Стратегічний розвиток національної освіти об’єктивно вимагає від педагогічної практики нових підходів до розв’язання нагальних проблем у навчанні і вихованні підростаючого покоління. Процес фізичного виховання дітей шкільного віку не є винятком.
Ми всі помітили, що за останні роки у наших вихованців відмічається стійка тенденція до погіршення стану здоров’я школярів, зниження показників фізичної підготовленості та основних фізичних здібностей, втрата інтересу до занять фізичними вправами, відсутність бажання до самостійного фізичного удосконалення та стійкої позитивної мотивації щодо систематичних відвідувань – це неповний перелік проблем і викликів сучасності, які вимагають дієвих та ефективних рішень. Розв’язання цих актуальних проблем можливо лише на основі широкого запровадження сучасних інтерактивних методів навчання.
Провідна ідея - розвинути творчо активну особистість, сформувати стійкий інтерес учнів до занять фізичною культурою, в повному об'ємі розкрити потенційні можливості кожного, виробити навички самовдосконалюватись, створити умови для самореалізації і на основі цього забезпечити фізичний розвиток особистості; утвердити пріоритети здорового способу життя.
Мета досвіду - розкрити систему роботи з проблеми як основної умови забезпечення загального фізичного розвитку особистості, створення умов для фізичного самовдосконалення учнів, розкрити шляхи досягнення мети.
Актуальність - полягає у забезпеченні сучасних підходів до проведення уроків фізичної культури, у спрямуванні його змісту на розвиток особистості, опанування учнями навичок та вмінь, самостійної творчої діяльності на досягнення високого фізичного рівня, самовдосконалення дитини.
М
и знаємо, що фізична досконалість – це результат процесу задоволення потреби у здоров’ї, силі, красі, спритності в результаті повноцінного використання цінностей фізичної культури за умов активізації позитивної мотивації на фізкультурну активність, прогресивні індивідуальні показники у співвідношенні з категоріями моралі й етики (мал. 1).
Мал.1. Ідеальна мета фізична досконалість особистості людини.
Мета введених на сучасному етапі інтерактивних методів навчання полягає у тому, щоб навчальний процес відбувався за умови постійної активної взаємодії всіх учнів. Навчальний процес можна розглядати як співнавчання, взаємонавчання, де учень і вчитель є рівноправними суб’єктами навчання. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор і спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Інтерактивна взаємодія включає як домінування одного учасника навчального процесу над іншим, так і однієї думки над іншою.
Використання інтерактивної стратегії змінює роль і функції вчителя – він перестає бути центральною фігурою і лише регулює навчально-виховний процес. У ході навчання вчитель не повідомляє дітям готові істини, рішення, висновки, а організує навчальний процес таким чином, щоб учні в ході самостійного пошуку ідей та обговорення навчали один одного; допомагали створювати атмосферу підтримки, взаєморозуміння, терпимості, дружелюбності.
Проникнення сучасних інформаційних технологій у сферу освіти дозволяє педагогам якісно змінити зміст, методи та організаційні форми навчання на уроках фізичної культури. Метою цих технологій є посилення інтелектуальних можливостей учнів в інформаційному суспільстві, а також гуманізація, індивідуалізація, інтенсифікація процесу навчання і підвищення якості навчання на всіх щаблях освітньої системи (мал.2).
Мал.2. Педагогічні цілі використання сучасних інформаційних технологій
Шляхи реалізації проблемного питання:
Технології ігрового навчання - це така організація навчального процесу, під час якої навчання здійснюється у процесі включення учня в навчальну гру (ігрове моделювання явищ, "проживання" ситуації).
Сьогодні віддають перевагу терміну "імітація" замість "гра" (акцент переноситься на внутрішню сутність дії). Навчальні ігри мають за мету, окрім засвоєння навчального матеріалу, вмінь і навичок, ще й надання учневі можливості самовизначитися, розвивати творчі здібності, сприяють емоційному сприйманню змісту навчання.
Види ігор: навчальні, тренувальні, узагальнюючі;
пізнавальні, виховні, розвиваючі;
репродуктивні, продуктивні, творчі.
Мережеві технології - призначені для телекомунікаційного спілкування учнів з викладачами, колегами, працівниками бібліотек, лабораторій, установ освіти тощо. Телекомунікаційний доступ до баз даних здійснюється через всесвітню мережу Інтернет. Дозволяє викладачеві та учням, що знаходяться на значній відстані одне від одного, організувати спільне навчання, обговорювати навчальні проблеми, брати участь у ділових іграх. (блог, сайт, електронна пошта, соціальні мережі).
Інтерактивна технологія - це навчання діалогу, під час якого відбувається взаємодія учасників педагогічного процесу з метою взаєморозуміння, спільного розв'язання навчальних завдань, розвитку особистісних якостей учнів. Суть полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів; учитель і учень є рівноправними суб'єктами навчання. Технологія передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв'язання проблем.
Мультимедійні технології - пов'язані із створенням мультимедіа-продуктів: електронних книг, енциклопедій, комп'ютерних фільмів, баз даних. У цих продуктах об'єднаються текстова, графічна, аудіо- та відеоінформація, анімація. Мультимедіа технології перетворили комп'ютер на повноцінного співрозмовника. Як принципово новий навчальний засіб електронна книга відкрила можливості «читати», аналізувати «живі» озвучені сторінки, Тобто можливості бачити, чути, читати.
Проектна діяльність – це створення проблемних ситуацій, активізація пізнавальної діяльності учнів в пошуку і вирішенні складних питань, що вимагають актуалізації знань, побудови гіпотез. Метод проектів завжди орієнтований на самостійну діяльність учнів (індивідуальну, парну, групову), яку вони виконують у відведений для цієї роботи час (від декількох хвилин уроку до декількох тижнів, а інколи і місяців).
Види проектів, виділяють чотири основні категорії: інформаційний і дослідницький проект; оглядовий проект; продукційний проект; проекти інсценування.
Отже, використання інтерактивних технологій не самоціль. Це лише засіб для досягнення тієї атмосфери у класі, яка найкраще сприятиме співробітництву, порозумінню і доброзичливості.
І
тому в практиці своєї роботи застосовую сучасні методи навчання. Саме ці методи дають можливість кожному учневі проявити ініціативу, самостійність, підтримувати прагнення учня, знаходити власний спосіб роботи, аналізувати та оцінювати роботу інших. Власний досвід переконує в тому, що починати необхідно з поступового використання технологій – і вчителеві та учням треба звикнути до них. Доцільно навіть створити цілісний план враховуючи рівень сформованості навичок фізичного самовдосконалення (мал. 3.).
На підставі цього розробила модель урочної діяльності з формування навичок фізичного самовдосконалення, яка у відповідності до кожного з рівнів формування навичок фізичного самовдосконалення відображає дидактичне наповнення навчального процесу з фізичної культури за такими його складовими:
блок педагогічних завдань;
пріоритетні принципи навчання;
пріоритетні методи навчання;
форми організації діяльності учнів;
типи уроків.
Форми роботи, які використовую у своїй практиці для досягнення поставленої мети:
Індивідуальні завдання (робота за картками, схемами, презентації. Творчі роботи, реферати);
Робота в парах ( «Обличчя до обличчя», «Один, удвох – усі разом»);
Робота в малих групах;
Інтерактивні ігри («Третій зайвий», «Мозковий штурм», «Інтерв’ю», «Асоціації»);
Нестандартні форми уроків ( урок- подорож, урок -казка, урок- гра, урок-змагання, урок з міжпредметними зв’язками).
Велику увагу на своїх уроках приділяю здійсненню міжпредметних зв’язків
Результатом творчої співпраці учителя і учня є зміна психологічного настрою учня, його ставлення до уроків фізичної культури, підвищення рівня самооцінки учня, а водночас підвищення рівня навчальних досягнень з інших предметів, формування фізичного самовдосконалення.
Таким чином, застосування елементів інноваційних технологій на уроках фізичної культури дозволяє підвищувати зацікавленість дітей у власному
фізичному самовдосконаленні, мотивацію до навчальної діяльності, сприяє засвоєнню теоретичного матеріалу, спонукає до самостійної діяльності в позаурочний час, виховує активну життєву позицію, почуття колективізму, взаємодопомоги, відповідальності, естетичні смаки, привчає до ведення здорового способу життя. Ефективність навчання визначається не обсягом знань, умінь і навичок, яких набула дитина під час проведення уроків фізичної культури, а участю самої дитини у процесі здобуття знань.
Інноваційна діяльність є специфічною і досить складною, потребує особливих знань, навичок, здібностей. Впровадження інновацій неможливе без педагога-дослідника, який володіє системним мисленням, розвиненою здатністю до творчості, сформованою й усвідомленою готовністю до інновацій. Педагогів-новаторів такого типу називають педагогами інноваційного спрямування, їм властиві чітка мотивація інноваційної діяльності та викристалізувана інноваційна позиція, здатність не лише включатися в інноваційні процеси, але й бути їх ініціатором.
Перед кожним із нас два шляхи: жити минулими заслугами, закриваючи очі на кардинальні зміни у світі, прирікаючи своїх учнів (і власних дітей) на життєвий неуспіх, або пробувати щось змінити у своєму ставленні до новітніх освітніх технологій. Гарно про це сказав І. Підласий: "Можна бездумно тужити за втраченими ідеалами, скаржитись на падіння духовності та вихованості, втрату людяності й моральності, загалом на життя і зовсім незвичну школу, але хід подій вже не повернути. Погрожувати поїздові, що стрімко віддаляється від перону, дозволено лише дітям".
Творчий підхід до кожного уроку, бачення індивідуальності кожної дитини, для якої готується урок, любов до дитини і віра в неї, любов до своєї справи дають змогу знаходити дедалі нові й нові завдання, що зацікавлюють дітей, викликають позитивні емоції, стимулюють активну діяльність, творчий пошук як дитини, так і педагога.