Тема: Розчин і його компоненти: розчинник, розчинена речовина
Навчальна мета: дати поняття про розчини та його компоненти; з'ясувати основні ознаки щодо класифікації розчинів, розрізняти розведені та концентровані розчини, насичені й ненасичені розчини, колоїдні та істинні розчини;
Розвиваюча мета: порівнювати й аналізувати навчальний матеріал; робити висновки; формувати пізнавальну самостійність;
Виховна мета: виховувати бережливе ставлення до природи.
Обладнання: таблиця розчинності, хімічні склянки, хімічні палички, вода, калій перманганат, мідний купорос, пісок, пляшка з газованою мінеральною водою, розчин солі, розбавлений чай або кава.
Базові поняття й терміни: розчини, розчинник, розчинена речовина, розведений, концентрований, насичений та ненасичений розчини.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Хід уроку:
І. Організаційний етап
Розминка – створення позитивного психологічного клімату на уроці
ІІ. Мотивація навчально – пізнавальної діяльності
В ході еволюції вода створила природу навколо нас, тваринний світ, та й саму людину: саме водне середовище (Світовий океан) могло забезпечити всі потреби до виникнення і розвитку життя. Вона стала тим «харчовим бульйоном», в якому 3,5 млрд. років назад при специфічних зовнішніх умовах зародилось життя на Землі.
Вода забезпечує життя на нашій планеті: найскладніші біохімічні реакції в клітинах тваринних і рослинних організмів можуть проходити тільки при наявності води. З хімічної точки зору жива речовина – це і є водний розчин, і майже всі процеси, які забезпечують її життєдіяльність, є хімічними реакціями в водному розчині. Здатність речовин розчинятися у воді має велике значення для життя рослин, тварин і людини. Чи є абсолютно нерозчинні речовини, адже найчастіше ми маємо справу не із чистими речовинами, а із сумішами або розчинами?
На ці питання учні зможуть дати відповіді при вивченні нової теми «Розчин і його компоненти: розчинник, розчинена речовина».
ІІІ. Актуалізація опорних знань
1. Групова “мозкова атака”
Учням пропонується згадати все, що вони знають про розчини:
1) В якому агрегатному стані можуть перебувати речовини?
2) Наведіть приклади різного агрегатного стану води?
3) Які властивості води ви знаєте?
4) Чим відрізняється чиста вода від суміші?
5) Чи всі речовини розчиняються у воді?
6) Як називають речовини, які добре розчиняються у воді?
7) Як називать речовини, які не розчиняються у воді?
8) Як змінюється розчинність речовин у воді при нагріванні?
9) Як змінюється розчинність речовин при перемішуванні?
2. «Виправ помилки»
1) Питна вода має колір, запах та смак… (не має).
2) Питна сода, цукор та сіль добре розчиняються у воді… (питна сода – не розчиняється).
3) Щоб швидше розчинився цукор, треба воду охолодити… (нагріти).
4) Добре розчиняються у воді такі речовини, як сіль, пісок, цукор, крейда… (пісок та крейда не розчиняються).
5) Щоб швидше розчинився пісок, суміш піску з водою треба добре перемішати… (пісок не розчиняється у воді).
6) Речовина буде довше розчинятися у воді, якщо її подрібнити… (швидше).
7) Розчин може бути прозорим та мутним… (тільки прозорим).
3. Учням пропонується висловитися, про що необхідно довідатися за темою «Розчини», і записати свої запитання до зошитів.
ІV. Вивчення нового матеріалу
Поясніть запис на дошці:
ВОДА + СІЛЬ = РОЗЧИН
(Якщо воду змішати з сіллю то утвориться розчин).
Тоді виникає питання:
Що ж таке розчин? (Розчин – це суміш речовини з водою).
Так дійсно, якщо в посудину з водою помістити кристалики кухонної солі, цукру то ми можемо спостерігати, як кількість твердої речовини постійно зменшується. При перемішуванні процес прискорюється. При цьому вода, у яку були додані кристали, здобуває нові властивості: у неї з'являється солоний або солодкий смак, змінюється густина, температура замерзання. Отримані рідини вже не можна назвати водою, навіть якщо вони не відрізняються від води за зовнішнім виглядом. Це – розчини.
1. Чи можна вважати розчином суміш піску з водою? (Ні, пісок з водою не однорідна суміш).
Будь – який розчин складається з розчинника та розчиненої речовини.
2. Як називать воду та сіль у розчині? (Вода – розчинник, тому що розчиняє і її вміст у будь – якій посудині здебільшого більший. Сіль – розчинена речовина. Як правило її вміст завжди менший.)
3. Наведіть приклади розчинів у природі. (Вода морів, рік, озер, грунтові води, питна вода – це розчини. Повітря – це розчин газів один в одному)
4. Наведіть приклади розчинів, якими ви користуєтеся у побуті? (Оцет, маринади, ліки, лаки, фарби)
Розглянемо компоненти розчину.
З’ясуємо з чого складається розчин? Заповніть схему
Розчинник – речовина, що міститься в розчині в надлишку й перебуває в тому самому агрегатному стані, що й розчин. (Вода, етиловий спирт)
Розчинена речовина може перебувати в будь – якому агрегатному стані: твердому, рідкому, газоподібному. (Цукор, кухонна сіль)
Робота з етикетками. Порівняйте якісну й кількісну характеристики сполуки мінеральних вод.
Висновок. Розчинених речовин та їхня кількість може бути різною.
Для утворення розчину необхідна певна кількість розчиненої речовини.
5. Скільки чайних ложок цукру ви кладете в чай? (2 – 3)
6. А якщо чайні ложки замінити на столові? (Чай буде солодкий і цукор залишиться у чашці.)
7. Чому цукор залишиться у чашці? (Тому що його дуже багато і він не розчиниться.)
Так, дійсно, залежно від того скільки розчиненої речовини знаходиться в розчині їх поділяють на концентровані та розбавлені. Якщо в певному об’ємі розчину містить мало розчиненої речовини, то це розбавлений розчин. Наприклад, вода у колодязях, річках, озерах є розбавленим розчином. А от вода у морях містить багато різних солей, тому вона гірко – солона на смак. Її називають концентрованим розчином.
Розчини бувають насичені та ненасичені. Якщо насичена речовина у воді не розчиняється (чай з великою кількістю цукру) то розчин насичений. До тих пір поки цукор буде розчинятися у воді розчин буде ненасиченим.
(Учні складають опорну схему)
Наведіть приклади речовин, що по-різному розчиняються у воді.
Учні наводять приклади: речовин,що добре розчиняються уводі(цукор уводі,спирт уводі),олейна не розчиняється уводі,сода питна погано розчиняється у воді. Абсолютно нерозчинних речовин у природі не існує.
Сторінка цікавинок
А) Що ви знаєте про «свячену воду?»( У воду опускають срібний предмет. Срібло частково розчиняється у воді і знищує всі бактерії,тому вода довго не псується)
Б) Чому Македонський не завоював Індію?
У IV столітті до нашої ери війська Олександра Македонського вторглися до Індії. На берегах річки Інд у військах вибухнула епідемія шлунково-кишкових захворювань, яка, як не дивно, не торкнулася жодного з командирів. Прості воїни масово помирали. Виявилося, що прості воїни користувалися олов'яним посудом, а їх командири-посудом з цього хімічного елемента. Про який елементі йдеться? (срібло)
Класифікація розчинів за агрегатним станом
Суть процесу розчинення
Що відбувається під час розчинення речовин? Наприклад :кухонної солі.
Частинки однієї речовини розподіляються між частинками іншої речовини.
Розчинення – це фізичний чи хімічний процес?
Чи утворилася нова речовина? Ні. Тому процес розчинення є фізичним процесом.
Які зміни відбувалися при розчиненні Н2SO4? Виділення теплоти. Це ознаки хімічних процесів.
Висновок: розчинення – фізико-хімічний процес.
Отже, розчинення – це складний фізико-хімічний процес, під час якого відбувається взаємодія між частинками розчинника та розчиненої речовини.
За величиною частинок, розподілених у розчиннику розчини поділяють на істинні та колоїдні.
Звичайні розчини, з якими ми маємо справу, називають істинними розчинами. В них речовини подрібнюються до окремих молекул або йонів. Наприклад, розчини цукру або кухонної солі у воді – це істинні розчини. Розміри молекул та йонів настільки малий, що їх неможливо помітити навіть у потужний мікроскоп, тому істинні розчини прозорі. Такі розчини неможливо розділити фільтруванням. Вони стійкі в часі, не старіють, можуть існувати нескінченно довго, якщо не відбувається хімічних реакцій.
У колоїдних розчинах ступінь подрібнення значно більший. У них речовини, що розподіляються в рідині, існують у вигляді скупчень молекул або йонів. Проте неозброєним оком, і навіть під звичайним мікроскопом, їх помітити неможливо, тому колоїдні розчини здаються прозорими. Наприклад, кава, чай є прикладом колоїдних розчинів. Вони відносно стійкі в часі, однак згодом старіють з утворенням осаду. Зважені частинки проходять через паперовий фільтр, але не проходять через пергаментний.
Незважаючи на подібність істинних і колоїдних розчинів, їх усе ж таки можна розрізнити за допомогою простого досліду: всі колоїдні розчини обов’язково розсіюють світло – виявляють ефект Тіндаля. Якщо в затемненій кімнаті через склянку з колоїдним розчином пропустити промінь світла, наприклад від звичайної лазерної вказівки, то збоку цей промінь дуже добре видно.
Демонстрація:
Учитель демонструє ефект Тіндаля. У затемненій кімнаті тонкий промінь світла спрямовується на склянку із різними розчинами. Якщо промінь світла направити на склянку з водою чи склянку з розчинами цукру або солі, то промінь проходить крізь шар рідини без перешкод і збоку його не видно. Якщо ж промінь направити на склянку з розбавленим чаєм або кавою, то збоку можна побачити розсіяні промені світла (конус), що підтверджує наявність невеликих частинок.
V. Закріплення знань
Вертаємося до мети, з'ясовуємо, що виконано, що залишилося не з’ясованим, над чим треба працювати.
1. «Вірю не вірю»
1) Усі речовини добре розчиняються у воді.
2) При збільшенні температури розчинність речовин збільшується.
3) Вода, цукор, пісок – добре розчиняються у воді.
4) Крейда, сода питна, пісок – у воді не розчиняються.
5) Щоб швидше розчинити сіль, її треба подрібнити.
6) Щоб швидше розчинити цукор, воду треба нагріти.
7) Питна вода блакитного кольору, кисла на смак.
8) Вода дуже добре стискується.
9) Та речовина, яка розчиняється у воді називається розчинником.
2. «Третє зайве»
Срібло, повітря, мідь.
Чай, кров, залізо.
Цукор, сіль, пісок.
Крейда, сода питна, сіль.
Розчин цукру, розчин солі, газована вода.
Кров, молоко, ґрунт. (знайти зайве, пояснити чому воно зайве)
VІ. Домащнє завдання
1. Прочитати відповідний параграф підручника.
2. Підготувати повідомлення на тему: “Значення розчинів у природі та житті людини” та “Сучасний стан прісної води”.
VІІ. Підбиття підсумків уроку
Вчитель просить учнів визначити, які нові знання про розчини отримані. Які запитання залишилися без відповідей?