Фольклор, види, жанри.

Фольклор— колективна уснопоетична творчість, що в досконалій мистецькій формі відображає життя, працю, боротьбу за кращу долю, історію, побут, думки, прагнення й погляди народу.

Види фольклору:

-пісенний

В українській народній пісні як ні в якому іншому жанрі від­билася історична пам'ять народу про його побут, звичаї, почуття, переживання, настрої, про все те, що він любить і ненавидить, про все те, до чого прагне людина в своєму житті.

Види пісень:

Трудові пісні

Календарно-обрядові пісні — веснянки, русальські, купальські, жниварські пісні, колядки, щедрівки

Родинно-побутові пісні — колискові, весільні, танцювальні, жартівливі пісні, пісні-голосіння

Соціально-побутові пісні — козацькі, кріпацькі, чумацькі, рекрутські(солдатські), бурлацькі(наймитські), стрілецькі пісні

-музичний

вокальна, інструментальна, вокально-інструментальна і музично-танцювальна творчість народу, основний вид і підсумок художньої творчості багатьох поколінь, який ґрунтується на історичних традиціях розвитку творчості різних груп та шарів населення. Народна музика створюється і передається в усній формі від виконавця до виконавця, від покоління до покоління. Головною ознакою народної музики є її традиційність.

-танцювальний

 фольклорний танець,це танець,який з`являється на певній території і має традиційні для даної місцевості та нації рухи, ритми, костюми, малюнки танцю, тощо. 

Традиційно виділяють три фольклорні жанри(роди):

Народний епос — розповідні фольклорні твори, до яких належать:

загадки, прислів'я та приказки,анекдоти, думи,балади,казки,легенди,перекази,байки,притчі,народні казки

Народна лірика — поетичні фольклорні твори, у яких життя зображується через відтворення думок, почуттів і переживань героїв.

Народна драма — фольклорні твори, в основі яких лежить конфлікт, а сюжет розгортається через поєднання словесних, музичних і сценічних засобів.