Міжнародна система відліку часу. Годинні пояси. Місцевий час. Поясний час. Літній час. Особливості регулювання системи відліку часу в країнах світу. Час в Україні.

№ уроку 13 Дата____________ клас_______

Тема: Міжнародна система відліку часу. Годинні пояси. Місцевий час. Поясний час. Літній час. Особливості регулювання системи відліку часу в країнах світу.

Час в Україні.

Дослідження. Планування маршруту мандрівки країнами світу з визначенням різниці в часі в них порівняно з київським

Мета:

формувати знання про особливості розташування України в годинних поясах, розкрити питання про міжнародну систему відліку часу, забезпечити розуміння понять про місцевий, і поясний час, з’ясувати характерні риси регулювання відліку часу в країнах світу та в Україні;
розвивати вміння роботи з картою годинних поясів, забезпечити оволодіння вміннями та навичками розв’язування задач на визначення часу;
формувати правильні уявлення про роль географії в науці, техніці, виробництві, у дослідженні закономірностей реального світу, у вирішенні практичних завдань;

Тип уроку: Формування знань, умінь та навичок

Методи: дослідницький, частково-пошуковий, логічні (аналіз, порівняння, узагальнення),наочні, бесіда.

Обладнання: атласи, Фізична карта України, карта «Годинні пояси світу».

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Відповісти на запитання «що таке час?» нелегко. У загальному розумінні час — це безперервна низка явищ, що змінюють одне одного. Головна властивість часу полягає в тому, що він невпинно рухається вперед. Простір можна й охопити поглядом, й обмежити, а час — ні обмежити, ні зупинити. На Землі його відлік пов’язаний із рухом нашої планети навколо Сонця. Саме за сонячним годинником людина живе і працює.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

а) Повідомлення теми та завдань уроку
б) Сприйняття та осмислення інформації

Обертання Землі навколо своєї осі є причиною зміни часу доби. Якщо в Україні в цей момент день, то на зворотному боці земної кулі — ніч. У добі 24 години, тобто якщо дві точки розташовані на відстані в 15° по довготі, то місцевий час для них буде відрізнятися на одну годину (360° : 15° = 24), оскільки за годину Земля обертається навколо своєї осі на 15°. Таким чином, на різних меридіанах місцевий час різний. На невеликій відстані по довготі різниця в місцевому часі є невеликою, а між віддаленими по довготі точками вона може суттєво відрізнятися. Так, різниця в місцевому часі між крайніми західною та крайньою східною точками України становить приблизно 1 годину 12 хвилин.

(Ознайомити учнів із розрахунками відмінностей у місцевому часі між Львовом і Києвом.)

Крок перший: визначити довготу міст із точністю до мінут.

Львів — 24°00′ сх. д.; Київ — 30°30′ сх. д.

Крок другий: обчислити різницю в довготі між цими містами (у градусах і мінутах): 30°30′ – 24°00′ = 6°30′.

Крок третій: пригадати, що Земля обертається на 1° (або 60′) за 4 хв, що становить 240 с, і обчислити, який час відповідає оберту на 1′.

240 : 60 = 4 с.

Крок четвертий: перевести різницю довгот у різницю в часі (у хвилинах і секундах):

а) 6° · 4 хв = 24 хв;

б) 30′ · 4 с = 120 с, або 2 хв;

в) 24 хв + 2 хв = 26 хв.

Різниця в місцевому часі між Києвом і Львовом становить 26 хв.

Завдання

Визначте місцевий час у точці зі східною довготою 36° (м. Харків), якщо в Києві в цей момент місцевий час дорівнює 10 год.

Для зручності відліку часу земну поверхню поділили на 24 смуги по 15˚ довготи кожна – годинні пояси. У кожному поясі по центру проходить середній меридіан. Місцевий час цього середнього меридіана домовилися вважати однаковим в даний момент для всіх пунктів у межах одного годинного поясу. Місцевий час середнього меридіана поясу називають поясним.

Середні меридіани годинних поясів віддалені один від одного на 15˚, або на 1 год у часовій мірі. Тому різниця в часі між поясами залежить від відстані між ними. Між сусідніми годинними поясами відстань становить 15˚ довготи, тому й час у них різнитиметься рівно на 1 год. Наприклад, Париж розташований у 1-му часовому поясі і якщо там 10 год, то в цей час у Києві, що в 2-му поясі, буде 11 год. При відстані між поясами, наприклад, у 180˚ довготи час зміниться на 12 год (180˚ : 15˚ = 12), при відстані у 360˚ – на 24 год (360˚ : 15˚ = 24). Хвилинні та секундні стрілки в усіх поясах йдуть однаково. Отже, рухаючись на схід або захід, потрібно змінювати відлік часу відповідно до годинних поясів.

ВІДЛІК ЧАСУ. Кожному годинному поясу надано певний номер від 0 до 23. Пояс з Гринвіцьким меридіаном, що має довготу 0˚, вважають початковим (або нульовим). Решті годинним поясам у напрямку від нульового поясу на схід присвоєно номери 1-ий, 2-ий і т. д. до 23-го.

Час деяких годинних поясів має особливі назви. Наприклад, час нульового поясу називають західноєвропейським, час 1-го поясу – середньоєвропейським, час 2-го поясу в зарубіжних країнах називають східноєвропейським.

Більша частина території України розташована в 2-му годинному поясі. І хоча в крайніх західних і східних пунктах нашої країни місцевий час відрізняється від поясного більш як на півгодини, для зручності на всій території України запроваджено єдиний для всіх місцевостей поясний час. Середній меридіан 2-го годинного поясу (30˚ сх. д.) проходить майже через Київ. Тому час 2-го поясу на території України називають київським. За київським часом здійснюються рух поїздів, рейси автобусів і літаків, міжміський телефонний і телеграфний зв'язок в нашій державі.

ЛІТНІЙ ЧАС. У багатьох країнах у літній період годинники переводять на 1 год вперед. Це роблять для того, щоб ефективніше використати сонячне освітлення та економити електроенергію. Такий «переведений» час називають літнім. Тобто літній час – це час, що йде на 1 год вперед відносно основного часу, прийнятого в даній країні.

Літнім часом користуються понад 100 країн світу. В Україні стрілки годинників переводять на 1 год вперед наприкінці березня. Наприкінці жовтня літній час відміняють, годинники переводять на 1 год назад, відновлюється поясний час.

Цікаві факти

Прагнення впорядкувати час у світовому масштабі виникло порівняно недавно — наприкінці ХІХ ст. До цього кожне місто жило за власним місцевим часом. Але з появою залізниць, розкладу руху й електричного телеграфу необхідність єдиного підходу в цій справі стала очевидною. Раніше гринвіцький час за межами Британії був необхідний лише мореплавцям і вченим, особливо географам, для точного виміру різниці довгот між спостережними пунктами.

На Вашингтонській міжнародній меридіанній конференції (1884 р.) відбулося правове закріплення так званого всесвітнього часу й поділ планети на годинні пояси. Кожні 15 градусів довготи стали відповідати одній годині. Проте в Росії аж до революції продовжували відраховувати місцевий час. Коли в Санкт-Петербурзі був полудень (12 годин), у Володимирі годинники показували 12 годин 40 хвилин і 28 секунд, у Якутську — 18 годин 37 хвилин і 52 секунди. Різниця у 29 хвилин і 4 секунди існувала навіть між Петербургом і Москвою. Тільки в 1918 р. «з метою встановлення однакового з усім цивілізованим світом рахунку часу протягом доби» був виданий декрет, за яким уся територія країни поділялася на годинні пояси.

Лінія зміни дат — умовна лінія на поверхні Землі, по різні боки якої календарні дати розрізняються на добу. Вона орієнтована із 180-м меридіаном, але має ряд відхилень. В екваторіальній частині велике відхилення виникло в 1995 р., коли уряд Кірібаті вирішив виділити острови Лайн у новий годинний пояс (UTC +14). Тепер на островах Лайн такий самий час, як на Гавайях, але з випередженням на добу. А жителі цих островів першими у світі зустрічають Новий рік.

Припустимо, літак вилетів зі США в Японію в неділю. Щойно він досягає лінії зміни дати, то раптово опиняється… в понеділку. Так само, повертаючись назад, при досяганні цієї лінії, скажімо, о 12 годині дня в п’ятницю, раптово опиняється… о 12 годині дня четверга.

На Північному й Південному полюсах меридіани сходяться в одній точці, і тому там поняття годинних поясів втрачає своє значення. За традицією вважається, що час на полюсах відповідає всесвітньому.

Китай — одна з найдовших країн у світі — 5700 км із заходу на схід. До революції 1949 р. держава поділялася на п’ять годинних поясів, але потім був уведений єдиний час — пекінський. Тому, наприклад, у Тибеті сонце сідає опівночі, а перетинаючи афгано-китайський кордон годинники потрібно переводити відразу на 3,5 години вперед.

Острови Ратманова (Росія) і Крузенштерна (США) розділяє лише 4 км моря. На звичайному моторному човні цю відстань можна подолати за 15—20 хв. А от за Гринвічем, острови розділяє 21 година: якщо на острові Ратманова, наприклад, полудень четверга, то на острові Крузенштерна — третя година дня середи.

Індія вибрала собі 5,5 години різниці із Гринвічем. Британці кажуть: «Якщо ти в Англії, поверни годинник і побачиш, котра зараз година в Індії».

Щоб підкреслити свою незалежність, Непал «відокремився» від Індії часом: стрілки перевели на 10 хвилин уперед. Але цього виявилося замало, і в 1986 р. непальська монархія віддалилася від Індії ще на 5 хвилин.

ІV. Узагальнення інформації

V. Підсумки уроку

Причиною зміни часу доби на Землі є її обертання навколо своєї осі. Один оберт планета здійснює за 24 години, або 1440 хвилин. Це означає, що коли дві точки перебувають на відстані в 1° по довготі, то їхній місцевий час буде розрізнятися на 4 хвилини (1440 хв : 360 = 4 хв). Різниця у відліку місцевого часу викликає незручності в житті й діяльності людей. Щоб уникнути цього, був уведений відлік часу за годинними поясами — поясний час. Відповідно до нього земна поверхня поділена на 24 годинні пояси. Годинний пояс, посередині якого проходить Гринвіцький меридіан, узяли за нульовий (він же 24-й), на схід від нульового поясу, між меридіанами 7°30′ і 22°30′ розташований перший пояс, між 22°30′ й 37°30′ сх. д.— другий пояс і так далі до 24-го (нульового).

VI. Домашнє завдання

1. Опрацюйте матеріал підручника:

2. Поясніть, як можна визначити різницю в географічній довготі між двома пунктами, якщо відомо різницю в місцевому часі між ними.

‹

›