні до краси японці: орігамі, ікебана, канзаші... І ось - техніка кінусайга: бажання повторно використовувати досить дорогу тканину старого кімоно перетворилося на мистецтво створення чудових картин і панно. Ця техніка набула поширення у всьому світі, а тепер і ми дізналися про неї. Хоча, звичайно, для виготовлення своїх картин використовували вже не дорогі шматочки кімоно, а звичайні тканини. Дуже гарно все вийшло!

До деяких картин наводимо приклади завдань та ігор.

ЧАЙНИЙ ПОСУД

1. «До ляльки прийшли гості»

Мета: ознайомити з назвами посуду, їх кольором, формою, призначенням.

Обладнання: ляльковий або справжній посуд, стіл (ляльковий або справжній), лялька, мишка і зайчик.

Хід. Дорослий пояснює дитині, що до ляльки прийшли гості (мишка й зайчик), тому потрібно накрити стіл до чаю. Малюк виконує завдання дорослого: «Постав хлібницю на середину стола. Поряд постав дрібні тарілки і чашки з блюдцями і поклади чайні ложечки». В момент виконання завдання дорослий активізує мову дитини, задаючи їй питання: «Якого кольору чашка? Що можна пити з чашки?» і т. ін. Якщо малюк вагається відповісти, дорослий сам відповідає на питання.

2. «Пригостимо ведмедів чаєм»

Мета: закріпити назви предметів посуду, ознайомити із зменшено – лагідною формою слів, ввести в пасивний словник прикметники великий, середній, маленький.

Обладнання: три набора посуду різної величини, малюнок з казки «Три ведмедя».

Хід. Дитина вибирає з набору посуду чашку, тарілку і ложку для ведмедя, ведмедиці і ведмежа. Дорослий коментує дії дитини, використовуючи прикметники велика, середня і дуже маленька. Ведмежий посуд необхідно назвати лагідно і спонукати до цього дитину:

чашка – чашечка

тарілка – тарілочка

ложка – ложечка

3. «Помиємо посуд»

Мета: розширити словник з теми, активізувати мову.

Обладнання: таз з водою, ляльковий посуд.

Хід. Дорослий пояснює дитині, що після сніданку потрібно вимити посуд. Він починає мити посуд, розповідаючи, що посуд був брудним, а зараз він чистий. Потім пропонує дитині підключитись до гри. Дитину необхідно спонукати називати предмети посуду, дії (мити, сушити).

4. «Один – багато»

Мета: навчити утворювати іменники множини.

Обладнання: м’яч.

Хід. Дорослий називає іменник в однині і кидає дитині м’яч. Дитина називає іменник в множині і повертає м’яч:

чашка – чашки

ложка – ложки

тарілка – тарілки

чайник – чайники

хлібниця – хлібниці

5. «Ложка і стакан»

Мета: сформувати поняття деяких прийменників.

Обладнання: дві ложки і дві пластикові склянки.

Хід. Перед дорослим і перед дитиною стоїть склянка. Дорослий демонструє дитині дії з цими предметами і коментує їх: «Я поклала ложку за склянку» і т. ін. Потім дитина виконує інструкції дорослого.

Після цього, якщо дитина розмовляюча, вона може самостійно демонструвати які – небудь дії і коментувати їх. Дорослий в цей час слідкує за правильністю мови малюка.

6. «Чого не стало?»

Мета: уточнити назви предметів посуду, вправляти в утворенні родового відмінку, розвивати зорову увагу і пам’ять.

Обладнання: ляльковий або справжній посуд.

Хід. Дорослий виставляє на стіл три – чотири предмети посуду. Потім просить дитину закрити очі і в цей час ховає один з предметів. Дитина називає зниклий предмет. Гра повторюється 3 – 4 рази.

7. «Розрізна картинка»

Мета: навчити складати ціле з трьох частин.

Обладнання: розрізний малюнок «Чашка» (два горизонтальних розріза).

Хід. Дитина складає малюнок і називає, що отрималось.

ДОМАШНІ ТВАРИНИ

1. «Хто як кричить?»

Мета: навчити дитину впізнавати тварину за звуконаслідуванням, закріпити і активізувати словник з теми.

Обладнання: м’яч.

Хід. Дорослий відтворює звуки, характерні для якої – небудь домашньої тварини, і кидає м’яч дитині. Та називає цю тварину і повертає м’яч: «Мяу – мяу» (кішка). «Гав – гав» (собака), «Му – му» (корова).

2. «Назви лагідно»

Мета: утворити іменники зі зменшувально – лагідними суфіксами.

Обладнання: малюнок, із зображенням якої–небудь домашньої тварини і його дитинчати.

Хід. Дорослий просить дитину назвати тварину (наприклад, корову), його дитинча (теля), показати на малюнку частини тіла корови, активізувати його мову питаннями: «Що ти показав? (хвіст). А як назвати лагідно хвіст у маленького теля? (хвостик)» Аналогічно роздивляються: голова – голівка, нога – ніжка, роги – ріжки, копито – копитце, вухо - вушко, очі - оченята.

3. «Один – багато»

кіт - коти

собака – собаки

корова – корови

кінь - коні

кошеня – кошенята

цуценя - цуценята

теля – телята

4. «Хто де заховався?»

Мета: сформувати поняття деяких прийменників, активізувати мову.

Обладнання: іграшкова кішка або собака.

Хід. Дорослий ховає кішку або собаку за стіл, під ліжко, за двері, біля шафи і т. ін. і просить дитину знайти її. Після того як дитина знаходить іграшку, дорослий питає: «Куди сховалася собачка?» (Під стіл). «Вірно. Собачка під столом». Дорослий виділяє прийменників голосом. Потім дорослий пропонує дитині сховати іграшку, а сам шукає її і активізує мову дитини питаннями: «Куди ти сховав собачку?».

Нерозмовляючій дитині пропонують сховати іграшку в яке – небудь місце. Після того, як він виконає інструкції, дорослий розповідає, де іграшка - виділяє прийменник голосом.

С

Тітонька сова,

Мудра голова,

Хоч вночі літає,

Все на світі знає.

Ніч не спали

Сиченята,

Полягали

Ранком спати.

— На добраніч!

Каже сич,

Бо в сичів же

День - це ніч.

Вадим Крищенко

Совині окуляри

Захотілося читати

Сові,

Та згубились окуляри

У траві.

А без них не побачить

Сова

Надруковані у книжці

Слова.

Гей, мурахи, серед листя

І трави

Віднайдіте окуляри

Для сови.

А за це вам буде краща

З нагород —

Довга казочка із низкою

Пригод.

Грицько Бойко

Сиченя

Серед дня

Сиченя

Полетіло

Навмання.

Навмання

Полетіло

І крилечко

Надломило.

Плаче, бідне,

У кущах,

Зве сичиху

І сича.

Прилетіли

Батько й мати

До свойого

Сиченяти.

— Клич не клич,

Каже сич,—

День — не ніч!

День — не ніч! –

А сичиха

Каже: — Лихо!

Ми удень

Сліпі неначе:

Нічогісінько

Не бачим...—

Уночі,

Лиш вночі

Добре бачать

Всі сичі.

Леся Медик-Яремчук

Совенята

Як розквітне сонце в небі,

Для людей, птахів звірят,

Як усім трудитись треба,

Совенята міцно сплять.

Чи у них ляклива вдача,

Що ховаються в дуплі?

Чи такі вони ледачі?

Чи такі іще малі?

Не змогли їх розбудити

Навіть трійко солов'ят,

Навіть жайвір, що у житі,

Навіть хор сороченят.

- Люблять байдиків побити,

Або ж бомків пострілять, -

Сойка мовила сердито

Про сонливих совенят.

- Стільки галасу з нічого, -

Враз почувся голосок.

І з-під ясеня старого

Прикотився їжачок.

- Я не спав цієї ночі,

Як холодний вітер дув,

Бачив все на власні очі

І на власні вушка чув.

Совенята не лякливі,

Не ледачі. Зовсім ні.

Працьовиті і сміливі,

Просто це птахи нічні.

Як було вже дуже пізно

Й ви дивились сотні снів,

Полювали сови грізно

На мишей і кажанів.

А як вранці сонце ясне

Світлим соняхом зійшло,

То пташки з батьками вчасно

Заховались у дупло.

Бо говорять совенята,

Що у світлий час доби

Соловіють оченята

Й позіхають в них дзьоби.

Петро Ребро

Суперечка

Ведмідь сварився із совою:

— Ти щось наплутала, сова!

Затям своєю головою —

зими в природі не бува!

Сова сміялась: — Волохатий,

не дивно чути це мені:

ти восени як ляжеш спати,

то встанеш тільки навесні.

ЛЕТІЛА СОВА

ВОЛОДИМИР ЛУЧУК

Летіла сова,

Торохтіла слова:

— Чи сон це, чи слон це,

А може, і сонце?!

З

Сірий зайчик вранці встав,

І у поле пострибав,

Вирвав там гарненьку,

Моркву солоденьку.

Дитяча поспівка - примовка

— Зайчику, зайчику,

де ти був?

— У лісі.

— Що ти бачив?

— Горіх.

— Чом не взяв?

— Сміх не дав.

Зайчик в мене є маленький,

Такий гарний і сіренький.

Довгі вушка дуже має,

По травичці він стрибає.

Любить завжди дині їсти,

Й біля сіна теж присісти.

Їсть капусту і пшеницю,

Кабачки, овес, вербицю.

А, якщо знайде морквину,

То з'їсть її за хвилину.

Молочко п'є і водичку,

Любить буряк і травичку.

Заєць спати захотів

(Михайло Стельмах)

Заєць спати захотів,

Сам постелю постелив.

Сам собі приніс подушку,

Підмостив її під вушко,

Та у зайця довге вушко —

Все звисає із подушки.

Ц

Цирк — це радість!Цирк — це свято

Для усіх, хто завітав.

В цирку буде усміхатись

Навіть той, хто сумував.

Тож часу дарма не гайте.

Поки настрій ваш не зник,

Завітати поспішайте

В диво-дім, що зветься Цирк!

Радість для малечі –

Цирк – на цілий вечір!

Ось арени коло

І веселий клоун,

Тигри і жонглери,

Фокусники й леви,

Міми, акробати…

Цирк – дитинства свято.

МИШАЧИЙ ЦИРК

Всюди кричать афіші:

Цирк! Виступають миші!

Купуйте квитки скоріше!"

Ми в цирк подалися раніше,

Та в залу ніяк не пройти:

Квитки розібрали... коти.

Ігор Січовик

Цап у цирку працював —

Цап цікаво танцював.

В цирк ходили цапенята

Подивитися на тата.

Ш

КОШЕНЯ

Засмутилось кошеня –

Треба в школу йти щодня.

І прикинулось умить,

Що у нього хвіст болить

Довго думав баранець

І промовив, як мудрець:

– Це хвороба не проста,

Треба різати хвоста.

Кошеня кричить: «Ніколи!

Краще я піду до школи!»

П. Воронько

Наша Мурка вушка мила

На траві, біля криниці.

Мила лапкою без мила:

Це тому, що Мурка — киця.

Котик Мурчик — наш голубчик:

Лапки білі, зубки гострі.

Ходить котик тихо,

Буде мишкам лихо!

Котик маму запитав:

— Мамо, де ж ті мишки?

— Тихо ти, не галасуй,

Та посидь хоч трішки.

Бо не вибіжить тоді

Мишеня із нірки,

Будем їсти ми тоді

Бубликові дірки.

Котик Мурчик, наш голубчик,

Лапки м'які, зубки гострі,

Ходить котик тихо –

Буде мишкам лихо.

Кіт-воркіт біля воріт

Чеше лапкою живіт.

Бігла мишка - побіганка,

Що робити по сніданку?

Кіт не знає.

Чи стояти біля хати?

Чи сіреньку доганяти?

С. Зайцева

Кошеня

Принесли мені дівчатка

Дуже гарне кошенятко.

Білий у кота пушок -

Я назву його Сніжок.

На підлогу кіт стрибнув

І скоріш під стіл шмигнув.

Довго-довго там сидів

Та вилазить не хотів.

Як його ми не гукали -

Наших слів було замало.

Ковбаси взяли шматок -

Враз прибіг до нас Сніжок.

А скінчивши свій обід,

В іграшки подався кіт.

Вухо зайцеві погриз

Та й у самоскид заліз.

І повіз я по квартирі

В самоскиді пасажира!

І відтоді кіт Сніжок -

Це найкращий мій дружок!

Кішка бігає за мишкою,

Мишка бігає від кішки.

Мушка – мишка,

Мурка – кішка.

Лови,кішко, мишку.

Лови, Мурко, Мушку.

Кішка ловить мишку,

Мурка ловить мушку.

У МАЛОГО КОТЕНЯТИ

У малого котеняти

Підростають вусенята.

Гладить котика Петрусь:

— Хто ти? Котик чи дідусь?

Кіт-воркіт, а не воркоче —

Упіймати мишку хоче.

Ліг на лапки

І дрімає —

Мишка з нірки виглядає.

Ледацюга сонний кіт

Вґавив мишку на обід.

Ж

Життєрадісні жирафи
Узяли журнал із шафи.
Його жужмили і м’яли
Все одно не прочитали.

Час валізу пакувати,

Треба з шафи діставати,

А у нас висока шафа...

Ми покликали Жирафа:

- Підсоби, Жирафе, друже!

Та Жираф спішить не дуже:

- Зняв би з шафи я валізу,

Але в двері не пролізу!

Жирафа в Африці найвища,

Тому до сонечка найближча.

На базарі жираф

Вибирає теплий шарф.

Переміряв чималенько -

Всі шарфи коротенькі.

Є великі, є маленькі

Є широкі, є вузенькі,

Є блискучі, наче змії,

Та нема на довгу шию.

І, нарешті, в продавщиці

Він купив дві гострі спиці.

І тепер собі жираф

Дома в’яже довгий шарф.

Жирафа

Щось жирафочка сумна –

Занедужала вона.

Жирафа. Ай-ай!

Айболить. Ротик ширше відкривай,

Жирафа. Ай-ай!

Айболить. Голосно скажи-но «а»!

Жирафа. А-а-а!

Айболить. Що ж, ясна мені причина:

У жирафочки – ангіна!

Жирафа. Ага-а?!

Айболить. Ти слухняна в нас дитина,

Ось медок тобі й малина!

Жирафа. Дякую!

Жирафа у мене-

Найвища тварина:

Не влазить в автобус,

Ні в яку машину.

Сумує частенько,

Бо втомлює ніжки,

Бо треба ходити їй скрізь –

тільки пішки.

М. Пономаренко

Я жирафа довшошия.

Сукню хто мені пошиє?

Сукню в смужечку руду, —

В ній я в Африку піду.

Ч

Своїх друзів пригощаю,
Наливаю в чашки чаю,
Ось варення із порічки,
А ось тістечко з сунички.

Про чашки

Щоб напій посмакувати
Слід цей посуд в руки взяти.
Чай з малини чи ромашки
Наливаємо у…

Є у блюдечка подружка,
що одне лиш має вушко.
Можеш кралю цю зустріти,
як захочеш чай попити. 
(Чашка)

Міла мамі допомагала -

Стіл до обіду накривала.

Хоч помічниця мала,

Чашки з блюдцями несла.

Біля порога оступилася,

Чашка - дзінь! - і раптом розбилася...

Мама скрикнула: «Бідолаха!

Як же ти розбила чашку?»

- А ось так, - сказала Міла

Та іншу впустила.

Допомагаю мамі

Маму я свою люблю! (малюємо в повітрі серце)

Їй в усьому поможу:(долоньками вверх витягаємо руки вперед, не дуже розводячи в сторони)

Посуд з столу приберу, (рухами рук зображуємо, як прибираємо посуд з столу)

Прати їй допоможу, (рухами рук вниз, вверх зображуємо прання)

І підлогу я помию, (трішки зігнувшись, водимо руками вліво, вправо)

Квіточки усі поллю. (зображуємо що, в руках тримаємо лійку і поливаємо квіти)

Килим я про пилососю (зображуємо, що в руках тримаємо пилосос, і рухами вперед-назад зображуємо дію)

Ні смітинки не полишу.(вказівним пальчиком водимо із сторони в сторону)

Чашку чаю їй наллю,(зображуємо, як з чайничка наливаємо в чашечку чай)

Поцілую і обніму.(зображуємо повітряний поцілуй і, як обнімаю маму).

Чаювала черепашка.

Чебрецевий чай у чашку

Чемно чайник наливав,

Черепашку частував.

Щоранку й щовечора ми чаювали,

Смачненький чайок з чашечок смакували.

Щ

Щиглик щиро щебетав,

Щигленяток научав:

Щоб щасливими вам стати-

Треба вміти щебетати!

Так,як мама,

Так,як татко,

Хай щебече щигленятко!

Віршик про щиглика

Щиглик щиро щебетав,

щебетав.

Слухав Щигля чоботар,

чоботар.

І такі він чоботята пошив,

що щебечуть на сімсот голосів.

Цок підківками на різні лади –

Щигленяточок до танцю веди.

Щиглик

Щиглик, щиглик,

Щигленятко,

Щиглик дзьобає

Зернятка.

Щиглик дзьобає

Дрібненькі –

Сипонув я

Цілу жменьку!

Підборами порипує

Мороз-вусач,

А щиглику під липою

Хоч сядь та й плач.

Він мав зерняток з осені

Не жменьку — міх,

А віхоли морозяні

Сховали їх.

Вітрисько запорошує

Гілки ялиць.

А Гриць пташок запрошує

До годівниць.

Ген-ген вони розвішані

Між віт вгорі

На дубі, на горішині,

На яворі.

Засніжено, занесено

Зимовий гай,

А щиглику так весело,

Що хоч співай.

р

Є різні риби у воді: 
Товсті, тоненькі і худі, 
Дрібненькі риби-малюки, 
Живуть вони в річках і в морі 
І все беруться до розмов, 
Але ніколи не говорять, 
Немов своїх не знають мов. 
Набравши в ротики води, 
Вони мовчать. 
Мовчать завжди: 
В воді не можна говорити, 
Тож риби мовчки мусять жити.

Ох, і рибки в нас красиві:

Кожна з них – маленьке диво!

Подивись-но, як вона

Прудко аж на дно пірна!

Фізкультхвилинка

Рибка плава у водичці,

Рибці весело гулять.

(діти виконують відповідні рухи)

Рибко, рибко золотенька,

Хочемо тебе впіймать!

(діти плескають в долоні)

Рибка сумно подивилась,

Захотіла щось сказать

(виконують повороти голови вліво-вправо)

Та не вміє.. І подалі

Потихеньку відплила.

(легенько побігли)

Рибки спритні, рибки жваві,

І, мабуть, вони цікаві,

Наші рибки не прості –

А чудові, золоті!

Загадка

Яка рибка в морі проживає,

Як циркачка виглядає.

В цирку лиш не виступає,

Хоч веселу назву має? (Рибка-клоун)

Не сумує синє море,

Бо живе там рибка-клоун,

Невеличка та стрімка,

Як циркачка, вигляда.

В рибки також вуха є,

Рибка берег слухає.

Рибка грається в ставку,

Б’є хвостом по поплавку.

Л

Метелик срібновійний,

веселий і меткий,

квітки цілує в вії

і в білі пелюстки.

А як вечірня втома

огорне теплим сном,

метелик, наче вдома,

ночує під листком.

М. Щербак

Метелик

На траві зеленій

Метелики в'ються.

Метелики в'ються –

Крилами сміються.

Один каже: – Утікай! –

Другий каже: – Доганяй!

Б. Чепурко

Наталя Забіла

МЕТЕЛИК

Я біжу, біжу по гаю,

Я метелика впіймаю.

А метелик не схотів —

Геть від мене полетів.

Сів метелик на травичку,

Може, думав — не помічу?

Блиснуть крилечка ясні —

Зразу видно вдалині.

Сів метелик на листочок —

Може, там сховатись хоче?

Блиснуть крилечка рябі —

Не сховатися тобі!

Полетів він на лужок,

Заховався між квіток.

Я іду, іду, іду —

Метелика не знайду.

Вадим Крищенко

Метелики

Ой метелики біляві

Розлетілись по галяві.

За метеликом побіг,

Та спіймать його не зміг.

Полетів він на горбочок,

Сів на різьблений листочок,

Дуже схожим став на квітку —

І його ніде не видко.

Олена Пчілка

Метелик

Діти бігають, стрибають,

Далі — весело гукають:

— Ах, метелик!., подивіться!

Ось він, ось він метушиться!

Та який же гарний, гожий!

Наче квітка, прехороший!

Загадки

Навесні барвиста квітка

на галявині розквітла.

Лиш поглянути хотіли,

враз знялась і полетіла.

(Метелик)

Живу лише влітку,

Шовкові крильця маю.

Із квіточки на квітку

В садочку я літаю.

(Метелик)

Каранда Галина

МЕТЕЛИКИ БАРВИСТІ

Метелики барвисті

Над квітами яскравими

Махали собі крильцями

Привітними, ласкавими.

Пелюсточкам легесеньким

Із вітерцем би гратися,

Де квіти, де метелики –

Уже й не розібратися.

А метеликам — весело,

а метеликам — смішно,

бо метеликам вересень

щось наспівує ніжне.

Бо метеликам сонечко

білі крильця лоскоче,

а довірливі соняхи

з ними гратися хочуть.

І метелики світяться

свічечками в блакиті,

бо маленьким не віриться,

що кінчається літо.

Костецький Анатолій

МЕТЕЛИК СЛУХАЄ РОСУ

Хмаринки райдугу несуть

Над полем, явориною.

Метелик слухає росу

У лісі за стежиною.

Метелик дзвоника гойда,

Росою умивається,

І тіні сива борода

Під дзвоником гойдається.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Гомля В., Федорович Л. Артикуляційна гімнастика. Методичні рекомендації для логопедів / За наук. ред. Л. Федорович. – Кременчук: Християнська Зоря, 2008. – 74 с.

2. Кахаєва Л. Є., Кузнєцова Л. О. Мовленнєвий розвиток старших дошкільників. – Х.: Вид. група «Основа», 2013. – 143 с.

3. Логопедія. Підручник, третє видання. За ред.. М. К. Шеремет – К.: Видавничий Дім «Слово», 2013. – 672 с.

4. Рібцун Ю. В. Професійний довідник учителя-логопеда дошкільного навчального закладу. – Х.: Вид. група «Основа», 2012. – 239 с.

5. Хромова І. Г. Ваша дитина не розмовляє?//Логопед. – 2014.- №2. – с.45-47.