СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ МІНІ-БАСКЕТБОЛУ В УКРАЇНІ

Анотація. У роботі розглядається питання проблеми розвитку міні-баскетболу в Україні. У статті представлено аналіз проблем в організації навчально-тренувального процесу в міні-баскетболі в українсь- кій системі підготовки баскетболістів. Аналіз спеціальної наукової та методичної літератури свідчить, що особливої значущості та актуа- льності набуває пошук інноваційних підходів, використання зарубіжного й вітчизняного досвіду для об- ґрунтування побудови навчально-тренувального процесу дітей 6 – 7 років у річному циклі підготовки, яка б не тільки сприяла підвищенню ефективності навчально-тренувального процесу, а й відігравала велику роль у формуванні мотивації дітей до занять баскетболом, починаючи з раннього віку і впродовж всієї спортивної кар'єри. Ключові слова: міні-баскетбол, програма підготовки, юний баскетболіст. Постановка проблеми та аналіз останніх досліджень. Баскетбол із кожним роком де- далі більшої набуває популярності в Україні як спортивна гра. Дуже багато уваги приділяєть- ся цьому виду спорту саме зараз, тому що 2015 року в Україні проводитиметься Чемпіонат Європи серед чоловічих команд. Незважаючи на спроби країни забезпечити високу якість ор- ганізації та проведення змагань міжнародного рівня, успішний виступ чоловічої збірної на Євробаскеті – 2013 і потрапляння на чемпіонат світу в Іспанії 2014 році, якість навчально-тре- нувального процесу й ефективність змагальної діяльності наших збірних команд різних віко- вих груп (від кадетів до Національної) залишається на недостатньо конкурентному рівні для високих досягнень порівняно з провідними баскетбольними країнами (США, Іспанія, Фран- ція, Литва). Високий рівень сучасного баскетболу вимагає більш досконалої та цілеспрямованої ор- ганізації масового залучення дітей до занять баскетболом уже з раннього віку, диференціації навчально-тренувального процесу, використання більш специфічних форм, методів і засобів тренування [1, 2]. Масове залучення дітей до занять міні-баскетболом сприятиме прогресу розвитку «класичного» баскетболу в Україні, що дозволить якісно формувати національні ко- манди високотехнічними баскетболістами. Мета дослідження – теоретично й експериментально обґрунтувати побудову тренуваль- ного процесу дітей 6–7 років у міні-баскетболі в річному циклі підготовки. Завдання: 1. Проаналізувати побудову і зміст навчально-тренувального процесу спортсменів у міні-баскетболі в українській системі підготовки баскетболістів та порівняти з системою про- відних баскетбольних країн у науковій та методичній літературі. 2. На підставі аналізу статистичних даних виявити кількість дітей, що займається мі- ні-баскетболом в Україні. 3. Виявити проблеми у тренерів у навчально-тренувальному процесі в міні-баскетбо- лі на основі анкетування. Для розв’язання поставлених завдань використовувалися такі методи дослідження: те- оретичний аналіз і узагальнення даних наукової та методичної літератури та Інтернет ресур- сів, педагогічне спостереження, метод аналізу документальних матеріалів, анкетування; ме- тод математичної статистики. Результати дослідження та їх обговорення. Сьогодні світова практика свідчить про розвиток масового міні-баскетболу. Відомо, що діти з 6–7-річного віку починають успішно опановувати азбуку баскетболу, а з 8-річного віку починають регулярно тренуватися в секціях і виступати на змаганнях [3, 4].

Так, у США займаються баскетболом близько 2 мільйонів гравців. А в таких країнах, як Бразилія, Італія, Франція, займаються лише в секціях міні-баскетболу по 150 тис. дітей від 6 до 12 років. В Україні в ДЮСШ за підсумками 2012 року зареєстровано 29 тис. баскетболістів віком 6–12 років. Ураховуючи це, першочерговим завданням розвитку баскетболу в Україні є збільшення кількості дітей, які займалися б у секціях міні-баскетболу. За статистичними даними департаменту у справах фізичної культури та спорту Дніпро- петровської обласної державної адміністрації, проаналізовано кількість дітей, які займаються баскетболом у Дніпропетровську та області взагалі, і конкретно в групах початкової підготов- ки. Усього в Дніпропетровську і області займаються баскетболом 2792 особи, усього в ГПП також у Дніпропетровську та області – 2198 осіб, у Дніпропетровську в – 594 особи, а 6–7- річних – 62 особи (рис. 1).

Аналіз ситуації, що склалася в групах початкової підготовки, свідчить, що з 2009 по 2012 р. кількість дітей знизилася на 9,92 % (рис. 2).

Крім того, ми проаналізували і порівняли кількість дітей, які займаються баскетболом у групах початкової підготовки у провідних баскетбольних областях України (рис. 3).

Так у Запорізькій області в ГПП займається 844 особи, у Київській – 1742, в Одеській – 1449, у Донецькій – 1842, у Дніпропетровській – 2198, у Харківській – 3115, у Львівській – 543 особи [5]. Зазначимо той факт, що найбільша кількість юних баскетболістів налічується в Харківській області, в якій немає команди, яка б виступала в чемпіонаті Суперліги. Це свід- чить, що в Україні значно менша популярність міні-баскетболу, ніж в інших провідних баскет- больних країнах. Крім того, більшість тренерів, що працюють із початківцями, це тренери- новачки, які не мають досвіду роботи і ще не вміють правильно зацікавити й навчити дітей, поетапно спланувати й провести навчально-тренувальний процес і т.п. Щоб виявити проблеми, з якими стикаються тренери при роботі з дітьми 6 – 7 років у міні-баскетболі, ми провели анкетування (табл.1). Результати анкетування свідчать, що 45% опитаних при плануванні тренування кори- стуються мережею Інтернет і самостійно розробленою програмою, 15% опитаних відповіли, що використовують Інтернет і навчальну програму (програма 1999 р., для дітей із 8–9 років). У середньому 85% тренерів проводять заняття тривалістю 90 хв, що для дітей цього віку до- сить багато, вони швидко стомлюються і втрачають увагу. Причина швидкої стомлюваності дитини пояснюється особливостями серцево-судинної системи в дітей. Швидкість кровообігу в них вище, ніж у дорослих. На виконання якогось завдання вони витрачають багато енергії, тому що одночасно задіяні різні групи м'язів. Надлишкова фізична активність призводить до підвищеної збудливості нервової системи дитини. 75% опитаних вважають, що фізична підго- товка юного баскетболіста має загальну спрямованість, 15% – спеціальну, 10 % – загальну і спеціальну. При фізичній підготовці юного баскетболіста 75% тренерів приділяють увагу комплексному розвитку рухових якостей. З приводу того, з якого елементу слід починати навчання юних баскетболістів, думки спеціалістів розділилися – 55% опитаних вважають, що слід починати з основної стійки бас- кетболіста, 20% вважають, що з передач, 15% – з пересувань та правильного бігу, по 5% вва- жають, що слід починати з зупинок, ведення, подвійного кроку. Щодо послідовності, то дум- ки також неоднозначні – по 5% вважають, що треба починати з зупинок та з основної стійки, ведення, подвійного кроку, по 10% вважають, що з подвійного кроку та передач, ведення, ки- дків, 20% – з зупинок і ведення, 50% – від простого до складного.

Результати анкетування виявлення змісту навчально-тренувальних занять у міні-баскетболі

Питання Яким нормативним документом (джерелом) Ви користуєтеся при проведенні занять у групах початкової підготовки? Самостійно розроблена программа і мережа Інтернет. 45% Мережа Інтернет і навчальна програма (1999 року, для дітей з 8–9 років) 15% Нічого не відповіли 15% Мережа Інтернет; самостійно розроблена програма По 10% Мережа Інтернет, самостійно розроблена і навчальна програма 5% Яку спрямованість має фізична підготовка юного баскетболіста? Спеціальну 15% Загальну 75% Загальну і спеціальну 10% Як Ви вважаєте, з якого елементу або елементів необхідно починати навчання юного баскетболіста? Стійка баскетболіста 55% Передачі 20% Пересування, біг 15% Ведення, зупинки 5% Подвійний крок 5% Яка послідовність навчання технічних елементів в процесі підготовки? Від простого до складного 50% Зупинки, ведення 20% Передачі, ведення, кидок 10% Подвійний крок 10% Зупинки 5% Стійка баскетболіста, ведення, подвійний крок 5% Який технічний елемент гри в баскетбол діти освоюють найдовше? Подвійний крок 30,4% Кидок 26,1% Зупинка подвійним кроком 21,7% Передачі 13% Передачі 4,4% Захист 4,4% Як часто Ви проводите тестування фізичної підготовленості юних баскетболістів? Щомісяця 5% Раз у 2 місяці 5% У кінці року 5% Не проводять взагалі 5% Два рази на рік 80% Чи проводите Ви теоретичні і тактичні заняття з групою початкової підготовки? Так 90% Ні 10% Чи вистачає Вам методичного матеріалу при роботі з дітьми 6–7 років? Так 65% Ні 35% Яким чином Ви контролюєте функціональний стан дітей упродовж тренування? Пульсометрія 35% Візуально 20% Візуально, пульсометрія 20% Візуально, пульсометрія, за самопочуттям 20% Візуально, по самопочуттю 5% Що до того, який елемент діти опановують найдовше, то 30% вважають, що це кидок, 25% – зупинка подвійним кроком, 35% – подвійний крок.

Два рази на рік проводять тестування фізичної підготовленості юних баскетболістів 80% опитаних, на теоретичну й тактичну підготовки відводять незначну частину часу занять 90% опитаних. Усі опитані одноголосно (100%) відповіли, що діти беруть участь у змаганнях, а також розвивають специфічні для баскетболу якості, такі як «почуття м’яча», «почуття ча- су». Дуже дивно, що за відсутності навчальної програми та науково-методичних рекоменда- цій лише 35% респондентів потребують додаткової інформації з приводу побудови тренува- льного процесу юних баскетболістів 6–7 років (середній педагогічний стаж становить 10 ро- ків). Усі без винятку (100%) контролюють функціональний стан дітей – 20% визначають його візуально, 35 % – за допомогою вимірювання ЧСС. Результати проведеного анкетування з тренерами, які працюють із 6–7-річними дітьми, дозволили дещо визначити наявну ситуацію щодо тренувального процесу з цією категорією дітей. Можна зробити загальний висновок, що при побудові навчально-тренувального проце- су юних баскетболістів 6–7 років кожен тренер сам обирає міру навантаження, зміст та регу- лює (контролює) фізичний стан дітей. Тому на початковому етапі навчання програма з розподілом навчального матеріалу є необхідністю.

Висновки.

Аналіз спеціальної наукової та методичної літератури свідчить, що особли- вої значущості та актуальності набуває пошук інноваційних підходів, використання зарубіж- ного й вітчизняного досвіду для обґрунтування побудови навчально-тренувального процесу дітей 6–7 років у міні-баскетболі в річному циклі підготовки, яка б не тільки сприяла підви- щенню ефективності навчально-тренувального процесу, а й відігравала велику роль у форму- ванні мотивації дітей до занять баскетболом, починаючи з раннього віку і впродовж всієї спортивної кар'єри. Виявлено, що в Україні міні-баскетбол ще не має достатньо широкої популярності порі- вняно з провідними баскетбольними країнами як за кількістю дітей, що займаються, так і ор- ганізаційно-методичним забезпеченням. Проведене анкетування з тренерами визначило низку проблем, які виникають при орга- нізації навчально-тренувального процесу з дітьми 6–7 років. Перспективи подальших досліджень в цьому напрямку полягають у поглибленому вивченні теорії і методики побудови навчально-тренувального процесу з дітьми 6–7 років.

Список літератури

1. Волков Л. В. Возрастная периодизация тренировочных нагрузок в спортивной подго- товке детей и подростков / Л. В. Волков. – Переяслав-Хмельницкий, 1990. – 26 с.

2. Николич А. Отбор в баскетболе / А. Николич, Ю. Параносич. – М. : Физкультура и спорт. – 1984. – 214 с.

3. Вальтин А. И. Проблемы современного баскетбола. / А. И. Вальтин. – К. : Здоров'я, 2003. – 150 с.

4. Губа В. Г. Особенности отбора в баскетболе / В. Г. Губа, С. Г. Фомин, С. В. Чернов. – М. : Физкультура и Спорт, 2006. – 144 с.

5. Дніпропетровська облдержадміністрація. Управління з питань фізичної культури і спорту // Інформаційний бюлетень, 2012. – 48 с.